Рішення № 67489052, 27.06.2017, Апеляційний суд Вінницької області

Справа № 127/18094/15-ц Провадження № 22-ц/772/1747/2017Головуючий в суді першої інстанції Жмудь О. О.Категорія 30 Доповідач Якименко М. М.

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ВІННИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

27 червня 2017 рокум. Вінниця

Колегія суддів судової палати з розгляду цивільних справ апеляційного суду Вінницької області у складі:

головуючого Якименко М.М.,

суддів: Ковальчука О.В., Іващука В.А.,

при секретарі Безрученко Н.Р.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за позовом ОСОБА_2, ОСОБА_3 до Публічного акціонерного товариства «Універсал Банк», реєстраційної служби Вінницького міського управління юстиції Вінницької області про виключення із державного реєстру речових прав на нерухоме майно записів про обтяження, відшкодування матеріальної і моральної шкоди, за апеляційною скаргою Публічного акціонерного товариства «Універсал Банк» на рішення Вінницького міського суду Вінницької області від 09 жовтня 2015 року, -

ВСТАНОВИЛА:

У серпні 2015 року ОСОБА_2 та ОСОБА_3 звернулися до суду з даним позовом, який обгрунтовували тим, що 11 червня 2007 року між Відкритим акціонерним товариством «Банк Універсальний», правонаступником якого є Публічне акціонерне товариство «Універсал Банк» (далі - ПАТ «Універсал Банк»), і позивачами було укладено три договори іпотеки в забезпечення виконання зобов'язань за кредитними договорами від 11 червня 2007 року № № 13/122-К-07, 13/123-К-07, 13/124-К-07.

За умовами цих договорів в забезпечення виконання взятих на себе кредитних зобов'язань позивачами було передано в заставу нерухоме майно - квартиру АДРЕСА_1. У подальшому при нотаріальному посвідченні договорів іпотеки приватним нотаріусом Вінницького міського нотаріального округу Рудик Л.В. було накладено відповідне обтяження.

24 жовтня 2014 року боржники повністю сплатили отримані раніше кошти за кредитами, що підтверджується відповідними довідками від 14 січня 2015 року.

У зв'язку з цим позивачі з жовтня 2014 року почали звертатись до Вінницького відділення ПАТ «Універсал Банк» з питанням зняття обтяжень з їх квартири та розраховували на те, що відповідач виконає покладені на нього чинним законодавством України зобов'язання і вчинить дії, необхідні для знаття обтяжень з майна позивачів.

Тривалий час відповідач ПАТ «Універсал Банк» ігнорував усні вимоги позивачів, тому 12 травня 2015 року ОСОБА_2 звернулася до відповідача з письмовою заявою від 08 травня 2015 року з проханням виконати усі необхідні дії, пов'язані із знаттям всіх обтяжень щодо об'єкта застави та повернути відповідні документи на квартиру.

Позивачі просили невідкладно зняти обтяження з власної квартири, оскільки щодо неї уклали договір намірів від 12 квітня 2015 року, за яким зобов'язались протягом трьох місяців укласти нотаріально посвідчений договір купівлі-продажу квартири з ОСОБА_5 та отримали від неї в забезпечення виконання власних зобов'язань завдаток в розмірі 15 000 грн, про що свідчить її власноручна розписка від 12 квітня 2015 року.

Незважаючи на неодноразові усні та письмові вимоги позивачів ПАТ «Універсал Банк» не подав реєстратору Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень заяву про припинення обтяження квартири з подальшим вилученням відповідного запису з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень, внаслідок чого позивачі не змогли укласти з ОСОБА_5 нотаріально посвідчений договір купівлі-продажу квартири. Невиконання цього обов'язку відповідачем завдало позивачам збитків, оскільки внаслідок невиконання договору намірів від 12 квітня 2015 року вони повернули ОСОБА_5 подвійну суму завдатку в розмірі 30 000,00 гривень.

