Рішення № 67501072, 27.06.2017, Господарський суд Донецької області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

61022, м.Харків, пр.Науки, 5

Р І Ш Е Н Н Я

іменем України

27.06.2017 Справа № 905/873/17

Господарський суд Донецької області у складі судді Курило Г.Є.

при секретарі судового засідання Кащеєві А.О.

розглянув у відкритому судовому засіданні господарського суду справу

за позовом: Публічного акціонерного товариства ДТЕК Донецькобленерго, м. Краматорськ

до відповідача: Квартирно-екплуатаціного відділу міста Луганськ, м. Словянськ

про стягнення 502750,03 грн.

За участю представників сторін:

від позивача : ОСОБА_1 - за довіреністю;

від відповідача: ОСОБА_2 - за довіреністю.

В судовому засіданні оголошувалась перерва

з 08.06.2017 по 15.06.2017 та з 15.06.2017 по 27.06.2017

Суть спору: Публічне акціонерне товариство ДТЕК Донецькобленерго, м.Краматорськ, звернулось до господарського суду Донецької області з позовом до Квартирно-екплуатаціного відділу міста Луганськ, м. Словянськ, про стягнення 502750,03грн., у тому числі: суми боргу за активну електроенергію у розмірі 256121,68 грн., спожиту за грудень 2016р., суми боргу за реактивну електроенергію у розмірі 5615,71 грн., спожиту за грудень 2016р., суми боргу за перевищення договірної величини споживання електроенергії у розмірі 176589,21 грн. спожиту у період жовтень-листопад 2015р., суми пені у розмірі 56815,81грн., нарахованої з 11.09.2015 по 28.02.2017 за несвоєчасну оплату відповідачем вартості активної та реактивної електроенергії спожитої у період серпень 2015р. - січень 2017р., 3% річних у розмірі 4541,70 грн., нарахованих у період з 11.09.2015 по 28.02.2017 за несвоєчасне виконання грошових зобовязань по оплаті активної та реактивної електроенергії спожитої у період серпень 2015р. - січень 2017р., суми інфляційних у розмірі 3065,92 грн., нарахованих з 01.02.2016 по 31.03.2016 та з 01.02.2017 по 28.02.2017 за несвоєчасне виконання грошових зобовязань по оплаті активної та реактивної електроенергії, спожитої у період грудень 2015р. та грудень 2016р.

В обґрунтування своїх вимог позивач посилається на укладання договору постачання електричної енергії №1440 від 15.07.2015 із відповідачем, несвоєчасне виконання останнім за ним своїх зобов'язань з оплати вартості поставленої електроенергії, внаслідок чого виникла заборгованість та підстави для нарахування пені, 3% річних, інфляційних витрат, а також, перевищенням відповідачем договірної величини електроспоживання за період жовтень-листопад 2015 року.

Представник позивача у судових засіданнях підтримав позовні вимоги у повному обсязі.

Відповідач в судових засіданнях проти задоволення позовних вимог заперечив.

18.05.2017 позивачем через канцелярію господарського суду Донецької області надано письмові пояснення б/н від 17.05.2017 щодо встановлення для відповідача тарифу вартості спірної електроенергії в розмірі визначеному у відповідних рахунках та актах прийому-передачі.

08.06.2017 відповідач надав суду відзив на позовну заяву в якому зазначив, що з позовними вимогами не погоджується з наступних підстав: відповідно до положення «Про квартирно-експлуатаційний відділ міста Луганськ» КЕВ є державною установою, яка створена Міністерством оборони України з метою забезпечення життєдіяльності і функціонування військових частин та установ, керівництва їх квартирно-експлуатаційними службами у межах відповідальності КЕВ м. Луганськ з питань квартирно-експлуатаційного забезпечення, розвитку системи технічної експлуатації казармено-житлового фонду та комунальних споруд з метою підтримання військ (сил) у стані бойової та мобілізаційної готовності; КЕВ м. Луганськ є неприбутковою організацію; майно КЕВ м. Луганськ є державною власністю; джерелом формування майна і фінансових ресурсів установи є: майно, передане їй Засновником, фінансування з Державного бюджету; доходи, одержані від господарської діяльності; доходи (прибутки) КЕВ м. Луганськ використовуються виключно для фінансування видатків на утримання установи, реалізації мети (цілей, завдань) та напрямків діяльності, визначених установчими документами; станом на 7 червня 2017 року, відповідно до реєстру бюджетних фінансових зобовязань розпорядників (одержувачів) бюджетних коштів №259, Державною казначейською службою України отримано від КЕВ м. Луганськ 323926,46 грн. для перерахунку позивачеві за активну електроенергію та 6601,63 грн. за реактивну електроенергію, зазначені кошти мають бути перераховані 8 червня 2017 року. З урахуванням вищезазначеного, відповідач вважає, що оскільки до початку розгляду справи по суті більша частина заявленого позивачем боргу погашена і позовні вимоги позивача в своїй більшості виконані, відсутні законі підстави для стягнення з КЕВ м. Луганськ санкцій за неналежне виконання договірних зобовязань.

15.06.2017 позивачем надані суду письмові пояснення, в яких позивачем зазначено, що оскільки погашення відповідачем суми боргу у розмірі 256121,68 грн за активну електроенергію спожиту у грудні 2016, а також у розмірі 5615,71 грн. за реактивну електроенергію спожиту у грудні 2016 року відбулось після порушення провадження у справі, таке усунення існування предмету спору у звязку із його врегулюванням сторонами зумовлює припинення провадження у справі відповідно до п. 1-1 ст. 80 ГПК України з покладенням судових витрат на відповідача.

27.06.2017 відповідач звернувся до суду з заявою про звільнення КЕВ м. Луганськ від сплати 3% річних, інфляційних та неустойки.

Розгляд справи відкладався на підставі ст. 77 Господарського процесуального кодексу України, строк розгляду справи продовжувався на 15 днів на підставі ст. 69 Господарського процесуального кодексу України.

Перед початком розгляду справи по суті представників сторін було ознайомлено з правами та обов'язками відповідно до ст.ст. 20, 22 Господарського процесуального кодексу України.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, господарський суд встановив:

15.07.2015 між Публічним акціонерним товариством ДТЕК Донецькобленерго (далі-Постачальник) та Квартирно-екплуатаціним відділом міста Луганськ, м. Словянськ (далі-Споживач), укладено договір про постачання електричної енергії №1440, відповідно до розділу 1 якого Постачальник продає електричну енергію Споживачу для забезпечення потреб електроустановок Споживача із загальною (за всіма обєктами) приєднаною потужністю 24,0 кВт, а Споживач оплачує Постачальнику вартість використаної (купленої) електричної енергії та здійснює інші платежі згідно з умовами цього Договору.

Цей договір набирає чинності з дня його підписання і укладається на строк до 31.12.2015. Договір вважається щорічно продовженим на наступний календарний рік, якщо за місяць до закінчення терміну дії договору жодною із сторін не буде заявлено про припинення його дії або перегляд його умов (п.9.5 договору).

Як вбачається з матеріалів справи, у період, за який виник спір, сторони перебували у договірних відносинах.

За умовами вказаного договору Постачальник, зокрема, зобов'язався постачати Споживачу електроенергію, як різновид товару в обсягах, визначених відповідно до розділу 5 та з урахуванням умов розділу 6 цього договору; згідно з категорією струмоприймачів Споживача відповідно до ПУЕ та гарантованого рівня надійності електропостачання на межах, визначених додатком №2 Акт розмежування балансової належності електромереж та експлуатаційної відповідальності сторін до цього договору; із дотриманням на межі балансової належності електромереж Постачальника граничних показників якості електричної енергії, визначених державними стандартами (п.2.2.2. договору), а Споживач зобов'язався, зокрема, оплачувати Постачальнику вартість електричної енергії згідно з умовами додатків №3 Графік зняття показів засобів обліку електричної енергії та №5 Порядок розрахунків до цього договору (п.2.3.4 договору) та здійснювати оплату за перетікання реактивної електричної енергії між електромережею Постачальника та електроустановками Споживача згідно з додатком №6 Порядок розрахунків за перетікання реактивної електроенергії до цього Договору (п.2.3.5 договору).

Розрахунки за електроенергію та інші платежі за розрахунковий період здійснюються за діючими тарифами у відповідності до діючого законодавства. Порядок здійснення розрахунків за активну електроенергію та оплати за перетікання реактивної електроенергії обумовлюються додатками №5 Порядок розрахунків і №6 Порядок розрахунків за перетікання реактивної електроенергії до цього договору (п.7.5 договору).

Пунктом 1 додатку №5 Порядок розрахунків до означеного правочину розрахунковим вважається період з 00-00 годин двадцять четвертого числа попереднього місяця до 24-00 годин двадцять третього числа поточного місяця.

Відповідно до п.8 вказаного додатку №5, порядок зняття показів розрахункових приладів обліку та розрахунку плати за перетікання реактивної електроенергії обумовлюється додатками №3 Графік зняття показів засобів обліку електричної енергії і №6 Порядок розрахунків за перетікання реактивної електроенергії до договору. За підсумками розрахункового періоду Постачальник електричної енергії виписує Споживачу рахунок для здійснення плати за перетікання реактивної електроенергії.

Відповідно до п. 9 додатку №5 Порядок розрахунків остаточний розрахунок Споживача за електричну енергію, спожиту протягом розрахункового періоду, а також за інші платежі, передбачені цим договором та ПКЕЕ здійснюється Споживачем на підставі виставленого Постачальником електричної енергії рахунка грошовими коштами на рахунки Постачальника електричної енергії, які вказані в розділі 10 Договору, у терміни, що не перевищують 10 операційних днів від дня отримання рахунку.

Для проведення остаточного розрахунку Споживач не пізніше наступного дня з дня закінчення розрахункового періоду повинен отримати у Постачальника за місцем складання звіту про обсяги спожитої електроенергії рахунок на оплату електричної енергії та інших платежів, що передбачені договором. У разі неявки Споживача (уповноваженого представника Споживача) для отримання рахунку Постачальник направляє рахунок Споживачу рекомендованим листом на адресу (юридичну або поштову), що вказана в договорі. У такому разі рахунок вважається отриманим Споживачем з дня його відправлення.

Розрахункові документи за недораховану електричну енергію споживач має оплатити протягом 30 календарних днів від дня отримання рахунку.

За внесення платежів, передбачених пунктами 2.3.4-2.3.5 договору, з порушенням термінів, визначених додатком, Споживач сплачує Постачальнику пеню у розмірі подвійної облікової ставки національного банку України за кожний день прострочення платежу, враховуючи день фактичної оплати.

Матеріали справи містять акти прийняття-передавання товарної продукції (електроенергії) за період серпень 2015р. січень 2017р., що підписані сторонами та скріплені печатками підприємств.

Згідно даних актів обсяги спожитої відповідачем електроенергії наступні:

- у серпні 2015 року: активна електроенергія - 1709 кВт/год на суму 3080,30 грн.;

- у вересні 2015 року: активна електроенергія - 1508 кВт/год на суму 2718,02 грн.;

- у жовтні 2015 року: активна електроенергія - 83229 кВт/год на суму 151889,59 грн.;

- у листопаді 2015 року: активна електроенергія - 67447 кВт/год на суму 123088,08грн.;

- у грудні 2015 року: активна електроенергія - 153320 кВт/год на суму 279802,86 грн.;

- у січні 2016 року: активна електроенергія - 174754 кВт/год на суму 333304,8 грн.;

- у лютому 2016 року: активна електроенергія - 174296 кВт/год на суму 332431,27 грн.;

- у березні 2016 року: активна електроенергія - 116952 кВт/год на суму 223060,21 грн.;

- у квітні 2016 року: активна електроенергія - 71555 кВт/год на суму 136475,42 грн.;

- у травні 2016 року: активна електроенергія - 35129 кВт/год на суму 71022,41 грн., реактивна електроенергія 26226 кВАр/год. на суму 1367,53 грн.;

- у червні 2016 року: активна електроенергія - 29019 кВт/год на суму 58669,45 грн., реактивна електроенергія 21306 кВАр/год. на суму 1085,71 грн.;

- у липні 2016 року: активна електроенергія - 19877 кВт/год на суму 43471,00 грн., реактивна електроенергія 14182 кВАр/год. на суму 802,63 грн.;

- у серпень 2016 року: активна електроенергія 16423 кВт/год на суму 35430,32 грн., реактивна електроенергія 11378 кВАр/год. на суму 614,62 грн.;

- у вересні 2016 року: активна електроенергія 30206 кВт/год на суму 65165,22 грн., реактивна електроенергія 22474 кВАр/год. на суму 1272,06 грн.;

- у жовтні 2016 року: активна електроенергія 69170 кВт/год на суму 163509,58 грн., реактивна електроенергія 53447 кВАр/год. на суму 3308,21 грн.;

- у листопаді 2016 року: активна електроенергія 79689 кВт/год на суму 188375,23грн., реактивна електроенергія 61814 кВАр/год. на суму 3981,16 грн.;

- у грудні 2016 року: активна електроенергія 108348 кВт/год на суму 256121,68 грн., реактивна електроенергія 84696 кВАр/год. на суму 5615,71 грн.;

- у січні 2017 року: активна електроенергія 102623 кВт/год на суму 236751,25 грн., реактивна електроенергія 80070 кВАр/год. на суму 3881,64 грн.

З представлених суду доказів вбачається, що позивачем відповідачу виставлені рахунки за ці послуги у зазначеному обсязі відповідно до договору про постачання електричної енергії №1440 від 15.07.2015, у визначений спірний період.

Відповідно до ст.275 Господарського кодексу України за договором енергопостачання енергопостачальне підприємство (енергопостачальник) відпускає електричну енергію, пару, гарячу і перегріту воду (далі - енергію) споживачеві (абоненту), який зобов'язаний оплатити прийняту енергію та дотримуватися передбаченого договором режиму її використання, а також забезпечити безпечну експлуатацію енергетичного обладнання, що ним використовується.

Згідно з ч.ч.6, 7 ст.276 Господарського кодексу України розрахунки за договорами енергопостачання здійснюються на підставі цін (тарифів), встановлених відповідно до вимог закону. Оплата енергії, що відпускається, здійснюється відповідно до умов договору.

З огляду на приписи ст.629 Цивільного кодексу України договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Статтею 610 Цивільного кодексу України передбачено, що порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Згідно з частиною першою статті 612 Цивільного кодексу України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Відповідно до ст.525 Цивільного кодексу України, одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Статтею 526 Цивільного кодексу України передбачено, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Із зазначеною нормою кореспондується й частина 1 статті 193 Господарського кодексу України, відповідно до якої суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином (ст.599 Цивільного кодексу України).

Згідно п.5.1. Правил користування електричною енергією, затверджених постановою Національної комісії з питань регулювання електроенергетики України № 28 від 31.07.1996 (далі - ПКЕЕ) договір про постачання електричної енергії є основним документом, який регулює відносини між постачальником електричної енергії за регульованим тарифом, що здійснює свою діяльність на закріпленій території, і споживачем та визначає зміст правових відносин, прав та обов'язків сторін.

Споживання електричної енергії без договору не допускається.

За умовами п.6.1. ПКЕЕ, розрахунки споживача за використану електричну енергію здійснюються за розрахунковий період відповідно до умов договору. Розрахунковий період становить один місяць, за винятком випадку, передбаченого пунктом 6.8 цих Правил. Обсяги електричної енергії, які підлягають оплаті, мають визначатися відповідно до даних розрахункового обліку електричної енергії про її фактичне споживання за винятком випадків, передбачених цими Правилами.

Положеннями пп.2 п.10.2. ПКЕЕ встановлено, що споживач електричної енергії зобов'язаний оплачувати обсяг спожитої електричної енергії, а також здійснювати інші платежі відповідно до умов договору та рахунків, виставлених на підставі актів про порушення цих Правил та умов договору.

Рахунки на оплату:

- спожитої у серпні 2015 року активної електроенергії на суму 3080,3 грн. отримано відповідачем 27.08.2015;

- спожитої у вересні 2015 року активної електроенергії на суму 2718,02 грн. отримано відповідачем 28.09.2015;

- спожитої у жовтні 2015 року активної електроенергії на суму 151889,59 грн. отримано відповідачем 27.10.2015;

- спожитої у листопаді 2015 року активної електроенергії на суму 123088,08 грн. отримано відповідачем 25.11.2015;

- спожитої у грудні 2015 року активної електроенергії на суму 279802,86 грн. отримано відповідачем 25.12.2015;

- спожитої у січні 2016 року активної електроенергії на суму 333304,80 грн. отримано відповідачем 27.01.2016;

- спожитої у лютому 2016 року активної електроенергії на суму 332431,27 грн. отримано відповідачем 25.02.2016;

- спожитої у березні 2016 року активної електроенергії на суму 223060,21 грн. отримано відповідачем 25.03.2016;

- спожитої у квітні 2016 року активної електроенергії на суму 136475,42 грн. отримано відповідачем 25.04.2016;

- спожитої у травні 2016 року активної електроенергії на суму 71022,41 грн. та реактивної електроенергії на суму 1367,53 грн. отримано відповідачем 25.05.2016;

- спожитої у червні 2016 року активної електроенергії на суму 58669,45 грн. отримано відповідачем 24.07.2016 та реактивної електроенергії на суму 1085,71 грн. отримано відповідачем 24.06.2016;

- спожитої у липні 2016 року активної електроенергії на суму 43471,00 грн. та реактивної електроенергії на суму 802,63 грн. отримано відповідачем 25.07.2016;

- спожитої у серпні 2016 року активної електроенергії на суму 35430,32 грн. та реактивної електроенергії на суму 614,62 грн. отримано відповідачем 26.08.2016;

- спожитої у вересні 2016 року активної електроенергії на суму 65165,22 грн. та реактивної електроенергії на суму 1272,06 грн. отримано відповідачем 26.09.2016;

- спожитої у жовтні 2016 року активної електроенергії на суму 163509,58 грн. та реактивної електроенергії на суму 3308,21 грн. отримано відповідачем 28.10.2016;

- спожитої у листопаді 2016 року активної електроенергії на суму 188375,23 грн. та реактивної електроенергії на суму 3981,16 грн. отримано відповідачем 24.11.2016;

- спожитої у грудні 2016 року активної електроенергії на суму 256121,68 грн. та реактивної електроенергії на суму 5615,71 грн. отримано відповідачем 27.12.2016;

- спожитої у січні 2017 року активної електроенергії на суму 236751,25 грн. та реактивної електроенергії на суму 3881,64 грн. отримано відповідачем 24.01.2017

Доказів протилежного суду не надано.

Повноваження особи, що здійснила приймання перелічених документів від імені Квартирно-екплуатаціного відділу міста Луганськ, м. Словянськ підтверджено довіреністю останнього від 27.08.2015.

Відповідно до п.9 додатку №5 Порядок розрахунків остаточний розрахунок Споживача за електричну енергію, спожиту протягом розрахункового періоду, а також за інші платежі, передбачені цим договором та ПКЕЕ здійснюється Споживачем на підставі виставленого Постачальником електричної енергії рахунка грошовими коштами на рахунки Постачальника електричної енергії, які вказані в розділі 10 Договору, у терміни, що не перевищують 10 оперційних днів від дня отримання рахунку.

Для проведення остаточного розрахунку Споживач не пізніше наступного дня з дня закінчення розрахункового періоду повинен отримати у постачальника за місцем складання звіту про обсяги спожитої електроенергії рахунок на оплату електричної енергії та інших платежів, що передбачені договором. У разі неявки Споживача (уповноваженого представника Споживача) для отримання рахунку Постачальник направляє рахунок Споживачу рекомендованим листом на адресу (юридичну або поштову), що вказана в договорі. У такому разі рахунок вважається отриманим Споживачем з дня його відправлення.

Одночасно п.6.11 ПКЕЕ встановлено, що тривалість періоду для здійснення споживачем розрахунків зазначається у договорі та/або на платіжному повідомленні і має не перевищувати 5 операційних днів з дня отримання рахунка для споживачів, які оплачують електричну енергію самостійно, і 10 операційних днів з дня отримання рахунка для споживачів, які здійснюють розрахунки через структурний підрозділ, який розташований в іншому місті.

Відтак, означене положення додатку №5 до договору не суперечить приписам чинного законодавства у сфері спірних правовідносин.

Приймаючи до уваги викладені обставини та означені вище умови оплати, розрахунок відповідачем за спожиту активну електричну енергію та реактивну електричну енергію, повинно бути вчинено у термін протягом 10 операційних днів від дня отримання рахунку.

Тобто, сплата за зобов'язанням за серпень 2015р. повинна бути здійснена не пізніше 10.09.2015; за вересень 2015р. не пізніше 12.10.2015; за жовтень 2015р. не пізніше 10.11.2015; за листопад 2015р. не пізніше 09.12.2015; за грудень 2015р. не пізніше 12.01.2016; за січень 2016р. не пізніше 10.02.2016; за лютий 2016р. не пізніше 12.03.2016; за березень 2016р. не пізніше 08.04.2016; за квітень 2016р. не пізніше 12.05.2016; за травень 2016р. не пізніше 08.06.2016; за червень 2016р. не пізніше 11.07.2016; за липень 2016р. не пізніше 08.08.2016; за серпень 2016р. не пізніше 09.09.2016; за вересень 2016р. не пізніше 11.10.2016; за жовтень 2016р. не пізніше 11.11.2016; за листопад 2016р. не пізніше 08.12.2016; за грудень 2016р. не пізніше 12.01.2017; за січень 2017р. не пізніше 07.02.2017.

Разом з цим, відповідач розрахунки за спожиту активну електроенергію та послуги з перетікання реактивної електроенергії у визначений спірний період у повному обсязі та належним чином не здійснив, у зв'язку з чим порушив строки обумовлені сторонами у договорі.

Приймаючи до уваги відомості представлені позивачем, що не спростовані у порядку, встановленому Господарським процесуальним кодексом України, відповідач не в повному обсязі виконав свої зобовязання, здійснивши оплату з простроченням строку та не в повному обсязі, у звязку з чим у нього утворилась заборгованість за спожиту активну електроенергію у грудні 2016р. у розмірі 256121,68 грн., заборгованість за спожиту реактивну електроенергію у грудні 2016р. у розмірі 5615,71 грн.

В процесі розгляду справи відповідачем сплачено наявний борг у розмірі 256121,68грн. за активну електроенергію спожиту у грудні 2016 року, а також у розмірі 5615,71грн. за реактивну електроенергію спожиту у грудні 2016 року, що підтверджується банківською випискою та поясненнями сторін.

Відповідно до п.1-1 ч.1 ст. 80 ГПК України господарський суд припиняє провадження у справі, якщо відсутній предмет спору.

Таким чином, виходячи з того, що основний борг у розмірі 256121,68 грн. за активну електроенергію спожиту у грудні 2016 року, а також основний борг у розмірі 5615,71 грн. за реактивну електроенергію спожиту у грудні 2016 року, стягнення якого з відповідача є предметом спору у даній справі, сплачений останнім в процесі розгляду справи після звернення позивача до суду з даним позовом та порушення провадження у справі, провадження у справі в частині позовних вимог про стягнення з відповідача боргу у розмірі 256121,68 грн. за активну електроенергію спожиту у грудні 2016 року, а також боргу у розмірі 5615,71 грн. за реактивну електроенергію спожиту у грудні 2016 року припиняється господарським судом на підставі п.1-1 ч.1 ст. 80 ГПК України, за відсутністю предмету спору.

Прострочення відповідачем грошового зобов'язання на підставі статті 625 Цивільного кодексу України тягне за собою обов'язок сплати суми боргу з урахуванням індексу інфляції та 3% річних з простроченої суми за весь час несвоєчасного виконання обов'язку щодо сплати відповідних сум, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Пунктом 4.2.1 договору сторони обумовили відповідальність, яка полягає у наступному: за внесення платежів, передбачених пунктами 2.3.4-2.3.5 цього договору, з порушенням термінів, визначених додатком №5 Порядок розрахунків до цього договору Споживач сплачує Постачальнику пеню у розмірі, обумовленому додатком №5 Порядок розрахунків до цього договору за кожен день прострочення платежу, враховуючи день фактичної оплати; 3% річних з простроченої суми. При цьому сума грошового зобовязання за цим договором повинна бути оплачена Споживачем з урахуванням встановленого індексу інфляції.

За змістом п.9 додатку №5 Порядок розрахунків до договору про постачання електричної енергії №1440 від 15.07.2015 за внесення платежів, передбачених пунктами 2.3.4. 2.3.5. договору, з порушенням термінів, визначених даним додатком, споживач сплачує Постачальнику пеню у розмірі у розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України за кожний день прострочення платежу, враховуючи день фактичної оплати.

За розрахунком позивача загальна сума інфляційних витрат за прострочення основного зобов'язання становить 3065,92 грн. (нарахування здійснено загалом у період з 01.02.2016 по 31.03.2016 та з 01.02.2017 по 28.02.2017 за невиконання грошових зобов'язань по оплаті активної та реактивної електроенергії за грудень 2015р. та грудень 2016р. виходячи з суми боргу (за кожним зобовязанням місяця), що існувала на перший день місяця, в якому платіж мав бути здійснений і за будь-який місяць (місяці), у якому (яких) мала місце інфляція/дефляція, з урахуванням проведених оплат); 3% річних 4541,70 грн. (фактично нараховані загалом за період з 11.09.2015 по 28.02.2017 за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань по оплаті активної та реактивної електроенергії, спожитої у періоді серпень 2015р.-січень 2017р., щодо кожної із сум та у проміжку часу відносно них згідно наданого розрахунку з урахуванням проведених оплат).

Відповідно до ч. 2 ст. 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Перевіривши арифметичний розрахунок даних позовних вимог встановлено невідповідність визначеного позивачем періоду прострочення дійсному, з огляду на що здійснив перерахунок інфляційних витрат та 3% річних, з дотриманням приписів постанови пленуму Вищого господарського суду України Про деякі питання практики застосування законодавства про відповідальність за порушення грошових зобовязань №14 від 17.12.2013р., суд дійшов висновку про розмір інфляційних витрат у сумі 2980,03 грн. та 3% у розмірі 4373,09 грн.

Відтак, позовні вимоги Публічного акціонерного товариства ДТЕК Донецькобленерго до відповідача підлягають задоволенню частково, а саме 3% річних у розмірі 4373,09 грн., інфляційні витрати - 2980,03 грн.

За розрахунком позивача загальна сума пені за прострочення основного зобов'язання становить 56815,81 грн. (фактично нараховано у розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України загалом за період з 11.09.2015 по 28.02.2017 за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань по оплаті активної та реактивної електроенергії, спожитої у серпні 2015р.-січні 2017р., щодо кожної із сум та у проміжку часу відносно них згідно наданого розрахунку з урахуванням проведених оплат).

Згідно Закону України Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань, розмір пені обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

За змістом п.1 ст.230 Господарського кодексу України, штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

За змістом вимог ст.ст. 549, 551 ЦК України, ст. 231 ГК України, сторони можуть передбачити в договорі розмір пені, проте не можуть змінити порядок її нарахування, що прямо передбачено законом.

Відтак, день фактичної сплати суми заборгованості не включається в період часу, за який здійснюється нарахування, оскільки цього дня зобовязання боржника в розмірі сплаченої суми припиняється.

Перевіривши арифметичний розрахунок даних позовних вимог, з урахуванням встановленого вище, суд дійшов висновку про їх дійсний розмір у сумі 54647,22 грн.

Разом з цим, посилаючись на перевищення споживачем у жовтні-листопаді 2015року обсягу договірної величини споживання електричної енергії, позивач просить стягнути 176589,21грн.

За умовами вказаного договору для визначення договірних величин споживання електричної енергії та потужності на наступний рік Споживач не пізніше 01 жовтня поточного року надає Постачальнику відомості про розмір очікуваного споживання електричної енергії за формою встановленою додатком №7 Обсяги очікуваного споживання електричної енергії та потужності Споживачем до цього договору (п.5.1 договору).

Визначені згідно з пунктом 5.1 цього договору обсяги споживання електричної енергії узгоджуються сторонами і оформлюються додатком №8 Договірні величини споживання електричної енергії до цього договору як договірні величини споживання електричної енергії (п.5.2 договору).

Відповідно до додатку №8 Договірні величини споживання електричної енергії на 2015 рік до договору про постачання електричної енергії №1440 від 15.07.2015, узгодженою величиною споживання електричної енергії у жовтні 2015р. та у листопаді 2015р. є 17,28 тис. кВт/год.

Пунктом 4.4. ПКЕЕ передбачено, що Споживач має право протягом розрахункового періоду звернутися до постачальника електричної енергії за регульованим тарифом із заявою щодо коригування договірної величини споживання електричної енергії.

З матеріалів справи та пояснень представника позивача вбачається, що відповідач не звертався до позивача із заявою про коригування (збільшення) договірних величин споживання електричної енергії на спірний період.

Відповідно до п.6.14. ПКЕЕ перевищення договірної величини споживання електричної енергії визначається під час підбиття підсумків розрахункового періоду на основі підтверджених сторонами даних розрахункового обліку електричної енергії або акта прийняття-передавання електричної енергії.

Згідно двосторонніх актів прийняття-передавання товарної продукції, які підписано обома сторонами та скріплено печатками сторін, у жовтні 2015р. відповідач фактично спожив 83229 кВт/год., у листопаді 2015р. - 67447 кВт/год

Згідно з п.4.2.2 договору за перевищення договірних величин споживання електричної енергії та потужності, визначених згідно із вимогами Розділу 5 цього договору, Споживач сплачує Постачальнику двократну вартість різниці фактично спожитої і договірної величин. При цьому плата за перевищення договірної величини потужності стягується із споживачів з приєднаною потужністю 150 кВт і більше та середньомісячним споживанням 50000 кВт/год і більше (за підсумками минулого року) згідно з діючим законодавством України. Вартість максимально спожитої у розрахунковому періоді потужності понад договірну (граничну) величину сплачується за діючим тарифом згідно з чинним законодавством та умовами додатку №5 Порядок розрахунків.

Статтею 26 Закону України Про електроенергетику, споживачі (крім населення та навчальних закладів) у випадку споживання електричної енергії понад договірну величину за розрахунковий період сплачують енергопостачальникам двократну вартість різниці фактично спожитої і договірної величини.

Відповідно до п.6.16. ПКЕЕ обсяг перевищення договірних величин споживання електричної енергії та/або величини потужності протягом розрахункового періоду оплачується споживачами постачальнику електричної енергії за регульованим тарифом відповідно до законодавства України та договору.

У разі перевищення договірної величини споживання електричної енергії, що визначається Постачальником при підбитті підсумків розрахункового періоду, Постачальник електричної енергії надає Споживачу окремий рахунок на суму вартості санкцій за перевищення договірної величини (п.6 додатку №5 до договору).

Отже, за таких обставин, на виконання умов договору постачальник виставив відповідачу рахунок за перевищення договірних величин №33/1440.092407 за жовтень 2015р. на суму 100295,24 грн., означений рахунок отримано відповідачем 27.10.2015, та рахунок за перевищення договірних величин №33/1440.140822 за листопад 2015р. на суму 76293,97грн., означений рахунок отримано відповідачем 25.11.2015.

Вказані вище рахунки на момент розгляду справи відповідачем не оплачені, у зв'язку з чим за ним перед позивачем є наявним грошове зобов'язання зі сплати за перевищення договірної величини електроспоживання у жовтні 2015р. у розмірі 100295,24 грн. та листопаді 2015р. у розмірі 76293,97 грн.

Таким чином, суд дійшов висновку, що заявлена до стягнення сума боргу за перевищення договірної величини електроспоживання у розмірі 176589,21 грн. підтверджена матеріалами справи та підлягає стягненню у повному обсязі.

Одночасно відповідачем заявлено клопотання про звільнення від сплати 3% річних, інфляційних та неустойки.

Статтею 233 Господарського кодексу України встановлено, що у разі якщо належні до сплати штрафні санкції надмірно великі порівняно із збитками кредитора, суд має право зменшити розмір санкцій. При цьому повинно бути взято до уваги: ступінь виконання зобов'язання боржником; майновий стан сторін, які беруть участь у зобов'язанні; не лише майнові, але й інші інтереси сторін, що заслуговують на увагу.

Відповідно до п.3 ст.83 Господарського процесуального кодексу України господарський суд, приймаючи рішення, має право зменшувати у виняткових випадках розмір неустойки (штрафу, пені), яка підлягає стягненню зі сторони, що порушила зобов'язання.

Зменшення розміру заявленої до стягнення пені є правом суду, оцінивши надані сторонами докази та обставини справи в їх сукупності, суд на власний розсуд вирішує питання про наявність або відсутність у кожному конкретному випадку обставин, за яких можливе зменшення розміру цієї санкції.

Матеріали справи свідчать про те, що було порушено господарське зобовязання, наслідки чого передбачені умовами Договорів ПЕЕ, а саме застосування позивачем пені.

Розмір пені, на стягненні якого наполягає позивач, не відповідає фактичним обставинам справи, а отже перерахований судом та визначений у загальному розмірі 54647,22 грн.

Частиною 3 ст.551 Цивільного кодексу України розмір неустойки може бути зменшений за рішенням суду, якщо він значно перевищує розмір збитків, та за наявності інших обставин, які мають істотне значення.

Відповідно до пп.3.17.4. п.3.17 п.3 постанови пленуму Вищого господарського суду України №18 від 26.12.2011 Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції вирішуючи, в тому числі й з власної ініціативи, питання про зменшення розміру неустойки (штрафу, пені), яка підлягає стягненню зі сторони, що порушила зобов'язання (п.3 ст.83 ГПК), господарський суд повинен об'єктивно оцінити, чи є даний випадок винятковим, виходячи з інтересів сторін, які заслуговують на увагу, ступеню виконання зобов'язання, причини (причин) неналежного виконання або невиконання зобов'язання, незначності прострочення виконання, наслідків порушення зобов'язання, невідповідності розміру стягуваної неустойки (штрафу, пені) таким наслідкам, поведінки винної сторони (в тому числі вжиття чи невжиття нею заходів до виконання зобов'язання, негайне добровільне усунення нею порушення та його наслідків) тощо.

Зі змісту наведених норм вбачається, що при вирішенні питання про можливість зменшення неустойки, суд оцінює співвідношення розміру заявлених штрафних санкцій, зокрема, із розміром збитків кредитора, враховує інтереси обох сторін. Майновий стан сторін та соціальна значущість підприємства мають значення для вирішення питання про їх зменшення. При цьому, суд звертає увагу на ту обставину, що позивачем не обґрунтовано завдання йому збитків порушенням зобов'язання відповідачем.

У п.3.2 рішення Конституційного Суду України №7-рп/2013 від 11.07.2013 зазначено, що наявність у кредитора можливості стягувати із споживача надмірні грошові суми як неустойку спотворює її дійсне правове призначення, оскільки із засобу розумного стимулювання боржника виконувати основне грошове зобов'язання неустойка перетворюється на несправедливо непомірний тягар для споживача та джерело отримання невиправданих додаткових прибутків кредитором.

При цьому, за висновками суду, оцінивши надані сторонами докази у сукупності із обєктивними обставинами складної ситуації у державі та економічного її становища, сферу та специфіку діяльності підприємства відповідача, період, за який виник борг на який нараховано штрафні санкції, ступень вини відповідача поряд із моментом обізнаності про невиконання грошових зобовязань фактичними боржниками, незначний час прострочення, часткове погашення суми основного боргу, загальний розмір нарахованих сум у відповідності до ст.625 Цивільного кодексу України, перенасиченість грошовими вимогами позивача, та обставини, на які посилається відповідач у своєму зверненні, а також те, що винятковість обставин є оціночним поняттям, господарський суд дійшов висновку про наявність обставин, які є підставою для задоволення цього клопотання частково.

Відтак, суд зменшує розмір суми пені, яка підлягає стягненню зі сторони, що порушила зобовязання, а саме від розміру встановленого судом на 30%, тобто до 38253,05 грн., скориставшись правом, наданим п.3 ст.83 Господарського процесуального кодексу України.

При вирішенні даного питання, судом враховано проведення антитерористичної операції у Луганській і Донецькій областях, що вплинуло на діяльність відповідача як в цілому, так і у частині виконання прийнятих на себе зобовязань, у межах спірних правовідносин.

Щодо клопотання відповідача про зменшення (звільнення) розміру інфляційних втрат та 3% річних суд зазначає наступне.

Як зазначено, відповідно до пункту 3 ст. 83 ГПК України господарський суд приймаючи рішення має право зменшувати у виняткових випадках розмір неустойки (штрафу, пені), яка підлягає стягненню зі сторони, що порушила зобов'язання.

Виходячи із положень ст. 625 Цивільного кодексу України, наслідки прострочення боржником грошового зобовязання у вигляді інфляційного нарахування на суму боргу та 3% річних не є штрафними санкціями (штрафом, пенею), а виступають способом захисту майнового права та інтересу, який полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення грошових коштів внаслідок інфляційних процесів та отриманні компенсації (плати) від боржника за користування утримуваними ним грошовими коштами, належними до сплати кредиторові, а тому ці кошти нараховуються незалежно від вини боржника та незалежно від сплати ним неустойки (пені) за порушення виконання зобовязання.

Отже суд не має право на зменшення розміру інфляційних втрат та 3% річних.

Таким чином, суд відмовляє в задоволенні клопотання відповідача в частині звільнення від сплати інфляційних та 3% річних.

Судові витрати підлягають розподілу з урахуванням норм статті 49 Господарського процесуального кодексу України.

Враховуючи зазначене та керуючись ст.ст.1, 4-2, 4-3, 22, 32-38, 43, 49, 80, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд, -

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги Публічного акціонерного товариства ДТЕК Донецькобленерго, м.Краматорськ Донецької області, до Квартирно-екплуатаціного відділу міста Луганськ, м. Словянськ задовольнити частково.

Стягнути з Квартирно-екплуатаціного відділу міста Луганськ, м. Словянськ (84122, Донецька обл. м. Словянськ, вул. Поштова, б. 20, код ЄДРПОУ 07652214, банківські реквізити не зазначено) на користь Публічного акціонерного товариства ДТЕК Донецькобленерго (84302, Донецька область, м. Краматорськ, вул. Островського, б.8, адреса для листування: 87528, Донецька область, м. Маріуполь, вул. Войніч, б.2, код ЄДРПОУ 00131268, банківські реквізити не зазначено) 176589,21 грн. суми боргу за перевищення договірної величини споживання електроенергії, 38253,05 грн. пені, 4373,09 грн. 3% річних, 2980,03 грн. суми інфляційних витрат, а також відшкодування сплаченого судового збору у розмірі 7504,90 грн.

Припинити провадження по справі в частині позовних вимог Публічного акціонерного товариства ДТЕК Донецькобленерго, м. Краматорськ до Квартирно-екплуатаціного відділу міста Луганськ, м. Словянськ про стягнення суми боргу у розмірі 256121,68 грн. за активну електроенергію спожиту у грудні 2016 року, а також у розмірі 5615,71 грн. за реактивну електроенергію спожиту у грудні 2016 року на підставі п. 1-1 ч.1 ст.80 Господарського процесуального кодексу України.

В іншій частині позовних вимог відмовити.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

У судовому засіданні оголошено вступну та резолютивну частину рішення. Повний текст рішення буде складено та підписано 03.07.2017.

Повний текст рішення складено та підписано 03.07.2017.

Суддя Г.Є. Курило