Рішення № 67529887, 27.06.2017, Господарський суд Чернівецької області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЧЕРНІВЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

За позовом Публічного акціонерного товариства "Укртелеком"

до Управління праці та соціального захисту населення Новоселицької районної державної адміністрації

про відшкодування витрат, пов'язаних із наданням населенню пільг по користуванню телекомунікаційними послугами - 234 486,73 грн.

Суддя О. Г. Проскурняк

Представники:

від позивача – ОСОБА_1, довіреність №1618 від 06 березня 2017 року

від відповідача – ОСОБА_2, доручення від 17 травня 2017 року

СУТЬ СПОРУ: Публічне Акціонерне товариство "Укртелеком" звернулось до суду з позовом до Управління праці та соціального захисту населення Новоселицької районної державної адміністрації про відшкодування витрат, пов'язаних із наданням населенню пільг по користуванню телекомунікаційними послугами - 234 486,73 грн.

Обґрунтовуючи позовні вимоги, позивач посилається на те, що 03 березня 2015 року між сторонами укладено договір на фінансування пільг окремим категоріям громадян з послуг зв’язку №06/П/157-07, відповідно до якого позивач зобов’язувався надати послуги населенню району, що має пільги на користування та встановлення квартирного телефону, а відповідач зобов’язаний фінансувати надані послуги за рахунок отриманої субвенції з Державного бюджету. Далі позивач стверджує, що відповідач своє зобов’язання відповідно до умов договору не виконав, заборгувавши позивачу – 234 486,73 грн.

Ухвалою господарського суду Чернівецької області від 19 квітня 2017 року порушено провадження у справі № 926/1412/17 та призначено до розгляду в засіданні на 17 травня 2017 року. Ухвалою суду від 17 травня 2017 року продовжено строк розгляду справи на 15 днів та відкладено розгляд справи на 27 червня 2017 року.

Позивач в судовому засіданні позовні вимоги підтримав в повному обсязі.

Відповідач в судовому засіданні 27 червня 2017 року позовні вимоги визнав в повному обсязі. Крім того, надав до суду витяг з рішення Новоселицької районної ради Чернівецької області XIV чергової сесії VII скликання №2-14/17 від 01 червня 2017 року “Про внесення змін до рішення XI чергової сесії районної ради VII скликання №3-11/16 “Про районний бюджет на 2017 рік” від 22 грудня 2016 року”, відповідно до якого за рахунок збільшення доходів загального фонду районного бюджету збільшено видатки управлінню праці та соціального захисту населення райдержадміністрації для “надання пільг окремим громадянам з послуг зв’язку” у сумі 309 000,00 грн. в тому числі на погашення заборгованості по відшкодуванню витрат, пов’язаних із наданням населенню пільг по користуванню телекомунікаційними послугами, та погашенню витрат із судового збору.

Визнання відповідачем позову не суперечить законодавству та не порушує прав і охоронюваних законом інтересів інших осіб, а тому суд дійшов висновку про задоволення позову виходячи з наступного:

03 березня 2015 року між публічним акціонерним товариством “Укртелеком” та Управлінням праці та соціального захисту населення Новоселицької районної державної адміністрації укладено договір № 06/П/157-07 на фінансування пільг окремим категоріям громадян з послуг зв’язку.

Пунктом 1.1. договору встановлено, що предметом договору є відносини сторін щодо фінансування та надання населенню пільг по користуванню та встановленню квартирного телефону пільговій категорії населення за рахунок отриманої субвенції з Державного бюджету.

Відповідно до пунктів 1.2, 2.1.1, 2.2.1 Договору встановлено, що ПАТ “Укртелеком” (Постачальник) здійснює надання пільг по користуванню та установці квартирного телефону населенню Новоселицького району Чернівецької області, а управління праці та соціального захисту населення Новоселицької районної державної адміністрації (Платник) здійснює відшкодування витрат, пов’язаних із наданням населенню пільг по користуванню та встановленню квартирного телефону відповідно до обсягів субвенції, затверджених місцевими бюджетами на поточний рік, та отриманої субвенції з державного бюджету.

Пунктом 2.1.2 договору унормовано, що постачальник зобов’язується помісячно надавати Платнику інформацію про фактично надані послуги по користуванню та встановленню квартирного телефону і списки отримувачів послуг на паперових та електронних носіях відповідно до постанови Кабінету Міністрів України № 117 від 29.01.2003 р. “Про єдиний державний та автоматизований реєстр осіб, які мають право на пільги” до 05 числа місця, наступного за звітним, та складати з Платником зведені акти звірок спожитих послуг.

Відповідно до пунктів 2.2.3; 2.2.4 договору закріплено, що платник зобов’язується своєчасно після одержання субвенції здійснювати перерахування коштів Постачальнику за надані послуги, проводити відшкодування витрат по мірі надходження коштів з державного бюджету.

Пунктом 5.1 Договору встановлено, що договір набуває чинності з 01 січня 2015 року і діє по 31 грудня 2015 року. У випадку якщо жодна зі сторін не заявила про його припинення, цей договір щорічно продовжується з 01 січня відповідного наступного року до 31 грудня відповідного наступного року, а відшкодування пільг здійснюється відповідно до чинного законодавства України, що регламентує їх.

Так, оскільки в матеріалах справи відсутні докази про припинення Договору в установленому ним чи чинним законодавством порядку, суд доходить висновку, що з урахуванням пункту 5.1 строк дії Договору продовжено на 2016 рік.

Відповідно до доданих до позовної заяви розрахунків витрат на відшкодування збитків, пов’язаних з наданням пільг на користування телефонним зв’язком Новоселицького району за січень - грудень 2016 року, позивач належним чином виконав умови договору, по наданню послуг пільговим категоріям населення Новоселицького району Чернівецької області на загальну суму 234 486,73 грн.

Статтею 526 Цивільного кодексу України, частини першої статті 193 Господарського кодексу України унормовано, що суб’єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов’язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов’язання – відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Статтею 629 ЦК України встановлено, що договір є обов’язковим для виконання сторонами, а статтею 525 Цивільного кодексу України унормовано, що одностороння відмова від зобов’язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до частини першої статті 530 Цивільного кодексу України якщо у зобов’язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Зобов’язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події. Якщо строк (термін) виконання боржником обов’язку не встановлений або визначений моментом пред’явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов’язок у семиденний строк від дня пред’явлення вимоги, якщо обов’язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

Зі змісту Договору вбачається, що ним не обумовлено строк виконання відповідачем, як платником, своїх визначених у пунктах 1.2. та 2.2.1 Договору зобов’язань перед позивачем. Так, у Договорі не вказано, в який саме строк після отримання субвенції відповідач повинен оплатити кошти позивачеві.

Відтак, виходячи з вимог статті 530 ЦК України та беручи до уваги, що Договором не визначено строк виконання відповідачем зобов’язання з оплати наданих позивачем послуг і він (Договір) не містить умов про строк виконання зобов’язання з вказівкою на подію, яка має неминуче настати, з Договору або актів цивільного законодавства також не випливає обов’язок відповідача негайного виконання своїх зобов’язань, останній повинен виконати такий обов’язок у семиденний строк від дня пред’явлення позивачем відповідної вимоги.

Судом встановлено, що позивач надсилав відповідачеві розрахунки витрат на відшкодування збитків та неодноразово звертався до відповідача з листами, в яких повідомляв про стан заборгованості і просив її погасити.

Як з’ясовано в ході розгляду справи, на виконання умов Договору в період з січня по грудень 2016 року позивач надав телекомунікаційні послуги соціально незахищеним громадянам Новоселицького району Чернівецької області, які користуються встановленими законами України пільгами на встановлення і користування телефонним зв’язком, на загальну суму 234 486,73 грн., при цьому не отримав від відповідача жодних коштів для компенсації понесених витрат з тих підстав, що відповідач не отримав субвенції з державного бюджету.

Так, відповідно до статті 617 ЦК України унормовано, що особа, яка порушила зобов'язання, звільняється від відповідальності за порушення зобов'язання, якщо вона доведе, що це порушення сталося внаслідок випадку або непереборної сили. Не вважається випадком, зокрема, недодержання своїх обов'язків контрагентом боржника, відсутність на ринку товарів, потрібних для виконання зобов'язання, відсутність у боржника необхідних коштів.

Зобов’язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог ЦК, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог – відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Аналіз указаних норм матеріального права дає підстави для висновку, що сама по собі відсутність бюджетних коштів не є підставою для звільнення боржника від виконання зобов’язання.

Аналогічна правова позиція висловлена у постанові Верховного Суду України від 22 березня 2017 року в справі № 905/2358/16.

Крім того, рішенням Європейського суду з прав людини у справі “Терем ЛТД, Чечеткін та Оліус проти України” від 18.10.2005 року, у якому констатовано, зокрема, порушення національними судами пункту 1 статті 6 “Право на справедливий суд” Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод та статті 1 Першого протоколу №1 до Конвенції, відсутність бюджетних коштів у відповідача на вищезазначені цілі не є підставою для звільнення від відповідальності за порушення зобов’язання.

Враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку позов задовольнити.

Судові витрати покласти на відповідача.

Керуючись статтями 4-2, 4-3, 43, 49, 80, 84, 85 Господарського процесуального кодексу України, суд, –

В И Р І Ш И В :

1. Позов задовольнити.

2. Стягнути з Управління праці та соціального захисту населення Новоселицької районної державної адміністрації (60300, Чернівецька область, м. Новоселиця, вул. Чкалова, 7, код 03196297) на користь Публічного акціонерного товариства "Укртелеком" (01601, м. Київ, бульвар Шевченка, 18, код 21560766) заборгованість у сумі 234 486,73 грн. та 3517,29 грн. судового збору.

Повний текст рішення складено – 29.06.2017 року.

Суддя О.Г. Проскурняк