Постанова № 67555063, 03.07.2017, Донецький апеляційний господарський суд

донецький апеляційний господарський суд

Постанова

Іменем України

03.07.2017 справа №908/3364/16

Донецький апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

Головуючого: суддівЧернота Л.Ф. Марченко О.А., Радіонова О.О.при секретарі судового засідання: за участю представників сторін: Шемякіній Є.О. від позивача:не з'явились від відповідача:не з'явились розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Фізичної особи-підприємця ОСОБА_5, с.Новоолександрівка, Запорізька областьна рішення господарського суду Запорізької області від 21.03.2017р. у справі № 908/3364/16 (суддя Азізбекян Т.А.)за позовом до відповідача проФізичної особи-підприємця ОСОБА_5, с.Новоолександрівка, Запорізька область Григорівської сільської ради Запорізького району Запорізької області с.Григорівка, Запорізька область стягнення заборгованості внаслідок невиконання грошового зобов'язання щодо оплати за проданий товар на підставі договору купівлі-продажу від 01.01.2014р. №1. ВСТАНОВИВ: У грудні 2016р. Фізична особа-підприємець ОСОБА_5, с. Новоолександрівка, Запорізька область, звернулась до господарського суду Запорізької області з позовом до Григорівської сільської ради Запорізького району Запорізької області, с. Григорівка, Запорізька область про стягнення заборгованості внаслідок невиконання грошового зобов'язання щодо оплати за проданий товар на підставі договору купівлі-продажу від 01.01.2014р. №1 (а.с.3-5).

Ухвалою суду від 21.03.2017р. виправлено описку в ухвалах господарського суду Запорізької області від 16.12.2016р., від 15.02.2017р., від 03.03.2017р. у справі №908/3364/16 щодо найменування позивача, а саме: Фізична особа - підприємець ОСОБА_5. с. Новоолександрівка, Запорізька область (а.с.108).

Рішенням господарського суду Запорізької області від 21.03.2017р. у даній справі у задоволені позовних вимог відмовлено у повному обсязі (а.с.109-112).

Судове рішення мотивовано тим, що позовні вимоги є необґрунтованими, не підтверджені належними доказами.

Позивач, Фізична особа-підприємець ОСОБА_5, с. Новоолександрівка, Запорізька область, звернувся із апеляційною скаргою б/н від 10.04.2017 р., в якій вважає судове рішення незаконним, необґрунтованим, прийнятим з порушенням норм матеріального та процесуального права, що є підставою для його скасування (а.с.121-124).

Так, апелянт посилається на неповне з'ясування обставин, що мають значення для справи, невідповідністю висновків обставинам справи та порушенням норм матеріального права.

Апелянт стверджує, що судом першої інстанції не вірно зроблений висновок щодо наданих позивачем накладних, які не містять печатки з боки відповідача, а відтак суд обрав суто формальний підхід при дослідженні обставин поставки товарів, не дивлячись на укладений між сторонами договір №1 від 01.01.2014р.

Скаржник вказує на те, що судом першої інстанції були безпідставно відхилені клопотання про залучення до розгляду справи третіх осіб та не прийняті до уваги пояснення осіб, які підтвердили отримання товару за накладними.

Крім того, апелянт зазначив, що посилання місцевого господарського суду на те, що накладні не містять нумерації, посилання на договір та печатку одержувача товару не є вірними, оскільки не спростовують факту поставки товарів та існування господарських відносин між сторонами у справі.

Враховуючи наведене, скаржник просив суд скасувати рішення господарського суду Запорізької області від 21.03.2017р. по справі №908/3364/16 та винести нове рішення, яким позов задовольнити повністю.

Також, позивач надав клопотання б/н від 10.04.2017 р., в якому просить залучити до справи Григорівський навчально-виховний комплекс «загальноосвітній навчальний заклад - дошкільний навчальний заклад» Запорізького району Запорізької області, що не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача(а.с.129).

Протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями визначено наступний склад суду:головуючий суддя Чернота Л.Ф., судді Марченко О.А., Попков Д.О.(а.с.119).

Ухвалою Донецького апеляційного господарського суду від 18.04.2017 р. прийнято апеляційну скаргу до провадження, справу призначено до розгляду на 22.05.2017 р. об 15:15год.(а.с.120).

У зв'язку з перебуванням у відпустці судді - члена колегії Попкова Д.О. розпорядженням керівника апарату Донецького апеляційного господарського суду від 18.05.2017 № 809 було призначено повторний автоматизований розподіл справи, за результатами якого протоколом автоматичної зміни складу колегії суддів сформовано склад колегії суддів: Головуючий суддя - Чернота Л.Ф., судді - Зубченко І.В., Марченко О.А.(а.с.132-133).

