Постанова № 6756139, 26.05.2009, Донецький окружний адміністративний суд

Україна

ДОНЕЦЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД П О С Т А Н О В А І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И 26 травня 2009 р. справа № 2а-2879/09/0570 час прийняття постанови: Донецький окружний адміністративний суд в складі: головуючогосудді при секретаріЦургановій Г.В. за участю позивача

ОСОБА_1

представників відповідача

Ісаєва Н.А., Волкової О.Г.

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу

за позовом ОСОБА_1

до Жовтневої міжрайонної державної податкової

інспекції міста Маріуполя

про визнання дій щодо проведення перевірки

незаконними, скасування акту перевірки та

повідомлення-рішення

В С Т А Н О В И В:

Позивач, ОСОБА_1, звернувся до суду з позовом до Державної податкової адміністрації у Донецькій області (у процесі розгляду справи позовні вимоги були уточнені, відповідачем вказана Жовтнева міжрайонна державна податкова інспекція міста Маріуполя) про визнання дій щодо проведення перевірки незаконними, скасування акту перевірки та повідомлення рішення.

В обґрунтування позову зазначив, що у період з 21.08.2008 року по 28.08.2008 року працівниками Жовтневої МДПІ міста Маріуполя проводилася позапланова перевірка,за результатами якої складений акт № 2361/17-2/1941500031 від 28.02.2008 року.

Начальником Жовтневої МДПІ було прийняте податкове повідомлення-рішення № 0001541742/0 від 03.09.2008 року про зобовязання погашення штрафних (фінансових) санкцій у розмірі 104868,30 грн.

Позивач вважає складений акт та податкове повідомлення-рішення за наступних підстав.

У заглавній частині акту позапланової перевірки вказане «позапланової документальної перевірки з питань правових рішень з ПП «Імпульс» та правомірності включення суми ПДВ у податковий кредит по податковим накладним ПП «Імпульс», однак діючим законодавством не передбачене проведення такого типу перевірок.

Позивач стверджує, що йому не було вручене направлення на проведення перевірки.

Період, за який проводилася перевірка, був перевірений раніше на підставі плану графіку та при цьому не було виявлено такого правопорушення, питань у співробітників Жовтневої МДПІ не виникало, що підтверджено актом перевірки № 2294/17-2/1941500031 від 20.09.2007 року.

Позивач вважає, що він не порушив своєю господарською діяльністю діючого законодавства, оскільки свою роботу він почав у 2005 році та всі документи, які були оформлені належним чином, йому були надані керівництвом «Імпульс».

Посилання відповідачів на порушення ним порядку заповнення податкової накладної не відповідає дійсності, оскільки він не знав про анулювання свідоцтва платника ПДВ ПП «Імпульс». Вважає, що вказав претензії необхідно предявити керівництву ПП «Імпульс».

Також , вважає, що відповідачем порушений строк проведення перевірки, оскільки перевірка проводилася 6 днів замість 5 днів.

Вказує, що податковий кредит він відносив у відповідно до ЗУ «Про податок на додану вартість», оскільки він є сумлінним покупцем та здійснювати перевірку своїх ділових партнерів не входить до його компетенції та не надане йому Законом.

18 вересня 2008 року він оскаржив акт та повідомлення-рішення, однак 17.10.2008 року він отримав відповідь № 50024/10/25-012 від 07.10.2008 року, якою у задоволенні його скарги було відмовлено.

Просив визнати незаконними дії працівників Жовтневої МДПІ про проведенню перевірки та скасувати акт № 2361/17-2/1941500031 від 28.08.2008 року та податкове повідомлення-рішення № 0001541742/0 від 03.09.2008 року як незаконні.

У процесі розгляду справи позовні вимоги були уточнені, вказав що 29.10.2008 року поступило нове повідомлення-рішення № 0001541742/1 на суму 104868,30 грн.

Просив скасувати акт документальної перевірки № 2361/17-2/1941500031 від 28.08.2008 року та податкове повідомлення рішення № 0001541742/1 від 24.10.2008 року.

Позивач у судовому засіданні підтримав вимоги, мотивуючи свою позицію аналогічно викладеному у позовній заяві з урахуванням уточнення позовних вимог. Просив позов задовольнити.

Представники відповідача у судовому засіданні позов не визнали, позовні вимоги вважали необґрунтованими та такими, що не підлягають задоволенню у повному обсязі, суду надали письмові заперечення. Просили у задоволенні позову відмовити.

