Ухвала суду № 67483049, 22.06.2017, Касаційний адміністративний суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий адміністративний суд України)

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

22 червня 2017 року м. Київ К/800/14590/17

Колегія суддів Вищого адміністративного суду України у складі:

головуючого Донця О.Є.,

суддів: Голяшкіна О.В.,

Мороза В.Ф.,

розглянувши в попередньому судовому засіданні касаційну скаргу Державного підприємства «Адміністрація морських портів України» на постанову Одеського окружного адміністративного суду від 28.02.2017 року та ухвалу Одеського апеляційного адміністративного суду від 05.04.2017 року у справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «ЦІМ ІНТЕГРЕЙТЕД ШИПІНГ ЮКРЕЙН СЕРВІСЕЗ ЛТД» до Державного підприємства «Адміністрація морських портів України» про визнання дій протиправними та зобов'язання утриматися від вчинення певних дій,

в с т а н о в и л а:

У листопаді 2016 року Товариство з обмеженою відповідальністю «ЦІМ ІНТЕГРЕЙТЕД ШИПІНГ ЮКРЕЙН СЕРВІСЕЗ ЛТД» звернулося до Одеського окружного адміністративного суду з позовом до Державного підприємства «Адміністрація морських портів України» про визнання дій протиправними та зобов'язання утриматися від вчинення певних дій, в якому з урахуванням уточнень, просило:

- визнати протиправними дії Державного підприємства «Адміністрація морських портів України» щодо справляння канального збору за перетин підхідного каналу Одеського морського порту під час слідування суден, що агентуються Товариством з обмеженою відповідальністю «ЦІМ ІНТЕГРЕЙТЕД ШИПІНГ ЮКРЕЙН СЕРВІСЕЗ ЛТД» до Карантинної та Ланжеронівської гаваней Одеського морського порту;

- зобов'язати Державне підприємство «Адміністрація морських портів України» утриматися від протиправних дій щодо справляння канального збору під час прямування суден, що агентуються Товариством з обмеженою відповідальністю «ЦІМ ІНТЕГРЕЙТЕД ШИПІНГ ЮКРЕЙН СЕРВІСЕЗ ЛТД» до Карантинної та Ланжеронівської гаваней Одеського морського порту.

Постановою Одеського окружного адміністративного суду від 28.02.2017 року позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «ЦІМ ІНТЕГРЕЙТЕД ШИПІНГ ЮКРЕЙН СЕРВІСЕЗ ЛТД» було задоволено частково. Визнано протиправними дії Державного підприємства «Адміністрація морських портів України» щодо справляння канального збору під час прямування суден, що агентуються ТОВ «ЦІМ ІНТЕГРЕЙТЕД ШИПІНГ ЮКРЕЙН СЕРВІСЕЗ ЛТД» до причалів Карантинної та Ланжеронівської гаваней Одеського морського порту за період з серпня 2016 року по лютий 2017 року. В іншій частині позовних вимог - відмовлено.

Ухвалою Одеського апеляційного адміністративного суду від 05.04.2017 року апеляційну скаргу Державного підприємства «Адміністрація морських портів України» було залишено без задоволення, а постанову Одеського окружного адміністративного суду від 28.02.2017 року - без змін.

У касаційній скарзі Державне підприємство «Адміністрація морських портів України», не погоджуючись з даними рішеннями, посилаючись на допущені судами порушення норм матеріального та процесуального права, просить скасувати постанову Одеського окружного адміністративного суду від 28.02.2017 року та ухвалу Одеського апеляційного адміністративного суду від 05.04.2017 року, а провадження у справі - закрити.

Товариством з обмеженою відповідальністю «ЦІМ ІНТЕГРЕЙТЕД ШИПІНГ ЮКРЕЙН СЕРВІСЕЗ ЛТД» подано заперечення на касаційну скаргу, в яких воно просить залишити касаційну скаргу Державного підприємства «Адміністрація морських портів України» без задоволення, а оскаржувані рішення - без змін.

Заслухавши доповідь судді-доповідача, колегія суддів вважає, що касаційна скарга Державного підприємства «Адміністрація морських портів України» задоволенню не підлягає, оскільки рішення судів першої та апеляційної інстанцій постановлені з додержанням норм матеріального та процесуального права, правова оцінка обставинам у справі дана вірно, а доводи касаційної скарги є необґрунтованими і не надають підстав, які передбачені статтями 225 - 229 Кодексу адміністративного судочинства України для зміни чи скасування судових рішень.

Судами попередніх інстанцій встановлено, що між Товариством з обмеженою відповідальністю «ЦІМ ІНТЕГРЕЙТЕД ШИПІНГ ЮКРЕЙН СЕРВІСЕЗ ЛТД» та Державним підприємством «Адміністрація морських портів України» 21.12.2015 року укладено договір про взаємодію сторін під час агентування суден у морських портах України № 345-П-АМПУ-15, предметом якого є, в тому числі, надання послуг суднам на підходах і безпосередньо в акваторії морського порту для їх безпечного судноплавства, маневрування та стоянки, порядок надання (виконання) адміністрацією порту суднозаходу за плату послуг (робіт) при обслуговуванні суден Морським агентом в морських портах України, а також врегулювання порядку нарахування та оплати портових зборів та інших послуг (робіт), наданих (виконаних) адміністрацією порту суднозаходу та організація інформаційного забезпечення під час приходу, перебування та виходу судна із морського порту.

10 серпня 2016 року в. о. голови Державного підприємства «Адміністрація морських портів України» видано окреме доручення № 37 начальнику Одеської філії Державного підприємства «Адміністрація морських портів України», яким зобов'язав його справляти канальний збір у повному обсязі з суден, що прямують на причали Карантинної, Нової та Каботажної гаваней, що стало підставою для справляння канального збору з всіх суден, що прямують до причалів Карантинної, Нової, Каботажної, Ланжеронівської гаваней Одеського морського порту.

Підставою для видання даного окремого доручення стала перевірка взаєморозрахунків Одеської філії Державного підприємства «Адміністрація морських портів України» та складений за результатами перевірки акт від 11.07.2016 року № 54-05-02/10, в якому зазначено про безпідставне не справляння канального збору з суден, що прямували до причалів Карантинної, Нової, Каботажної, Ланжеронівської гаваней Одеського морського порту в порушення наказу Міністерства інфраструктури України від 27.05.2013 року № 316.

До видання окремого доручення від 10.08.2016 року № 37, канальний збір з суден, що прямують до Карантинної, Ланжеронівської гаваней Одеського морського порту не справлявся.

Вважаючи дії Державного підприємства «Адміністрація морських портів України» щодо справляння канального збору за перетин підхідного каналу Одеського морського порту під час слідування суден, що агентуються Товариством з обмеженою відповідальністю «ЦІМ ІНТЕГРЕЙТЕД ШИПІНГ ЮКРЕЙН СЕРВІСЕЗ ЛТД» до Карантинної, Ланжеронівської гаваней Одеського морського порту, Товариство з обмеженою відповідальністю «ЦІМ ІНТЕГРЕЙТЕД ШИПІНГ ЮКРЕЙН СЕРВІСЕЗ ЛТД» звернулося до суду з даним позовом.

Правові, економічні та організаційні основи діяльності в морських портах України врегульовано Законом України «Про морські порти України».

Відповідно до статті 1 Закону України «Про морські порти України», адміністрація морських портів України - державне підприємство, утворене відповідно до законодавства, що забезпечує функціонування морських портів, утримання та використання об'єктів портової інфраструктури державної форми власності, виконання інших покладених на нього завдань безпосередньо і через свої філії, що утворюються в кожному морському порту (адміністрація морського порту).

Згідно із пунктом 13 частини 1 статті 15 Закону України «Про морські порти України», адміністрація морських портів України утворюється з метою справляння та цільового використання портових зборів.

Частинами 1, 2, 3 статті 22 Закону України «Про морські порти України», у морському порту справляються такі портові збори: корабельний, причальний, якірний, канальний, маяковий, адміністративний та санітарний. Використання коштів від портових зборів допускається виключно за їх цільовим призначенням. Фінансування утримання гідротехнічних споруд в об'ємах, необхідних для підтримання їх паспортних характеристик, здійснюється за рахунок портових зборів, що справляються у морських портах, де розташовані такі гідротехнічні споруди.

Розміри ставок портових зборів для кожного морського порту встановлюються національною комісією, що здійснює державне регулювання у сфері транспорту, відповідно до затвердженої нею методики. Порядок справляння, обліку та використання коштів від портових зборів, крім використання коштів від адміністративного збору, визначається центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сферах морського і річкового транспорту.

Кошти від адміністративного збору використовуються відповідно до закону.

Портові збори сплачуються адміністрації морських портів України, крім випадків, визначених цим Законом.

Процедуру справляння портових зборів та розміри ставок портових зборів визначено Порядком справляння та розміри ставок портових зборів I. Загальні положення. Затвердженим наказом Міністерства інфраструктури України від 27.05.2013 рок № 316.

Відповідно до пункту 3.3 Порядку справляння і розміру ставок портових зборів, нарахування канального збору здійснюється за кожне проходження підхідного каналу судном в один кінець і кожне проходження підхідного каналу судном транзитом в один кінець за одиницю умовного об'єму судна.

Як вбачається з Паспорту підхідного каналу Державного підприємства «Одеський морський торговий порт» та Паспорту акваторії Одеського морського порту, даний канал призначений для використання суднами, які прямують до Практичної, Заводської, Хлібної, Нафтової гаваней, глибина каналу складає 14 метрів.

З «Обов'язкових постанов по морському порту Одеса», затверджених наказом Державного підприємства «Адміністрація морських портів України» від 22.12.2015 року № 266 вбачається, що призначенням підхідного каналу є підхід до Практичної, Заводської, Хлібної та Нафтової гаваней морського порту Одеса.

Виходячи з вищезазначеного, цільове призначення підхідного каналу для використання суднами, які прямують до Практичної, Заводської, Хлібної, Нафтової гаваней, а тому прямування суден до причалів Карантинної, Ланжеронівської гаваней Одеського морського порту не передбачає використання підхідного каналу за його цільовим призначенням.

Крім того, з карт глибин акваторії Одеського морського порту вбачається, що природні глибини акваторії Одеського морського порту на відрізку прямування до Практичної, Заводської, Хлібної, Нафтової гаваней складають 5-9 метрів, глибини акваторії Одеського морського порту на відрізку прямування до Карантинної, Нової, Каботажної гаваней через Східний вхід та до Ланжеронівської гаваней складають 12-14 метрів, глибина підхідного каналу складає 13-14 метрів.

Виходячи з глибин акваторії Одеського морського порту, підхідний канал використовується саме для заходу суден до Практичної, Заводської, Хлібної, Нафтової гаваней, а захід суден до Карантинної, Нової, Каботажної, Ланжеронівської гаваней можливий із використанням природних глибин без використання підхідного каналу.

З треків руху суден, що агентувалися позивачем у період з 08.07.2016 року по 22.01.2017 року та здійснювали захід до Одеського морського порту до причалів Карантинної, Ланжеронівської гаваней, вбачається, що зазначені судна не використовували підхідний канал Одеського морського порту, оскільки не проходили ним в один кінець, або транзитом в один кінець, а пересікали його в одній або декількох точках, в деяких випадках проходили поряд з ним до Ланжеронівської гавані. Дане свідчить про те, що використання каналу за його цільовим призначенням не відбувалося.

Відповідно до вимог пунктів 3, 4 частини 1 статті 1 Закону України «Про морські порти України», внутрішній підхідний канал - це гідротехнічна споруда, природний або штучний водний шлях, розташований у межах акваторії порту, призначений для підходу або відходу суден до причалів та маневрування в межах акваторії морського порту;

гідротехнічні споруди морських портів - це інженерно-технічні споруди (портова акваторія, причали, пірси, інші види причальних споруд, моли, дамби, хвилеломи, інші берегозахисні споруди, підводні споруди штучного та природного походження, у тому числі канали, операційні акваторії причалів, якірні стоянки), розташовані в межах території та акваторії морського порту і призначені для забезпечення безпеки мореплавства, маневрування та стоянки суден.

Пунктами 1.2, 4.1 «Правил технічної експлуатації портових гідротехнічних споруд», затверджених наказом Міністерства транспорту та зв'язку України від 27.05.2005 року № 257 передбачено, що процес використання портової гідротехнічної споруди за призначенням і підтримання її в працездатному стані є його експлуатацією.

Режим експлуатації - це використання споруди за призначенням з експлуатаційними параметрами, що обумовлені проектом або встановлені в процесі експлуатації з урахуванням технічного стану.

Режим експлуатації підхідних каналів повинен встановлюватись Обов'язковими постановами з урахуванням їхнього дійсного технічного стану, а також проектних і паспортних характеристик.

Виходячи з вищенаведених визначень, Товариство з обмеженою відповідальністю «ЦІМ ІНТЕГРЕЙТЕД ШИПІНГ ЮКРЕЙН СЕРВІСЕЗ ЛТД» при агентуванні суден, що прямують до причалів Карантинної, Ланжеронівської гаваней, за цільовим призначенням не використовував підхідний канал як гідротехнічну споруду.

З комплексного наукового висновку Торгово-промислової палати України щодо тлумачення положень «Порядку справляння і розміру ставок портових зборів», затвердженого 27.05.2013 року наказом Міністерства інфраструктури України № 316 щодо нарахування канального збору за кожне проходження підхідного каналу судном в один кінець і кожне проходження підхідного каналу судном транзитом в один кінець, вбачається, що підхідний канал морського порту Одеса є портовою гідротехнічною спорудою, режим експлуатації якого за паспортними даними є забезпечення підходу суден до Практичної, Заводської, Хлібної, Нафтової гаваней, судна, які перетинають канал для слідування до причалів № 1-24 не користуються каналом як гідротехнічною спорудою при його перетині, тобто не здійснюють проходження каналу в один кінець.

З експертного висновку Національного університету «Одеська морська академія» вбачається, що перетин каналу є фактом подолання навігаційної перешкоди, а не фактом використання чи часткового проходження підхідного каналу Одеського морського порту. Нарахування канального збору за перетин каналу або його часткове використання не передбачено. При маневруванні під час руху суден до внутрішньої акваторії Одеського морського порту Східним входом за теперішнім станом глибин природного проходу та підхідного каналу немає необхідності у його використанні.

З висновку Державного підприємства «Науково-дослідний проектно-конструкторський інститут морського флоту України» щодо надання роз'яснень застосування «Порядку справляння і розміру ставок портових зборів» вбачається, що обов'язку сплачувати канальний збір лише за перетин (пересікання) каналу у судновласників не виникає, а перетин (пересікання) каналу не є використанням каналу або його проходженням в розумінні Порядку справляння і розміру ставок портових зборів.

З листа Державного підприємства «Державний проектно-вишукувальний та науково-дослідний інститут морського транспорту «ЧОРНОМОРНДІПРОЕКТ» від 22.07.2016 року № 743 вбачається, що призначенням підхідного каналу за «Паспортом підхідного каналу» є підхід до Практичної, Заводської, Хлібної, Нафтової гаваней. Судна, що прямують до/від причалів 1-24 Одеського порту (Карантинної, Нової, Каботажної гаваней) використовують Східний вхід та в даному випадку для підходу суден до цих причалів не використовується проходження каналу в один кінець, умови безпечної проводки суден до зазначених причалів забезпечені існуючими маневровими зонами та навігаційними глибинами.

З листа Державного підприємства «Науково-дослідний проектно-конструкторський інститут морського флоту України» від 31.08.2016 року № 10/1/9-356 на адресу першого заступника Міністра інфраструктури України вбачається, що канальний збір нараховується за кожне проходження в один кінець та проходження транзитом в один кінець підхідного каналу, який призначений для підходу суден до причалів або виходу з них та маневрування в межах акваторії морського порту, при цьому габаритні розмірі каналу визначаються виходячи з забезпечення навігаційної безпеки руху суден. Інші випадки нарахування канального збору нормативним актами взагалі не передбачені.

Призначенням підхідного каналу Одеського порту за паспортом є забезпечення підходу до Практичної, Заводської, Хлібної, Нафтової гаваней та відходу з них для суден з осадкою до 13,5 метрів. Судна, які прямують до Карантинної, Нової, Каботажної гаваней Одеського порту, користуються Східним входом, глибина якого становить 13-15 метрів.

При вході в Одеський порт судна, що прямують до 1-24 причалів, входять у порт через Східний вхід, при цьому перетинають підхідний канал під кутом 600 - 900 та не використовують цей канал як гідротехнічну споруду.

Враховуючи, що при заході суден до причалів Карантинної, Ланжеронівської гаваней Одеського морського порту проходження каналу в один кінець або транзитом в один кінець не відбувається, перетин каналу є подоланням навігаційної перешкоди та не є використанням каналу як гідротехнічної споруди, нарахування канального збору за перетин або часткове використання каналу не передбачено, суд першої інстанції, з яким погодився суд апеляційної інстанції, дійшов вірного висновку щодо неправомірності дій Державного підприємства «Адміністрація морських портів України» щодо справляння канального збору під час прямування суден, що агентуються Товариством з обмеженою відповідальністю «ЦІМ ІНТЕГРЕЙТЕД ШИПІНГ ЮКРЕЙН СЕРВІСЕЗ ЛТД» до причалів Карантинної, Ланжеронівської гаваней Одеського морського порту.

Твердження відповідача про те, що даний спір не належить розглядати в порядок адміністративного судочинства та те, що позивачем вибрано не належний спосіб захисту порушеного права, оскільки Державне підприємство «Адміністрація морських портів України» не є суб'єктом вданих повноважень та не здійснює владні управлінські функції, не заслуговує на увагу, виходячи з наступного.

Відповідно до статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України, завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень, шляхом справедливого, неупередженого та своєчасного розгляду адміністративних справ.

До адміністративних судів можуть бути оскаржені будь-які рішення, дії чи бездіяльність суб'єктів владних повноважень, крім випадків, коли щодо таких рішень, дій чи бездіяльності Конституцією чи законами України встановлено інший порядок судового провадження.

Згідно із частиною 2 статті 4 Кодексу адміністративного судочинства України, юрисдикція адміністративних судів поширюється на всі публічно-правові спори, крім спорів, для яких законом встановлений інший порядок судового вирішення.

Відповідно до частини 1 статті 17 Кодексу адміністративного судочинства України, юрисдикція адміністративних судів поширюється на правовідносини, що виникають у зв'язку зі здійсненням суб'єктом владних повноважень владних управлінських функцій, а також у зв'язку з публічним формуванням суб'єкта владних повноважень шляхом виборів або референдуму.

Пунктами 1, 7 статті 3 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що справа адміністративної юрисдикції (адміністративна справа) - переданий на вирішення адміністративного суду публічно-правовий спір, у якому хоча б однією зі сторін є орган виконавчої влади, орган місцевого самоврядування, їхня посадова чи службова особа або інший суб'єкт, який здійснює владні управлінські функції на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень; суб'єкт владних повноважень - орган державної влади, орган місцевого самоврядування, їхня посадова чи службова особа, інший суб'єкт при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.

Пунктом 3 постанови Пленуму Вищого адміністративного суду України «Про окремі питання юрисдикції адміністративних судів» від 20.03.2013 року № 8 передбачено, що вирішуючи питання про віднесення норми до публічного права, а спору до публічно-правового, суди повинні враховувати загальнотеоретичні та законодавчі критерії. Зокрема, за змістом пункту 1 частини 1 статті 3 Кодексу адміністративного судочинства України у публічно-правовому спорі, як правило, хоча б однією стороною є орган виконавчої влади, орган місцевого самоврядування, їхня посадова чи службова особа або інший суб'єкт, який здійснює владні управлінські функції на основі законодавства, у тому числі на виконання делегованих повноважень.

Виходячи зі статусу та завдань визначених Законом України «Про морські порти України», а також з положень Порядку справляння і розміру ставок портових зборів, якими передбачено, що Державне підприємство «Адміністрація морських портів України» виконує управлінські функції щодо справляння портових зборів, тобто є суб'єктом, який здійснює управлінські функції на основі законодавства.

За таких обставин, колегія суддів приходить до висновку про те, що рішення судів першої та апеляційної інстанцій є законними і не підлягають скасуванню, оскільки суди, всебічно перевіривши обставини справи, вирішили спір у відповідності з нормами матеріального права, що підлягають застосуванню до даних правовідносин; в них повно відображені обставини, що мають значення для справи, висновки суду щодо встановлених обставин і правові наслідки є правильними, а доводи касаційної скарги їх не спростовують.

Відповідно до частини 1 статті 220 Кодексу адміністративного судочинства України, суд касаційної інстанції перевіряє правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, правової оцінки обставин у справі і не може досліджувати докази, встановлювати та визнавати доведеними обставини, що не були встановлені в судовому рішенні, та вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу.

Керуючись статтями 220, 2201, 223, 224, 230, 231 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів,

у х в а л и л а:

Касаційну скаргу Державного підприємства «Адміністрація морських портів України» - залишити без задоволення, а постанову Одеського окружного адміністративного суду від 28.02.2017 року та ухвалу Одеського апеляційного адміністративного суду від 05.04.2017 року у справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «ЦІМ ІНТЕГРЕЙТЕД ШИПІНГ ЮКРЕЙН СЕРВІСЕЗ ЛТД» до Державного підприємства «Адміністрація морських портів України» про визнання дій протиправними та зобов'язання утриматися від вчинення певних дій - без змін.

Ухвала набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копії особам, які беруть участь у справі та може бути переглянута Верховним Судом України в порядку, передбаченому статтями 235 - 244 Кодексу адміністративного судочинства України.

Судді: О.Є. Донець

О.В. Голяшкін

В.Ф. Мороз