Постанова № 67502333, 26.06.2017, Київський апеляційний господарський суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

04116 м.Київ, вул. Шолуденка, 1 (044) 230-06-58

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"26" червня 2017 р. Справа№ 910/23646/16

Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Зеленіна В.О.

суддів: Ткаченка Б.О.

Мартюк А.І.

при секретарі Волуйко Т.В.

за участю представників сторін:

від позивача: Загоровська Н.В. за довіреністю

від відповідача: Терьохін К.Є. голова правління; Колокольніков В.А. за довіреністю;

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку "ГС10А-СТАРТ"

на рішення Господарського суду міста Києва від 20.04.2017

у справі № 910/23646/16 (головуючий суддя Шкурдова Л.М.)

За позовом товариства з обмеженою відповідальністю "Експлуатаційна компанія"

до Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку "ГС10А-СТАРТ"

про стягнення 51 439,94 грн.

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Експлуатаційна компанія" звернулось до Господарського суду міста Києва із позовом до Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку "ГС10А-СТАРТ" про стягнення 58331,94 грн., у тому числі: 16486,35 грн. витрат щодо утримання, техобслуговування ліфтів, 3107,72 грн. витрат за обслуговування системи ОДС, 34744,00 грн. витрат на електроенергію, що забезпечує роботу насосу та ліфтів, освітлення місць загального користування, 3386,30 грн. витрат на вивіз сміття та 607,57 грн. витрат на утримання технологічних мереж та обладнання.

В процесі вирішення спору позивачем була подана заява про часткову відмову від позову, а саме від стягнення з відповідача 506,31 грн витрат на утримання технологічних мереж та обладнання та вимог позивача від стягнення 3386,30 грн витрат на вивіз сміття у червні 2016 року, а також додаткові пояснення, згідно яких позивач зменшив розмір позовних вимог та просив суд стягнути з відповідача 51 439,94 грн., з яких 34 336,80 грн - витрати по електроенергії, 13995,42 грн. - витрати на обслуговування ліфтів в корпусах 6-7 будинку, 3107,72 грн - витрати позивача по обслуговуванню системи ОДС. Вказана заява прийнята судом до розгляду.

Рішенням господарського суду міста Києва від 20.04.2017 у справі № 910/23646/16 позов задоволено повністю. Стягнуто з Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку "ГС10А-СТАРТ" на користь товариства з обмеженою відповідальністю "Експлуатаційна компанія" - 51 439 грн 94 коп - суми боргу та 1378 грн 00 коп - витрати по сплаті судового збору.

Не погоджуючись з вказаним рішенням господарського суду міста Києва, Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку "ГС10А-СТАРТ" звернулося з апеляційною скаргою, в якій просить оскаржуване рішення скасувати, прийняти нове рішення, яким у задоволенні позовних вимог відмовити.

Скарга мотивована тим, що судом порушено норми матеріального права, а висновки суду не відповідають фактичним обставинам справи, оскільки між сторонами відсутні договірні відносини, відповідач не несе відповідальності за зобов'язаннями співвласників, позивачем не доведено наявності у нього права вимагати оплати за житлово-комунальні послуги, позовні вимоги не підтверджені належними доказами, позивач намагається отримати подвійну оплату за одні й ті ж самі послуги, позивач не має відношення до ліфтів та насосів, які не є його власністю.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 06.06.2017 (колегія суддів у складі головуючого судді Зеленіна В.О., суддів Мартюк А.І., Ткаченка Б.О.) апеляційну скаргу прийнято до провадження, призначено розгляд справи на 26.06.2017.

23.06.2017 позивач подав відзив на апеляційну скаргу, у якому заперечив проти її задоволення та просить залишити оскаржуване рішення без змін.

Представники відповідача (апелянта) у судовому засіданні підтримали апеляційну скаргу з підстав, зазначених у скарзі, просили її задовольнити.

Представник позивача у судовому засіданні заперечила проти задоволення апеляційної скарги з підстав, зазначених у відзиві.

Заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши наявні в справі матеріали, розглянувши апеляційну скаргу, Київським апеляційним господарським судом встановлено наступне.

Розпорядженням Оболонської районної у місті Києві адміністрації від 17.07.2009 року №514 позивача - ТОВ "Експлуатаційна компанія" визначено балансоутримувачем будинку, розташованого за адресою: 04210, м.Київ, проспект Героїв Сталінграду, будинок 10-А.

17.11.2015 року в корпусах 6,7 багатоквартирного будинку по проспекту Героїв Сталінграду, будинок 10-А було створено Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку "ГС10А-СТАРТ" (відповідач у справі), що підтверджується витягом з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань.

Так, відповідно до п.1 ст.12 Закону України "Про об'єднання співвласників багатоквартирного будинку" управління багатоквартирним будинком здійснює об'єднання через свої органи управління.

Згідно Витягу з Протоколу №1 установчих зборів об'єднання співвласників багатоквартирних будинків №10-А корпус 6 та №10-А корпус 7 установчими зборами об'єднання співвласників вирішено створити ОСББ "ГС10А-СТАРТ" та самостійно здійснювати управління корпусами 6, 7 багатоквартирного будинку.

Згідно Акту приймання-передачі багатоквартирних будинків №10-А корпус 6 та №10-А корпус 7 по проспекту Героїв Сталінграду в м.Києві з балансу на баланс від 04.03.2016 року, складеного представниками комісії зі складу відповідача, відповідачем вирішено вважати дату передачі корпусів 6,7 будинку 01.03.2016 року, визначено, що з 01.03.2016 року співвласники будинку проводять оплату за обов'язкові внески ОСББ по відшкодуванню витрат на утримання будинкової та прибудинкової території на поточний рахунок ОСББ.

Обґрунтовуючи позовні вимоги позивач зазначав, що відповідно до проектної документації на будинок, корпус 6 та 7 багатоквартирного будинку по проспекту Героїв Сталінграду 10-А є частиною єдиного житлового комплексу, який має спільні мережі, та перебуває на обслуговуванні у ТОВ "Експлуатаційна компанія". Позивач вказував, що згідно проекту забудови в корпусі 9, 6 та 1 багатоквартирного будинку встановлене насосне обладнання, яке забезпечує мешканців корпусів 4-8 багатоквартирного будинку холодним та гарячим водопостачанням по мережах, які є неподільними згідно проекту забудови. Обслуговування вказаного обладнання здійснюється позивачем та витрати за електроенергію, яка використовується для роботи насосного обладнання, несе позивач. Позивач зазначав, що ним понесені витрати по електропостачанню для використання ліфтового обладнання та освітлення місць загального користування, витрати обслуговування ліфтів в корпусах 6-7 за період з березня 2016 року по липень 2016 та витрати на обслуговування системи ОДС в корпусах 6-7 за період з березня 2016 року по вересень 2016 року. Посилаючись на те, що у відповідності до ч.1 ст.360 ЦК України співвласники відповідно до своєї частки у праві спільної часткової власності зобов'язані брати участь у витратах на утримання спільного майна, в тому числі перед третіми особами, просив суд стягнути з відповідача, який здійснює управління будинком та одержує кошти від кожного з власників на утримання спільного майна, його витрати, понесені на утримання спільного майна.

Так, з матеріалів справи вбачається, що 01.08.2003 року між ТОВ "Експлуатаційна компанія" та ПАТ "Київенерго" укладено договір на постачання електричної енергії №3415230 від 01.08.2003 року, за умовами якого ПАТ "Київенерго" забезпечує електропостачання будинків, балансоутримувачем яких є ТОВ "Експлуатаційна компанія", в тому числі будинку за адресою: м.Київ, проспект Героїв Сталінграду 10-А.

У листі ПрАТ "Трест Київміськбуд -1" №11 від 09.3.2017 року, який виступав інвестором-забудовником житлового будинку по проспекту Героїв Сталінграду 10а, зазначено, що будинок по проспекту Героїв Сталінграду 10а є єдиним житловим комплексом, утвореним земельною ділянкою в установлених межах, що складається з дев'яти корпусів будинку, які мають спільні інфраструктуру, водопровід, мережі зливної каналізації, кабельні мережі електропостачання, централізоване опалення. Проект забудови будинку не передбачає розподіл та обслуговування інженерних мереж по кожному корпусу окремо.

Судом першої інстанції вірно встановлено, що проект насосних станцій холодного та гарячого водопостачання розташованих на ділянці № 21 (корпус - 9) та № 31 (корпус 6 секція 1) за адресою пр-т Героїв Сталінграду 10- А, містить схему холодного та гарячого водопостачання до корпусів №№ 8,7,6,5,4. Згідно пояснень позивача та проекту насосних станцій, долученого до матеріалів справи, з насосної станції, розташованої на ділянці № 21 (корпус 9) здійснюється постачання холодної та гарячої води до корпусів 8, 7, 6 секція 1, 2, 4, 5. Насосне обладнання розташоване на ділянці № 31 (корпус 6 секція 1) здійснює холодне водопостачання до корпусів 6 секція 1, 5, 4. Центральний тепловий пункт (ЦТП) № 21 знаходиться в корпусі № 9 та його обладнання забезпечує циркуляцію гарячого водопостачання для корпусів №№ 4-8.

Отже, є вірним висновок суду першої інстанції про те, що обладнання, яке розташоване згідно проекту забудови на ділянках № 21 (корпус 9), № 31 (корпус 6 секція 1) забезпечує мешканців житлового будинку за адресою пр-т Героїв Сталінграду 10-А гарячим та холодним водопостачанням корпусів 4-8 будинку, в тому числі й корпусів 6,7 будинку, робота вказаних насосних станцій забезпечується за допомогою електроенергії, яка постачається ПАТ "Київенерго" згідно укладеного з позивачем договору на постачання електричної енергії №3415230 від 01.08.2003 року.

На підтвердження споживання електричної енергії, яка використовується для роботи насосного обладнання позивачем надано рахунки-розшифровки ПАТ "Київенерго" за період з березня 2016 року по вересень 2016 року.

Облік кількості спожитої електроенергії для роботи вищезазначених насосних станцій здійснюється за показаннями лічильників №3415230.00236 (№957740), який здійснює облік споживання електроенергії для роботи насосної станції що забезпечує підкачування холодної та гарячої води за адресою Героїв Сталінграда 10А, к.7 секція 1,2; корпус 6, секція 1,2; лічильників 3415230.00227-230 (№769, №957822), які здійснюють облік споживання електроенергії для роботи насосної станції, що здійснює технічне забезпечення циркуляції гарячого водопостачання за адресою Героїв Сталінграду корпус 6, корпус 7, лічильника 3415230.00455(№4580985), який здійснює облік споживання електроенергії для роботи насосної станції, що забезпечує підкачування холодної води за адресою Героїв Сталінграду корпус 6, секція 1.

Зі змісту рахунків-розшифровок ПАТ "Київенерго" вбачається, що за період з березня 2016 року по вересень 2016 року та згідно розрахунку позивача споживання електроенергії згідно лічильника №3415230.00236 у період з березня 2016 року по вересень 2016 по корпусам 4-8 будинку склало 11804 кВт. За період з березня 2016 року по вересень 2016 року та розрахунку позивача споживання електроенергії згідно лічильників №3415230.00227-230 у період з березня 2016 року по вересень 2016 по корпусам 4-8 будинку склало 21 888 кВт. За період з березня 2016 року по вересень 2016 року та розрахунку позивача споживання електроенергії згідно лічильників №3415230.00455 у період з березня 2016 року по вересень 2016 по корпусам 4-8 будинку склало 4076 кВт.

Отже, загальна кількість електроенергії, спожитої по корпусам 4-8 будинку за період з березня 2016 року по вересень 2016 року для роботи вищезазначених насосних станцій склала 37768 кВт.

Відповідно до Довідки позивача згідно поверхових планів будинку площа корпусів складає: загальна площа 4-8 корпусів - 35277,06 кв.м., загальна площа корпусів 6-7 - 10937,3 кв.м., що становить 31% від загальної площі 4-8 корпусів, загальна площа корпусів 4, 5 та секції 1 корпусу 6 - 25044,4, площа 6 корпусу секція 1 - 5024,4 кв.м., що становить 20,06% від загальної площі 4-8 корпусів.

Позивачем здійснено розрахунок кількості спожитої електроенергії у відповідності до процентного співвідношення площі, яка займається відповідачем, в зв'язку з чим відповідачем підлягає відшкодуванню за період з березня 2016 року по вересень 2016 року вартість 11 262,16 кВт електричної енергії.

Вартість витрат позивача на електроенергію, яка використовується для роботи насосного обладнання, яке забезпечує підкачування води та циркуляцію гарячого водопостачання виходячи із тарифу 0,825 становить 9 291,28 грн., 11149,53 грн з ПДВ.

Як вірно встановлено судом першої інстанції, згідно наданих позивачем журналів проводок за період з березня 2016 року по грудень 2016 року, позивачем повністю сплачено вартість електроенергії ПАТ "Київенерго" за договором на постачання електричної енергії №3415230 від 01.08.2003 року.

Таким чином, колегія суддів погоджується із висновку суду першої інстанції про те, що витрати позивача на забезпечення електроенергією насосного обладнання для підкачування холодної та гарячої води, забезпечення циркуляції гарячого водопостачання в розмірі, заявленому позивачем, а саме 11149,20 грн з ПДВ, обґрунтовані належним чином.

Крім цього, позивач вказував, що ним понесені витрати по забезпеченню корпусів 6-7 будинку за адресою проспект Героїв Сталінграду 10-А електроенергією для забезпечення роботи ліфтового обладнання, що знаходиться в корпусах 6-7 багатоквартирного будинку та забезпечення освітлення місць загального користування у корпусах 6-7 будинку в розмірі 23 187,60 грн.

Місцевим господарським судом встановлено, що згідно з Додатками до Договору на постачання електричної енергії №3415230 від 01.08.2003 року, витягу з програми ПАТ "Київенерго" Інтернет-магазин комунальних послуг для промислових споживачів, облік споживання електроенергії, яка використовується для забезпечення роботи ліфтового обладнання, що знаходиться в корпусах 6-7 багатоквартирного будинку та забезпечує освітлення місць загального користування у корпусах 6-7 будинку ведеться по лічильникам №3415230.00072 (№681055), 3415230.00074 (359826), 3415230.00070 (359375), 3415230.00068 (359409) , 3415230.000152 (1027413), 3415230.000150 (1028008), 3415230.00154 (1028014), 3415230.00156 (1027382), 3415230.00158 (48192).

Як вбачається з рахунків-розшифровок ПАТ "Київенерго" за період з березня 2016 року по червень 2016 року кількість спожитої відповідачем електроенергії, яка використовується для забезпечення роботи ліфтового обладнання, що знаходиться в корпусах 6-7 багатоквартирного будинку та забезпечення освітлення місць загального користування у корпусах 6-7 будинку склало 23423 кВт, тариф становить 0,825 без ПДВ, а відтак позивачем понесені витрати щодо забезпечення відповідача електроенергією для роботи ліфтового обладнання та освітлення місць загального користування у корпусах 6-7 будинку в розмірі 23 187,60 грн з ПДВ.

Також, як вірно встановлено судом першої інстанції, позивачем були понесені витрати на технічне обслуговування ліфтів, що знаходяться в корпусах 6-7 будинку.

Так, на підтвердження понесення позивачем витрат щодо технічного обслуговування ліфтів, що знаходяться в корпусах 6-7 будинку позивачем надано Договір на виконання робіт по технічному обслуговуванню ліфтового обладнання №04 від 01.04.2015 року, укладеного з ПП "Толока М" (яке в подальшому змінило організаційно-правову форму на ТОВ), предметом якого є надання позивачу послуг з організації та виконання робіт по цілодобовому технічному обслуговуванню та ремонту ліфтів в житлових будинках замовника згідно додатку №1.

Як вбачається з Додатку №1 до даного Договору за адресою проспект Героїв Сталінграду 10-а корпус 6-7 місячна вартість обслуговування ліфтів з урахування ПДВ складає 2332,57 грн (520,53+567,85+414,73+414,73+414,73) та з ПДВ - 2799,08 грн.

Загальна сума місячної вартості технічного обслуговування ліфтів з урахуванням ПДВ за період з березня 2016 року по липень 2016 включно (5 місяців) становить 13 995,42 грн.

Виконання ТОВ "Толока М" робіт з обслуговування та ремонту ліфтів за Договором №04 від 01.04.2015 року підтверджується актами приймання виконаних робіт з технічного обслуговування ліфтів за період з березня 2016 року по липень 2016 року, підписаних між позивачем та ТОВ "Толока М".

Додатковими угодами №1 від 30.06.15 та №2 від 01.01.2016 кількість ліфтів, що обслуговуються позивачем зменшилось до 161 од., що не впливає на визначену вартість обслуговування ліфтів у корпусах 6,7 Договору.

Судом першої інстанції також вірно встановлено, що здійснення витрат позивачем по оплаті виконаних ТОВ "Толока М" робіт з обслуговування та ремонту ліфтів за Договором №04 від 01.04.2015 року за період з березня 2016 року по липень 2016 року підтверджується платіжними дорученнями, якими надані ТОВ "Толока М" у період з березня 2016 р. по липень 2016 р. послуги оплачені.

Отже, матеріалами справи підтверджується, що витрати позивача по обслуговуванню ліфтового обладнання відповідача за період з березня 2016 року по липень 2016 року в розмірі 13 995,42 грн. є обґрунтованими.

Крім цього, позивач просив стягнути витрати на обслуговування системи Об'єднаної Диспетчерської системи.

Так, 01.04.2015 року між позивачем, як замовником, та ТОВ "ОДС-Ліфтсервіс", як підрядником, було укладено Договір на технічне обслуговування і ремонт обладнання ОДС, предметом якого є виконання робіт з технічного обслуговування та ремонту обладнання Об'єднаної Диспетчерської Системи (ОДС) на об'єктах замовника згідно додатку №1 .

Згідно додатків до Договору (Калькуляція на щомісячне технічне обслуговування та ремонт обладнання ОДС ТОВ "Експлуатаційна компанія" станом на 01.01.2009 року та Калькуляція ) зазначено перелік обладнання системи ОДС встановленого в корпусах 6 та 7 будинку та вартість щомісячного обслуговування елементів системи ОДС.

Згідно розрахунку позивача щомісячна оплата систем ОДС, встановлених в корпусах 6-7 будинку склало 369,97 грн.

Виконання ТОВ "ОДС-Ліфтсервіс" робіт з обслуговування систем ОДС за Договором №36 від 01.04.2015 року підтверджується актами здачі-прийняття робіт (надання послуг) за період з березня 2016 року по вересень 2016 року, підписаних між позивачем та ТОВ "ОДС-Ліфтсервіс".

Здійснення витрат позивачем по оплаті виконаних ТОВ "ОДС-Ліфтсервіс" робіт з обслуговування систем ОДС за Договором №36 від 01.04.2015 року за період з березня 2016 року по вересень 2016 року підтверджується платіжними дорученнями та формою 5.1. ЖЕО - сплати за договорами, зведена відомість розчеплення сплати ТОВ "Експлуатаційна компанія" за період з березня по липень 2016 р., надана КП "ГІОЦ".

Отже, є підтвердженими витрати позивача по обслуговуванню систем ОДС відповідача за період з березня 2016 року по вересень 2016 року в розмірі 3107,72 грн.

З огляду на викладене, позивач просив стягнути з відповідача 34 336,80 грн витрат по електроенергії, 13995,42 грн. витрати на обслуговування ліфтів в корпусах 6-7 будинку та 3107,72 грн витрати по обслуговуванню системи ОДС.

Задовольняючи позовні вимоги суд першої інстанції прийшов до висновку, що вони є обґрунтованими та доведеними.

Колегія суддів Київського апеляційного господарського суду погоджується із вказаним висновком суду першої інстанції, з огляду на наступне.

Відповідно до статті 11 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є, договори та інші правочини, інші юридичні факти.

Статтею 1 Закону України "Про об'єднання співвласників багатоквартирного будинку" визначено, що об'єднання співвласників багатоквартирного будинку (далі - об'єднання) - юридична особа, створена власниками квартир та/або нежитлових приміщень багатоквартирного будинку для сприяння використанню їхнього власного майна та управління, утримання і використання спільного майна

Згідно зі статтею 20 Закону України "Про об'єднання співвласників багатоквартирного будинку", частка співвласника у загальному обсязі внесків і платежів на утримання, реконструкцію, реставрацію, проведення поточного і капітального ремонтів, технічного переоснащення спільного майна у багатоквартирному будинку встановлюється пропорційно до загальної площі квартири (квартир) та/або нежитлових приміщень, що перебувають у його власності.

Відповідно до ст. 1 Закону України "Про особливості здійснення права власності у багатоквартирному будинку" спільне майно багатоквартирного будинку це приміщення загального користування (у тому числі допоміжні), несучі, огороджувальні та несуче-огороджувальні конструкції будинку, механічне, електричне, сантехнічне та інше обладнання всередині або за межами будинку, яке обслуговує більше одного житлового або нежитлового приміщення, а також будівлі і споруди, які призначені для задоволення потреб співвласників багатоквартирного будинку та розташовані на прибудинковій території, а також права на земельну ділянку, на якій розташовані багатоквартирний будинок і належні до нього будівлі та споруди і його прибудинкова територія;

Житловий комплекс є єдиним комплексом нерухомого майна, що утворений земельною ділянкою в установлених межах, розміщеним на ній жилим багатоквартирним будинком, або його частиною, разом із спорудами та інженерними мережами, які утворюють цілісний майновий комплекс.

Як вірно встановлено судом першої інстанції, корпуса багатоквартирного будинку по проспекту Героїв Сталінграду, будинок 10-А мають єдину мережу інженерних комунікацій, які дозволяють своєчасно і якісно забезпечити кожну квартиру та нежитлове приміщення холодною та гарячою водою. Інженерні мережі є складовою частиною системи водопостачання зазначених корпусів. Для незмінного функціонування системи водопостачання інженерні мережі будинку не повинні зазнавати конструктивного поділу чи змін.

Відповідно до ч.1 ст.356 ЦК України власність двох чи більше осіб із визначенням часток кожного з них у праві власності є спільною частковою власністю.

Частиною 1 ст. 360 ЦК України встановлено, що співвласник відповідно до своєї частки у праві спільної часткової власності зобов'язаний брати участь у витратах на управління, утримання та збереження спільного майна, у сплаті податків, зборів (обов'язкових платежів), а також нести відповідальність перед третіми особами за зобов'язаннями, пов'язаними із спільним майном.

Згідно зі статтею 13 Конституції України власність зобов'язує.

Так, відповідно до ст.322 ЦК України власник зобов'язаний утримувати майно, що йому належить, якщо інше не встановлено договором або законом.

Зазначена стаття встановлює презумпцію обов'язку власника нести всі витрати, пов'язані з утриманням належного йому майна. До таких витрат належать витрати, пов'язані зі зберіганням майна, його ремонтом, забезпеченням збереження його властивостей тощо. Такий обов'язок власника є похідним від належних йому як абсолютному володарю правомочностей володіння, користування та розпорядження майном.

Частиною 2 ст. 382 ЦК України передбачено, що за власниками квартир у житловому дво- або багатоквартирному будинку на праві спільної сумісної власності закріплюються приміщення загального користування, опорні конструкції будинку, механічне, електричне, сантехнічне та інше обладнання за межами або всередині квартири, яке обслуговує більше ніж одну квартиру.

Відповідно до п.п 1.4. п.1. Правил управління будинком, спорудою, житловим комплексом або комплексом будинків і споруд, затверджених наказом Міністерства з питань житлово-комунального господарства України від 02.02.2009 року №13, якщо об'єкт перебуває у спільній власності кількох співвласників, вони відповідно до своєї частки у праві спільної власності беруть участь у витратах на управління, утримання та збереження спільного майна

Колегія суддів погоджується із судом першої інстанції щодо того, що аналіз наведених правових норм дає підстави вважати, що співвласники зобов'язані нести витрати щодо утримання не лише займаних ними приміщень або квартир у багатоквартирному будинку, але і щодо їх спільного майна.

Відповідно до ст.4 Закону України "Про об'єднання співвласників багатоквартирного будинку" об'єднання створюється для забезпечення і захисту прав співвласників та дотримання їхніх обов'язків, належного утримання та використання спільного майна, забезпечення своєчасного надходження коштів для сплати всіх платежів, передбачених законодавством та статутними документами.

Об'єднання створюється як непідприємницьке товариство для здійснення функцій, визначених законом. Порядок надходження і використання коштів об'єднання визначається цим Законом та іншими законами України.

В одному багатоквартирному будинку може бути створено тільки одне об'єднання. Власники квартир та нежитлових приміщень у двох і більше багатоквартирних будинках, об'єднаних спільною прибудинковою територією, елементами благоустрою, обладнанням, інженерною інфраструктурою, можуть створити одне об'єднання.

Основна діяльність об'єднання полягає у здійсненні функцій, що забезпечують реалізацію прав співвласників на володіння та користування спільним майном співвласників, належне утримання багатоквартирного будинку та прибудинкової території, сприяння співвласникам в отриманні житлово-комунальних та інших послуг належної якості за обгрунтованими цінами та виконання ними своїх зобов'язань, пов'язаних з діяльністю об'єднання.

Згідно зі ст. 20 Закону України "Про об'єднання співвласників багатоквартирного будинку", частка співвласника у загальному обсязі внесків і платежів на утримання, реконструкцію, реставрацію, проведення поточного і капітального ремонтів, технічного переоснащення спільного майна у багатоквартирному будинку встановлюється пропорційно до загальної площі квартири (квартир) та/або нежитлових приміщень, що перебувають у його власності.

Додаткове погодження співвласниками багатоквартирного будинку або створеним для представлення їх спільних інтересів об'єднанням порядку користування спільним та неподільним майном не обов'язкове. Відсутність договору не спростовує обов'язку співвласника відшкодувати фактичні витрати на утримання спільного майна.

Місцевим господарським судом здійснено правомірний висновок про те, що до компетенції позивача, як балансоутримувача будинків, за змістом статті 24 Закону України "Про житлово-комунальні послуги" належить право визначати порядок утримання, експлуатації та ремонту майна, забезпечувати належні експлуатацію та утримання майна, що перебуває на його балансі, а також обов'язок забезпечити умови для своєчасного проведення капітального і поточного ремонтів відповідно до встановлених стандартів, нормативів, норм та правил та належні експлуатацію та утримання майна, що перебуває на його балансі.

Отже, оскільки між відповідачем та позивачем відсутні будь-які договірні зобов'язання, то позивач, як балансоутримувач, має право і зобов'язаний самостійно визначати обсяг та перелік обов'язкових платежів на утримання і ремонт неподільного майна. Відповідач зобов'язаний приймати участь у таких витратах згідно з правилами, встановленими ст. 20 Закону України "Про об'єднання співвласників багатоквартирного будинку".

З матеріалів справи вбачається, що позивач звертався до відповідача із вимогою про відшкодування витрат 27.10.2016 року, яка отримана 31.10.2016 року, однак відповіді на дану претензію позивач не отримав.

Посилання відповідача на відсутність укладеного між ним та позивачем договору на надання комунальних послуг, обґрунтовано відхилені судом першої інстанції, оскільки обов'язок по сплаті спожитих комунальних послуг встановлено Законом України "Про житлово-комунальні послуги" та відсутність договору в письмовій формі не звільняє від оплати таких послуг (правова позиція викладена в Постанові Верховного Суду України від 25.11.2014 року у справі №916/3566/13).

Згідно зі ст.17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" суди застосовують при розгляді справ Конвенцію та практику Суду як джерело права.

Європейський суд з прав людини у справі "Бруманеску проти Румунії" дійшов висновку про те, що принцип правової визначеності є одним із фундаментальних аспектів верховенства права, і для того, щоб судове рішення відповідало вимогам Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, необхідно, щоб воно було розумно передбачуваним. Отже, забезпечення єдності судової практики є нічим іншим, як реалізацією принципу правової визначеності.

У рішенні Європейського суду з прав людини у справі "Редакція газети "Правоє дело" та Штекель проти України" зазначено, що в рішенні національного суду є можливим посилання на рішення українських судів, у яких останні схильні до відповідного тлумачення законодавчих положень, котрими врегульовані подібні відносини, або в яких був загальний підхід у таких справах (п.56), та, що відповідне тлумачення або загальних підхід національних судів у таких справах має впливати на прийняття рішення в подібних відносинах.

Колегією суддів, з огляду на зазначену практику Європейського суду з прав людини, при розгляді даної справи враховані правові позиції Вищого господарського суду України щодо стягнення витрат на утримання спільного майна з ОСББ пропорційно до площі будинків, зокрема викладені у постанові від 30.04.2015 року у справі № 904/382/14.

Доводи відповідача про те, що з березня 2016 року ліфти не працювали, а місця загального користування не освітлювались, відхиляється колегією суддів, оскільки не підтверджені належними та допустимими доказами.

Щодо посилань відповідача на подвійне стягнення витрат як з ОСББ так і з мешканців будинків, то вони також є необґрунтованими, оскільки згідно доказів, наявних у матеріалах справи, з мешканців будинків стягується заборгованість за період до моменту передачі корпусів 6,7 будинку в управління ОСББ.

Відповідно до ч. 1 статті 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Статтею 34 ГПК України встановлено, що господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Згідно статті 43 ГПК України господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

При прийнятті оскаржуваного судового рішення місцевий господарський суд, керуючись, зокрема, приписами наведених норм, на підставі повного та всебічного дослідження фактичних обставин справи і перевірки їх наявними доказами, з урахуванням визначених позивачем меж позовних вимог, дійшов правомірного висновку щодо задоволення позовних вимог.

Доводи, які викладені скаржником у апеляційній скарзі, не спростовують вірних висновків суду першої інстанції.

За таких обставин висновки суду першої інстанції про встановлені обставини і правові наслідки є вичерпними, відповідають дійсності і підтверджуються достовірними доказами, а тому рішення Господарського суду міста Києва від 20.04.2017 у справі № 910/23646/16 відповідає чинному законодавству, фактичним обставинам та матеріалам справи, прийнято без порушення норм матеріального та процесуального права і підстав для його скасування не вбачається.

Керуючись ст. ст. 99, 101-105 Господарського процесуального кодексу України, Київський апеляційний господарський суд, -

ПОСТАНОВИВ:

1. Апеляційну скаргу публічного Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку "ГС10А-СТАРТ" залишити без задоволення, а рішення Господарського суду міста Києва від 20.04.2017 у справі №910/23646/16 - без змін.

2. Матеріали справи № 910/23646/16 повернути до Господарського суду міста Києва.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку протягом двадцяти днів.

Головуючий суддя В.О. Зеленін

Судді Б.О. Ткаченко

А.І. Мартюк