Суд, заслухавши пояснення сторін, дослідивши в судовому засіданні зібрані в справі докази в їх сукупності, вважає встановленим наступне.

ОСОБА_1 є фізичною особою - підприємцем, зареєстрованою Жовтневою райдержадміністрацією 21.04.2003 року.

Підприємець взятий на податковий облік в Жовтневій МДПІ міста Маріуполя 13.05.2003 року.

Позивач зареєстрований як платник ПДВ , про що свідчить свідоцтво по реєстрацію платника ПДВ НОМЕР_1 від 04.03.2004 року.

Статтями 8-10 ЗУ «Про державну податкову службу в Україні» (зі змінами та доповненнями) визначені функції органів державної податкової служби, до яких належить, зокрема, здійснення контролю за своєчасністю, достовірністю, повнотою нарахування та сплати податків та зборів.

У відповідності до ст. 11-1 Закону визначені підстави та порядок проведення органами державної податкової служби планових і позапланових виїзних перевірок своєчасності,достовірності, повноти нарахування та сплати податків та зборів (обовязкових платежів).

З 21.08.2008 року по 28.08.2008 року Жовтневою МДПІ у місті Маріуполі проведено позапланову документальну перевірку ФО підприємця ОСОБА_1 з питань правових відносин з ПП «Імпульс» та правомірності включення до складу податкового кредиту сум ПДВ за податковими накладними ПП «Імпульс» за період з 01.01.2005 року по 30.06.2007 року.

Виявлені правопорушення зафіксовані в акті перевірки за № 2361/17-2/1941500031 від 28.08.2008 року, а саме: у порушення пп.7.2.6 п.7.2, пп.7.4.5, п.7.4, пп.7.7.1 п.7.7 ст.7 ЗУ «Про податок на додану вартість» до складу податкового кредиту були включені суми ПДВ у звязку із придбанням товарів, що не підтверджені податковими накладними чи митними деклараціями (іншими подібними документами згідно пп.7.2.6 п.7.2 ст.7 ЗУ «Про податок на додану вартість») на суму 69912,20 грн. (45912,20 грн. ПДВ за 2005 рік, 24000 грн. за 2006 рік).

На підставі зазначеного акту перевірки відповідачем прийнято податкове повідомлення-рішення від 24.10.2008 року № 0001541742/1 відповідно до пп. «б» пп.4.2.2 п.4.2 ст.4, пп. 17.1.3 п.17.1 ст.7 ЗУ «Про порядок погашення зобовязань платників податків перед бюджетом та державними цільовими фондами» застосовано штрафну (фінансову) санкцію у розмірі 104868,30 грн., в тому числі за основним платежем 69912, 20 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями у розмірі 34956,10 грн.

Позивач із вказаним актом перевірки та податковим повідомленням-рішенням відповідача не погоджується та вважає, що відповідачем порушуються його права, свободи та інтереси, у звязку з чим звернувся до суду із даним позовом.

Проблемою даного спору є питання щодо правомірності акту про результати позапланової документальної перевірки та податкового повідомлення-рішення.

Відповідно до ч. 2 ст. 71 КАС України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності субєкта владних повноважень обовязок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Суд вважає, що відповідачем доведена правомірність своїх дій.

У обґрунтування своїх доводів позивача вказує, що відповідачем неправомірно було проведено перевірку.

У відповідності до пп.1-2 ст.11-2 ЗУ «Про Державну податкову службу» посадові особи органу державної податкової служби вправі приступити до проведення планової або позапланової виїзної перевірки за наявності підстав для їх проведення, визначених цим та іншими законами України, та за умови надання платнику податків під розписку: направлення на перевірку, в якому зазначаються дата його видачі, назва органу державної податкової служби, мета, вид (планова або позапланова), підстави, дата початку та дата закінчення перевірки, посади, звання та прізвища посадових осіб органу державної податкової служби, які проводитимуть перевірку. Направлення на перевірку є дійсним за умови наявності підпису керівника органу державної податкової служби, скріпленого печаткою органу державної податкової служби; копії наказу керівника податкового органу про проведення позапланової виїзної перевірки, в якому зазначаються підстави проведення позапланової виїзної перевірки, дата її початку та дата закінчення. Ненадання цих документів платнику податків або їх надання з порушенням вимог, встановлених частиною першою цієї статті, є підставою для недопущення посадових осіб органу державної податкової служби до проведення планової або позапланової виїзної перевірки. 21.08.2008 року керівником Жовтневої МДПІ міста Маріуполя, на підставі наказу № 1352 від 21.08.2008 року про утворення спеціалізованої бригади для проведення позапланової документальної перевірки ФОП ОСОБА_1, видане направлення № 1604 на проведення позапланової документальної перевірки діяльності ФО - підприємця ОСОБА_1 з питань правових відносин з ПП «Імпульс» та правомірності включення до складу податкового кредиту сум ПДВ за податковими накладними ПП «Імпульс» за період з 01.01.2005 року по 30.06.2007 року.

Як вбачається із копії зазначеного направлення на перевірку, воно відповідає нормам діючого законодавства, тобто у ньому зазначені усі відомості, наявність яких передбачена ЗУ «Про Державну податкову службу».

Направлення на перевірку вручене ОСОБА_1 21.08.2008 року, про що свідчить його особистий підпис, тому суд не приймає до уваги йог доводи про те, що не було надане зазначене направлення.

Крім того, копія заяви ОСОБА_1 від 21.08.2008 року свідчить, що він просив перенести перевірку до приміщення Жовтневої МЖПІ міста Маріуполя, тобто йому було відомо про проведення документальної перевірки.

Позивач у судовому засіданні не заперечував проти того, що посадовими особами податкового органу були предявили посвідчення.

Також, позивач стверджує, що відповідач не мав права проводити перевірку, оскільки перевірку його діяльності за вказаний період вже було проведено. Суд е приймає до уваги зазначені ствердження за наступних підстав.

Судом встановлено, що Жовтневою МДПІ міста Маріуполя була проведена планова документальна перевірка ФО підприємця ОСОБА_1 з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.01.2005 року по 30.06.2007 року.

Із матеріалів справи, а саме листів ДПІ у Калінінському районі міста Донецька від 10.04.2008 року, копії акту № 290/23-411-4/30100420 ДПІ Калінінського району міста Донецька від 27.09.2007 року, копії довідки ДПІ у Калінінському районі міста Донецька про встановлення фактичного місця знаходження ПП «Імпульс» від 11.12.2007 року № 458, копії акту ДПІ Калінінського району міста Донецька № 558-1/15-214-3 від 24.11.2005 року, вбачається, що місцезнаходження платника податків ПП «Імпульс» не встановлено, податкову звітність дане підприємство не надає з січня 2003 року, свідоцтво про реєстрацію платника ПДВ ПП «Імпульс» анульоване з 24.11.2005 року.

Таким чином, податковим органом зазначене встановлено пізніше, ніж було закінчено проведення перевірки планова документальна перевірка ФО підприємця ОСОБА_1 з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства.

Також, суд вважає безпідставним позивача про те, що податковими органом з 21.08.2008 року по 28.08.2008 року перевірка проводилася шість днів замість встановлених пяти, оскільки 23 та 24.08.2008 року були вихідними днями , а один день перевірки (25.08.2008 року) був згідно ч.3 ст.67 КЗпП України вихідним днем, у звязку із святкуванням Дня незалежності України.

За таких обставин, суд вважає, що позапланову документальну перевірку позивача було проведено Жовтневою МДПІ у місті Маріуполі у межах компетенції, у встановлені строки, та у спосіб, передбачений законом.

Крім того, ОСОБА_1 не було відмовлено у допуску на перевірку посадових осіб податкового органу.

Із матеріалів перевірки вбачається, що позивач придбав у ПП «Імпульс» мастику бітумну з отриманням податкових накладних,в тому числі після анулювання 24.11.2005 року свідоцтва про реєстрацію платника ПДВ ПП «Імпульс» № 07578489 ІПН № 311329805633, виданого 06.10.2000 року.

На підставі пп.7.2.3, пп.7.2.4 п.7.2 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість» (зі змінами та доповненнями) податкова накладна складається у момент виникнення податкових зобов'язань продавця у двох примірниках. Оригінал податкової накладної надається покупцю, копія залишається у продавця товарів (робіт, послуг). Для операцій, що оподатковуються і звільнені від оподаткування, складаються окремі податкові накладні. Податкова накладна є звітним податковим документом і одночасно розрахунковим документом. Податкова накладна виписується на кожну повну або часткову поставку товарів (робіт, послуг). Платники податку повинні зберігати податкові накладні протягом строку, передбаченого законодавством для зобов'язань із сплати податків. Право на нарахування податку та складання податкових накладних надається виключно особам, зареєстрованим як платники податку у порядку, передбаченому статтею 9 цього Закону.

Відповідно до пп. 2,5 Порядку заповнення податкової накладної, затвердженого Наказом ДПА України № 165 від 30.05.1997 року, зареєстрованого у Міністерстві юстиції України 23.06.1997 року за № 233/2037, податкову накладну складає особа, яка зареєстрована як платник податку в податковому органі і якій присвоєно індивідуальний податковий номер платника податку на додану вартість, податкова накладна вважається недійсною у разі її заповнення іншою особою, ніж вказаною у пункті 2 даного Порядку.

На підставі пп.7.2.1 п.7.2 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість» платник податку зобов'язаний надати покупцю податкову накладну, що має містити зазначені окремими рядками:

а) порядковий номер податкової накладної;

б) дату виписування податкової накладної;

в) повну або скорочену назву, зазначену у статутних документах юридичної особи або прізвище, ім'я та по батькові фізичної особи, зареєстрованої як платник податку на додану вартість;

г) податковий номер платника податку (продавця та покупця);

д) місце розташування юридичної особи або місце податкової адреси фізичної особи, зареєстрованої як платник податку на додану вартість;

е) опис (номенклатуру) товарів (робіт, послуг) та їх кількість (обсяг, об'єм);

є) повну або скорочену назву, зазначену у статутних документах отримувача;

ж) ціну поставки без врахування податку;

з) ставку податку та відповідну суму податку у цифровому значенні;

и) загальну суму коштів, що підлягають сплаті з урахуванням податку.

Судом встановлено та не спростовано у судовому засіданні, що у податкових накладних ПП «Імпульс» індивідуальний податковий номер продавця № 311329825671 не відповідає фактичному № 311329805633 (згідно свідоцтва про реєстрацію платника єдиного податку № 07578489). Номер свідоцтва про реєстрацію платника ПДВ продавця № 08740838 також не відповідає фактичному № 07578489 (згідно свідоцтва про реєстрацію платника єдиного податку № 07578489).

Згідно абз. 2 пп.7.2.6 п.7.2 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість» у разі відмови з боку постачальника товарів (послуг) надати податкову накладну або при порушенні ним порядку її заповнення отримувач таких товарів (послуг) має право додати до податкової декларації за звітний податковий період заяву зі скаргою на такого постачальника, яка є підставою для включення сум цього податку до складу податкового кредиту. До заяви додаються копії товарних чеків або інших розрахункових документів, що засвідчують факт сплати податку внаслідок придбання таких товарів (послуг).

Позивачем не надано суду доказів того, що ним до податкових декларацій за звітні періоди не надавалися заяви зі скаргою на постачальника ПП «Імпульс», яким порушено порядок заповнення податкових накладних, але були віднесені до складу податкового кредиту податкові накладі, що містять порушення їх заповнення.

Згідно з абз.1 пп.7.4.5 п.7.4 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість» не підлягають включенню до складу податкового кредиту суми сплаченого (нарахованого) податку у зв'язку з придбанням товарів (послуг), не підтверджені податковими накладними чи митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з підпунктом 7.2.6 цього пункту).

Також, у звязку з тим, що свідоцтво про реєстрацію платника ПДВ ПП «Імпульс» № 07578489 ІПН № 311329805633 від 06.10.2000 року було анульоване 24.11.2005 року тому підприємство не мало права складати податкові накладні, видані податкові накладні з 24.11.2005 року є недійсними, так як заповнені особою, що не зареєстрована як платник ПДВ відповідно до діючого законодавства.

Таким чином, ОСОБА_1 неправомірно включене до податкового кредиту податкові накладні, що видані неплатником ПДВ та з порушенням їх оформлення.

Згідно із абз.2 пп.7.4.5 п.7.4 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість» у разі коли на момент перевірки платника податку органом державної податкової служби суми податку, попередньо включені до складу податкового кредиту, залишаються не підтвердженими зазначеними цим підпунктом документами, платник податку несе відповідальність у вигляді фінансових санкцій, установлених законодавством, нарахованих на суму податкового кредиту, не підтверджену зазначеними цим підпунктом документами.

За таких обставин, суд вважає, що оскільки у судовому засіданні знайшло підтвердження порушення позивачем норм Закону України «Про податок на додану вартість», відповідачем правомірно винесене рішення про застосування штрафних (фінансових) санкцій до позивача.

Щодо вимог позивача про визнання незаконним акту перевірки, то суд вважає їх необґрунтованими, виходячи з наступного.

