Вирок № 67562816, 04.07.2017, Лисичанський міський суд Луганської області

у.н. 415/2426/17

н.п. 1-кп/415/436/17

ВИРОК

Іменем України

04 липня 2017 року м. Лисичанськ

Лисичанський міський суд Луганської області в складі:

головуючого судді: Шевченко О.В.

за участю: секретаря Бервено Ю.В.

прокурора Немитих М.І.

потерпілого ОСОБА_1

обвинуваченої ОСОБА_2

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Лисичанську кримінальне провадження внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12017130240000753 від 14.04.2017 року за обвинуваченням:

ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженки с.Совнархозний, Ягодного району Магаданскої області, РФ, громадянки України, з професійно-технічною освітою, розлученої, не працюючої, інвалідом не являється, раніше не судимої, зареєстрованої та проживаючої за адресою: АДРЕСА_1

у вчиненні злочину, передбаченого ч. 1 ст. 121 КК України,-

В С Т А Н О В И В :

12 квітня 2017 року, в обідішній час, ОСОБА_1 з ОСОБА_4 та ОСОБА_3 перебували за місцем мешкання останньої, за адресою: АДРЕСА_1 де разом вживали спиртні напої. У цей день, приблизно о 15 годині, під час спільного вживання спиртних напоїв, між ОСОБА_3 та ОСОБА_1 на ґрунті особистих неприязних стосунків виникла словесна сварка, в ході якої ОСОБА_3, перебуваючи у стані алкогольного сп'яніння, маючи умисел на умисне заподіяння тяжких тілесних ушкоджень ОСОБА_1, який також перебував у стані алкогольного сп'яніння, схопила кухонний ніж, який лежав на столі-тумбі в кухні та, зайшовши в зал, де знаходився ОСОБА_1, завдала йому удар вказаним ножем в область спини зліва, тобто в область знаходження життєве важливих органів, заподіявши тілесне ушкодження у вигляді колото-різаного поранення грудної клітини зліва, проникаючого в плевральну порожнину зліва, лівосторонній тотальний пневмоторакс, які відносяться до категорії тяжких тілесних ушкоджень, за ознакою загрози для життя в момент їх заподіяння.

У судовому засіданні обвинувачена ОСОБА_3 свою вину у вчиненні злочину, передбаченого ч. 1 ст. 121 КК України, при обставинах, викладених у обвинувальному акті, визнала повністю. Суду зазначила, що час, місце та спосіб вчинення нею інкримінованого їй органом досудового розслідування кримінального правопорушення, описаного в обвинувальному акті, викладені вірно та відповідають дійсності і вона їх у повному обсязі підтверджує. Дійсно 12 квітня 2017 року, у другій половині дня, вона разом зі ОСОБА_1 та ОСОБА_4, знаходячись за місцем її проживання, розпивали спиртні напої. Через декілька годин ОСОБА_3 пішла у магазин де купувала продукти та самогон. Підійшовши до дому її зустрів потерпілий ОСОБА_1 та вони почали сваритися через ревнощі. Повернувшись до дому потерпілий ОСОБА_1 почав наносити удари обвинуваченій ОСОБА_3 Тоді обвинувачена пішла за ножем на кухню, зайшовши в зал, де знаходився ОСОБА_1, завдала йому удар вказаним ножем в область спини зліва. Вона не хотіла, щоб він продовжував її бити. У скоєному щиро кається, просила суд не позбавляти її волі. Також у повному обсязі визнає позов прокурора та зобов'язується у найближчий час його відшкодувати. Наголошує, що після скоєння злочину, сама надавала йому медичну допомогу, умовляла потерпілого в подальшому, звернутися за професійною допомогою лікаря та кожного дня його відвідувала у лікарні, приносила їжу та купувала ліки.

Потерпілий ОСОБА_1 у судовому засіданні пояснив, що 12 квітня 2017 року, у другій половині дня, він разом зі ОСОБА_3 та ОСОБА_4, знаходячись за місцем проживання ОСОБА_3 розпивали спиртні напої. Через декілька годин ОСОБА_3 пішла у магазин та, як йому здалося, довго не поверталася. Він зустрів обвинувачену ОСОБА_3 біля її дома, де вони почали сваритися через ревнощі. Повернувшись до дому потерпілий почав наносити удари обвинуваченій ОСОБА_3. Після сварки він пішов у зал. Коли намагався підвестись з дивану, щоб нанести їй ще один удар, то почув, як обвинувачена ОСОБА_3 завдала йому удар ножем в область спини зліва. Після скоєння злочину, ОСОБА_3 надавала йому медичну допомогу, умовляла його в подальшому, звернутися за професійною допомогою лікаря та кожного дня його відвідувала у лікарні, приносила їжу та купувала ліки.

Враховуючи те, що обвинувачена в повному обсязі визнала свою вину у вчиненні інкримінованого їй органом досудового розслідування злочину при обставинах, викладених в обвинувальному акті та, беручи до уваги те, що прокурор також не оспорював фактичні обставини подій, і судом встановлено, що учасники зазначеного кримінального провадження, правильно розуміють зміст цих обставин та відсутні сумніви щодо добровільності їх позиції, роз'яснивши учасникам процесу положення ст.349 ч.3 КПК України, відповідно до яких останні будуть позбавлені права оскаржити ці обставини в апеляційному порядку, вислухавши думку учасників судового провадження, які не заперечували проти розгляду кримінального провадження, в порядку, передбаченому ст.349 ч.3 КПК України, суд визнав недоцільним дослідження доказів щодо тих обставин провадження, які ніким не оспорюються.

Суд, допитавши обвинувачену ОСОБА_3, потерпілого ОСОБА_1, дослідивши матеріали кримінального провадження, що характеризують особу обвинуваченої, прийшов до висновку, що винність обвинуваченої ОСОБА_3 у вчинені умисного тяжкого тілесного ушкодження, тобто умисного тілесного ушкодження, небезпечного для життя в момент заподіяння, повністю доведена, а її дії суд кваліфікує за ч. 1 ст. 121 КК України.

При призначенні обвинуваченій ОСОБА_3 покарання, суд, на підставі ст.65 КК України, враховує:

- ступінь тяжкості вчиненого злочину, який відповідно до ст. 12 КК України відноситься до категорії тяжких злочинів;

- особу винної, яка не працює, має постійне місце проживання, інвалідом не являється, на обліку у наркологічному диспансері ЦМЛ іт. Титова м. Лисичанська не перебуває (а.с. 100), під диспансерним спостереженням у лікаря психіатра не перебуває (а.с. 99), у побуті характеризується позитивно (а.с.109), раніше не судима (а.с. 108);

- обставини, що пом'якшують і обтяжують покарання.

В якості обставин, що пом'якшують покарання обвинуваченої, згідно до ст. 66 КК України, суд визнає визнання вини, щире каяття, активне сприяння розкриттю злочину та добровільне відшкодування завданих збитків на лікування.

Обставиною, що відповідно до ст. 67 КК України, обтяжують покарання обвинуваченої суд визнає вчинення злочину у стані алкогольного сп'яніння.

Разом з тим, приймаючи до уваги, що відповідно до ч. 2 ст. 50 КК України покарання являється не тільки карою за вчинений злочин, а має мету виправлення та перевиховання засуджених, запобігання вчиненню нових злочинів, враховуючи обставини, що пом'якшують покарання обвинуваченої - визнання вини, щире каяття винної, сприяння розкриттю злочину - усвідомлення характеру своєї протиправної поведінки і її наслідків, яка в судовому засіданні вибачалася за вчинене, як під час досудового розслідування, так і в судовому засіданні надала правдиві свідчення про обставини вчиненого нею злочину, має постійне місце проживання, за яким характеризується задовільно, з урахуванням думки потерпілого, який щодо призначеного покарання наполягав на не суворому покаранні, суд вважає, що виправлення обвинуваченої ОСОБА_3 можливе без відбування покарання із застосуванням вимог ст.75 КК України, - зі звільненням від відбування покарання з випробуванням, із встановленням іспитового строку, передбаченого ч. 4 ст.75 КК України та з покладенням ряду обов'язків, передбачених ст. 76 ч.1 і ч.2 КК України. Таке покарання суд вважає необхідним і достатнім для виправлення обвинуваченої ОСОБА_3, адже ефективність покарання залежить не лише і не в першу чергу від суворості санкції кримінально-правової норми, а і від спроможності не допустити безкарності злочинних діянь.

До початку судового розгляду в порядку, передбаченому ст. 128 КПК України прокурором Лисичанської місцевої прокуратури Немитих М.І. було заявлено цивільний позов про відшкодування затрат на лікування потерпілого від кримінального правопорушення у сумі 1066 гривень 28 копійок.

Обвинувачена ОСОБА_3 цивільний позов прокурора Лисичанської місцевої прокуратури Немитих М.І. про відшкодування затрат на лікування потерпілого від кримінального правопорушення у сумі 1066 гривень 28 копійок визнала у повному обсязі.

Відповідно до ч. 3 ст. 128 КПК України цивільний позов в інтересах держави пред'являється прокурором.

Згідно до ч. 1 ст. 129 КПК України ухвалюючи обвинувальний вирок, суд залежно від доведеності підстав і розміру позову задовольняє цивільний позов повністю чи частково чи відмовляє в ньому.

Цивільний позов прокурора Лисичанської місцевої прокуратури Немитих М.І. про відшкодування затрат на лікування потерпілого від кримінального правопорушення у сумі 1066 гривень 28 копійок - задовольнити.

Запобіжний захід обраний відносно обвинуваченої ОСОБА_3 у виді домашнього арешту до набрання вироком законної сили слід залишити без змін.

Відповідно до ст. 100 КПК України речові докази: ніж, чоловічий светр з отвором та плямами речовини бурого кольору, які зберігаються в камері зберігання речових доказів Лисичанського ВП ГУНП в Луганській області (а.с. 55) - підлягають знищенню.

Керуючись ч. 3 ст. 349, ст. 368 - 370, ст. 373, ст. 374 КПК України, суд, -

У Х В А Л И В:

ОСОБА_3 визнати винною у вчиненні злочину, передбаченого ч. 1 ст. 121 КК України та призначити їй покарання у виді позбавлення волі строком на 5 (п'ять) років.

На підставі ст. 75 КК України звільнити ОСОБА_3 від відбування призначеного покарання з випробуванням з іспитовим строком на 3 (три) роки.

Відповідно до ч. 1 ст. 76 КК України покласти на ОСОБА_3 наступні обов'язки:

- періодично з`являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації;

- повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання;

Запобіжний захід ОСОБА_3, до набрання вироком законної сили, залишити попередній, у виді домашнього арешту.

Витрати на залучення експертів під час досудового розслідування відсутні.

Речові докази: ніж, чоловічий светр з отвором та плямами речовини бурого кольору, які зберігаються в камері зберігання речових доказів Лисичанського ВП ГУНП в Луганській області - знищити.

Цивільний позов прокурора Лисичанської місцевої прокуратури Немитих М.І. про відшкодування затрат на лікування потерпілого від кримінального правопорушення у сумі 1066 гривень 28 копійок - задовольнити.

Стягнути зі ОСОБА_3 на користь Лисичанської комунальної лікувально-профілактичної установи ЦМЛ ім. Титова міста Лисичанська (р/р № 31410544700051 в банку УДК в Луганської області, МФО 804013, код 37800278, код платежу 24060300), грошові кошти на рахунок відшкодування витрат на стаціонарне лікування потерпілого ОСОБА_1 від кримінального правопорушення в сумі 1066 (одна тисяча шістдесят шість) гривень 28 копійок.

На вирок суду протягом 30 днів з дня його проголошення може бути подана апеляційна скарга до апеляційного суду Луганської області через Лисичанський міський суд Луганської області.

Відповідно до ч.2 ст.394 КПК України цей вирок не може бути оскаржений в апеляційному порядку з підстав заперечення обставин, які ніким не оспорювалися під час судового розгляду і дослідження яких було визнано судом недоцільним відповідно до положень частини третьої статті 349 КПК України.

Вирок набирає законної сили після спливу закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого ч. 2 ст. 395 КПК України, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок суду, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.

Копію вироку суду негайно після його проголошення вручити обвинуваченій та прокурору в порядку, передбаченому ст. 376 КПК України.

Суддя: О.В. Шевченко