Вирок № 67478440, 23.06.2017, Шевченківський районний суд міста Києва

Справа № 761/7292/17

Провадження №1-кп/761/975/2017

В И Р О К

іменем України

23 червня 2017 року Шевченківський районний суд м. Києва в складі:

головуючого судді Мартинова Є.О.,

за участю секретарів Савченко Т.В., Чайки І.С.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду в м. Києві кримінальне провадження № 12016100100013770 від 29 жовтня 2016 року щодо:

ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця м. Городище Черкаської області, українця, громадянина України, освіти середньої спеціальної, не працевлаштованого, зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 раніше неодноразово судимого та засудженого останнього разу 24 березня 2010 року вироком Городищенського районного суду Черкаської області за ч. 3 ст. 185, 71 КК України до покарання у виді 3-х років 6-ти місяців позбавлення волі, постановою Прилуцького районного суду Чернігівської області звільненого умовно-достроково 26 липня 2012 року з невідбутим строком покарання 1 рік 1 місяць 20 днів, обвинуваченого у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 190 КК України,

за участю сторін кримінального провадження:

прокурорів Набухотного Т.В., Дєєва О.В.,

захисника Галузинського Є.О.,

потерпілої ОСОБА_3,

обвинуваченого ОСОБА_1,

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_4 будучи раніше неодноразово судимим за вчинення кримінальних правопорушень проти власності, належних висновків для себе не зробив, на шлях виправлення не став та, маючи не зняту та не погашену у встановленому законом порядку судимість, вчинив нове умисне кримінальне правопорушення за наступних обставин.

Так, 29 жовтня 2016 року, приблизно о 17 годині 30 хвилин, ОСОБА_4, перебуваючи біля будинку № 30-А по вул. Олеся Гончара в м. Києві з ОСОБА_3, яка в руках тримала свій мобільний телефон марки «Iphone 4S» ІМЕІ: НОМЕР_1. В цей час у ОСОБА_4 виник злочинний умисел, спрямований на повторне заволодіння чужим майном, а саме вищевказаним мобільним телефоном, шляхом обману ОСОБА_3, під приводом здійснення телефонного дзвінка.

Реалізуючи свій злочинний умисел, направлений на вчинення шахрайського заволодіння майном ОСОБА_3, ОСОБА_4, перебуваючи біля будинку № 30-А по вул. Олеся Гончара в м. Києві, з метою особистого збагачення за рахунок чужого майна, діючи повторно, попросив в ОСОБА_3 її мобільний телефон марки «Iphone 4S» ІМЕІ: НОМЕР_1, під приводом здійснення телефонного дзвінка, та в подальшому отримав від ОСОБА_3 вказаний мобільний телефон марки «Iphone 4S» ІМЕІ: НОМЕР_1 білого кольору, вартістю 5 000 гривень в чохлі чорного кольору, вартістю 300 гривень, в якому знаходилася сім-картка мобільного оператора «МТС Україна» вартістю 30 гривень, на рахунку якої були гроші в сумі 30 гривень, заволодівши якими ОСОБА_4 з місця вчинення кримінального правопорушення зник, розпорядившись у подальшому чужим майном на власний розсуд.

А всього, ОСОБА_4 шляхом обману, протиправно заволодів приватним майном ОСОБА_3 на загальну суму 5 360 гривень 00 копійок.

Всудовому засіданні обвинувачений ОСОБА_1 свою вину визнав повністю і у вчиненому розкаявся, дав зізнавальні показання у справі, повністю підтвердивши, що він дійсно при вказаних в обвинувальному акті фактичних обставинах вчинив інкриміноване йому кримінальне правопорушення. ОСОБА_1 повідомив, що він у повній мірі усвідомив злочинний характер своїх дій та щиро розкаявся у вчиненому. Просив суд останній раз надати йому шанс довести своє виправлення та дати можливість відшкодувати потерпілій матеріальних збитків, запевняв суд, що у подальшому не стане на шлях злочинної діяльності.

Слід зазначити, що показання обвинуваченого ОСОБА_1 відповідають фактичним обставинам справи і ним не оспорюються.

У даному судовому провадженні на підставі ч. 3 ст. 349 КПК України в судовому засіданні було використано спрощений порядок дослідження доказів, а саме було допитано обвинуваченого ОСОБА_1 та досліджено матеріали, що характеризують його особу.

Таким чином суд дослідив, оцінив та проаналізував отримані по справі докази та прийшов до висновку, що дійсно своїми умисними протиправними діями, які виразились у заволодінні чужим майном шляхом обману (шахрайство), вчиненому повторно, ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, вчинив кримінальне правопорушення, передбачене ч. 2 ст. 190 КК України.

При призначенні виду та міри покарання суд враховує характер та ступінь суспільної небезпеки скоєного кримінального правопорушення, дані, що характеризують особу обвинуваченого.

Згідно ст. 66 КК України, обставиною, яка пом'якшує покарання обвинуваченого, суд вважає те, що ОСОБА_1 щиро розкаявся у вчиненні кримінального правопорушення.

Згідно ст. 67 КК України, обставин, які обтяжують покарання обвинуваченого ОСОБА_1, судом не встановлено.

Крім того при призначенні покарання суд враховує, що ОСОБА_1 на обліку у лікарів нарколога та психіатра не перебуває, позитивно характеризується за місцем колишнього відбуття покарання, визнав цивільний позов в частині заподіяння матеріальної шкоди та прагне здійснити іі відшкодування, критично ставиться до вчиненого ним кримінально-караного діяння.

Беручи до уваги характер, ступінь тяжкості та суспільну небезпеку скоєного ОСОБА_1 кримінального правопорушення, особу обвинуваченого, наявність пом'якшуючої та відсутність обтяжуючих покарання обставин, суд вважає, що обвинуваченому необхідно призначити покарання у виді позбавлення волі, однак, оскільки його перевиховання і виправлення цілком можливе без ізоляції від суспільства, то його допустимо звільнити від відбування призначеного покарання з випробуванням, встановивши випробувальний строк та зобов'язавши щомісячно з'являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації.

Таке покарання на переконання суду є необхідним та достатнім для виправлення ОСОБА_1 і попередження вчинення ним нових кримінальних правопорушень.

В рамках даного кримінального провадження потерпіла ОСОБА_3 звернулася до суду з цивільним позовом про відшкодування матеріальної та моральної шкоди, в якому просила суд стягнути з ОСОБА_1 на її користь матеріальну шкоду в розмірі 5 360 грн. 00 коп. та моральну шкоду в розмірі 12 000 грн. 00 коп., посилаючись на те, що в результаті вчинення ОСОБА_1 злочину їй заподіяно прямих майнових збитків на суму 5 360 грн. 00 коп. та у зв'язку з подією самого кримінального правопорушення та його наслідків у виді позбавлення можливості користування її власністю, вона зазнала душевних та психологічних страждань. Крім того ОСОБА_3, у зв'язку з подією кримінального правопорушення перебувала у період часу з 03 березня 2017 року по 05 березня 2017 року на лікуванні у стаціонарному відділенні ЦСЛ ДНУ "НПЦ ПКМ" ДУС.

ОСОБА_1 позов потерпілої в частині заподіяння матеріальних збитків визнав у повному обсязі, а в частині заподіяння моральної шкоди не визнав.

Дослідивши матеріали кримінального провадження, вивчивши цивільний позов ОСОБА_3, заслухавши показання обвинуваченого, потерпілої в частині цивільного позову, суд приходить до наступного висновку.

Відповідно до ч. 1 ст. 1166 ЦК України майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичною особи, а також шкода, завдана майну фізичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.

Враховуючи те, що протиправними діями ОСОБА_1 29 жовтня 2016 року ОСОБА_3 заподіяно матеріальних збитків на суму 5 360 грн. 00 коп., що встановлено даним вироком та не заперечується самим обвинуваченим, суд приходить до висновку про необхідність стягнення з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_3 матеріальної шкоди в розмірі 5 360 грн. 00 коп.

В обґрунтування своїх позовних вимог про відшкодування моральної шкоди ОСОБА_3 зазначила, що у зв'язку з подіями вчинення ОСОБА_1 щодо неї злочину, вона вимушена була змінити свій звичайний спосіб життя, не могла певний період користуватися благами та перевагами, які дає мобільний телефон, була позбавлена оперативності при вирішенні побутових потреб. Крім того в наслідок вчинення щодо неї кримінального правопорушення вона зазнала душевних страждань та перенесла стрес.

Згідно зі ст. 23 ЦК України особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав. Моральна шкода полягає, зокрема, у фізичному болю та стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв'язку з каліцтвом або іншим ушкодженням здоров'я, та душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв'язку з протиправною поведінкою щодо неї самої, членів її сім'ї чи близьких родичів.

Розмір грошового відшкодування моральної шкоди визначається судом залежно від характеру правопорушення, глибини фізичних та душевних страждань, погіршення здібностей потерпілого або позбавлення його можливості їх реалізації, ступеня вини особи, яка завдала моральної шкоди, якщо вина є підставою для відшкодування, а також з урахуванням інших обставин, які мають істотне значення. При визначенні розміру відшкодування враховуються вимоги розумності та справедливості.

Відповідно до п. 9 Постанови Пленуму Верховного Суду України «Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди» № 4 від 31 березня 1995 року (зі змінами та доповненнями від 27 лютого 2009 року) розмір відшкодування моральної (немайнової) шкоди суд визначає залежно від характеру та обсягу страждань (фізичних, душевних, психічних тощо), яких зазнав позивач, характеру немайнових втрат (їх тривалості, можливості відновлення тощо) та з урахуванням інших обставин. Зокрема, враховуються стан здоров'я потерпілого, тяжкість вимушених змін у його життєвих і виробничих стосунках, ступінь зниження престижу, ділової репутації, час та зусилля, необхідні для відновлення попереднього стану. При цьому, суд має виходити із засад розумності, виваженості та справедливості.

Положенням ст. 1167 ЦК України встановлено, що моральна шкода, завдана фізичній або юридичній особі неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю, відшкодовується особою, яка її завдала, за наявності її вини, крім випадків, встановлених частиною другою цієї статті. Моральна шкода відшкодовується незалежно від вини органу державної влади, органу Автономної Республіки Крим, органу місцевого самоврядування, фізичної або юридичної особи, яка її завдала, зокрема, якщо шкоди завдано каліцтвом, іншим ушкодженням здоров'я або смертю фізичної особи внаслідок дії джерела підвищеної небезпеки.

Згідно зі ст. 137 ЦПК України у позовній заяві про відшкодування моральної (немайнової) шкоди має бути зазначено, в чому полягає ця шкода, якими неправомірними діями чи бездіяльністю її заподіяно позивачеві, з яких міркувань він виходив, визначаючи розмір шкоди, та якими доказами це підтверджується.

Відповідно до положень ст. 60 ЦПК України кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених статтею 61 цього Кодексу. Докази подаються сторонами та іншими особами, які беруть участь у справі. Доказуванню підлягають обставини, які мають значення для ухвалення рішення у справі і щодо яких у сторін та інших осіб, які беруть участь у справі, виникає спір. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Враховуючи те, що внаслідок вчинення ОСОБА_1 29.10.16 шахрайських дій ОСОБА_3, у певний період часу була вимушена змінити свій звичайний спосіб життя, зазнала певних душевних страждань, а також виходячи із засад розумності, виваженості та справедливості, суд приходить до висновку про необхідність часткового задоволення цивільного позову ОСОБА_3 та стягнення з ОСОБА_1 на її користь моральної шкоди в розмірі 2 000 грн. 00 коп. Що стосується решти заявленої суми відшкодування, на переконання суду вона не є доведеною позивачем у розумінні ст. 60 ЦПК України, а цивільний позов не містить посилань ОСОБА_3 на те, з яких міркувань вона виходила, визначаючи саме такий розмір заподіяної їй моральної шкоди. Зокрема ОСОБА_3 не доведено причинного зв'язку між вчиненням ОСОБА_1 29.10.16 кримінального правопорушення щодо неї та перебуванням її на стаціонарному лікуванні у період з 03.03.17 по 05.03.17 в відділенні ЦСЛ ДНУ "НПЦ ПКМ" ДУС.

В рамках кримінального провадження процесуальні витрати відсутні. Арешт на майно обвинуваченого не накладався.

Крім того, у зв'язку зі звільненням на підставі ст. 75 КК України обвинуваченого ОСОБА_1 від реального відбуття покарання, суд не вбачає підстав для подальшого застосування до нього запобіжного заходу, обраного йому у виді домашнього арешту, до набрання вироком законної сили, у зв'язку з чим такий запобіжний захід слід скасувати.

Речовий доказ: мобільний телефон марки «Iphone 4S» ІМЕІ: НОМЕР_1 (переданийна відповідальне зберігання потерпілій ОСОБА_3.) - підлягає залишенню у володінні та розпорядженні потерпілої ОСОБА_3

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 368, 370, 374 КПК України, суд

У Х В А Л И В:

ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, визнати винним у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 190 КК України та призначити йому покарання у виді у виді 3 (трьох) років позбавлення волі.

У відповідності з вимогами ст. 75 КК України від призначеного покарання ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, звільнити з випробуванням, призначивши йому іспитовий строк 2 (два) роки 6 (шість) місяців.

На підставі ст. 76 КК України зобов'язати ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, не виїжджати за межі України без погодження з уповноваженим органом з питань пробації, повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання, періодично з'являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації.

До вступу вироку в законну силу запобіжний захід щодо обвинуваченого ОСОБА_1 у виді цілодобового домашнього арешту скасувати та інший не обирати.

Цивільний позов задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, на користь потерпілої ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_4, 5 360 гривень 00 копійок, заподіяної кримінальним правопорушенням матеріальної шкоди.

Стягнути з ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, на користь потерпілої ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_4, 2000 гривень 00 копійок, заподіяної кримінальним правопорушенням моральної шкоди.

Речовий доказ: мобільний телефон марки «Iphone 4S» ІМЕІ: НОМЕР_1 (переданийна відповідальне зберігання потерпілій ОСОБА_3.) - залишити у володінні та розпорядженні потерпілої ОСОБА_3

На вирок можуть бути подані учасниками судового провадження апеляційні скарги до Апеляційного суду м. Києва через Шевченківський районний суд м. Києва протягом тридцяти днів з моменту його проголошення. Якщо вирок ухвалено без виклику особи, яка його оскаржує, то строк апеляційного оскарження для такої особи обчислюється з дня отримання нею копії судового рішення.

Вирок суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано.

Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку. Копія вироку негайно після його проголошення вручається обвинуваченому та прокурору.

Суддя Шевченківського районного

суду м. Києва Є.О. Мартинов