Ухвала суду № 67484386, 21.06.2017, Касаційний господарський суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий господарський суд України)

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

УХВАЛА

21 червня 2017 року Справа № 5004/639/12

Вищий господарський суд України в складі колегії суддів:

головуючого судді суддів: Корсака В.А., Данилової М.В., Швеця В.О.розглянувши матеріали касаційної скарги Фізичної особи-підприємця ОСОБА_4на постановуРівненського апеляційного господарського суду від 28.11.2012у справі № 5004/639/12 Господарського суду Волинської областіза позовомПриватного підприємця ОСОБА_5доЛуцької міської ради, Приватного акціонерного товариства "Волинське обласне підприємство автобусних станцій", Управління Держкомзему у м. Луцькупровизнання припиненим договору оренди земельної ділянки № 289 від 15.02.2005, зобов'язання внести відповідні записи

в судовому засіданні взяли участь представники :

позивачане з'явивсявідповідача - 1ОСОБА_6відповідача - 2не з'явивсявідповідача - 3Місько Т.В.скаржникаОСОБА_8

В С Т А Н О В И В:

У травні 2012 року Приватний підприємець ОСОБА_5 звернувся до Господарського суду Волинської області із позовною заявою до Луцької міської ради, Приватного акціонерного товариства "Волинське обласне підприємство автобусних станцій", Управління Держкомзему у м. Луцьку, в якій просив суд визнати припиненим договір оренди земельної ділянки укладений між Луцькою міською радою та Відкритим акціонерним товариством "Волинське обласне підприємство автобусних станцій 10799", зареєстрований в книзі записів державної реєстрації договорів оренди 15.02.2005 за № 289 в частині земельної ділянки площею 0,0472 га, на якій розташований магазин АДРЕСА_2 та зобов'язати Управління Держкомзему у м. Луцьку внести відповідні записи в Поземельну книгу та Книгу записів про державну реєстрацію державних актів на право власності на земельну ділянку та на право постійного користування земельною ділянкою, договорів оренди землі, витрати по сплаті судового збору покласти на відповідачів (з урахуванням заяви про уточнення позовних вимог, яка прийнята та врахована судом, т.1, а.с. 34-35).

Рішенням Господарського суду Волинської області 22.08.2012 (суддя Якушева І.О.) у задоволенні позову відмовлено повністю.

Постановою Рівненського апеляційного господарського суду від 28.11.2012 (головуючий суддя Юрчук М.І., судді: Василишин А.Р., Крейбух О.Г.), вказане рішення суду скасовано. Прийнято нове рішення, яким позов задоволено частково. Визнано припиненим договір оренди земельної ділянки укладений між Луцькою міською радою та Відкритим акціонерним товариством "Волинське обласне підприємство автобусних станцій 10799", зареєстрованого в книзі записів державної реєстрації договорів оренди 15.02.2005 за № 289 в частині земельної ділянки площею 0,0472 га, на якій розташований магазин № 4 з літнім кафе, приміщенням магазину АДРЕСА_1. Зобов'язано Управління Держкомзему у м. Луцьку внести відповідні записи в Поземельну книгу та Книгу записів про державну реєстрацію державних актів на право власності на земельну ділянку та на право постійного користування земельною ділянкою, договорів оренди землі. В решті позову відмовлено.

У квітні 2017 року Фізична особа-підприємець ОСОБА_4, яка не брала участі у справі, звернулася до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою на постанову Рівненського апеляційного господарського суду від 28.11.2012 та рішення Господарського суду Волинської області 22.08.2012, в якій просить судові акти попередніх інстанцій скасувати, а справу передати на новий розгляд до суду першої інстанції. Скаргу мотивовано прийняттям оскаржуваних судових рішень з порушенням норм матеріального та процесуального права, оскільки судові акти у справі впливають на права та обов'язки скаржника, як інвестора об'єкта нерухомості.

16.06.2017 на адресу суду від Фізичної особи-підприємця ОСОБА_5 надійшов письмовий відзив на касаційну скаргу, який залучений до матеріалів справи та врахований судом.

20.06.2017 від Луцької міської ради на адресу суду надійшов письмовий відзив на касаційну скаргу, який залучений до матеріалів справи та врахований судом.

21.06.2017 від Фізичної особи-підприємця ОСОБА_4 на адресу суду надійшли письмові пояснення, які залучені до матеріалів справи та враховані судом.

21.06.2017 від Приватного акціонерного товариства "Волинське обласне підприємство автобусних станцій" на адресу надійшов письмовий відзив на касаційну скаргу, який залучений до матеріалів справи та врахований судом.

У відзиві на касаційну скаргу Фізична особа-підприємець ОСОБА_5 не погоджується з доводами скаржника і просить суд залишити скаргу без задоволення, а оскаржувану постанову апеляційної інстанції - без змін.

Фізична особа-підприємець ОСОБА_5 та Приватне акціонерне товариство Волинське обласне підприємство автобусних станцій" не реалізували процесуальне право на участь у судовому засіданні суду касаційної інстанції, хоча про час та місце його проведення були повідомлені належним чином.

Перевіривши доводи касаційної скарги, юридичну оцінку встановлених фактичних обставин, проаналізувавши правильність застосування господарськими судами норм матеріального та процесуального права, колегія суддів Вищого господарського суду України дійшла висновку про необхідність припинення касаційного провадження за касаційною скаргою Фізичної особи-підприємця ОСОБА_4, виходячи з наступного.

За приписами ст. 107 ГПК України правом касаційного оскарження рішення та ухвали місцевого господарського суду, після їх перегляду в апеляційному порядку та постанови апеляційного господарського суду, ухвалені за результатами апеляційного розгляду наділені сторони у справі, прокурор, треті особи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо господарський суд вирішив питання про їх права та обов'язки.

Правовий аналіз наведеної норми процесуального закону свідчить про те, що судовим актом, оскаржуваним такою особою, повинно безпосередньо вирішуватися питання про її права та обов'язки. Суд має вирішити спір про право у правовідносинах, учасником яких на момент розгляду справи та прийняття судового акта є скаржник, або міститься судження про нього у відповідних правовідносинах. При цьому в мотивувальній частині судового акту повинні міститися висновки суду про права та обов'язки такої особи, або у резолютивній частині судового акта судом прямо має бути вказано про права та обов'язки цієї особи. Тільки в такому випадку судовий акт порушує не лише матеріальні права особи, а й її процесуальні права. Будь-який інший правовий зв'язок між скаржником і сторонами спору не може братися до уваги.

За результатами розгляду у відкритому судовому засіданні матеріалів касаційної скарги Фізичної особи-підприємця ОСОБА_4 Вищим господарським судом України з'ясовано, що:

- Фізична особа-підприємець ОСОБА_4 мотивує касаційну скаргу тим, що оскаржувані судові рішення у даній справі стосуються її прав як інвестора будівництва об'єкта нерухомості за договором № 015/54 про інвестування від 20.12.2011, укладеного з Приватним акціонерним товариством "Волинське обласне підприємство автобусних станцій";

- предметом спору у даній справі є визнання припиненим договору оренди земельної ділянки № 289 від 15.02.2005, оскільки позивач набув право власності на нерухоме майно, що розташовано на земельній ділянці, яка перебуває в оренді Приватного акціонерного товариства "Волинське обласне підприємство автобусних станцій" на підставі вказаного договору, що позбавляє позивача можливості оформити право користування земельною ділянкою під його нерухомістю;

- судами попередніх інстанцій при вирішенні даного спору, з огляду на предмет та підставу заявленого позову, не досліджувалось питання щодо порушених майнових прав, законних інтересів та понесених витрат скаржника;

- як у мотивувальній, так і у резолютивній частині оскаржуваних судових актів відсутні будь-які висновки щодо прав або обов'язків скаржника стосовно сторін у справі;

- скаржник не навів доводів та аргументів про те, яким чином порушуються його права та охоронювані законом інтереси припиненням договору оренди земельної ділянки, стороною якого він не є;

- Фізична особа-підприємець ОСОБА_4, яка вважає себе інвестором будівництва торгового комплексу, вправі звернутися до суду з самостійним позовом для захисту прав та інтересів, які остання вважає порушеними.

Підпунктом 6.3 пункту 6 постанови пленуму Вищого господарського суду України від 24.10.2011 р. № 11 "Про деякі питання практики застосування розділу XII1 Господарського процесуального кодексу України" роз'яснено, що у розгляді касаційної скарги, поданої особою, яка не брала участі в розгляді справи господарським судом нижчої інстанції і яка вважала, що таким господарським судом вирішено питання про її права та обов'язки, касаційна інстанція, прийнявши касаційну скаргу до провадження (якщо вона не підлягає поверненню з передбачених ГПК України підстав), повинна з'ясувати наявність правового зв'язку між скаржником і сторонами у справі. Якщо при цьому буде встановлено, що права такої особи судовими рішеннями місцевого та апеляційного господарських судів не порушено та що питання про її права і обов'язки стосовно сторін у справі попередніми судовими інстанціями не вирішувалися, то суд касаційної інстанції своєю ухвалою припиняє касаційне провадження на підставі пункту 1 частини першої статті 80 ГПК України, оскільки у такому випадку не існує правового зв'язку між скаржником і сторонами у справі, в зв'язку з чим відсутній суб'єкт касаційного оскарження.

За таких обставин, враховуючи, що оскаржуваними судовими рішеннями права Фізичної особи-підприємця ОСОБА_4 не порушено, питання про його права і обов'язки судами попередніх інстанцій не вирішувалося, касаційне провадження у справі підлягає припиненню відповідно до пункту 1 частини першої статті 80 ГПК України.

З огляду на викладене, керуючись пунктом 1 частини першої статті 80, статтями 86, 1115 ГПК України, Вищий господарський суд України

У Х В А Л И В:

Касаційне провадження за касаційною скаргою Фізичної особи-підприємця ОСОБА_4 на постанову Рівненського апеляційного господарського суду від 28.11.2012 у справі № 5004/639/12 припинити.

Головуючий суддя В. А. Корсак

С у д д і М.В. Данилова

В.О. Швець