YouControl — сервіс перевірки контрагентів. Повне досьє на компанію доступне в індивідуальних тарифах.

Головна /

Каталог судових рішень

/

Суди Донецька область

/

Донецький окружний адміністративний суд

Постанова № 6749550, 03.02.2009, Донецький окружний адміністративний суд

Дата ухвалення

03.02.2009

Номер справи

2а-15998/08/0570

Номер документу

6749550

Форма судочинства

Адміністративне

Компанії, зазначені в тексті судового документа

1) ДЕРЖАВНЕ ПІДПРИЄМСТВО "ДОНЕЦЬКА ВУГІЛЬНА ЕНЕРГЕТИЧНА КОМПАНІЯ "

Єдиний державний реєстр судових рішень

Україна

ДОНЕЦЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

03 лютого 2009 р. справа № 15998/08/0570

час прийняття постанови:

Донецький окружний адміністративний суд в складі:

головуючого судді

при секретарі Мичак О.С.

За участю представника позивача Медянської О.В.

Представника відповідача Кірєєва В.В., Чефанова Є.В.

Розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом ДП «Донецька вугільна енергетична компанія» до Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у м. Донецьку про визнання недійсними, не відповідаючи ми вимогам чинного законодавства та скасування податкових повідомлень-рішень, суд, -

В С Т А Н О В И В:

Державне підприємство «Донецька вугільна енергетична компанія» звернулося до Донецького окружного адміністративного суду з позовом до Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у м. Донецьку про визнання недійсними, не відповідаючими вимогам чинного законодавства та скасування податкових повідомлень-рішень.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що на підставі актів № 50\15-16-23\3-33340978 від 28.01.2008 р., № 412\15-16-23\3-33340978 від 31.05.2008 р. про результати невиїзної документальної перевірки позивача з питань несвоєчасної сплати до бюджету збору за забруднення навколишнього природного середовища, збору за спеціальне використання водних ресурсів відповідачем були складені спірні податкові повідомлення-рішення: № 0002961312\1\9560\10\15-16-23\3 від 17.03.2008 р., № 0002931312\1\9561\10\15-16-23\3 від 17.03.2008 р., № 0002921312\1\9562\10\15-16-23\3 від 17.03.2008 р., № 0002951312\1\9563\10\15-16-23\3 від 17.03.2008 р., № 0002941312\1\9564\10\15-16-23\3 від 17.03.2008 р., № 0004201312\0\19529\10\15-16-23\3 від 04.06.2008 р., згідно яких позивачу були нараховані штрафи у загальному розмірі 30671,04 грн., відповідно за порушення граничного строку сплати узгодженого податкового зобов‘язання по збору за забруднення навколишнього природного середовища, збору за спеціальне використання водних ресурсів .

Позивач вважає, що спірні податкові повідомлення - рішення не відповідають вимогам діючого законодавства з наступних підстав.

Відповідачем були безпідставно змінені призначення платежів при сплаті підприємством позивача збору за забруднення навколишнього природного середовища, збору за спеціальне використання водних ресурсів.

Податковий орган змінив призначення платежу, перерозподілив та спрямував кошти на погашення заборгованості попередніх періодів.

Позивач посилається на п. 7.7 ст. 7 Закону України «Про порядок погашення зобов‘язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами», відповідно до якого, податковий борг погашається попередньо погашенню податкових зобов'язань, які не є податковим боргом, у порядку календарної черговості його виникнення, а в разі одночасного його виникнення за різними податками, зборами (обов'язковими платежами) - у рівних пропорціях.

Тобто не встановлює право чи зобов‘язання податкової інспекції визначати або змінювати податкове зобов‘язання чи податковий борг, на сплату яких платник податків спрямував свої кошти.

З огляду на вищевказане, просив суд визнати недійсними, не відповідаючими вимогам чинного законодавства та скасувати спірні податкові повідомлення-рішення.

