Постанова № 6749481, 19.05.2009, Донецький окружний адміністративний суд

Україна

ДОНЕЦЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

19 травня 2009 р.                                                                       справа № 14960/08/0570

час прийняття постанови:

Донецький окружний адміністративний суд в складі:

головуючого                                                  судді

при секретарі                                                  Овчаренко О.М.

З участю:

Представників позивача Рибалко С.М.

Розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом Державного підприємства «Орджонікідзевугілля» до Управління Пенсійного Фонду України в м. Єнакієве Донецької області про визнання рішень недійсними,

В С Т А Н О В И В:

          Позивач, Державне підприємство «Орджонікідзевугілля», звернувся з позовом до відповідача, Управління Пенсійного Фонду України в м. Єнакієве Донецької області, з позовом про визнання недійсними рішень про застосування фінансових санкцій.

          В обґрунтування своїх позовних вимог позивач зазначив, що відповідно до спірних рішень відповідача до нього були застосовані фінансові санкції за несвоєчасну оплату страхових внесків.

          Позивач з зазначеними рішеннями не погойдується та вважає їх такими, що підлягають скасуванню, оскільки вважає, що відповідачем невірно визначена база для їх прийняття.

          Тому, просив суд визнати недійсними рішення Управління Пенсійного Фонду України в м. Єнакієве Донецької області за № № 1055, 1054, 1050, 1052, 1053, 1058, 1056 від 18.07.2007 р. про застосування до Державного підприємства «Орджонікідзевугілля» фінансових санкцій.

Представник позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримав в повному обсязі просив суд їх задовольнити.

          Представник відповідача в судове засідання не з’явився, про день, час та місце розгляду справи був повідомлений. Разом з тим, надіслав до суду письмові заперечення на позовну заяву, у яких, зокрема, зазначив, що відповідальність за своєчасність, повноту нарахування та сплату внесків на загальнообов’язкове державне пенсійне страхування несе страхувальник – роботодавець. Крім того, несплата або несвоєчасна сплата в повному обсязі страхових внесків на загальнообов’язкове державне пенсійне страхування посадовими особами підприємств порушують конституційні права найманих працівників та позбавляють їх права на призначення пенсії і відповідний її перерахунок, що на думку відповідача, суттєво впливає на основне джерело існування та на забезпечення рівня життя робітників.

Тому просив суд у задоволенні позовних вимог відмовити.

Заслухавши пояснення представників сторін та експерта, дослідивши матеріали справи, судом встановлене наступне.

          Згідно з п.п. 1, 2 ч.3 ст. 2 КАС України, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб’єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою повноваження надано.

Крім того, відповідно до ч.1 ст. 9 КАС України, суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого органи державної влади, органи місцевого самоврядування, їхні посадові і службові особи зобов’язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Позивач, Державне підприємство «Орджонікідзевугілля» є юридичною особою та зареєстроване виконавчим комітетом Єнакіївської міської ради 03.03.2003 року.

Відповідач, Управління Пенсійного Фонду України в м. Єнакієве Донецької області є органом виконавчої влади, який в цих правовідносинах здійснює повноваження, покладені на нього ст. 12 Прикінцевих положень Закону України „Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування”, Положенням про Пенсійний фонд України, затвердженого Указом Президента України від 1 березня 2001 року № 121/2001 з наступними змінами та доповненнями.

У відповідності до ст. 12 Прикінцевих положень Закону України „Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування”, у період до перетворення Пенсійного фонду України в неприбуткову самоврядну організацію він функціонує як центральний орган виконавчої влади на підставі норм цього Закону (крім норм, зазначених в абзаці шостому пункту 1 цього розділу) та Положення про Пенсійний фонд України, яке затверджує Президент України.

