Рішення № 67537901, 19.06.2017, Заставнівський районний суд Чернівецької області

Справа № 716/1682/16-ц

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

19.06.2017 Заставнівський районний суд Чернівецької області в складі:

головуючого судді Пухарєвої О.В.,

секретаря Кульки О.М.,

відповідача ОСОБА_1,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Заставна цивільну справу за позовом ПАТ КБ «ПриватБанк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості,-

В С Т А Н О В И В :

Позивач ПАТ КБ «ПриватБанк» звернувся до суду з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості.

Посилається на те, що відповідно до укладеного договору б/н від 01.12.2010 відповідач ОСОБА_1 отримала кредит у розмірі 1000 грн. у вигляді встановленого кредитного ліміту на платіжну картку зі сплатою відсотків за користування кредитом у розмірі 30,00% на рік на суму залишку заборгованості за кредитом з кінцевим терміном повернення, що відповідає строку дії картки.

Відповідач підтвердила свою згоду на те, що підписана заява разом з «Умовами та правилами надання банківських послуг», «Правилами користування платіжною карткою» та «Тарифами Банку» складає між нею та банком договір, про що свідчить підпис відповідача у заяві. Відповідно до умов договору позичальник зобов'язується погашати заборгованість за кредитом, відсотками за його користування, за перевитрати платіжного ліміту, а також оплачувати комісії та інші платежі на умовах, передбачених договором.

Станом на 31.10.2016 відповідач ОСОБА_1 порушує умови договору, не сплачує заборгованість по кредиту, відсоткам, комісії, всупереч умов кредитного договору внаслідок чого утворилася заборгованість в розмірі 13729,19 грн., що складається із: заборгованості за кредитом в розмірі 577,57 грн.; заборгованості по процентам за користування кредитом в розмірі 9121,66 грн.; заборгованості за пенею та комісією в розмірі 2900 грн.; штрафу (фіксована частина) - 500,00 грн.; штрафу процентна складова 629,96 грн., які просить стягнути в судовому порядку разом із судовими витратами.

Представник позивача ОСОБА_2 в судове засідання не з'явився, подав суду письмові пояснення у відповідь на заперечення відповідача, в яких вказав, що позов підтримує в повному обсязі, наполягає на його задоволенні та просив справу розглянути без його участі.

Відповідач ОСОБА_1 в судовому засіданні позов визнала частково з підстав, викладених в письмовому запереченні.

Вислухавши пояснення позивача, дослідивши письмові докази, суд дійшов наступного висновку.

У справі встановлено, що 01.12.2010 між ПАТ КБ «ПриватБанк» та ОСОБА_1 укладено кредитний договір, згідно якого остання отримала кредит у розмірі 1000 грн. у вигляді встановленого кредитного ліміту на платіжну картку зі сплатою відсотків за користування кредитом у розмірі 30,00% на рік на суму залишку заборгованості за кредитом з кінцевим терміном повернення, що відповідає строку дії картки.

Картка, якою користувалася ОСОБА_1, визначена позивачем як «Універсальна, 55 днів пільгового періоду», про що зазначено у довідці про умови кредитування з використанням кредитної картки ОСОБА_1 Згідно даного договору відповідачка зобов'язалася щомісячно сплачувати відповідні платежі за цим договором. Сторонами було визначено, що сплата відсотків здійснюється до 25 числа. Розмір щомісячних платежів визначено сторонами як 7% від заборгованості, але не менше 50 гривень і не більше залишку заборгованості.

Відповідач підтвердила свою згоду на те, що підписана заява разом з Умовами та правилами надання банківських послуг та Тарифами банку, які викладені на банківському сайті, складає між нею та банком договір, що підтверджується її підписом у заяві (а.с.7- 32).

Відповідно до ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.

Згідно ст. 526 ЦК України зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства.

Проте, відповідач в порушення умов договору, який згідно ст. 629 ЦК України є обов'язковим до виконання, в порушення ст. 525 ЦК України односторонньо відмовився від своїх зобов'язань за цим договором, порушив свої зобов'язання по поверненню суми позики за цим договором.

Встановлено, що внаслідок невиконання умов договору станом на 31.10.2016 року заборгованість ОСОБА_1 за тілом кредиту склала 577,57 гривень, що стверджується розрахунком. У звязку з не поверненням основного боргу у встановлений договором строк позивач відповідно до умов договору нарахував заборгованість по процентам за користування кредитом, штрафи та пеню (а.с.5-6).

При визначенні розміру заборгованості за процентами суд приймає до уваги, що пунктом 1.1.3.2.3 Умов і правил надання банківських послуг, які є частиною укладеного між сторонами кредитного договору, передбачено право банку змінювати тарифи з наступним інформуванням про це позичальника у виписці за картрахунком.

Відповідно до ст. 1056-1 ЦК України, процентна ставка за кредитом може бути фіксованою або змінюваною. Тип процентної ставки визначається кредитним договором.

Розмір процентів, тип процентної ставки (фіксована або змінювана) та порядок їх сплати за кредитним договором визначаються в договорі залежно від кредитного ризику, наданого забезпечення, попиту і пропозицій, які склалися на кредитному ринку, строку користування кредитом, розміру облікової ставки та інших факторів.

Фіксована процентна ставка є незмінною протягом усього строку кредитного договору. Встановлений договором розмір фіксованої процентної ставки не може бути збільшено банком в односторонньому порядку. Умова договору щодо права банку змінювати розмір фіксованої процентної ставки в односторонньому порядку є нікчемною.

У разі застосування змінюваної процентної ставки кредитор самостійно, з визначеною у кредитному договорі періодичністю, має право збільшувати та зобов'язаний зменшувати процентну ставку відповідно до умов і в порядку, встановлених кредитним договором. Кредитодавець зобов'язаний письмово повідомити позичальника, поручителя та інших зобов'язаних за договором осіб про зміну процентної ставки не пізніше як за 15 календарних днів до дати, з якої застосовуватиметься нова ставка. У кредитному договорі встановлюється порядок розрахунку змінюваної процентної ставки із застосуванням погодженого сторонами індексу. Порядок розрахунку змінюваної процентної ставки повинен дозволяти точно визначити розмір процентної ставки за кредитом на будь-який момент часу протягом строку дії кредитного договору. Кредитор не має права змінювати встановлений кредитним договором порядок розрахунку змінюваної процентної ставки без згоди позичальника.

Індекс, що використовується у формулі визначення змінюваної процентної ставки, повинен відповідати таким вимогам:

- поточне значення індексу повинно періодично, але не рідше одного разу на місяць, публікуватися в засобах масової інформації або оприлюднюватися через інші загальнодоступні регулярні джерела інформації. Кредитний договір повинен містити посилання на джерело інформації про відповідний індекс;

- індекс повинен ґрунтуватися на об'єктивних індикаторах фінансової сфери, що дозволяють визначити ринкову вартість кредитних ресурсів;

- значення індексу повинно встановлюватися незалежною установою з визнаною діловою репутацією на ринку фінансових послуг.

У разі застосування змінюваної процентної ставки у кредитному договорі повинен визначатися максимальний розмір збільшення процентної ставки.

У абзаці 1 пункту 28 постанови пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 30 березня 2012 року № 5 «Про практику застосування судами законодавства при вирішенні спорів, що виникають із кредитних правовідносин» судам роз'яснено, що при вирішенні спорів щодо правомірності підвищення процентної ставки згідно зі ст. 1056-1 ЦК України у зв'язку з прийняттям Закону України від 12 грудня 2008 року «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо заборони банкам змінювати умови договору банківського вкладу та кредитного договору в односторонньому порядку», яким передбачено, що встановлений кредитним договором розмір фіксованої процентної ставки не може бути збільшений банком в односторонньому порядку, а також, що умова договору щодо права банку змінювати розмір фіксованої процентної ставки в односторонньому порядку є нікчемною, суди мають виходити з того, що цей закон набрав чинності з 10 січня 2009 року.

У абзаці 3, 4 пункту 28 вказаної постанови пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 30 березня 2012 року судам роз'яснено, що при вирішенні питання щодо правомірності підвищення банком чи іншою фінансовою установою процентної ставки суди також повинні розрізняти умови кредитного договору, які встановлюють односторонню зміну умов договору, від умов договору, що встановлюють погоджену сторонами процедуру зміни договору шляхом прийняття позичальником пропозиції кредитора про зміну умов договору відповідно до вимог ст.ст. 641-642 ЦК України або в порядку, визначеному ч. 6 ст. 1056-1 ЦК України. При підвищенні процентної ставки з'ясуванню підлягають визначена договором процедура підвищення процентної ставки ( повідомлення позичальника чи підписання додаткової угоди тощо); дії позичальника щодо прийняття пропозиції кредитора тощо.

Встановлено, що в матеріалах справи відсутні докази, які б підтверджували застосування сторонами у договорі змінюваної процентної ставки, встановленої у відповідності до вимог частин 4-6 ст. 1056-1 ЦК України.

Проте у спірному випадку банк передбачив у договорі умови, які встановлюють односторонню зміну умов договору, й фактично надають йому право змінювати розмір фіксованої процентної ставки в односторонньому порядку.

З розрахунку заборгованості станом на 31 жовтня 2016 року, який наданий банком, вбачається, що з 1 вересня 2014 року процентна ставка була збільшена до 34,8 відсотка, з 1 квітня 2015 року до 43,2 відсотка річних ( а.с.5-6).

Така умова в силу норми ч. 3 ст. 1056-1 ЦК України є нікчемною.

Згідно з частиною першою статті 651 ЦК України зміна договору допускається лише за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або законом.

Зміна або розірвання договору вчиняється в такій самій формі, що й договір, що змінюється або розривається, якщо інше не встановлено договором або законом чи не випливає із звичаїв ділового обороту.

Оскільки укладення кредитного договору мало місце шляхом підписання відповідачем відповідної письмової заяви, то і зміна договору мала відбутися у такий же спосіб.

У звязку з наведеним та з огляду на нікчемність відповідної умови договору щодо зміни розміру процентної ставки, доводи позивача про те, що відповідач прийняв пропозицію щодо збільшення процентної ставки в силу того, що не ініціював розірвання договору, є необґрунтованими.

Суд відхиляє як доказ, в частині визначення розміру заборгованості по відсотках, розрахунок заборгованості за договором від 01.12.2010 року, укладеним між ПриватБанком та відповідачем - ОСОБА_1, станом на 31.10.2016 наданий позивачем. Зокрема, в такому розрахунку застосовані збільшені розміри процентної ставки. Суд вважає таке збільшення розміру процентної ставки протиправним.

Як вбачається з матеріалів справи, відповідно до тарифів, що були чинними на час укладення договору, базова процентна ставка на місяць складає 2,5 % та нараховується на залишок заборгованості, виходячи з розрахунку 360 днів на рік ( а.с.8).

Такий метод нарахування процентів передбачений п. 2.1.1.12.6 Умов та правил надання банківських послуг.

Зі змісту позовної заяви та розрахунку заборгованості вбачається, що заборгованість зі сплати процентів за основним боргом в розмірі 577,57 гривень виникла за 964 дня.

Отже, виходячи з указаного розміру заборгованості (577,57 гривень) і, процентної ставки (30%), визначеного кредитним договором методу розрахунку процентів (з розрахунку 360 днів на рік), кількості днів, за які нараховуються проценти (963 дня), розмір заборгованості за процентами, що підлягає стягненню з відповідача складає 463,55 гривень (з розрахунку: 577,57*30/100* 963/360 = 463,55).

Відповідно до положень ст.ст. 526, 527, 530 ЦК України зобов'язання повинні виконуватися належним чином і в установлений строк відповідно до умов договору та вимог закону.

За правилами ч. 1 ст. 546 та ст. 549 ЦК України виконання зобов'язання забезпечується, зокрема, неустойкою, яка визначається як пеня, штраф і є грошовою сумою або іншим майном, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення зобов'язання (п.3 ч.1 ст.611 ЦК України).

Згідно ч.ч.2,3 ст.549 ЦК України штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Виходячи з аналізу зазначених статей, штраф є відповідальністю, яка залежить лише від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання й у часі визначається з настанням однієї з подій як невиконання або неналежне виконання зобов'язання.

Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасного виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання, тобто встановлює певні юридичні наслідки у вигляді обов'язку сплатити певну суму, яка залежить не тільки від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання, а й від часу такого невиконання.

Тобто, пеня та штраф є різними видами неустойки як засобу юридичної відповідальності, а не окремими видами штрафних санкцій.

Штраф має разовий характер, тобто вичерпується з настанням самого факту порушення зобов'язання.

Відповідно до п. 2.1.1.12.6.1. Умов і правил надання банківських послуг розраховується Пеня = (базова процентна ставка по договору) / 30 (нараховується за кожен день прострочки кредиту) + 50 гривень (одноразово).

Таким чином, сума пені рівна сумі відсотків + 50 гривень, що складає 463,55 гривні + 50 гривень. Таким чином, сума пені становить 513, 55 гривень.

Відповідно до п. 2.1.1.7.6. Умов і правил надання банківських послуг при порушенні позичальником строків платежів по будь-якому з грошових зобов'язань, передбачених договором більш ніж на 30 днів, клієнт зобов'язаний сплатити банку судовий штраф в розмірі 500 гривень + 5% від суми заборгованості по кредитному ліміту, з врахуванням нарахованих і прострочених процентів і комісій.

Таким чином 5 % від суми заборгованості по кредитному ліміту, з врахуванням нарахованих і прострочених процентів складає 52,06 гривні ( (577,57+ 463,55) *5/100 =52,06).

Враховуючи вищевикладене суд вважає, що позовну вимогу ПАТ КБ «ПриватБанк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості слід задовольнити частково і з відповідача на користь позивача слід стягнути 2106,73 грн., з яких: 577,57 грн. - заборгованість за кредитом, 463,55 грн. - заборгованість за процентами, 513,55 грн. - пеня, 500 грн. - штраф (фіксована частина), 52,06 грн. ( процентна складова).

Відповідно до ч.1 ст. 88 ЦПК України стороні, на користь якої ухвалено рішення, суд присуджує з другої сторони понесені нею і документально підтверджені судові витрати. Якщо позов задоволено частково, судові витрати присуджуються позивачеві пропорційно до розміру задоволених позовних вимог, а відповідачеві - пропорційно до тієї частини позовних вимог, у задоволенні яких позивачеві відмовлено.

Оскільки позов задоволено частково, і ця частка складає 15,35%, тому з відповідача належить також стягнути на користь позивача судові витрати, понесені позивачем за сплату судового збору в розмірі 211,53 грн., пропорційно до задоволених позовних вимог ( 1378*15,35/100 = 211,53).

На підставі ст. ст. 525, 526, 527, 530, 546,549, 611, 612, 625, 629,1046, 1048, 1049, 1050, 1054, 1056-1 Цивільного кодексу України, керуючись ст. ст. 8, 10, 11, 60, 79, 88, 128, 212-214 ЦПК України, суд -

В И Р І Ш И В :

Позов задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, ідентифікаційний номер НОМЕР_1 на користь ПАТ КБ «ПриватБанк» (р/р №29092829003111, МФО 305299, ЄДРПОУ 14360570) заборгованість по кредитному договору б/н від 01.12.2010 року в сумі 2106,73 (дві тисячі сто шість) гривень 73 копійки, з яких:

-577,57 грн. заборгованість за кредитом;

-463,55 грн. заборгованість за процентами;

-513,55 грн. заборгованість за пенею;

-500 грн. штраф (фіксована частина);

-513,55 грн. штраф (процентна складова).

Стягнути з ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, ідентифікаційний номер НОМЕР_1 на користь ПАТ КБ «ПриватБанк» (р/р №29092829003111, МФО 305299, ЄДРПОУ 14360570) судові витрати, понесені позивачем за сплату судового збору, в розмірі 211 (двісті одинадцять) гривень 53 копійки.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не було скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку до апеляційного суду Чернівецької області.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом десяти днів з дня його проголошення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення

Суддя О. Пухарєва