Також, позивач надав суду заяву про уточнення позовних вимог, у якій просив суд скасувати рішення відповідача, у зв’язку з чим визнати податкові повідомлення – рішення: № 0002961312\1\9560\10\15-16-23\3 від 17.03.2008 р., № 0002931312\1\9561\10\15-16-23\3 від 17.03.2008 р., № 0002921312\1\9562\10\15-16-23\3 від 17.03.2008 р., № 0002951312\1\9563\10\15-16-23\3 від 17.03.2008 р., № 0002941312\1\9464\10\15-16-23\3 від 17.03.2008 р., № 0004201312\0\19529\10\15-16-23\3 від 04.06.2008 р., № 0002741312\0\3929\10\15-16-23\3 від 16.11.2007 р. недійсними та не відповідаючими вимогам чинного законодавства.

Разом з тим, позивач у клопотаннях від 27.01.2009 р. просив суд залишити без розгляду податкові повідомлення-рішення, згідно яких були застосовані штрафні санкції: № 0002931312\1\9561\10\15-16-23\3 від 17.03.2008 р. на суму 0,08 грн.; № 0002921312\1\9562\10\15-16-23\3 від 17.03.2008 р. на суму 145,04 грн.

Ухвалою Донецького окружного адміністративного суду від 17.03.2008 р. зазначені позовні вимоги були залишені без розгляду.

У судовому засіданні представник позивача підтримав позовні вимоги та просив їх задовольнити у повному обсязі.

Представники відповідача у судовому засіданні позовні вимоги не визнали, надали письмові заперечення проти позову, у яких зазначили, що податковий орган в особі СДПІ по роботі з ВПП у м. Донецьку на підставі діючого законодавства здійснив застосування норм права, передбачених п. п. 5.3.1 п. 5.3 ст. 5, п. п. 7.7 ст. 7, п. п. 17.1.7 п. 17 ст. 17 Закону України № 2181-ІІІ, а саме виконав вищезазначені норми права, що виразилось у направлені суми, спрямованої платником податку на погашення податкового зобов’язання з боргу за спеціальне використання водних ресурсів, та збору за забруднення навколишнього природного середовища, при веденні оперативного обліку платежів цього платника, на погашення податкового боргу за інший податковий період з того ж самого податку у порядку календарної черговості його виникнення, а також прийняв на основі і у відповідності до норм матеріального та процесуального права спірні податкові повідомлення – рішення.

Тому, просив у задоволенні позовних вимог – відмовити.

Заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши матеріали справи, суд приходить до висновку, що позовні вимоги є обґрунтованими та підлягають задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до ч.2 ст. 71 КАС України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб’єкта владних повноважень обов’язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Відповідно до ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно з п.п. 1, 2 ч.3 ст. 2 КАС України, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб’єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою повноваження надано.

Крім того, відповідно до ч.1 ст. 9 КАС України, суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого органи державної влади, органи місцевого самоврядування, їхні посадові і службові особи зобов’язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Судом встановлено, що позивач – державне підприємство «Донецька вугільна енергетична компанія» є юридичною особою та зареєстроване 09.02.2004 року Виконавчим комітетом Донецької міської ради, що підтверджується свідоцтвом про державну реєстрацію юридичної особи.

Відповідно до Довідки Відділу статистики у м. Донецьку № 101-4672, позивач зареєстрований у Єдиному державному реєстру підприємств та організацій України за № 33161769.

Позивач здійснює свою діяльність у відповідності до Статуту, затвердженого наказом Міністра вугільної промисловості України № 249 від 01 січня 2006 року.

«Шахта «Моспінська» є Відокремленим підрозділом «Донецької вугільної енергетичної компанії», статусу юридичної особи не має, здійснює свою діяльність відповідно до Положення про Відокремлений підрозділ «Шахта Моспінська» Державного підприємства «Донецька вугільна енергетична компанія», затвердженого Генеральним директором Державного підприємства «Донецька вугільна енергетична компанія» 20 квітня 2006 р.

В період з 24.01.2008 по 25.01.2008 року відповідачем була проведена невиїзна документальна перевірка з питання своєчасності сплати плати до бюджету збору за спеціальне використання водних ресурсів за 9 місяців 2007 р. та збору за забруднення навколишнього природного середовища за 1 півріччя 2006 р. та 9 місяців 2007 р. , за результатами якої складено акт № 50\15-16-23\3-33340978 від 28.01.2008 року.

Зазначеним актом встановлено порушення позивачем, п. п. 5.3.1 п. 5.3 ст. 5 Закону України «Про порядок погашення зобов’язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» у зв‘язку з чим платником податків несвоєчасно сплачено узгоджене податкове зобов‘язання: зі збору за спеціальне використання водних ресурсів у сумі 1450,78 грн., у тому числі з затримкою: 1450,38 менш 30 календарних днів; 0,40 від 31 до 90 календарних днів; зі збору за забруднення навколишнього природного середовища у сумі 35225,68 грн. з затримкою більш 90 днів та у сумі 73812,36 у тому числі з затримкою: 21053,30менш календарних 30 днів; 52759, 10 від 31 до 90 календарних днів.

09 лютого 2008 року Спеціалізованою державною податковою інспекцією по роботі з великими платниками податків у м. Донецьку прийняті наступні податкові повідомлення-рішення:

- № 0002941312\0\4689\10\15-16-23\3 на суму 17 612 грн. 84 коп., за несвоєчасну сплату збору за забруднення навколишнього природного середовища;

- № 0002951312\0\4691\10\15-16-23\3 на суму 10 551грн. 82 коп., за несвоєчасну сплату збору за забруднення навколишнього природного середовища;

- № 0002961312\0\4692\10\15-16-23\3 на суму 2105 грн. 33 коп., за несвоєчасну сплату збору за забруднення навколишнього природного середовища;

Правовою підставою прийняття спірних податкових повідомлень-рішень визначені норми підпункту 17.1.7 пункту 17.1 статті 17 Закону України „Про порядок погашення зобов’язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами”, згідно якого у разі коли платник податків не сплачує узгоджену суму податкового зобов'язання протягом граничних строків, визначених цим Законом, такий платник податку зобов'язаний сплатити штраф у таких розмірах:

- при затримці до 30 календарних днів, наступних за останнім днем граничного строку сплати узгодженої суми податкового зобов'язання, - у розмірі десяти відсотків погашеної суми податкового боргу;

- при затримці від 31 до 90 календарних днів включно, наступних за останнім днем граничного строку сплати узгодженої суми податкового зобов'язання, - у розмірі двадцяти відсотків погашеної суми податкового боргу;

- при затримці, що є більшою 90 календарних днів, наступних за останнім днем граничного строку сплати узгодженої суми податкового зобов'язання, - у розмірі п'ятдесяти відсотків погашеної суми податкового боргу.

Не погодившись з зазначеними повідомленнями – рішеннями, позивач оскаржив їх в апеляційному порядку, подавши 20.02.2008 р. за № 145 апеляційну скаргу на ім’я начальника СДПІ по роботі з великими платниками податків.

Рішенням відповідача від 13.03.2008 р. за № 8927\10\25-013, апеляційна скарга позивача була залишена без задоволення.

17 березня 2008 року Спеціалізованою державною податковою інспекцією по роботі з великими платниками податків у м. Донецьку прийняті наступні податкові повідомлення-рішення:

- № 0002941312\1\9564\10\15-16-23\3 на суму 17 612 грн. 84 коп., за несвоєчасну сплату збору за забруднення навколишнього природного середовища;

- № 0002951312\1\9563\10\15-16-23\3 на суму 10 551грн. 82 коп., за несвоєчасну сплату збору за забруднення навколишнього природного середовища;

- № 0002961312\1\9560\10\15-16-23\3 на суму 2105 грн. 33 коп., за несвоєчасну сплату збору за забруднення навколишнього природного середовища;

Правовою підставою прийняття спірних податкових повідомлень-рішень визначені норми підпункту 17.1.7 пункту 17.1 статті 17 Закону України „Про порядок погашення зобов’язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами”, згідно якого у разі коли платник податків не сплачує узгоджену суму податкового зобов'язання протягом граничних строків, визначених цим Законом, такий платник податку зобов'язаний сплатити штраф у таких розмірах:

- при затримці до 30 календарних днів, наступних за останнім днем граничного строку сплати узгодженої суми податкового зобов'язання, - у розмірі десяти відсотків погашеної суми податкового боргу;

- при затримці від 31 до 90 календарних днів включно, наступних за останнім днем граничного строку сплати узгодженої суми податкового зобов'язання, - у розмірі двадцяти відсотків погашеної суми податкового боргу;

- при затримці, що є більшою 90 календарних днів, наступних за останнім днем граничного строку сплати узгодженої суми податкового зобов'язання, - у розмірі п'ятдесяти відсотків погашеної суми податкового боргу.

Відповідно до визначення термінів, наданих у статті 1 Закону України "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами":

податкове зобов'язання - це зобов'язання платника податків сплатити до бюджетів або державних цільових фондів відповідну суму коштів у порядку та у строки, визначені цим Законом або іншими законами України;

податковий борг (недоїмка) - це податкове зобов'язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), самостійно узгоджене платником податків або узгоджене в адміністративному чи судовому порядку, але не сплачене у встановлений строк, а також пеня, нарахована на суму такого податкового зобов'язання;

штрафна санкція (штраф) - це плата у фіксованій сумі або у вигляді відсотків від суми податкового зобов'язання (без урахування пені та штрафних санкцій), яка справляється з платника податків у зв'язку з порушенням ним правил оподаткування, визначених відповідними законами;

податкова декларація, розрахунок (далі - податкова декларація) - документ що подається платником податків до контролюючого органу у строки, встановлені законодавством, на підставі якого здійснюється нарахування та/або сплата податку, збору (обов'язкового платежу).

Відповідно до п. п. 5.3.1 п. 5.3 ст. 5 Закону України «Про порядок погашення зобов’язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами», платник податків зобов'язаний самостійно сплатити суму податкового зобов'язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом десяти календарних днів, наступних за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого підпунктом 4.1.4 пункту 4.1 статті 4 цього Закону для подання податкової декларації.

Згідно з пп. 4.1.4 «б» п. 4.1 ст. 4 Закону України «Про порядок погашення зобов‘язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» від 21.12.2000 № 2181-ІІІ (зі змінами та доповненнями) податкові декларації подаються за базовий податковий (звітний) період, що дорівнює календарному кварталу або календарному півріччю (у тому числі при сплаті квартальних або піврічних авансових внесків) – протягом 40 календарних днів, наступних за останнім календарним днем звітного (податкового) кварталу (півріччя).

Щодо податкових повідомлень-рішень № 0002941312\0\4689\10\15-16-23\3 від 9 лютого 2008 року та № 0002941312\1\9564\10\15-16-23\3 від 17 березня 2008 року на суму 17 612 грн. 84 коп., суд вважає за необхідне зазначити наступне.

Збір за забруднення навколишнього природного середовища запроваджений Законом України “Про охорону навколишнього природного середовища”.

На виконання вимоги частини 7 статті 1 Закону України “Про систему оподаткування” від 25.06.1991р. № 1251-ХІІ, згідно з якою будь-які податки і збори, які запроваджуються законами України, мають бути включені до цього Закону, зазначений збір включено до Закону про оподаткування (пункт 13 частини першої статті 14 Закону).

Відповідно до статті 44 Закону України “Про охорону навколишнього природного середовища”, порядок встановлення нормативів збору і стягнення зборів за забруднення навколишнього природного середовища визначається Кабінетом Міністрів України.

На виконання вищезазначеної норми Кабінетом Міністрів України постановою від 1 березня 1999 року № 303 затверджений Порядок встановлення нормативів збору за забруднення навколишнього природного середовища і стягнення цього збору (надалі - Постанова № 303).

Пунктом 9 Постанови № 303 визначено, що розрахунки збору, базовий податковий (звітний) період для якого дорівнює календарному кварталу, подаються платниками органам державної податкової служби протягом 40 календарних днів, наступних за останнім календарним днем звітного (податкового) кварталу, за місцем податкової реєстрації. Остаточний річний розрахунок збору подається платниками до органів державної податкової служби за місцем податкової реєстрації платника протягом 40 календарних днів, наступних за останнім календарним днем звітного року.

Відповідно до пункту 10 Постанови № 303 збір сплачується платниками протягом 10 календарних днів, наступних за останнім днем граничного терміну подання розрахунку збору, за місцем податкової реєстрації (надалі – збір за забруднення).

Зазначений збір розраховувався та розраховується за квартал, півріччя, 9 місяців та календарний рік наростаючим підсумком з початку звітного календарного року згідно Інструкцій щодо складання податкового розрахунку з цього збору.

Під час розгляду справи встановлено, що відповідачем застосовано штраф за несвоєчасну сплату податкових зобов’язань.

Як вбачається з договору про розстрочення податкових зобов’язань від 16.02.2007 р. № 10, укладеного між позивачем та відповідачем, відповідач надавав платнику розстрочення сплати податкових зобов’язань на загальну суму 940870,0 грн. під проценти терміном з 16.02.2007 р. по 27.12.2007 р.

Крім того, 20.08.2007 р. між позивачем та відповідачем було укладено договір за № 35\462, відповідно до якого відповідач надавав платнику розстрочення сплати податкових зобов’язань на загальну суму 1035385,14 грн. під проценти терміном з 20.08.2007 р. по 26.12.2007 р.

Аналогічна позиція викладена відповідачем у рішенні про розстрочення податкових зобов’язань від 20.08.2007 р. за № 207\24-113.

Позивач здійснював сплату розстрочення збору за забруднення навколишнього середовища відповідно до рішення відповідача від 16.02.2007 р. за 10.2007 наступними платіжними дорученнями: № 2315 від 17 жовтня 2007 року у сумі 9525,00 грн. та №2333 від 17 жовтня 2007 р. на суму 13533,00 грн.

Крім того, відповідно до рішення відповідача від 16.02.2007 р., позивач здійснив сплату розстрочення збору за забруднення навколишнього природного середовища за 11.2007 р. платіжним дорученням від 22 листопада 2007 р. на суму 9525,00 грн.

Згідно з рішенням відповідача від 20.08.2007 р., позивачі здійснив сплату розстрочення збору за забруднення навколишнього середовища за 11.2007 р. платіжним дорученням від 30 листопада 2007 р. за № 5014 на суму 13533,00 грн.

Тобто у даному випадку не мало місце порушення встановлених п. п. 5.3.1 п. 5.3 ст. 5 Закону України „Про порядок погашення зобов’язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами”, строків сплати податкових зобов’язань.

Суд не приймає посилання відповідача на правомірність зарахування сплаченої позивачем суми в порядку календарної черговості виникнення податкового боргу з посиланням на приписи пункту 7.7 статті 7 Закону України “Про порядок погашення зобов’язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами”.

Відповідно до наведеного пункту податковий борг погашається попередньо погашенню податкових зобов'язань, які не є податковим боргом, у порядку календарної черговості його виникнення, а в разі одночасного його виникнення за різними податками, зборами (обов'язковими платежами) - у рівних пропорціях.

Тобто, ця норма взагалі не визначає коло осіб, на яких розповсюджується її дія, чи то контролюючі органи, чи платники податків. Зазначена норма не визначає, хто зобов’язаний здійснювати погашення у встановленому нею порядку, такий обов’язок нею взагалі не визначений. У будь-якому випадку, ця норма не встановлює право чи обов’язок саме контролюючого органу (у даному випадку – органу державної податкової служби) якимось чином (в тому числі і шляхом ведення податкового обліку відповідним чином) змінювати податкові зобов’язання, в рахунок сплати яких платник податків спрямував кошти. Не передбачено таке право податкового органу і будь-якими іншими нормами Закону України “Про порядок погашення зобов’язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами” або іншими законами з питань оподаткування.

Враховуючи наведене, застосування штрафних (фінансових) санкцій спірними податковими повідомленнями–рішеннями є безпідставним, внаслідок чого спірне податкове повідомлення–рішення є недійсним щодо застосування штрафних (фінансових) санкцій у зазначеній сумі.

Що стосується податкових повідомлень-рішень № 0002951312\0\4691\10\15-16-23\3 від 09 лютого 2008 р. та № 0002951312\1\9563\10\15-16-23\3 від 17 березня 2008 року на суму 10 551грн. 82 коп., суд зазначає наступне.