Ухвала суду № 67491783, 30.06.2017, Лівобережний районний суд міста Маріуполя (до 25.04.2025 - Орджонікідзевський районний суд м. Маріуполя)

Справа № 265/3713/17

Провадження № 1-кс/265/2012/17

У Х В А Л А

30 червня 2017 року місто Маріуполь

Слідчий суддя Орджонікідзевського районного суду міста Маріуполя Донецької області Міхєєва І.М., за участю секретаря судового засідання Розсоха І.О.,

за участю старшого слідчого військової прокуратури Маріупольського гарнізону Миргород Б.П., військового прокурора Маріупольського гарнізону Сластіна М.С., підозрюваного ОСОБА_4, захисників Сукач О.В. та Юдіна А.Ю. , розглянувши клопотання старшого слідчого військової прокуратури Маріупольського гарнізону Миргород Б.П., погоджене із військовим прокурором Маріупольського гарнізону Жоган А.А., про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою по кримінальному провадження № 12014050770004343 відносно ОСОБА_4, підозрюваного у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.ч. 3, 5 ст. 27, п.п. 6, 11, 12 ч. 2 ст. 115 КК України,

В С Т А Н О В И В:

23 червня 2017 року до суду надійшло клопотання старшого слідчого військової прокуратури Маріупольського гарнізону Миргород Б.П., погоджене із військовим прокурором Маріупольського гарнізону Жоган А.А., про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою за кримінальним провадженням № 12014050770004343 відносно ОСОБА_4, підозрюваного у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.ч. 3, 5 ст. 27, п.п. 6, 11, 12 ч. 2 ст. 115 КК України, в межах строку досудового розслідування до 29.07.2017.

Копія клопотання та додані до нього матеріали вручені підозрюваному ОСОБА_4 23 червня 2017 року об 14-59 год.

В обґрунтування клопотання слідчий зазначає, що у провадженні військової прокуратури Маріупольського гарнізону перебувають матеріали кримінального провадження за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч.ч. 3, 5 ст. 27, ст. 257, ч. 1 ст. 410, ч.ч. 3, 5 ст. 27, ч. 3 ст. 146, ч.ч. 3, 5 ст. 27, п.п. 3, 6, 9, 11, 12 ч. 2 ст. 115, ч. 1 ст. 263 КК України.

У клопотанні детально викладено встановлені на даний час органом досудового розслідування обставини вчинення кримінальних правопорушень та роль кожного з учасників у його вчиненні, зокрема ОСОБА_4 Серед іншого у клопотанні слідчого зазначено, що ОСОБА_4, своїми умисними діями, що виразилися в умисному протиправному заподіянні смерті іншій людині, тобто умисному вбивстві вчиненому з корисливих мотивів, вчиненому на замовлення, за попередньою змовою групою осіб, як організатор та пособник вчинив кримінальне правопорушення, передбачене ч.ч. 3, 5 ст. 27, п.п. 6, 11, 12 ч. 2 ст. 115 КК України.

Про підозру ОСОБА_4 у вчиненні зазначеного кримінального правопорушення повідомлено 23.06. 2017 року о 14-45 год.

