Ухвала суду № 67479544, 26.06.2017, Шевченківський районний суд міста Харкова (до 25.04.2025 - Дзержинський районний суд м. Харкова)

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 2011/21021/12

Провадження № 6/638/36/17

26.06.2017 року Дзержинський районний суд м. Харкова

у складі: головуючого судді Хайкіна В.М.

при секретарі: Козодой К. І.

з участю судового розпорядника ОСОБА_1

з участю представника заявника ОСОБА_2

з участю представника відповідача за первісним позовом ОСОБА_3

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду міста Харкова заяву Публічного акціонерного товариства «Перший український міжнародний банк», зацікавлена особа: ОСОБА_4, про видачу дубліката виконавчого листа та поновлення строку предявлення виконавчого листа до виконання по справі №2011/21021/12 за позовом Публічного акціонерного товариства «Перший український міжнародний банк» до ОСОБА_4, ОСОБА_5 про стягнення боргу за кредитним договором, -

ВСТАНОВИВ:

У серпні 2016 року заявник в особі Публічного акціонерного товариства «Перший український міжнародний банк» звернувся до Дзержинського районного суду м. Харкова із заявою про видачу дубліката виконавчого листа та поновлення строку предявлення виконавчого листа до виконання по справі №2011/21021/12 за позовом Публічного акціонерного товариства «Перший український міжнародний банк» до ОСОБА_4, ОСОБА_5 про стягнення боргу за кредитним договором. Вимоги заяви обґрунтовує тим, що 21.10.2014 року виконавчі лити було предявлено на примусове виконання до Дзержинського відділу державної виконавчої служби Харківського міського управління юстиції із заявами про відкриття виконавчого провадження. Однак у звязку з відсутністю у банку будь-якої інформації щодо проведених виконавчих дій та винесених постанов відносно примусового виконання вищевказаних виконавчих документів, ПАТ «ПУМБ» 14.06.2016 року звернувся до органу виконавчої служби із заявою щодо надання інформації про хід виконання виконавчих проваджень та отримав відповідь про те, що в ході примусового виконання 25.02.2015 року державним виконавцем винесено постанови про повернення виконавчого документа стягувачеві, проте доказів направлення на адресу банку вказаних постанов разом із виконавчими листами не надано. Отже, заявник вважає, що виконавчі листи по справі №2011/21021/12 від 08.11.2013 року втрачені при листуванні, в звязку з чим банк позбавлений можливості повторно предявити їх до виконання. Оскільки строк предявлення до виконання виконавчого документа пропущений банком з поважної причини, вважає, що пропущений строк підлягає поновленню. Просить суд видати дублікати виконавчих листів, а також поновити строк для предявлення їх до виконання.

Представник заявника Публічного акціонерного товариства «Перший український міжнародний банк» - ОСОБА_2 у судовому засіданні вимоги уточненої заяви підтримав у повному обсязі, просив суд заяву задовольнити, а саме видати дублікати виконавчих листів №2011/2102/12 від 08.11.2013 року, видані Дзержинським районним судом м. Харкова про стягнення з ОСОБА_4 на користь банку заборгованості за кредитним договором №6757017 разом з додатковою угодою №9098329 від 20.05.2010 року в загальному розмірі 111891, 89 доларів США та 118060, 21 грн., а також судового збору у розмірі 1609, 50 грн.; поновити строк на предявлення їх до виконання, встановивши його 3 роки з дати набрання чинності ухвали про видачу дублікатів виконавчих листів.