19.05.2017р. відповідач, Григорівська сільська рада Запорізького району Запорізької області с. Григорівка, Запорізька область надіслав на адресу суду клопотання №01-17/282 від 13.05.2017 р. та просить суд відкласти розгляд справи, призначеної на 22.05.17р. (а.с.135-136). Клопотання судом розглянуто та задоволено.

Ухвалою Донецького апеляційного господарського суду від 22.05.2017 р. з метою з'ясування фактичних обставин справи, судова колегія дійшла висновку про необхідність відкладення розгляду справи на 03.07.2017 р. (а.с.138).

У зв'язку з перебуванням у відпустці судді - члена колегії Зубченко І.В. розпорядженням керівника апарату Донецького апеляційного господарського суду від 30.06.2017 №1161 було призначено повторний автоматизований розподіл справи, за результатами якого протоколом автоматичної зміни складу колегії суддів сформовано склад колегії суддів: Головуючий суддя - Чернота Л.Ф., судді - Радіонова О.О., Марченко О.А.(а.с.139-140).

03.07.2017 р. у судове засідання представники сторін не з'явилися, про причини неявки суд не повідомили, про час та місце розгляду справи були повідомлені належним чином, що підтверджується поштовими повідомленнями про вручення (а.с.131) у зв'язку із чим судова колегія вважає за можливе розглянути скаргу без участі представників сторін, що не скористалися правом на участь у судовому засіданні апеляційної інстанції.

Відповідно до ст. 81-1 Господарського процесуального кодексу України складено протокол судового засідання (а.с. 141).

Колегія суддів Донецького апеляційного господарського суду у відповідності до статті 101 Господарського процесуального кодексу України на підставі встановлених фактичних обставин переглядає матеріали господарської справи та викладені в скарзі доводи щодо застосування судом при розгляді справи норм матеріального та процесуального права, що мають значення для справи. А тому вважає за необхідне розглянути апеляційну скаргу, оскільки для з`ясування фактичних обставин справи достатньо матеріалів, що знаходяться в матеріалах справи №908/3364/16.

Апеляційний господарський суд не зв'язаний доводами апеляційної скарги і перевіряє законність і обґрунтованість рішення місцевого господарського суду у повному обсязі.

Перевіривши матеріали справи та правильність застосування господарським судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права України, колегія суддів Донецького апеляційного господарського суду вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, а рішення господарського суду Запорізької області від 21.03.2017 року відповідає вимогам чинного законодавства України, з огляду на наступне.

Як вбачається з матеріалів справи, 01.01.2014р. між Григорівською сільською радою Запорізькогого району Запорізької області (за договором - покупець, далі - відповідач) та Фізичною особою-підприємцем ОСОБА_5 (за договором - продавець) був укладений договір №1, відповідно до умов п. 1.1. якого, продавець передає у власність товар, продукти харчування, а покупець примає його і оплачує вартість на умовах дійсного договору (а.с.11).

Асортимент, кількість і ціна кожного виду товару узгоджується між сторонами і вказується у видаткових накладних (п.1.2 договору).

Якість товару повинна відповідати державним стандартам і технічним умовам, діючим на території України (п.1.3 договору).

Розділом 2 договору сторони визначили порядок передачі товару.

Згідно з п. п. 2.1., 2.2. договору термін, кількість, номенклатура і місце передачі товару визначається покупцем по раніше переданій заявці, згідно графіку поставки. Відгрузка і доставка товару здійснюється згідно заявки Покупця силами і засобами Продавця.

Розділом 3 договору сторони визначили вартість договору і порядок розрахунків.

Так, п. 3.1. - 3.3. договору визначено, що загальна сума дійсного договору складає 350000,00 грн. Вартість товару договірна і товар відпускається по цінам, діючим на момент оплати за товар. Покупець оплачує вартість товару згідно накладної не пізніше 7 банківських днів з моменту надання документів.

Пунктом 5.1. договору передбачено, що сума по договору може бути змінена при зміні умов договору при згоді сторін.

Згідно з п. 6.1. договору договір вступає в силу з моменту його підписання обома сторонами і діє до 31.12.2014 року.

Договір підписаний та скріплений печатками підприємств у встановленому порядку.

У матеріалах справи Специфікацією до договору №1 від 01.01.2014р., яка наявна у матеріалах справи, зазначено код, назва продукції та сума, яка складає 350000,00грн.

Як зазначає позивач, за період з 01.01.2014 року по 01.01.2015р. ним, як продавцем було надано відповідачу, як покупцю товар згідно договору №1 від 01.01.2014р. Втім останній в порушення умов договору не оплатив вартість поставленого товару у повному обсязі, у зв'язку з чим просить стягнути з відповідача заборгованість за поставлений товар в сумі 11 149,43грн. За таких обставин позивач звернувся до господарського суду Запорізької області з позовом до відповідача про стягнення заборгованості.

