Постанова № 67500889, 27.06.2017, Касаційний господарський суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий господарський суд України)

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

27 червня 2017 року Справа № 923/1052/16 Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

Т. Дроботової - головуючого І. Алєєвої, Л. Рогач

за участю представників: позивача не з'явились (про час і місце судового засідання повідомлено належно) відповідача не з'явились (про час і місце судового засідання повідомлено належно) розглянувши матеріали касаційної скарги Комунального підприємства "НК Екосервіс"на постановувід 21.02.2017 Одеського апеляційного господарського суду у справі№923/1052/16 господарського суду Херсонської області за позовом Державної екологічної інспекції у Херсонській області

до Комунального підприємства "НК Екосервіс"про стягнення 43446 грн. ВСТАНОВИВ:

У вересні 2016 року Державна екологічна інспекція у Херсонській області звернувся до господарського суду Херсонської області з позовом про стягнення з КП "НК Екосервіс" 43446 грн. збитків, заподіяних державі внаслідок порушення законодавства про охорону навколишнього природного середовища, перерахувавши вказану суму коштів до фонду охорони навколишнього природного середовища міста Нова Каховка на р/р 33117331700012, МФО 852010, ККД 24062100, ЄДРПОУ 38053504, УДКСУ в місті Нова Каховка, на підставі статей 44, 211 Земельного кодексу України, статті 1166 Цивільного кодексу України, статей 202, 68, 69 Закону України "Про охорону навколишнього природного середовища", статей 35, 56, 168 Закону України "Про охорону земель".

Обґрунтовуючи позов, позивач вказував на те, що за наслідками перевірки дотримання відповідачем вимог природоохоронного законодавства в галузі охорони атмосферного повітря, водних і земельних ресурсів щодо поводження з відходами та небезпечними хімічними речовинами, проведеною Державною екологічною інспекцією у Херсонській області у липні 2015 року було виявлено, що на земельній ділянці, яка розташована за адресою: Херсонська область, м. Нова Каховка, вул. Дзержинського (за водоочисними спорудами) КП "НК Екосервіс" (відповідачем) влаштовано несанкціоноване сміттєзвалище твердих побутових відходів та будівельних відходів, що є порушенням пункту 10 частини 1 статті 35 Закону України "Про охорону земель", пункту "б" частини 1 статті 96 Земельного кодексу України.

Внаслідок таких протиправних дій відповідача державі завдано шкоду у розмірі 43446 грн., а саме: 37440 грн. засміченням земель; 6006 грн. - забрудненням земель, яка розрахована у відповідності до Методики визначення розмірів шкоди, зумовленої забрудненням і засміченням земельних ресурсів через порушення природоохоронного законодавства, затвердженої наказом Міністерства охорони навколишнього природного середовища та ядерної безпеки України від 27.10.1997 р. №171.

У відзиві на позовну заяву відповідач просив у позові відмовити, посилаючись, зокрема, на відсутність його вини у заподіянні спірних збитків.

Рішенням господарського суду Херсонської області від 01.12.2016 р. (суддя Гридасов Ю.В.) позов задоволено. Стягнуто з КП "НК Екосервіс" на користь Державної екологічної інспекції у Херсонській області 43446 грн. збитків (на розрахунковий рахунок Фонду охорони навколишнього природного середовища міста Нової Каховки № 33117331700012, МФО 852010, ККД 24062100, код ЄДРПОУ 38053504, УДКСУ у місті Нова Каховка Херсонської області).

Мотивуючи рішення, господарський суд першої інстанції встановив порушення відповідачем вимог природоохоронного законодавства, а відтак визнав обґрунтованим стягнення з відповідача збитків у заявленій до стягнення сумі.

За апеляційною скаргою КП "НК Екосервіс" Одеський апеляційний господарський суд (судді: Мишкіна М.А., Будішевська Л.О., Таран С.В.), переглянувши рішення господарського суду Херсонської області від 01.12.2016 р. в апеляційному порядку, постановою від 21.02.2017 р., вказане рішення залишив без змін з тих же підстав.

КП "НК Екосервіс" подало до Вищого господарського суду України касаційну скаргу, в якій просить скасувати постанову Одеського апеляційного господарського суду від 21.02.2017 р. і рішення господарського суду Херсонської області від 01.12.2016 р., обґрунтовуючи доводи касаційної скарги порушенням господарськими судами норм матеріального та процесуального права, зокрема, статей 1, 13, 21 Закону України "Про відходи", статей 25, 35 Закону України "Про охорону земель", статей 15, 55 Закону України "Про охорону навколишнього природного середовища", статей 42, 43 Господарського процесуального кодексу України.

Скаржник не погоджується з висновком судів про наявність підстав для стягнення спірних збитків та посилається на відсутність своєї вини у спричиненні збитків.

Він посилається на те, що не є власником відходів, а тому стягнення з нього збитків є неправомірним.

Заслухавши доповідь судді - доповідача, перевіривши наявні матеріали справи на предмет правильності застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, колегія суддів вважає, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.

Як вбачається з матеріалів справи та встановлено господарськими судами, основним видом діяльності КП "НК Екосервіс" (відповідача) згідно з довідкою ЄДРПОУ серії АБ №543014 від 01.10.2012 р. за КВЕД є: збирання безпечних відходів; допоміжна діяльність у рослинництві; виготовлення виробів із бетону для будівництва; виробництво інших виробів із бетону, гіпсу та цементу; роздрібна торгівля квітами, рослинами, насінням, добривами, домашніми тваринами та кормами для них у спеціалізованих магазинах; організування поховань і надання суміжних послуг.

03.07.2015 р. Державною екологічною інспекцією у Херсонській області проведено позапланову перевірку дотримання КП "НК Екосервіс" вимог природоохоронного законодавства в галузі охорони атмосферного повітря, водних і земельних ресурсів щодо поводження з відходами та небезпечними хімічними речовинами, за результатами якої складено акт №03-10/21.

В акті перевірки зафіксовано, що на земельній ділянці, яка розташована за адресою: Херсонська область, м. Нова Каховка, вул. Дзержинського (за водоочисними спорудами) КП "НК Екосервіс" влаштовано несанкціоноване сміттєзвалище твердих побутових та будівельних відходів, що є порушенням пункту 10 статті 35 Закону України "Про охорону земель" (пункт 4 розділу "Порушення вимог законодавства, виявлені під час заходу державного нагляду (контролю)").

Відділом інструментально-лабораторного контролю Державної екологічної інспекції у Херсонській області здійснено відбір проб ґрунтів на зазначеній земельній ділянці та відповідно до протоколу вимірювань показників складу та властивостей ґрунту від 15.07.2015 р. №04-15 у зразках ґрунту, відібраного на земельній ділянці, вміст амонію (обмінного) в перерахунку на азот амонійний, заліза (рухомі форми), нітратів, сульфатів (у перерахунку на сульфати), фосфору (рухомі форми), хлоридів (водна витяжка), перевищує гранично-допустиму та фонову концентрацію.

За результатами виявленого порушення 07.07.2015 р. Державною екологічною інспекцією у Херсонській області був винесений припис №03-13/17, яким відповідача зобов'язано, окрім іншого, здійснювати захоронення побутових відходів тільки на спеціально обладнаних для цього полігонах/звалищах (термін виконання - постійно).

В той же час, відносно директора КП "НК "Екосервіс" ОСОБА_4 27.07.2015 р. Державною екологічною інспекцією у Херсонській області складено протоколи про адміністративне правопорушення №5733, №5734 та 30.07.2015 р. винесено постанову №03-11/80 про накладення адміністративного стягнення відносно директора відповідача.

У зв'язку з виявленим фактом порушення відповідачем вимог природоохоронного законодавства Державною екологічною інспекцією у Херсонській області 17.08.2015 р. згідно з Методикою визначення розмірів шкоди, зумовленої забрудненням і засміченням земельних ресурсів через порушення природоохоронного законодавства, затвердженої наказом Міністерства охорони навколишнього природного середовища України від 27.10.1997 р. № 171, зареєстрованим в Міністерстві юстиції 05.05.1998 р. № 285/2725, здійснено розрахунок розміру шкоди внаслідок засмічення та забруднення земельної ділянки, який склав 43446 грн. (з яких: 37400 грн. розмір шкоди внаслідок засмічення землі та 6006 грн. розмір шкоди від забруднення земельної ділянки декількома забруднюючими речовинами).

Позивач 18.08.2015 р. надіслав відповідачу претензію про відшкодування збитків, заподіяних державі засміченням та забрудненням земельної ділянки, проте вказана претензія була залишена відповідачем без виконання.

Як вбачається з матеріалів справи та встановлено господарськими судами попередніх інстанцій предметом спору у даній справі є вимога Державної екологічної інспекції у Херсонській області про стягнення з КП "НК Екосервіс" 43446 грн. збитків, заподіяних державі внаслідок порушення законодавства про охорону навколишнього природного середовища.

Відносини у галузі охорони навколишнього природного середовища в Україні регулюються, зокрема, Законом України "Про охорону навколишнього природного середовища", Законом України "Про відходи", Законом України "Про охорону земель", Земельним кодексом України, а також іншим спеціальним законодавством.

Відповідно до преамбули Закону України "Про відходи" цей Закон визначає правові, організаційні та економічні засади діяльності, пов'язаної із запобіганням або зменшенням обсягів утворення відходів, їх збиранням, перевезенням, зберіганням, сортуванням, обробленням, утилізацією та видаленням, знешкодженням та захороненням, а також з відверненням негативного впливу відходів на навколишнє природне середовище та здоров'я людини на території України.

Пунктом "з" частини 1 статті 17 Закону України "Про відходи" унормовано, що суб'єкти господарської діяльності у сфері поводження з відходами зобов'язані не допускати зберігання та видалення відходів у несанкціонованих місцях чи об'єктах.

Стаття 33 Закону України "Про відходи" регламентує вимоги щодо зберігання та видалення відходів, згідно з якою зберігання та видалення відходів здійснюються відповідно до вимог екологічної безпеки та способами, що забезпечують максимальне використання відходів чи передачу їх іншим споживачам (за винятком захоронення). Зберігання та видалення відходів здійснюються в місцях, визначених органами місцевого самоврядування з врахуванням вимог земельного та природоохоронного законодавства, за наявності дозволу на здійснення операцій у сфері поводження з відходами, в якому визначені види та кількість відходів, загальні технічні вимоги, заходи безпеки, відомості щодо утворення, призначення, методів оброблення відходів відповідно до встановлених умов їх зберігання. Забороняється несанкціоноване скидання і розміщення відходів у тому числі побутових у підземних горизонтах, на території міст та інших населених пунктів, на територіях природно-заповідного фонду, на землях природоохоронного, оздоровчого, рекреаційного та історико-культурного призначення, в межах водоохоронних зон та зон санітарної охорони водних об'єктів, у інших місцях, що може створювати небезпеку для навколишнього природного середовища та здоров'я людини. Захоронення відходів у надрах допускається у виняткових випадках за результатами спеціальних досліджень з дотриманням стандартів, норм і правил, передбачених законодавством України.

Згідно з приписами статті 35 Закону України "Про охорону земель" власники і землекористувачі, в тому числі орендарі, земельних ділянок при здійсненні господарської діяльності зобов'язані дотримуватися вимог земельного та природоохоронного законодавства України; забезпечувати захист земель від ерозії, виснаження, забруднення, засмічення, засолення, осолонцювання, підкислення, перезволоження, підтоплення, заростання бур'янами, чагарниками і дрібноліссям.

Відповідно до статті 56 Закону України "Про охорону земель" юридичні і фізичні особи, винні в порушенні законодавства України про охорону земель, несуть відповідальність згідно із законом. Застосування заходів дисциплінарної, цивільно-правової, адміністративної або кримінальної відповідальності не звільняє винних від відшкодування шкоди, заподіяної земельним ресурсам. Шкода, заподіяна внаслідок порушення законодавства України про охорону земель, підлягає відшкодуванню в повному обсязі.

Згідно з приписами статті 55 Закону України "Про охорону навколишнього природного середовища" розміщення відходів дозволяється лише за наявності спеціального дозволу на визначених місцевими радами територіях у межах установлених лімітів з додержанням санітарних і екологічних норм способом, що забезпечує можливість їх подальшого використання як вторинної сировини і безпеку для навколишнього природного середовища та здоров'я людей.

Частиною 2 статті 46 Закону України "Про охорону земель" на підприємства, установи, організації, а також громадян, діяльність яких пов'язана з накопиченням відходів, покладено обов'язок забезпечувати своєчасне вивезення відходів на спеціальні об'єкти, що використовуються для їх збирання, зберігання, оброблення, утилізації, видалення, знешкодження і захоронення.

Статтею 41 Закону України "Про охорону навколишнього природного середовища" також встановлено економічні заходи забезпечення охорони навколишнього природного середовища, зокрема, передбачено відшкодування в установленому порядку збитків, завданих порушенням законодавства про охорону навколишнього природного середовища.

Згідно з приписами статті 43 Закону України "Про відходи" підприємства, установи, організації та громадяни України, а також іноземні юридичні і фізичні особи та особи без громадянства зобов'язані відшкодувати шкоду, заподіяну ними внаслідок порушення законодавства про відходи, в порядку і розмірах, встановлених законодавством України.

У відповідності до приписів статей 68, 69 Закону України "Про охорону навколишнього природного середовища" порушення законодавства України про охорону навколишнього природного середовища тягне за собою встановлену цим Законом та іншим законодавством України дисциплінарну, адміністративну, цивільну і кримінальну відповідальність. Підприємства, установи, організації та громадяни зобов'язані відшкодовувати шкоду, заподіяну ними внаслідок порушення законодавства про охорону навколишнього природного середовища, в порядку та розмірах, встановлених законодавством України. Застосування заходів дисциплінарної, адміністративної або кримінальної відповідальності не звільняє винних від компенсації шкоди, заподіяної забрудненням навколишнього природного середовища та погіршенням якості природних ресурсів. Шкода, заподіяна внаслідок порушення законодавства про охорону навколишнього природного середовища, підлягає компенсації в повному обсязі.

Методику визначення розмірів шкоди, зумовленої забрудненням і засміченням земельних ресурсів через порушення природоохоронного законодавства, затверджено наказом Міністерства охорони навколишнього природного середовища України від 27.10.1997 р. №171.

Згідно з пунктом 1.3 цієї Методики, вона застосовується під час встановлення розмірів шкоди від забруднення, засмічення, земель будь-якого цільового призначення, що сталося внаслідок несанкціонованих, непередбачених проектами, дозволами, скидів, викидів, речовин, сполук і матеріалів, внаслідок порушення норм екологічної безпеки у разі зберігання, транспортування та проведення вантажно-розвантажувальних робіт, використання пестицидів і агрохімікатів, токсичних речовин, виробничих і побутових відходів; самовільного розміщення промислових, побутових та інших відходів.

Пунктами 31, 3.2, 3.3 Методики визначено, що землі вважаються забрудненими, якщо в їх складі виявлені негативні кількісні або якісні зміни, що сталися в результаті господарської діяльності чи впливу інших чинників. При цьому зміни можуть бути зумовлені не тільки появою в зоні аерації нових шкодочинних речовин, яких раніше не було, а і збільшенням вмісту речовин, що перевищує їх граничнодопустиму концентрацію, які характерні для складу незабрудненого ґрунту або у порівнянні з даними агрохімічного паспорта (для земель сільськогосподарського призначення). Землі вважаються засміченими, якщо на відкритому ґрунті наявні сторонні предмети і матеріали, сміття без відповідних дозволів, що призвело або може призвести до забруднення навколишнього природного середовища. Факти забруднення (засмічення) земель встановлюються уповноваженими особами, які здійснюють державний контроль за додержанням вимог природоохоронного законодавства шляхом оформлення актів перевірок, протоколів про адміністративне правопорушення та інших матеріалів, що підтверджують факт забруднення та засмічення земель.

Відповідно до пункту 4.1 вказаної Методики розміри шкоди обчислюються уповноваженими особами, що здійснюють державний контроль за додержанням вимог природоохоронного законодавства, на основі актів перевірок, протоколів про адміністративне правопорушення та інших матеріалів, що підтверджують факт забруднення земель, упродовж шести місяців з дня виявлення порушення.

Загальні підстави відповідальності за завдану майнову шкоду визначені статтею 1166 Цивільного кодексу України, відповідно до якої майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам юридичної особи, а також шкода, завдана майну юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала; особа, яка завдала шкоди, звільняється від її відшкодування, якщо вона доведе, що шкоди завдано не з її вини. Вказана стаття унормовує загальні підстави для відшкодування шкоди в рамках позадоговірних (деліктних) зобов'язань.

Деліктна відповідальність за загальним правилом настає лише за наявності вини заподіювача шкоди. Фактичною підставою для застосування такого виду відповідальності є вчинення особою правопорушення. При цьому, юридичною підставою позадоговірної відповідальності є склад цивільного правопорушення, елементами якого є шкода, протиправна поведінка, причинний зв'язок між шкодою і протиправною поведінкою, вина.

Дослідивши усі обставини справи та надавши оцінку зібраним у справі доказам, господарські суди попередніх інстанцій встановили порушення відповідачем вимог природоохоронного законодавства, що виявилося у забрудненні та засміченні земельної ділянки твердими побутовими та будівельними відходами через влаштування відповідачем несанкціонованого сміттєзвалища у м. Нова Каховка, на вул. Дзержинського (за водоочисними спорудами), про що свідчить акт перевірки №03-10/21, припис №03-13/17, протоколи №5733, №5734 про адміністративне правопорушення, постанова №03-11/80 про накладення адміністративного стягнення.

Господарські суди попередніх інстанцій встановили наявність усіх елементів складу цивільного правопорушення, зокрема: протиправної поведінки відповідача, яка виявилась у забруднені і засміченні земельної ділянки; безпосереднього причинного зв'язку між шкодою і протиправною поведінкою відповідача, адже шкода виступає об'єктивним наслідком поведінки відповідача через недотримання природоохоронного законодавства; самої шкоди. При цьому, як визнали суди, відповідачем не було доведено відсутності його вини, а навпаки вина полягає в забрудненні і засміченні земельної ділянки. Як вже зазначалося, в ході перевірки діяльності відповідача за результатами дослідження ґрунту на влаштованому відповідачем несанкціонованому сміттєзвалищі були виявлені в складі ґрунту негативні кількісні і якісні зміни - вміст амонію (обмінного) в перерахунку на азот амонійний, заліза (рухомі форми), нітратів, сульфатів (у перерахунку на сульфати), фосфору (рухомі форми), хлоридів (водна витяжка), перевищує гранично-допустиму та фонову концентрацію.

Водночас, господарські суди обох інстанцій дослідили розрахунок шкоди та визнали його таким, що здійснений у відповідності до вимог Методики визначення розмірів шкоди, зумовленої забрудненням і засміченням земельних ресурсів через порушення природоохоронного законодавства, затвердженої наказом Міністерства охорони навколишнього природного середовища та ядерної безпеки України від 27.10.1997 р. №171.

Відповідно до статті 1117 Господарського процесуального кодексу України, переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, касаційна інстанція на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права. Касаційна інстанція не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові господарського суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати нові докази або додатково перевіряти докази. У касаційній інстанції не приймаються і не розглядаються вимоги, що не були предметом розгляду в суді першої інстанції.

Беручи до уваги викладене, приписи наведеного законодавства та встановлені судами першої та апеляційної інстанції обставини справи, судова колегія вважає прийняті у справі рішення та постанову такими, що відповідають нормам матеріального та процесуального права, підстав для їх зміни чи скасування не вбачається.

Доводи, викладені в касаційній скарзі, не можуть бути підставою для скасування постанови у справі, оскільки їм надавалася оцінка судам апеляційної інстанції, вони ґрунтуються на переоцінці доказів у справі і встановленого господарськими судами попередніх інстанцій не спростовують.

Керуючись пунктом 1 статті 1119, статтями 1115, 11110, 11111 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України,-

П О С Т А Н О В И В :

Постанову Одеського апеляційного господарського суду від 21.02.2017 у справі №923/1052/16 та рішення господарського суду Херсонської області від 01.12.2016 р. залишити без змін, касаційну скаргу без задоволення.

Поновити виконання судових рішень у справі, виконання яких було зупинено ухвалою Вищого господарського суду України від 13.06.2017 р.

Головуючий суддя Т. Дроботова

Судді: І. Алєєва

Л.Рогач