Представник відповідача за первісним позовом ОСОБА_5 - ОСОБА_3у судовому засіданні не заперечувала проти задоволення уточненої заяви банку про видачу дублікатів виконавчих листів, а також поновлення строку для предявлення їх до виконання, оскільки із ОСОБА_5 заборгованість стягується, на відміну від відповідача ОСОБА_4

Відповідач за первісним позовом ОСОБА_4 у судове засідання не зявилася, про час, дату та місце судового розгляду була повідомлена своєчасно та належним чином, подала до суду заперечення на заяву, згідно яких наголошує, що заявником не надано до заяви про видачу дубліката виконавчого листа доказів на підтвердження втрати оригіналів виконавчих листів. Підстав для поновлення строку предявлення виконавчих листів до виконання також немає, оскільки державним виконавцем неодноразово повертались виконавчі листи у звязку з неможливістю виконати рішення у повному обсязі, а також у завязку із встановленою законом забороною щодо звернення стягнення на майно чи кошти боржника ОСОБА_4 Однак жодного доказу того, що було перешкодою банку своєчасно оскаржити постанову державного виконавця про повернення виконавчого документу суду не надано. Просить суд відмовити у задоволенні заяви.

Представник Дзержинського відділу Державної виконавчої служби міста Харків Головного територіального управління юстиції у Харківській області у судове засідання не зявився, про час, дату та місце судового розгляду був повідомлений своєчасно та належним чином, про що свідчать повідомлення про вручення поштових відправлень, повернуті на адресу суду. В останнє судове засідання державним виконавцем подано заяву про перенесення судового засідання, оскільки «позов (скарга) на адресу відділу не надходила, у звязку з чим відділ позбавлений подати заперечення».

Суд відхиляє заяву представника органу виконавчої служби та звертає увагу на те, що у нього була можливість скористатись своїми процесуальними правами, передбаченими статтями 27, 31 ЦПК України, зокрема правом на ознайомлення з матеріалами справи, та зважаючи на скорочені строки розгляду питань, повязаних з виконанням судових рішень у цивільних справах, вважає за можливим розглянути заяву Публічного акціонерного товариства «Перший український міжнародний банк» про видачу дубліката виконавчого листа та поновлення строку предявлення виконавчого листа до виконання без участі представника органу державної виконавчої служби.

Суд, дослідивши доводи представника заявника, представника відповідача за первісним позовом ОСОБА_5 ОСОБА_3, письмові заперечення відповідача за первісним позовом ОСОБА_4, та оцінивши докази, представлені в матеріалах справи, встановив наступні обставини та відповідні їм правовідносини.

Рішенням Дзержинського районного суду м. Харкова від 13.03.2013 року позов Публічного акціонерного товариства «Перший український міжнародний банк» до ОСОБА_4, ОСОБА_5 про стягнення боргу за кредитним договором задоволено частково: стягнуто з ОСОБА_4 на користь Публічного акціонерного товариства «Перший український міжнародний банк»заборгованість за кредитним договором №6757017 разом з додатковою угодою №9098329 від 20.05.2010 року в загальному розмірі 111891, 89 доларів США та 118060, 21 грн., а також витрати по сплаті судового збору у розмірі 3219, 00 грн. (справа №2011/21021/12).

Рішенням Апеляційного суду Харківської області від 05.06.2013 року апеляційну скаргу представника Публічного акціонерного товариства «Перший український міжнародний банк» задоволено: рішення Дзержинського районного суду м. Харкова від 13.03.2013 року скасовано в частині відмови в солідарному стягненні заборгованості за кредитним договором з ОСОБА_5 та в частині стягнення з ОСОБА_4 судового збору у розмірі 3219 грн.; стягнуто з ОСОБА_5 солідарно з ОСОБА_4 на користь Публічного акціонерного товариства «Перший український міжнародний банк»заборгованість за кредитним договором №6757017 разом з додатковою угодою №9098329 від 20.05.2010 року в загальному розмірі 111891, 89 доларів США та 118060, 21 грн.; стягнуто з ОСОБА_5 та ОСОБА_4 судовий збір по 1609, 50 грн. з кожної.

За змістом статті 124 Конституції України та статті 14 ЦПК України судові рішення ухвалюються судами іменем України та є обов'язковими до виконання на всій території України.

Виконання судового рішення, відповідно до змісту рішення Конституційного Суду України №5-рп/2013 від 26.06.2013 року по справі №1-7/2013, є невід'ємною складовою права кожного на судовий захист і охоплює, зокрема, законодавчо визначений комплекс дій, спрямованих на захист і відновлення порушених прав, свобод, законних інтересів фізичних та юридичних осіб, суспільства, держави; невиконання судового рішення загрожує сутності права на справедливий розгляд справи судом.

