Рішення № 67464477, 29.06.2017, Оболонський районний суд міста Києва

29.06.2017 Справа № 756/116/17

Ун.№756/116/17

Пр.№2/756/2059/17

Р I Ш Е Н Н Я

I М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

22 червня 2017 року Оболонський районний суд м. Києва в складі:

головуючого судді - Майбоженко А.М.

при секретарі - Шецкіній О.Г.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Києві цивільну справу за позовом Публічного акціонерного товариства «Київенерго» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості,

В С Т А Н О В И В:

В січні 2016 року позивач звернувся до суду з указаним позовом, обґрунтовуючи його тим, що відповідач ОСОБА_1 є споживачем електричної енергії за адресою: АДРЕСА_1. 17.11.2015 року працівниками ПАТ "Київенерго" в ході перевірки приладу обліку електричної енергії за вказаною адресою було виявлено порушення, а саме виявлені ознаки втручання в параметри розрахункового засобу обліку з метою зміни його показів, при підключенні зразкового лічильника, розрахунковий лічильник недораховує спожиту електричну енергію та має похибку «-60%», про що було складено відповідний акт. 03.12.2015 проведено експертизу електролічильника, знятого під час виявлення порушення за участю держповірника ДП "Укрметртестстандарт" ОСОБА_2 Згідно висновку експертизи, оформленої актом № 1812, лічильник № 4686785 типу Нік-2102-02М2В визнано непридатним для подальшої експлуатації, оскільки внаслідок пошкодження (ф) пломб держповірки та виробника отримано не санкціонований доступ до конструкції лічильника. Метрологічні параметри не відповідають класу точності, похибка складає «-65,50 %». Посилаючись на порушення відповідачем Правил користування електричною енергією для населення, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 26 липня 1999 року №1357, позивач просить стягнути з відповідача заборгованість за необліковану електричну енергію у розмірі 3 938,29 гривень, а також вирішити питання про розподіл судових витрат.

Представники позивача в судовому засіданні заявлені вимоги підтримали, просили їх задовольнити.

Представник відповідача проти задоволення позовних вимог заперечував, підтримавши зміст письмових заперечень відповідача, з яких вбачається, що про наявність порушень в роботі лічильника, складання акту порушень, інших документів йому стало відомо після отримання копії позовної заяви з додатками, будь-яких попередніх повідомлень від позивача не отримував. Крім того, прилад обліку електричної енергії встановлений та знаходиться на сходовій клітці, а тому відповідальність за його збереження та збереження пломб на ньому має нести власник будинку або організація, у віданні якої перебуває будинок, а не відповідач - побутовий споживач. Також вказує на те, що в порушення вимог п.п.17, 38 Правил, енергопостачальник зобов'язаний проводити не менш як один раз на шість місяців контрольний огляд засобів обліку у побутових споживачів відповідно до затверджених графіків, розрахунок обсягу та вартості електроенергії, спожитої з порушенням Правил здійснено за період з 18.11.2014 року по 17.11.2015 року, тобто за період, що перевищує шість місяців. Експертиза засобу обліку була проведена за відсутності відповідача, що підтверджує те, що засіб обліку відповідачу не належить і за його збереження він не відповідає. Крім того, зняття лічильника, що підлягав експертизі було здійснено за відсутності відповідача та представника організації, у віданні якої перебуває будинок, що вказує на самовільність дій представників позивача. Також, пломби на лічильнику були перетиснуті спеціальним інструментом, що унеможливлює вчинення таких дій відповідачем. Повірка лічильника здійснена в першому кварталі 2012 року, встановлений він був 21.01.2013 року, що вказує на можливість використання даного приладу до 21.01.2013 року, що призвело до порушення Правил. Відповідно до особової картки споживача вхідне сальдо на початок 2016 року становило 529,11 грн., а тому незрозумілим є нарахування заборгованості станом на 17.11.2015 року у розмірі 3 938,29 грн. Також, представник відповідача подав суду копії медичних документів, як підтверджують перенесення відповідачем тяжкої хвороби, що унеможливила вчинення ним неправомірних дій щодо приладу обліку електроенергії у зв'язку з фізичним станом відповідача.

Заслухавши пояснення осіб, які беруть участь у справі, дослідивши матеріали справи, суд вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню з наступних підстав.

Судом встановлено наступні факти та відповідні їм правовідносини.

Відповідач проживає за адресою: м. .Київ, АДРЕСА_2, є власником особового рахунку НОМЕР_2 та споживачем електричної енергії, яку постачає позивач.

17.11.2015 за адресою боржника в ході обстеження приладу обліку електроенергії представниками позивача було виявлено порушення, а саме виявлені явні ознаки втручання в параметри розрахункового засобу обліку з метою зміни його показів, при підключенні зразкового лічильника, розрахунковий лічильник недораховує спожиту електричну енергію та має похибку «-60%».

На підставі виявлених порушень було складено акт порушень № 36867 від 17.11.2015. Акт підписаний трьома представниками енергопостачальника.

03.12.2015 проведено експертизу електролічильника, знятого під час виявлення порушення за участю держповірника ДП "Укрметртестстандарт" ОСОБА_2

Згідно висновку експертизи, оформленої актом № 1812, лічильник № 4686785 типу Нік-2102-02М2В визнано непридатним для подальшої експлуатації, оскільки внаслідок пошкодження (ф) пломб держповірки та виробника отримано не санкціонований доступ до конструкції лічильника. Метрологічні параметри не відповідають класу точності, похибка складає -65,50 %.

22.12.2015 відбулося засідання комісії з розгляду актів порушень правил користування електричною енергією для населення. На засіданні комісії було вирішено провести розрахунок обсягу та вартості електроенергії, спожитої з порушенням ПКЕЕН за період з 18.11.2014 по 17.11.2015 (дату усунення порушення) відповідно п. 3.3. Методики, за формулою (3.1). Нарахована сума склала 3 938,29 грн.

В добровільному порядку заборгованість відповідачем не погашена.

Правовідносини у сфері постачання та споживання електроенергії регулюються ст. 714 ЦК України, ст.ст. 24-27 Закону України «Про електроенергетику», Правилами користування електричною енергією для населення, затвердженими постановою Кабінету Міністрів України від 26 липня 1999 року № 1357 (далі - Правила), Порядком визначення розміру і відшкодування збитків, завданих електропостачальнику внаслідок розкрадання електричної енергії, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 8 лютого 2006 року № 122 (далі - Порядок), Методикою визначення обсягу та вартості електричної енергії, не облікованої внаслідок порушення споживачами правил користування електричною енергією, затвердженою постановою НКРЕ від 4 травня 2006 року № 562 (далі - Методика).

Відповідно до ч. 1 ст. 714 ЦК України за договором постачання енергетичними та іншими ресурсами через приєднану мережу одна сторона (постачальник) зобов'язується надавати другій стороні (споживачеві, абонентові) енергетичні та інші ресурси, передбачені договором, а споживач (абонент) зобов'язується оплачувати вартість прийнятих ресурсів та дотримуватись передбаченого договором режиму її використання, а також забезпечити безпечну експлуатацію енергетичного та іншого обладнання.

Пунктами 8, 9 Правил передбачено, що прилади обліку електричної енергії мають бути придбані, встановлені, підключені енергопостачальником. Споживання електричної енергії без приладів обліку не допускається, крім випадків, передбачених цими Правилами. Споживач енергії зобов'язаний додержуватися вимог нормативно-технічних документів та договору про постачання енергії.

