Ухвала суду № 67563649, 22.06.2016, Сіверськодонецький міський суд Луганської області (до 25.04.2025 - Сєверодонецький міський суд Луганської області)

Справа № 428/12433/15-к

УКРАЇНА

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

22 червня 2016 року м. Сєвєродонецьк

Колегія суддів Сєвєродонецького міського суду Луганської області у складі:

головуючого судді Макаренко І.Г.,

суддів Скочій Г.Д., Бароніна Д.Б.,

при секретарі Комм Я.О.,

за участю прокурор Черненко Д.О.,

обвинуваченого ОСОБА_1,

захисників ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4,

потерпілого ОСОБА_5

представників потерпілого ОСОБА_6, ОСОБА_7,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Сєвєродонецька клопотання захисника ОСОБА_3 у кримінальному провадженні за обвинуваченням ОСОБА_1, обвинуваченого у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 187 КК України, про відвід колегії суддів, -

ВСТАНОВИЛА:

В провадженні Сєвєродонецького міського суду знаходиться кримінальне провадження за обвинуваченням ОСОБА_1, обвинуваченого у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 187 КК України.

У судовому засіданні захисником ОСОБА_3 було заявлено клопотання про відвід колегії суддів Сєвєродонецького міського суду Луганської області, якою розглядається кримінальне провадження у відношенні ОСОБА_1 за обвинуваченням у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 187 КК України. В обґрунтування відводу захисник посилається на те, що колегія суддів під головування судді Макаренко І.Г., за участю суддів Скочій Г.Д., Бороніна Д.Б. є упередженою у даному кримінальному провадженні, оскільки відмовила у задоволенні клопотання про негайне звільнення обвинуваченого ОСОБА_1 з під варти. Підставою звільнення ОСОБА_1, на думку захисника, є незаконність продовження строку дії запобіжного заходу колегією обвинуваченому ОСОБА_1, так як суддею Сєвєродонецького міського суду Луганської області Юхимук Р.С., в провадженні якого перебувало дане провадження, всупереч вимогам закону розглядав провадження одноособово, як і приймав рішення про продовження строку дії запобіжного заходу, хоча відповідно до ч. 2 ст. 31 КПК України, провадження повинно було розглядатись колегіально судом у складі трьох професійних суддів.

Вислухавши клопотання захисника ОСОБА_3, думку обвинуваченого ОСОБА_1 та захисників ОСОБА_2 та ОСОБА_4, які підтримали клопотання захисника, думку прокурора, який вважав надуманим клопотання захисника, представників потерпілого та потерпілого, які просили відмовити у задоволенні клопотання, колегія суддів дійшла наступних висновків.

Відповідно до ч. 1 ст. 75 КПК України слідчий суддя, суддя або присяжний не може брати участь у кримінальному провадженні: якщо він є заявником, потерпілим, цивільним позивачем, цивільним відповідачем, близьким родичем чи членом сімї слідчого, прокурора, підозрюваного, обвинуваченого, заявника, потерпілого, цивільного позивача, цивільного відповідача; якщо він брав участь у цьому провадженні як свідок, експерт, спеціаліст, перекладач, слідчий, прокурор, захисник або представник; якщо він особисто, його близькі родичі чи члени його сімї заінтересовані в результатах провадження; за наявності інших обставин, які викликають сумнів у його неупередженості; у випадку порушення встановленого частиною третьою статті 35 цього Кодексу порядку визначення слідчого судді, судді для розгляду справи.

Згідно ст. 81 КПК України у разі заявлення відводу одному, кільком або всім суддям, які здійснюють судове провадження колегіально, його розглядає цей же склад суду.

Сторона захисту, при заявлені клопотання про відвід колегії суддів у кримінальному провадження, посилається на упередженість колегії з мотивів відмови у задоволенні клопотання про негайне звільнення обвинуваченого з під варти, однак дані дії суду є процесуальним рішенням, прийняття якого віднесено до повноважень суду при розгляді провадження, а отже саме ці дії не можуть бути підставою вважати колегію суддів упередженою у цьому провадженні.

При цьому, колегія суддів вважає, що посилання захисника на незаконність тримання під вартою ОСОБА_1 у цьому кримінальному провадженні, є необґрунтованою, оскільки колегія суддів під головування судді Макаренко І.Г., за участю суддів Скочій Г.Д., Бороніна Д.Б. визначена у даному кримінальному провадженні відповідно до вимог ст. 35 КПК України, а при розгляді клопотання прокурора та або вирішення питання доцільності продовження строку дії запобіжного заходу обвинуваченому ОСОБА_1, колегія суддів дотримувалась передбаченого законом порядку з наданням обвинуваченому та стороні захисту належним чином збудувати свій захист, зокрема висловити свою думку та надати відповідні пояснення, щодо наявності підстав, які перешкоджають розгляду такого питання чи зміни або скасування обраного запобіжного заходу.

Як видно з матеріалів провадження, дійсно, з моменту надходження кримінального провадження до суду воно перебувало в провадженні судді Сєвєродоенцького міського суду Луганської області Юхимука Р.С., який незважаючи на приписи положень ч. 2 ст. 31 КПК України, здійснював розгляд провадження одноособово, а також приймались процесуальні рішення, зокрема продовження строку дії запобіжного заходу. Однак дані дії вчинялись суддею у присутності обвинуваченого та захисника, та з моменту їх вчинення вони не були предметом оскарження чи оспорювання з будь яких мотивів та підстав. Крім того, рішення щодо продовження строку дії запобіжного заходу, яке прийняте суддею Сєвєродонецького міського суду Луганської області Юхимуком Р.С. втратило свою дію, але на час розгляду питання продовження строку дії запобіжного заходу колегією суддів під головування судді Макаренко І.Г., за участю суддів Скочій Г.Д., Бороніна Д.Б. не було скасоване, а тому відповідно до вимог ст. 124 Конституції України, було обовязковим для виконання.

Як видно з практики Європейського суду з прав людини, при оцінці безсторонності суду слід визначити субєктивний та обєктивний аспект, та їх розмежовувати, при цьому субєктивна складова, як видно з рішення ЄСзПЛ у справі «Хаушильд проти ОСОБА_8», є докази фактичної наявності упередженості судді для відсторонення його від справи, а суддя вважається безстороннім, якщо тільки не зявляються докази протилежного, що можливо при встановлені наявності певної особистої заінтересованості судді, певних його прихильностей, уподобань стосовно однієї зі сторін у справі. Обєктивний же аспект, як видно з рішення ЄСзПЛ у справі «Фей проти Австрії» полягає у відсутності будь-яких законних сумнівів в тому, що право особи забезпечено та гарантовано судом, а для перевірки на обєктивну неупередженість слід визначити, чи є факти, які не залежать від поведінки судді, що можуть бути встановлені та можуть змусити сумніватися у його неупередженості. Мова йде про ту довіру, яку суди мають у демократичному суспільстві та повинно апріорно викликати в учасників процесу.

Таким чином, враховуючи викладене колегія суддів приходить до висновку, що обґрунтованих підстав упередженості колегії суддів стороною захисту надано не було, а зазначені в клопотанні захисника міркування є надуманими, а тому не можуть слугувати підставою для відводу колегію, що є підставою для відмови у задоволенні клопотання захисника.

На підставі вищевикладеного, керуючись ст.ст. 77, 81 КПК України, колегія суддів, -

УХВАЛИЛА:

У задоволенні клопотання захисника ОСОБА_3 у кримінальному провадженні за обвинуваченням ОСОБА_1, обвинуваченого у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 187 КК України, про відвід колегії суддів відмовити.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Головуючий суддя І.Г. Макаренко

Судді Г.Д. Скочій

ОСОБА_8