Згідно зі ст. 1 Положення про Пенсійний фонд України, затвердженого Указом Президента України від 1 березня 2001 року № 121/2001 з наступними змінами та доповненнями, Пенсійний фонд України є центральним органом виконавчої влади, що здійснює керівництво та управління солідарною системою загальнообов'язкового державного пенсійного страхування, провадить збір, акумуляцію та облік страхових внесків, призначає пенсії та готує документи для їх виплати, забезпечує своєчасне і в повному обсязі фінансування та виплату пенсій, допомоги на поховання, інших соціальних виплат, які згідно із законодавством здійснюються за рахунок коштів Пенсійного фонду України, здійснює контроль за цільовим використанням коштів Пенсійного фонду України. Діяльність Пенсійного фонду України спрямовується та координується Кабінетом Міністрів України через Міністра праці та соціальної політики України. Згідно ст. 15 Положення, пенсійний фонд України здійснює свої повноваження безпосередньо та через утворені в установленому порядку головні управління Пенсійного фонду України в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві, Севастополі, та управління Пенсійного фонду України в районах, містах і районах у містах.

У відповідності до п. 5 ст. 4 вказаного Положення, Пенсійний фонд України відповідно до покладених на нього завдань організовує, координує та контролює роботу органів Пенсійного фонду України щодо, зокрема, забезпечення додержання підприємствами, установами, організаціями та громадянами законодавства про пенсійне забезпечення; забезпечення збирання та акумулювання страхових внесків, інших надходжень до бюджету Пенсійного фонду України відповідно до законодавства; стягнення у передбаченому законодавством порядку своєчасно не сплачених сум збору на обов'язкове державне пенсійне страхування; призначення і виплати пенсій; забезпечення повного та своєчасного фінансування витрат на виплату пенсій, допомоги на поховання та інших соціальних виплат, що здійснюються за рахунок коштів Пенсійного фонду України.

Правовідносини, які склались між позивачем та відповідачем регулюються нормами Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування».

З метою всебічного та об’єктивного розгляду адміністративної справи, для з’ясування обставин, що мають суттєве значення для вирішення адміністративної справи ухвалою Донецького окружного адміністративного суду від 09.10.2008 р. було призначено судову економічну експертизу.

Вивчивши матеріали справи, висновок експертизи, думку представника позивача, висловлену ним у судовому засіданні та викладену у письмових запереченнях позицію відповідача, суд вважає, що заявлені Державним підприємством «Орджонікідзевугілля» позовні вимоги підлягають частковому задоволенню з наступних підстав.

Згідно до вимог ст. 1 Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування», страхові внески - кошти відрахувань на соціальне страхування та збір на обов'язкове державне пенсійне страхування, сплачені згідно із законодавством, що діяло раніше; кошти, сплачені на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування відповідно до цього Закону; страхувальники - роботодавці та інші особи, які відповідно до цього Закону сплачують страхові внески на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування.

Відповідно до ст. 14 зазначеного Закону, страхувальниками відповідно до цього Закону є, роботодавці, а саме, підприємства, установи і організації, створені відповідно до законодавства України, незалежно від форми власності, виду діяльності та господарювання, об'єднання громадян, профспілки, політичні партії (у тому числі філії, представництва, відділення та інші відокремлені підрозділи зазначених підприємств, установ, організацій, об'єднань громадян, профспілок, політичних партій, які мають окремий баланс і самостійно ведуть розрахунки із застрахованими особами).

На підставі п. 1 ст. 15 наведеного Закону, платниками страхових внесків до солідарної системи є страхувальники, зазначені в статті 14 цього Закону, і застраховані особи, зазначені в частині першій статті 12 цього Закону.

Приписами ст. 20 Закону визначено, що страхувальники зобов'язані сплачувати страхові внески, нараховані за відповідний базовий звітний період, не пізніше ніж через 20 календарних днів із дня закінчення цього періоду. Базовим звітним періодом є, для страхувальників, зазначених у пунктах 1, 2, 4 статті 14 цього Закону, - календарний місяць. Крім того, страхові внески підлягають сплаті незалежно від фінансового стану платника страхових внесків.

На підставі п. 14 прикінцевих положень Закону України № 1058, установлено, що у 2007 р. гірничі підприємства зобов'язані сплачувати страхові внески, нараховані за відповідний базовий звітний період, не пізніш як через 28 календарних днів з дня закінчення цього періоду.

          Як визначено п. 2 ст. 106 Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування», суми страхових внесків своєчасно не нараховані та/або не сплачені страхувальниками у строки, визначені статтею 20 цього Закону, в тому числі обчислені територіальними органами Пенсійного фонду у випадках, передбачених частиною третьою статті 20 цього Закону, вважаються простроченою заборгованістю із сплати страхових внесків (далі - недоїмка) і стягуються з нарахуванням пені та застосуванням фінансових санкцій.

          Як вбачається з рішення про застосування фінансових санкцій та нарахування пені за несплату, або несвоєчасну сплату страхувальниками страхових внесків до Пенсійного фонду за № 1050 від 18.07.2007 р., зазначеним рішенням визначено штрафні санкції в розмірі 20 % у сумі 3043, 69 грн. та пеню в сумі 1203,75 грн. за період з 28.03.2007 р. по 18.06.2007 р.

          З розрахунку фінансової санкції та пені за вказаним рішенням, випливає, що штрафні санкції та пеня значаться нарахованими на суму зобов’язань (1-5%) в розмірі 15218,45 грн. з датою виникнення зобов’язань 28.03.2007 р.

          Згідно розрахунку сум страхових внесків за лютий 2007 р. значиться до нарахування сума страхових внесків 1-5 % в розмірі 15218,45 грн.

          З наявних у матеріалах справи первинних документів вбачається, що у погашення нарахованих зобов’язань за лютий 2007 р. значиться перерахованими страхових внесків позивачем в сумі 16070,00 наступними платіжними дорученнями, а саме: № 14618 від 16.03.2007 р. на суму 11500,00 грн., № 135 від 23.03.2007 р. на суму 1560 грн., № 136 від 27.03.2007 р. на суму 3000,00 грн., № 176 від 30.03.2007 р. на суму 10,00 грн.

          Виходячи з цього, судом встановлено, що зобов’язання позивача 1-5 % зі сплати страхових внесків за лютий 2007 р. в розмірі 15218,45 грн., що стали підставою для прийняття вказаного спірного рішення з урахуванням призначення платежу у первинних документах значаться, як направлені до сплати до настання граничного терміну сплати, яким є 28.03.2007 р.

          Тому, суд вважає, що сума фінансових санкцій та пені за рішенням відповідача від 18.07.2007 р. за № 1050 не підтверджується, у зв’язку з чим, суд вважає, що вказане рішення підлягає визнанню недійсним.

Як вбачається з рішення про застосування фінансових санкцій та нарахування пені за несплату, або несвоєчасну сплату страхувальниками страхових внесків до Пенсійного фонду за № 1052 від 18.07.2007 р., зазначеним рішенням визначено штрафні санкції в розмірі 20 % та 50 % у сумі 5322,70 грн. та пеню в сумі 1827,83 грн. за період з 28.01.2007 р. по 17.05.2007 р.

          З розрахунку фінансової санкції та пені за вказаним рішенням, випливає, що штрафні санкції та пеня значаться нарахованими на суму зобов’язань (1-5%) в розмірі 21327,81 грн. з датою виникнення зобов’язань 28.01.2007 р.

          Згідно розрахунку сум страхових внесків за грудень 2006 р. значиться до нарахування сума страхових внесків 1-5 % в розмірі 21327,81 грн.

          З наявних у матеріалах справи первинних документів вбачається, що у погашення нарахованих зобов’язань за грудень 2006 р. значиться перерахованими страхових внесків позивачем в сумі 21321,81 грн. наступними платіжними дорученнями, а саме: № 14525 від 31.01.2007 р. на суму 13000,00 грн., № 39 від 31.01.2007 р. на суму 8321,81 грн.

          Виходячи з цього, судом встановлено, що зобов’язання позивача 1-5 % зі сплати страхових внесків за грудень 2006 р. в розмірі 21327,81 грн., що стали підставою для прийняття вказаного спірного рішення з урахуванням призначення платежу у первинних документах значаться, як направлені до сплати з порушенням граничного терміну сплати 28.01.2007 р. в сумі 21321,81 грн., а решта, тобто 6,00 грн. сплаченими не значиться.

          Тому, суд вважає, що сума фінансових санкцій та пені за рішенням відповідача від 18.07.2007 р. за № 1052 підтверджується частково, а саме фінансові санкції в розмірі 2132, 18 грн. та пеня в розмірі 63,97 грн.

          Таким чином, суд приходить до висновку, що зазначене рішення підлягає частковому скасуванню на суму фінансових санкцій в розмірі 3190,52 грн. та пені в розмірі 1763,86 грн.

Як вбачається з рішення про застосування фінансових санкцій та нарахування пені за несплату, або несвоєчасну сплату страхувальниками страхових внесків до Пенсійного фонду за № 1053 від 18.07.2007 р., зазначеним рішенням визначено штрафні санкції в розмірі 20 % та 50 % у сумі 5708,00 грн. та пеню в сумі 1693,03 грн. за період з 20.12.2006 р. по 18.04.2007 р.

          З розрахунку фінансової санкції та пені за вказаним рішенням, випливає, що штрафні санкції та пеня значаться нарахованими на суму зобов’язань (1-5%) в розмірі 20651,67 грн. з датою виникнення зобов’язань 20.12.2006 р.

          Згідно розрахунку сум страхових внесків за листопад 2006 р. значиться до нарахування сума страхових внесків 1-5 % в розмірі 20651,67 грн.

          З наявних у матеріалах справи первинних документів вбачається, що у погашення нарахованих зобов’язань за листопад 2006 р. значиться перерахованими страхових внесків позивачем в сумі 20651,67 грн. наступними платіжними дорученнями, а саме: № 14489 від 13.12.2006 р. на суму 15600,00 грн., № 646 від 19.12.2006 р. на суму 4161,67 грн., № 663 від 27.12.2006 р. на суму 890,00 грн.

          Виходячи з цього, судом встановлено, що зобов’язання позивача 1-5 % зі сплати страхових внесків за листопад 2006 р. в розмірі 20651,67 грн., що стали підставою для прийняття вказаного спірного рішення з урахуванням призначення платежу у первинних документах значаться, як направлені до сплати до настання граничного терміну сплати 20.12.2006 р. в сумі 19761, 67 грн., решта 890,00грн. сплачено з порушенням терміну сплати.

          Тому, суд вважає, що сума фінансових санкцій та пені за рішенням відповідача від 18.07.2007 р. за № 1053 підтверджується частково, а саме фінансові санкції в розмірі 10 % в сумі 89,00 грн. та пеня в розмірі 6,23 грн.

          Таким чином, суд приходить до висновку, що зазначене рішення підлягає частковому скасуванню на суму фінансових санкцій в розмірі5619 грн. та пені в розмірі 1686,80 грн.

Як вбачається з рішення про застосування фінансових санкцій та нарахування пені за несплату, або несвоєчасну сплату страхувальниками страхових внесків до Пенсійного фонду за № 1054 від 18.07.2007 р., зазначеним рішенням визначено штрафні санкції в розмірі 20 % та 50 % у сумі 83818,66 грн. та пеню в сумі 21976,95 грн. за період з 28.04.2007 р. по 05.07.2007 р.

          З розрахунку фінансової санкції та пені за вказаним рішенням, випливає, що штрафні санкції та пеня значаться нарахованими на суму зобов’язань 4%, 32 %, 42 % в розмірі 419093,34 грн. з датою виникнення зобов’язань 28.04.2007 р.

          Згідно розрахунку сум страхових внесків за березень 2007 р. значиться до нарахування сума страхових внесків 4 %, 32 %, 42 % в розмірі 419093,34 грн.

          З наявних у матеріалах справи первинних документів вбачається, що у погашення нарахованих зобов’язань за березень 2007 р. значиться перерахованими страхових внесків позивачем в сумі 418592,66 грн. наступними платіжними дорученнями, а саме: № 187 від 02.04.2007 р. на суму 400,00 грн., № 14644 від 17.04.2007 р. на суму 291196,44 грн., № 209 від 19.04.2007 р. на суму 92000,00 грн., № 210 від 19.04.2007 р. на суму 2122,29 грн., № 65 від 24.04.2007 р. на суму 27334,14 грн., № 80 від 27.04.2007 р. на суму 5539,79 грн.

          Виходячи з цього, судом встановлено, що зобов’язання позивача 4 %, 32 %, 42 % зі сплати страхових внесків за березень 2007 р. в розмірі 419093,34 грн., що стали підставою для прийняття вказаного спірного рішення з урахуванням призначення платежу у первинних документах значаться, як направлені до сплати до настання граничного терміну сплати 28.04.2007 р. в сумі 418592,66 грн., решта 500, 68 грн. сплаченою не значиться.

           Тому, суд вважає, що сума фінансових санкцій та пені за рішенням відповідача від 18.07.2007 р. за № 1054 не підтверджується, у зв’язку з чим, суд вважає, що вказане рішення підлягає визнанню недійсним.

Як вбачається з рішення про застосування фінансових санкцій та нарахування пені за несплату, або несвоєчасну сплату страхувальниками страхових внесків до Пенсійного фонду за № 1055 від 18.07.2007 р., зазначеним рішенням визначено пеню в сумі 6593,64 грн. за період з 06.04.2007 р. по 30.05.2007 р.

          З розрахунку фінансової санкції та пені за вказаним рішенням, випливає, що пеня значаться нарахованою на суму зобов’язань 4%, 32 %, 42 % в розмірі 129821,27 грн. з датою виникнення зобов’язань 06.04.2007 р.

          Через те, що у матеріалах справи відсутні первинні документи щодо нарахування зобов’язань 4 %, 32 %, 42 % в сумі 129821,27 грн., суд не може визначити підставу нарахування зобов’язань 4 %, 32 %, 42 % в сумі 129821,27 грн. з граничним терміном сплати 06.04.2007 р.

           Тому, суд вважає, що зазначене спірне рішення скасуванню не підлягає.

Як вбачається з рішення про застосування фінансових санкцій та нарахування пені за несплату, або несвоєчасну сплату страхувальниками страхових внесків до Пенсійного фонду за № 1056 від 18.07.2007 р., зазначеним рішенням визначено штрафні санкції в розмірі 10 % та 20 % у сумі 65671,64 грн. та пеню в сумі 16216,68 грн. за період з 28.03.2007 р. по 17.05.2007 р.

          З розрахунку фінансової санкції та пені за вказаним рішенням, випливає, що штрафні санкції та пеня значаться нарахованими на суму зобов’язань 4%, 32 %, 42 % в розмірі 367132,44 грн. з датою виникнення зобов’язань 28.03.2007 р.

          Згідно розрахунку сум страхових внесків за лютий 2007 р. значиться до нарахування сума страхових внесків 4 %, 32 %, 42 % в розмірі 367132,44 грн.

          З наявних у матеріалах справи первинних документів вбачається, що у погашення нарахованих зобов’язань за лютий 2007 р. значиться перерахованими страхових внесків позивачем в сумі 366291,01 грн. наступними платіжними дорученнями, а саме: № 137 від 27.03.2007 р. на суму 40917,00 грн., № 138 від 27.03.2007 р. на суму 2442,84 грн., № 136 від 23.03.2007 р. на суму 8300,00 грн., № 14606 від 16.03.2007 р. на суму 276830,17 грн., № 175 від 30.03.2007 р. на суму 37801,00 грн.

          Виходячи з цього, судом встановлено, що зобов’язання позивача 4 %, 32 %, 42 % зі сплати страхових внесків за лютий 2007 р. в розмірі 367132,44 грн., що стали підставою для прийняття вказаного спірного рішення з урахуванням призначення платежу у первинних документах значаться, як направлені до сплати до настання граничного терміну сплати 28.03.2007 р. в сумі 328490,01 грн., решта 37801,00 грн. з порушенням граничного терміну сплати 841,43 грн. не значаться сплаченими.

          Тому, суд вважає, що сума фінансових санкцій та пені за рішенням відповідача від 18.07.2007 р. за № 1056 підтверджується частково, а саме фінансові санкції в розмірі 10 % в сумі 3780,10 грн. та пеня в розмірі 75,60 грн.

          Таким чином, суд приходить до висновку, що зазначене рішення підлягає частковому скасуванню на суму фінансових санкцій в розмірі 61891,54 грн. та пені в розмірі 16141,08 грн.

Як вбачається з рішення про застосування фінансових санкцій та нарахування пені за несплату, або несвоєчасну сплату страхувальниками страхових внесків до Пенсійного фонду за № 1058 від 18.07.2007 р., зазначеним рішенням визначено штрафні санкції в розмірі 20 % у сумі 60800,24 грн. та пеню в сумі 14553,74 грн. за період з 28.01.2007 р. по 27.03.2007 р.

          З розрахунку фінансової санкції та пені за вказаним рішенням, випливає, що штрафні санкції та пеня значаться нарахованими на суму зобов’язань 4%, 32 %, 42 % в розмірі 334598,72 грн. з датою виникнення зобов’язань 28.01.2007 р.

          Згідно розрахунку сум страхових внесків за грудень 2006 р. значиться до нарахування сума страхових внесків 4 %, 32 %, 42 % в розмірі 334598,72 грн.

          З наявних у матеріалах справи первинних документів вбачається, що у погашення нарахованих зобов’язань за грудень 2006 р. значиться перерахованими страхових внесків позивачем в сумі 342598,72 грн. наступними платіжними дорученнями, а саме: № 14513 від 31.01.2007 р. на суму 211550,13 грн., № 40 від 31.01.2007 р. на суму 131048,59 грн.          Виходячи з цього, судом встановлено, що зобов’язання позивача 4 %, 32 %, 42 % зі сплати страхових внесків за грудень 2006 р. в розмірі 334598,72 грн., що стали підставою для прийняття вказаного спірного рішення з урахуванням призначення платежу у первинних документах значаться, як направлені до сплати з порушенням граничного терміну сплати 28.01.2007 р.

          Тому, суд вважає, що сума фінансових санкцій та пені за рішенням відповідача від 18.07.2007 р. за № 1058 підтверджується частково, а саме фінансові санкції в розмірі 10 % в сумі 33459,87 грн. та пеня в розмірі 1003,80 грн.

          Таким чином, суд приходить до висновку, що зазначене рішення підлягає частковому скасуванню на суму фінансових санкцій в розмірі 27340,37 грн. та пені в розмірі 13549,94 грн.

Суд зазначає, що спірні рішення прийняті відповідачем на підставі Закону України „Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування”.

У відповідності до п. 2 ч. 9 ст. 106 Закону України „Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування”, виконавчі органи Пенсійного фонду застосовують до страхувальників такі фінансові санкції: за несплату (неперерахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) страхувальниками страхових внесків, у тому числі донарахованих страхувальниками або територіальними органами Пенсійного фонду, накладається штраф залежно від строку затримки платежу в розмірі:

10 відсотків своєчасно не сплачених зазначених сум - у разі затримки їх сплати у строк до 30 календарних днів включно;

20 відсотків зазначених сум - у разі затримки їх сплати у строк до 90 календарних днів включно;

50 відсотків зазначених сум - у разі затримки їх сплати понад 90 календарних днів.

Одночасно на суми своєчасно не сплачених (не перерахованих) страхових внесків і фінансових санкцій нараховується пеня в розмірі 0,1 відсотка зазначених сум коштів, розрахована за кожний день прострочення платежу.

Суд не приймає посилання відповідача на частину 5 статті 106 Закону України № 1058 з огляду на те, що відповідно до абзацу 2 пункту 9 даної статті відповідальність передбачена за несплату (неперерахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) страхувальниками страхових внесків.

Аналіз зазначених норм доводить, що об’єктом застосування штрафу та нарахування пені є сплачена платником сума внесків, а не погашена сума недоїмки.

Відповідач в обґрунтування своєї позиції посилається на ч. 5 ст. 106 Закону України „Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування”, відповідно до якої за рахунок сум, що надходять від страхувальника або від державної виконавчої служби в рахунок сплати недоїмки, погашаються суми недоїмки, пені та фінансових санкцій у порядку календарної черговості їх виникнення. У разі, коли страхувальник має несплачену недоїмку, пеню та фінансові санкції і здійснює сплату поточних сум страхових внесків, ці суми зараховуються в рахунок сплати недоїмки, пені та фінансових санкцій.

Таким чином, відповідач зарахував поточні платежі, сплачені за період з 20.12.2006 р. по 05.07.2007 р. в рахунок погашення недоїмки, пені та фінансових санкцій, що виникли у минулих періодах, та розрахував розмір штрафних санкцій та пені виходячи з того, що були сплачені недоїмка, пеня та фінансові санкції, що виникли в попередніх періодах, а поточні платежі сплачені в меншій сумі.

Стосовно погашення суми недоїмки відповідно до другого речення частини 5 статті 106 Закону України № 1058 суд зазначає, що даними нормами передбачене послідовне погашення недоїмки, пені, та фінансових санкцій при здійсненні сплати поточних сум страхових внесків (а саме вона мала місце у спірних відносинах), без порядку календарної черговості їх виникнення, як зазначено у першому реченні даного пункту.

Таким чином, зарахування відповідачем сплачених позивачем поточних сум страхових внесків в рахунок сплати недоїмки, пені та фінансових санкцій здійснене з порушенням вимог Закону, що призвело до неправильного визначення суми штрафу та пені.

Суд вважає, що відповідачем помилково визначено базу для нарахування штрафів та пені.

          Тому, суд приймає до уваги висновки експерта та виходячи з вищезазначеного приходить до висновку про часткове задоволення позовних вимог.

Крім того, суд вважає за необхідне стягнути з державного бюджету на користь Донецького науково – дослідного інституту судових експертиз документально підтверджені витрати за проведення судової експертизи в сумі 1912,00 грн.

Відповідно до ст. 94 Кодексу адміністративного судочинства України, якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб’єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України.

Позивач під час подачі позовної заяви сплатив судовий збір, що підтверджується платіжним дорученням (а.с. № 1).

Витрати по сплаті судового збору у розмірі 3 грн.40 коп. підлягають стягненню з коштів Державного бюджету на користь позивача.

Керуючись ст.ст.2-15, 17-18, 33-35, 41-42, 47-51, 56-59, 69-71, 79, 86, 87, 94, 99, 104-107, 110-111, 121, 122-143, 151-154, 158, 162, 163, 167, 185-186, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

П О С Т А Н О В И В :

Позов Державного підприємства «Орджонікідзевугілля» до Управління Пенсійного Фонду України в м. Єнакієве Донецької області про визнання недійсними рішень про застосування фінансових санкцій – задовольнити частково.

           Визнати рішення Управління Пенсійного Фонду України в м. Єнакієве Донецької області від 18.07.2007 р. за № 1050 про застосування фінансових санкцій та нарахування пені за несплату (неперерахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) страхувальниками страхових внесків, у тому числі донарахованих страхувальниками або органом Пенсійного фонду – недійсним.

Визнати рішення Управління Пенсійного Фонду України в м. Єнакієве Донецької області від 18.07.2007 р. за № 1054 про застосування фінансових санкцій та нарахування пені за несплату (неперерахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) страхувальниками страхових внесків, у тому числі донарахованих страхувальниками або органом Пенсійного фонду - недійсним.

Визнати рішення Управління Пенсійного Фонду України в м. Єнакієве Донецької області від 18.07.2007 р. за № 1052 про застосування фінансових санкцій та нарахування пені за несплату (неперерахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) страхувальниками страхових внесків, у тому числі донарахованих страхувальниками або органом Пенсійного фонду - частково недійсним на суму фінансових санкцій в розмірі 3190,52 грн. та пені в розмірі 1763,86 грн.

Визнати рішення Управління Пенсійного Фонду України в м. Єнакієве Донецької області від 18.07.2007 р. за № 1053 про застосування фінансових санкцій та нарахування пені за несплату (неперерахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) страхувальниками страхових внесків, у тому числі донарахованих страхувальниками або органом Пенсійного фонду - частково недійсним на суму фінансових санкцій в розмірі 5619 грн. та пені в розмірі 1686,80 грн.

          Визнати рішення Управління Пенсійного Фонду України в м. Єнакієве Донецької області від 18.07.2007 р. за № 1056 про застосування фінансових санкцій та нарахування пені за несплату (неперерахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) страхувальниками страхових внесків, у тому числі донарахованих страхувальниками або органом Пенсійного фонду - частково недійсним на суму фінансових санкцій в розмірі 61891,54 грн. та пені в розмірі 16141,08 грн.

Визнати рішення Управління Пенсійного Фонду України в м. Єнакієве Донецької області від 18.07.2007 р. за № 1058 про застосування фінансових санкцій та нарахування пені за несплату (неперерахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) страхувальниками страхових внесків, у тому числі донарахованих страхувальниками або органом Пенсійного фонду - частково недійсним на суму фінансових санкцій в розмірі 27340,37 грн. та пені в розмірі 13549,94 грн.

          Стягнути з Управління Пенсійного Фонду України в м. Єнакієве Донецької області на користь Державного підприємства «Орджонікідзевугілля» судовий збір в сумі 3,40 грн.

Стягнути з Державного бюджету України на користь Донецького науково – дослідного інституту судових експертиз на рахунок 35224001000122 в ГУДК у Донецькій області, ЄДРПОУ 02883147, МФО 834016 Донецький НДІ судових експертиз документально підтверджені витрати на проведення судової експертизи в сумі 1 912 (одна тисяча дев’ятсот дванадцять) гривень.

В іншій частині позовних вимог – відмовити.

Постанова постановлена у нарадчій кімнаті та проголошена її вступна та резолютивна частина у судовому засіданні 19 травня 2009 року.

Повний текст постанови складено 24 травня 2009 року.

          Заява про апеляційне оскарження постанови суду подається протягом десяти днів з дня її проголошення, а в разі складення постанови у повному обсязі - з дня складення в повному обсязі - до Донецького апеляційного адміністративного суду через Донецький окружний адміністративний суд.

          Апеляційна скарга на постанову суду подається до Донецького апеляційного адміністративного суду через Донецький окружний адміністративний суд протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження.

          Апеляційна скарга може бути подана без попереднього подання заяви про апеляційне оскарження, якщо скарга подається у строк, встановлений для подання зяви про апеляційне оскарження.

Суддя                                                                                           Галатіна О.О.