Єдиний державний реєстр судових рішень
Україна
ДОНЕЦЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД П О С Т А Н О В А
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
06 лютого 2009 р. справа № 2-а-29148/08/0570
час прийняття постанови: 12.20 година
Донецький окружний адміністративний суд в складі:
головуючого судді
при секретарі Фенделєвій В.Є.
за участю представника позивача Ганноченко І.С.
представника відповідача Глущенка І.В.
розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом Управління Пенсійного фонду України у м. Краматорську Донецької області до Відкритого акціонерного товариства «Краматорське автотранспортне підприємство 11410» про стягнення заборгованості по відшкодуванню фактичних витрат на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах,
ВСТАНОВИВ:
Управління Пенсійного фонду України у м. Краматорську Донецької області звернулось до суду з адміністративним позовом до Відкритого акціонерного товариства «Краматорське автотранспортне підприємство 11410» про стягнення заборгованості з відшкодування фактичних витрат на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах у розмірі 33019.75 грн.
Позивач в обґрунтування позовних вимог зазначив, що з 1 січня 2004р. відповідно до вимог п. 2 Прикінцевих положень Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» від 09.07.2003р. № 1058-ІУ (далі - Закон №1058) та «Інструкції про порядок обчислення і сплати страхувальниками та застрахованими особами внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування до Пенсійного фонду України» від 19.12.2003р. № 21-1 (далі - Інструкція № 21-1), передбачено порядок відшкодування підприємствами витрат Пенсійного фонду України на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах.
Згідно абз. 4 п. 1 ст. 2 Закону України «Про збір на обов'язкове державне пенсійне страхування» № 400/97-ВР від 26.06.1997р. для платників збору, визначених п.1. та 2 ст. 1 цього Закону об'єктом оподаткування є фактичні витрати на виплату і доставку пенсій, призначених відповідно до пунктів «б» - «з» ст. 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення» до досягнення працівниками пенсійного віку, передбаченого ст. 12 Закону України «Про пенсійне забезпечення». Ст. 4 цього Закону встановлює 100% ставку збору, визначеного абз. 4 п. 1 ст. 2 даного Закону. Відповідно до ст. 14 Закону України «Про систему оподаткування» № 1251-ХП від 25.06.1991р. збір на обов'язкове державне пенсійне страхування належить до загальнодержавних зборів (обов'язкових платежів), що справляються на території України.
Працівникам ВАТ «Краматорське автотранспортне підприємство 11410» було призначено пенсії на пільгових умовах відповідно до п. «з» ст. 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення»: водіям міського пасажирського транспорту. Позивачем було виставлено до сплати ВАТ «Краматорське автотранспортне підприємство 11410» (ЄДРПОУ 03113905) розрахунки місячних сум фактичних витрат за період: серпень та вересень 2008 року на загальну суму 33 019,75 грн. на покриття фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій.
Підприємство-боржник повинно було відшкодувати управлінню до 25-го числа кожного відповідного місяця зазначену в розрахунку місячну суму фактичних витрат на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах, відповідно до п. «з» ст. 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення». Загальна сума боргу відповідача по сплачених пенсіях, призначених на пільгових умовах за період: серпень та вересень 2008р. складає 33 019,75 грн. Суми, що підлягають сплаті відповідно до зазначених повідомлень, на рахунок управління Пенсійного фонду України у м. Краматорську не надійшли.
Відповідач надав суду заперечення проти позову, відповідно до яких зазначив, що ст. 1 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» страхові внески визначено як кошти відрахувань на соціальне страхування та збір на обов'язкове державне пенсійне страхування, сплачені згідно із законодавством, що діяло раніше; кошти, сплачені на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування відповідно до цього Закону. Законом України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» відшкодування виплаченої пенсії, призначеної на пільгових умовах, не віднесено до складу внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування. Та обставина, що фактичні витрати на виплату і доставку пенсій, призначених відповідно до пунктів «б» - «з» ст. 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення» до досягнення працівниками пенсійного віку, передбаченого статтею 12 Закону України «Про пенсійне забезпечення», є об'єктом оподаткування, не відносить зазначені витрати до кола загальнообов'язкових платежів.
Таким чином, відповідач вважає, що діюче законодавство України не дає органам Пенсійного фонду право стягувати з платників суми, що не відносяться до кола загальнообов'язкових платежів.
Також відповідач зазначив, що порядок покриття витрат на виплату і доставку пільгових пенсій, що діяв до набрання чинності Законом України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» відповідно до Прикінцевих положень даного Закону зберігається у відповідних випадках. За приписами п. 15 розділу XV Прикінцевих положень Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» до приведення законодавства України у відповідність із цим Законом закони України та інші нормативно-правові акти застосовуються в частині, що не суперечать цьому Закону. Положення Закону України «Про пенсійне забезпечення» застосовуються в частині визначення права на пенсію за віком на пільгових умовах і за вислугу років.
Разом з тим, частину другу ст. 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення», яка передбачала, що підприємства та організації з коштів, призначених на оплату праці вносять до Пенсійного фонду України плату, що покриває витрати на виплату і доставку пенсій відповідно до пп. «б» - «з» цієї статті до досягнення працівником пенсійного віку, передбаченого ст. 12 цього Закону, було виключено відповідно до Закону України від 17.02.2000р. № 1461-111 «Про внесення змін до деяких законів України». Таким чином, на момент прийняття Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» Закон України «Про пенсійне забезпечення» не передбачав обов'язку відшкодування підприємствами виплачених працівникам відповідних пільгових пенсій на підставі ст. 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення».
У відповідності до абзацу четвертого пп. 1 п. 2 розділу XV Прикінцевих положень Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» підприємства та організації з коштів, призначених на оплату праці, вносять до Пенсійного фонду плату, що покриває фактичні витрати на виплату і доставку пенсій особам, які були зайняті повний робочий день на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за списком N 1 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджених Кабінетом Міністрів України, крім тих, що були безпосередньо зайняті повний робочий день на підземних роботах (включаючи особовий склад гірничорятувальних частин) з видобутку вугілля, сланцю, руди та інших корисних копалин, на будівництві шахт та рудників за списком робіт і професій, затвердженим Кабінетом Міністрів України, починаючи з дня набрання чинності цим Законом, з наступним збільшенням розміру відшкодування фактичних витрат на виплату і доставку цих пенсій до набуття права на пенсію за віком відповідно до цього Закону. Однак, професія водія міського пасажирського транспорту (автобусу) не відповідає вищевказаному списку виробництв, робіт, професій, посад і показників.
Пільгові пенсії водіям міського пасажирського транспорту (автобусу) призначаються відповідно до п.»з» ст. 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення».
Пунктом 2 Прикінцевих положень Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» встановлено, що пенсійне забезпечення застрахованих осіб, які працювали або працюють на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за списком N 1 та на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці за списком N 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджених Кабінетом Міністрів України (36-2003), та за результатами атестації робочих місць, на посадах, що дають право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах або за вислугу років, які відповідно до законодавства, що діяло раніше, мали право на пенсію на пільгових умовах або за вислугу років, здійснюється згідно з окремим законодавчим актом через професійні та корпоративні фонди. До запровадження пенсійного забезпечення через професійні та корпоративні фонди: 1) особам, зазначеним в абзаці першому цього пункту, пенсії призначаються за нормами цього Закону в разі досягнення пенсійного віку та наявності трудового стажу, передбаченого Законом України «Про пенсійне забезпечення» (1788-12). У цьому випадку розміри пенсій визначаються відповідно до статті 27 та з урахуванням норм статті 28 цього Закону. Тому просить суд у задоволенні позову відмовити.
Представник позивача, що діє н підставі довіреності, у судовому засідання позовні вимоги підтримав у повному обсязі та просив їх задовольнити.
Представник відповідача, що діє на підставі довіреності, позовні вимоги не визнав, надав суду пояснення аналогічні тим, які викладені у запереченні проти позову. Просив у задоволенні позову відмовити.