Статтею 509 Цивільного кодексу України встановлено, що зобов»язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник зобов»язан вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послуги, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов»язку. Зобов»язання має ґрунтуватися на засадах добросовісності, розумності та справедливості.

Приписи статті 11 Цивільного кодексу України передбачають, що цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є: договори та інші правочини.

Відповідно до ст. 193 Господарського кодексу України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. (Аналогічна норма міститься і у ст. 526 Цивільного кодексу України.). До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов'язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором.

Згідно зі ст. 525 Цивільного кодексу України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Та є обов"язковим до виконання сторонами.

Відповідно до ст. 530 Цивільного кодексу України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Як встановлено судом, між сторонами укладений договір №1 від 01.01.2014 р. З посиланням на вказаний договір та накладні, позивач звернувся до суду із цим позовом.

За своєю правовою природою між сторонами укладено змішаний договір, оскільки відповідно до вимог статті 628 Цивільного кодексу України він містить елементи різних договорів (договору купівлі-продажу та договору поставки), до яких потрібно застосувати положення чинного законодавства, якщо інше не встановлено договором або не випливає із суті змішаного договору.

Статтею 655 Цивільного кодексу України встановлено, що за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Одночасно, відповідно до ч. 1 ст.712 Цивільного кодексу України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу вимог і заперечень, згідно ст. 33 Господарського процесуального кодексу України.

В матеріалах справи наявні видаткові накладні від 28.12.2013р. на суму 625,90грн.; від 30.11.2013р. на суму 547,50 грн., від 30.05.у грн. Але, у даному випадку позивачем не надано до матеріалів справи доказів у розумінні вимог ст.ст. 33,36 Господарського процесуального кодексу України, яким чином зазначені накладні стосуються розрахунку за позовною заявою. За спірним договором дія його визначена з 01 січня 2014 р. по 31 грудня 2014 р. Тобто до укладення договору № 1 від 01.01.2014 року, який є підставою позовних вимог.

У подальшому, за накладними від 31.07.2014р. на суму 571,08грн., від 24.11.2014р. на суму 571 грн., від 24.11.2014р. на суму 897,64грн., від 25.12.2014р. на суму 597,51грн., накладна №16 від 12.02.2014р., накладна без номеру та дати на суму 5006,40грн., накладна №18 від 19.02.2014р., накладна без номеру та дати на суму 3769,57грн., накладна №21 від 26.02.2014р., накладна без номеру та дати на суму 3806,68грн., накладна №94 від 17.09.2014р., накладна без номеру та дати на суму 5562,08грн., накладна №145 від 09.12.2014р. на суму 350,10 грн. (а.с.59-74).

Зі змісту вказаних накладних вбачається, що товар, який поставлявся позивачем, через Григорівський НВК, одержано -Григорівським с/с.

Всі вищенаведені накладні не містять посилання на договір № 1 від 01.10.2014 р. між сторонами та довіреність на уповноважену особу, яка отримала вказаний у накладних товар. Але, у даному випадку сторонами не зазначено, що крім укладеного договору є інші стосунки.

Також в матеріалах справи відсутні докази посадової особи, яка підписала частково накладні з боку одержувача товару (а.с.66-74). Всі перелічені накладні не містять печатки з боку одержувача.

Згідно з п. 2 Інструкції про порядок реєстрації виданих, повернутих і використаних довіреностей на одержання цінностей, затвердженої наказом Міністерства фінансів України від 16.05.1996 № 99 (яка була чинною до 01.01.2015 р.). сировина, матеріали, паливо, запчастини, інвентар, худоба, насіння, добрива, інструмент, товари, основні засоби та інші товарно-матеріальні цінності, а також нематеріальні активи, грошові документи і цінні папери (надалі - цінності) відпускаються покупцям або передаються безплатно тільки за довіреністю одержувачів.

Відповідно до п. 8 Інструкції про порядок реєстрації виданих, повернутих і використаних довіреностей на одержання цінностей, затвердженої наказом Міністерства фінансів України від 16.05.1996 № 99 (яка була чинною до 01.01.2015 р.). довіреність на отримання цінностей видається на строк не більше 10 днів і є первинним документом, що фіксує рішення уповноваженої особи (керівника) підприємства про уповноваження конкретної фізичної особи одержати для підприємства визначений перелік та кількість цінностей.

Позивачем не надано доказів уповноваження відповідної особи на отримання товару. Отже, доказів підписання накладних з іншого боку та отримання товару саме уповноваженою особою позивачем не надано.

