Ухвала суду № 67553309, 27.06.2017, Касаційний адміністративний суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий адміністративний суд України)

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

"27" червня 2017 р. м. Київ К/800/21497/16

Вищий адміністративний суд України у складі колегії суддів:

головуючого судді - Загороднього А.Ф.,

суддів: Заїки М.М., Мойсюка М.І.,

розглянувши в порядку письмового провадження касаційну скаргу ОСОБА_1 в інтересах ОСОБА_2

на постанову Київського апеляційного адміністративного суду від 14 липня 2016 року

у справі № 826/214/15

за позовом ОСОБА_2

до Київського міського військового комісаріату, Міністерства оборони України

про визнання дій протиправними, зобов'язання вчинити певні дії, -

встановив:

ОСОБА_2 звернувся до суду з позовом до Київського міського військового комісаріату, Міністерства оборони України, в якому просив:

- визнати протиправними дії відповідачів щодо призначення йому одноразової грошової допомоги у разі настання інвалідності в розмірі, меншому ніж передбачено чинним законодавством України;

- зобов'язати Міністерство оборони України здійснити перерахунок та виплату одноразової грошової допомоги у зв'язку з настанням інвалідності внаслідок виконання обов'язків військової служби, в розмірі 27-місяного грошового забезпечення, передбаченого частиною другою статті 9 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» на день встановлення інвалідності за вирахуванням виплачених раніше сум.

Постановою Окружного адміністративного суду міста Києва від 31 березня 2016 року позов задоволено частково. Зобов'язано Міністерство оборони України здійснити перерахунок та виплату полковнику запасу ОСОБА_2 одноразової грошової допомоги у зв'язку з настанням 25 грудня 2013 року ІІІ групи інвалідності, внаслідок виконання ним обов'язків військової служби, в розмірі 27-місяного грошового забезпечення, передбаченого частиною другою статті 9 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» на день встановлення інвалідності за вирахуванням проведеної раніше виплати. В задоволенні інших вимог відмовлено.

Постановою Київського апеляційного адміністративного суду від 14 липня 2016 року скасовано рішення суду першої інстанції та прийнято нове, яким у задоволенні позовних вимог відмовлено.

У касаційній скарзі ОСОБА_1 в інтересах ОСОБА_2, не погоджуючись із рішенням суду апеляційної інстанції, посилаючись на допущені судом порушення норм матеріального та процесуального права, просить скасувати рішення суду апеляційної інстанцій та залишити в силі рішення суду першої інстанції.

Перевіривши доводи касаційної скарги, рішення судів першої та апеляційної інстанцій щодо застосування судами норм матеріального і процесуального права, колегія суддів вважає, що касаційна скарга підлягає задоволенню, з наступних підстав.

Судами першої та апеляційної інстанцій встановлено, що ОСОБА_2 проходив військову службу в Збройних Силах України, остання посада з 03.11.2011 - начальник речової служби тилу Командування Сухопутних військ Збройних Сил України, полковник.

Наказом Міністра оборони України від 11.11.2013 року № 366 позивач звільнений з військової служби у запас за пунктом «б» частини шостої статті 26 (за станом здоров'я) Закону України «Про військовий обов'язок і військову службу» (далі Закон - №2232-XII).

25.12.2013 позивачу була встановлена ІІІ група інвалідності в результаті травми, пов'язаної з виконанням обов'язків військової служби, що підтверджується довідкою Центральної медико-соціальної експертної комісії серії АВ №0082187.

Рішенням комісії Міністерства оборони України з розгляду питань, пов'язаних із призначенням і виплатою одноразової грошової допомоги в разі загибелі (смерті), каліцтва або інвалідності військовослужбовців та інвалідності осіб, звільнених з військової служби від 22.05.2014 року, оформлене протоколом №2, розмір грошової допомоги склав 199 759,77 грн., без урахування грошової допомоги на оздоровлення та матеріальної допомоги для вирішення соціально - побутових питань.

Однак, на думку позивача, він має право на отримання одноразової грошової допомоги з врахуванням одноразових додаткових видів грошового забезпечення - грошової допомоги на оздоровлення у розмірі 5284,65 грн. та матеріальної допомоги для вирішення соціально-побутових питань в сумі 5284,65 грн., у зв'язку з чим і звернувся з суду з позовом.

Згідно з частиною другою статті 16 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» у разі інвалідності, що настала в період військової служби або пізніше, ніж через три місяці після звільнення зі служби чи після закінчення цього стажу, але внаслідок захворювання або нещасного випадку, що мали місце й у період проходження військової служби, залежно від ступеня втрати працездатності військовослужбовцю виплачується одноразова грошова допомога в розмірі до п'ятирічного грошового забезпечення за останньою посадою в порядку та на умовах, визначених Кабінетом Міністрів України.

Відповідно до частини другої статті 9 ЗаконуУкраїни «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» до складу грошового забезпечення входять: посадовий оклад, оклад за військовим званням, щомісячні додаткові види грошового забезпечення (підвищення посадового окладу, надбавки, доплати, винагороди, які мають постійний характер, премія); одноразові додаткові види грошового забезпечення.

Постановою «Про упорядкування структури та умов грошового забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб» від 07.11.2007 №1294 (далі №1294) передбачено, що до одноразових віднесені такі види грошового забезпечення: винагорода, призначення та виплата якої пов'язана з обсягом та складностями роботи, що виконується під час проходження військової служби; матеріальна допомога на початкове обзаведення (вид матеріального забезпечення військовослужбовців, передбачений статтею 9-1 Закону № 2011-ХІІ), а також одноразова матеріальна допомога військовослужбовцям строкової військової служби.

Разом з тим, абзацом п'ятим підпункту 4 пункту 2 Порядку та умов призначення і виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), поранення (контузії, травми або каліцтва) чи інвалідності військовослужбовців, військовозобов'язаних і резервістів, призваних на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори, та інвалідності звільнених з військової служби (зборів) осіб від 28.05.2008 року №499 (далі №499) передбачено, що для військовослужбовців, які перебувають на кадровій військовій службі або проходять військову службу за контрактом, грошове забезпечення визначається за останньою посадою, яку вони займали на день втрати працездатності, а звільнених із служби - день звільнення виходячи з таких складових: посадовий оклад, оклад за військовим званням, відсоткова надбавка за вислугу років.

Колегія суддів вважає, що виходячи із визначених в частині четвертій статті 9 Кодексу адміністративного судочинства України загальних засад пріоритетності законів над підзаконними актами, для визначення складових грошового забезпечення щодо виплати одноразової грошової допомоги слід застосовувати не Порядок № 499, а Закон № 2011-XII, який має вищу юридичну силу.

Враховуючи викладене, позовні вимоги ОСОБА_2 щодо зобов'язання нарахувати одноразову грошову допомогу включивши до розрахунку грошового забезпечення грошову допомогу на оздоровлення та матеріальну допомогу для вирішення соціально-побутових питань, підлягають задоволенню.

Аналогічний правовий висновок міститься, зокрема, у постановах Верховного Суду України від 12 листопада 2013 року № 21-383а13 та від 21 січня 2104 року № 21-464-а13.

Враховуючи приписи статті 226 Кодексу адміністративного судочинства України, суд касаційної інстанції рахує за необхідне скасувати рішення суду апеляційної інстанції та залишити в силі рішення суду першої інстанції, яке ухвалено відповідно до закону і скасоване помилково.

Керуючись статтями 220, 222, 223, 226, 230, 231 Кодексу адміністративного судочинства України, -

ухвалив:

Касаційну скаргу ОСОБА_1 в інтересах ОСОБА_2 задовольнити.

Постанову Київського апеляційного адміністративного суду від 14 липня 2016 року скасувати, а постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 31 березня 2016 року залишити в силі.

Ухвала може бути переглянута Верховним Судом України у порядку, строки та з підстав, передбачених главою третьою розділу ІV Кодексу адміністративного судочинства України.

Головуючий А.Ф.Загородній

Судді М.М. Заїка

М.І. Мойсюк