Ухвала суду № 67566462, 19.06.2017, Апеляційний суд Харківської області

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

___________

Справа № 623/3383/16-к Головуючий 1-ї інстанції: Бєссонова Т.Д.

Провадження №11-сс/790/967/17 Доповідач: Чопенко Я.В.

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

19 червня 2017 року м.Харків

Колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ Апеляційного суду Харківської області у складі:

головуючого судді - Чопенка Я.В.,

суддів - Цілюрика В.П. та Бездітка В.М.,

секретаря - Ілюхіної К.А.,

з участю прокурора - Іванчака А.О.,

захисника - ОСОБА_1,

підозрюваного - ОСОБА_2,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м.Харкові матеріали за апеляцією прокурора на ухвалу слідчого судді Ізюмського міськрайонного суду Харківської області від 24 травня 2017 року,-

В С Т А Н О В И Л А:

Цією ухвалою відмовлено у задоволенні клопотання заступника начальника СВ Ізюмського ВП ГУНП в Харківській області майора поліції ОСОБА_3 про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, у кримінальному провадженні № 12016220380000736 від 19 березня 2016 року.

Як зазначено в оскаржуваній ухвалі слідчого судді, 24 травня 2017 року заступник начальника СВ Ізюмського ВП ГУНП в Харківській області майор поліції ОСОБА_3 звернувся до Ізюмського міськрайонного суду Харківської області з клопотанням, погодженим прокурором Ізюмської місцевої прокуратури Харківської області молодшим радником юстиції ОСОБА_4, про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1.

В обґрунтування клопотання слідчий вказував, що Ізюмським ВП ГУНП в Харківській області здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні №12016220380000736 від 19.03.2016 року (а.с.6-8).

19 грудня 2016 року ОСОБА_2 повідомлено про підозру у вчинені кримінальних правопорушеннь, передбачених ч.5 ст.191 та ч.1 ст.366 КК України.

Повідомлення про підозру ОСОБА_2 Лозівською місцевою прокуратурою 19.12.2016 вручено особисто, однак останній відмовився від його отримання, про що прокурором складено відповідний протокол.

Також, Лозівською місцевою прокуратурою 20.12.2016 року ОСОБА_2 направлено скан-копії кожної сторінки вказаного повідомлення про підозру за допомогою інтернет-ресурсу «Vіbег messenger» на телефонний номер +380503236258, яким користується ОСОБА_2, про що складено протокол огляду.

Крім того, 20 грудня 2016 року повідомлення про підозру направлено цінним листом за місцем реєстрації ОСОБА_2, за адресою: АДРЕСА_1, згідно з вимогами ч.1 ст.278 КПК України, де зазначено, що письмове повідомлення про підозру вручається в день його складення слідчим або прокурором, а у випадку неможливості такого вручення у спосіб, передбачений цим кодексом для вручення повідомлень.

Відмовляючи у задоволенні клопотання слідчого слідчий суддя послався на те, що встановлено відсутність доказів, які б свідчили про наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним кримінального правопорушення; наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених ст.177 КПК України, і на які вказують слідчий, прокурор та недостатності застосування більш мяких запобіжних заходів для запобігання ризикам, зазначеним у клопотанні.

Не погодившись з ухвалою слідчого судді, прокурор Лозівської місцевої прокуратури ОСОБА_5 подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати ухвалу слідчого судді Ізюмського міськрайонного суду Харківської області від 24 травня 2017 року та постановити нову ухвалу, якою застосувати відносно підозрюваного ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, запобіжний захід у вигляді тримання під вартою терміном на 60 діб

Апеляційну скаргу обґрунтовує тим, що ухвала слідчого судді є незаконною та такою що підлягає скасуванню внаслідок порушення вимог КПК України та .

Заслухавши доповідь судді доповідача , прокурора, який наполягав на задоволенні апеляції, думку підозрюваного та його захисника, які заперечували проти її задоволення, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга прокурора не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Слідчий суддя дійшов обґрунтованого висновку щодо відсутності доказів, які б свідчили про наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним кримінальних правопорушень, передбачених ч.4 ст. 191, ч.1 ст.366 КК України; наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених ст.177 КПК України, і на які вказують слідчий, прокурор та недостатності застосування більш мяких запобіжних заходів для запобігання ризикам, зазначеним у клопотанні і з цим погоджується колегія суддів.

Відповідно до ч.1 ст.194 КПК України під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя, суд зобовязаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про:

1) наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення;

2) наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор;

3) недостатність застосування більш мяких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.

Порядок розгляду слідчим суддею клопотання про застосування запобіжного заходу в цілому відповідає вимогам п.п. 3, 4 ст. 5 Конвенції про захист прав людини та практиці Європейського суду з прав людини, згідно з якими обмеження права особи на свободу і особисту недоторканість можливе лише в передбачених законом випадках за встановленою процедурою.

Слідчий суддя виніс ухвалу у відповідності з вимогами ч.2 ст.194 КПК України.

В клопотанні слідчого не зазначені обґрунтування неможливості запобігання ризикам, передбачених ч.1 ст.177 КПК України шляхом застосування більш мяких запобіжних заходів.

Під час розгляду клопотання слідчим суддею не здобуто, а прокурором не доведено наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених ч.1 ст.177 КПК України та наявність доказів того, що до підозрюваного ОСОБА_2 не може бути застосований більш мякий запобіжний захід.

Не здобуті зазначені вище докази і під час розгляду апеляції на ухвалу слідчого судді від 24 травня 2017 року, прокурор не зміг довести їх наявності.

Також суд апеляційної інстанції погоджується з висновком слідчого судді щодо відсутності доказів, які б свідчили про наявність обґрунтованої підозри ОСОБА_2 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.4 ст. 191, ч.1 ст.366 КК України.

За таких обставин, судова колегія приходить до висновку про обґрунтованість застосування до ОСОБА_2 ч.2 ст.194 КПК України слідчим суддею.

Таким чином розглядаючи клопотання слідчого, слідчий суддя, з дотриманням вимог ст.ст.177, 178, 184, 193, 194 КПК України, на підставі наданих сторонами кримінального провадження матеріалів оцінив обставини, передбачені ст.ст.177, 178 КПК України, що враховуються при обранні запобіжного заходу та належним чином мотивував своє рішення.

Всі інші питання - фактичні обставини кримінального провадження, питання винності чи не винності в скоєнні кримінального правопорушення, а також питання відносності та допустимості доказів вирішуються під час іншої стадії кримінального процесу - судовому провадженні під час розгляду справи по суті в суді першої інстанції, а тому посилання на них прокурора судова колегія не приймає.

З огляду на вищевикладене, колегія суддів вважає ухвалу слідчого судді Ізюмського міськрайонного суду Харківської області від 24 травня 2017 року законною та обґрунтованою, підстав для її скасування за доводами апеляційної скарги прокурора не вбачає.

Керуючись ст.ст.392, 404, 405, 407, 418, 419, 423 КПК України, колегія суддів,-

У Х В А Л И Л А:

Апеляційну скаргу прокурора залишити без задоволення, а ухвалу слідчого судді Ізюмського міськрайонного суду Харківської області від 24 травня 2017 року щодо відмови в задоволенні клопотання про застосування до ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили негайно після її винесення, є остаточною й відповідно до вимог ст.424 КПК України оскарженню в касаційному порядку не підлягає.

Головуючий

Судді