Ухвала суду № 67481920, 29.06.2017, Львівський апеляційний адміністративний суд

ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

29 червня 2017 рокуЛьвів№ 876/5921/17

Львівський апеляційний адміністративний суд в складі:

головуючого судді Макарика В.Я.

суддів Большакової О.О., Глушка І.В.

за участю секретаря судового засідання Гнідець Р.І.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Львові апеляційну скаргу Галицької обєднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Львівській області на постанову Львівського окружного адміністративного суду від 19 квітня 2017 року у адміністративній справі №813/445/17 за позовом ОСОБА_1 до Державної податкової інспекції у Сихівському районі м. Львова Головного управління Державної фіскальної служби України у Львівській області про визнання протиправним і скасування податкового повідомлення-рішення,-

В С Т А Н О В И В:

03 лютого 2017 року позивач - ОСОБА_1 звернувся в суд з позовом до Державної податкової інспекції у Сихівському районі м. Львова Головного управління Державної фіскальної служби України у Львівській області в якому просив визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення ДПІ у Сихівському районі Головного управління Міндоходів у Львівській області №0000511720 від 16.06.2014 року.

Постановою Львівського окружного адміністративного суду від 19 квітня 2017 року адміністративний позов задоволено повністю.

Визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення рішення ДПІ у Сихівському районі м. Львова Головного управління Міндоходів у Львівській області від № НОМЕР_1 від 16.06.2014 року.

Стягнуто за рахунок бюджетних асигнувань Галицької обєднаної державної податкової інспекції Головного управління Державної фіскальної служби у Львівській області на користь ОСОБА_1 судові витрати в сумі 1990, 00 грн.

Не погодившись із винесеним судовим рішенням, Галицька обєднана державна податкова інспекція Головного управління ДФС у Львівській області оскаржила його в апеляційному порядку, яка, покликаючись на неповне зясування судом обставин, що мають значення для справи, недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції вважає встановленими, порушення судом норм матеріального та процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи, просить суд апеляційної інстанції скасувати постанову суду та прийняти нове рішення, яким відмовити у задоволенні адміністративного позову, з підстав, викладених у своїй апеляційній скарзі.

Представник ОСОБА_1 в судове засідання на виклик суду не зявився, що не перешкоджає розгляду справи у його відсутності згідно із ч.4 ст. 196 КАС України.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги у їх сукупності, колегія суддів дійшла переконання, що подану апеляційну скаргу слід залишити без задоволення, виходячи з наступних мотивів.

Судом апеляційної інстанції встановлено, що Державною податковою інспекцією у Сихівському районі м. Львова Головного управління Міндоходів у Львівській області проведено документальну позапланову невиїзну перевірку щодо своєчасності, достовірності, повноти нарахування та сплати належних сум податків до бюджету позивачем. За результатами перевірки складено акт від 15.05.2014 року за 459/17-20/НОМЕР_2.

В акті перевірки зазначено, що податковим органом в ході перевірки встановлено порушення: п.п. 164.1.1, п.164.1 ст. 164, пп. 164.2.17 (д), п.164.2 ст. 164, пп. 164.2.19, п.164.2 ст. 164, п.167.1 ст. 167, п.п. 168.2.1 п.168.2 ст. 168 Податкового кодексу України, яким донараховано позивачу податок з доходів фізичних осіб на суму 160617, 13 грн.

На підставі акта перевірки відповідачем винесено податкове повідомлення рішення від 16.06.2014 року № НОМЕР_1 яким позивачу збільшено суму грошового зобовязання за платежем податок на доходи фізичних осіб за основним платежем у розмірі 160817, 13 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями у розмірі 40154, 28 грн.

Судом першої інстанції встановлено, що між Акціонерним комерційним банком Укрсиббанк та ОСОБА_1 укладено договір про надання споживчого кредиту за № 11048848000 від 29.09.2006 року, за яким банк надав кредит (грошові кошти) в іноземній валюті в сумі 367500, 00 дол. США та сплатити проценти, комісії в порядку і на умовах, визначених цим Договором. Станом на 14.08.2012 року обліковувалася кредитна заборгованість 295905, 48 доларів США, що становить 2365172, 50 грн.

