Ухвала суду № 67471501, 22.06.2017, Апеляційний суд Харківської області

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

_______________

Провадження № 22-ц/790/121/17 Головуючий 1 інстанції -

Справа № 646/12114/15-ц ОСОБА_1

Категорія: договірні Доповідач - Швецова Л.А.

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

22 червня 2017 року м. Харків

Судова колегія судової палати з цивільних справ апеляційного суду Харківської області в складі:

Головуючого: Швецової Л.А.,

Суддів: Яцини В.Б., Котелевець А.В.,

За участі секретаря: Кучер Ю.Ю.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні, в приміщенні суду цивільну справу

за апеляційною скаргою ОСОБА_2

на рішення Червонозаводського районного суду м. Харкова від 06 квітня 2016 року

у справі за позовом Публічного акціонерного товариства Комерційний банк «Приват Банк» до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за кредитним договором, -

ВСТАНОВИЛА:

У вересні 2015 року ПАТ КБ «ПриватБанк» звернулося до суду з позовом до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за кредитним договором в розмірі 80 000, 00 гривень.

З урахуванням уточнених позовних вимог, зазначав, що відповідно до укладеного договору № DN81AR56360061 від 07.04.2008 року ПАТ КБ «ПриватБанк» зобов’язався надати відповідачу ОСОБА_2 кредит у розмірі 95 382, 23 гривень на термін до 07.04.2015 року, а відповідач зобов’язався повернути кредит та сплатити відсотки за користування кредитними коштами, позивач зазначає, що банк свої зобов’язання за кредитним договором виконав в повному обсязі, надавши відповідачу кредит у строки та розмірі встановлені кредитним договором. У порушення зазначених умов договору відповідач зобов’язання за вказаним договором належним чином не виконав, у зв’язку з чим станом 09.12.2015 року має заборгованість у розмірі 271 377, 69 гривень, яка складається з наступного: 46 405, 25 гривень – заборгованість за кредитом, 20 263, 85 гривень – заборгованість по процентам за користування кредитом, 27 660, 78 гривень – заборгованість по комісії за користування кредитом, 177 047, 92 гривень - пеня за несвоєчасність виконання зобов’язань за договором.

Рішенням Комінтернівського районного суду міста Харкова від 06.12.2012 року з відповідача на користь ПАТ КБ «ПриватБанк» було стягнуто заборгованість у розмірі 116 514, 06 гривень, а тому різниця становить 80 000, 00 гривень.

Рішенням Червонозаводського районного суду м. Харкова від 06 квітня 2016 року позовні вимоги ПАТ КБ «ПриватБанк» до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за кредитним договором – задоволено частково.

Стягнуто з ОСОБА_2 на користь ПАТ КБ «ПриватБанк» заборгованість за кредитним договором у розмірі 28 712 гривень 40 копійок.

Стягнуто з ОСОБА_2 на користь ПАТ КБ «ПриватБанк» витрати по сплаті судового збору у розмірі 437 гривень 14 копійок.

В задоволенні іншої частини позовних вимог відмовлено.

Судовий збір у розмірі 2 734, 58 гривень повернуто ПАТ КБ «ПРИВАТБАНК» р/р 64992919400002, МФО 305299, ЄДРПОУ 14360570.

Не погодившись із вказаним вище рішенням суду першої інстанції ОСОБА_2 звернувся на це рішення з апеляційною скаргою, в якій, з посиланнями на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, просить зазначене рішення скасувати та ухвалити нове рішення, яким в задоволенні позову відмовити в повному обсязі.

Обґрунтовуючи свої апеляційні доводи, апелянт зазначив, що надані позивачем копії документів, які нібито вказують на те, що він брав додатково кредит в сумі 417,99 грн. не можуть бути взяті до уваги. По-перше, копії, які надані виготовлені дуже неякісно та про суть в цих документах можна тільки здогадуватись. По-друге, копії не завірені печаткою банку, що свідчить про їх фальсифікацію. По-третє, в наданих документах говориться про те, що він нібито надав доручення банку на укладання договору страхування його життя і на виконання цього доручення банк сплатив страховій компанії 417,99 грн. Однак він такого доручення не надав, не давав згоди на збільшення суми кредиту.

Крім цього, апелянт вказує, що неможна приймати до уваги розрахунок боргу наданий банком, оскільки він містить недостовірну інформацію.

Позивач вказане рішення не оскаржив.

Заслухавши суддю-доповідача, пояснення осіб, що з'явились в судове засідання, дослідивши матеріали справи, обговоривши доводи сторін, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.

За змістом ст. ст. 10, 11, 60 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням фізичних чи юридичних осіб в межах заявлених ними вимог.

Згідно з ч.1 ст. 303 ЦПК України під час розгляду справи в апеляційному порядку апеляційний суд перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених у суді першої інстанції.

Відповідно до ст. 308 ЦПК України, суд апеляційної інстанції відхиляє апеляційну скаргу, якщо визнає, що суд першої інстанції постановив рішення з додержанням вимог матеріального і процесуального права.

Не може бути скасоване правильне по суті і справедливе рішення суду з одних лише формальних міркувань.

Задовольняючи частково позовні вимоги ПАТ КБ «ПриватБанк» суд першої інстанції виходив з положень ч. 3 ст. 551 ЦК України та вважав за можливе зменшити суму пені до розміру заборгованості за кредитом, а саме до 14 356, 20 гривень, а всього разом 28 712, 40 гривень.

З таким рішенням суду першої інстанції судова колегія погоджується виходячи з наступного.

Згідно зі ст. 629 ЦК України договір є обов'язковим для виконання сторонами.

З матеріалів справи вбачається, що між ПАТ КБ «Приватбанк» та ОСОБА_2 було укладено кредитний договір, згідно з яким ПАТ КБ «Приватбанк» зобов’язався надати відповідачу кредит у розмірі 95382,23 грн. на термін до 07.04.2015 року, а відповідач зобов’язався повернути кредит та сплатити відсотки за користування кредитними коштами в строки та в порядку, встановлених кредитним договором.

Відповідач свої зобов’язання не виконав у зв’язку з чим, станом на 09.12.2015 року виникла заборгованість у розмірі 271377,69 грн., яка складається з наступного: 46405,25 – заборгованість за кредитом, 20263,74 грн. – заборгованість по процентам за користування кредитом, 27660,78 грн. – заборгованість по комісії за користування кредитом, 177047,92 грн. – пеня за несвоєчасність виконання зобов’язань за договором.

На підставі рішення від 06.12.2012 року з ОСОБА_2 стягнуто на користь ПАТ КБ «Приватбанк» заборгованість за кредитним договором № DN81AR56360061 від 07.04.2008 року в розмірі 116314,06 грн. та судовий збір в сумі 1165,14 грн.

Відповідно до додатку № 1 до договору страхування наземного транспорту ОСОБА_2 звернувся з заявою про укладення договору страхування наземного транспорту 07.04 2008 року та відповідно до додатку № 1 до договору особистого страхування ОСОБА_2 звернувся з заявою про укладення договору особистого страхування 07.04 2008 року.

Банком, на виконання договору страхування 09 квітня 2009 року було сплачено 417,99 грн. Вказана сума була включена до розміру заборгованості, яка підлягає стягненню.

Відповідно до ст. 610 ЦК України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання), тобто ухиляючись від сплати заборгованості за кредитом, Відповідач порушує зобов'язання за даним договором.

Статтею 525 ЦК України передбачена недопустимість односторонньої відмови від зобов'язання.

Згідно ч. 2 ст. 615 ЦК України, одностороння відмова від зобов'язання не звільняє винну сторону від відповідальності за порушення зобов'язання.

Згідно статей 526, 527, 530 Цивільного кодексу України зобов’язання повинні виконуватись належним чином і в установлений строк відповідно до умов договору та вимог закону. У порушення зазначених норм закону та умов договору Відповідач зобов’язання за вказаним договором належним чином не виконав.

За ч. 1 ст. 625 ЦК України, Боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.

Статтею 1054 ЦК України визначено, що за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.

Статтею 611 ЦК України, передбачено сплату неустойки, як правовий наслідок порушення зобов'язань, встановлених законом.

Відповідно до ст. 549 ЦК України, штраф, пеня - це є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредитору у разі порушення боржником зобов'язання, тобто ця сума є неустойкою.

Відповідно до ч. 3 ст. 551 ЦК України розмір неустойки може бути зменшений за рішенням суду, якщо він значно перевищує розмір збитків, та за наявності інших обставин, які мають істотне значення.

Відповідно до п. 27 постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ №5 від 30 березня 2012 року «Про практику застосування судами законодавства при вирішенні спорів, що виникають із кредитних правовідносин» положення ч. З ст. 551 ЦК України про зменшення розміру неустойки може бути застосовано судом лише за заявою відповідача до відсотків, які нараховуються як неустойка, і не може бути застосовано до сум, які нараховуються згідно з ч. 2 ст. 625 ЦК України, які мають іншу правову природу. При цьому проценти, які підлягають сплаті згідно з положеннями ст. ст. 1054, 1056-1 ЦК України, у такому порядку не підлягають зменшенню через неспівмірність із розміром основного боргу, оскільки вони є платою за користування грошима і підлягають сплаті боржником за правилами основного грошового боргу.

Положення ст. 616 ЦК України передбачають право суду за певних умов зменшити розмір збитків та неустойки, які стягуються з боржника. Зазначене стосується цивільно-правової відповідальності боржника, а не сплати ним основного грошового боргу за кредитним договором, що суд на підставі вказаної норми закону змінити не може.

На підставі вищевикладеного, судова колегія погоджується з висновком суду першої інстанції щодо можливості зменшення суми пені до розміру заборгованості за кредитом, а саме до 14 356, 20 гривень, а всього разом 28 712, 40 гривень, оскільки заборгованість відповідача по поверненню кредиту складає 417, 99 гривень, 5 353, 83 гривень - заборгованість по сплаті відсотків за користування кредитом та 8 884, 38 гривень – заборгованість по комісії за користування кредитом.

З огляду на викладене, колегія суддів дійшла висновку, що доводи апеляційної скарги висновків суду першої інстанції не спростовують, у зв'язку з чим апеляційна скарга підлягає відхиленню, а рішення суду залишенню без змін.

Керуючись ст.ст. 303, 304, п. 1 ч. 1 ст. 307, ст.ст. 308, 313-315, 317, 319, 324 ЦПК України, суд, -

УХВАЛИЛА:

Апеляційну скаргу ОСОБА_2 - відхилити.

Рішення Червонозаводського районного суду м. Харкова від 06 квітня 2016 року – залишити без змін.

Ухвала апеляційного суду набирає чинності негайно, але може бути оскаржена в касаційному порядку безпосередньо до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів із дня її проголошення.

Головуючий:

Судді: