Постанова № 67555304, 29.06.2017, Львівський апеляційний господарський суд

ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

79010, м.Львів, вул.Личаківська,81

____________________

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"29" червня 2017 р. Справа № 914/3760/15

Львівський апеляційний господарський суд в складі колегії:

Головуючого судді Дубник О.П.

суддів Галушко Н.А.

Скрипчук О.С.

при секретарі Мокрій А.В.

розглянув апеляційну скаргу фізичної особи - підприємця (далі - ФОП) ОСОБА_2 б/н від 03.05.2017 року (вх. № 01-05/2110/17 від 11.05.2017р.)

на ухвалу Господарського суду Львівської області від 24.04.2017 року

за заявою ФОП ОСОБА_2

про перегляд рішення Господарського суду Львівської області від 10.03.2016 року за новоявленими обставинами

у справі №914/3760/15 (суддя Синчук М.М.)

за позовом: Публічного акціонерного товариства (далі - ПАТ) "Львівобленерго", м. Львів

до відповідача: ФОП ОСОБА_2, м. Львів

про стягнення 42 143,23 грн,

за участю представників сторін:

від позивача: Чорней О.В. - представник (довіреність у матеріалах справи);

від відповідача: ОСОБА_4 - представник (довіреність у матеріалах справи).

Судом роз'яснено права та обов'язки, передбачені ст.ст. 20, 22, 28 Господарського процесуального кодексу України (надалі -ГПК України).

Відводів складу суду в порядку ст.20 ГПК України не заявлялось. Заяв про технічну фіксацію судового процесу від учасників судового процесу не надходило, у зв'язку з чим хід судового засідання фіксується у протоколі.

Ухвалою Львівського апеляційного господарського суду від 15.05.2017р. прийнято апеляційну скаргу до провадження та призначено до розгляду на 07.06.2017 року.

Ухвалою Львівського апеляційного господарського суду від 07.06.2017 року відкладено розгляд справи на 29.06.2017р.

Ухвалою Господарського суду Львівської області від 24.04.2017 року у справі №914/3760/15 (суддя Синчук М.М.). у задоволенні заяви ФОП ОСОБА_2 про перегляд за нововиявленими обставинами рішення Господарського суду Львівської області від 10.03.2016 року відмовлено, рішення Господарського суду Львівської області від 10.03.2016 року залишено без змін.

Зазначена ухвала суду мотивована тим, що відповідач не навів у своїй заяві нововиявлених обставин, а фактично на підтвердження своєї позиції у справі подав суду нові докази. Ухвалення судом рішення без урахування обставин, які суд не міг врахувати через їх відсутність, не є недоліком роботи суду, особливо з огляду на принцип диспозитивності, відповідно до якого суд розглядає справи не інакше як в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі, і не може з власної ініціативи здійснювати пошук та збирати докази. Рішення Львівського обласного територіального відділення Антимонопольного комітету України прийнято 27.01.2017 р., тобто на час розгляду справи №914/3760/15 в господарському суді, винесення рішення (10.03.2016р.), та набрання ним законної сили, рішення органу Антимонопольного комітету України не існувало, тому є новою обставиною, а не нововиявленою обставиною, і ніяким чином не може впливати на вирішення справи № 914/3760/15.

Не погоджуючись з ухвалою Господарського суду Львівської області, ФОП ОСОБА_2 звернулася з апеляційною скаргою. На думку апелянта, підставою для перегляду рішення Господарського суду Львівської області від 10.03.2016 року є факт встановлення Львівським обласним територіальним відділенням Антимонопольного комітету України незаконності рішення комісії ЛМЕМ по розгляду актів про порушення Правил користування електричною енергією (далі - ПКЕЕ) №216 від 17.07.2015р. на підставі акту про порушення №027683 від 17.06.2015р., яким здійснено нарахування боргу та вартості не облікованої електроенергії та яке було підставою для задоволення позовних вимог у даній справі. Дана обставина, на твердження апелянта, відповідає трьом вимогам, оскільки, порушення існувало на час розгляду справи та було зафіксоване 27.01.2017р. рішенням Львівського обласного територіального відділення Антимонопольного комітету України, дана обставина не була відома заявнику, оскільки встановлення порушення законодавства про захист економічної конкуренції входить до виключної компетенції Антимонопольного комітету України, є ново виявлена обставина, є істотною і свідчить про спростування фактів, покладених в основу рішення.

