Постанова № 6749598, 27.01.2009, Донецький окружний адміністративний суд

Україна

ДОНЕЦЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД П О С Т А Н О В А І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И 27 січня 2009 р.                                                                       справа № 23403/08/0570 час прийняття постанови: Донецький окружний адміністративний суд в складі: головуючого                                                  судді при секретарі                                                  Мичак О.С. В С Т А Н О В И В:           Товариство з обмеженою відповідальністю «Торгтрансалекс» звернулося до Донецького окружного адміністративного суду з позовом до Державної податкової інспекції у Іллічівському районі м. Маріуполя Донецької області про визнання недійсними податкових повідомлень-рішень. В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що 02.06.2008 р. відповідачем винесено податкове рішення-повідомлення за № 0000042304\0, згідно якого позивачу зменшена сума бюджетного відшкодування, заявлена ним в декларації по податку на додану вартість за квітень 2008 р. на суму 12956151 грн.

Підставою для винесення спірного рішення є акт виїзної позапланової перевірки від 30.05.2008 р. за № 295\23-5\30506312 «Про результати виїзної позапланової перевірки позивача за питанням достовірності нарахування суми бюджетного відшкодування податку на додану вартість на розрахунковий рахунок за період квітень 2008 р.», за висновками якого встановлені тягнучі завищення бюджетного відшкодування порушення п. 7.7.2 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість».

Позивач не погоджується з зазначеним рішенням з наступних підстав.

На час проведення податкової перевірки основними законодавчими документами, які визначають платників податку на додану вартість, об’єкти, базу і ставки оподаткування, визначення податкової накладної, порядку обліку і звітності, порядок внесення податку до бюджету, строки, порядок заповнення і надання податкової декларації за податком на додану вартість, порядок визначення бюджетного відшкодування були Закон України від 03.04.1997 р. № 168\97 ВР «Про податок на додану вартість» з змінами і доповненнями та «Порядок заповнення і надання податкової декларації за податком на додану вартість», затверджений наказом ДПА України від 30.05.1997 р. № 166, в редакції Наказу ДПА України від 17.03.2008 р. № 159, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 19.03.2008 р. під № 224\14915.

Позивач зазначає, що в період з листопада 2007 р. по січень 2008 р. у нього утворилось від’ємне значення податку на додану вартість в сумі 14884173 грн. внаслідок придбання у ВАТ «Крюковський вагонобудівний завод» (договору № 7607\010 1445 від 16.10.2007 р. і № 7607\010\1504 від 12.12.2007 р.) полу вагонів моделі 12-783 ТУ Т 3.06-05763814-203-96 і вагонів – цементовозів моделі 19-758 ТУ Т 3.06-05763814-211-2000, укомплектовані візками моделі 18-100 ГОСТ 9246-2004, за які здійснена позивачем передоплата.

29.02.2008 р. за платіжним дорученням 158\1від 29.02.2008 р. на підставі договору № 5\08 – Т від 26.02.2008 р., ТОВ «ТК Азовпромтранс» перерахувало на розрахунковий рахунок грошові кошти в сумі 95210000,0 грн., в т.ч. ПДВ 15868333,33 грн. з підставою платежу «передоплата». Внаслідок даного перерахування (передоплати), від’ємне значення податку на додану вартість склало 434234 грн. – сума зачислення від’ємного значення різниці поточного звітного податкового періоду в склад податкового кредиту наступного звітного податкового періоду.

За результатами інших фінансово-господарських операцій лютого 2008 р. у позивача виникли податкові зобов’язання за податком на додану вартість на суму 4144206,67 грн., а податковий кредит в сумі 5562601,38 грн.

Позивач зазначає, що податкова декларація по податку на додану вартість за березень 2008 р. була ним подана 18.04.2008 р. до ДПІ в Іллічівському районі м. Маріуполя.

Як повідомляє позивач, фактичної поставки товару не відбулось, на дату повернення продавцем грошових коштів, раніше отриманих від покупця у якості попередньої оплати за товар,продавець має правові підстави зменшити нараховану за цією операцією суму податкових зобов’язань з ПДВ.

У лютому 2008 р. на розрахунковий рахунок позивача надійшли грошові кошти: на підставі договору № 5\08-Т від 26.02.2008 р. від ТОВ «ТК Азовпромтранс» за платіжним дорученням 158\1 від 29.02.2008 р. – 95210000,0 грн., в т. ч. ПДВ 15868333,33 грн., обґрунтування платежу «попередня оплата», про що видана податкова накладна № 21\12 від 29.02.2008 р.

В наступному податковому періоді (березень 2008 р.) по платіжним дорученням № 140 від 25.03.2008 р., № 149 від 27.03.2008 р., № 161 від 28.03.2008 р. вся сума отриманої попередньої оплати (95210000,0 грн., в т. ч. ПДВ 15868333,33 грн.) позивачем була повернута ТОВ «ТК Азовпромтранс».

Відповідно, у лютому 2008 р. виникли податкові зобов’язання на суму 15868333,33 грн., а в березні 2008 р., внаслідок повернення передоплати податкові зобов’язання зменшені на цю ж суму.

В декларації за квітень 2008 р. позивач відобразив, що вся сума податкового кредиту, зменшившись на суму поточних податкових зобов’язань є підставою для бюджетного відшкодування.

Тому, просить суд визнати недійсним податкове рішення – повідомлення за №0000042304\0 від 02.06.2008 р., згідно якому Товариству з обмеженою відповідальністю «Торгтрансалекс» зменшена сума бюджетного відшкодування, заявлена ним в декларації по податку на додану вартість за квітень 2008 р. на суму 12956151 грн.

Крім того, позивачем надана до суду заява про зміну позовних вимог, в якій він зазначив, що винесення відповідачем податкового повідомлення-рішення № 0000042304\0 було ним оскаржено начальнику ДПІ в Іллічівському районі м. Маріуполя.

У задоволенні поданої скарги було відмовлено і відповідачем 27.06.2008 р. винесено податкове повідомлення – рішення № 0000042304\1, згідно якого у відповідності до пп. «б» пп. 4.2.2 ст. 4 Закону України «Про порядок погашення зобов’язань платників податків перед бюджетом і державними цільовими фондами» зменшено суму бюджетного відшкодування на 12956151грн.

Тому, просить суд визнати недійсними податкові повідомлення-рішення за № 0000042304\0 від 02.06.2008 р. і № 0000042304\1 від 27.06.2008 р., згідно яких позивачу зменшена сума бюджетного відшкодування, заявлена ним в декларації по податку на додану вартість за квітень 2008 р., на суму 12956151 грн.

У судовому засіданні представники позивача підтримали позовні вимоги та просили їх задовольнити у повному обсязі.

Представники відповідача у судовому засіданні позовні вимоги не визнали, суду надали письмові заперечення, у яких зазначили, що спірне податкове повідомлення-рішення № 0000042304\1 від 27.06.2008 р. було винесено за результатами виїзної позапланової перевірки позивача з питань достовірності нарахування суми бюджетного відшкодування податку на додану вартість на розрахунковий рахунок за квітень 2008 р.

Для підтвердження правомірності заявленого бюджетного відшкодування ТОВ «Торгтрансалекс» за квітень 2008 р. ДПІ у Іллічівському районі м. Маріуполя проведена перевірка декларацій по ПДВ за березень – квітень 2008 р.

Оплата в сумі 15868333,33 грн., яка була проведена у лютому 2008 р., брала участь у зменшенні податкових зобов’язань лютого поточного року і залишок суми, що залишилася, у березні склав 434234 грн.

Згідно наданої декларації за березень 2008 р. податок на додану вартість по придбаним товарам ТОВ «Торгтрансалекс» складає 8524796 грн. Отже, при від’ємному значенні, розрахованому відповідно положенню п. п. 7.7.1 п. 7.7 ст. 7 Закону про ПДВ тільки сума 8524796 грн. бере участь у розрахунку бюджетного відшкодування.

Декларація за квітень 2008 р., у якій підприємством заявлено бюджетне відшкодування, від’ємне значення складає 19954691 грн. До декларації за квітень поточного року згідно Порядку надано додаток № 2, у якому надається розшифровка суми 19954691 як залишок від’ємного значення попереднього податкового періоду за вирахуванням суми податку, яка підлягає сплаті до бюджету за підсумками поточного звітного періоду.

Таким чином, позивач самостійно заявив, що сума 19954691 грн. була сплачена за придбання товарів у попередніх податкових періодах, але враховуючи те, що станом на 01.04.2008 р. остаток ПДВ, який не було зараховано у зменшення податкових декларацій попередніх податкових періодах складає 434234 грн., а придбання ТМЦ у березні було всього на суму 8524796 грн., сума, яка могла б брати участь у бюджетному відшкодуванні складає 8959030 грн.

Виходячи з викладеного, відповідач відповідно до діючого законодавства України зробив висновок, що сума, яка підлягала б бюджетному відшкодуванню податку на додану вартість за квітень 2008 р. це 8959030 грн.

Тому просив відмовити у задоволенні позовних вимог.

Заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши матеріали справи, суд приходить до висновку, що позовні вимоги не підлягають задоволенню, виходячи з наступного.

Судом встановлено, що позивач – Товариство з обмеженою відповідальністю «Торгтрансалекс» є юридичною особою та зареєстрований виконкомом Маріупольської міської ради Донецької області 31.01.2001 р., що підтверджується свідоцтвом про державну реєстрацію юридичної особи.

Позивач здійснює свою діяльність на підставі статуту, затвердженого рішенням зборів Учасників від 09.01.2001 р. протокол № 1 та зареєстрованого розпорядженням Маріупольського міського голови від 31.01.2001 р. за № 117 р.

Товариство з обмеженою відповідальністю «Торгтрансалекс» взяте на облік платника податків до ДПІ у Іллічівському районі м. Маріуполя 17.03.2003 р. за № 126, що підтверджується відповідною довідкою, виданою відповідачем.

Позивач є платником податку на додану вартість, що підтверджується свідоцтвом про реєстрацію платника податку на додану вартість за № 08630181.

Основними видами діяльності позивача є, зокрема, посередництво в торгівлі товарами широкого асортименту та оренда інших машин та устаткування, що підтверджується довідкою з ЄДРПОУ, виданою Управлінням статистики у місті Маріуполі.

У період з 19.05.2008 р. по 30.05.2008 р. відповідачем проводилася виїзна позапланова перевірка Товариства з обмеженою відповідальністю «Торгтрансалекс» з питань достовірності нарахування суми бюджетного відшкодування податку на додану вартість на розрахунковий рахунок за період квітень 2008 року, за результатами якої складено акт № 295\23-5\30506312 від 30.05.2008р.

Зазначеним актом перевірки підтверджено заявлену позивачем суму бюджетного відшкодування податку на додану вартість за квітень 2008 р. в сумі 6892570 грн. Перевіркою встановлені порушення, які вплинули на завищення бюджетного відшкодування, а саме: згідно п. п. 7.7.2 ст. 7 Закону України «Про ПДВ», бюджетному відшкодуванню підлягає частина від’ємного значення, яка дорівнює сумі податку, фактично сплаченій отримувачем товарів (послуг) у попередніх податкових періодах постачальникам таких товарів (послуг). У попередньому місяці (березень 2008 р.) сплата за ТМЦ склала 8524796 грн., з них повернуто по передоплаті у квітні 2066460 грн. Від’ємне значення ряд. 23.2 декларації за квітень складає 434234 грн. Таким чином, згідно п. 7.7.2 ст. 7 бюджетному відшкодуванню підлягає сума 6892570 грн. У порушення вищевикладеного, підприємством до стор. 25 та 25.1 зайво віднесена сума 12956151 грн.

          02.06.2008р. відповідачем прийняте податкове повідомлення-рішення № 0000042304\0, яким позивачу на підставі вищезазначеного акту перевірки та відповідно до підпункту «б» підпункту 4.2.2 ст. 4 Закону України «Про порядок погашення зобов’язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» та відповідно до п. п. 7.7.2 п. 7.7 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість» зменшено суму бюджетного відшкодування (у тому числі заявленого в рахунок зменшення податкових зобов’язань наступних періодів) з податку на додану вартість у розмірі 12956151 грн.

          Позивач, не погоджуючись з зазначеним податковим повідомленням-рішенням № 0000042304\0 від 02.06.2008р. оскаржив його в адміністративному порядку.

Рішенням начальника ДПІ в Іллічівському районі м. Маріуполя від 27.06.2008 р. № 0000042304\1 зазначене податкове повідомлення-рішення залишено без змін, а скарга позивача - без задоволення.

Відповідно до ч.2 ст. 71 КАС України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб’єкта владних повноважень обов’язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Відповідно до ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Крім того, відповідно до ч.1 ст. 9 КАС України, суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого органи державної влади, органи місцевого самоврядування, їхні посадові і службові особи зобов’язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно з ч.3 ст. 2 КАС України, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб’єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Підставою для прийняття спірних податкових повідомлень-рішень стало порушення з боку позивача, які вплинули на завищення бюджетного відшкодування, а саме: згідно п. п. 7.7.2 ст. 7 Закону України «Про ПДВ», бюджетному відшкодуванню підлягає частина від’ємного значення, яка дорівнює сумі податку, фактично сплаченій отримувачем товарів (послуг) у попередніх податкових періодах постачальникам таких товарів (послуг).

Судом встановлено, що 26.02.2008 р. між позивачем, який є продавцем та ТОВ «Транспортна компанія «Азовпромтранс» м. Маріуполь, яке є покупцем, було укладено договір за № 5\08-Т.

Відповідно до п. 1 зазначеного договору, продавець зобов’язується продати напіввагони моделі 12-1704-04 ТУ У 35.2-32258888-539-2003 у кількості 255 штук.

У відповідності до п. 5.1 зазначеного договору, формою розрахунку є 100 % попередня оплата шляхом перерахування грошових коштів на розрахунковий рахунок продавця.

Як вбачається з листа ТОВ ТК «Азовпромтранс» на ім’я позивача, від 24.03.2008 р. за № 185\1, позивачу запропоновано через підвищення цін, здійснити повернення передсплати за вказаним договором.

З наявних в матеріалах справи копій платіжних доручень № 161 від 28.03.2008 р., № 149 від 27.03.2008 р.,№ 140 від 25.03.2008 р., на виконання вимог зазначеного листа, позивачем відбулось повернення передсплати за напіввагони відповідно до зазначеного договору.

Як вбачається з поданої позивачем до ДПІ у Іллічівському районі м. Маріуполь податковою декларацією з ПДВ за березень 2008 р., яка була подана 18.04.2008 р., від’ємне значення різниці між сумою податкового зобов’язання та сумою податкового кредиту складає 24356871 грн.

По декларації по ПДВ за березень 2008 р., позивачем відображена сума операцій на митній території України, що оподатковується за ставкою 20 % - 11014626 грн., ПДВ 2 202 925 грн..

Відповідно до поданої позивачем до ДПІ у Іллічівському районі м. Маріуполь податкової декларації з ПДВ за квітень 2008 р., яка була подана ним 14.05.2008 р. з урахуванням уточнюючого розрахунку, поданого 21.05.2008 р., сума, що підлягає бюджетному відшкодуванню на розрахунковий рахунок складає 19848 721 грн.

Згідно з даними зазначеної декларації, залишок від’ємного значення попереднього податкового періоду за вирахуванням суми податку, яка підлягає сплаті до бюджету за підсумками поточного звітного періоду, складає 19954 691 грн.

При цьому, частина залишку від’ємного значення, фактично сплачена отримувачем товарів (послуг) у попередніх податкових періодах постачальниками таких товарів (послуг) складає 19848 721.

Згідно з даними перевірки, яка була проведена відповідачем, частина залишку від’ємного значення, фактично сплачена отримувачем товарів (послуг) у попередніх податкових періодах постачальниками таких товарів (послуг) складає 6 892 570 грн.

У попередньому місяці (березень 2008 р.) сплата за ТМЦ склала 8524 796 грн., з них повернуто по передоплаті у квітні 2 066 460 грн.

Від’ємне значення декларації за квітень складає 434 234 грн.

З зазначеної декларації вбачається, що в квітні 2008 р. позивачем була визначена сума бюджетного відшкодування, яка на його думку становить 12956151 грн., але суд вважає її необґрунтованою з огляду на те, що зазначена сума була повернута позивачем, як передсплата по договору за № 5\08-Т від 26.02.2008 р. на вимогу ТОВ ТК «Азовпромтранс».

Згідно з вимогами п. п. 7.7.2 ст. 7 Закону України «Про ПДВ», бюджетному відшкодуванню підлягає частина від’ємного значення, яка дорівнює сумі податку, фактично сплаченій отримувачем товарів (послуг) у попередніх податкових періодах постачальникам таких товарів (послуг).

В судовому засіданні з’ясувалось, що позивач не є постачальником або отримувачем товарів (послуг) в розумінні п. п. 7.7.2 ст. 7 Закону України «Про ПДВ» тому, що фактично через розірвання договору, поставка на піввагонів за договором № 5\08-Т не відбулась, а позивач повернув на вимогу ТОВ ТК «Азовпромтранс» передсплату за напіввагони, здійснену контрагентом за вищевказаним договором.

Крім того, в судовому засіданні знайшов своє підтвердження той факт, що відповідач не позбавив позивача податкового кредиту, а лише зменшив завищену ним суму бюджетного відшкодування.

У порушення зазначених вимог п. 7.7.2 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість», позивачем була зайво віднесена сума 12956 151 грн.

Тому, суд вважає, що відповідачем при прийнятті спірних повідомлень - рішень не були порушені принципи обґрунтованості й розсудливості (пункти 3 та 6 частини 3 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України).

Також, суд вважає, що відповідач довів правомірність прийняття спірних повідомлень-рішень відповідно до частини 2 статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України.

Крім того, відповідно до ст. 2 КАС України, завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.

До адміністративних судів можуть бути оскаржені будь-які рішення, дії чи бездіяльність суб'єктів владних повноважень, крім випадків, коли щодо таких рішень, дій чи бездіяльності Конституцією чи законами України встановлено інший порядок судового провадження.

У справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони:

1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України;

2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано;

3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії);

4) безсторонньо (неупереджено);

5) добросовісно;

6) розсудливо;

7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації;

8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія);

9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення;

10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

           Суд вважає, що відповідач діяв виходячи з принципів, викладених у п.п. 3,5,6,8 частини 3 статті 2 КАС України, тобто з принципів обґрунтованості, добросовісності, пропорційності та розсудливо, внаслідок чого позовні вимоги позивача не підлягають задоволенню.

Керуючись ст.ст.2-15, 17-18, 33-35, 41-42, 47-51, 56-59, 69-71, 79, 86, 87, 94, 99, 104-107, 110-111, 121, 122-143, 151-154, 158, 162, 163, 167, 185-186, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

П О С Т А Н О В И В :

У задоволенні позову Товариства з обмеженою відповідальністю «Торгтрансалекс» до Державної податкової інспекції у Іллічівському районі м. Маріуполя Донецької області про визнання недійсними податкових повідомлень-рішень - відмовити.

Постанова постановлена у нарадчій кімнаті та проголошена її вступна та резолютивна частина у судовому засіданні 27 січня 2009 року.

Повний текст постанови складений 1 лютого 2009 року.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження.

          Заява про апеляційне оскарження постанови суду подається протягом десяти днів з дня її проголошення, а в разі складення постанови у повному обсязі - з дня складення в повному обсязі - до Донецького апеляційного адміністративного суду через Донецький окружний адміністративний суд.

          Апеляційна скарга на постанову суду подається до Донецького апеляційного адміністративного суду через Донецький окружний адміністративний суд протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження.

          Апеляційна скарга може бути подана без попереднього подання заяви про апеляційне оскарження, якщо скарга подається у строк, встановлений для подання зяви про апеляційне оскарження.

Суддя                                                                                           Галатіна О.О.