Ухвала суду № 67524678, 03.07.2017, Апеляційний суд Тернопільської області

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ТЕРНОПІЛЬСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 607/7828/16-кГоловуючий у 1-й інстанції Мостецька А.А. Провадження № 11-сс/789/143/17 Доповідач - Стадник О.Б.Категорія - ухвала слідчого судді

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

03 липня 2017 р. Колегія суддів судової палати в кримінальних справах апеляційного суду Тернопільської області в складі:

Головуючого - Стадника О.Б.

Суддів - Ваврів І. З., Лекан І. Є.,

при секретарі ОСОБА_1

прокурора ОСОБА_2

захисника ОСОБА_3

підозрюваного ОСОБА_4

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Тернополі кримінальне провадження за апеляційною скаргою захисника ОСОБА_3 в інтересах підозрюваного ОСОБА_4 на ухвалу слідчого судді Тернопільського міськрайонного суду від 15 червня 2017 року про продовження строку тримання під вартою,-

в с т а н о в и л а :

Ухвалою слідчого судді Тернопільського міськрайонного суду задоволено клопотання заступника начальника відділу СУ ГУНП в Тернопільській області про продовження строку тримання під вартою підозрюваному ОСОБА_4 до 14 серпня 2017 року.

Задовольняючи клопотання заступника начальника відділу СУ ГУНП в Тернопільській області слідчий суддя виходив з того, що ОСОБА_4 обґрунтовано підозрюється у вчиненні злочинів, передбачених ч.3 ст. 307, ч.1 ст. 263 ч.2 ст. 306 КК України за тяжчий з яких передбачено покарання у виді позбавлення волі строком від 9 років до 12 років позбавлення волі, наявність ризиків, визначених ст. 177 КПК України, доведеність підстав зазначених у ч.3 ст 199 КПК України, а також того що у випадку не застосування до останнього запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою та обрання підозрюваному іншого більш м'якого запобіжного заходу, існують ризики, що ОСОБА_4 матиме можливість: переховуватись від органів досудового розслідування та суду, незаконно впливати на свідків, інших співучасників вчинення злочину у цьому ж кримінальному провадженні, перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином.

В апеляційній скарзі захисник ОСОБА_3 просить ухвалу слідчого судді скасувати і ухвалити нову, якою відмовити в задоволенні клопотання заступника начальника відділу СУ ГУНП в Тернопільській області про продовження строку тримання під вартою підозрюваному ОСОБА_4 як необґрунтовану та незаконну.

Зокрема, судову справу розглянуто незаконним складом суду, оскільки при визначенні судді для розгляду клопотання слідчого про продовження строку тримання під вартою ОСОБА_4 здійснено не через автоматизовану систему документообігу, як це передбачено законом, а вручну, на підставі Протоколу передачі судової справи раніше визначеному складу суду, чим порушено вимоги ч.3 ст. 35 КПК України.

Ухвала слідчого суді про продовження строку тримання під вартою не вмотивована, оскільки була винесена лише результативна частина ухвали слідчого суді, а повний тексту ухвали був оголошений після розгляду іншого клопотання про продовження строку тримання під вартою.

Слідчий суддя, всупереч вимог ч.3,4 ст.183 КПК України, не визначила розміру застави та передбачених ст.194 КПК України обов'язків, які вона на нього покладає у разі внесення застави, чим фактично позбавила підозрюваного ОСОБА_4 і його рідних скористатися передбаченим законом правом внесення застави.

Висновок слідчого судді про наявність обґрунтованої підозри, ґрунтується лише на припущеннях і нічим не обґрунтовані, як це передбачено ч.3 ст. 199 КПК України. Слідчим суддею не зазначені нові ризики, які виправдовують тримання підозрюваного ОСОБА_4 під вартою, не зазначено виклад обставин, які перешкоджають завершенню досудового розслідування до закінчення дії попередньої ухвали про тримання під вартою, виклад обставин, які перешкоджають завершенню досудового розслідування до закінчення дії попередньої ухвали про тримання під вартою.

Слідчий суддя пославшись на вилученні з місця проживання ОСОБА_4 22 лютого 2017 року 4-х пакетів з психотропною речовиною та гранати, цих даних досудового слідства належним чином не перевірила, недивлячись на те, що у проведенні цього обшуку, у якості понятого участь брав працівник поліції ОСОБА_5, якого до цього обшуку звільнено з поліції Тернопільської області, а також не перевірено твердження підозрюваного про те, що предмети вилучні при обшуку йому не належать, а під час обшуку підкинуті.

Слідчим суддею належним чином не перевірені, як того вимагає закон, дані досудового слідства, на яких основується підозра ОСОБА_4 у вчиненні незаконного обігу психотропних речовин в особливо великому розмірі організованою групою осіб, у використанні коштів від такого незаконного обігу, у незаконному поводженні із бойовими припасами.

Слідчий суддя, продовжуючи строк тримання під вартою підозрюваного ОСОБА_4 зазначила про те, що слідством не встановлено всіх учасників даних кримінальних правопорушень, які причетні до збуту психотропних засобів, не з'ясовано всіх обставин їх вчинення, тривалість та стійкість організованої групи, до складу якої входить підозрюваний, масштаби здійснення його злочинної діяльності, кількість вилучених у нього психотропних речовин, даних щодо руху готівкових коштів по карткових рахунках на які здійснювалась оплата особами за придбання психотропних речовин у розмірі біля 1000000 грн.. Такі твердження слідчого судді спростовує наявність обґрунтованої підозри щодо підозрюваного ОСОБА_4

Слідча суддя не вказала, про чиї карткові рахунки йдеться, хто їх відкривав, та хто знімав з них грошові кошти.

Посилаючись в ухвалі слідчого судді, як на встановлений факт того, що ОСОБА_4 від збуту наркотичних засобів та психотропних речовин, грошові кошти поміщав на відкриті ним рахунки в банках, та в такий спосіб здійснював їх легалізацію, суд не врахував, що ОСОБА_4 не підозрюється у збуті наркотичних засобів, розміри інкримінованих йому легалізацією грошових коштів, здобутих від незаконного обігу психотропних речовин не відповідають (перевищують) розмірам грошових коштів, отриманих від інкримінованих епізодів такого збуту.

Продовжуючи строк тримання ОСОБА_6А.І. під вартою майже до 6 місяців, слідчий суддя зазначила ті ж підстави (ризики) продовження строку тримання ОСОБА_4 під вартою переписавши їх з попередніх ухвал як про обрання йому запобіжного заходу у виді тримання під вартою так і про його продовження до 4-х місяців.

Заслухавши суддю доповідача, в судових дебатах

прокурора, який просить апеляційну скаргу залишити без задоволення, а ухвалу слідчого судді без змін,

підозрюваного ОСОБА_4 та його захисника ОСОБА_3, які підтримали подану апеляційну скаргу та просять ухвалу слідчого судді скасувати ухвалити нову, якою відмовити в продовженні строку тримання під вартою підозрюваному ОСОБА_4 та обрати йому більш мякий запобіжний захід,

перевіривши матеріали кримінального провадження, обговоривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що вона задоволенню не підлягає з таких міркувань.

Згідно клопотання про продовження строків обраного запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою до 6 місяців та долучених до нього матеріалів кримінального провадження, наданих суду, ОСОБА_4, обґрунтовано підозрюється у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 263, ч. 2 ст. 306, ч.3 ст. 307 КК України, санкція останнього з яких передбачає основне покарання у виді позбавлення волі на строк від 9 до 12 років і обґрунтованість даної підозри підтверджується оголошеними та дослідженими у судовому засіданні доказами.

Слідчий суддя зазначила, що не встановлено всіх учасників даних кримінальних правопорушень, які причетні до збуту психотропних речовин, не з'ясовано всіх обставин їх вчинення, а саме джерела придбання ОСОБА_4 психотропних речовин, тривалість та стійкість організованої групи, до складу якої він входить, масштаби здійснення його злочинної діяльності, оскільки згідно даних щодо руху готівкових коштів по карткових рахунках на які здійснювалась оплата особами за придбання психотропних речовин становить 1000000 грн. Це свідчить про його підвищену суспільну небезпеку як особи, а застосування менш суворих запобіжних заходів не буде достатнім для запобігання вищевказаним ризикам.

Крім того ОСОБА_4 підтримує зв'язки із свідками та іншими особами причетними до вчинення кримінального правопорушення, знає фактичне їх місце проживання та перебуваючи на волі може незаконно впливати на свідків, з метою дачі ними неправдивих показань або відмови від добровільно наданих показань.

Таким чином, судом встановлено та підтверджується матеріалами провадження, що обрання ОСОБА_4 іншого більш м'якого запобіжного заходу, не повязаного із триманням під вартою не зможе попередити ризики, встановлені ст. 177 КПК України.

З таким висновком слідчого судді про застосування щодо ОСОБА_4 виняткового запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою та продовження його строку, колегія суддів повністю погоджується, оскільки прокурором в судовому засіданні доведено обставини, передбачені ст.194 КПК України.

Слідчий суддя в повній мірі та у визначеному законом порядку врахував всі обставини при обранні запобіжного заходу у вигляді тримання під варту, особу підозрюваного, що не працює, не має постійного доходу та незначну міцність його соціальних зв'язків.

Враховуючи викладене, доводи апеляційної скарги щодо незаконності та необґрунтованості ухвали слідчого судді колегія суддів вважає безпідставними, оскільки слідчий суддя при розгляді клопотання дослідив всі обставини, з якими закон повязує можливість обрання та продовження запобіжного заходу.

Відповідно до п.2.3.45 чинного Положення про автоматизовану систему документообігу суду, затвердженого рішенням Ради суддів України 26.11.2010 року №30, клопотання та скарги по одному кримінальному провадженню передаються раніше визначеному слідчому судді. Встановлено, що в рамках одного кримінального провадження слідчим суддею проводився розгляд клопотання про обрання запобіжного заходу ОСОБА_4, а отже згідно вимог вказаного положення тим же слідчим суддею вирішувалося клопотання про продовження строку тримання останнього під вартою.

Таким чином посилання захисника про порушення процедури розподілу справи автоматизованою системою документообігу надумані та не ґрунтуються на матеріалах провадження.

Приймаючи рішення про застосування запобіжного заходу ОСОБА_4 у вигляді тримання під вартою, слідчим суддею в ухвалі від 24 лютого 2017 року було визначено розмір застави. Вирішуючи питання продовження терміну запобіжного заходу, слідчий суддя повторно не визначає уже визначений раніше розмір застави, який не припиняє своєї дії.

Отже в цій частині доводи апелянта про те, що судом не визначено розмір застави при продовженні запобіжного заходу ОСОБА_4 необґрунтовані, оскільки в даному випадку ухвалою слідчого судді визначався термін тримання особи під вартою, а не термін внесення ним вже раніше визначеного розміру застави.

Посилання апелянта на те, що слідчим суддею було допущено порушення вимог законодавства щодо оголошення лише резолютивної частини ухвали безпідставні, оскільки це не суперечить вимогам ч.2 ст.376 КПК України.

Слідчий суддя на даному етапі провадження не вправі вирішувати ті питання, які повинен вирішувати суд під час розгляду кримінального провадження по суті, зокрема, оцінювати докази з точки зору їх достатності і допустимості для визнання особи винною чи невинною у вчиненні кримінальних правопорушень.

Керуючись ст.ст. 404, 407 КПК України, колегія суддів,-

у х в а л и л а :

Апеляційну скаргу захисника ОСОБА_3 залишити без задоволення, а ухвалу слідчого судді Тернопільського міськрайонного суду від 15 червня 2017 року про продовження строку тримання під вартою ОСОБА_4 - без змін.

Ухвала набирає законної сили з часу проголошення та оскарженню не підлягає.

Судді :

ОСОБА_7 ОСОБА_8, ОСОБА_9

Головуючий - підпис

Судді - два підписи

З оригіналом згідно:

Суддя апеляційного суду Тернопільської області ОСОБА_7