У відзиві на апеляційну ПАТ "Львівобленерго" (змінило найменування на Приватне акціонерне товариство "Львівобленерго") доводи апеляційної скарги спростовує, зазначаючи, що рішення Львівського обласного територіального відділення Антимонопольного комітету України прийняте 27.01.2017р., тобто не існувало на час розгляду справи в усіх інстанціях, а тому є новою обставиною, а не нововиявленою. Згідно рішення Львівського обласного територіального відділення Антимонопольного комітету України для визнання останнім необґрунтованого нарахування проведеного ПАТ "Львівобленерго" став лист Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг від 24.05.2016р. №5154/202/7-16 та був долучений до матеріалів даної судової справи і був оцінений судом і не був взятий до уваги. Орган Антимонопольного комітету України не аналізував правомірність чи неправомірність рішення комісії по розгляду актів про порушення ПКЕЕ. У рішенні вказано, що дії ПАТ "Львівобленерго" можуть плинути на діяльність або можуть призвести до ущемлення інтересів споживача.

Заслухавши представників сторін, розглянувши матеріали справи разом з апеляційною скаргою та відзивом на неї, судова колегія прийшла до висновку про можливість прийняття в даному судовому засіданні постанови, при цьому судовою колегією встановлено наступне.

Рішенням Господарського суду Львівської області від 10.03.2016 у справі №914/3760/15, яке набрало законної сили, позов ПАТ "Львівобленерго" задоволено частково. Стягнуто з ФОП ОСОБА_2 на користь ПАТ "Львівобленерго" 40 599, 42 грн. основного боргу та 1 173, 38 грн. судового збору. В задоволенні решти позову відмовлено (а.с. 189-199, т.1).

Постановою Львівського апеляційного господарського суду від 14.06.2016 р. рішення Господарського суду Львівської області від 10.03.2016 р. у справі № 914/3760/15 залишено без змін, а апеляційну скаргу ФОП ОСОБА_2 - без задоволення (а.с. 68-79, т.2).

Постановою Вищого господарського суду України від 21.09.2016р. у справі №914/3760/15 постанову Львівського апеляційного господарського суду від 14.06.2016 р. залишено без змін, а касаційну скаргу без задоволення (а.с. 26-33).

ФОП ОСОБА_2 звернулась до Господарського суду Львівської області з заявою від 16.03.2017 р. б/н про перегляд рішення Господарського суду Львівської області від 10.03.2016 р. у справі №914/3760/15, яке набрало законної сили, за нововиявленими обставинами. На думку відповідача, нововиявленою обставиною, є те, що 27.01.2017 р. Львівським обласним територіальним відділенням Антимонопольного комітету України за результатами розгляду справи №1-02-33/2016 прийнято рішення №1-р "Про порушення законодавства про захист економічної конкуренції" щодо ПАТ "Львівобленерго", а саме встановлено порушення ПАТ "Львівобленерго" законодавства про захист економічної конкуренції у вигляді зловживання монопольним (домінуючим) становищем на ринку (ч. 1 ст. 13 ЗУ "Про захист економічної конкуренції"), а саме безпідставного, всупереч вимогам п. 1.2 Методики визначення обсягу та вартості електричної енергії, не облікованої внаслідок порушення споживачем правил споживання електричної енергії, нарахування обсягу та вартості не облікованої електричної енергії оформлене рішенням комісії ЛМЕМ по розгляду актів про порушення ПКЕЕ №216 від 03.07.2015 року на підставі Акту про порушення №027683 від 17.06.2015 року. Для розрахунку обсягу спожитої електроенергії, у період від дня порушення розрахункового обліку ПАТ "Львівобленерго" мав застосовувати п. 6.20 Правил.

У відповідності до ст.112 ГПК України господарський суд може переглянути прийняте ним судове рішення, яке набрало законної сили, за нововиявленими обставинами. Підставами для перегляду судових рішень господарського суду за нововиявленими обставинами є: 1) істотні для справи обставини, що не були і не могли бути відомі особі, яка звертається із заявою, на час розгляду справи; 2) встановлені вироком суду, що набрав законної сили, завідомо неправильний висновок експерта, завідомо неправильний переклад, фальшивість документів або речових доказів, що потягли за собою ухвалення незаконного або необґрунтованого рішення; 3) встановлення вироком суду, що набрав законної сили, вини судді у вчиненні злочину, внаслідок якого було ухвалено незаконне або необґрунтоване рішення; 4) скасування судового рішення, яке стало підставою для ухвалення рішення чи постановлення ухвали, що підлягають перегляду; 5) встановлена Конституційним Судом України неконституційність закону, іншого правового акта чи їх окремого положення, застосованого судом при вирішенні справи, якщо рішення суду ще не виконане.

Статтею 112 ГПК України визначено вичерпний перелік підстав для перегляду судових рішень за нововиявленими обставинами. Зокрема, підставою для перегляду судових рішень господарського суду за нововиявленими обставинами є істотні для справи обставини, що не були і не могли бути відомі особі, яка звертається із заявою, на час розгляду справи.

Згідно п.2 постанови пленуму Вищого господарського суду України від 26.12.2011 р. № 17 "Про деякі питання практики перегляду рішень, ухвал, постанов за нововиявленими обставинами", зі змінами і доповненнями (далі - постанова пленуму №17) до нововиявлених обставин відносяться матеріально-правові факти, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші факти, які мають значення для правильного вирішення спору. Необхідними ознаками існування нововиявлених обставин є одночасна наявність таких трьох умов:

-по-перше, їх існування на час розгляду справи;

-по-друге, те, що ці обставини не могли бути відомі заявникові на час розгляду справи;

-по-третє, істотність даних обставин для розгляду справи (тобто коли врахування їх судом мало б наслідком прийняття іншого судового рішення, ніж те, яке було прийняте).

Нововиявлені обставини за своєю юридичною суттю є фактичними даними, що в установленому порядку спростовують факти, які було покладено в основу судового рішення. Ці обставини мають бути належним чином засвідчені, тобто підтверджені належними і допустимими доказами.

Не може вважатися нововиявленою обставина, яка ґрунтується на переоцінці тих доказів, які вже оцінювалися господарським судом у процесі розгляду справи.

Отже, однією з обов'язкових ознак існування нововиявлених обставин є те, що ці обставини не були і не могли бути відомі особі, яка звертається із заявою, на час розгляду справи.

Згідно п.8.6 постанови пленуму №17 прийняття та розгляд заяви про перегляд судового рішення за нововиявленими обставинами не означає обов'язкового скасування чи зміни рішення, що переглядається. Результат перегляду повинен випливати з оцінки доказів, зібраних у справі, і встановлення господарським судом на основі цієї оцінки наявності або відсутності нововиявлених обставин, визначення їх істотності для правильного вирішення спору або розгляду справи про банкрутство. Господарський суд вправі змінити або скасувати судове рішення за нововиявленими обставинами лише за умови, що ці обставини впливають на юридичну оцінку обставин, здійснену судом у судовому рішенні, що переглядається. Пункт 8.7 постанови пленуму №17 вказує на те, що Законом не передбачено здійснення перегляду судового рішення за нововиявленими обставинами у повному обсязі. Отже, господарський суд вправі переглянути судове рішення за нововиявленими обставинами лише в тих межах, в яких ці обставини впливають на суть рішення.

Як вбачається зі справи, заявник посилається на те, що підставою для перегляду рішення Господарського суду Львівської області від 10.03.2016 року є факт встановлення Львівським обласним територіальним відділенням Антимонопольного комітету України незаконності рішення комісії ЛМЕМ по розгляду актів про порушення Правил користування електричною енергією (далі - ПКЕЕ) №216 від 17.07.2015р. на підставі акту про порушення №027683 від 17.06.2015р. яким здійснено нарахування боргу та вартості не облікованої електроенергії та яке було підставою для задоволення позовних вимог у даній справі.

У рішенні Львівського обласного територіального відділення Антимонопольного комітету України від 27.01.2017 р. №1-р за результатами розгляду справи №1-02-33/2016 "Про порушення законодавства про захист економічної конкуренції" щодо ПАТ "Львівобленерго", а саме встановлено порушення ПАТ "Львівобленерго" законодавства про захист економічної конкуренції у вигляді зловживання монопольним (домінуючим) становищем на ринку (ч. 1 ст. 13 ЗУ "Про захист економічної конкуренції") у вигляді зловживання монопольним (домінуючим) становищем на ринку постачання електричної енергії за регульованим тарифом шляхом дії, що може призвести до ущемлення інтересів споживача та проведення необґрунтованого нарахування за актом про порушення від 17.06.2015р. №027683 (а.с. 70-78, т.3).

Дане рішення прийняте з врахуванням листа Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг від 24.05.2016р. №5154/202/7-16, згідно якого п. 1.2 Методики визначення обсягу та вартості електричної енергії, не облікованої внаслідок порушення споживачами правил користування електричною енергією, затвердженої постановою НКРЕ від 04.05.2006 N 562 (далі - Методика), у разі своєчасного (до виявлення порушення представниками енергопостачальника) письмового повідомлення споживачем енергопостачальника про виявлені ним пошкодження/викрадення приладів (систем) обліку, пошкодження або зрив пломб та за відсутності явних ознак втручання в роботу приладів (систем) обліку Методика не застосовується. Враховуючи додану до листа копію заяви від 16.06.2015р., (зареєстровану у ПАТ "Львівобленерго" від 16.06.2015р. №31-02266), щодо виявлення відсутності приладів обліку, енергопостачальник мав скласти Акт, проте не мав підстав застосовувати Методику для визначення обсягу та вартості не облікованої електричної енергії. Виходячи з вищенаведених обставин та причин складення Акта для розрахунку обсягу спожитої електричної енергії, у період від дня порушення розрахункового обліку, ПАТ "Львівобленерго" має застосовувати пункт 6.20 Правил. Електропостачальник має привести свої дії у відповідність до чинного законодавства України шляхом скасування нарахувань по Акту та розрахунку обсягу спожитої електричної енергій з порушенням обліку не з вини споживача в порядку, встановленому п. 6.20 Правил (а.с. 10-11, т. 2).

Однак, лист Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг від 24.05.2016р. №5154/202/7-16 був долучений до матеріалів справи під час розгляду даної справи у суді апеляційної інстанції, а про факти викладені в ньому відповідачем зазначено у додаткових поясненнях до апеляційної інстанції (а.с. 1-5, т.2).

Також, судом апеляційної інстанції у постанові Львівського апеляційного господарського суду від 14.06.2016 р. вказано, що: « дійсно, ч.2 п. 1.2 Методики, у відповідній редакції на час виникнення спірних правовідносин, передбачено, що у разі своєчасного (до виявлення порушення представниками енергопостачальника) письмового повідомлення споживачем енергопостачальника про виявлені ним пошкодження приладів (систем) обліку, пошкодження або зрив пломб та за відсутності явних ознак втручання в роботу приладів (систем) обліку Методика не застосовується.

Тобто, Методика не застосовується за одночасної наявності двох умов: за умови своєчасного (до виявлення порушення представниками енергопостачальника) письмового повідомлення споживачем енергопостачальника про виявлені ним пошкодження приладів (систем) обліку, пошкодження або зрив пломб, та за умови відсутності явних ознак втручання в роботу приладів (систем) обліку.

Відповідач письмово повідомила позивача 16.06.2015( до складання акту про порушення) про викрадення лічильників, у зв'язку з чим просила скерувати інспектора на її об'єкт.

Водночас, як встановлено судом першої інстанції та підтверджено матеріалами справи, 27.05.2015 та 12.06.2015 (до повідомлення про викрадення лічильників) мали місце факти не допуску представників позивача до контрольного огляду засобів обліку, встановлених на об'єкті відповідача, який знаходиться на АДРЕСА_1, у зв'язку з чим відповідачу було надіслане 16.06.2015 повідомлення про припинення подачі електроенергії. На момент виявлення порушення представниками позивача та складання акту (17.06.2015) відповідач не зверталася до правоохоронних органів щодо викрадення лічильників, а звернулася лише 06.07.2015. Крім того, відповідачем не доведено, доказів не подано, що були пошкоджені двері чи замок до підвальних приміщень, в яких знаходилися лічильники. Поряд з тим, згідно з актами про обсяги спожитої електроенергії значно зросло споживання електроенергії після відновлення 20.06.2015 обліку електроенергії на цьому об'єкті. Так, обсяги спожитої електроенергії за період: з 20.02.2015 по 20.03.2015 - 3660 кВт.год;. 20.03.2015 по 20.04.2015 - 3420 кВт.год; з 20.04.2015 по 21.05.2015 - 3120 кВт.год; з 21.05.2015 по 19.06.2015 (станом на 19.06.2015 лічильник відсутній), визначений середній обсяг споживання - 3238 кВт.год; з 20.06.2015 по 17.07.2015 - 6906 кВт.год; з 17.07.2015 по 20.08.2015 -14905 кВт.год; з 20.08.2015 по 18.09.2015 - 8 175 кВт.год; з 18.09.2015 по 20.10.2015 - 8 252 кВт.год ( т1, а.с. 117-124). Обсяги споживання зросли після відновлення 20.06.2015 обліку електроенергії і порівняно з аналогічним періодом 2014року( у липні -вересні 2014 року обсяги споживання за місяць становили відповідно: 2020 кВт.год, 2420 кВт.год,2620 кВт.год).

Названі обставини, на думку суду, свідчать про явні ознаки втручання відповідача в роботу системи обліку електроенергії. Відтак колегія суддів відхиляє доводи скаржника про те, що Методика не підлягає застосуванню, погоджується з доводами позивача та висновком суду першої інстанції про необхідність визначення у даному випадку на підставі акта про порушення обсягу та вартості не облікованої електричної енергії відповідно Методики».

Таким чином, рішення Львівського обласного територіального відділення Антимонопольного комітету України прийнято 27.01.2017 р., тобто на час розгляду справи №914/3760/15 в господарському суді, винесення рішення (10.03.2016р.), та набрання ним законної сили, рішення органу Антимонопольного комітету України не існувало, тому є новою обставиною, а не нововиявленою обставиною. Також дане рішення прийняте на основі переоцінки доказів, які вже досліджувались судами двох інстанцій у даній справі. Доказів наявності інших нововиявлених обставин, що дають підстави для перегляду вказаного рішення, суду не надано.

Як вбачається з матеріалів справи, дані обставини були відомі заявнику під час розгляду справи у суді, а тому не можуть вважатись нововиявленими.

Аналогічна правова позиція наведена у постанові судової палати у цивільних справах Верховного Суду України від 29 березня 2017 року у справі №6-6сно16, згідно якої нова обставина, що з'явилася або змінилася після розгляду справи, не є підставою для перегляду справи в порядку, встановленому процесуальним законом. Не вважаються нововиявленими обставинами нові докази, які виявлені після постановлення рішення суду, а також зміна правової позиції суду в інших подібних справах.

Згідно зі ст. 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» від 23 лютого 2006 року № 3477-IV практика Європейського суду з прав людини (далі - ЄСПЛ) застосовується українськими судами як джерело права.

Так, у висновках ЄСПЛ, викладених у рішенні в справі "Рябих проти Росії" від 24.07.2003р. зазначено, що право на справедливий судовий розгляд, гарантоване ст. 6 параграф 1 Конвенції, повинно тлумачитися в світлі Преамбули Конвенції, яка проголошує верховенство права спільною спадщиною Високих Договірних Сторін. Одним з основних аспектів верховенства права є принцип юридичної певності, який, серед іншого, вимагає, щоб остаточні рішення судів не могли бути поставлені під сумнів... Правова певність передбачає дотримання принципу res judicata.., тобто принципу остаточності рішення, недопустимості повторного розгляду вже раз вирішеної справи. Цей принцип наполягає на тому, що жодна сторона не має права домагатися перегляду кінцевого і обов'язкового рішення тільки з метою нового слухання і вирішення справи. Повноваження судів вищої ланки переглядати рішення повинні використовуватися для виправлення судових помилок, помилок у здійсненні правосуддя, а не заміни рішень. Перегляд в порядку нагляду не може розглядатися як прихована апеляція, і сама можливість двох поглядів на один предмет не є підставою для повторного розгляду. Відхилення від цього принципу можливе тільки, коли воно спричинене незалежними і непереборними обставинами.

В іншій справі «Христов проти України» від 19 лютого 2009 року, ЄСПЛ вказав, що з матеріалів у справі не видно, що існували будь-які «вагомі та непереборні обставини», які могли б служити обґрунтованим поясненням того, чому остаточну судову постанову від 23 жовтня 2000 року було переглянуто і скасовано. Видається, що єдиною причиною була необхідність перегляду справи заявника у світлі іншого закону, а це означає, що такий перегляд був замаскованим оскарженням. Отже, Суд визнає, що у цій справі не було дотримано принципу юридичної визначеності. Зважаючи на наведені вище міркування, Суд доходить висновку, що відновлення провадження у справі заявника та її перегляд, за результатами якого судову постанову від 23 жовтня 2000 року було скасовано, порушило принцип юридичної визначеності та право заявника на справедливий судовий розгляд, гарантоване пунктом 1 статті 6 Конвенції (рішення у справі).

На підставі викладеного, з врахуванням норми ст. 112 ГПК України, судова колегія вважає, що підстави для задоволення апеляційної скарги відсутні, через що оскаржувану ухвалу слід залишити без змін.

Судові витрати за розгляд скарги на ухвалу суду слід покласти на ФОП ОСОБА_2.

Керуючись ст.ст. 103, 105, 106 ГПК України, Львівський апеляційний господарський суд,

ПОСТАНОВИВ:

1. Апеляційну скаргу залишити без задоволення, а ухвалу Господарського суду Львівської області від 24.04.2017 року у цій справі без змін.

2. Судові витрати покласти на ФОП ОСОБА_2.

3. Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена в касаційному порядку згідно з Розділом ХІІ-І Господарського процесуального кодексу України.

Повний текст постанови підписано 04.07.2017р.

Головуючий суддя Дубник О.П.

Суддя Галушко Н.А.

Суддя Скрипчук О.С.