Відповідно до п.164.1 ст. 164 ПК України (в редакцій чинній на момент виникнення спірних правовідносин), базою оподаткування є загальний оподатковуваний дохід, з урахуванням особливостей, визначених цим розділом. Загальний оподатковуваний дохід - будь-який дохід, який підлягає оподаткуванню, нарахований (виплачений, наданий) на користь платника податку протягом звітного податкового періоду.

Загальний місячний оподатковуваний дохід складається із суми оподатковуваних доходів, нарахованих (виплачених, наданих) протягом такого звітного податкового місяця (пп. 164.1.2 п.164.1 ст. 164 ПК України).

Види доходів, які включаються до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника податку, визначені п.164.2 ст. 164 ПК України.

Відповідно до абзацу "д" п.п. 164.2.17 п.164.2 ст. 164 ПК України до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника податку включається дохід, отриманий платником податку як додаткове благо (крім випадків, передбачених статтею 165 цього Кодексу) у вигляді суми боргу платника податку, анульованого (прощеного) кредитором за його самостійним рішенням, не пов'язаним з процедурою банкрутства, до закінчення строку позовної давності. Якщо кредитор повідомляє платника податку - боржника рекомендованим листом з повідомленням про вручення або шляхом укладення відповідного договору, або шляхом надання повідомлення боржнику під підпис особисто про анулювання (прощеного) боргу та включає суму анульованого (прощеного) боргу до податкового розрахунку суми доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податку, за підсумками звітного періоду, у якому такий борг було анульовано (прощеного), такий боржник самостійно сплачує податок з таких доходів та відображає їх у річній податковій декларації.

Державною податковою інспекцією у Сихівському районі м. Львова Головного управління Державної фіскальної служби України у Львівській області направлено запит до ТзОВ «КЕЙ-КОЛЕКТ» в якому зазначено надати інформацію та її документальне підтвердження з питання отримання доходу у вигляді додаткового блага в 2012 році стосовно ОСОБА_1, на що ТзОВ «КЕЙ-КОЛЕКТ» направило лист на адресу ДПІ у Сихівському районі м. Львова ГУ ДФС у Львівській області у якому зазначено, що відповідно до підпункту д 164.2.17 пункту 164.2 статті 164 Податкового кодексу України, ТОВ КЕЙ КОЛЕКТ, як кредитор, було повідомлено фізичних осіб як платників податку на доходи фізичних осіб під підпис особисто або рекомендованим листом з повідомленням про вручення, що анульована сума заборгованості є доходом, отриманим як додаткове благо, та попередило про необхідність самостійно сплатити податок з такого доходу та відобразити його у річній податковій декларації з податку на доходи фізичних осіб.

Ухвалою Львівського окружного адміністративного суду від 16 березня 2017 року про витребування письмових доказів зобовязано ТОВ Кей Колект надати належним чином завірені копії документів, щодо повідомлення ОСОБА_1 про прощення боргу.

Судом першої інстанції зазначено та матеріалами справи підтверджено, що на адресу суду жодних документів від ТОВ Кей Колект не надходило.

Позивач ОСОБА_1 надано копію листа Укрсиббанку, у якій зазначено, що представник АТ «УкрСиббанку» ОСОБА_2 просить приватного нотаріуса Пустомитівського районного нотаріального округу ОСОБА_3 зняти заборону і виключити з реєстру іпотек приватний будинок та земельну ділянку, у звязку з тим що, позивач повністю виконав свої зобовязання перед АТ УкрСиббанк. У даному листі не вказано щодо усунення права вимоги ТОВ Кей Колект.

Згідно з п.п. 14.1.47, 14.1.56 п.14.1 ст. 14 ПК України, додаткові блага - кошти, матеріальні чи нематеріальні цінності, послуги, інші види доходу, що виплачуються (надаються) платнику податку податковим агентом, якщо такий дохід не є заробітною платою та не пов'язаний з виконанням обов'язків трудового найму або не є винагородою за цивільно-правовими договорами (угодами), укладеними з таким платником податку (крім випадків, прямо передбачених нормами розділу IV цього Кодексу).

Відповідно до пп. 14.1.54 п.14.1 ст. 14 ПК України, доходи з джерелом їх походження з України - будь-який дохід, отриманий резидентами або нерезидентами, у тому числі від будь-яких видів їх діяльності на території України (включаючи виплату (нарахування) винагороди іноземними роботодавцями), її континентальному шельфі, у виключній (морській) економічній зоні, у тому числі, але не виключно, доходи у вигляді:

а) процентів, дивідендів, роялті та будь-яких інших пасивних (інвестиційних) доходів, сплачених резидентами України; б) доходів від надання резидентам або нерезидентам в оренду (користування) майна, розташованого в Україні, включаючи рухомий склад транспорту, приписаного до розташованих в Україні портів; в) доходів від продажу рухомого та нерухомого майна, доходів від відчуження корпоративних прав, цінних паперів, у тому числі акцій українських емітентів; г) доходів, отриманих у вигляді внесків та премій на страхування і перестрахування ризиків на території України; ґ) доходів страховиків - резидентів від страхування ризиків страхувальників - резидентів за межами України; д) інших доходів від діяльності, у тому числі пов'язаних з повною або частковою переуступкою прав та обов'язків за угодами про розподіл продукції на митній території України або на територіях, що перебувають під контролем контролюючих органів (у зонах митного контролю, на спеціалізованих ліцензійних митних складах тощо); е) спадщини, подарунків, виграшів, призів; є) заробітної плати, інших виплат та винагород, виплачених відповідно до умов трудового та цивільно-правового договору; ж) доходів від зайняття підприємницькою та незалежною професійною діяльністю.

Згідно з пп. 14.1.56 п.14.1 ст. 14 ПК України, доходи - загальна сума доходу платника податку від усіх видів діяльності, отриманого (нарахованого) протягом звітного періоду в грошовій, матеріальній або нематеріальній формах як на території України, її континентальному шельфі у виключній (морській) економічній зоні, так і за їх межами.

Згідно ПК України визначальною ознакою доходу платника податку, як об'єкта та бази оподаткування податком з доходу фізичних осіб, в тому числі у вигляді додаткового блага, є фактичне отримання такого доходу платником податку в грошовій, матеріальній або нематеріальній формі.

Відповідно до п.п. 165.1.49 п.165.1 ст. 165 ПК України, до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника податку не включаються інші доходи, які згідно з цим Кодексом не включаються до складу загального місячного (річного) оподатковуваного доходу.

До загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника податку включається дохід у вигляді неустойки (штрафів, пені), відшкодування матеріальної або немайнової (моральної) шкоди, крім відсотків, отриманих від боржника внаслідок прострочення виконання ним договірного зобов'язання (п.п. 164.2.14 п.164.2 ст. 164 ПК України).

Відповідно до ст. 509 ЦК України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Згідно з ч.1 ст. 546 ЦК України, виконання зобов'язання може забезпечуватися неустойкою, порукою, гарантією, заставою, притриманням, завдатком.

Статтею 605 ЦК України встановлено, що зобов'язання припиняється внаслідок звільнення (прощення боргу) кредитором боржника від його обов'язків, якщо це не порушує прав третіх осіб щодо майна кредитора.

Відносини, що виникли між банком та його клієнтом з питань надання кредиту, є цивільно-правовими відносинами, які регулюються актами цивільного законодавства України, зокрема нормами ЦК України. При цьому нарахування пені є лише засобом забезпечення виконання зобов'язання перед третьою особою - банком.

Згідно ч.1 ст. 71 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

З огляду на викладене, суд першої інстанції правильно і повно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права, доводи апеляційної скарги не спростовують висновків рішення суду, а тому підстав для скасування постанови колегія суддів не знаходить і вважає, що апеляційну скаргу на неї слід залишити без задоволення.

Керуючись ст. 160, 195, 196, 198, 200, 205, 206, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-

У Х В А Л И В:

Апеляційну скаргу Галицької обєднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Львівській області залишити без задоволення, а постанову Львівського окружного адміністративного суду від 19 квітня 2017 року у адміністративній справі №813/445/17 - без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена протягом двадцяти днів з дня складання ухвали в повному обсязі шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Головуючий суддя: В.Я. Макарик

Судді: О.О. Большакова

ОСОБА_4

Повний текст ухвали складений 29 червня 2017 року.