Підстави та порядок проведення органами державної податкової планових і позапланових виїзних перевірок своєчасності, достовірності,повноти нарахування та сплати податків та зборів (обовязкових платежів) визначені ст.11-1 ЗУ «Про державну податкову службу України». Зі змісту даної статті вбачається, що висновки перевірки викладаються у акті.

Таким чином, у розумінні ЗУ «Про державну виконавчу службу України» актом є документ, в якому викладаються результати такої перевірки у вигляді висновків. Акт перевірки не визначає податкових зобовязань платника податків і не породжує за собою правових наслідків у вигляді сплати таких зобовязань. Таке податкове зобовязання визначається контролюючим органом у податковому повідомленні рішенні, яке можу бути оскаржене платником податку.

Так, відповідно до п.1.9 ст.1 ЗУ «Про порядок погашення податкових зобовязань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» податкове повідомлення письмове повідомлення контролюючого органу про обовязок платника податків сплатити суму податкового зобовязання, визначену контролюючим органом у випадках, передбачених цим Законом.

Відповідно до пп.5.2.1 п.5.1 зазначеного Закону податкове зобовязання платника податку, нараховане контролюючим органом вважається узгодженим у день отримання платником податків податкового повідомлення, за винятком випадків, коли такі рішення оскаржені у апеляційному або у судовому порядку.

Відповідно до пп.5.2.2 п.5.2 ст.5 цього Закону, у разі коли платник податків вважає, що контролюючий орган невірно визначив суму податкового зобовязання або прийняв будь-яке інше рішення, що суперечить законодавству з питань оподаткування або виходить за межі його компетенції, встановленої законом, такий платник податків має право звернутися до контролюючого органу зі скаргою про перегляд цього рішення, яка подається у письмовій формі та може супроводжуватися документами, розрахунками та доказами, які платник податків вважає за потрібним надати. Скарга повинна бути подана контролюючому органу протягом десяти календарних днів, наступних за днем отримання платником податків податкового повідомлення або іншого рішення контролюючого органу, що оскаржується. Контролюючий орган зобовязаний прийняти вмотивоване рішення та надіслати його протягом двадцяти календарних днів від дня отримання скарги платника податків на його адресу поштою з повідомленням про вручення або надати йому під розписку. У разі коли контролюючий орган надсилає платнику податків рішення про повне або часткове незадоволення його скарги, такий платник податків має право звернутися протягом десяти календарних днів, наступних за днем отримання відповіді, з повторною скаргою до контролюючого органу вищого рівня, а при повторному повному або частковому незадоволенні скарги до контролюючого органу вищого рівня із дотриманням зазначеного десятиденного строку для кожного випадку оскарження та зазначеного десятиденного строку для відповіді на нього.

Право оскарження акту перевірки взагалі не передбачене нормами діючого законодавства.

Відповідно до ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно з п. п. 1, 2 ч.3 ст. 2 КАС України, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності субєктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою повноваження надано.

Крім того, відповідно до ч.1 ст. 9 КАС України, суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого органи державної влади, органи місцевого самоврядування, їхні посадові і службові особи зобовязані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Враховуючи викладені обставини, суд відмовляє у задоволенні позову фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 у повному обсязі.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 11, 15,17,23,58,69-71, 79, 86-87,94,158-163,185-186,254 Кодексу адмністративного судочинства України, суд

П О С Т А Н О В И В

Відмовити у задоволенні позову ОСОБА_1 до Жовтневої міжрайонної державної податкової інспекції міста Маріуполя про визнання дій щодо проведення перевірки незаконними, скасування акту перевірки та повідомлення-рішення.

Вступну та резолютивну частини постанови проголошено 26 травня 2009 року у присутності позивача та представників відповідача.

Повний текст постанови виготовлено 30 травня 2009 року.

Заява про апеляційне оскарження постанови суду подається протягом десяти днів з дня її проголошення, а в разі складення постанови у повному обсязі - з дня складення в повному обсязі - до Донецького апеляційного адміністративного суду через Донецький окружний адміністративний суд.

Апеляційна скарга на постанову суду подається до Донецького апеляційного адміністративного суду через Донецький окружний адміністративний суд протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження.

Апеляційна скарга може бути подана без попереднього подання заяви про апеляційне оскарження, якщо скарга подається у строк, встановлений для подання зяви про апеляційне оскарження.

Суддя Стиран В.В.