Постанова № 6750930, 16.04.2009, Донецький окружний адміністративний суд

Україна

ДОНЕЦЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

16 квітня 2009 р.                                                                       справа № 2а-1018/09/0570

час прийняття постанови:

Донецький окружний адміністративний суд в складі:

головуючого                                                  судді

при секретарі                                                  Мичак О.С.

за участю

представника позивача                                        Васильєвої К.О.,

представника відповідача-1                              Сергієнко А.І., Руденко Є.О.,

представника відповідача-2                              Вертела М.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Ерлайт» до Державної податкової інспекції у Кіровському районі м. Донецька, Головного Управління Державного казначейства України у Донецькій області про визнання недійсним податкового повідомлення – рішення, суд, -

В С Т А Н О В И В:

20.01.2009 року, позивач, Товариство з обмеженою відповідальністю «Ерлайт» звернулося до суду з позовом до Державної податкової інспекції у Кіровському районі м. Донецька, Головного Управління Державного казначейства України у Донецькій області про визнання недійсним податкового повідомлення – рішення.

В обґрунтування своїх вимог позивач зазначив, що відповідач – 1 на підставі направлення від 23.10.2008 р. № 167\455 проводив позапланову виїзну перевірку позивача з питань достовірності нарахування суми бюджетного відшкодування ПДВ за серпень 2008 р., яка виникла за рахунок від»ємного значення з ПДВ, що декларувалась в період з 01.07.2008 р. по 31.08.2008 р.

Висновком довідки підтверджується факт відображення позивачем у декларації за серпень 2008 р. бюджетне відшкодування у сумі1498820,0 грн. Разом з тим, підтвердження суми бюджетного відшкодування у розмірі 1085353 грн., яка також заявлена позивачем на відшкодування, не можливе з причин того, що на момент закінчення перевірки відповідачем – 1 не отримані всі відповіді на запити про підтвердження податкового кредиту.

Крім того, 11.12.2008 р. за результатами позапланової невиїзної перевірки відповідачем – 1 складено акт № 3687\23-3\30487486, в якому з боку позивача встановлені порушення, а саме, завищено суму бюджетного відшкодування з ПДВ за серпень 2008 р. у розмірі 1085353 грн.

16.12.2008 р. позивач отримав податкове повідомлення – рішення відповідача-1 № 0001922340\0 від 16.12.2008 р., відповідно до якого позивачу зменшено суму бюджетного відшкодування з ПДВ у розмірі 1085353 грн. та застосовані штрафні санкції в сумі 0 грн.

Позивач повідомляє, що відповідач – 1зробив свої висновки, які стверджують, що позивачем завищено заявлену суму бюджетного відшкодування за серпень 2008 р. на 1085353 грн., обґрунтувавши це тим, що ПП «Масса» за юридичною адресою не знаходиться.

Позивач з зазначеними висновками відповідача – 1 не погоджується з наступних підстав.

Формування ТОВ «Ерлайт» податкового кредиту за липень 2008 р. підтверджується податковими накладними за березень-травень 2007 р., липень – листопад 2007 р., січень – травень 2008 р., копіями платіжних доручень про сплату постачальнику товарів ПП «Масса» , укладеними договорами, у складі яких ТОВ «Ерлайт» було сплачено ПДВ у липні 2008 р. в розмірі 1307089,84 грн. ПП «Масса», а також взагалі у сумі 1369396,27 грн. за липень 2008 р., у зв»язку з чим ТОВ «Ерлайт» правомірно сформувало податковий кредит і не порушувало норми податкового законодавства.

Позивач звертає увагу суду на те, що Закон України «Про податок на додану вартість» визначає, що підставою для отримання відшкодування є тільки податкові декларації за звітний період і ним не передбачено надання даних податкових декларацій контрагентів платника податків.

Тому, позивач просив суд визнати недійсним спірне рішення відповідача та відшкодувати заборгованість ПДВ з бюджету у сумі 1085353 грн.

Також, позивач надав до суду заяву про уточнення позовних вимог, у якій просив суд стягнути з відповідача – 1 витрати по сплаті судового збору в розмірі 1700 грн.

Крім того, позивач надав суду заяву про зміну позовних вимог, у якій просить суд визнати недійсним податкове повідомлення – рішення Державної податкової інспекції у Кіровському районі м. Донецька № 0001922340\0 від 16.12.2008 р., яким зменшено суму бюджетного відшкодування з ПДВ у розмірі 1085353 грн. та штрафні санкції у розмірі 0 грн., а також стягнути заборгованість ПДВ у сумі 1085353 грн. на розрахунковий рахунок ТОВ «Ерлайт» № 26006198006791 в Донбаському філіалі ВАТ «Кредит промбанк» м. Донецьк, МФО 335593.

Представник позивача у судовому засіданні позовні вимоги підтримав та просив їх задовольнити.

Представники відповідача-1 у судовому засіданні позовні вимоги не визнали, зазначивши, що за результатами перевірки підтвердити заявлену суму бюджетного відшкодування за серпень 2008 р. на суму 1085353 грн. не було можливим з причини того, що на момент закінчення перевірки не отримані всі відповіді на запити про підтвердження податкового кредиту, у зв»язку з чим перевірка призупинялась.

Крім того, в ході відпрацювання постачальника ТОВ «Ерлайт» - ПП «Маса» з метою встановлення кінцевого виробника товарів, по яких ПДВ у сумі 1369396,27 грн. було віднесено ТОВ «Ерлайт» у липні 2008 р. до податкового кредиту, в тому числі оплачену постачальнику на 1307089,84 грн., згідно відповіді ДПІ у Калінінському районі м. Донецька від 07.11.2008 р. № 31983\7\23-113-2 встановлено, що ПП «Маса»не можливо перевірити та підтвердити оплату ПДВ кінцевому виробнику товарів, у зв»язку з тим, що підприємство за юридичною адресою не знаходиться.

Також зазначає, що відповідно до ст. 94 КАС України, всі документально підтверджені витрати підлягають стягненню з Державного бюджету.

Тому, просили відмовити у задоволенні позовних вимог.

          Представник відповідача -2 в судовому засіданні з позовом не погодився та пояснив, що відповідно до п. 7 «Порядку взаємодії між органами державної податкової служби України, Міністерства фінансів України та Державного казначейства України», ДКУ здійснює відшкодування ПДВ згідно з отриманим реєстром та висновками регіональних податкових органів.

          Станом на 10.03.2009 р. ГУДКУ у Донецькій області висновок та реєстр на відшкодування бюджетної заборгованості з ПДВ на розрахунковий рахунок ТОВ «Ерлайт» від відповідача – 1 не був отриманий, у зв»язку з чим неможливо відшкодувати заборгованість. Просив суд відмовити у задоволенні позовних вимог.

Заслухавши пояснення учасників процесу, дослідивши матеріали справи, суд приходить до висновку, що позовні вимоги ТОВ „Ерлайт” є обґрунтованими та підлягають задоволенню, виходячи з наступного.

Позивач – Товариство з обмеженою відповідальністю „Ерлайт” (ідентифікаційний код 30487486), зареєстроване виконавчим комітетом Донецької міської ради 30.06.1999 року, є юридичною особою, є платником податку на додану вартість.

У судовому засіданні встановлено та це не оспорюється сторонами, що 22.09.2008 року позивач надав до ДПІ у Кіровському районі м. Донецька декларацію з податку на додану вартість за серпень 2008 р., розрахунок суми бюджетного відшкодування за серпень 2008 року, довідку щодо залишку суми від»ємного значення попередніх податкових періодів, що залишається непогашеним після бюджетного відшкодування, отриманого у звітному податковому періоді, та підлягає включенню до складу податкового кредиту наступного податкового періоду, розшифровки податкових зобов»язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів, розрахунок коригування сум ПДВ до податкової декларації з податку на додану вартість за серпень 2008 р. та заяву про повернення суми бюджетного відшкодування за серпень 2008 року. В рядку 25 податкової декларації за серпень 2008 року позивачем відображена сума, що підлягає бюджетному відшкодуванню – 2584173 грн.

23.10.2008 р. ДПІ у Кіровському районі м. Донецька видано наказ № 524 про проведення позапланової виїзної перевірки ТОВ «Ерлайт», з якого вбачається, що у зв»язку з заявленою сумою ПДВ до відшкодування на розрахунковий рахунок у сумі 2584173 грн. по декларації за серпень 2008 р., було вирішено провести позапланову виїзну перевірку ТОВ «Ерлайт» з питань достовірності нарахування суми бюджетного відшкодування ПДВ по декларації за серпень 2008 р. терміном 10 робочих днів з 23.10.2008 р. по 05.11.2008 р. включно.

У відповідності до цього наказу відповідачем – 1, 23.10.2008 р. було видано направлення № 167\455, з якого вбачається, що ДПІ у Кіровському районі м. Донецька проводить з 23.10.2008 р. по 05.11.2008 р. позапланову виїзну перевірку ТОВ «Ерлайт» з питань достовірності нарахування суми бюджетного відшкодування ПДВ по декларації за серпень 2008 р.

Також, 30.10.2008 р. ДПІ у Кіровському районі м. Донецька було видано наказ № 537 про припинення проведення позапланової виїзної перевірки ТОВ «Ерлайт», відповідно до якого було вирішено припинити проведення позапланової виїзної перевірки ТОВ «Ерлайт» з питань достовірності нарахування суми бюджетного відшкодування ПДВ по декларації за серпень 2008 р. з 30.10.2008 р. у зв’язку з ненаданням повного пакету документів до перевірки.

Крім того, 04.10.2008 р. ДПІ у Кіровському районі м. Донецька було видано наказ № 547 про відновлення проведення позапланової виїзної перевірки ТОВ «Ерлайт», з якого вбачається що було відновлено проведення позапланової виїзної перевірки ТОВ «Ерлайт» з питань достовірності нарахування суми бюджетного відшкодування ПДВ по декларації за серпень 2008 р. з 04.11.2008 р. по 07.11.2008 р., у зв’язку з наданням пакету документів, яких бракувало до перевірки.

У відповідності до цього наказу відповідачем – 1, 04.11.2008 р. було видано направлення № 181\474, з якого вбачається, що ДПІ у Кіровському районі м. Донецька проводить з 04.11.2008 р. по 07.11.2008 р. позапланову виїзну перевірку ТОВ «Ерлайт» з питань достовірності нарахування суми бюджетного відшкодування ПДВ по декларації за серпень 2008 р.

14.11.2008 р. відповідачем – 1 складено довідку № 3418\23-3\30487486про результати позапланової виїзної перевірки ТОВ «Ерлайт» з питань достовірності нарахування суми бюджетного відшкодування ПДВ на розрахунковий рахунок за серпень 2008 р., яка виникла за рахунок від»ємного значення з ПДВ, що декларувалось в період з 01.07.2008 р. по 31.08.2008 р. з висновку якої випливає, що перевіркою підтверджено відображене ТОВ «Ерлайт» у декларації за серпень 2008 р. бюджетне відшкодування у сумі 1498820 грн. Також, за результатами перевірки підтвердити заявлену суму бюджетного відшкодування на суму 1085353 грн. не надається можливим з причини того, що на момент закінчення перевірки не отримані всі відповіді на запити про підтвердження податкового кредиту.

Крім того, в матеріалах справи наявний наказ ДПІ у Кіровському районі м. Донецька від 09.12.2008 р. № 599 про проведення позапланової невиїзної перевірки ТОВ «Ерлайт», зі змісту якого вбачається, що у зв’язку з заявленою сумою ПДВ до відшкодування на розрахунковий рахунок у сумі 2584173 грн. по декларації за серпень 2008 р. було вирішено провести позапланову невиїзну перевірку ТОВ «Ерлайт» з питань правильності нарахування суми бюджетного відшкодування ПДВ по декларації за серпень 2008 р. в рамках правомірності формування частини податкового кредиту по декларації за липень 2008 р., отриманого від ПП «Масса» у сумі 1307089,84 грн. терміном на 1 робочий день з 10.12.2008 р. по 10.12.2008 р. включно.

У відповідності до цього наказу відповідачем – 1, 09.12.2008 р. було видано направлення № 203\520, з якого вбачається, що ДПІ у Кіровському районі м. Донецька проводить з 10. 12. 2008 р. по 10.12.2008 р. позапланову невиїзну перевірку ТОВ «Ерлайт» з питань достовірності нарахування суми бюджетного відшкодування ПДВ по декларації за серпень 2008 р.

У період з 10.12.2008 р. по 10.12.2008 р. відповідачем – 1 було проведено позапланову невиїзну перевірку ТОВ "Ерлайт» з питань достовірності нарахування суми бюджетного відшкодування ПДВ на розрахунковий рахунок за серпень 2008 р., яка виникла за рахунок від»ємного значення з ПДВ, що декларувалось в період з 01.07.2008 р. по 31.08.2008 р., за наслідками якої складено акт від 11.12.2008 р. № 3687\23-3\30487486, з висновку якого випливає, що на порушення п. 1.8 ст. 1, п.п. 7.7.2 п. 7.7 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість» від 03.04.1997 р. № 168\97-ВР (зі змінами та доповненнями) ТОВ «Ерлайт» завищено заявлену суму бюджетного відшкодування за серпень 2008 р. на 1085353 грн. Відповідач – 1 обґрунтував свій висновок тим, що в ході відпрацювання постачальника ТОВ «Ерлайт» - ПП «Маса» з метою встановлення кінцевого виробника товарів, по яких ПДВ у сумі 1369396,27 грн. було віднесено ТОВ «Ерлайт» у липні 2008 р. до податкового кредиту, в т. ч. оплачену постачальнику на 1307089,84 грн., згідно відповіді ДПІ у Калінінському районі м. Донецька від 07.11.2008 р. встановлено, що ПП «Масса» неможливо перевірити та підтвердити оплату ПДВ кінцевому виробнику товарів у зв»язку з тим, що зазначене підприємство за юридичною адресою не знаходиться.

16.12.2008 р. відповідачем – 1 було прийняте податкове повідомлення – рішення № 0001922340\0, зі змісту якого вбачається, що на підставі вищевказаного акту перевірки за порушення п. 1.8 ст. 1, п.п. 7.7.2 п.7.7 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість» від 03.04.1997 р. № 168\97-ВР (зі змінами та доповненнями) ТОВ «Ерлайт» зменшено суму бюджетного відшкодування з ПДВ у розмірі 1085353,00 грн., крім того відповідно до п. п. 7.7.1 п. 7.7 ст. 7 Закону України від 03.04.1997 р. № 168\97-ВР «Про податок на додану вартість» (зі змінами та доповненнями) та п. п. 17.1.3 п. 17.1 ст. 17 Закону України від 21.12.2000 № 2181-ІІІ «Про порядок погашення зобов’язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» ТОВ «Ерлайт» зобов’язано сплатити суму податку у розмірі 1085353 грн. у десятиденний термін від дня отримання цього податкового повідомлення – рішення.

Зазначене рішення було вручено позивачу 16.12.2008 р., що підтверджується підписом головного бухгалтера ТОВ «Ерлайт».

Суд не погоджується з зазначеною позицією відповідача – 1 з наступних підстав.

З матеріалів справи вбачається, що формування ТОВ «Ерлайт» податкового кредиту за серпень 2008 р. підтверджується податковими накладними за березень – травень 2007 р., липень –листопад 2007 р., січень-травень 2008 р., копіями платіжних доручень про сплату постачальнику товарів ПП «Маса», договорами, у яких ТОВ «Ерлайт» було сплачено ПДВ у липні 2008 р. в розмірі 1307089,84 грн. постачальнику товарів ПП «Масса», а також видатковими накладними.

Крім того, з наявного в матеріалах справи листа від 18.12.2008 р. за № 737\1 вбачається, що ТОВ «Ерлайт» повідомив ПП «Масса» про те, що 10.12.2008 р. ДПІ у Кіровському районі м. Донецька проводилась позапланова невиїзна перевірка з питань достовірності нарахування суми бюджетного відшкодування ПДВ на розрахунковий рахунок за серпень 2008 р., яка виникла за рахунок від»ємного значення з ПДВ, що декларувалось в період з 01.07.2008 р. по 31.08.2008 р. Позивач просив ПП «Масса» терміново до 22.12.2008 р. надати на його адресу копії документів, засвідчених печаткою ПП «Масса», які підтверджують взаємостосунки за період березень – травень 2007 р., липень-листопад 2007 р. (включно), січень – травень 2008 р. (включно): договори, податкові накладні, товаро - транспортні накладні, платіжні документи, акти прийому – передач та довіреності.

З матеріалів справи вбачається, що ПП «Масса» виконало вимогу позивача, надавши всі необхідні документи, засвідчені печаткою ПП «Масса».

Згідно до приписів п. п. 1.8 ст. 1 Закону України «Про податок на додану вартість», бюджетне відшкодування - сума, що підлягає поверненню платнику податку з бюджету у зв'язку з надмірною сплатою податку у випадках, визначених цим Законом.

П. 7.7 зазначеного закону передбачено Порядок визначення суми податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до Державного бюджету України або відшкодуванню з Державного бюджету України (бюджетному відшкодуванню), та строки проведення розрахунків.

Як визначено приписами п. 1.7 Закону, податковий кредит - сума, на яку платник податку має право зменшити податкове зобов'язання звітного періоду, визначена згідно з цим Законом.

На підставі п. п. 7.4.1 п. 7.4 ст. 7 Закону України «Про ПДВ», податковий кредит звітного періоду визначається виходячи із договірної (контрактної) вартості товарів (послуг), але не вище рівня звичайних цін, у разі якщо договірна ціна на такі товари (послуги) відрізняється більше ніж на 20 відсотків від звичайної ціни на такі товари (послуги), та складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 6.1 статті 6 та статтею 81 цього Закону, протягом такого звітного періоду у зв'язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій в необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання у виробництві та/або поставці товарів (послуг) для оподатковуваних операцій у межах господарської діяльності платника податку. Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари (послуги) та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду. Якщо у подальшому такі товари (послуги) починають використовуватися в операціях, які не є об'єктом оподаткування згідно зі статтею 3 цього Закону або звільняються від оподаткування згідно зі статтею 5 цього Закону, чи основні фонди переводяться до складу невиробничих фондів, то з метою оподаткування такі товари (послуги), основні фонди вважаються проданими за їх звичайною ціною у податковому періоді, на який припадає початок такого використання або переведення, але не нижче ціни їх придбання (виготовлення, будівництва, спорудження).

Відповідно до 7.5.1. дата здійснення першої з подій: або дата списання коштів з банківського рахунку платника податку в оплату товарів (робіт, послуг), дата виписки відповідного рахунку (товарного чека) - в разі розрахунків з використанням кредитних дебетових карток або комерційних чеків; або дата отримання податкової накладної, що засвідчує факт придбання платником податку товарів (робіт, послуг).

Суд вважає за необхідне зазначити, що таким чином наявні в матеріалах справи податкові накладні є документами, підтверджуючими сплату позивачем, який є покупцем ПДВ в ціні товару, тому ним правомірно сформовано податковий кредит липня 2008 р., зокрема, по постачальнику ПП «Масса».

Також суд не може взяти до уваги посилання відповідача -1 на те, що неможливо перевірити та підтвердити оплату ПДВ кінцевому виробнику товарів у зв’язку з тим, що ПП «Маса» за юридичною адресою не знаходиться з наступних підстав.

Відповідач наполягає на тому, що за результатами проведених зустрічних перевірок по ланцюгу постачання встановлено, що постачальник позивача ПП «Масса» не знаходиться за юридичною адресою, що перешкоджає в проведенні зустрічної перевірки.

Суд не погоджується з доводами відповідача про те, що право на бюджетне відшкодування податку на додану вартість з державного бюджету виникає при фактичному надходженні цього податку до бюджету від платника податку - продавця, а не самого факту здійснення відповідної операції та сплати податку в ціні товару.

Відповідно до положень ст. 67 Конституції України кожен зобов'язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених за коном. Правовий порядок в Україні ґрунтується на засадах, відповідно до яких ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачене законодавством (ч. 1 ст. 19 Конституції Украї ни).

Чинне законодавство України, зокрема й Закон України „Про податок на додану вартість”, не встановлюють обов'язок покупця сплачувати податок на додану вартість ще й до бюджету, коли такий пода ток не буде сплачений продавцем або іншою особою, з урахуванням суми податку, отриманого від покупця в ціні товару. Відповідно до положень Закону України „Про податок на додану ва ртість” сума податку на додану вартість, що включена до ціни товару, є податковим зо бов'язанням продавця товару, і саме продавець товару несе обов'язок по сплаті цього податку до бюджету.

У відповідності до п. 10.2 ст. 10 Закону України „Про податок на додану вартість” платники податку особисто, визначені у підпунктах "а", "в", "г", "д" пункту 10.1 цієї статті, відповідають за дотримання достовірності та своєчасності визначення сум податку, а також за повноту та своєчасність його внесення до бюджету відповідно до закону.

Таким чином, несплата податку продавцем (у тому числі в разі ухилення від сплати) не впливає на податковий кредит покупця та суму бюджетного відшкодування. Відповідно до пп. „а” пп. 7.7.2 п. 7.2 ст.7 Закону України „Про податок на додану вартість” умовою бюджетного відшкодування покупцю є сплата ним ціни товарів (послуг) продавцю, а не сплата останнім податку до бюджету.

Суд вважає необґрунтованими посилання податкового органу на Методичні рекомендації щодо взаємодії між підрозділами органів державної податкової служби України при організації та проведенні перевірок достовірності нарахування бюджетного відшкодування податку на додану вартість, затверджені наказом ДПА України від 18.08.2005 р. № 350.

Суд вважає заперечення податкового органу необґрунтованими, оскільки Методичні рекомендації в частині проведення зустрічних перевірок по ланцюгу постачання не відповідають податковому законодавству, а саме, Закону України „Про податок на додану вартість”.

Статтею 19 Конституції України встановлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до ст. 9 КАС України суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого органи державної влади, органи місцевого самоврядування, їхні посадові і службові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України. Суд вирішує справи на підставі Конституції та законів України, а також міжнародних договорів, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України. Суд застосовує інші нормативно-правові акти, прийняті відповідним органом на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України. У разі невідповідності нормативно-правового акта Конституції України, закону України, міжнародному договору, згода на обов'язковість якого надана Верховною Радою України, або іншому правовому акту суд застосовує правовий акт, який має вищу юридичну силу.

Таким чином, виходячи із загальних засад пріоритетності законів над іншими нормативними актами, при вирішенні цього спору підлягає застосуванню саме Закон України „Про податок на додану вартість”, а ні накази Державної податкової адміністрації України.

У відповідності до ч. 2 ст. 71 КАС України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

          Відповідачем-1 в судовому засіданні не доведено, що оскаржуване рішення про зменшення суми бюджетного відшкодування було прийнято законно, обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин.

          Таким чином, суд приходить до висновку, що відповідач -1, приймаючи податкове повідомлення-рішення про зменшення суми бюджетного відшкодування, діяв на підставі, в межах повноважень, що передбачені законодавством, з метою, з якою це повноваження надане, але діяв не у спосіб, що передбачений законами, не обґрунтовано, без урахування усіх обставин, упереджено, фактично без урахування права позивача на участь у процесі прийняття рішення.

Отже, суд вважає, що у відповідності до п.п. 7.7.2 п. 7.7 ст. 7 Закону України „Про податок на додану вартість” позивачем у декларації за серпень 2008 р. правильно визначена сума податку на додану вартість, яка підлягає бюджетному відшкодуванню, а тому податкове повідомлення-рішення, яке оспорюються позивачем, є протиправним.

Згідно п. 1.8. ст. 1 Закону України “Про податок на додану вартість” бюджетне відшкодування – це сума, що підлягає поверненню платнику податку з бюджету у зв’язку з надмірною сплатою податку у випадках, визначених цим Законом.

Відповідно до пп. 7.7.3. п. 7.3. ст. 7 цього Закону України у разі, коли за результатами звітного періоду сума, визначена як різниця між загальною сумою податкових зобов‘язань, що виникли у зв‘язку з будь-якою поставкою товарів (робіт, послуг) протягом звітного періоду, та сумою податкового кредиту звітного періоду, має від'ємне значення, така сума підлягає відшкодуванню платнику податку з Державного бюджету України протягом місяця, наступного після подачі декларації.

Отже, підставою для отримання відшкодування є дані тільки податкової декларації за звітний період.

Зазначений Закон не передбачає надання даних податкових декларацій контрагентів платника податків і не ставить в залежність отримання бюджетного відшкодування платником податків від податкового обліку (стану) інших осіб і фактичної сплати контрагентами податку до бюджету. Питання від’ємного значення суми поширюється тільки на окремо взятого платника податків і не ставить цей факт у залежність від розрахунків з бюджетом третіх осіб.

          З вказаних підстав суд вважає, що на теперішній час відсутні передбачені Законом України „Про податок на додану вартість”, іншими законами про оподаткування підстави для відмови у поверненні суми бюджетного відшкодування позивачу.

Крім того, суд вважає, що відповідач-1 порушив строки та порядок перевірки позивача з огляду на таке.

В судовому засіданні було встановлено та не спростовується сторонами, що 22.09.2008 р. відповідач – 1 отримав від позивача декларацію з ПДВ за серпень 2008 р. з розрахунком суми бюджетного відшкодування.

Підпункт 7.7.5 п.7.7 ст. 7 Закону України „Про податок на додану вартість” передбачає, що протягом 30 днів, наступних за днем отримання податкової декларації, податковий орган проводить документальну невиїзну перевірку (камеральну) заявлених у ній даних. За наявності достатніх підстав вважати, що розрахунок суми бюджетного відшкодування було зроблено з порушенням норм податкового законодавства, податковий орган має право протягом такого ж строку провести позапланову виїзну перевірку (документальну) платника для визначення достовірності нарахування такого бюджетного відшкодування. Податковий орган зобов'язаний надавати органу державного казначейства висновок із зазначенням суми, що підлягає відшкодуванню з бюджету, включаючи випадки, коли за результатами перевірок така сума визнана недостовірною.

На підставі п.п. 4.2.2 Закону України «Про порядок погашення зобов’язань перед бюджетами та державними цільовими фондами», камеральною вважається перевірка, яка проводиться контролюючим органом виключно на підставі даних, зазначених у податкових деклараціях, без проведення будь-яких інших видів перевірок платника податків.

Відповідно до п.1.2 Порядку оформлення результатів невиїзних документальних, виїзних планових та позапланових перевірок з питань дотримання податкового, валютного та іншого законодавства, затвердженого наказом Державної податкової адміністрації України від10серпня2005р.N327,зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 25 серпня 2005 р. за N 925/11205,позаплановою виїзною перевіркою вважається перевірка, яка не передбачена в планах роботи органу державної податкової служби і проводиться за наявності хоча б однієї із обставин, визначених Законом України "Про державну податкову службу в Україні" та іншими законодавчими актами. Вона здійснюється за місцезнаходженням такого суб'єкта господарювання чи за місцем розташування об'єкта права власності, стосовно якого проводиться така позапланова виїзна перевірка.

Згідно до п. 1.3 зазначеного Порядку, за результатами проведення невиїзних документальних, виїзних планових та позапланових перевірок фінансово-господарської діяльності суб'єктів господарювання оформляється акт, а в разі відсутності порушень податкового, валютного та іншого законодавства - довідка.

Акт - службовий документ, який стверджує факт проведення невиїзної документальної або виїзної планової чи позапланової перевірки фінансово-господарської діяльності суб'єкта господарювання і є носієм доказової інформації про виявлені порушення вимог податкового, валютного та іншого законодавства суб'єктами господарювання.

Довідка - службовий документ, який стверджує факт проведення невиїзної документальної або виїзної планової чи позапланової перевірки фінансово-господарської діяльності суб'єкта господарювання і є носієм доказової інформації про невстановлення фактів порушень вимог податкового, валютного та іншого законодавства суб'єктами господарювання.

Як вже зазначалось судом, відповідач – 1 після отримання від позивача податкової декларації з розрахунками сум бюджетного відшкодування ПДВ за серпень 2008 р. повинен був провести документальну невиїзну перевірку на протязі 30 днів, тобто з 23.09.2008 р. по 23.10.2008 р., за результатами якої він мав скласти довідку або акт.

З розділу 3.1 довідки № 3418\23-3\30487486 від 14.11.2008 р. випливає, що дійсно була проведена невиїзна (камеральна) перевірка декларації за серпень 2008 р. по питанню заяви про повернення суми бюджетного відшкодування, висновків про порушення з боку позивача у зазначеному розділі довідки відповідачем – 1 не викладено.

Також, суд вважає за необхідне додати, що проведення відповідачем – 1 позапланової виїзної перевірки з 23.10.2008 р. по 07.11.2008 р. по вищевказаній податковій декларації не відповідає вимогам п. п. 7.7.5 п.7.7 ст. 7 Закону України „Про податок на додану вартість”, оскільки ним передбачено, що протягом 30 днів, наступних за днем отримання податкової декларації, податковий орган проводить документальну невиїзну перевірку (камеральну) заявлених у ній даних. За наявності достатніх підстав вважати, що розрахунок суми бюджетного відшкодування було зроблено з порушенням норм податкового законодавства, податковий орган має право протягом такого ж строку провести позапланову виїзну перевірку (документальну) платника для визначення достовірності нарахування такого бюджетного відшкодування.

Приписами ст. 11-1 Закону України «Про державну податкову службу в Україні» передбачено, що тривалість позапланової виїзної перевірки не повинна перевищувати 10 робочих днів, а щодо суб'єктів малого підприємництва - 5 робочих днів. Крім того, можливо подовження термінів проведення позапланової виїзної перевірки можливе на термін не більш як 5 робочих днів, а стосовно суб'єктів малого підприємництва - 2 робочих дні.

Як вбачається з п. 2.1 довідки від 14.11.2008 р. № 3418\23-3\30487486, позапланова виїзна перевірка проводилась з 23.10.2008 р. по 07.11.2008 р.

Крім того, матеріалами справи підтверджується той факт, що перевірка призупинялась з 30.10.2008 р. по 03.11.2008 р. на підставі наказу ДПІ у Кіровському районі м. Донецька від 30.10.2008 р. № 537, а також, що перевірка відновлювалась з 04.11.2008 р. на підставі наказу ДПІ у Кіровському районі м. Донецька від 04.11.2008 р. № 547.

Суд вважає, що це є порушенням чинного законодавства з боку відповідача – 1, оскільки чинним законодавством не передбачено призупинення позапланової виїзної перевірки, а як вже було зазначено судом, можливо тільки її подовження.

Також в судовому засіданні було встановлено, що після відновлення строків і проведення позапланової виїзної перевірки відповідач – 1, 10.12.2008 р. виходить на позапланову невиїзну перевірку позивача, за наслідками якої складає акт від 11.12.2008 р. № 3687\23-3\30487486, що також суперечить вимогам чинного законодавства.

Суд вважає, що таким чином відповідач – 1 порушив загальний строк і порядок проведення документальної невиїзної перевірки (камеральної) та позапланової виїзної перевірки (документальної), який відповідно до вимог п. п. 7.7.5 п. 7.7 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість» повинен складати 60 днів, тобто перевірка позивача повинна була закінчитись 23.11.2008 р., а замість цього, відповідач – 1 скінчив її проведення 11.12.2008 р., що на 18 днів перевищує визначений чинним законодавством строк.

З аналізу вимог п. п. 7.7.5 п. 7.7 ст. 7 та п. п. 7.7.6 п. 7.7 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість» суд дійшов висновку про те, що право у платника податку на бюджетне відшкодування виникає через 40 днів після отримання декларації податковим органом.

Згідно з п. п. 7.7.4 п. 7.7 ст. 7 вказаного Закону, платник податку, який має право на одержання бюджетного відшкодування та прийняв рішення про повернення повної суми бюджетного відшкодування, подає відповідному податковому органу податкову декларацію та заяву про повернення такої повної суми бюджетного відшкодування, яка відображається у податковій декларації. При цьому платник податку в п'ятиденний термін після подання декларації податковому органу подає органу Державного казначейства України копію декларації, з відміткою податкового органу про її прийняття, для ведення реєстру податкових декларацій у розрізі платників.

В судовому засіданні було встановлено, що на виконання цього, позивач листом від 26.09.2008 р. за № 572\1 надав відповідачу – 2 податкову декларацію з відмітною відповідача – 1, заяву про повернення суми бюджетного відшкодування в розмірі 2574173,00.

Суд вважає, що таким чином позивач виконав всі покладені на нього Законом обов»язки.

Крім того, суд встановив, що спір виник внаслідок вільного трактування п.1.8 ст. 1 Закону України „Про податок на додану вартість”, згідно якого „бюджетне відшкодування” – це сума, що підлягає поверненню платнику податку з бюджету у зв’язку з надмірною сплатою у випадках, визначених цим Законом. Нормами Закону України „Про податок на додану вартість” не передбачений обов’язок покупця товару – платника податку сплачувати нарахований йому продавцем у складі ціни товару податку на додану вартість безпосередньо до державного бюджету, тому доводи податкового органу щодо обов’язку платника податку – покупця товару доводити надмірну сплату податку на додану вартість саме до державного бюджету, а також про залежність права платника податку – покупця на податковий кредит від перевірки всіх постачальників по всьому ланцюгу, є такими, що не відповідають встановленому законодавчо механізму справляння цього виду податку.

Таким чином, відповідно до п. 1.8 ст. 1 , пп. 7.7.1 п. 7.7 ст. 7 Закону України „Про податок на додану вартість” сумою, що підлягає поверненню платнику податку з бюджету, у зв’язку з надмірною сплатою є саме від’ємне значення за результатами звітного періоду. Від’ємне значення ПДВ є коштами платника податку, які він сплатив продавцям товару відповідно до вимог Закону України „Про податок на додану вартість”.

Крім того, підпункт „а” п.п. 7.7.2 п.7.2 ст. 7 Закону України „Про податок на додану вартість” передбачає, що якщо у наступному податковому періоді сума, розрахована згідно з підпунктом 7.7.1 цього пункту, має від'ємне значення, то бюджетному відшкодуванню підлягає частина такого від'ємного значення, яка дорівнює сумі податку, фактично сплаченій отримувачем товарів (послуг) у попередньому податковому періоді постачальникам таких товарів (послуг). Тобто право на податковий кредит у платника податку виникає тільки у разі фактичної сплати податку на додану вартість у наступному податковому періоді.

Відповідачем-1 не встановлено фактів порушення позивачем податкового законодавства. Таким чином, позивачем правомірно сформований податковий кредит серпня 2008 року.

Згідно ст. 48 Бюджетного кодексу України в Україні застосовується казначейська форма обслуговування Державного бюджету України, яка передбачає Державним казначейством України операцій з коштами Державного бюджету. Відповідно до п.4 Наказу ДПА та Державного Казначейства України від 21.05.2001 року №200/86 “Про затвердження Змін та доповнень до Порядку відшкодування податку на додану вартість” відшкодування податку на додану вартість з бюджету здійснюється органами Державного казначейства України за висновками податкових органів або за рішенням суду. Податковий орган подає висновки не пізніше ніж за 5 робочих днів до закінчення терміну відшкодування податку на додану вартість, установленого чинним законодавством, чого відповідачем зроблено не було.

Враховуючи викладені обставини, суд приходить до висновку, що позивачем були виконані необхідні вимоги Закону України «Про податок на додану вартість» для отримання бюджетного відшкодування на розрахунковий рахунок платника податку у банківській установі.

Як передбачено п. 4.1 Порядку відшкодування податку на додану вартість, затвердженим наказом Державної податкової адміністрації України, Державного казначейства України від 02.07.1997р. № 209/72, зареєстрованого у Міністерстві юстиції України 08.06.2001р. за № 489/5680В, відшкодування податку на додану вартість з бюджету здійснюється органами Державного казначейства України за висновками податкових органів або за рішенням суду.

Суд вважає, що при прийнятті спірного повідомлення - рішення відповідачем були порушені принципи обґрунтованості й розсудливості (пункти 3 та 6 частини 3 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України).

Також, суд вважає, що відповідач не довів правомірність прийняття спірного повідомлення-рішення відповідно до частини 2 статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України, внаслідок чого позовні вимоги позивача підлягають задоволенню.

У порядку ст. 94 КАС України суд присуджує до стягнення з Державного бюджету на користь позивача витрати по сплаті судового збору у розмірі 1700 грн.

На підставі вищевикладеного, керуючись ст.ст. 17-20, 69-72, 86, 94, 158-163, 167, 185, 186, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

П О С Т А Н О В И В:

Задовольнити позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «Ерлайт» до Державної податкової інспекції у Кіровському районі м. Донецька, Головного Управління Державного казначейства України у Донецькій області про визнання недійсним податкового повідомлення – рішення.

Визнати податкове повідомлення – рішення Державної податкової інспекції у Кіровському районі м. Донецька № 0001922340\0 від 16.12.2008 р., яким зменшено суму бюджетного відшкодування з ПДВ у розмірі 1085353 грн. та нараховано штрафні санкції у розмірі 0 грн. – недійсним.

Стягнути з Державного бюджету України на користь Товариства з обмеженої відповідальністю „Ерлайт” бюджетну заборгованість з податку на додану вартість в загальній сумі1085 353 (один мільйон вісімдесят п»ять тисяч триста п»ятдесят три) гривень шляхом перерахування на розрахунковий рахунок № 26006198006791 в Донбаській філії ВАТ „Кредитпромбанк”, м. Донецьк, МФО 335593.

Стягнути з Державного бюджету України на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Ерлайт» судові витрати по сплаті судового збору у розмірі 1700 (одна тисяча сімсот) гривень.

Постанова ухвалена у нарадчій кімнаті та проголошено її вступну та резолютивну частини у судовому засіданні 16 квітня 2009 року.

Повний текст постанови виготовлений 21 квітня 2009 року.

          Заява про апеляційне оскарження постанови суду подається протягом десяти днів з дня її проголошення, а в разі складення постанови у повному обсязі - з дня складення в повному обсязі - до Донецького апеляційного адміністративного суду через Донецький окружний адміністративний суд.

          Апеляційна скарга на постанову суду подається до Донецького апеляційного адміністративного суду через Донецький окружний адміністративний суд протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження.

          Апеляційна скарга може бути подана без попереднього подання заяви про апеляційне оскарження, якщо скарга подається у строк, встановлений для подання зяви про апеляційне оскарження.

Суддя                                                                                           Галатіна О.О.