Враховуючи викладене, доказів в підтвердження отримання товару на виконання умов договору між сторонами, уповноваженою на те особою, не надано.

До того ж, згідно умов договору між сторонами, відгрузка і доставка товару здійснюється згідно заявки покупця силами і засобами продавця. Відповідних заявок також позивачем не надано. Але, в матеріалах справи міститься Графік та маршрут постачання продуктів харчування для Григорівського НВК на 2014 рік згідно договору №1 від 01 січня 2014 року(а.с.58). За умовами договору№1 від 01.01.2014 р. сторонами є Григорівська сільська рада Запорізького району Запорізької області та фізична особа-підприємець ОСОБА_5

Ніяких додаткових угод між сторонами не укладалося, тому неможливо встановити зв'язок господарських правовідносин між Фізичною особою-підприємцем ОСОБА_5 та Григорівською НВК. Крім того, на вищевказаному графіку не міститься помітки Григорівської сільської ради про її узгодження, як сторони за договором.

Не надано доказів і в підтвердження часткової оплати товару саме на виконання умов договору.

Колегія суддів не приймає, як докази по справі акти звірки (а.с. 75-80) з наступних причин, а саме за вказанами актами визначено сальдо на 01.01.2014 р., що суперечить спірному договору, який укладений з 01.01.2014 р. А тому, необґрунтовано за матеріалами справи за який період складено сальдо. До того ж, акти звірки підписані лише бухгалтерами.

Колегія суддів погоджується з висновком місцевого господарського суду про неприйняття як доказів по справі передачі всіх необоротних активів, запасів, коштів, розрахунків та інших активів, власного капіталу, поточних зобов'язань Григорівському та Веселянському НВК згідно рішення Запорізької районної ради від 23.01.2015 року № 2 та відсутність в річному розписі місцевого бюджету Григорівської сільської ради фінансування загальноосвітніх навчальних закладів на 2015 рік. Так як вказані документи не стосуються виконання умов договору.

Клопотання апелянта про залучення третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на стороні позивача, Григорівського навчально-виховного комплексу «Загальноосвітній навчальний заклад - дошкільний навчальний заклад «Запорізького району Запорізької області (а.с.129) колегія суддів відхиляє, як необґрунтоване. З огляду на той факт, що за умовами договору №1 від 01.01.2014 р. Григорівський навчально-виховний комплекс» не є стороною за договором та не укладалося жодної додаткової угоди щодо поставки продукції на її адресу.

З матеріалів справи також вбачається, що відповідачем було надано копію договору №2 про надання субвенції на проведення видатків місцевих бюджетів, що враховуються при визначенні обсягу міжбюджетних трансфертів від 10.04.2015 року, укладений між Запорізькою районною радою (далі - Надавач субвенції) та Григорівською сільською радою (далі - Отримувач субвенції) (а.с.99-100). У судовому рішенні помилково визначено, що позивачем надано копію договору №1 від 31.12.2014 р.

Колегія суддів дослідивши матеріали справи не приймає посилання відповідача на вищевказаний договір, як докази по справі. У даному випадку укладання зазначеного договору ніяким чином не впливає на виконання умов договору №1 від 01.01.2014 р.

З урахуванням вищевикладеного, судова колегія Донецького апеляційного господарського суду дійшла висновку, що відповідно до вимог статті 43 Господарського процесуального кодексу України рішення господарського суду Запорізької області від 21.03.2017 року у справі №908/3364/16 відповідає нормам матеріального та процесуального права України, а доводи апеляційної скарги не спростовують висновку суду.

Помилки, які були допущені судом першої інстанції під час ухвалення рішення не впливають на правомірність прийнятого рішення.

Відповідно до статті 49 Господарського процесуального кодексу України судові витрати покладаються на скаржника.

Керуючись статями 33, 34, 43, 49, 99, 101, 102, 103, 105 Господарського процесуального кодексу України, Донецький апеляційний господарський суд -

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу Фізичної особи-підприємця ОСОБА_5, с.Новоолександрівка, Запорізька область на рішення господарського суду Запорізької області від 21.03.2017 року у справі №908/3364/16 залишити без задоволення, а рішення господарського суду Запорізької області від 21.03.2017 року у справі №908/3364/16 - без змін.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена до Вищого господарського суду України у касаційному порядку через Донецький апеляційний господарський суд протягом двадцяти днів з дня набрання постановою апеляційного господарського суду законної сили.

Головуючий Л.Ф.Чернота

Судді О.А.Марченко

О.О.Радіонова

Надр.5 прим:1 -у справу; 1-позивачу;1 -відповідачу; 1 -ДАГС; 1-ГС Донецької обл.