Постанова № 67466238, 19.06.2017, Апеляційний суд міста Києва

АПЕЛЯЦІЙНИЙ С

УД МІСТА КИЄВА

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

19 червня 2017 року суддя Апеляційного суду міста Києва Мосьондз І.А., розглянувши апеляційну скаргу ОСОБА_1 на постанову Солом'янського районного суду міста Києва від 17 лютого 2017 року,

ВСТАНОВИВ:

Постановою Солом'янського районного суду міста Києва від 17 лютого 2017 року ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП, та накладено на нього адміністративне стягнення у виді штрафу у розмірі 600 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян з позбавленням права керування транспортними засобами на 1 рік.

Не погоджуючись з даним рішенням суду, ОСОБА_1 подав апеляційну скаргу, в якій просить постанову суду скасувати через неповноту судового розгляду та невідповідність висновків суду фактичним обставинам справи.

В обґрунтування апеляційних вимог посилається на те, що суд не забезпечив всебічного, повного та об'єктивного з'ясування всіх обставин справи, а його висновок про те, що ОСОБА_1 керував транспортним засобом в стані алкогольного сп'яніння, не відповідає фактичним обставинам справи і не підтверджується належними та допустимими доказами.

Зазначає, що суд необґрунтовано взяв до уваги показання інспекторів патрульної поліції та свідка ОСОБА_2, оскільки останній був учасником бійки, яка виникла на місці події, та може давати неправдиві показання. Вважає, що суд також необґрунтовано відкинув як докази його невинуватості показання свідків ОСОБА_3 та ОСОБА_4, які вказували на те, що ОСОБА_1 автомобілем не керував.

З позиції апелянта, не можуть бути доказом його винуватості і показання працівників поліції ОСОБА_5 та ОСОБА_6, оскільки за їх свідченнями, вони особисто не бачили, як ОСОБА_1 керував автомобілем.

Не містить даних про вчинення ОСОБА_1 і записи з камер відеоспостереження працівників поліції, які були надані до суду.

За результатами апеляційного перегляду просить оскаржувану постанову скасувати, а провадження у справі щодо ОСОБА_1 закрити, у зв'язку з відсутністю в діянні складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП.

Перевіривши матеріали справи про адміністративне правопорушення, заслухавши пояснення ОСОБА_1 та його захисника ОСОБА_7, які підтримали подану апеляційну скаргу та просили її задовольнити, проаналізувавши доводи апеляційної скарги, дослідивши матеріали провадження та допитавши свідків, суд приходить до наступного висновку.

Відповідно до ст.280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Положеннями статей 251 та 252 КУпАП визначено, що доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному та об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом та правосвідомістю.

За оскаржуваною постановою ОСОБА_1 визнаний винуватим у тому, що він 19.11.2016 року о 05 год. 10 хв. керував автомобілем «BMW», д.н.з. НОМЕР_1, по проспекту Перемоги, 45 в місті Києві в стані алкогольного сп'яніння, чим порушив п.2.9а ПДР України.

Вивченням матеріалів справи про адміністративне правопорушення встановлено, що суддя, діючи у відповідності до вимог ст.245, 252, 280, 283 КУпАП, всебічно, повно та об'єктивно дослідив обставини вчиненого адміністративного правопорушення і обґрунтовано дійшов висновку про доведеність вини ОСОБА_1 у порушенні п.2.9а Правил дорожнього руху, що є складом адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 Кодексу України про адміністративні правопорушення.

Свій висновок про винуватість ОСОБА_1 у порушенні правил дорожнього руху суд першої інстанції обґрунтував даними протоколу про адміністративне правопорушення, даними відеоспостереження з нагрудних камер працівників поліції про те, що за кермом автомобіля «BMW», д.н.з. НОМЕР_1, що знаходився по проспекту Перемоги, 45 в місті Києві, перебував ОСОБА_1, даними акту огляду на стан алкогольного сп'яніння, яким встановлено, що станом на 6 год. 06 хв. 19.11.2016 року ОСОБА_1 перебував в стані алкогольного сп'яніння (показник алкотестера Драгер - 0,50 ‰ алкоголю), поясненнями свідків ОСОБА_2, інспекторів патрульної поліції ОСОБА_5 та ОСОБА_6

Суд апеляційної інстанції вважає таке рішення законним і обґрунтованим, з огляду на наступне.

Допитаний в суді апеляційної інстанції свідок ОСОБА_8 вказав, що він з своїми знайомими відпочивав у кафе «Сіті паб» на проспекті Перемоги, де у них виник конфлікт з іншою компанією, серед яких був ОСОБА_1 Після бійки ОСОБА_1 з своїми знайомими зник з місця події на автомобілі «BMW», д.н.з. НОМЕР_1. Хто саме керував автівкою, він не бачив, але вказав на неї працівникам патрульної поліції, які в подальшому її знайшли неподалік.

Також в суді апеляційної інстанції допитано свідка ОСОБА_2 який пояснив, що працював охоронцем нічного клубу «Д'юті фрі», що знаходиться поряд з кафе «Сіті паб». Після того, як почалася бійка, він з колегами намагався її припинити. Бачив, як після бійки декілька осіб сіли в автомобіль «BMW», д.н.з. НОМЕР_1, та поїхали в напрямку Шулявського мосту. При цьому свідок стверджує, що за кермо автомобіля «BMW» сів та керував ним саме ОСОБА_1 Також зазначає, що в ОСОБА_1 були наявні ознаки алкогольного сп'яніння. Він також бачив, як до цього ОСОБА_1 сидів у барі за столом та вживав спиртні напої.

Такі показання свідка ОСОБА_2 узгоджуються з показаннями інспекторів патрульної поліції ОСОБА_5 та ОСОБА_6, які пояснили, що автомобіль «BMW», д.н.з. НОМЕР_1, знайдено неподалік від місця, де до цього відбувалася бійка. За кермом автомобіля знаходився ОСОБА_1 в стані алкогольного сп'яніння, що підтверджується даними акту огляду на стан сп'яніння, проведеного за допомогою приладу Драгер.

Суд апеляційної інстанції не вбачає обґрунтованих даних, які б ставили під сумнів достовірність показань свідка ОСОБА_9 про керування ОСОБА_1 автомобілем в стані алкогольного сп'яніння, оскільки вони є послідовними та узгоджуються з іншими матеріалами справи. Не наведено таких даних і в поданій апеляційній скарзі.

Суддя також вірно надав оцінку та відкинув як доказ невинуватості ОСОБА_1 пояснення свідків ОСОБА_3 та ОСОБА_4, з показань яких ОСОБА_1 автомобілем не керував, оскільки дані особи є знайомими ОСОБА_1 та можуть бути зацікавленими в уникненні останнього адміністративної відповідальності, а тому такі свідчення не узгоджуються з матеріалами справи та викликають сумнів щодо їх достовірності.

Суд апеляційної інстанції вважає, що наведені в судовому рішення докази є належними та допустимими, якими в сукупності підтверджується порушення ОСОБА_1 п.2.9а ПДР України, що є складом адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП.

Апеляційним переглядом не встановлено неправильного застосування судом норм матеріального права чи порушення вимог процесуального закону, на які посилається апелянт у поданій апеляційній скарзі.

Оскільки оскаржувана постанова судді є законною, обґрунтованою та вмотивованою, суд апеляційної інстанції залишає її без змін, а подану апеляційну скаргу ОСОБА_1- без задоволення.

Керуючись ст. 294 КУпАП, -

ПОСТАНОВИВ:

Постанову Солом'янського районного суду міста Києва від 17 лютого 2017 року, якою ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП, та накладено на нього адміністративне стягнення у виді штрафу у розмірі 600 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян з позбавленням права керування транспортними засобами на строк 1 рік, - залишити без змін, а подану апеляційну скаргу ОСОБА_1 - без задоволення.

Постанова суду є остаточною та оскарженню не підлягає.

Суддя І. Мосьондз