За переконанням слідчого, вина ОСОБА_4 у вчиненні вказаного кримінального правопорушення, об'єктивно підтверджується зібраними під час досудового розслідування доказами, зафіксованими в письмових документах доданих до клопотання, а саме: протоколами допиту у якості свідка та потерпілої ОСОБА_9; свідків ОСОБА_10, ОСОБА_11, ОСОБА_12; оглядом автомобіля ВАЗ-2106; показаннями підозрюваного ОСОБА_13; слідчим експериментом за участю підозрюваного ОСОБА_13, в ході якого знайдено труп ОСОБА_14; протоколом впізнання ОСОБА_15 потерпілою ОСОБА_16 по фотознімкам; протоколом одночасного допиту між ОСОБА_13 та ОСОБА_15; висновком судової молекулярно-генетичної експертизи № 8-40 від 14.03.2017, згідно з яким останки людини, виявлені при слідчому експерименті за участі підозрюваного ОСОБА_13, на 99,9999% належать ОСОБА_14; висновком судової медико-криміналістичної експертизи № 193-МК, згідно з яким, останки людини виявлені при слідчому експерименті за участі підозрюваного ОСОБА_13 співпадають з анатомно-морфологічними ознаками та антропометричними показниками потерпілого ОСОБА_14; висновком балістичної експертизи № 26/3.2-255 від 04.04.2017, яким ідентифіковано кулі вилучені з місця події та зброю з якої здійснювалися постріли; висновком балістичної експертизи № 26/3.2/3.3/5.1-84 24.03.2017; висновком судово-медичної експертизи кісткових останків № 192- МК від 31.03.2017, відповідно до якого на кістках виявлені вогнепальні поранення; протоколом впізнання ОСОБА_13 ОСОБА_4; протоколом допиту ОСОБА_17 та ОСОБА_18, які показали, що у ОСОБА_4 були неприязні стосунки з ОСОБА_14 та у ОСОБА_4 був мотив заказати вбивство потерпілого; протоколом допиту свідка співробітника СБУ ОСОБА_19, якого ОСОБА_4 умовляв надати свідчення, що автомобіль ВАЗ-2106 надавався за його проханням, але свідок категорично це відхиляв, що і підтвердив при одночасному допиті; протоколом одночасного допиту між ОСОБА_19, ОСОБА_4 та ОСОБА_20, під час якого останні підтвердили свої раніше надані показання; допитами у якості свідків ОСОБА_21 та ОСОБА_22, у присутності яких ОСОБА_4 02.11.2014 просив у ОСОБА_10 його автомобіль ВАЗ-2106; деталізаціями телефонних номерів, згідно яких встановлено зв'язки у час вчинення умисного вбивства ОСОБА_14 між ОСОБА_23, ОСОБА_8 та ОСОБА_4; деталізацією телефонного номеру підозрюваного ОСОБА_13, яким він користувався у 2014 році, наявні телефонні з'єднання з телефонним номером ОСОБА_4;

В обґрунтування клопотання слідчий посилається на те, що існує обґрунтована підозра у вчиненні ОСОБА_24 кримінального правопорушення, передбаченогоч.ч. 3, 5 ст. 27, п.п. 6, 11, 12 ч. 2 ст. 115 КК України, а також існують ризики, що оскільки ОСОБА_4 підозрюється у вчиненні особливо тяжкого злочину, то у випадку незастосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою підозрюваний матиме змогу переховуватись від органів досудового розслідування, здійснювати вплив на свідків, а тому ці ризики виправдовують тримання підозрюваного під вартою, оскільки інші запобіжні заходи не зможуть запобігти вказаним ризикам. Крім того, на даний час на території Донецької та Луганської областей продовжується збройний конфлікт між Збройними Силами України та незаконними військовими формуваннями, які тимчасово окупували частину території Донецької та Луганської областей, яка є непідконтрольною правоохоронним та іншим органам України, а відтак перебуваючи на волі з метою ухилення від слідства та суду ОСОБА_4 зможе виїхати на тимчасово окуповану частину території Донецької чи Луганської областей.

Прокурор у судовому засіданні наполягав на задоволенні поданого слідчим клопотання, надавши обґрунтування необхідності його задоволення аналогічні тим, що викладені в клопотанні слідчого. Додатково зазначив, у випадку незастосування до ОСОБА_4 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, крім інших ризиків, він може знищити, сховати, спотворити будь які речі та документи, які мають значення для даного кримінального провадження, чинити тиск на свідків та потерпілу.Просив застосувати до підозрюваного ОСОБА_4 запобіжний захід у вигляді триманні під вартою в межах строку досудового розслідування, тобто до 29.07.2017 року та не визначати останньому розмір застави у кримінальному провадженні.

Слідчий підтримав думку прокурора та просив клопотання задовольнити.

Підозрюваний ОСОБА_4 свою провину у вчиненні кримінального правопорушення не визнав. Просив відмовити в задоволенні клопотання слідчого, та взагалі не застосовувати відносно нього запобіжний захід, посилався на відсутність намірів переховуватися від суду та впливати на свідків та потерпілу. При вирішенні клопотання просив врахувати, що він має сім,ю, дітей, незадовільний стан здоров'я.

Захисники Сукач О.В. та Юдін А.Ю. просили відмовити в задоволенні клопотання слідчого про застосування відносно ОСОБА_4 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, мотивуючи тим, що прокурором та слідчим не надано достатніх доказів на підтвердження наявності обґрунтованої підозри у вчиненні ОСОБА_4 кримінального правопорушення передбаченогоч.ч. 3, 5 ст. 27, п.п. 6, 11, 12 ч. 2 ст. 115 КК України та відсутністю ризиків передбачених ст.177 КПК України. При цьому просили при вирішенні клопотання врахувати, обставини передбачені пунктами 3-8 ч.1 ст.178 КПК України та незадовільний стан здоров'я підозрюваного, надавши слідчому судді відповідні медичні документи та документи, що характеризують особу підозрюваного.

Вивчивши клопотання та докази, якими обґрунтовується клопотання, заслухавши пояснення учасників провадження, слідчий суддя дійшов наступного висновку.

Судовим розглядом встановлено, що у провадженні військової прокуратури Маріупольського гарнізону перебуває кримінальне провадження № 12014050770004343 за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч.ч. 3, 5 ст. 27, ст. 257, ч. 1 ст. 410, ч.ч. 3, 5 ст. 27, ч. 3 ст. 146, ч.ч. 3, 5 ст. 27, п.п. 3, 6, 9, 11, 12 ч. 2 ст. 115, ч. 1 ст. 263 КК України.

ОСОБА_4 підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення передбаченого ч.ч. 3, 5 ст. 27, п.п. 6, 11, 12 ч. 2 ст. 115 КК України, про що йому повідомлено 23.06.2017 року о 14-45 год.

Згідно ст. 2 КПК України завданнями кримінального провадження є захист особи, суспільства та держави від кримінальних правопорушень, охорона прав, свобод та законних інтересів учасників кримінального провадження, а також забезпечення швидкого, повного та неупередженого розслідування і судового розгляду з тим, щоб кожний, хто вчинив кримінальне правопорушення, був притягнутий до відповідальності в міру своєї вини, жоден невинуватий не був обвинувачений або засуджений, жодна особа не була піддана необґрунтованому процесуальному примусу і щоб до кожного учасника кримінального провадження була застосована належна правова процедура.

Згідно ст. 8 КПК України кримінальне провадження здійснюється з додержанням принципу верховенства права, відповідно до якого людина, її права та свободи визнаються найвищими цінностями та визначають зміст і спрямованість діяльності держави. Принцип верховенства права у кримінальному провадженні застосовується з урахуванням практики Європейського суду з прав людини.

Відповідно до вимог ст. 177 КПК України підставою для застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді вважати, що підозрюваний може перешкоджати кримінальному провадженню чи вчинити інше правопорушення.

Розглядаючи клопотання про застосування запобіжного заходу для прийняття законного і обґрунтованого рішення, суд, відповідно до ст. 178 КПК України та практики Європейського суду з прав людини, крім наявності вищезазначених обставин, повинен врахувати тяжкість кримінального правопорушення, у вчиненні якого підозрюється особа та особисті обставини життя особи, які можуть свідчити на користь збільшення (зменшення) ризику переховування від правосуддя чи інших способів неналежної процесуальної поведінки.

Вирішуючи питання про застосування відносно ОСОБА_4 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою слід виходити з наступного.

Додані до клопотання матеріали, які зазначені у клопотанні та наведені вище в частині його обґрунтування свідчать про вагомість наявних доказів про вчинення підозрюваним ОСОБА_4 кримінального правопорушення передбаченого ч.ч. 3, 5 ст. 27, п.п. 6, 11, 12 ч. 2 ст. 115 КК України.

При цьому вирішуючи питання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя виходить не з точки зору їх доведеності, а з точки зору допустимості прийти до висновку, що підозрювана особа могла вчинити кримінальне правопорушення за викладених обставин.

Висновки щодо будь-яких обставин, які стосуються суті підозри, обвинувачення, не мають преюдиціального значення для суду під час судового розгляду або для слідчого чи прокурора під час цього або іншого кримінального проваджень. Адже факти, які є підставою для підозри ще не досягли рівня, необхідного для засудження або навіть для пред'явлення обвинувачення, яке відбувається на наступному етапі кримінального процесу. Отже на досудовому розслідуванні встановлення обґрунтованості підозри оцінюється в сукупності наданих прокурором матеріалів та їх переконливості у тому, що підозрювана особа могла вчинити інкримінований їй злочин.

Таким чином, слід визнати підозру щодо ОСОБА_4 обґрунтованою та достатньою для того, що прийти до висновку про наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді вважати, що підозрюваний може здійснити дії, передбачені частиною першою ст. 177 КПК України, а тому приходить до переконання про необхідність вирішувати питання про застосування певного виду запобіжного заходу для підозрюваного ОСОБА_4

Разом з тим, за положеннями ст. 183 КПК України, тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо більш м'які запобіжні заходи не зможуть запобігти ризикам неналежної процесуальної поведінки підозрюваного.

Вислухавши пояснення учасників кримінального провадження, слідчий суддя встановив, що виключних обставин для тримання ОСОБА_4 під вартою немає, оскільки даних, які б свідчили про недостатність застосування більш м'яких запобіжних заходів у клопотанні слідчого не вказано та прокурором в судовому засіданні не доведено. Заявлені ризики, в сукупності з тяжкістю кримінального правопорушення та даних про особу підозрюваного, не можуть служити виключними підставами для запобіжного ув'язнення підозрюваного.

Відповідно до пунктів 3, 4 статті 5 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод та практики Європейського суду з прав людини, обмеження права особи на свободу і особисту недоторканість можливо лише в передбачених законом випадках за встановленою процедурою.

При цьому, відповідно до установленої практики Європейського суду з прав людини, висновки про ступінь ризиків та неможливості запобігання їм більш м'яких запобіжних заходів, мають бути зроблені за результатами сукупного аналізу обставин злочину та особистості підозрюваного (його характеру, моральних якостей, способу життя, сімейних зв'язків, постійного місця роботи, утриманців), поведінки підозрюваного під час розслідування кримінального правопорушення (наявність або відсутність спроб ухилятися від органів влади) поведінки підозрюваного під час попередніх розслідувань (способу життя взагалі, способу самозабезпечення, системності злочинної діяльності, наявності злочинних зв'язків). Сама лише тяжкість вчиненого кримінального правопорушення, хоча і є визначеним елементом при оцінці ризику ухилення від органу досудового розслідування та/або суду, однак не може бути достатньою підставою для законності тримання особи під вартою.

Вирішуючи вказане питання слід врахувати тяжкість покарання, що загрожує ОСОБА_4 у разі визнання його винуватим у кримінальному правопорушеннні, у вчиненні якого він підозрюється, вік та стан здоров'я підозрюваного, міцність соціальних зв'язків підозрюваного в місці його постійного проживання, зокрема слід врахувати те, що підозрюваний має постійне місце проживання в смт. Мангуш, займається підприємницькою діяльністю, має сім'ю, дітей та онуків, незадовільний стан здоров'я, раніше до кримінальної відповідальності не притягувався, позитивно характеризується за місцем мешкання, відсутність даних ухилення останнього від органів досудового слідства та суду.

Так, згідно характеристик Мангушської районної державної адміністрації, громадської організації «Центр розвитку та Партнерства», Першотравневої районної організації Партії промисловців і підприємців України, ОСОБА_4 має міцну сім'ю, займається вихованням дітей, підтримує добрі стосунки як у сім'ї так і в спілкуванні з сусідами, бере активну участь у громадському житті житлового кварталу міста де проживає, є патріотом України, надає волонтерську підтримку в зоні АТО. З перших днів конфлікту на сході України став активним захисником інтересів держави, її самостійності та суверенності. Був учасником багатьох акції з підтримки ЗСУ, має подяку від голови ГО «Серця Переяславщини» за допомогу волонтерам та активну участь у забезпеченні військовослужбовців ЗСУ та добровольчих батальйонів Київської області, підтримання бойового духу захисників державного суверенітету. Вказане свідчить, що ОСОБА_4 має стійки соціальні зв'язки та бездоганну репутацію.

З наданої стороною захисту виписки з медичної картки амбулаторного (стаціонарного) хворого вбачається, що ОСОБА_4 з 24.06.2017 року знаходився на лікуванні в умовах стаціонару неврологічного відділення Мангушської ЦРЛ, має стан після перенесеного ішемічного інсульту та інші захворювання пов'язані з порушенням кровообігу головного мозку.

З урахуванням наведеного слід визнати те, що під час розгляду клопотання не було доведено те, що більш м'якій запобіжний захід ніж тримання під вартою не забезпечать виконання підозрюваним процесуальних обов'язків, та спробам останнього переховуватись від органу досудового розслідування. А посилання органу досудового розслідування про те, що підозрюваний може знищити, сховати, спотворити будь які речі та документи, незаконним чином впливати на учасників кримінального провадження, свідків, або перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином не доведена належним чином з урахуванням стадії кримінального провадження, часу подій кримінального правопорушення та можливості уникнути вказаних ризиків іншим більш м'яким запобіжним заходом.

В цьому випадку слід вважати, що на даній стадії кримінального провадження запобіжний захід у вигляді цілодобового домашнього арешту з покладенням обов'язків визначених ст.194 КПК України, забезпечить процесуальну поведінку підозрюваного ОСОБА_4 з метою уникнення можливості вчинення дій визначених ст. 177 КПК України.

При цьому, слідчий суддя не вбачає обґрунтованих підстав для застосування відносно підозрюваного ОСОБА_4 більш м'якого запобіжного заходу, як то особиста порука оскільки вважає його недостатнім запобіжним заходом, який би зміг запобігти ризикам неналежної процесуальної поведінки підозрюваного

На підставі викладеного та керуючись ст.29 Конституції України, ст.ст.177,178,181,184, 192-194,196,198, 395,532,534 КПК України, слідчий судя,

У Х В А Л И В:

У задоволенні клопотання старшого слідчого військової прокуратури Маріупольського гарнізону Миргород Б.П., погодженого із військовим прокурором Маріупольського гарнізону Жоган А.А., про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою по кримінальному провадження № 12014050770004343 відносно ОСОБА_4 - відмовити.

Застосувати до підозрюваного ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1, мешкаючого в АДРЕСА_1, запобіжний захід у вигляді цілодобового домашнього арешту, заборонивши підозрюваному цілодобово залишати житло, окрім часу необхідного для лікування в умовах стаціонару в медичних закладах системах охорони здоров'я.

Покласти на підозрюваного ОСОБА_4 наступні обов'язки:

- прибувати на виклик до досудового слідства, прокурора або суду, а в разі неможливості з'явитися через поважні причини - завчасно повідомляти про це посадову особу або орган, що здійснив виклик;

- повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання.

- здати на зберігання свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в'їзд в Україну;

- утримуватись від спілкування з ОСОБА_9, ОСОБА_10, ОСОБА_12, ОСОБА_21, ОСОБА_25, ОСОБА_26, ОСОБА_11, ОСОБА_27, ОСОБА_18 та з іншими підозрюваним даного кримінального провадження.

Роз'яснити підозрюваному, що відповідно до ч. 5 ст. 181 КПК України, працівники органу Національної поліції з метою контролю за його поведінкою, мають право з'являтися в житло, під арештом в якому він перебуває, вимагати надання усних чи письмових пояснень з питань, пов'язаних із виконанням покладених на нього зобов'язань.

Термін дії домашнього арешту та обов'язків, покладених судом, строком до 29 липня 2017 р., включно.

У разі необхідності цей строк може бути продовжений за клопотанням прокурора в порядку, передбаченому ст.199 КПК України. Після закінчення строку, в тому числі продовженого, на який на підозрюваного, обвинуваченого були покладені відповідні обов'язки, ухвала про застосування запобіжного заходу в цій частині припиняє свою дію і обов'язки скасовуються.

Ухвала щодо застосування запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту підлягає виконанню після її проголошення.

Ухвалу передати для виконання органу Національної поліції за місцем мешкання підозрюваного, а саме: Мангушському ВП ГУНП в Донецькій області: адреса 87400 Донецька область, смт. Мангуш, вулиця Тітова, 63.

Контроль за виконанням ухвали покласти на прокурора військової прокуратури Маріупольського гарнізону.

Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до Апеляційного суду Донецької області протягом 5 днів з дня її проголошення.

Слідчий суддя І.М. Міхєєва