Ухвала суду № 67519177, 03.07.2017, Ковпаківський районний суд м. Суми

Справа № 592/7059/17

Провадження №2-о/592/231/17

УХВАЛА

про залишення заяви без руху

03 липня 2017 року м.Суми

Суддя Ковпаківського районного суду м. Суми Косолап М.М., розглянувши матеріали заяви ОСОБА_1, заінтересована особа: Приватний нотаріус Сумського міського нотаріального округу ОСОБА_2 про встановлення факту належності правовстановлюючого документу,

в с т а н о в и в:

Заявниця звернулася до Ковпаківського районного суду м. Суми з вказаною заявою і просить суд встановити факт належності її батьку ОСОБА_3 правовстановлюючого документа рішення Ковпаківського районного суду м. Суми від 07.11.2002, справа № 2-2547/2002, виданого на імя ОСОБА_4.

Перевіривши заяву та додані до неї документи, приходжу до висновку про необхідність залишення її без руху з огляду на наступне.

Відповідно до ч. 1 ст. 234 ЦПК України окреме провадження - це вид непозовного цивільного судочинства, в порядку якого розглядаються цивільні справи про підтвердження наявності або відсутності юридичних фактів, що мають значення для охорони прав та інтересів особи або створення умов здійснення нею особистих немайнових чи майнових прав або підтвердження наявності чи відсутності неоспорюваних прав.

Відповідно до п. 5 ч. 2 ст. 234 ЦПК України суд розглядає в порядку окремого провадження справи про встановлення фактів, що мають юридичне значення.

Відповідно до ч. 2 ст. 256 ЦПК України у судовому порядку можуть бути встановлені також інші факти, від яких залежить виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав фізичних осіб, якщо законом не визначено іншого порядку їх встановлення.

Згідно ст. 258 ЦПК України у заяві повинно бути зазначено: 1) який факт заявник просить встановити та з якою метою; 2) причини неможливості одержання або відновлення документів, що посвідчують цей факт; 3) докази, що підтверджують факт. До заяви додаються докази, що підтверджують викладені в заяві обставини, і довідка про неможливість відновлення втрачених документів.

Заяву подано всупереч положеннямст. 258 ЦПК України.

Відповідно до рішення Конституційного Суду України від 09 липня 2002 року № 15-рп/2002кожна особа має право вільно обирати незаборонений законом спосіб захисту прав і свобод, у тому числі й судовий. Можливість судового захисту не може бути поставлена законом, іншими нормативно-правовими актами у залежність від використання суб'єктом правовідносин інших засобів правового захисту. Держава може стимулювати вирішення правових спорів у межах досудових процедур, однак їх використання є правом, а не обов'язком особи, яка потребує такого захисту.

Однак, згідно з п. 2 постанови Пленуму Верховного суду України «Про судову практику у справах про спадкування» від 30 травня 2008 року №7, якщо виникнення права на спадкування залежить від доведення певних фактів, особа може звернутися в суд із заявою про встановлення цих фактів, яка, у разі відсутності спору, розглядається за правилами окремого провадження.

Відповідно до п.1 постанови Пленуму Верховного Суду України від 31 березня 1995 року № 5 «Про судову практику в справах про встановлення фактів, що мають юридичне значення», в порядку окремого провадження розглядаються справи про встановлення фактів, якщо встановлення факту не пов'язується з наступним вирішенням спору про право.

Згідно з п.12 вказаної Постанови, при розгляді справи про встановлення відповідно до п.6 ст.273 ЦПК України факту належності правовстановлюючих документів особі, прізвище, ім'я, по батькові, місце і час народження якої, зазначені в документі, не збігаються з ім'ям, по батькові, прізвищем, місцем і часом народження цієї особи, вказаними у свідоцтві про народження або в паспорті, у тому числі, факту належності правовстановлюючого документа, в якому допущені помилки у прізвищі, імені, по батькові або замість імені чи по батькові зазначені ініціали суд повинен запропонувати заявникові подати докази про те, що правовстановлюючий документ належить йому і що організація, яка видала документ, не має можливості внести до нього відповідні виправлення. Разом з тим, цей порядок не застосовується, якщо виправлення в таких документах належним чином не застережені або ж їх реквізити нечітко виражені внаслідок тривалого використання, неналежного зберігання, тощо. Це є підставою для вирішення питання про встановлення факту, про який йдеться в документі, відповідно до чинного законодавства.

Заяви про встановлення із зазначених підстав факту належності особі вироку або рішення суду, квитка про членство в об'єднанні громадян, військового квитка, посвідчення до ордена або медалі, паспорта, чи свідоцтв, що їх видають органи реєстрації актів громадянського стану, та інших документів, що посвідчують особу, не підлягають розгляду в порядку, передбаченому главою 37ЦПК, оскільки ці питання вирішуються органом, який видав документ. Судами також не встановлюється тотожність особи. Разом з тим, на підставі п. 6 ст. 273 ЦПК суд може встановлювати факти належності особі документів, які не відносяться до таких, що посвідчують особу, наприклад, довідок про поранення чи перебування у госпіталі у зв'язку з пораненням, повідомлення військових частин, військкоматів і інших органів військового управління про загибель чи пропажу без вісті в зв'язку з обставинами військового часу, а також заповіту, страхового свідоцтва (полісу), ощадної книжки, трудової книжки, іншого документа про трудовий стаж.

З матеріалів справи вбачається, що встановлення факту належності правовстановлюючого документу рішення суду, необхідно для набуття прав на спадкове майно.

Заявницею не надано доказів неможливості вирішення питання виправлення описки в рішенні суду, органом, який видав документ Ковпаківським районним судом м. Суми у цивільній справі № 2-2547/2002.

З огляду на вищевикладене, оскільки заяву подано без додержання вимог, викладених у ст. 258 ЦПК України, відповідно до ч. 1 ст. 121 ЦПК Україниїї слід залишити без руху, запропонувавши заявниці протягом пяти днів з дня отримання копії ухвали усунути вищенаведені недоліки.

Розяснити заявниці, що у іншому випадку заява буде вважатися неподаною і повернеться заявниці.

Керуючись ст. ст. 121, 258 ЦПК України,

у х в а л и в:

Заяву ОСОБА_1, заінтересована особа: Приватний нотаріус Сумського міського нотаріального округу ОСОБА_2 про встановлення факту належності правовстановлюючого документу, залишити без руху, запропонувавши заявниці усунути вказані недоліки протягом пяти днів з дня отримання копії ухвали та розяснити, що в разі їх не усунення заява буде вважатись неподаною.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Суддя М.М. Косолап