Відповідно до статті 368 ЦПК України за кожним судовим рішенням, яке набрало законної сили, за заявою осіб, на користь яких воно ухвалено, чи прокурора, який здійснював у цій справі представництво інтересів громадянина або держави в суді, видається один виконавчий лист. Якщо на підставі ухваленого рішення належить передати майно, що перебуває в кількох місцях, або якщо рішення ухвалено на користь кількох позивачів чи проти кількох відповідачів, суд має право за заявою стягувачів видати кілька виконавчих листів, точно зазначивши, яку частину рішення треба виконати за кожним виконавчим листом.

Дзержинським районним судом м. Харкова 08.11.2013 року видано виконавчі листи №2011/2102/12 про стягнення з ОСОБА_4 на користь Публічного акціонерного товариства «Перший український міжнародний банк»заборгованість за кредитним договором №6757017 разом з додатковою угодою №9098329 від 20.05.2010 року в загальному розмірі 111891, 89 доларів США та 118060, 21 грн.; а також про стягнення з ОСОБА_5 та ОСОБА_4 на користь Публічного акціонерного товариства «Перший український міжнародний банк» судового збору у розмірі 1609, 50 грн. з кожної.

21.10.2014 року заявник в особі Публічного акціонерного товариства «Перший український міжнародний банк» звернувся до Дзержинського відділу державної виконавчої служби Харківського міського управління юстиції із заявами про відкриття виконавчого провадження.

21.06.2016 року до Дзержинського відділу Державної виконавчої служби міста Харків Головного територіального управління юстиції у Харківській області банком подано заяву про хід виконання виконавчих проваджень.

Як вбачається із листа Дзержинського відділу Державної виконавчої служби міста Харків Головного територіального управління юстиції у Харківській області за вих. №05-35/12250 від 07.07.2016 року, 03.11.2014 року в провадження державного виконавця за заявами представника стягувача надійшли два виконавчих документи №2011/2102/12 про стягнення з ОСОБА_4 на користь Публічного акціонерного товариства «Перший український міжнародний банк»заборгованість за кредитним договором №6757017 разом з додатковою угодою №9098329 від 20.05.2010 року в загальному розмірі 111891, 89 доларів США та 118060, 21 грн.; а також про стягнення з ОСОБА_5 та ОСОБА_4 на користь Публічного акціонерного товариства «Перший український міжнародний банк» судового збору у розмірі 1609, 50 грн. з кожної.

При цьому, в ході примусового стягнення 25.02.2015 року відповідно до вимог пункту 9 статті 47 Закону України «Про виконавче провадження» державним виконавцем винесена постанова про повернення виконавчого документа стягувачеві (яка разом з виконавчими документами надіслана стягувачу) у звязку з тим, що за боржником зареєстровано право власності 2-х кімнатна квартира АДРЕСА_1, зазначений обєкт нерухомості перебуває у заставі ПАТ КБ «Надра» (іпотечний договір 3202 від 10.12.06). До теперішнього часу виконавчі документи до відділу не надходили.

Відповідно до частини 1 статті 370 ЦПК України, замість втраченого оригіналу виконавчого листа або судового наказу суд, який видав виконавчий лист або судовий наказ, має право за заявою стягувача або поданням державного виконавця видати його дублікат.

Тобто, підставами для видачі дубліката виконавчого листа є, насамперед, доведеність втрати оригіналу виконавчого листа, проте заявник не надав доказів, які б свідчили про втрату виконавчого листа по справі. Посилання у поданій заяві, на те, що виконавчий лист втрачено було при пересилці з відділу державної виконавчої служби, документально не підтверджені.

Згідно частин 1, 2 статті 60 ЦПК України кожна сторона зобовязана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених статтею 61 цього кодексу. Докази подаються сторонами та іншими особами, які беруть участь у справі.

Згідно частини 1 статті 64 ЦПК України письмовими доказами є будь-які документи, акти, довідки, листування службового або особистого характеру або витяги з них, що містять відомості про обставини, які мають значення для справи.

Разом з тим, у заяві відсутні докази щодо законних підстав для видачі дублікату виконавчого листа, якими зокрема можуть бути акти за висновками службового розслідування, проведеного з метою перевірки факту втрати виконавчого листа під час пересилки абоповідомлення пошти, зокрема акти перевірки Укрпошти з приводу надіслання зазначеного виконавчого листа, тобто, доказів того, що зазначений виконавчий лист був втрачений під час пересилання, як і того, що у стягувача були перешкоди в отриманні інформації про хід виконавчого провадження та своєчасному реагуванні на факт відсутності виконавчого листа.

Оскільки право на отримання дублікату виконавчого листа повязано з необхідністю його виконання, то із заявою про видачу дубліката можна звернутись лише в межах строків предявлення виконавчого документу до виконання.

У разі пропуску цього строку одночасно з вимогою про видачу дубліката виконавчого листа має розглядатись і заява про поновлення строку предявлення листа до виконання. Відповідно достатті 21 Закону «Про виконавче провадження»(даліЗакон) в редакції, діючій до 9 березня 2011 року, виконавчі листи та інші судові документи могли бути пред'явлені до виконання протягом трьох років з наступного дня після набрання рішенням законної сили.

У період 2011-2016 років ці строки змінювались. Проте пунктом 4 Прикінцевих та перехідних положень Закону«Про внесення змін до Закону України «Про виконавче провадження» та деяких інших законодавчих актів України щодо вдосконалення процедури примусового виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб)» від 4 листопада 2010 року №2677- VІвстановлено, що виконавчі документи, видані до набрання чинності цим законом,підлягають предявленню до виконання у строки, встановлені на момент їх видачі.

Відповідно до статті 23 Закону (тут і далі - в редакції чинній до 5 жовтня 2016 року) строки пред'явлення виконавчого документа до виконання перериваються пред'явленням виконавчого документа до виконання. Після переривання строку пред'явлення виконавчого документа до виконання перебіг строку поновлюється. Час, що минув до переривання строку, до нового строку не зараховується. У разі повернення виконавчого документа стягувачуу зв'язку з неможливістю в повному обсязі або частково виконати рішення, тобто на підставі пункту 2 частини 1 статті 47 Закону, строк пред'явлення виконавчого документа до виконання після переривання встановлюється з дня його повернення.

За правиламистатті 371 ЦПКта статті 24 Закону строк предявлення виконавчого документу до виконання може бути поновлений з причин, визнаних судомповажними.

Доведеність поважності причин пропуску цього строку за правиламистатті 60 ЦПКпокладається на заявника.

Аналогічні розяснення містяться у пункті 11 постанови Пленуму Верховного Суду України №14 від 26.12.2003 року «Про практику розгляду судами скарг на рішення, дії або бездіяльність органів і посадових осіб державної виконавчої служби та звернень учасників виконавчого провадження», де зазначено, що стягувачам, які з поважних причин пропустили строк для предявлення виконавчого документа до виконання, суд може поновити його тільки щодо виконавчих листів, виданих на підставі рішення, ухвали, постанови в цивільній справі, та вироку, ухвали, постанови у кримінальній справі.

Поновлення пропущеного строку слід відрізняти від переривання строку давності для пред'явлення виконавчого листа до виконання. Заява про поновлення строку подається одночасно з пред'явленням виконавчого документа до суду, який його видав або до суду за місцем виконання.

При цьомуЦПК Українита Закон України «Про виконавче провадження» не містять вичерпного переліку поважних причин, якіможна враховувати при вирішенні питання про поновлення пропущеного строку, зокрема, пред'явлення виконавчого листа до виконання; вони враховуються у кожному конкретному випадку залежно від обставин справи.

Так, причина пропуску строку є поважною, якщо вона відповідає одночасно умовам: це обставина або кілька обставин, яка безпосередньо унеможливлює або ускладнює можливість вчинення процесуальних дій у визначений законом строк; це обставина, яка виникла об'єктивно, незалежно від волі особи, яка пропустила строк; ця причина виникла протягом строку, який пропущено; ця обставина підтверджується належними і допустимими засобами доказування; тобто, якщо свідчить про відсутність у заінтересованої особи об'єктивної можливості подати виконавчий документ до виконання у встановлені строки.

Підстава, на якій ґрунтуються доводи заявника стосовно втрати виконавчихлистів при пересиланні, не може вважатися поважною причиною пропуску такого строку.

Судзвертає увагу, що відповідно до статті 6 Конвенції про захист прав і основоположних свобод людини, ратифікованоїЗаконом України від 17.07.1997 № 475/97- ВР, гарантовано кожній фізичній або юридичній особі право на розгляд судом протягом розумного строку цивільної, кримінальної, адміністративноїабо господарської справи, а також, справи про адміністративне правопорушення, у якій вона є стороною, а повне та своєчасне виконання можливих судових рішень є складовою частиною такого.

Рішеннями Європейського суду визначено, що сторона, яка задіяна в ході судового розгляду справи, зобов'язана з розумним інтервалом часу сама цікавитися провадженням у її справі, добросовісно користуватися належними їй процесуальними правами та неухильно виконувати процесуальні обов'язки.

Після набрання рішенням по справі №2011/21021/12 за позовом Публічного акціонерного товариства «Перший український міжнародний банк» до ОСОБА_4, ОСОБА_5 про стягнення боргу за кредитним договором законної сили 05.06.2013 року та отриманням виконавчих листів по справі 08.11.2013 року, стягував із заявою про відкриття виконавчого провадження звернувся 21.10.2014 року, тобто за 18 днів до закінчення строку для предявлення виконавчого листа до виконання. Із заявою про надання інформації про хід виконавчих проваджень стягував звернувся 21.06.2016 року, тобто після спливу майже двох років з моменту звернення із заявами про відкриття виконавчого провадження, що свідчить про неналежне користування своїми процесуальними правами як стягувача у виконавчому провадженні.

Окрім того, як розяснено у пункту 16 Постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ «Про практику розгляду судами скарг на рішення, дії або бездіяльність державного виконавця чи іншої посадової особи державної виконавчої служби під час виконання судових рішень у цивільних справах» від 07.02.2014 року №6, стягувач, який подав до відповідного органу заяву про відкриття виконавчого провадження і не отримав у визначений законом строк (з урахуванням поштового обігу) задоволення своїх вимог, вважаєтьсяобізнаним про ймовірність порушення його прав у виконавчому провадженні незалежно від того, чи отримав він від державного виконавця певні процесуальні документи та чи ознайомлений він із матеріалами виконавчого провадження.

Суд, дослідивши матеріали справи, всебічно і повно зясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються вимоги заяви, обєктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи, прийшов до висновку, що задоволенні заяви Публічного акціонерного товариства «Перший український міжнародний банк», зацікавлена особа: ОСОБА_4, про видачу дубліката виконавчого листа та поновлення строку предявлення виконавчого листа до виконання по справі №2011/21021/12 за позовом Публічного акціонерного товариства «Перший український міжнародний банк» до ОСОБА_4, ОСОБА_5 про стягнення боргу за кредитним договором задоволенню не підлягає.

Керуючись ст. 208-210, 370-371 ЦПК України, Законом України «Про виконавче провадження», -

УХВАЛИВ:

У задоволенні заяви Публічного акціонерного товариства «Перший український міжнародний банк», зацікавлена особа: ОСОБА_4, про видачу дубліката виконавчого листа та поновлення строку предявлення виконавчого листа до виконання по справі №2011/21021/12 за позовом Публічного акціонерного товариства «Перший український міжнародний банк» до ОСОБА_4, ОСОБА_5 про стягнення боргу за кредитним договором відмовити.

Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку до Апеляційного суду Харківської області через Дзержинський районний суд м. Харкова шляхом подачі апеляційної скарги протягом п'яти днів з дня її проголошення. У разі якщо ухвалу було постановлено без участі особи, яка її оскаржує, апеляційна скарга подається протягом п'яти днів з дня отримання копії ухвали.

Головуючий: