Постанова № 6754267, 13.03.2009, Донецький окружний адміністративний суд

Україна

ДОНЕЦЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

13 березня 2009 р.                                                                       справа № 27547/08/0570

час прийняття постанови:

Донецький окружний адміністративний суд в складі:

головуючого                                                  судді

при секретарі                                                  Хріпуновій С.Ю.

за участю

представника позивача Усенка В.В.,

представників відповідача           Маковецької Н.В.

представника другого відповідача           Катранжи Я.М.

прокурора                                         Вартанової О.М.

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом Дочірнього підприємства «Техноскрап» Товариства з обмеженою відповідальністю «Скрап» до Державної податкової інспекції у Ворошиловському районі м. Донецька, Головне управління Державного казначейства України в Донецькій області, третя особа – прокурор Донецької області про стягнення бюджетної заборгованості з відшкодування податку на додану вартість у сумі 29006,00 грн.,

встановив:

Позивач, Дочірнє підприємство «Техноскрап» Товариства з обмеженою відповідальністю «Скрап», звернувся до суду із позовом до Державної податкової інспекції у Ворошиловському районі м. Донецька, Головного управління Державного казначейства в Донецькій області, третя особа – прокурор Донецької області про стягнення бюджетної заборгованості з відшкодування податку на додану вартість у сумі 29006,00 грн.

В обґрунтування позову посилається на те, що у податковому періоді за листопад 2006 року ним отримано право на бюджетне відшкодування з податку на додану вартість у загальній сумі 183904,00 грн. згідно податкової декларації з податку на додану вартість за листопад 2006 року. У встановленому законом порядку зазначена декларація із розрахунком суми бюджетного відшкодування та заявою про її повернення були направлені до відповідача. Відповідачем була проведена позапланова перевірка з питання достовірності начислення бюджетного відшкодування податку на додану вартість. За результатами перевірки був складений акт, в якому відсутні порушення в листопаді місяці 2006р. та підтверджена сума бюджетного відшкодування. Виходячи з наведеного позивач зазначає, що бюджетне відшкодування податку на додану вартість згідно поданої декларації за листопад 2006р. на суму 183904,00 грн. з бюджету було відшкодовано 154898,00 грн. Просив суд стягнути з Державного бюджету не відшкодовану суму з податку на додану вартість по декларації за листопад 2006р. у розмірі 29006,00 грн.

Відповідач надав судові заперечення проти позову, у яких посилається на те, що позивачем по декларації за листопад 2006р. заявлена до бюджетного відшкодування сума 183904,00 грн., із заявленої суми було відшкодовано 154898,00 грн. На відшкодування залишку заявленої суми не має законних підстав, тому, що позивачем в повному обсязі не підтверджено до відшкодування суми податку на додану вартість, в зв’язку з відсутністю підтвердження факту надмірною сплати податку у бюджет за результатами зустрічних перевірок. Також відповідач зазначає, що зустрічними перевірками не було підтверджено податковий кредит, тому позивач не мав право включати до складу податкового кредиту суму у розмірі 29006,00 грн.

Головне управління Державного казначейства України у Донецькій області у запереченнях посилається на те, що ними, відповідно до законодавства, було отримано висновок по декларації за листопад 2006р., та відшкодовано бюджетної заборгованості з податку на додану вартість на загальну суму 154898,00 грн., інших підстав для відшкодування податку на додану вартість не було.

У судовому засіданні представник позивача позов підтримав, просив його задовольнити. При цьому пояснив, що залишена сума відшкодована з податку на додану вартість товариству по декларації за листопад 2006 року - у сумі 29006,00 грн. станом на момент розгляду справи не відшкодована з невідомих причин.

Представник відповідача, що діє за довіреністю, у суді позов не визнав з підстав, зазначених у запереченні.

Представник другого відповідача у судовому засіданні позов не визнав з наведених у відзиві підстав.

Представник прокуратури Донецької області, у суді позов не визнав, просив відмовити у задоволені позову.

Заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши надані у справі докази, судом встановлено наступне.

Дочірнє підприємство «Техноскрап» Товариства з обмеженою відповідальністю «Скрап» згідно свідоцтва про державну реєстрацію є юридичною особою, зареєстровано Виконавчим комітетом Донецької міської ради 08.04.1994 року, включене до ЄДРПОУ за номером 20364201, перебуває на обліку в Державні податковій інспекції у Ворошиловському районі м. Донецька, та є платником податку на додану вартість з 23 січня 2003 року.

Відповідно до п.п. 7.7.4 п.7.7 ст.7 Закону України „Про податок на додану вартість” платник податку, який має право на одержання бюджетного відшкодування та прийняв рішення про повернення повної суми бюджетного відшкодування, подає відповідному податковому органу податкову декларацію та заяву про повернення такої повної суми бюджетного відшкодування, яка відображається у податковій декларації.

20 листопада 2006 року позивачем до податкового органу подавалась декларація з податку на додану вартість за жовтень 2006 року (а.с. 76-77), якою визначено суму, що підлягає бюджетному відшкодуванню на рахунок платника у банку у розмірі 244980,00 грн. ( рядки 25.25.1), залишок від’ємного значення попереднього звітного податкового періоду за вирахуванням суми податку, яка підлягає сплаті до бюджету за підсумками поточного звітного періоду – 768618,00 грн. ( рядок 24). Рядком 26 визначено, що залишок від’ємного значення, який після бюджетного відшкодування включається до складу податкового кредиту наступного податкового періоду дорівнює 523638,00 грн.

20 грудня 2006 року позивач подав до податкового органу податкову декларацію з податку на додану вартість за листопад 2006 року, якою визначив суму, що підлягає бюджетному відшкодуванню на рахунок платника у банку у розмірі 183904,00 грн. (рядки 25.25.1), залишок від’ємного значення попереднього звітного податкового періоду за вирахуванням суми податку, яка підлягає сплаті до бюджету за підсумками поточного звітного періоду – 843648,00 грн. ( рядок 24), у цей же день позивачем відповідачу подано розрахунок суми бюджетного відшкодування у сумі 183904,00 грн. ( а.с. 7), та заяву про повернення суми бюджетного відшкодування (а.с. 8).

Відповідно до підпункту 7.7.5 пункту 7.7 статті 7 Закону України “Про податок на додану вартість” протягом 30 днів, наступних за днем отримання податкової декларації, податковий орган проводить документальну перевірку (камеральну) заявлених у ній даних. За наявності достатніх підстав вважати, що розрахунок суми бюджетного відшкодування було зроблено з порушенням норм податкового законодавства, податковий орган має право протягом такого ж строку провести позапланову виїзну перевірку (документальну) платника для визначення достовірності нарахування такого бюджетного відшкодування.

Актом від 04.04.2007 року № 645/23-6/20364201 про результати позапланової виїзної перевірки підприємства – позивача з питань достовірності нарахування суми бюджетного відшкодування податку на додану вартість на розрахунковий рахунок за період: жовтень, листопад, грудень 2006 року ( по деклараціям з ПДВ за жовтень, листопад, грудень 2006 року), підтверджено заявлену суму бюджетного відшкодування податку на додану вартість за листопад 2006р. у розмірі 183954,00 грн.

Таким чином, як встановлено судом, відповідачем підтверджене належне бюджетне відшкодування Дочірньому підприємству «Техноскрап» Товариства з обмеженою відповідальністю «Скрап» з податку на додану вартість у сумі 183954,00 грн. по декларації за листопад 2006 року; при цьому відповідачем не наведені достатні підстави вважати, що розрахунок суми бюджетного відшкодування було зроблено позивачем з порушенням норм податкового законодавства.

Порядок перевірки відповідачем задекларованого позивачем бюджетного відшкодування, та його наслідки, передбачені підпунктами 7.7.5. та 7.7.7. пункту 7.7. статті 7 Закону України «Про податок на додану вартість».

Відповідно до абзацу 2 підпункту 7.7.5 пункту 7.7 статті 7 Закону податковий орган зобов'язаний у п'ятиденний термін після закінчення перевірки надати органу державного казначейства висновок із зазначенням суми, що підлягає відшкодуванню з бюджету.

Судом встановлено, що відповідачем були винесені висновки про суми відшкодування податку на додану вартість: №0000000128 від 27.09.2007р. за яким позивачу підлягає відшкодування з бюджету сума податку на додану вартість – 9466,00 грн. (а.с. 99); №0000000066 від 20.07.2007р. за яким позивачу підлягає відшкодування з бюджету сума податку на додану вартість – 9465,00 грн. (а.с. 101); №0000000046 від 04.05.2007р. за яким позивачу підлягає відшкодування з бюджету сума податку на додану вартість – 135967,00 грн. (а.с. 103). Всього висновків було винесено на суму 154898,00 грн. по деклараціям за листопад 2006р.

Відповідно до підпункту 7.7.6 пункту 7.7 статті 7 Закону на підставі отриманого висновку відповідного податкового органу орган державного казначейства надає платнику податку зазначену у ній суму бюджетного відшкодування шляхом перерахування коштів з бюджетного рахунку на поточний банківський рахунок платника податку в обслуговуючому банку протягом п'яти операційних днів після отримання висновку податкового органу.

Також судом встановлено, що на підставі платіжних доручень №1461 від 28 вересня 2007р., №1121 від 23 липня 2007р. та №697 від 11 травня 2007р. Головним Управлінням Державного казначейства України було відшкодовано податок на додану вартість по деклараціям за листопад 2006р. на суму 154898,00 грн.

Залишок підтвердженої податковим органом суми бюджетного відшкодування податку на додану вартість по декларації за листопад 2006р. у сумі 29006,00 грн. на час розгляду даної справи не відшкодована позивачеві, що підтверджується обліковою карткою платника (а.с. 195).

Враховуючи наведене, суд приходить до висновку, що відповідачем припущено неправомірну бездіяльність щодо не відшкодування суми податку на додану вартість позивачу.

Підпунктом 7.7.8. п.7.7 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість» передбачено, що після закінчення процедури адміністративного або судового оскарження податковий орган протягом п'яти робочих днів, наступних за днем отримання відповідного рішення, зобов'язаний надати органу державного казначейства висновок із зазначенням суми податку, що підлягає відшкодуванню з бюджету.

Із зазначеної норми Закону вбачається, що податковий орган як суб’єкт владних повноважень, здійснюючи контроль за обчисленням та сплатою податку на додану вартість, у тому числі, бюджетним відшкодуванням, повинен діяти у спосіб, передбачений законом, а саме у встановлені строки надати органам держказначейства висновок із зазначенням суми, що підлягає відшкодуванню з бюджету.

Як встановлено судом та не заперечується сторонами, висновок щодо відшкодування суми податку на додану вартість по декларації за листопад 2006р. у сумі 29006,00 гривень Дочірньому підприємству «Техноскрап» Товариства з обмеженою відповідальністю «Скрап» податковим органом органу держказначейства не наданий, зазначена сума податку на додану вартість позивачеві не відшкодована.

Таким чином, судом встановлено, що маючи на те законні підстави, податковий орган не вжив передбачених законом заходів (надання висновку органу держказначейства) до повернення Дочірньому підприємству «Техноскрап» Товариства з обмеженою відповідальністю «Скрап» належного йому бюджетного відшкодування по декларації за листопад 2006 року у сумі 29006,00 грн.

З урахуванням наведеного, відповідно до ч. 2 ст. 11 КАС України з метою повного захисту інтересів позивача суд вважає за можливе вийти за межі заявлених позовних вимог та визнати неправомірною бездіяльність Державної податкової інспекції у Ворошиловському районі м. Донецька з приводу ненадання висновку про суми відшкодування податку на додану вартість Дочірньому підприємству «Техноскрап» Товариства з обмеженою відповідальністю «Скрап» у загальній сумі 29006,00 грн. по декларації за листопад 2006 року.

Відповідно до п.п. 7.7.10 п.7.7 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість» джерелом сплати бюджетного відшкодування (у тому числі бюджетного боргу) є загальні доходи Державного бюджету України.

Відповідно до п. 4.1 наказу Державної податкової адміністрації та Державного казначейства України «Про затвердження Змін та доповнень до Порядку відшкодування податку на додану вартість» від 21.05.2001р. №200/86, зареєстрованому у Міністерстві юстиції України 08.06.2001р. за №489/5680, відшкодування податку на додану вартість з бюджету здійснюється органами Державного казначейства України за висновками податкових органів або за рішенням суду.

Враховуючи наведене, суд вважає, що вимоги позивача про стягнення з Державного бюджету України на користь Дочірнього підприємства «Техноскрап» Товариства з обмеженою відповідальністю «Скрап» суми бюджетної заборгованості з податку на додану вартість у розмірі 29006,00 грн. по декларації за листопад 2006 року є обґрунтованими та підлягають задоволенню.

Керуючись ст. ст. 11, 17-20, 69-72, 86, 94, 158-163, 167, 185, 186, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,                                                  

постановив:

Позов Товариства з обмеженою відповідальністю Дочірнього підприємства «Техноскрап» Товариства з обмеженою відповідальністю «Скрап» до Державної податкової інспекції у Ворошиловському районі м. Донецька, Головного управління Державного казначейства в Донецькій області задовольнити.

Визнати неправомірною бездіяльність Державної податкової інспекції у Ворошиловському районі м. Донецька з приводу ненадання відповідному органу Державного казначейства України висновку про відшкодування суми податку на додану вартість Дочірньому підприємству «Техноскрап» Товариства з обмеженою відповідальністю «Скрап» по декларації за листопад 2006 року.

Стягнути з Державного бюджету України ( рахунок № 31112030700004, одержувач «Державний бюджет м. Донецьк», банк одержувача – ГУ ДКУ у Донецькій області, МФО 834016код ЄДРПОУ 34686537) на користь Дочірнього підприємства «Техноскрап» Товариства з обмеженою відповідальністю «Скрап» (83008, м. Донецьк, вул. Югославська, 28, код ЄДРПОУ 20364201, п/р 2600901513937 в Донбаській філії ВАТ «Кредитпромбанк», МФО 334817) суму бюджетної заборгованості з податку на додану вартість у розмірі 29006,00 грн. (двадцять дев’ять тисяч шість) гривень.

Присудити з Державного бюджету України на користь Дочірнього підприємства «Техноскрап» Товариства з обмеженою відповідальністю «Скрап» (83008, м. Донецьк, вул. Югославська, 28, код ЄДРПОУ 20364201, п/р 2600901513937 в Донбаській філії ВАТ «Кредитпромбанк», МФО 334817) витрати по сплаті судового збору у розмірі 3 грн.40 коп.

Постанову ухвалено у нарадчій кімнаті та проголошено її вступну та резолютивну частину 13 березня 2009 року в присутності представників сторін.

Постанову у повному обсязі складено 18 березня 2009 року.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження.

          Заява про апеляційне оскарження постанови суду подається протягом десяти днів з дня її проголошення, а в разі складення постанови у повному обсязі - з дня складення в повному обсязі - до Донецького апеляційного адміністративного суду через Донецький окружний адміністративний суд.

          Апеляційна скарга на постанову суду подається до Донецького апеляційного адміністративного суду через Донецький окружний адміністративний суд протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження.

          Апеляційна скарга може бути подана без попереднього подання заяви про апеляційне оскарження, якщо скарга подається у строк, встановлений для подання зяви про апеляційне оскарження.

Суддя                                                                                           Ісаенко Ю.А.