Внаслідок протиправної бездіяльності відповідача ПАТ «Універсал Банк» позивачі зазнали матеріальних збитків у розмірі 15 000 гривень, які просили стягнути з банку з підстав, визначених ст. 1166 ЦК України.

Також вказували, що бездіяльністю відповідача ПАТ «Універсал Банк» їм також заподіяно моральну шкоду, яка полягає в душевних стражданнях, які вони зазнали у зв'язку з протиправною поведінкою відповідача щодо них, втрати нормальних життєвих зв'язків, необхідності докласти додаткових зусиль для організації свого життя.

Враховуючи характер грубого порушення прав позивачів з боку ПАТ «Універсал Банк», глибину їх душевних страждань, ступінь вини відповідача, а також враховуючи інші обставини, які мають значення, зокрема, тривалість порушень прав позивачів, враховуючи вимоги розумності і справедливості, позивачі обраховують завдану кожному з них моральну шкоду в розмірі 5 000 гривень, яка, вважають, підлягає відшкодуванню одноразово в порядку ст. 1167 ЦК України.

Позивачі просили задовольнити їхні позовні вимоги в повному обсязі, стягнувши з відповідача ПАТ «Універсал Банк» заподіяну їм шкоду.

Рішенням Вінницького міського суду Вінницької області від 09 жовтня 2015 року позов задоволено.

Виключено із Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень записи про обтяження вказаної квартири, внесені на підставі договорів іпотеки, посвідчених приватним нотаріусом Вінницького міського нотаріального округу Рудик Л.В. 11 червня 2007 року за реєстровими номерами № 136, № 138, № 139.

Стягнуто з Публічного акціонерного товариства «Універсал Банк» на користь кожного з позивачів моральну шкоду в розмірі 5 000 грн, а також 15 000 грн в рахунок відшкодування матеріальної шкоди.

Стягнуто з Публічного акціонерного товариства «Універсал Банк» на користь ОСОБА_2, ОСОБА_3 4 872 грн витрат на правову допомогу та 493 грн 60 коп. зі сплати судового збору.

Не погодився з таким рішенням відповідач ПАТ «Універсал Банк», оскаржив його в апеляційному порядку. Посилаючи на грубе порушення судом норм матеріального та процесуального права, просить рішення скасувати та ухвалити нове, яким в задоволенні позову відмовити.

В свою чергу позивачі подали письмові заперечення, в яких просили скаргу відхилити, а рішення суду залишити без змін.

Рішенням Апеляційного суду Вінницької області від 26 листопада 2015 року рішення Вінницького міського суду Вінницької області від 09 жовтня 2015 року скасовано, та ухвалено нове рішення, яким у позові відмовлено. Вирішено питання про розподіл судових витрат.

Не погодившись з рішенням апеляційного суду ОСОБА_2 та ОСОБА_3 оскаржили його в касаційному порядку.

Вищим спеціалізованим судом України з розгляду цивільних та кримінальних справ касаційна скарга позивачів задоволена частково: рішення Апеляційного суду Вінницької області від 26 листопада 2015 року скасовано, а справу направлено на новий розгляд до суду апеляційної інстанції.

Касаційна інстанція, скасовуючи рішення, вказала на те, що суди при його ухваленні не надали оцінку доводам і доказам сторін, не перевірили та не провели розрахунків сум і не навели відповідні результати у судовому рішенні, належним чином не врахували, не перевірили доводів щодо виконання зобов'язань за кредитними договорами, законності збереження обтяжень майна та невжиття заходів для припинення іпотеки.

Висновки та мотиви, з яких скасовано рішення, є обов'язковими для суду першої чи апеляційної інстанції при новому розгляді справи.

Колегія суддів, заслухавши доповідача, пояснення представника позивачів та представника відповідача ПАТ «Універсал Банк», дослідивши матеріали справи, перевіривши законність та обгрунтованість рішення в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених в суді першої інстанції, прийшла до висновку про задоволення скарги з таких підстав.

Відповідно до ст.213 ЦПК України рішення суду повинно бути законним і обґрунтованим.

Законним є рішення, яким суд, виконавши всі вимоги цивільного судочинства, вирішив справу згідно із законом.

Обґрунтованим є рішення, ухвалене на основі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Таким вимогам рішення суду першої інстанції не відповідає.

Так, судом було встановлено, що 11 червня 2007 року між ВАТ «Банк Універсальний» і позивачами на забезпечення виконання зобов'язань за кредитними договорами було укладено три договори іпотеки: № № 13/122-К-07, 13/123-К-07, 13/124-К-07.

За умовами цих договорів на забезпечення виконання названих кредитних договорів ними було передано в заставу квартиру АДРЕСА_1. В подальшому при нотаріальному посвідченні договорів іпотеки приватним нотаріусом Вінницького міського нотаріального округу Рудик Л.B. накладено обтяження на вказане майно.

Термін погашення даних кредитів був визначений до 10 червня 2017 року.

Згідно з довідками ПАТ «Універсал Банк» від 14 липня 2015 року кредитні кошти за кредитними договорами від 11 червня 2007 року № № 13/122-К-07, 13/123-К-07, 13/124-К-07 сплачені повністю.

Апеляційною інстанцією встановлено факт повного виконання зобов'язань по кредитному договору, який визнавався обома сторонами. Заперечень щодо відсутності боргу від відповідача не надходило.

Так, відповідно до договору намірів від 12 квітня 2015 року, на який посилаються позивачі, обґрунтовуючи позов, між ними та покупцем ОСОБА_5 було укладено договір, згідно з яким у строк до 12 липня 2015 року продавці зобов'язуються передати у власність покупця за нотаріально посвідченим договором купівлі-продажу житлову квартиру (предмет застави), а покупець прийняти у власність та оплатити продавцям її вартість, яка визначена в розмірі 600 000 грн. До укладення договору купівлі продажу покупець сплатив продавцям в якості завдатку грошову суму в розмірі 15 000 грн.

12 травня 2015 року ОСОБА_3 звернулась з письмовим зверненням до ВАТ «Банк Універсальний» з вимогою про зняття всіх обтяжень щодо об'єкта застави та повернення відповідних документів на квартиру, оскільки за кредитними договорами від 11 червня 2007 року № № 13/121К-07, 13/123К-07, 13/122К-07 зобов'язання виконані. Однак відповідачем ці вимоги було проігноровано.

Відповідно до розписки від 15 липня 2015 року ОСОБА_5 отримала від позивачів грошову суму в розмірі 30 000,00 грн в якості повернення подвійної суми завдатку згідно з укладеним між ними договором намірів від 12 квітня 2015 року.

Згідно з ч. 1 ст. 17 Закону України «Про іпотеку» іпотека припиняється у разі припинення основного зобов'язання або закінченням строку дії іпотечного договору.

За змістом ч.1 ст. 559 ЦК України майнова порука припиняється з припиненням забезпеченого нею зобов'язання, а також у разі зміни зобов'язання без згоди поручителя, внаслідок чого збільшується обсяг його відповідальності.

Відомості про припинення іпотеки підлягають державній реєстрації у встановленому законодавством порядку.

Відповідно до ч. 9 ст. 16 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» державна реєстрація припинення іпотеки, обтяження проводиться на підставі заяви обтяжувача, яку він зобов'язаний подати протягом п'яти робочих днів з дня припинення іпотеки, обтяження самостійно або на письмову вимогу боржника.

За змістом ч. 3 ст. 44 Закону України «Про забезпечення вимог кредиторів та реєстрацію обтяжень» після припинення обтяження обтяжувач самостійно або на письмову вимогу боржника чи особи, права якої порушено внаслідок наявності запису про обтяження, протягом п'яти днів зобов'язаний подати держателю або реєстратору Державного реєстру заяву про припинення обтяження і подальше вилучення відповідного запису з Державного реєстру. У разі невиконання цього обов'язку обтяжувач несе відповідальність за відшкодування завданих збитків.

Отже, виходячи з диспозиції ст. 44 Закону України «Про забезпечення вимог кредиторів та реєстрацію обтяжень» та ст. 16 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» виключення з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень записів про обтяження можливе лише за заявою обтяжувача.

Ст.6 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» визначає організаційну систему державної реєстрації прав, до якої суди загальної юрисдикції не відносяться. Зокрема це можуть бути державні реєстратори, нотаріуси тощо.

Суд, в даному випадку, не є таким органом і не наділений повноваженнями по внесенню відомостей щодо виключення записів про обтяження з Державного реєстру.

На вказане уваги суд першої інстанції уваги не звернув, хоча це має суттєве значення для правильного вирішення спору.

В ході апеляційного розгляду представник позивачів пояснив, що будь-якого судового рішення щодо визнання припиненими договорів застави не має. З таким позовом до суду його довірителі не звертались.

Виходячи з наведеного, колегія судді прийшла до висновку, що вимога про виключення обтяження на нерухоме майно з Державного реєстру, яка на думку позивачів відноситься до компетенції суду, є безпідставною та необгрунтованою, а тому задоволенню не підлягає.

Задовольняючи позов в частині стягнення з відповідача ПАТ «Універсал Банк» заподіяної матеріальної та моральної шкоди, міський суд виходив із того, що внаслідок протиправної бездіяльності відповідача щодо неподання Державному реєстратору заяви про припинення обтяження квартири (іпотечного майна), позивачами не виконані умови попереднього договору про наміри від 12.04.2015 року, щодо укладення з ОСОБА_5 договору купівлі-продажу квартири АДРЕСА_1, внаслідок чого вони зазнали шкоди, яку повинен відшкодувати Банк з підстав, визначених ст.ст. 1166, 1167 ЦК України.

Колегія суддів з таким висновком суду не погоджується з огляду на наступне.

Так колегія суддів звертає увагу, що норми ст. ст. 1166, 1167 ЦК України регулюють і застосовується до недоговірних зобов'язань.

В данному випадку між сторнами існують правовідносини, які є договірними.

Тобто вказані норми матеріального права не можуть бути застосовані до відносин, які виниклим між сторонами.

На вказане суд першої інстанції також уваги не звернув, не дав цьому належної правової оцінки та неправильно застосував норми матеріального права, вирішуючи даний спір.

Колегія суддів звертає увагу також на те, що за невиконання обтяжувачем обов'язку щодо подання заяви про припинення обтяження і подальше вилучення відповідного запису з Державного реєстру останній несе відповідальність, визначену ч. 3 ст. 44 Закону України «Про забезпечення вимог кредиторів та реєстрацію обтяжень».

Апеляційна інстанція прийшла до висновку, що позов в цій частині є також необгрутований, в зв'язку з чим задоволенню не підлягає.

Відповідно до вимог ст.309 ЦПК України підставами для скасування рішення суду першої інстанції і ухвалення нового рішення або зміни рішення є: неповне з'ясування судом обставин, що мають значення для справи; недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд вважав встановленими; порушення або неправильне застосування судом норм матеріального або процесуального права.

Суд першої інстанції припустився помилки при застосуванні норм матеріального права, зокрема, застосував Закон, який не поширюється на дані правовідносини, не встановив, чи правильно позивачами обрано спосіб захисту їх прав.

Враховуючи наведене рішення суду в силі залишатись не може і підлягає скасуванню з ухваленням нового рішення про відмову в задоволенні заявлених позовних вимог.

На підставі викладеного, керуючись Законом України «Про забезпечення вимог кредиторів та реєстрацію обтяжень», Законом України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень», ст.ст. 88, 303, 307, 309, 313, 314, 316, 317, 319 ЦПК України, судова колегія,

ВИРІШИЛА:

Апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства «Універсал Банк» задовольнити.

Рішення Вінницького міського суду Вінницької області від 09 жовтня 2015 року скасувати.

Ухвалити нове рішення, яким у позові відмовити.

Рішення суду набуває законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржене до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцятим днів.

Головуючий

Судді: