Рішення № 67472038, 22.06.2017, Апеляційний суд Харківської області

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

___________

Справа № 623/3312/16-ц Головуючий суддя І інстанції Винниченко П. П.

Провадження № 22-ц/790/2183/17 Суддя доповідач Карімова Л.В.

Категорія: договірні

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

22 червня 2017 року колегія суддів судової палати у цивільних справах Апеляційного

суду Харківської області в складі:

головуючого - Карімової Л.В.,

суддів колегії: ОСОБА_1,

ОСОБА_2,

за участю секретаря Баранкової В.В.,

розглянула у відкритому судовому засіданні в місті Харкові цивільну справу

за апеляційною скаргою Публічного акціонерного товариства «Укрсоцбанк» в особі ОСОБА_3 на рішення Ізюмського міськрайонного суду Харківської області від 01 лютого 2017 року у справі за позовом Публічного акціонерного товариства "Укрсоцбанк" до ОСОБА_4 про стягнення заборгованості за договором кредиту,

ВСТАНОВИЛА:

У грудні 2016 року ПАТ «Укрсоцбанк» звернулося до суду із вказаним позовом, в якому просило стягнути з ОСОБА_4 на його користь заборгованість у сумі 18953,69 грн. та сплачений судови збір у сумі 1378 грн.

В обгрунтування своїх вимог посиллось на те, що 22 липня 2008 року між Акціонерно-комерційним банком соціального розвитку «Укрсоцбанк» ( на теперішній час – ПАТ «Укрсоцбанк») та ОСОБА_4 був укладений договір відновлювальної кредитної лінії №838/3-27/37/8-171 на здійснення страхових платежів за договором добровільного страхування транспортного засобу, згідно якого позивач надав відповідачу грошові кошти в сумі 9674,00 грн. з кінцевим терміном погашення заборгованості за кредитом не пізніше 10 липня 2015 року на умовах, визначених цим договором.

Оскільки ОСОБА_4 свої зобов’язання за вказаним договором не виконав, утворилась заборгованість, яка станом на 01.11.2016 року складає 18953,69 грн.

Рішенням Ізюмського міськрайонного суду Харківської області від 01 лютого 2017 року в задоволенні позовних вимог ПАТ «Укрсоцбанк» відмовлено.

На вказане рішення суду першої інстанції представник «Укрсоцбанк» подав апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на невідповідність висновків суду обставинам справи, недоведеність тих обставин, які суд вважав встановленими, порушення норм матеріального та процесуального права, просить скасувати рішення районного суду та ухвалити нове, яким позовні вимоги ПАТ «Укрсоцбанк» задовольнити.

Вказує на те, що судом першої інстанції не враховано, що кінцевим терміном погашення основної заборгованості за спірним договором є 10 липня 2017 року, тому перебіг строку позовної давності починається саме з цієї дати.

В запереченнях на апеляційну скаргу ОСОБА_4 просить відхилити її за безпідставністю доводів та залишити без змін рішення суду першої інстанції.

При розгляді справи в суді апеляційної інстанції представник ПАТ «Укрсоцбанк» уточнив доводи апеляційної скарги та з урахуванням строків перебігу позовної давності та тієї обставини, що ОСОБА_4 має статус учасника антитерористичної операції, просив стягнути з відповідача за вказаним кредитним договором 14 133 грн. 55 коп. з яких: заборгованість за кредитом - 4 654,76 грн., заборгованість за відсотками – 1858,01 грн., пеня за несвоєчасне погашення заборгованості по відсоткам – 2 921,95 грн., інфляційні витрати за кредитом – 549 грн. 27 коп., інфляційні витрати за відсотками 1439 грн. 19 коп.

Вислухавши пояснення учасників процесу, перевіривши відповідно до вимог ч.1 ст. 303 ЦПК України матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що скарга підлягає задоволенню з огляду на наступне.

Відповідно до ст. ст. 213, 214 ЦПК України рішення суду повинно бути законним i обгрунтованим. Під час ухвалення рішення суд вирішує, зокрема, такі питания: 1) чи мали місце обставини, якими обгрунтовувалися вимоги і заперечення, та якими доказами вони підтверджуються; 2) чи є інші фактичні дані (пропущення строку позовної давності тощо), які мають значення для вирішення справи, та докази на їх підтвердження; 3) які правовідносини сторін випливають iз встановлених обставин; 4) яка правова норма підлягає застосуванню до цих правовідносин; 5) чи слід позов задовольнити або в позові відмовити; 6) як розподілити між сторонами судові витрати.

Між тим оскаржуване рішення суду першої інстанції не відповідає цим вимогам.

Відмовляючи в задоволенні позову ПАТ «Укрсоцбанк», суд першої інстанції виходив з того, що вказаний позов подано поза межами строків позовної давності.

Колегія суддів не може погодитись з таким висновком суду першої інстанції, оскільки він не відповідає обставинам справи та вимогам закону.

Як встановлено судом першої інстанції та підтверджується матеріалами справи 22 липня 2008 року між Акціонерно-комерційним банком соціального розвитку «Укрсоцбанк» ( на теперішній час – ПАТ «Укрсоцбанк») та ОСОБА_4 був укладений договір відновлювальної кредитної лінії №838/3-27/37/8-171 на здійснення страхових платежів за договором добровільного страхування транспортного засобу, згідно якого позивач надав відповідачу грошові кошти в сумі 9674,00 грн. з кінцевим терміном погашення заборгованості за кредитом не пізніше 10 липня 2015 року на умовах, визначених цим договором.

17 червня 2009 року між ПАТ «Укрсоцбанк» та ОСОБА_4 було укладено додаткову угоду №1 про внесення змін до кредитного договору, якою було змінено кінцевий термін погашення заборгованості за кредитом до 10 липня 2017 року.

ПАТ «Укрсоцбанк»свої зобов’язання за вказаним договором виконав належним чином, надавши позичальнику грошові кошти, зазначені в кредитному договорі.

ОСОБА_4 свої зобов’язання за кредитним договором не виконав, внаслідок чого утворилась заборгованість, яка станом на 01.11.2016 року складає 11423 грн. 18 коп., з яких: заборгованість за кредитом - 4 654 грн. 76 коп., заборгованість за відсотками – 1858 грн. 01 коп., пеня за несвоєчасне погашення заборгованості по відсоткам – 2 921 грн. 95 коп., інфляційні витрати за кредитом – 549 грн. 27 коп., інфляційні витрати за відсотками 1439 грн. 19 коп.

Зазначені уточнені розрахунки ПАТ «Укрсоцбанк» відповідають вимогам ст.ст. 256, 1048,1050 ЦК України.

Відповідно до статті 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов’язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов’язується повернути кредит та сплатити проценти (частина перша статті 1048 ЦК України).

Визначення поняття зобов’язання міститься у частині першій статті 509 ЦК України.

Відповідно до цієї норми зобов’язання – це правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

У разі порушення зобов’язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема: зміна умов зобов'язання; сплата неустойки; відшкодування збитків та моральної шкоди (стаття 611 ЦК України).

Згідно зі статтями 526, 530, 610, частиною першою статті 612 ЦК України зобов'язання повинні виконуватись належним чином у встановлений термін відповідно до умов договору та вимог чинного законодавства. Порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання) (стаття 610 ЦК України).

Якщо в зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню в цей строк (термін).

При цьому в законодавстві визначаються різні поняття як "строк дії договору", так і "строк (термін) виконання зобов’язання" (статті 530, 631 ЦК України).

Одним із видів порушення зобов’язання є прострочення – невиконання зобов’язання в обумовлений сторонами строк.

При цьому перебіг позовної давності починається від дня, коли особа довідалася або могла довідатися про порушення свого права або про особу, яка його порушила (ч. 1 ст. 261 ЦК України).

Відповідно до частини п’ятої статті 261 ЦК України за зобов’язаннями, строк виконання яких не визначений або визначений моментом вимоги, перебіг позовної давності починається від дня, коли у кредитора виникає право пред’явити вимогу про виконання зобов’язання. Якщо боржникові надається пільговий строк для виконання такої вимоги, перебіг позовної давності починається зі спливом цього строку.

Відповідно до п. 24 Постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 30.03.2012 року №5 «Про практику застосування судами законодавства при вирішенні спорів, що виникають з кредитних правовідносин» вказано, що при вирішенні спорів суд має враховувати, що згідно зі ст. 526 ЦК України зобов’язання має виконуватись належним чином відповідно до 4умов договору. Отже, якщо кредитним договором не визначено інші умови виконання основного зобов’язання, то у разі неналежного виконання позичальником своїх зобов’язань за цим договором строк пред’явлення кредитором до поручителя вимоги про повернення отриманих у кредит коштів має обчислюватися з моменту настання строку виконання зобов’язання в повному обсязі або у зв’язку із застосуванням права на повернення кредиту достроково.

Як вбачається з копії додаткової угоди №1 від 17 червня 2009 року кінцевий терміном погашення заборгованості за кредитним договором встановлено 10 липня 2017 року.

У даному випадку договірні відносини між сторонами не припинились, тому заявлені в цій справі вимоги про стягнення заборгованості, яка склалася під час дії кредитного договору, перебувають в межах позовної давності.

Виходячи з наведеного, районний суд дійшов помилкового висновку про необхідність застосування до виниклих правовідносин строків позовної давності.

Колегія суддів вважає, що рішення суду першої інстанції ухвалено з порушенням норм процесуального права, то з передбачених п. 4 ч. 1 ст. 309 ЦПК України вказане рішення підлягає скасуванню з ухваленням нового рішення про задоволення позову ПАТ «Укрсоцбанк» з урахуванням додаткових пояснень на апеляційну скаргу від 01.06.2017 року щодо зменшення суми крдитних коштів з урахуванням строків позовної давності та тієї обставини, що ОСОБА_4 має статус учасника антитерористичної операції.

Відповідно до Закону України «Про внесення змін до деяких законів Украі?ни щодо удосконалення оборонно-мобілізаціи?них питань під час проведення мобілізаціі?» віи?ськовослужбовців з початку і до закінчення особливого періоду, а також віи?ськовозобов’язаних, які призвані під час мобілізаціі? на віи?ськову службу, з моменту призову під час мобілізаціі? і до закінчення особливого періоду звільнено від нарахування:

штрафних санкціи?, пені за невиконання зобов’язань перед підприємствами, установами і організаціями усіх форм власності; штрафних санкціи?, пені перед банками по кредитах, іпотеках тощо; процентів за користування кредитом.Зазначені особи повинні здіи?снювати погашення виключно тіла кредиту.

Відповідно до наданих ОСОБА_4 документів учасника АТО він перебував у зоні АТО з 31.03.2014 року до 19.03.2015 року.

Зазначені обставини не спростовані представником банку, тому колегія суддів вважає, що розмір заборгованості ОСОБА_4 за кредитним договором складає 11423 грн. 18 коп., з яких: заборгованість за кредитом - 4 654 грн. 76 коп., заборгованість за відсотками – 1858 грн. 01 коп., пеня за несвоєчасне погашення заборгованості по відсоткам – 2 921 грн. 95 коп., інфляційні витрати за кредитом – 549 грн. 27 коп., інфляційні витрати за відсотками 1439 грн. 19 коп.

Зазначення складових заборгованості не спростовується представником банку, а посилання останнього на те, що їх сума складає 14 133,55 грн., є арифметичною помилкою.

У зв’язку із задоволенням вимог ПАТ «Укрсоцбанк» на його користь з відповідача підлягає стягненню згідно вимог ст.ст. 80, 88 ЦПК України понесені позивачем судові витрати по сплаті судового збору 1378 грн. за подання позовної заяви та 1515,80 грн. за подання апеляційної скарги, а всього - 2893,80 грн., що підтверджується відповідними платіжними дорученнями (а.с. 2, 55).

Керуючись ст. ст. 303, 304, п.2 ч.1 ст. 307, ст. ст. 309, 313, 314, 316, 317, 319, 324 ЦПК України, колегія суддів

ВИРІШИЛА:

Апеляційну скаргу задовольнити.

Рішення Ізюмського міськрайонного суду Харківської області від 01 лютого 2017 року скасувати.

Позов Публічного акціонерного товариства «Укрсоцбанк» задовольнити.

Стягнути із ОСОБА_4 (паспорт МК039351, і.н. НОМЕР_1) на користь Публічного акціонерного товариства «Укрсоцбанк» (т.р.29091805130003, ОКПО 00039019, МФО №300023) заборгованість за кредитом у розмірі 11423 (одинадцять тисяч чотириста двадцять три) гривні 18 копійок, з яких: заборгованість за кредитом - 4 654 (чотири тисячі шістсот п’ятдесят чотири) грн. 76 коп., заборгованість за відсотками – 1858 ( одна тисяча вісімсот п’ятдесят вісім) грн. 01 коп., пеня за несвоєчасне погашення заборгованості по відсоткам – 2 921 (дві тисячі дев’ятсот двадцять одна) грн. 95 коп., інфляційні витрати за кредитом – 549( п’ятсот сорок дев’ять) грн. 27 коп., інфляційні витрати за відсотками 1439 (тисяча чотириста тридцять дев’ять) грн. 19 коп.

Стягнути із ОСОБА_4 (паспорт МК039351, і.н. НОМЕР_1) на користь Публічного акціонерного товариства «Укрсоцбанк» (т.р. 29091805130003, ОКПО 00039019, МФО №300023) судовий збір в розмірі 2 893 (дві тисячі вісімсот дев’яносто три) гривні 80 копійок.

Рішення апеляційного суду набирає законної сили з моменту проголошення і може бути оскаржено в касаційному порядку безпосередньо до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів з дня набрання цим рішенням законної сили.

Головуючий:

Судді: