Ухвала суду № 67548705, 23.06.2017, Пустомитівський районний суд Львівської області

Справа № 450/1686/17 Провадження № 2/450/1314/17

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

23 червня 2017 року суддя Пустомитівського районного суду Львівської області Мусієвський В.Є., розглянувши матеріали позовної заяви ОСОБА_1 до Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «Інгосстрах», Товариства з додатковою відповідальністю «Страхова компанія «Кредо», третя особа Публічне акціонерне товариство Комерційний банк «ПриватБанк» про зобовязання здійснити страхову виплату, -

в с т а н о в и в :

Позивач ОСОБА_1 звернулася до суду із цивільним позовом, у якому просить зобовязати Приватне акціонерне товариство «Страхова компанія «Інгосстрах» та Товариство з додатковою відповідальністю «Страхова компанія «Кредо» здійснити страхову виплату у розмірі, визначеному п.6.1.2. Договору добровільного страхування від нещасних випадків від 08.12.2014 року по страховому випадку, який мав місце 07.12.2016 року. Вважає, що на дані правовідносини поширюється Закон України «Про захист прав споживачів», а тому звернулася до суду за місцем свого проживання.

Однак дане твердження не відповідає дійсності, оскільки Закон України «Про захист прав споживачів» з наступними змінами і доповненнями регулює відносини, які виникають між споживачами і виробниками, виконавцями, продавцями під час продажу товарів (виконанні робіт, наданні послуг), встановлює права споживачів на придбання товарів (робіт, послуг) належної якості та безпечних для життя і здоровя, а також визначає механізм захисту та основи реалізації державної політики.

Згідно зі ст. 1 Закону України «Про страхування» від 07.03.1996 року страхування це вид цивільно-правових відносин щодо захисту майнових інтересів фізичних осіб та юридичних осіб у разі настання певних подій (страхових випадків), визначених договором страхування або чинним законодавством, за рахунок грошових фондів, що формуються шляхом сплати фізичними особами та юридичними особами страхових платежів (страхових внесків, страхових премій) та доходів від розміщення коштів цих фондів. У ст. 4 цього Закону зазначено, що предметом договору страхування можуть бути майнові інтереси, що не суперечать закону, і повязані з володінням, користуванням і розпорядженням майном (майнове страхування).

Метою страхування при укладенні договору майнового страхування є погашення за рахунок страховика ризику майнової відповідальності перед іншими особами чи ризику виникнення інших збитків у результаті страхового випадку.

Аналіз наведених норм свідчить, що відносини, які виникають з майнового страхування, не підпадають під предмет регулювання Закону «Про захист прав споживачів» і положення цього Закону не застосовуються до відносин майнового страхування.

Отже, на правовідносини, які виникли між сторонами (з договору добровільного страхування) дія Закону України «Про захист прав споживачів» не поширюється, а тому позивачу слід звертатися до суду в межах загальних правил підсудності, визначених ст. 109 ЦПК України.

Згідно вимог ст.109 ч.2 ЦПК України позови до юридичних осібпред'являються в суд за їхнім місцезнаходженням.

Відповідно до ст.121 ч.3 п.4 ЦПК України заява повертається у випадках, коли справа не підсудна цьому суду.

Враховуючи наведене, матеріали позовної заяви слід повернути позивачу, оскільки така не підсудна Пустомитівському районному суду Львівської області.

На підставі наведеного, керуючись ст. ст. 109, 115, 121 ч.3 п.4 ЦПК України, суддя,-

у х в а л и в :

Матеріали позовної заяви ОСОБА_1 до Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «Інгосстрах», Товариства з додатковою відповідальністю «Страхова компанія «Кредо», третя особа Публічне акціонерне товариство Комерційний банк «ПриватБанк» про зобовязання здійснити страхову виплату - повернути позивачу.

На ухвалу може бути подана апеляційна скарга до Апеляційного суду Львівської області через Пустомитівський районний суд Львівської області протягом 5-ти днів з дня її проголошення або отримання копії.

Суддя В.Є. Мусієвський