Розгляд справи здійснювався із фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального пристрою «Камертон».
Заслухавши представників сторін, дослідивши та оцінивши надані докази за своїм внутрішнім переконанням, суд встановив наступне.
Відповідно до пункту 1 Положення про Пенсійний фонд України, затвердженого Указом Президента України від 01.03.2001 N 121/2001, Пенсійний фонд України є центральним органом виконавчої влади, що здійснює керівництво та управління солідарною системою загальнообов'язкового державного пенсійного страхування, провадить збирання, акумуляцію та облік страхових внесків, призначає пенсії та готує документи для їх виплати, забезпечує своєчасне і в повному обсязі фінансування та виплату пенсій, допомоги на поховання, інших соціальних виплат, які згідно із законодавством здійснюються за рахунок коштів Пенсійного фонду України, здійснює контроль за цільовим використанням коштів Пенсійного фонду України.
Згідно з пунктом 2.1 Положення про управління Пенсійного фонду України в районах, містах і районах у містах, затвердженого постановою правління Пенсійного фонду України від 30.04.2002 N 8-2, основними завданнями Управління є:
- облік платників страхових внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування та збору на обов'язкове державне пенсійне страхування, збирання та акумулювання в районі (місті) страхових внесків та інших коштів, призначених для пенсійного забезпечення, повного і своєчасного фінансування витрат на виплату пенсій, допомоги на поховання та інших соціальних виплат, що здійснюються за рахунок коштів Фонду;
- забезпечення призначення і виплати пенсій, допомоги на поховання та інших соціальних виплат відповідно до чинного законодавства;
- ефективне використання коштів, призначених для пенсійного забезпечення, здійснення у межах своєї компетенції контрольних функцій.
За змістом статті 23 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» спори, що виникають із правовідносин за цим Законом, вирішуються органами Пенсійного фонду та в судовому порядку.
У даному випадку позивач виступає саме як суб'єкт владних повноважень у системі загальнообов'язкового державного пенсійного страхування та здійснює в даних правовідносинах надані йому законодавством України повноваження.
Відкрите акціонерне товариство «Краматорське автотранспортне підприємство 11410» є юридичною особою, включено до ЄДРПОУ та має ідентифікаційний код – 03113905; є платником збору на обов'язкове державне пенсійне страхування відповідно до пунктів 1 та 2 статті 1 Закону України від 26 червня 1997 року N 400/97-ВР «Про збір на обов'язкове державне пенсійне страхування» та має заборгованість по фактичним витратам з виплати та доставки пільгових пенсій, призначених відповідно до п. «з» ст. 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення» за період з серпня по вересень 2008р. у сумі 33 019,75 грн.
Встановлені судом обставини справи підтверджуються наданими позивачем документами: розрахунком заборгованості на суму 33019.75 грн.; розрахунками фактичних витрат на виплату та доставку пенсій, призначених відповідно ч. 2 Прикінцевих положень Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування» в частині пенсій, призначених відповідно до п.п «б»-»з» ст. 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення», які отримані відповідачем; довідками, що уточнюють особливий характер роботи працівників ВАТ «Краматорське АТП 1410» та даними трудових книжок працівників ВАТ «Краматорське АТП 1410» на ім’я Лук’яненка В.М., Марченка В.П., Аношкіна В.П., Свириденка І.І., Коренєва М.Я., Матвєєва В.О., Баранова М.П., Боброва М.І., Бережного М.М., Піддубного В.О., Єфіменка І.В., Клубук В.П., Білевщука В.М., Білоброва Г.В., Кудрі А.І., Зоц В.П., Кривоноса В.В., Носова В.І., Аксьонова В.Г., Пригорка О.С., Роменського С.Т., Скрильника В.І.
У відповідності із п. «з» ст. 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення» мають право на пенсію за віком водії міського пасажирського транспорту (автобусів, тролейбусів, трамваїв) і великовагових автомобілів, зайнятих у технологічному процесі важких і шкідливих виробництв: чоловіки - після досягнення 55 років і при стажі роботи 25 років, в тому числі на зазначеній роботі не менше 12 років 6 місяців; жінки - після досягнення 50 років і при стажі роботи 20 років, в тому числі на зазначеній роботі не менше 10 років.
Працівникам ВАТ «Краматорське АТП 11410», окрім Білевщука В.М. та Кривоноса В.В., які отримали пенсію за п. «б» ст. 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення», було призначено пенсії на пільгових умовах на підставі п. «з» ст. 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення» зі зниженням встановленого пенсійного віку (після досягнення чоловіками 60 років) на 5 років (працівникам-чоловікам призначено пенсію після досягнення 55 років).
Виходячи із розрахунків УПФУ загальна сума по сплачених пільгових пенсіях працівникам позивача за період з серпня по вересень 2008 року складає 33 019,75 грн., у тому числі за серпень – 17079.72 грн., за вересень 2008 року – 15940. 3 грн.
Пунктом 2 Прикінцевих положень Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування» встановлено, що пенсійне забезпечення застрахованих осіб, які працювали або працюють на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за списком № 1 та на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці за списком № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджених Кабінетом Міністрів України, та за результатами атестації робочих місць, на посадах, що дають право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах або за вислугу років, які відповідно до законодавства, що діяло раніше, мали право на пенсію на пільгових умовах або за вислугу років, здійснюється згідно з окремим законодавчим актом через професійні та корпоративні фонди.
До запровадження пенсійного забезпечення через професійні та корпоративні фонди:
1) особам, зазначеним в абзаці першому цього пункту, пенсії призначаються за нормами цього Закону в разі досягнення пенсійного віку та наявності трудового стажу, передбаченого Законом України «Про пенсійне забезпечення».
У цьому випадку розміри пенсій визначаються відповідно до статті 27 та з урахуванням норм статті 28 цього Закону.
При цьому зберігається порядок покриття витрат на виплату і доставку цих пенсій, що діяв до набрання чинності цим Законом.
Підприємства та організації з коштів, призначених на оплату праці, вносять до Пенсійного фонду плату, що покриває фактичні витрати на виплату і доставку пенсій особам, які були зайняті повний робочий день на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за списком № 1 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджених Кабінетом Міністрів України, крім тих, що були безпосередньо зайняті повний робочий день на підземних роботах (включаючи особовий склад гірничорятувальних частин) з видобутку вугілля, сланцю, руди та інших корисних копалин, на будівництві шахт та рудників за списком робіт і професій, затвердженим Кабінетом Міністрів України, починаючи з дня набрання чинності цим Законом, у розмірі 20 відсотків з наступним збільшенням її щороку на 10 відсотків до 100-відсоткового розміру відшкодування фактичних витрат на виплату і доставку цих пенсій до набуття права на пенсію за віком відповідно до цього Закону.
Також слід зазначити, що стаття 1 Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування» розкриває поняття страхових внесків - це кошти відрахувань на соціальне страхування та збір на обов'язкове державне пенсійне страхування, сплачені згідно із законодавством, що діяло раніше; кошти, сплачені на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування відповідно до цього Закону.
Відповідно до ст. 2 Закону України «Про збір на обов’язкове державне пенсійне страхування» витрати на виплату і доставку пільгових пенсій вважалися об’єктом оподаткування цим збором, який визначався за ставкою 100 відсотків від об’єкта оподаткування. Тобто витрати на виплату і доставку пільгових пенсій в контексті вказаного вище Закону вважалися збором на обов’язкове державне пенсійне страхування.
Втім, Закон України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування» до страхових внесків (коштів, сплачених на загальнообов’язкове державне пенсійне страхування) не відносить витрати на виплату і доставку пільгових пенсій, і в розумінні цього Закону це є плата, що покриває фактичні витрати на виплату і доставку пенсій особам, які були зайняті повний робочий день на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці.
Разом з тим, судом встановлено, що на момент набрання чинності Законом України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування» діяли наступні норми чинного законодавства, які розкривали значення, визначали розмір до відшкодування Пенсійному Фонду України та порядок відшкодування витрат на виплату і доставку пільгових пенсій.
По-перше, у відповідності із ст.2 Закону України «Про збір на обов’язкове державне пенсійне страхування» для платників збору, визначених пунктами 1 та 2 статті 1 цього Закону, крім тих, які є платниками фіксованого сільськогосподарського податку, об'єктом оподаткування є також фактичні витрати на виплату і доставку пенсій, призначених відповідно до пунктів «б» - «з» статті 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення» до досягнення працівниками пенсійного віку, передбаченого статтею 12 Закону України «Про пенсійне забезпечення». Ст.4 цього Закону визначила розмір збору у вигляді витрат на виплату і доставку пільгових пенсій – 100 відсотків.
По-друге, п. 3.1.11 діючої на момент набрання чинності Законом України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування» Інструкції про порядок обчислення і сплати підприємствами, установами, організаціями та громадянами збору на обов'язкове державне пенсійне страхування, інших платежів, а також обліку їх надходження до Пенсійного фонду України № 4-6 від 03.06.1999 року із змінами та доповненнями (діяла до 27.01.2004 року, тобто до набрання чинності Інструкцією про порядок обчислення і сплати страхувальниками та застрахованими особами внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування до Пенсійного фонду України № 21-1) передбачав наступний порядок відшкодування витрат на виплату і доставку пільгових пенсій підприємствами:
Підприємства та організації, на яких працівники вийшли на пенсію на пільгових умовах, понад суми збору, нарахованого за вищезазначеними ставками, вносять до Пенсійного фонду плату, що покриває витрати на виплату і доставку пенсій, призначених відповідно до пунктів «б»-«з» статті 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення», до досягнення працівниками пенсійного віку, передбаченого статтею 12 цього Закону, у таких розмірах:
50 відсотків від пенсій, призначених у 1991 році;
60 відсотків від пенсій, призначених у 1992 році;
70 відсотків від пенсій, призначених у 1993 році;
80 відсотків від пенсій, призначених у 1994 році;
90 відсотків від пенсій, призначених у 1995 році;
100 відсотків від пенсій, призначених з 1996 року.
Таким чином, порядок відшкодування витрат на виплату і доставку пільгових пенсій до набрання чинності Законом України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування» існував, про що й було зазначено у п. 2 Прикінцевих положеннях цього Закону.
Що стосується доводів відповідача про те, що Інструкція ПФУ № 21-1 встановлює лише порядок обчислення і сплати страхових внесків, а порядку нарахування та сплати збору на загальнообов’язкове державне пенсійне страхування ця інструкція не передбачає, суд вважає їх необґрунтованими з огляду на наступне.
По-перше, зазначеною Інструкцією передбачений розділ 6, який має наступну назву: «Відшкодування підприємствами витрат Пенсійного фонду України на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах», який, в свою чергу, містить як обов’язок, так і порядок відшкодування підприємствами витрат на виплату і доставку пільгових пенсій.
По-друге, ця Інструкція не може містити порядку нарахування і сплати збору на загальнообов’язкове державне пенсійне страхування, оскільки:
а). такого терміну як «збір на загальнообов’язкове державне пенсійне страхування» в законодавстві України на момент розгляду цієї адміністративної справи не існувало;
б). термін «збір на обов’язкове державне пенсійне страхування» втратив своє значення з набранням чинності Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування».
Суд також не приймає до уваги доводи відповідача стосовно того, що він з посиланням на п. 2 Прикінцевих положень Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування», у відповідності з якими виплата пенсій особам, які були безпосередньо зайняті повний робочий день на підземних роботах (включаючи особовий склад гірничорятувальних частин) з видобутку вугілля, сланцю, руди та інших корисних копалин, на будівництві шахт та рудників, за списком робіт і професій, затвердженим Кабінетом Міністрів України, та особам, пенсії яким призначені відповідно до пунктів «в»-»е» та «ж» статті 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення», здійснюється до 1 січня 2005 року за рахунок коштів Пенсійного фонду, а з 1 січня 2005 року - за рахунок коштів Державного бюджету України до досягнення пенсійного віку, передбаченого статтею 26 цього Закону, зазначає, що цим положенням окремо встановлений порядок покриття підприємствами і організаціями витрат на виплату і доставку пільгових пенсій особам, які працювали на посадах та за професіями вказаних вище категорій. Ці доводи суд вважає неспроможними з огляду на те, що зазначеним пунктом Прикінцевих положень Закону визначено, за рахунок яких коштів буде сплачуватися пенсія цим категоріям пенсіонерів до 01.01.2005 року та після 01.01.2005 року, а не порядок покриття витрат на виплату і доставку пенсій цим категоріям пенсіонерів.
Суд зазначає, що у відповідності із ст. 8 Указу Президента України «Про Положення про Пенсійний фонд України» № 121/2001 від 01.03.2001 року із змінами та доповненнями джерелами формування коштів Пенсійного фонду України є, серед інших, страхові внески, а також кошти державного бюджету та державних цільових фондів, що перераховуються до Пенсійного фонду України у випадках, передбачених законодавством. Саме один з таких випадків і прописаний у п. 2 Прикінцевих положень Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування».
Таким чином, суд дійшов висновку про повне задоволення позовних вимог.
З урахуванням зазначеного, керуючись ст. ст. 2-15, 17-18, 33-35, 41-42, 47-51, 56-59, 69-71, 79, 86, 87, 94, 99, 104-107, 110-111, 121, 122-143, 151-154, 158, 162, 163, 167, 185-186, 254 Кодексу адміністративного судочинства України –
П О С Т А Н О В И В:
Позов Управління Пенсійного фонду України у м. Краматорську Донецької області до Відкритого акціонерного товариства «Краматорське автотранспортне підприємство 11410» про стягнення заборгованості по відшкодуванню фактичних витрат на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах, задовольнити у повному обсязі.
Стягнути з Відкритого акціонерного товариства «Краматорське автотранспортне підприємство 11410» (84313, Донецька область, м. Краматорськ, вул. Орджонікідзе, 6, р/р 26002301511172 у Краматорську відділенні Промінвестбанку, МФО 334141) на користь Управління Пенсійного фонду України у м. Краматорську Донецької області (р/р 256033012026 у ДОУ ВАТ «Державний ощадний банк України», МФО 335106) у рахунок відшкодування заборгованості з виплати та доставки пільгових пенсій 33019.75 грн.
Постанова постановлена у нарадчій кімнаті та проголошена її вступна та резолютивна частини у судовому засіданні 6 лютого 2009 року в присутності представників сторін. Постанова виготовлена в повному обсязі 11 лютого 2009 року.
Заява про апеляційне оскарження постанови суду подається протягом десяти днів з дня її проголошення, а в разі складення постанови у повному обсязі - з дня складення в повному обсязі - до Донецького апеляційного адміністративного суду через Донецький окружний адміністративний суд.
Апеляційна скарга на постанову суду подається до Донецького апеляційного адміністративного суду через Донецький окружний адміністративний суд протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження.
Апеляційна скарга може бути подана без попереднього подання заяви про апеляційне оскарження, якщо скарга подається у строк, встановлений для подання зяви про апеляційне оскарження.
Суддя Могильницький М.С.
Судове рішення № 6750545, Донецький окружний адміністративний суд було прийнято 06.02.2009. Форма судочинства - Адміністративне, форма рішення - Постанова. На цій сторінці ви зможете знайти корисні дані про це судове рішення. Ми забезпечуємо зручний та швидкий доступ до актуальних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі останніх судових прецедентів. Наша база даних включає повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам легко знаходити корисні дані.
Це рішення відноситься до справи № 2а-29148/08/0570. Компанії, які зазначені в тексті цього судового документа: