Рішення № 67501289, 21.06.2017, Господарський суд Донецької області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

61022, м.Харків, пр.Науки, 5

Р І Ш Е Н Н Я

іменем України

21.06.2017р. Справа № 905/928/17

Господарський суд Донецької області у складі судді Мельниченко Ю.С., при секретарі судового засідання (помічнику судді) Паюновій Н.А., розглянувши у відкритому судовому засіданні справу

за позовом: Публічного акціонерного товариства Українська залізниця, м. Київ, в особі Регіональної філії Донецька залізниця Публічного акціонерного товариства Українська залізниця, м. Лиман, Донецька область

до відповідача: Публічного акціонерного товариства ДТЕК Добропільська ЦЗФ, м. Добропілля, Донецька область

про стягнення 47 290 грн. 00 коп.

За участю представників сторін:

від позивача: ОСОБА_1 представник за довіреністю б/н від 08.11.2016р.

від відповідача: ОСОБА_2 за довіреністю № ББУ/ЦОФД75/СЛ/16 від 06.12.2016 р.

Розгляд справи здійснювався без застосування засобів технічної фіксації судового процесу відповідно до ст. 811 Господарського-процесуального кодексу України.

У судовому засіданні 21.06.2017р. суд виходив до нарадчої кімнати (каб. 324) для прийняття рішення.

СУТЬ СПОРУ:

Позивач, Публічне акціонерне товариство Українська залізниця, м. Київ, в особі Регіональної філії Донецька залізниця Публічного акціонерного товариства Українська залізниця, м. Лиман, Донецька область, звернувся до господарського суду Донецької області з позовом до Публічного акціонерного товариства ДТЕК Добропільська ЦЗФ, м. Добропілля, Донецька область, про стягнення 47 290 грн. 00 коп.

Ухвалою суду від 24.04.2017р. господарським судом Донецької області було прийнято позовну заяву до розгляду та порушено провадження у справі №905/928/17, розгляд справи призначено на 11.05.2017р.

Ухвалою суду від 11.05.2017р. господарським судом Донецької області було відкладено розгляд справи на 24.05.2017р.

Ухвалою суду від 24.05.2017р. господарським судом Донецької області було відкладено розгляд справи на 21.06.2017р.

Як вбачається з матеріалів справи, в обґрунтування позовних вимог позивач посилається на дані залізничних накладних № 51833689 від 21.10.2016р., № 51856813 від 22.10.2016р., № 51847176 від 21.10.2016р. та комерційних актів БН №696306/141 від 23.10.2016р., БН №696307/142 від 23.10.2016р., БН №696308/143 від 23.10.2016р., БН №696309/144 від 23.10.2016р. Нормативно позивні вимоги обґрунтовані ст.ст. 2, 5, 6, 23, 24, 118, 122 Статуту залізниць України, ст.ст. 11, 908, Цивільного кодексу України, ст.307 Господарського кодексу України.

Представник позивача у судовому засіданні 24.05.2017р. підтримав позовні вимоги у повному обсязі, в обґрунтування своїх вимог посилався на дані зазначені у залізничних накладних на групу вагонів № 51833689 від 21.10.2016р. (напіввагон №53116331), № 51856813 від 22.10.2016р. (напіввагон №56443054), № 51847176 від 21.10.2016р. (напіввагони №66782467 та №60677861) та комерційних актів БН №696306/141 від 23.10.2016р., БН №696307/142 від 23.10.2016р., БН №696308/143 від 23.10.2016р., БН №696309/144 від 23.10.2016р.

10.05.2017р. від позивача надійшло клопотання про долучення документів до матеріалів справи, а саме: копії вагонних відомостей до залізничних накладних № 51833689 від 21.10.2016р., № 51856813 від 22.10.2016р., № 51847176 від 21.10.2016р.

Представник відповідача у судовому засіданні 24.05.2017р. заперечив проти задоволення позовних вимог. 24.05.2017р. від відповідача до господарського суду Донецької області надійшло клопотання б/н від 23.05.2017р. про зменшення розміру нарахованого штрафу до розміру однієї провізної плати в сумі 9 458 грн. 00 коп.

Дослідивши матеріали справи та оцінивши надані суду докази в порядку ст. 43 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВСТАНОВИВ:

21.10..2016р. ПАТ «ДТЕК Добропільська ЦЗФ» зі станції Добропілля Донецької залізниці за залізничною накладною на групу вагонів № 51833689 на станцію Авдіїївка Донецької залізниці, відвантажило на адресу ПАТ «Авдіївський КХЗ» (надалі вантажоодержувач), у напіввагоні №53116331 вантаж вугілля камяне, марки Г- газовий 0-100, висота шапки 200 мм., вантаж розмішено та закріплено згідно з п.3 глава 14 Додатку 3 до СМГС, вантаж маркований однією повздовжньою борозною катка ущільнювача, пакування навалом.

При оформленні залізничної накладної на групу вагонів № 51833689 відповідачем вказано масу вантажу: у напіввагоні №53116331 нетто 69000 кг.

Також, 22.10.2016р. ПАТ «ДТЕК Добропільська ЦЗФ» зі станції Добропілля Донецької залізниці за залізничною накладною на групу вагонів № 51856813 на станцію Авдіїївка Донецької залізниці, відвантажило на адресу ПАТ «Авдіївський КХЗ» (надалі вантажоодержувач), у напіввагоні №56443054 вантаж вугілля камяне, марки Г- газовий 0-100, висота шапки 200 мм., вантаж розмішено та закріплено згідно з п.3 глава 14 Додатку 3 до СМГС, вантаж маркований однією повздовжньою борозною катка ущільнювача, пакування навалом.

При оформленні залізничної накладної на групу напіввагонів № 51856813 у напіввагоні №56443054 відповідачем вказано масу вантажу: нетто 69 000 кг.

Також, 21.10.2016р. ПАТ «ДТЕК Добропільська ЦЗФ» зі станції Добропілля Донецької залізниці за залізничною накладною на групу вагонів № 51847176 на станцію Авдіїївка Донецької залізниці, відвантажило на адресу ПАТ «Авдіївський КХЗ» (надалі вантажоодержувач), у на піввагонах №60677861 та №66782467 вантаж вугілля камяне, марки Г- газовий 0-100, висота шапки 200 мм., вантаж розмішено та закріплено згідно з п.3 глава 14 Додатку 3 до СМГС, вантаж маркований однією повздовжньою борозною катка ущільнювача, пакування навалом.

При оформленні залізничної накладної на групу напіввагонів № 51847176 відповідачем вказано масу вантажу: у напіввагоні №60677861 нетто 64 700 кг, у напіввагоні №66782467 нетто 64 900 кг.

Правильність внесених відомостей до вищевказаних накладних підтвердив своїм підписом представник відправника.

Згідно з п.28. Правил приймання вантажів до перевезення, затверджених Наказом Міністерства транспорту України №644 21.11.2000р., вантажі, завантажені відправниками у вагони закритого типу (криті, ізотермічні, хопери, цистерни тощо) та контейнери, приймаються залізницею до перевезення шляхом візуального огляду кузова (котла) вагона (контейнера), пломб (ЗПП), без перевірки вантажу. Вантажі, завантажені відправниками у вагони відкритого типу (платформи, напіввагони тощо), приймаються залізницею до перевезення шляхом візуального огляду вагона, вантажу, його маркування (у т. ч. захисного) та кріплення у вагоні без перевірки маси та кількості вантажу. Відповідно до статті 24 Статуту залізниць України, залізниця має право перевірити правильність відомостей про вантаж, зазначених відправником у накладній, на станції відправлення, під час перевезення та на станції призначення.

На станції призначення Авдіївка Донецької залізниці було проведено перевірку маси вантажу, під час якої було виявлено, що маса вантажу у напіввагонах №53116331 №56443054, №66782467 та №60677861 не відповідає масі, вказаній відправником у відповідних залізничних накладних на групу вагонів, про що були складені комерційні акти БН №696306/141 від 23.10.2016р., БН №696307/142 від 23.10.2016р., БН №696308/143 від 23.10.2016р., БН №696309/144 від 23.10.2016р. відповідно.

Так, у комерційному акті БН №696306/141 від 23.10.2016р. зазначено, що за вимогою вантажоодержувача, на підставі ст.52 Статуту залізниць України, було здійснено переважування вантажу на справних 100-т електронних вагах вантажоодержувача, повірених 06.10.2016р. та приписаних до залізниці. За документом у вагоні №53116331 значиться вага: тара 23 300 кг., нетто 69 000 кг. Фактично виявилось: брутто 91 300 кг., тара 23 300 кг., нетто 68 000 кг., що менше ваги, зазначеної у документі на 1 000 кг. Вантаж прибув у справному вагоні: люка та двері закриті, течі вантажу немає. Навантаження у вагоні рівномірне, «шапкою» вище бортів на 200 мм, без виїмок та поглиблень. Поверхня вантажу плівкою проти видування не покривалась. Вантаж маркований однією продовжною борозною катка ущільнювача. Переважування вантажу здійснювали ДСВ Шляхова, комерційний агент Сбиральников, прийомоздавач «АКХЗ» Черникова. При повторному переважуванні у присутності вище зазначених осіб недостача вантажу підтвердилась.

Крім того, у комерційному акті БН №696307/142 від 23.10.2016р. зазначено, що за вимогою вантажоодержувача, на підставі ст.52 Статуту залізниць України, було здійснено переважування вантажу на справних 100-т електронних вагах вантажоодержувача, повірених 06.10.2016р. та приписаних до залізниці. За документом у вагоні №56443054 значиться вага: тара 21 800 кг., нетто 69 000 кг. Фактично виявилось: брутто 89 750 кг., тара 21 800 кг., нетто 67 950 кг., що менше ваги, зазначеної у документі на 1 050 кг. Вантаж прибув у справному вагоні: люка та двері закриті, течі вантажу немає. Навантаження у вагоні рівномірне, «шапкою» вище бортів на 200 мм, без виїмок та поглиблень. Поверхня вантажу плівкою проти видування не покривалась. Вантаж маркований однією продовжною борозною катка ущільнювача. Переважування вантажу здійснювали ДСВ Шляхова, комерційний агент Сбиральников, прийомоздавач «АКХЗ» Черникова. При повторному переважуванні у присутності вище зазначених осіб недостача вантажу підтвердилась.

Крім того, у комерційному акті БН №696308/143 від 23.10.2016р. зазначено, що за вимогою вантажоодержувача, на підставі ст.52 Статуту залізниць України, було здійснено переважування вантажу на справних 100-т електронних вагах вантажоодержувача, повірених 06.10.2016р. та приписаних до залізниці. За документом у вагоні №66782467 значиться вага: тара 22 200 кг., нетто 64 900 кг. Фактично виявилось: брутто 86 300 кг., тара 22 200 кг., нетто 64 100 кг., що менше ваги, зазначеної у документі на 800 кг. Вантаж прибув у справному вагоні: люка та двері закриті, течі вантажу немає. Навантаження у вагоні рівномірне, «шапкою» вище бортів на 200 мм, без виїмок та поглиблень. Поверхня вантажу плівкою проти видування не покривалась. Вантаж маркований однією продовжною борозною катка ущільнювача. Переважування вантажу здійснювали ДСВ Шляхова, комерційний агент Сбиральников, прийомоздавач «АКХЗ» Черникова. При повторному переважуванні у присутності вище зазначених осіб недостача вантажу підтвердилась.

Крім того, у комерційному акті БН №696309/144 від 23.10.2016р. зазначено, що за вимогою вантажоодержувача, на підставі ст.52 Статуту залізниць України, було здійснено переважування вантажу на справних 100-т електронних вагах вантажоодержувача, повірених 06.10.2016р. та приписаних до залізниці. За документом у вагоні №60677861 значиться вага: тара 22 800 кг., нетто 64 700 кг. Фактично виявилось: брутто 86 650 кг., тара 22 800 кг., нетто 63 850 кг., що менше ваги, зазначеної у документі на 850 кг. Вантаж прибув у справному вагоні: люка та двері закриті, течі вантажу немає. Навантаження у вагоні рівномірне, «шапкою» вище бортів на 200 мм, без виїмок та поглиблень. Поверхня вантажу плівкою проти видування не покривалась. Вантаж маркований однією продовжною борозною катка ущільнювача. Переважування вантажу здійснювали ДСВ Шляхова, комерційний агент Сбиральников, прийомоздавач «АКХЗ» Черникова. При повторному переважуванні у присутності вище зазначених осіб недостача вантажу підтвердилась.

Пунктом 10 Правил складання актів, які затверджені наказом Міністерства транспорту України №334 від 28.05.2002р., передбачено, що комерційний акт підписує начальник станції (його заступник), начальник вантажного району (завідувач вантажного двору, складу, контейнерного відділу, контейнерного майданчика, сортувальної платформи) і працівник станції, який особисто здійснював перевірку, а також одержувач, якщо він брав участь у перевірці. Крім того, у разі необхідності, до перевірки вантажу і підписання акта можуть бути залучені також інші працівники залізниці.

Суд встановив, що комерційні акти БН №696306/141 від 23.10.2016р., БН №696307/142 від 23.10.2016р., БН №696308/143 від 23.10.2016р., БН №696309/144 від 23.10.2016р. підписані належними особами у відповідності до п.10. Правил складання актів.

Відповідно до п.12. Правил складання актів, затверджених наказом Міністерства транспорту України №334 від 28.05.2002р., якщо при перевірці вантажу, який прибув з актом попутної станції, під час перевірки на станції призначення не буде виявлено різниці між даними акта, складеного на попутній станції, і фактичною наявністю та станом вантажу, багажу або вантажобагажу, то станція в розділі Є комерційного акта попутної станції вносить відмітку такого змісту: Під час перевірки вантажу (багажу, вантажобагажу) різниці проти цього акта не виявлено. Така відмітка засвідчується штемпелем станції і підписами осіб, указаних у пункті 10 цих Правил. Цей акт видається одержувачу на його вимогу, а копія його залишається на станції. Новий акт у цьому разі не складається.

При невідповідності відомостей, указаних в акті попутної станції, фактичним даним, що виявились під час перевірки вантажу, багажу або вантажобагажу, складається новий комерційний акт.

Оцінюючи подані сторонами докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і обєктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, суд вважає, що позовні вимоги позивача підлягають задоволенню з наступних підстав.

Згідно із ст.ст. 4-2, 4-3 ГПК України, правосуддя у господарських судах здійснюється на засадах рівності всіх учасників судового процесу перед законом і судом та на засадах змагальності.

У відповідності з п. 4 ч. 3 ст. 129 Конституції України та ст. 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Судовими доказами за визначенням статей 32-36 ГПК України слід вважати документи, які можуть підтвердити або спростувати обставини, що мають значення для правильного вирішення спору, обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Відповідно до ч.1. ст. 909 ЦК України та ч.1. ст. 307 ГК України, за договором перевезення вантажу одна сторона (перевізник) зобов'язується доставити довірений їй другою стороною (відправником) вантаж до пункту призначення та видати його особі, яка має право на одержання вантажу (одержувачеві), а відправник зобов'язується сплатити за перевезення вантажу встановлену плату.

Згідно ч.2. ст. 908 ЦК України та ч.5. ст. 307 ГК України, умови перевезення вантажу, пасажирів і багажу окремими видами транспорту, а також відповідальність сторін щодо цих перевезень встановлюються договором, якщо інше не встановлено цим Кодексом, іншими законами, транспортними кодексами (статутами), іншими нормативно-правовими актами та правилами, що видаються відповідно до них.

Як встановлено ч.3. ст.909 Цивільного кодексу України (надалі ЦК України), укладення договору перевезення вантажу підтверджується складанням транспортної накладної.

Як зазначено в ст.6 глави 1 Статуту залізниць України, накладна це основний перевізний документ встановленої форми, оформлений відповідно до цього Статуту та Правил перевезення вантажів і наданий залізниці відправником разом з вантажем. Накладна є обов'язковою двосторонньою письмовою формою угоди на перевезення вантажу, яка укладається між відправником та залізницею на користь третьої особи - одержувача і супроводжує вантаж до місця призначення.

Статут залізниць України (далі - Статут) визначає обов'язки, права і відповідальність залізниць, а також підприємств, які користуються залізничним транспортом (ст. 2 Статуту).

Статтею 37 Статуту встановлено, що під час здавання вантажів для перевезення відправником має бути зазначена у накладній їх маса. Маса вантажів визначається відправником. Спосіб визначення маси зазначається у накладній.

На підставі цього Статуту затверджені Мінтрансом Правила перевезень вантажів, які є обов'язковими для всіх юридичних осіб (ст. 5 Статуту).

Правилами перевезень вантажів, а саме п.1.1. розділу 4 Правил оформлення перевізних документів, зареєстрованих в Міністерстві юстиції України за №863/5084 від 24.11.2000р., а також ст. 23 Статуту передбачено, що відправник повинен надати станції навантаження на кожне відправлення вантажу заповнену накладну (комплект перевізних документів). У відповідності до цих Правил, а саме п.2.1. та п.2.2., графи Маса вантажу, визначена відправником, кг та Спосіб визначення маси заповнюються вантажовідправником. Маса вантажу згідно ст. 37 Статуту та п.5. Правил приймання вантажів до перевезення, зареєстрованих в Міністерстві юстиції України 24.11.2000р. за №861/5082, визначається відправником.

Правильність внесених у накладну відомостей, як це передбачено п.2.3. Правил оформлення перевізних документів, своїм підписом підтверджує представник відправника. Так, правильність внесених відомостей до вищевказаної накладної підтвердив своїм підписом представник відправника.

Відповідно до ч.1. та ч.2. ст. 24 Статуту, вантажовідправники несуть відповідальність за всі наслідки неправильності, неточності або неповноти відомостей, зазначених ним у накладній. Залізниця має право перевіряти правильність цих відомостей, а також періодично перевіряти кількість та масу вантажу, що зазначаються у накладній.

Згідно ч.1. ст. 129 Статуту, обставини, що можуть бути підставою для матеріальної відповідальності залізниці, вантажовідправника, вантажоодержувача, пасажирів під час залізничного перевезення, засвідчуються комерційними актами або актами загальної форми, які складають станції залізниць.

Для засвідчення обставини невідповідності маси вантажу з даними, зазначеними у транспортних документах законодавцем у ст.129 Статуту визначено складання комерційного акту.

Таким чином, підставою для матеріальної відповідальності вантажовідправника є обставини, викладені у комерційному акті.

Так, невідповідність фактичної маси вантажу з масою вантажу, яка зазначена відправником (відповідачем) у залізничних накладних на групу вагонів, засвідчено належним доказом комерційним актом БН №696306/141 від 23.10.2016р., БН №696307/142 від 23.10.2016р., БН №696308/143 від 23.10.2016р. та БН №696309/144 від 23.10.2016р.

Вказані комерційні акти за своєю формою та змістом відповідають вимогам Статуту залізниць України та Правил складання актів, а тому визнаються судом належним доказом на підтвердження факту невідповідності маси, зазначеної у накладній, та фактичної маси вантажу.

Між тим, в матеріалах справи відсутні та сторонами не надані жодні докази, які б свідчили про намагання оскаржити відомості викладені у комерційному акті. Наразі вантажоодержувач прийняв спірний вантаж з комерційними актами без будь-яких заперечень, інше не доведено матеріалами справи.

Доказів на підтвердження відсутності вини вантажовідправника у невідповідності відомостей, зазначених у перевізних документах фактичній масі вантажу у спірних вагонах, відповідачем суду не надано.

Так, згідно з п.5.5. розділу 5 Правил оформлення перевізних документів, затверджених Наказом Міністерства транспорту України за №644 від 21.11.2000р. та зареєстрованих в Міністерстві юстиції України від 24.11.2000 № 863/5084, якщо під час перевезення вантажу або на станції його призначення буде виявлено неправильне зазначення у накладній маси, кількості місць вантажу, його назви, коду та адреси одержувача з відправника, порта стягується штраф у розмірі згідно зі статтею 118 Статуту залізниць України. При цьому відправник несе перед залізницею відповідальність за наслідки, які виникли.

Згідно із ст.122 Статуту залізниць України, за неправильно зазначену у накладній масу вантажу з відправника стягується штраф у розмірі згідно із статтею 118 цього Статуту.

Відповідно до ст. 118 Статуту залізниць України, штраф підлягає стягненню у п'ятикратному розмірі плати за користування вагонами.

При застосуванні статей 118 та 122 Статуту слід враховувати, що штраф підлягає стягненню за самий факт допущення вантажовідправником зазначених порушень, незалежно від того, чи завдано залізниці у зв'язку з цим збитки.

Провізна плата за перевезення вантажу у спірному вагоні №53116331 складає 2073 грн. 00 коп., у вагоні №56443054 складає 2073 грн. 00 коп., у вагоні № 60677861 складає 2656 грн. 00 коп., у вагоні № 66782467 складає 2656 грн. 00 коп. заявлений штраф до стягнення у розмірі 47 290 грн. 00 коп.

Судом встановлено, що розрахунок суми штрафу є арифметично вірним, та відповідає ст.ст. 118, 122 Статут залізниць України.

Пунктом 27 Правил видачі вантажів, затверджених наказом Міністерства транспорту України від 21.11.2000р. № 644, вантаж вважається доставленим без утрати, якщо різниця між масою, вказаною в пункті відправлення в залізничній накладній, та масою, визначеною на станції призначення, не перевищує норми природної втрати і граничного розходження у визначенні маси нетто; норма недостачі (сума норми природної втрати та граничного розходження визначення маси нетто) становить 1% маси, зазначеної в перевізних документах для мінерального палива, тобто у даному випадку:

- у напіввагоні №53116331 норма недостачі складає 690 кг, що менше виявленої нестачі 1000 кг.;

-у напіввагоні №56443054 норма недостачі складає 690 кг, що менше виявленої нестачі - 1050 кг.;

-у напіввагоні №60677861 норма недостачі складає 647 кг, що менше виявленої нестачі 850 кг.;

-у напіввагоні №66782467 норма недостачі складає 649 кг, що менше виявленої нестачі 800 кг.;

Оскільки саме відповідач, як вантажовідправник, визначає масу вантажу, заповнює і підписує накладну, яка є основним перевізним документом, який надається залізниці відправником разом з вантажем, і є обов'язковою двосторонньою письмовою формою угоди на перевезення вантажу, а згідно статті 24 Статуту саме вантажовідправники несуть відповідальність за всі наслідки неправильності, неточності або неповноти відомостей, зазначених ними у накладній, то вимоги позивача до відповідача є обґрунтованими.

Щодо клопотання відповідача щодо зменшення розміру штрафу за невірно зазначену масу вантажу у провізному документі, суд зазначає наступне.

Відповідно до частини першої статті 230 Господарського кодексу України штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Згідно з частиною 3 статті 551 Цивільного кодексу України розмір неустойки може бути зменшений за рішенням суду, якщо він значно перевищує розмір збитків, та за наявності інших обставин, які мають істотне значення.

Відповідно до статті 233 Господарського кодексу України, у разі якщо належні до сплати штрафні санкції надмірно великі порівняно із збитками кредитора, суд має право зменшити розмір санкцій. При цьому повинно бути взято до уваги: ступінь виконання зобов'язання боржником; майновий стан сторін, які беруть участь у зобов'язанні; не лише майнові, але й інші інтереси сторін, що заслуговують на увагу. Якщо порушення зобов'язання не завдало збитків іншим учасникам господарських відносин, суд може з урахуванням інтересів боржника зменшити розмір належних до сплати штрафних санкцій.

Вказана норма кореспондується з пунктом 3 частини першої статті 83 Господарського процесуального кодексу України, згідно з яким господарський суд, приймаючи рішення, має право зменшувати у виняткових випадках розмір неустойки (штрафу, пені), яка підлягає стягненню зі сторони, що порушила зобов'язання.

В листі Вищого господарського суду України від 29.11.2007р. №01-8/917 Про деякі питання судової практики застосування Статуту залізниць України, інших норм транспортного законодавства зазначено, що виходячи із загальних засад, встановлених у статті 3 Цивільного кодексу України, а саме справедливості, добросовісності та розумності при винесенні рішення про стягнення штрафу, передбаченого пунктами 118 та 122 Статуту залізниць України, суд має право зменшувати його розмір (п. 22). Аналогічна правова позиція викладена у п. 6.4. Роз'яснень Президії ВГСУ від 29.09.2008р. №04-5/225 Про внесення змін та доповнень до роз'яснення президії Вищого господарського суду України від 29.05.2002 N 04-5/601 Про деякі питання практики вирішення спорів, що виникають з перевезення вантажів залізницею.

У пункті 3.17.4. Постанови Пленуму Вищого господарського суду України № 18 від 26.12.2011р. Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції, розяснено, що вирішуючи, в тому числі й з власної ініціативи, питання про зменшення розміру неустойки (штрафу, пені), яка підлягає стягненню зі сторони, що порушила зобов'язання (пункт 3 статті 83 Господарського процесуального кодексу України), господарський суд повинен об'єктивно оцінити, чи є даний випадок винятковим, виходячи з інтересів сторін, які заслуговують на увагу, ступеню виконання зобов'язання, причини (причин) неналежного виконання або невиконання зобов'язання, незначності прострочення виконання, наслідків порушення зобов'язання, невідповідності розміру стягуваної неустойки (штрафу, пені) таким наслідкам, поведінки винної сторони (в тому числі вжиття чи невжиття нею заходів до виконання зобов'язання, негайне добровільне усунення нею порушення та його наслідків) тощо.

Як вбачається з відомостей з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб підприємців та громадських формувань станом на 28.02.2017р., місцезнаходженням відповідача є Донецька обл., м. Добропілля.

Так, указом Президента України №405/2014 від 14 квітня 2014року Про рішення Ради національної безпеки і оборони України від 13 квітня 2014року Про невідкладні заходи щодо подолання терористичної загрози і збереження територіальної цілісності України запроваджено антитерористичну операцію на території України.

Законом України Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції визначений період проведення антитерористичної операції - час між датою набрання чинності зазначеним Указом Президента України та датою набрання чинності Указом Президента України про завершення проведення антитерористичної операції або військових дій на території України.

На час розгляду справи антитерористична операція триває.

У відповідності до ч. 5 ст. 11 Закону України Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції на Кабінет Міністрів України покладено обов'язок у 10-денний строк з дня опублікування вказаного Закону затвердити перелік населених пунктів, на території яких здійснювалася антитерористична операція, розпочата відповідно до Указу Президента України Про рішення Ради національної безпеки і оборони України від 13 квітня 2014 року Про невідкладні заходи щодо подолання терористичної загрози і збереження територіальної цілісності України № 405/2014від 14 квітня 2014 року, у період з 14 квітня 2014 року до її закінчення.

02.12.2015р. Кабінетом Міністрів України прийнято розпорядження №1275-р Про затвердження переліку населених пунктів, на території яких здійснювалася антитерористична операція, та визнання такими, що втратили чинність, деяких розпоряджень Кабінету Міністрів України, до якого також увійшло м. Добропілля Донецької області.

Отже, відповідач здійснює господарську діяльність в зоні проведення антитерористичної операції та несе тягар повязаних з цим негативних наслідків.

З огляду на вищевикладене, а також враховуючи знаходження відповідача в зоні проведення антитерористичної операції, надмірно великий розмір нарахованого штрафу, відсутність негативних наслідків від неправильного зазначення маси вантажу в залізничній накладній, а також те, що вказане порушення не завдало збитків позивачу та іншим учасникам господарських відносин, суд вважає за доцільне частково задовольнити клопотання відповідача та зменшити розмір штрафу до 3 провізних плат за кожним комерційним актом, а саме до 28 374 грн. 00 коп.

Враховуючи вищенаведене, суд вважає, що позовні вимоги ПАТ Українська залізниця в особі Регіональної філії Донецька залізниця ПАТ Українська залізниця підлягають частковому задоволенню в сумі 28374 грн. 00 коп.

Вирішуючи питання про розподіл господарських витрат зі сплати судового збору, суд зазначає, що витрати зі сплати судового збору за вимогами ст. 49 Господарського процесуального кодексу України покладаються на відповідача.

Зважаючи на викладені обставини, оцінивши докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись п.4 ч.3 ст. 129 Конституції України, ст.ст. 2, 5, 6, 23, 24, 37, 118, 122, 129 Статуту залізниць України; ст.3, ч.3 ст. 551, ч. 2 ст. 908, ч. 1, 3 ст. 909 Цивільного кодексу України; ст.ст. 230, 232, ч. 1, 5 ст. 307 Господарського кодексу України, ст.ст. 1, 4, 42-47, 32-36, 43, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд,

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги задовольнити частково.

Стягнути з Публічного акціонерного товариства «ДТЕК Добропільська ЦЗФ» (код ЄДРПОУ 00176472, місцезнаходження 85000, Донецька область, місто Добропілля, вулиця Київська, будинок 1) на користь Публічного акціонерного товариства "Українська залізниця" (код ЄДРПОУ 40075815, місцезнаходження 03680, м. Київ, вул. Тверська, будинок 5) в особі регіональної філії "Донецька залізниця" Публічного акціонерного товариства "Українська залізниця" (код ЄДРПОУ ВП 40150216, місцезнаходження 84400, Донецька область, місто Лиман, вулиця Привокзальна, будинок 22) штраф за неправильно зазначену масу вантажу у сумі 28 374 грн. 00 коп. та витрати зі сплати судового збору за подання позовної заяви у сумі 1600 грн. 00 коп.

В задоволенні позову Публічного акціонерного товариства "Українська залізниця" в особі регіональної філії "Донецька залізниця" Публічного акціонерного товариства "Українська залізниця" в частині стягнення штрафу за неправильно зазначену масу вантажу у сумі 18 916 грн. 00 коп. відмовити.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано, а у разі подання апеляційної скарги після розгляду справи апеляційним господарським судом, якщо рішення не буде скасовано.

Апеляційна скарга на рішення місцевого господарського суду подається через місцевий господарський суд, який розглянув справу, протягом десяти днів. У разі, якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частину рішення, зазначений строк обчислюється з дня підписання повного тексту рішення.

У судовому засіданні 21.06.2017р. проголошено та підписано вступну та резолютивну частину рішення.

Повний текст рішення складено та підписано 26.06.2017 р.

Суддя Ю.С. Мельниченко