Постанова № 6754131, 10.07.2009, Донецький окружний адміністративний суд

Україна

ДОНЕЦЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

10 липня 2009 р.                                                                       справа № 2а-4214/09/0570

час прийняття постанови:

Донецький окружний адміністративний суд в складі:

головуючого                                                  судді

при секретарі                                                  Хріпуновій С.Ю.

за участю

представника позивача Стадника В.В.,

представника відповідача Ваховської Г.О.,

представника відповідача                     Вертела М.В.,

представника відповідача                     Сичової І.О.

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом Дочірнього підприємства «Техноскрап» Товариства з обмеженою відповідальністю «Скрап» до Державної податкової інспекції у Ворошиловському районі м. Донецька, Головного управління Державного казначейства України у Донецькій області, Державної податкової інспекції у Куйбишевському районі м. Донецька про визнання недійсними податкові повідомлення – рішення від 09.01.2009 року №000009234/0, №0000102340/00 та зобов’язання вчинити певні дії,

встановив:

Позивач, Дочірнє підприємство «Техноскрап» Товариства з обмеженою відповідальністю «Скрап» звернуся до суду із адміністративним позовом до Державної податкової інспекції у Ворошиловському районі м. Донецька визнання недійсними податкові повідомлення – рішення від 09.01.2009 року №000009234/0, №0000102340/00 та зобов’язання вчинити певні дії.

В обґрунтування позову позивач посилається на те, що спірним податковим повідомленням – рішенням №000009234/0 позивачеві зменшена сума бюджетного відшкодування по декларації за березень 2008 року у розмірі 98574,00 грн. Спірним податковим повідомленням – рішенням №0000102340/0 позивачеві визначено суму податкового зобов’язання у розмірі 59940,00 грн. Вважає зазначені податкові повідомлення – рішення незаконними та необґрунтованими, оскільки відповідно до п. 4.5 ст. 4 Закону України «Про податок на додану вартість» якщо після поставки товарів (послуг) здійснюється будь-яка зміна суми компенсації їх вартості, включаючи наступний за поставкою перегляд цін, перерахунок у випадках повернення товарів особі, яка їх надала, суми податкових зобов’язань та податкового кредиту постачальника та отримувача підлягають відповідному коригуванню, підприємством було вірно проведено відповідне коригування, про що податковому органу було надано відповідні документи. Щодо встановленого порушення підпункту в частині недотримання порядку заповнення податкової накладної, позивач вважає, що податкова накладна містила всі реквізити, необхідні для ідентифікації постачальника та підтвердження фактичності здійснення господарської операції, сплати податку на додану вартість та його сум у відповідності до підпункту 7.2.1 пункту 7.2 стаття 7 Закону України «Про податок на додану вартість».

Просить суд визнати недійсним податкове повідомлення – рішення від 09.01.2009 року №000009234/0, визнати недійсним податкове повідомлення – рішення від 09.01.2009 року №0000102340/0 та зобов’язати Державну податкову інспекцію у Ворошиловському районі м. Донецька направити до Головного управління Державного казначейства України у Донецькій області висновок щодо відшкодування суми з податку на додану вартість по декларації за березень 2008 року у розмірі 98574,00 грн.

Під час розгляду справи, позивач змінив позов та просив визнати недійсним податкове повідомлення – рішення від 09.01.2009 року №000009234/0, визнати недійсним податкове повідомлення – рішення від 09.01.2009 року №0000102340/0 та стягнути з Державного бюджету України суму бюджетної заборгованості з податку на додану вартість по декларації за березень 2008 року у розмірі 98574,00 грн.

Відповідач, Державна податкова інспекція у Ворошиловському районі м. Донецька, надав судові заперечення проти позову, у яких посилається на те, що за результатами проведеної позапланової виїзної документальної перевірки позивача з питань достовірності нарахування суми бюджетного відшкодування податку на додану вартість за березень 2008 року встановлено заниження суми податку на додану вартість, що підлягала сплаті в бюджет за лютий 2008 року на 41241,00 грн. та завищення суми бюджетного відшкодування з податку на додану вартість за березень 2008 року на 98574,00 грн. та прийняті спірні податкові повідомлення – рішення. Вважає, що коригування податкових зобов’язань у лютому 2008 року проведено з порушенням п. 4.5 ст. 4 Закону України «Про податок на додану вартість» в результаті чого занижено податкове зобов’язання з податку на додану вартість за лютий 2008 року на суму 94385,00 грн. Також відповідач вважає видану ТОВ «Март» податкову накладну позивачу такою, що не відповідає пп. 7.2.1 п. 7.2 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість», оскільки відповідно до відповіді від ДПІ у Бабушкінському районі м. Дніпропетровська зазначене підприємство за юридичною адресою не знаходиться. Просить суд у задоволенні позову відмовити.

У судовому засіданні представник позивача, що діє за довіреністю, підтримав позов, просив його задовольнити.

Представник відповідача, Головного управління Державного казначейства України у Донецькій області, що діє за довіреністю, у суді позов не визнав та пояснив що відповідно до «Порядку взаємодії між органами державної податкової служби України, Міністерства фінансів України та Державного казначейства України в процесі відшкодування податку на додану вартість за висновками органів державної податкової служби України та погашення простроченої бюджетної заборгованості з податку на додану вартість шляхом видачі облігацій внутрішньої державної позики» затверджений Наказом Державної податкової адміністрації України, Міністерства фінансів України, Державного казначейства України від 03.08.2004 N 451/501/132, Державна податкова адміністрація України повинна надати Державному казначейству України реєстри суб’єктів підприємницької діяльності з визначенням розміру відшкодування податку на додану вартість з бюджету. Відповідно до п. 7 зазначеного порядку, Державне казначейство України у відповідності до чинного законодавства здійснює відшкодування податку на додану вартість підприємствам згідно з отриманими реєстром та висновками регіональних податкових органів. Станом на 09.07.2009 року Головним управлінням Державного казначейства України у Донецькій області висновок та реєстр на відшкодування бюджетної заборгованості з податку на додану вартість на розрахунковий рахунок позивача не був отриманий, у зв’язку із чим, не можливо відшкодувати заборгованість.

Представник відповідача, Державної податкової інспекції у Куйбишевському районі м. Донецька, у суді позов не визнав, просив відмовити у задоволенні.

Заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши надані докази, суд встановив наступні обставини справи.

Дочірнє підприємство «Техноскрап» Товариства з обмеженою відповідальністю «Скрап» є юридичною особою, зареєстровано Виконавчим комітетом Донецької міської ради 08.04.1994 року, включене до ЄДРПОУ за номером 20364201, перебуває на обліку в Державні податковій інспекції у Ворошилівському районі м. Донецька, та є платником податку на додану вартість з 23 січня 2003 року.

Відповідно до п.п. 7.7.4. Закону України „Про податок на додану вартість” платник податку, який має право на одержання бюджетного відшкодування та прийняв рішення про повернення повної суми бюджетного відшкодування, подає відповідному податковому органу податкову декларацію та заяву про повернення такої повної суми бюджетного відшкодування, яка відображається у податковій декларації.

11 квітня 2008 року позивачем до податкового органу подано декларацію з податку на додану вартість за березень 2008 року з виправленням помилок за лютий 2008 року (а.с. 19-20), якою визначив суму, що підлягає бюджетному відшкодуванню на рахунок платника у банку у розмірі 98574,00 грн. (рядки 25,25.1), залишок від’ємного значення попереднього звітного податкового періоду за вирахуванням суми податку, яка підлягає сплаті до бюджету за підсумками поточного звітного періоду – 98574,00 грн. (рядок 24), у цей же день позивачем відповідачу надано подано розрахунок суми бюджетного відшкодування у сумі 98574,00 грн.

Також позивачем додатком 2 до декларації з податку на додану вартість за березень 2008 року подано довідку щодо залишку суми від’ємного значення попередніх податкових періодів, що залишається непогашеним після бюджетного відшкодування, отриманого у звітному податковому періоді, та підлягає включенню до складу податкового кредиту наступного податкового періоду, з якої вбачається, що частина залишку від’ємного значення, фактично сплачена отримувачем товарів (послуг) постачальникам таких товарів (послуг) у попередніх податкових періодах та не погашена податковими зобов’язаннями попередніх податкових періодів або не брала участі у розрахунках бюджетного відшкодування усього складає 98574,00 грн. яка виникла за лютий 2008 року.

Правильність визначення позивачем зазначених сум та правильність заповнення зазначених рядків декларацій за 2007 року відповідачем у суді не заперечується та не викликає у суду будь-яких сумнівів щодо їх достовірності та добровільності їх визнання.

Відповідно до ч.3 ст. 72 КАС України обставини, які визнаються сторонами, можуть не доказуватися перед судом, якщо проти цього не заперечують сторони і у суду не виникає сумнівів щодо достовірності цих обставин та добровільності їх визнання.

Відповідно до підпункту 7.7.5 пункту 7.7 статті 7 Закону України “Про податок на додану вартість” протягом 30 днів, наступних за днем отримання податкової декларації, податковий орган проводить документальну перевірку (камеральну) заявлених у ній даних. За наявності достатніх підстав вважати, що розрахунок суми бюджетного відшкодування було зроблено з порушенням норм податкового законодавства, податковий орган має право протягом такого ж строку провести позапланову виїзну перевірку (документальну) платника для визначення достовірності нарахування такого бюджетного відшкодування.

На виконання зазначеної норми Закону, позивачем на підставі направлення від 24.11.08р. №2032, виданого Державною податковою інспекцією у Ворошиловському районі м. Донецька та відповідно до наказу Державної податкової інспекції у Ворошиловському районі м. Донецька від 24.11.08 р. №774 проведено позапланову виїзну перевірку Дочірнього підприємства «Техноскрап» Товариства з обмеженою відповідальністю «Скрап», з питань достовірності нарахування суми бюджетного відшкодування податку на додану вартість у сумі 98574,00 грн. за березень 2008 року на розрахунковий рахунок яка виникла за рахунок від’ємного значення з ПДВ, що декларувалось за період лютий 2008 року відповідно до затвердженого плану перевірки.

За результатами перевірки складено відповідний акт від 22.12.08 року №3003/23-3/20364201 з питань достовірності нарахування суми бюджетного відшкодування податку на додану вартість у сумі 98574,00 грн. за березень 2008 року на розрахунковий рахунок яка виникла за рахунок від’ємного значення з ПДВ, що декларувалось за період лютий 2008 року.

Зазначеним актом встановлено, що в порушення п. 4.5 ст. 4 пп. 7.2.1 п. 7.2 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість» підприємство після повернення товарів не коригувало суму податкового зобов’язання та податкового кредиту та отримано від продавця податкову накладну з порушеним змістом в частині зазначення окремим рядком місце розташування юридичної особи, що призвело до завищення суми бюджетного відшкодування з податку на додану вартість за березень 2008 року на 98574,00 грн. та до заниження суми податку на додану вартість, що підлягала сплаті в бюджет за лютий 2008 року на 39960,00 грн.

09 січня 2009 року першим заступником керівника ДПІ у Ворошиловському районі м. Донецька винесено податкове повідомлення – рішення №000009234/0, яким на підставі акту перевірки №3003/23-3/20364201 від 22.12.2008 року, у зв’язку із виявленими порушеннями підприємству зменшено суму бюджетного відшкодування з податку на додану вартість за березень у розмірі 98574,00 грн.

09 січня 2009 року першим заступником керівника ДПІ у Ворошиловському районі м. Донецька винесено податкове повідомлення – рішення №0000102340/0, яким на підставі акту перевірки №3003/23-3/20364201 від 22.12.2008 року, у зв’язку із виявленими порушеннями визначено суму податкового зобов’язання з податку на додану вартість у розмірі 59940,00 грн., у тому числі за основним платежем 39960,00 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями 19980,00.

Перевіряючи законність та обґрунтованість прийнятих відповідачем 09.01.2009 року стосовно позивача спірних податкових повідомлень – рішень судом встановлено.

Предметом спірних податкових повідомлень – рішень в даному випадку є сума завищення бюджетного відшкодування за березень 2008 року у розмірі 98574,00 грн. та сума податкового зобов’язання у розмірі 59940,00 грн. у тому числі за основним платежем 39960,00 грн., за штрафними санкціями 19980,00 грн. за порушення п. 4.5 ст. 4, пп. 7.2.1 п. 7.2 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість»

Правовою підставою зазначеного податкового повідомлення – рішення стали норми абзацу «б» підпункту 4.2.2 п. 4.2 ст. 4 та пп. 17.1.3 п. 17.3 ст. 17 Закону України «Про порядок погашення зобов’язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами».

Абзацем «б» підпункту 4.2.2 пункту 4.2 ст. 4 Закону України «Про порядок погашення зобов’язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» визначено, що контролюючий орган зобов’язаний самостійно визначити суму податкового зобов’язання платника податків у разі якщо дані документальних перевірок результатів діяльності платника податків свідчать про заниження або завищення суми його податкових зобов’язань, заявлених у податкових деклараціях

Відповідно до пп. 17.1.3 п. 17.1 ст. 16 даного Закону, у разі коли контролюючий орган самостійно донараховує суму податкового зобов’язання платника податків за підставами, викладеними у підпункті “б” підпункту 4.2.2 пункту 4.2 статті 4 цього Закону, такий платник податків зобов’язаний сплатити штраф у розмірі десяти відсотків від суми недоплати (заниження суми податкового зобов’язання) за кожний з податкових періодів, установлених для такого податку, збору (обов’язкового платежу), починаючи з податкового періоду, на який припадає така недоплата, та закінчуючи податковим періодом, на який припадає отримання таким платником податків податкового повідомлення від контролюючого органу, але не більше п’ятдесяти відсотків такої суми та не менше десяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян сукупно за весь строк недоплати, незалежно від кількості податкових періодів, що минули.

З акту перевірки №3003/23-3/20364201 від 22.12.2008 року вбачається, що позивачем порушено порядок проведення коригування податкових зобов’язань з податку на додану вартість за податковий період – лютий 2008 р.

Пунктом 4.5 статті 4 Закону України «Про податок на додану вартість» передбачено, що якщо після поставки товарів (послуг) здійснюється будь-яка зміна суми компенсації їх вартості, включаючи наступний за поставкою перегляд цін, перерахунок у випадках повернення товарів особі, яка їх надала, суми податкових зобов’язань та податкового кредиту постачальника та отримувача підлягають відповідному коригуванню.

Судом встановлено, що 16.04.2007 року між дочірним підприємством «Техноскрап» Товариства з обмеженою відповідальністю «Скрап», у якості продавця, та фірмою «C.M.R International nv/sa», Бельгія, у якості покупця, укладено контракт №50/С, предметом якого є сплави на основі міді та олова на загальну суму 1643750,00 доларов США. За договором поставка товара здійснюється разовими партіями масою не більш ніж 21000 т.

28.09.2007 року, дочірним підприємством «Техноскрап» товариства з обмеженою відповідальністю «Скрап» фірмі «C.M.R International nv/sa», Бельгія згідно контракту було передано товар вагою 21000 тони на суму 93450,00 доларів США про що свідчить акт прийому передачі та виписана податкова накладна №271 на загальну суму коштів, що підлягають оплаті – 471922,50 грн.

Згідно акту від 03.02.2008 року фірмою «C.M.R International nv/sa», Бельгія дочірньому підприємству «Техноскрап» товариства з обмеженою відповідальністю «Скрап» було повернено товар у кількості 21000 тони на суму 93450,00 доларів США, що становить 471922,50 гривні.

Відповідно до пп. 4.5.1 п. 4.5 Закону України «Про податок на додану вартість», якщо внаслідок такого перерахунку відбувається зменшення суми компенсації на користь платника податку— постачальника, то постачальник відповідно зменшує суму податкових зобов’язань за наслідками податкового періоду, протягом якого був проведений такий перерахунок, та надсилає отримувачу розрахунок відкоригованого значення податку.

Відповідно до п. 20 Наказу Державної податкової адміністраціїї України «Про затвердження форми податкової накладної та порядку її заповнення» у разі здійснення коригування сум податкових зобов’язань відповідно до пункту 4.5 статті 4 Закону України «Про податок на додану вартість» постачальник товарів (послуг) виписує розрахунок коригування кількісних і вартісних показників до податкової накладної за формою згідно з додатком 2 до податкової накладної.

Пунктом 21 зазначеного Наказу передбачено, що розрахунок коригування кількісних і вартісних показників до податкової накладної може друкуватися поліграфічним способом, за допомогою комп’ютера або іншим методом.

Пунктом 22, 23 даного Наказу передбачено, що розрахунок коригування кількісних і вартісних показників до податкової накладної складається у двох примірниках. Оригінал розрахунку коригування надається покупцю товарів (послуг). Копія залишається у продавця.

Відповідно до пункту 25 зазначено Наказу, на підставі вказаного розрахунку отримувач товарів (послуг) здійснює коригування податкового кредиту відповідно до пункту 4.5 статті 4 Закону України «Про податок на додану вартість» (за умови дотримання законодавчих норм щодо віднесення сум до податкового кредиту) з обов’язковим відображенням зазначених коригувань у реєстрі отриманих та виданих податкових накладних (з від’ємним чи позитивним значенням).

Пунктом 27 Наказу визначено, що розрахунок коригування складається виключно продавцем - особою, яка є платником податку, філією чи структурним підрозділом, якому делеговано право виписки податкової накладної (відповідно до пункту 2 цього Порядку), а також особою, яка веде облік результатів під час виконання договорів про спільну діяльність та відповідальна за утримання та внесення податку до бюджету та покупцем— отримувачем послуги, наданої йому на митній території України нерезидентом, який виступає податковим агентом такого нерезидента, із обов’язковим включенням зазначених коригувань до зміни податкових зобов’язань та одночасним відображенням у книзі обліку поставки з від’ємним чи позитивним значенням.

Судом встановлено, що позивачем 03.02.2008 року додатком 2 здійснений розрахунок №1 коригування кількісних і вартісних показників до податкової накладної від 28.09.2007 року №271 за контрактом від 16.04.2007 р. №50/С за формою згідно з додатком 2 до податкової накладної, в якому за повернення товару у кількості 21000 тони підлягає коригуванню у сторону зменшення сума без урахування ПДВ 471922,50 грн.

Крім цього, головним бухгалтером підприємства складено бухгалтерську довідку до балансу за лютий 2008 року, з якої вбачається, що у зв’язку із поверненням товару від фірми «C.M.R International nv/sa», Бельгія, корегований у сторону зменшення раніш нарахований ПДВ: Дб 39 Кт 641.5 на суму 94385,00 грн.

Таким чином, суд вважає, що позивачем відповідно до законодавства здійснено коригування податкових зобов’язань у лютому 2008 року.

Щодо порушення встановлене актом перевірки №3003/23-3/20364201 від 22.12.2008 року відносно позивача про отримання від продавця податкової накладної з порушенним змістом в частині зазначення окремим рядком місце розташування юридичної особи, судом встановлені наступні обставини.

Судом встановлено, що між Дочірним підприємством «Техноскрап» товариства з обмеженою відповідальністю «Скрап» здійснювалися фінансово – господарські операції на підставі угод.

Відповідно до пп.. 7.2.1 п. 7.2 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість» платник податку зобов’язаний надати покупцю податкову накладну, що має містити зазначені окремими рядками:

а) порядковий номер податкової накладної;

б) дату виписування податкової накладної;

в) повну або скорочену назву, зазначену у статутних документах юридичної особи або прізвище, ім’я та по батькові фізичної особи, зареєстрованої як платник податку на додану вартість;

г) податковий номер платника податку (продавця та покупця);

д) місце розташування юридичної особи або місце податкової адреси фізичної особи, зареєстрованої як платник податку на додану вартість;

е) опис (номенклатуру) товарів (робіт, послуг) та їх кількість (обсяг, об’єм);

є) повну або скорочену назву, зазначену у статутних документах отримувача;

ж) ціну поставки без врахування податку;

з) ставку податку та відповідну суму податку у цифровому значенні;

и) загальну суму коштів, що підлягають сплаті з урахуванням податку.

З матеріалів справи вбачається, що від Товариства з обмеженою відповідальністю «Март» позивачем отримана податкова накладна за порядковим номером №48 від 04.02.2008 року, в якій зазначено, що ТОВ «Март» (податковий номер – 326533004624, місцезнаходження – 49000, м. Дніпропетровськ, вул. Гуроїв Сталінграду, 227, номер свідоцтва про реєстрацію платника податку на додану вартість - 04016596) виступає як продавець, ДП «Техноскрап» ТОВ «Скрап» (податковий номер – 203642005623, місцезнаходження 83102, м. Донецьк, вул. Стадіонна, 32-а, номер свідоцтва про реєстрацію платника податку на додану вартість - 07290325) як покупець. Також в зазначеній податковій накладній зазначена номенклатура товарів та їх кількість на загальну суму з ПДВ 272580,07 грн.

Відповідно до пп. 7.2.4 п. 7.2 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість» право на нарахування податку та складання податкових накладних надається виключно особам, зареєстрованим як платники податку у порядку, передбаченому статтею 9 цього Закону.

Відповідно до п. 9.1, п. 9.2 Закону України «Про податок на додану вартість» центральний податковий орган веде реєстр платників податку. Будь-якій особі, яка реєструється як платник податку на додану вартість, присвоюється індивідуальний податковий номер, який використовується для справляння цього податку.

З листа – відповіді №24123/7/233 від 30.05.2008 року ДПІ у Бабушкінському районі м. Дніпропетровська вбачається, що Товариство з обмеженою відповідальністю «Март» зареєстроване як платник податку на додану вартість в ДПІ у Бабушкінському районі м. Дніпропетровська та відповідно до реєстру ПДВ має свідоцтво про реєстрацію платника податку на додану вартість від 29.09.2003 року, даних про анулювання свідоцтва про реєстрацію платника ПДВ не зазначено.

Таким чином, суд вважає, що отримана позивачем від ТОВ «Март» податкова накладна відповідає пп. 7.2.1 п.7.2 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість».

З урахуванням вищенаведеного, суд вважає, що позовні вимоги позивача щодо визнання недійсним податкового повідомлення – рішення від 09.01.2009 року №000009234/0, визнання недійсним податкового повідомлення – рішення від 09.01.2009 року №0000102340/0 підлягають задоволенню та відповідно до ч. 2 ст. 11 КАС України з метою повного захисту інтересів позивача суд вважає за можливе вийти за межі заявлених позовних вимог та скасувати зазначені податкові повідомлення – рішення Держаної податкової інспекції у Ворошиловському районі м. Донецька.

Підпунктом 7.7.8. п.7.7 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість» передбачено, що після закінчення процедури адміністративного або судового оскарження податковий орган протягом п'яти робочих днів, наступних за днем отримання відповідного рішення, зобов'язаний надати органу державного казначейства висновок із зазначенням суми податку, що підлягає відшкодуванню з бюджету.

Із зазначеної норми Закону вбачається, що податковий орган як суб’єкт владних повноважень, здійснюючи контроль за обчисленням та сплатою податку на додану вартість, у тому числі, бюджетним відшкодуванням, повинен діяти у спосіб, передбачений законом, а саме у встановлені строки надати органам держказначейства висновок із зазначенням суми, що підлягає відшкодуванню з бюджету.

Як встановлено судом, що позивачем підтверджено належне йому бюджетне відшкодування податку на додану вартість по декларації за березень 2008 року у сумі 98574,00 грн.

Відповідно до пп. 7.7.10 п.7.7 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість» джерелом сплати бюджетного відшкодування (у тому числі бюджетного боргу) є загальні доходи Державного бюджету України.

Відповідно до п. 4.1 наказу Державної податкової адміністрації та Державного казначейства України «Про затвердження Змін та доповнень до Порядку відшкодування податку на додану вартість» від 21.05.2001р. №200/86, зареєстрованому у Міністерстві юстиції України 08.06.2001р. за №489/5680, відшкодування податку на додану вартість з бюджету здійснюється органами Державного казначейства України за висновками податкових органів або за рішенням суду.

Враховуючи наведене, суд вважає, що вимоги позивача про стягнення з Державного бюджету України на користь Дочірнього підприємства «Техноскрап» Товариства з обмеженою відповідальністю «Скрап» суми бюджетної заборгованості з податку на додану вартість у розмірі 98574,00 грн. по декларації за березень 2008 року є обґрунтованими та підлягають задоволенню.

Відповідно до ст.ст. 87, 94 КАС України підлягають присудженню позивачеві з Державного бюджету України судові витрати пропорційно задоволеним позовним вимогам.

Керуючись ст.ст.2-15, 17-18, 33-35, 41-42, 47-51, 56-59, 69-71, 79, 86, 87, 94, 99, 104-107, 110-111, 121, 122-143, 151-154, 158, 162, 163, 167, 254, Кодексу адміністративного судочинства України, суд

постановив:

Позов Дочірнього підприємства «Техноскрап» Товариства з обмеженою відповідальністю «Скрап» до Державної податкової інспекції у Ворошиловському районі м. Донецька, Головного управління Державного казначейства України у Донецькій області, Державної податкової інспекції у Куйбишевському районі м. Донецька про визнання недійсними податкові повідомлення – рішення від 09.01.2009 року №000009234/0, №0000102340/00 та зобов’язання вчинити певні дії - задовольнити.

Визнати недійсним та скасувати податкове повідомлення – рішення Державної податкової інспекції у Ворошиловському районі м. Донецька року №000009234/0 від 09.01.2009 року.

Визнати недійсним та скасувати податкове повідомлення – рішення Державної податкової інспекції у Ворошиловському районі м. Донецька року №0000102340/0 від 09.01.2009 року.

Стягнути з Державного бюджету України (рахунок № 31118030700008, МФО 834016 код ЄДРПОУ 34687187) на користь Дочірнього підприємства «Техноскрап» Товариства з обмеженою відповідальністю «Скрап» (83008, м. Донецьк, вул. Югославська, 28, код ЄДРПОУ 20364201, р/р 26000098026231 в Донбаській філії ВАТ «Кредитпромбанк», МФО 335593) суму бюджетної заборгованості з податку на додану вартість у розмірі 98574,00 грн. (двадцять вісім тисяч п’ятсот сімдесят чотири) гривні.

Присудити з Державного бюджету України на користь Дочірнього підприємства «Техноскрап» Товариства з обмеженою відповідальністю «Скрап» витрати по сплаті судового збору у розмірі 3 грн.40 коп.

Постанову ухвалено у нарадчій кімнаті та проголошено її вступну та резолютивну частину 10 липня 2009 року в присутності представників сторін.

Постанову у повному обсязі складено 15 липня 2009 року.

          Заява про апеляційне оскарження постанови суду подається протягом десяти днів з дня її проголошення, а в разі складення постанови у повному обсязі - з дня складення в повному обсязі - до Донецького апеляційного адміністративного суду через Донецький окружний адміністративний суд.

          Апеляційна скарга на постанову суду подається до Донецького апеляційного адміністративного суду через Донецький окружний адміністративний суд протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження.

          Апеляційна скарга може бути подана без попереднього подання заяви про апеляційне оскарження, якщо скарга подається у строк, встановлений для подання зяви про апеляційне оскарження.

Суддя                                                                                           Ісаенко Ю.А.