Відповідно до ч. 2 ст. 27 Закону України «Про електроенергетику» правопорушеннями в електроенергетиці є: крадіжка електричної і теплової енергії, самовільне підключення до об'єктів електроенергетики і споживання енергії без приладів обліку; пошкодження приладів обліку; розкомплектування та пошкодження об'єктів електроенергетики, розкрадання майна цих об'єктів; створення перешкод у здійсненні державного енергетичного нагляду та у виконанні робіт, пов'язаних з обслуговуванням об'єктів електроенергетики; порушення правил охорони електричних мереж; порушення правил користування енергією; насильницькі дії, які перешкоджають оперативному персоналу та посадовим особам об'єктів електроенергетики виконувати свої службові обов'язки; незабезпечення енергією споживачів, що не допускають порушень своїх обов'язків перед енергопостачальниками.

На підставі п. 48 Правил споживач несе відповідальність згідно із законодавством за: прострочення терміну внесення платежів за електричну енергію; порушення правил користування електричною енергією; ухилення або несвоєчасне виконання рішень та приписів Державної інспекції з енергетичного нагляду за режимами споживання електричної енергії; розкрадання електричної енергії у разі самовільного підключення до електромереж і споживання електричної енергії без приладів обліку; пошкодження приладу обліку; розукомплектування та пошкодження об'єктів електроенергетики, розкрадання майна цих об'єктів; насильницькі дії, що перешкоджають посадовим особам енергопостачальника виконувати свої службові обов'язки.

Відповідно до положень п. 53 Правил, у разі виявлення представником енергопостачальника порушення споживачем правил користування електричною енергією, у тому числі фактів розкрадання електричної енергії, складається акт, який підписується представником енергопостачальника та споживачем. Один примірник акта вручається споживачу, другий залишається у енергопостачальника. Споживач має право внести до акта свої зауваження. У разі відмови споживача від підпису в акті робиться позначка про відмову. Акт вважається дійсним, якщо його підписали три представники енергопостачальника. Акт про порушення цих Правил розглядається комісією з розгляду актів, що утворюється енергопостачальником і складається не менш як з трьох уповноважених представників енергопостачальника. Рішення комісії з розгляду актів оформляється протоколом, копія якого видається споживачу.

У протоколі зазначається інформація про причетність споживача до порушення цих Правил. У разі причетності споживача до порушення цих Правил у протоколі зазначаються: відомості щодо обсягу та вартості необлікованої електричної енергії; розрахунок проведених нарахувань з посиланням на відповідні пункти цих Правил та Методики.

У разі відмови споживача від сплати вартості необлікованої електричної енергії енергопостачальник звертається з позовом до суду та має право припинити постачання електричної енергії після прийняття судом рішення на користь енергопостачальника (крім випадку виявлення факту самовільного підключення).

Згідно п. 3.1. Методики, факт втручання споживача в роботу приладів обліку, факт пошкодження пломб та/або приладів обліку має бути підтверджений експертизою.

На підставі п. 3.3. Методики розрахунок вартості необлікованої електричної енергії здійснюється: за добовою величиною розрахункового споживання електричної енергії; за тарифами (цінами) для населення, що діяли в період, за який розраховується розмір вартості необлікованої електричної енергії та за кількістю днів. При цьому кількість днів визначається наступним чином: у разі якщо споживач установив пристрій, що занижує покази приладу обліку, вчинив інші дії, що призвели до споживання необлікованої електричної енергії, виявити які представники постачальника електричної енергії під час проведення контрольного огляду приладу обліку не мали можливості, споживачу робиться перерахунок за спожиту електричну енергію з дати останньої технічної перевірки або допуску електроустановки споживача в експлуатацію (якщо технічна перевірка в період з дати допуску електроустановки споживача в експлуатацію до дати виявлення порушення не проводилась) чи набуття прав власності на об'єкт (приміщення), але не більше ніж за три роки.

Порушення відповідачем Правил підтверджується наявними в матеріалах справи Актом про порушення від 17.11.2015 року №36867, за підписом трьох уповноважених представників позивача, Актом про усунення порушень за аналогічним номером та датою, Актом технічної перевірки та схеми підключення засобу обліку електричної енергії, збереження пломб у побутового споживача від 17.11.2015 року, Актом №1812 від 03.12.2015 року проведення експертизи лічильників електроенергії.

Суд вважає вірним розрахунок суми боргу, здійснений позивачем на підставі протоколу засідання комісії № 4359 від 22.12.2015 року, оскільки він здійснений у відповідності до вимог чинного законодавства, а саме Методики.

Заперечення відповідача суд вважає необґрунтованими з огляду на наступне.

Так, неотримання документів щодо порушень до відкриття провадження у справі не свідчить про їх неналежність або недопустимість як доказів в даній справі.

Посилання на те, що відповідач не може нести відповідальності за збереження лічильника та пломб на ньому, оскільки він встановлений на сходовій клітці є необґрунтованими з огляду на те, що в даному провадженні розглядається питання про стягнення заборгованості за спожиту, але необліковану електроенергію, яка виникла у зв'язку з порушенням відповідачем Правил, вчиненні ним дій, які призвели до споживання необлікованої електричної енергії у зв'язку з самовільним втручанням в роботу електролічильника, в результаті якого електролічильник споживача недовраховував електричну енергію на 65,5%. При цьому, питання про відповідальність відповідач за пошкодження електролічильника або пломб на ньому не є предметом позовних вимог в даній справі. Дійсно, в експертизі не зазначено про те, які саме зміни в механізмі електролічильника призвели до його некоректної роботи. Разом з тим, висновки експертизи щодо самого факту некоректної роботи лічильника з посиланням на необліковування ним значної частини спожитої електричної енергії вказують на те, що лічильник зазнав втручання. Ці фактичні дані відповідачем та його представником не спростовані, інших доказів не подано, пропозиція суду щодо їх подання, зокрема шляхом заявлення клопотання про проведення електротехнічного дослідження експертами, стороною відповідача відхилена з посиланням на недовіру до технічного стану пристрою у зв'язку з проведенням представниками позивача експертизи та тривалого зберігання лічильника. Зазначене є припущеннями, на яких не може ґрунтуватись доказування. З цих же підстав суд вважає необґрунтованими заперечення в частині проведення експертизи електролічильника за відсутності відповідача, оскільки пропозиція суду про залучення до участі у справі особи з спеціальними знаннями, проведення незалежної судової експертизи на підставі ухвали суду, відповідачем відхилена.

Розрахунок вартості необлікованої електричної енергії був здійснений за період з 18.11.2014 по 17.11.2015 (дату усунення порушення) відповідно п. 3.3. Методики, за формулою (3.1). Кількість днів розрахована відповідно до абзацу 2 п.п. «А» п.3.3 Методики, згідно якого, якщо споживач вчинив інші дії, що призвели до споживання необлікованої електричної енергії, виявити які представники постачальника електричної енергії під час проведення контрольного огляду приладу обліку не мали можливості, споживачу робиться перерахунок за спожиту електричну енергію з дати останньої технічної перевірки або допуску електроустановки споживача в експлуатацію (якщо технічна перевірка в період з дати допуску електроустановки споживача в експлуатацію до дати виявлення порушення не проводилась) чи набуття прав власності на об'єкт (приміщення), але не більше ніж за три роки. З матеріалів справи вбачається, що технічна перевірка засобу обліку, що передувала складанню акту не проводилась з дати встановлення лічильника для обліку електричної енергії, спожитої відповідачем (21.01.2013 року). Доказів, що при проведенні контрольних оглядів, представники постачальника мали можливість виявити, що відповідачем вчинені дії щодо лічильника, які призвели до споживання необлікованої електричної енергії, відповідачем не подано. Клопотання про огляд електролічильника в судовому засіданні, проведення електротехнічної експертизи не заявлено.

Відсутність відповідача при заміні лічильника не є підставою для відмови у задоволенні позовних вимог, оскільки відсутність його при усуненні порушень, що виявлені представниками електропостачальника, не свідчить про самовільність дій вказаних осіб, які здійснюючи заміну лічильника та направляючи перший з них на екпертизу, фактично припинили порушення відповідачем Правил.

Посилання на неможливість вчинення дій щодо лічильника відповідачем з огляду на відсутність спеціального обладнання та за станом здоров'я, також не є підставою для відмови у задоволенні позовних вимог, судом заперечення в цій частині оцінюються критично, оскільки чинне законодавство пов'язує настання відповідальності за споживання необлікованої електричної енергії саме у споживача, а не людини, яка мала технічну та фізичну можливість здійснити такі дії, навіть якщо така людина є відмінною від споживача.

Відповідно до сертифікату затвердження типу засобів вимірювальної техніки виданого Міністерством економічного розвитку і торгівлі України Серія А, № 006474 від 06 квітня 2012 року, зазначається що « Лічильники змінного струму НІК 2102» зареєстровано в Державному реєстрі засобів вимірювальної техніки за номером У2162-11. Лічильники електричної енергії змінного струму НІК 2102 під час випуску підлягають повірці. Міжповірочний інтервал, установлений рішенням Науково-технічної комісії з метрології Міністерства економічного розвитку і торгівлі України (протокол № 1 від 9 лютого 2012 р.) - не більше 16 років. В технічних характеристиках лічильника НІК 2102-02-М2 зазначається, що середній термін служби до першого капітального ремонту становить не менше 30 років. Дата повірки лічильника НІК 2102-02-М2 була здійснена 01.10.2012 року, а встановлення даного лічильника згідно завдання №1268 відбулося 12 грудня 2012 року. Докази, що подані представником позивача на спростування заперечень відповідача в частині можливого використання електролічильника в період між його повіркою та встановленням за адресою відповідача є повними, в своїй сукупності повністю спростовують заперечення і вказують на відсутність порушень Правил з боку представників позивача при встановленні лічильника НІК.

Сума заборгованості за спожиту, але необліковану електричну енергію у розмірі 3 938,29 гривень підлягала стягненню в судовому порядку і не могла бути зарахована в якості складової сальдо на початок 2016 року.

З урахуванням викладеного, суд вважає, що заявлені у справі вимоги є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню, з відповідача підлягає стягненню на користь позивача 3 938,29 грн. заборгованості за спожиту необліковану електроенергію, а також судовий збір у розмірі 1 378 грн.

Керуючись ст. 714 ЦК України, ст.ст. 24-27 Закону України «Про електроенергетику», Правилами користування електричною енергією для населення, затвердженими постановою Кабінету Міністрів України від 26 липня 1999 року № 1357, Порядком визначення розміру і відшкодування збитків, завданих електропостачальнику внаслідок розкрадання електричної енергії, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 8 лютого 2006 року № 122, Методикою визначення обсягу та вартості електричної енергії, не облікованої внаслідок порушення споживачами правил користування електричною енергією, затвердженою постановою НКРЕ від 4 травня 2006 року № 562, ст.ст. 10, 15, 60, 88, 130, 174, 208, 209, 212, 213, 214, 215 ЦПК України, суд -

В И Р І Ш И В :

Позовні вимоги Публічного акціонерного товариства «Київенерго» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості - задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_1, реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1, який зареєстрований та проживає за адресою: АДРЕСА_3 на користь Публічного акціонерного товариства «Київенерго» до ОСОБА_1 суму боргу у розмірі 3 938 (три тисячі дев'ятсот тридцять вісім) гривень 29 копійок, а також 1 378 (одна тисяча триста сімдесят вісім) гривень судового збору.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Апеляційна скарга на рішення суду подається Апеляційному суду м.Києва через Оболонський районний суд м.Києва протягом десяти днів з дня його проголошення.

Суддя: А.М.Майбоженко