Ухвала суду № 67524118, 26.06.2017, Апеляційний суд Львівської області

Справа № 461/6838/16-к Головуючий у 1 інстанції: Радченко В.Є.

Провадження № 11-сс/783/419/17 Доповідач: Стельмах І. О.

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

26 червня 2017 року Колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ Апеляційного суду Львівської області в складі:

головуючого-судді Стельмаха І.О.,

суддів Голубицького С.С., Березюка О.Г.,

з участю секретаря Василевської В.Ю.,

прокурора Гриціва Н.М.,

підозрюваного ОСОБА_1 та його захисника-адвоката ОСОБА_2,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Львові апеляційну скаргу захисника підозрюваного ОСОБА_1 адвоката ОСОБА_2 на ухвалу слідчого судді Галицького районного суду м. Львова від 23 травня 2017 року про застосування відносно ОСОБА_1 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою із визначенням застави,

в с т а н о в и л а :

Ухвалою слідчого судді Галицького районного суду м. Львова від 23 травня 2017 року задоволено клопотання старшого слідчого СУ ГУНП у Львівській області ОСОБА_3та застосовано щодо

ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, проживаючого за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_2,

запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком на 60 днів, тобто до 20 липня 2017 року включно, з визначенням розміру застави у розмірі 128000 грн.

Органом досудового слідства ОСОБА_1 підозрюється у вчиненні злочину, передбаченого ч.3 ст. 303 КК України.

18 травня 2017 року старший слідчий СУ ГУНП у Львівській області ОСОБА_3за погодженням прокурора звернувся до слідчого судді з клопотанням про застосування щодо підозрюваного ОСОБА_1 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.

Клопотання слідчий мотивував тим, що ОСОБА_1 обґрунтовано підозрюється у вчиненні тяжкого злочину, передбаченого ч.3 ст. 303 КК України, за який законом передбачена кримінальна відповідальність у виді позбавлення волі на строк від пяти до десяти років з конфіскацією майна або без такої; існують ризики, що підозрюваний може переховуватися від органів досудового розслідування та суду, знищити, сховати або спотворити документацію, яка підтверджує його незаконну діяльність; незаконно впливати на свідків, інших підозрюваних у даному кримінальному провадженні шляхом їх переконання та схилити їх до зміни даних ними показань; перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється.

Приймаючи рішення про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою з визначенням застави щодо ОСОБА_1, слідчий суддя виходив з того, що він обґрунтовано підозрюється у вчиненні тяжкого злочину; може переховуватися від органів досудового розслідування та суду; незаконно впливати на свідків та інших підозрюваних у цьому ж кримінальному провадженні; продовжити свою злочинну діяльність, що свідчить про неможливість запобігання цим ризикам шляхом застосування більш мяких запобіжних заходів; врахувавши, що ОСОБА_1 підозрюється у вчиненні тяжкого злочину, його характеризуючи дані,який є одружений та працює, а тому слідчий суддя дійшов висновку про можливість застосування щодо підозрюваного застави в розмірі 128000 грн.

На ухвалу слідчого судді захисник подав апеляційну скаргу, в якій просить ухвалу слідчого судді скасувати та постановити нову ухвалу, якою у задоволенні клопотання слідчого про застосування запобіжного заходу щодо ОСОБА_1 відмовити.

В обґрунтування апеляційної скарги захисник покликається на те, що в порушення п.2 ч.2 ст. 412 КПК України слідчий суддя Радченко В.Є. не мав права розглядати клопотання про застосування запобіжного заходу щодо ОСОБА_1, оскільки на думку самого слідчого судді зі сторони підозрюваного здійснюється тиск на суд, про він написав відповідні заяви до ГПУ та ВРП. Між тим, слідчий суддя дозволяв собі публічно висловлювати своє негативне відношення до підозрюваного, якого слід притягнути до відповідальності та сторони захисту, у звязку з чим ОСОБА_4 заявлявся відвід. В порушення принципу презумпції невинуватості, слідчим суддею в ухвалі про дозвіл на обшук у ствердній формі зазначив про причетність ОСОБА_1 до вчинення злочину, що є неприпустимим. В порушення вимог ст. 186 КПК України слідчим суддею порушено строки розгляду поданого клопотання, оскільки таке було подано 18 травня 2017 року, а призначено до розгляду на 23 травня 2017 року, тобто пізніше 72 годин з моменту надходження клопотання до суду. Підозрюваний перебуваючи в процесуальному статусі свідка, необґрунтовано був підданий процесуальному примусу, що свідчить про недопустимість доказів. Ухвала слідчого судді є необґрунтованою та суперечить загальній практиці Європейського суду, оскільки в мотивувальній частині слідчий суддя покликається як на підставу застосування запобіжного заходу на тяжкість злочину, у якому підозрюється особа, що не підтверджує наявність ризиків, передбачених ст. 177 КПК України. Сторона обвинувачення має хибні уявлення про переховування підозрюваного, оскільки останній постійно перебуває у робочих відрядженнях, а у ОСОБА_1 не було обовязку зявлятися за викликом. Покликання слідчого про вплив ОСОБА_1 на свідків та підозрюваних не відповідає дійсності. В матеріалах кримінального провадження відсутні жодні докази на підтвердження існування ризиків, передбачених ст. 177 КПК України. Слідчий суддя взявши до уваги докази надані стороною обвинувачення, проігнорував надані пояснення стороною захисту. Взаємодія свідка ОСОБА_5 (заявника, агента) зі стороною обвинувачення виходить за процесуальні рамки визначені ст.ст. 65, 224 КПК України. Показання свідка ОСОБА_6 згідно з п.1 ч.3 ст. 87 КПК України є неприпустимими, оскільки йому повідомили про підозру у цьому кримінальному провадженні. Показання інших свідків та підозрюваних викликають критичне ставлення, оскільки визначальним, що спонукало останніх підписати протоколи допиту, стало поблажливе ставлення до них представників поліції. Слідчий суддя не врахував міцність соціальних звязків ОСОБА_1, на утриманні якого перебувають його родина, а саме: дружина, син ОСОБА_7 ІНФОРМАЦІЯ_3, син ОСОБА_8 ІНФОРМАЦІЯ_4, донька Каміла-Крістіна ІНФОРМАЦІЯ_5, донька Анна ІНФОРМАЦІЯ_6, а також батьки пенсійного віку, зокрема, мати ОСОБА_9 ІНФОРМАЦІЯ_7, яка перебуває на стаціонарному лікуванні та потребує постійного догляду, спілкування, а тому відсутність контактів з сином викликає емоційну тривогу та пригнічення її загального психологічного стану. Підозрюваний позитивно характеризується за місцем роботи, крім того ОСОБА_1 нагороджений відзнакою Міністерства Оборони України «За сприяння ЗСУ».

Заслухавши доповідь судді, пояснення захисника та підозрюваного на підтримку апеляційної скарги, думку прокурора про залишення судового рішення без зміни, а апеляційної скарги без задоволення, обговоривши наведені в апеляційній скарзі доводи й перевіривши матеріали кримінального провадження, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає з таких підстав.

08 серпня 2016 року слідчим управління ГУ НП у Львівській області розпочато досудове розслідування у кримінальному провадженні № 12016140000000786 за ознаками злочинів, передбачених ч.3 ст. 303, ч.2 ст. 302 КК України.

27 березня 2017 року ОСОБА_1 повідомлено про підозру у вчиненні злочину, передбаченого ч.3 ст. 303 КК України.

Правових підстав для скасування підозрюваному запобіжного заходу (як про це просить апелянт) колегія суддів не вбачає і вважає, що застосування ОСОБА_1 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою з визначенням застави здійснене з дотриманням вимог закону та з врахуванням конкретних обставин кримінального провадження.

Доводи сторони захисту про незаконність та необгрунтованість судового рішення,недоведеність передбачених ст. 177 КПК України ризиків та відсутність обставин, які б свідчили про обґрунтованість підозри і наявність заявлених ризиків,неврахування судом особи підозрюваного і те, що клопотання про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою є необґрунтованим колегія суддів визнає безпідставними й до уваги не бере.

Судове рішення про обрання ОСОБА_1 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою із визначенням застави в розмірі 128 000 грн. постановлене слідчим суддею з дотриманням вимог статей 177, 178, 183, 194 КПК України.

За змістом п.4 ч.2 ст. 183 КПК України запобіжний захід у вигляді тримання під вартою може бути застосований до раніше не судимої особи, яка підозрюється або обвинувачується у вчиненні злочину, за який законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк понад пять років.

ОСОБА_1 обґрунтовано підозрюється у вчиненні тяжкого злочину, передбаченого ч.3 ст. 303 КК України, за який законом передбачено покарання у вигляді позбавлення волі на строк від пяти до десяти років з конфіскацією майна або без такої.

Слідчий суддя дійшов обґрунтованого й правильного висновку про необхідність застосування до ОСОБА_1 запобіжного заходу - тримання під вартою із визначення застави в розмірі 128 000 грн., врахувавши при цьому 1) наявність обґрунтованої підозри у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст. 303 КК України, за яке законом передбачено покарання у виді позбавлення волі строком від 5 до 10 років з конфіскацією майна або без такої; 2) наявність достатніх підстав вважати, що існують передбачені ст. 177 КПК України ризики переховуватися від органів досудового розслідування, незаконно впливати на свідків у цьому кримінальному провадженні, перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином, вчиняти інші злочини.

Твердження сторони захисту про відсутність ризиків та наявність постійного місця проживання в підозрюваного як на підставу скасування судового рішення колегія суддів до уваги не бере.

З матеріалів провадження вбачається, що при розгляді клопотання слідчий суддя врахував передбачені статтями 178, 182, 183 КПК України обставини, з якими закон пов'язує можливість застосування запобіжного заходу, в тому числі наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним кримінального правопорушення та особу підозрюваного.

При обґрунтованій підозрі ОСОБА_1 у вчиненні злочину, передбаченого ч.3 ст. 303 КК України, та враховуючи особу підозрюваного, вагомість наявних доказів про вчинення підозрюваним кримінального правопорушення, тяжкість покарання, що загрожує йому у разі визнання його винуватим у кримінальному правопорушенні, більш м'який запобіжний захід - не зможе запобігти наявним ризикам.

Відповідно до положень п.2 ч.5ст. 182 КПК України розмір застави визначається у таких межах:щодо особи, підозрюваної чи обвинуваченої у вчиненні тяжкого злочину, від двадцяти до вісімдесяти розмірів мінімальної заробітної плати.

Таким чином, слідчий суддя дійшов правильного висновку про застосування щодо підозрюваного ОСОБА_1 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою із визначенням застави в розмірі 128 000 грн., що є достатнім для забезпечення виконання підозрюваним обовязків, передбачених КПК України.

Прокурором доведено, що наявність заявлених ризиків щодо впливу підозрюваного ОСОБА_1 на свідків та можливості його переховуватися від органів досудового розслідування та суду.

Твердження сторони захисту про міцність соціальних зв'язків підозрюваного в місці його постійного проживання, перебування у шлюбі, утримання сімї та батьків, не спростовують викладених в ухвалі висновків слідчого судді. Обґрунтована підозра ОСОБА_1 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст. 303 КК України не дають переконання у тому, що зазначені соціальні фактори можуть мати стримуючу дію.

При розгляді клопотання слідчий суддя з'ясував усі обставини, з якими закон пов'язує можливість застосування запобіжного заходу, в тому числі дані про особу підозрюваного, його сімейний стан, соціальні звязки.

Констатація слідчим суддею на стадії досудового розслідування обґрунтованості підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення (певних суспільно небезпечних діянь) не може розцінюватись як порушення принципу презумпції невинуватості.

Викладені в ухвалі висновки слідчого судді не суперечать правовим позиціям, висловленим у рішеннях Європейського суду з прав людини, на які покликається апелянт.

Слідчий суддя, суд під час розгляду питання щодо запобіжного заходу, не має права давати оцінку доказам, що стосується всіх обставин справи, яким може надати оцінку лише суд під час розгляду кримінального провадження по суті. Однак дана обставина не може слугувати підставою для скасування судового рішення.

Доводи сторони захисту є безпідставними й на увагу не заслуговують.

Апеляційна скарга не містить правових підстав для скасування судового рішення.

Виходячи з наведеного, колегія суддів приходить до висновку про необґрунтованість апеляційної скарги.

Ухвала слідчого судді про застосування до ОСОБА_1 запобіжного заходу тримання під вартою із визначення застави в розмірі 128000 грн. є обґрунтованою та вмотивованою й підстав для її скасування немає.

Керуючись ст. 404, 407, 419 КПК України, колегія суддів

у х в а л и л а :

Ухвалу слідчого судді Галицького районного суду м. Львова від 23 травня 2017 року відносно ОСОБА_1 залишити без зміни, а апеляційну скаргу захисника ОСОБА_2 без задоволення.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення.

С у д д і :

І.О. ОСОБА_10 ОСОБА_11 Голубицький