Постанова № 67486330, 21.03.2017, Дніпропетровський окружний адміністративний суд

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

21 березня 2017 р. Справа № 804/8824/16 Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді: Турової О.М.

розглянувши в порядку письмового провадження у м. Дніпро адміністративну справу за позовом Дніпродзержинської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Дніпропетровській області до Публічного акціонерного товариства "Енергогідромеханізація" про стягнення податкового боргу,-

ВСТАНОВИВ:

Дніпродзержинська об'єднана державна податкова інспекція Головного управління ДФС у Дніпропетровській області звернулася до Дніпропетровського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Публічного акціонерного товариства "Енергогідромеханізація", в якому просила стягнути з рахунків відповідача обслуговуючих банках кошти у загальній сумі 407097,90грн. в погашення податкового боргу з податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки та з земельного податку з юридичних осіб.

В обґрунтування заявлених позовних вимог зазначалося, що відповідач має податковий борг, який виник внаслідок несплати у встановлені законом строки сум самостійно задекларованих грошових зобовязань з податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки та з земельного податку з юридичних осіб. Відповідно до вимог ст.59 Податкового кодексу України позивачем на адресу відповідача було надіслано вимогу про сплату податкового боргу, однак, останній будь-яких дій на її виконання не вчинив, тому позивач вимушений звернутися до суду.

Представник позивача у судове засідання не зявився, про час, дату та місце розгляду справи був належним чином повідомлений, надав клопотання про розгляд справи в порядку письмового провадження.

Відповідач предявлений позов не визнав, подав на нього письмові заперечення, в яких просив повністю відмовити у його задоволенні.

В обґрунтування поданих заперечень зазначалося, що до адміністративного позову не додано податкової вимоги та доказів її направлення (вручення) щодо податку на нерухоме майно та з земельного податку з юридичних осіб, по яким утворився податковий борг, який позивач просить стягнути з відповідача. Натомість до позову додана податкова вимога з податку на додану вартість.

Відповідач також був належним чином повідомлений про час, дату та місце розгляду справи, проте у судове засідання не зявився, надав клопотання про подальший розгляд справи без його участі, із зазначенням про підтримання позовних вимог в повному обсязі.

Зважаючи на приписи ч.6 ст.128 КАС України, а також на строки розгляду адміністративних справ, встановлені ст.122 КАС України, суд розглянув дану справу в порядку письмового провадження за наявними у справі доказами, оскільки не вбачає потреби заслуховувати свідків та експертів.

Дослідивши матеріали справи та наявні в них докази, проаналізувавши зміст норм матеріального та процесуального права, які регулюють спірні правовідносини, суд приходить до висновку про те, що даний адміністративний позов підлягає задоволенню, виходячи з наступних підстав.

Судом встановлено та матеріалами справи підтверджено, що Публічне акціонерне товариство "Енергогідромеханізація" знаходиться на обліку в Дніпродзержинській об'єднаній державній податковій інспекції Головного управління ДФС у Дніпропетровській області, як платник податків.

Згідно з п.п.16.1.3, п.п.16.1.4 п.16.1 ст.16 Податкового кодексу України платник податків зобов'язаний подавати до контролюючих органів у порядку, встановленому податковим та митним законодавством, декларації, звітність та інші документи, пов'язані з обчисленням і сплатою податків та зборів, а також сплачувати податки та збори в строки та у розмірах, встановлених цим Кодексом та законами з питань митної справи.

Відповідно до п.п.36.1-36.3 ст.36 Податкового кодексу України , податковим обов'язком визнається обов'язок платника податку обчислити, задекларувати та/або сплатити суму податку та збору в порядку і строки, визначені цим Кодексом, законами з питань митної справи. Податковий обов'язок виникає у платника за кожним податком та збором. Податковий обов'язок є безумовним і першочерговим стосовно інших неподаткових обов'язків платника податків, крім випадків, передбачених законом.

Пунктом 54.1 статті 54 Податкового кодексу України визначено, що, крім випадків, передбачених податковим законодавством, платник податків самостійно обчислює суму податкового та/або грошового зобов'язання та/або пені, яку зазначає у податковій (митній) декларації або уточнюючому розрахунку, що подається контролюючому органу у строки, встановлені цим Кодексом. Така сума грошового зобов'язання та/або пені вважається узгодженою.

Згідно з п.57.1. ст.57 Податкового кодексу України платник податків зобов'язаний самостійно сплатити суму податкового зобов'язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого цим Кодексом для подання податкової декларації, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Податковим боргом відповідно до п.п.14.1.175 п.14.1 ст.14 Податкового кодексу України визнається сума грошового зобовязання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), самостійно узгодженого платником податків або узгодженого в порядку оскарження, але не сплаченого у встановлений цим Кодексом строк, а також пеня нарахована на суму такого грошового зобовязання.

З матеріалів справи вбачається, що відповідачем була подана до контролюючого органу податкова декларація з податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки на 2016 рік №9018250804 від 16.02.2016р., в якій відповідачем самостійно визначено розмір грошового зобовязання з цього податку у сумі 6948,65грн., у тому числі в І кварталі 1737,16грн, ІІ кварталі 1737,16грн., ІІІ кварталі 1737,16грн. та у IV кварталі 1737,17грн. та податкову декларацію з плати за землю (земельний податок та/або орендна плата за земельні ділянки державної або комунальної власності) за 2016 рік, в якій відповідачем самостійно визначено розмір грошового зобовязання з цього податку у сумі 632164,38грн. у тому числі з січня по листопад 2016 року з щомісячною сплатою по 52680,37грн. та у грудні 2016 року 52680,31грн.

Згідно приписів п.54.1 ст.54 Податкового кодексу України, податкові зобовязанні з податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки та з земельного податку з юридичних осіб на 2016 рік, самостійне визначене відповідачем в означених податкових декларацій є узгодженими з моменту подачі вищезазначених декларацій.

Проте, в порушення приписів Податкового кодексу України, відповідачем не було сплачено суму самостійно задекларованого грошового зобовязання з цих податків, внаслідок означеного у відповідача утворився податковий борг з податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки та з земельного податку з юридичних осіб у розмірі 407097,90грн.

Означена сума податкового боргу відповідача підтверджена доказами, наявними в матеріалах справи.

Відповідно до п.59.1 ст.59 Податкового кодексу України у разі коли платник податків не сплачує узгодженої суми грошового зобов'язання в установлені законодавством строки, орган державної податкової служби надсилає (вручає) йому податкову вимогу в порядку, визначеному для надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення.

Згідно з п.59.3 ст.59 цього Кодексу податкова вимога надсилається не раніше першого робочого дня після закінчення граничного строку сплати суми грошового зобов'язання.

Судом встановлено, що контролюючим органом виставлено податкову вимогу від 31.07.2015р. №2616-23 про сплату відповідачем наявного у нього на той час податкового боргу на суму 8966,50грн.

Щодо твердження відповідача про те, що зазначена податкова вимога з податку на додану вартість не може бути підставною для звернення до суду з позов про стягнення податкового боргу з податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки та з земельного податку з юридичних осіб, оскільки контролюючим органом окремо не сформовано те не надіслано податкової вимоги з цих податків, суд зазначає, що відповідно до пункту 59.5 статті 59 Податкового кодексу України у разі коли у платника податків, якому надіслано (вручено) податкову вимогу, сума податкового боргу збільшується, погашенню підлягає вся сума податкового боргу такого платника податку, що існує на день погашення. У разі якщо після направлення (вручення) податкової вимоги сума податкового боргу змінилася, але податковий борг не був погашений в повному обсязі, податкова вимога додатково не надсилається (не вручається).

Так, у звязку із тим, що податковий борг після виставлення вищевказаної податкової вимоги відповідачем погашено не було, нова податкова вимога на підставі п.59.5 ст.59 Податкового кодексу України відповідачу не виставлялася.

Також суд не погоджується з доводами відповідача щодо відсутності доказів направлення вищевказаної вимоги, оскільки в матеріалах справи міститься копія рекомендованого повідомлення про вручення поштового відправлення, яким надсилалася вищевказана податкова вимога.

На момент звернення позивача до суду податковий борг відповідача непогашений і не списаний.

Відповідно до ст.67 Конституції України, кожен зобов'язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.

Згідно з п.п.20.1.18 п.20.1 ст.20 Податкового кодексу України контролюючі органи мають право звертатися до суду щодо стягнення коштів платника податків, який має податковий борг, з рахунків у банках, обслуговуючих такого платника, на суму податкового боргу або його частини.

Пунктом 95.2 статті 95 Податкового кодексу України передбачено, що стягнення коштів та продаж майна платника податків провадяться не раніше ніж через 60 календарних днів з дня надіслання такому платнику податкової вимоги.

Згідно з п.95.3 цієї статті стягнення коштів з рахунків платника податків у банках, обслуговуючих такого платника податків, та з рахунків платників податків у системі електронного адміністрування податку на додану вартість, відкритих в центральному органі виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, здійснюється за рішенням суду, яке направляється до виконання контролюючим органам, у розмірі суми податкового боргу або його частини.

Зважаючи на наведене, суд приходить до висновку про те, що позивачем субєктом владних повноважень, було доведено правомірність своїх вимог щодо стягнення з відповідача наявної у нього заборгованості по узгодженим грошовим зобовязанням за рахунок коштів з рахунків у банках, що обслуговують це підприємство, натомість відповідачем не було надано суду доказів сплати податкового боргу у встановлені законодавством строки.

Вирішуючи питання про розподіл судових витрат, суд виходить із того, що відповідно до ч.4 ст.94 Кодексу адміністративного судочинства України у справах, у яких позивачем є суб'єкт владних повноважень, а відповідачем - фізична чи юридична особа, судові витрати з відповідача не стягуються.

На підставі викладеного, керуючись статтями 122, 128, 158-163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-

ПОСТАНОВИВ:

Адміністративний позов Дніпродзержинської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Дніпропетровській області до Публічного акціонерного товариства "Енергогідромеханізація" про стягнення податкового боргу задовольнити.

Стягнути кошти з рахунків Публічного акціонерного товариства "Енергогідромеханізація" (код ЄДРПОУ 00117274) в банках, обслуговуючих цього платника податків, на користь державного бюджету в рахунок погашення податкового боргу у загальній сумі 107097,90грн. (сто сім тисяч девяносто сім гривень 90 копійок).

Постанова суду набирає законної сили відповідно до вимог ст. 254 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржена в порядку та у строки, встановлені ст. 186 цього Кодексу до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду шляхом подання апеляційної скарги через Дніпропетровський окружний адміністративний суд з одночасним направленням копії апеляційної скарги особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Суддя ОСОБА_1