Ухвала суду № 67453523, 29.06.2017, Оріхівський районний суд Запорізької області

Справа № 323/2737/14-к

Провадження № 1-кп/323/86/17

У Х В А Л А

іменем України

29.06.2017 р. м. Оріхів

Оріхівський районний суд Запорізької області в складі колегії суддів: головуючої судді Плечищевої О.В., суддів Мінаєва М.М., Гуцал О.П., при секретарі Лукіній А.О.,за участю прокурора Попова О.М., захисників ОСОБА_1, ОСОБА_2, розглянувши у відкритому підготовчому судовому засіданні, в залі Оріхівського районного суду Запорізької області, в режимі відеоконференції кримінальне провадження, внесене 13.11.2013 року до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12013080350001309 відносно:

ОСОБА_3,ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця ІНФОРМАЦІЯ_2, громадянина України, який має середню освіту, перебуває на обліку як суб'єкт підприємницької діяльності, одружений, має на утриманні малолітнью доньку, ІНФОРМАЦІЯ_3, зареєстрований та проживав за адресою ІНФОРМАЦІЯ_4, б. 158, утримується під вартою у Вільнянській установі виконання покарань УДПтС України в Запорізькій області (№ 11) за адресою Запорізька область Вільнянський район смт Камяне вул. Зелена, 34, раніше судимий:

1) 14.05.2002 року Токмацьким районним судом Запорізької області за ч. 3 ст.15, ч. 2 ст.185 КК Українидо 1 року 6 місяців позбавлення волі, згідно ізст. 75 КК Українизвільнений від відбування покарання з випробуванням на 1 рік;

2) 10.02.2004 року Токмацьким районним судом Запорізької області за ч. 2 ст.185, ч. 1 ст.189 КК Українидо 3 позбавлення волі, згідно ізст. 75 КК Українизвільнений від відбування покарання з випробуванням на 2 роки;

3) 29.04.2005 року Токмацьким районним судом Запорізької області за ч. 2 ст.185, ч. 2 ст.189, ст.353 КК Українидо 3 років 6 місяців позбавлення волі; звільнений від відбування покарання 23.11.2006 року умовно-достроково з не відбутим терміном 1 рік 2 місяці;

4) 01.06.2010 року Токмацьким районним судом Запорізької області за ч. 2 ст. 185, ч. 3 ст. 185, ч. 2 ст. 186, ч. 3 ст.186, ч. 2 ст.190 КК Українидо 5 років 6 місяців позбавлення волі та на підставі ч. 5ст. 72 КК України;

5). 05.07.2012 року Оріхівським районним судом Запорізької області за ч. 2 ст. 185, ч. 2 ст. 190, ч. 1 ст. 187, ч. 3 ст.289, ч. 4 ст.70 КК Українидо 5 року 7 місяців позбавлення волі; звільнений 24.05.2013 року у зв'язку із відбуттям строку покарання,

-обвинувачується у вчиненні злочинів, передбаченихч. 3 ст.27, ч. 3 ст.187, ч.ч. 3, 4 ст.27, ч. 4 ст.187, ч. 3 ст.187, ч. 1 ст.115 КК України;

ОСОБА_4,ІНФОРМАЦІЯ_5, уродженця ІНФОРМАЦІЯ_6, громадянина України, який має середню освіту, офіційно не працевлаштований, не одружений, не зареєстрований, проживав за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_7, б. 3, знаходиться під домашнім арештом з 20-00 години до 08-00 години наступного дня, раніше не судимий,

-обвинувачується у вчиненні злочинів, передбачених ч. 5 ст.27, ч. 3 ст.187, ч. 4 ст.187, ч. 3 ст.187, ч. 1 ст.396 КК України;

ОСОБА_5,ІНФОРМАЦІЯ_8, уродженця ІНФОРМАЦІЯ_9, громадянина України, який має неповну середню освіту, офіційно не працевлаштований, одружений, дітей на утриманні не має, зареєстрований та проживав за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_10, б. 14, кв. 186, утримується під вартою у Вільнянській установі виконання покарань УДПтС України в Запорізькій області (№ 11) за адресою Запорізька область, Вільнянський район, смт Камяне, вул. Зелена, 34, раніше судимий:

1) 28.10.2002 року Хортицьким районним судом міста Запоріжжя за ч. 1ст. 115 КК Українидо 9 років позбавлення волі. 11.02.2009 звільнився умовно-достроково з іспитовим терміном 1 рік 9 місяців 20 днів;

2) 25.03.2010 року Хортицьким районним судом міста Запоріжжя за ч. 2ст. 186 КК Українидо 5 років 1 місяця позбавлення волі; 24.10.2013 року звільнений умовно-достроково на не відбутий термін 1 рік 2 місяці 19 днів,

-обвинувачується у вчиненні злочинів, передбачених ч. 3 ст.187, ч. 4 ст.187, ч. 1 ст.396КК України,-

ВСТАНОВИВ:

Під час підготовчого судового засідання по даному кримінальному провадженню прокурор Попов О.М. в порядку ч. 3 ст. 315 КПК України заявив клопотання про продовження раніше обраних щодо обвинувачених ОСОБА_6 та ОСОБА_5 міри запобіжного заходу у виді тримання під вартою в межах встановлених чинним законом строків, у відношенні обвинуваченого ОСОБА_4 домашнього арешту.

Клопотання обґрунтоване тим, що діяння, у вчиненні яких обвинувачуються ОСОБА_6, ОСОБА_4 та ОСОБА_5, як і самі обвинувачені, не втратили своєї суспільної небезпеки, а передбачені п. п. 1, 3 та 5 ч. 1 ст. 177 КПК України ризики продовжують існувати. Зокрема, на думку прокурора, ризик переховування обвинувачених від суду випливає з усвідомлення ними тяжкості покарання, яке їм загрожує. Ризик вчинення обвинуваченими інших кримінальних правопорушень випливає з наявності в них багатьох судимостей та схильності до протиправної поведінки. Також, на думку прокурора, неможливість застосування до обвинувачених ОСОБА_3 та ОСОБА_5 більш мяких запобіжних заходів випливає з того, що особисте зобовязання та домашній арешт за своїми обмеженнями не здатні перешкодити обвинуваченим обрати час для вчинення інших кримінальних правопорушень та впливу на свідків та потерпілих.

Захисник обвинуваченого ОСОБА_3, адвокат ОСОБА_1 заперечує проти продовження міри запобіжного заходу ОСОБА_3, заявила клопотання про зміну запобіжного заходу щодо її підзахисного на цілодобовий домашній арешт, мотивуючи тим, що обвинувачений знаходиться тривалий час під вартою, а саме більше трьох років, має постійне місце проживання та сім»ю, має незадовільний стан здоровя, позитивно характеризується за останнім місцем проживання, тяжкими особистими та сімейними обставинами, а саме наявність на утриманні малолітньої доньки, яка потребує постійного стороннього догляду, неможливість працевлаштування у звязку з цим дружини обвинуваченого, наявність інвалідності у матері обвинуваченого, та, як наслідок, тяжке матеріальне становище.

Обвинувачений ОСОБА_3 підтримав клопотання свого захисника, заперечує проти клопотання прокурора.

Крім того, обвинувачений ОСОБА_4 подав письмове клопотання про зміну запобіжного заходу щодо нього з домашнього арешту на особисте зобов»язання, обґрунтовуючи тим, що він не може офіційно працевлаштуватись на роботу та мати можливість матеріально забезпечувати матір похилого віку та малолітню доньку, ІНФОРМАЦІЯ_11. Також зазначив, що ні разу не порушував обов»язки, які були покладені на нього судом при зміні запобіжного заходу на домашній арешт.

Захисник обвинуваченого ОСОБА_2 підтримала клопотання обвинуваченого ОСОБА_4

Обвинувачений ОСОБА_5, його захисник, адвокат ОСОБА_2 заперечували проти клопотання прокурора, прохали змінити запобіжний захист на цілодобовий домашній арешт.

Інші учасники судового провадження проти задоволення клопотання прокурора заперечували, підтримавши клопотання обвинуваченого ОСОБА_4 та захисника ОСОБА_1

Заслухавши думку учасників судового провадження, проаналізувавши доводи клопотання та матеріали кримінального провадження, колегія суддів приходить до наступних висновків.

Відповідно до ч. 3 ст. 315 КПК України під час підготовчого судового засідання суд за клопотанням учасників судового провадження має право обрати, змінити чи скасувати заходи забезпечення кримінального провадження, в тому числі запобіжний захід, обраний щодо обвинуваченого. При розгляді таких клопотань суд додержується правил, передбачених розділом ІІ КПК України, що покладає на суд обовязок керуватись, в тому числі, вимогами ст. ст. 177, 178 КПК України.

Відповідно до ч. 2 ст. 177 КПК України підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений, засуджений може здійснити дії, передбаченічастиною першоюцієї статті.

Раніше ухвалені судові рішення про обрання та продовження запобіжного заходу в виді тримання вартою відносно кожного з обвинувачених по даному кримінальному провадженню ґрунтувались на тому, що існують ризики, передбачені пунктами 1, 3 та частини 5 статті 177 КПК України. Крім того, суди брали до уваги тяжкість обвинувачення - у вчиненні тяжких та особливо тяжких злочинів проти особи та власності групою осіб через невеликий проміжок часу, наявність у обвинувачених ОСОБА_6 та ОСОБА_5 не знятих і не погашених судимостей, відсутність у них міцних соціальних звязків, негативну репутацію обвинувачених, відсутність перешкод для тримання їх під вартою за віком та станом здоровя.

Колегія виходить з того, що станом на час обрання щодо обвинувачених запобіжного заходу у виді тримання під вартою обвинувачених ОСОБА_7 та ОСОБА_3, тобто при проведенні досудового розслідування, наявність наведених вище ризиків була очевидною з огляду на обставини вчинення кримінальних правопорушень та встановлення причетних до них осіб.

Той факт, що дане кримінальне провадження з незалежних від цієї колегії причин більше трьох років знаходилось на розгляді в різних судах першої інстанції, а обвинувачені знаходяться під вартою майже три з половиною роки, зобовязує суд переглянути підстави, з яких до обвинувачених був застосований даний запобіжний захід, з урахуванням часу, який минув.

Такий висновок ґрунтується на положеннях практики Європейського Суду з прав людини (надалі - Суд), яка визнається в Україні джерелом права.

Також колегія вважає, що за принципом змагальності як сторона обвинувачення, так і сторона захисту мають довести перед судом наявність або відсутність обставин, достатніх для продовження або зміну запобіжного заходу щодо обвинувачених у даному кримінальному провадженні, та що ці обставини мають оцінюватись індивідуально щодо кожного з обвинувачених.

Ґрунтуючись на наведених вище принципових положеннях, колегія вважає, що клопотання прокурора про продовження запобіжного заходу у виді тримання під вартою щодо обвинувачених ОСОБА_6 та ОСОБА_5 та раніше обраного відносно обвинуваченого ОСОБА_8 домашнього арешту підлягає задоволенню лише частково.

Так, стверджуючи про наявність ризиків, передбачених п.п. 1, 3 та 5 ч. 1 ст. 177 КПК України, стосовно обвинуваченого ОСОБА_6, прокурор посилався на факти здійснення обвинуваченим тиску на потерпілих та свідків у даному провадженні, однак при цьому суду не було надано жодного належного та допустимого доказу наявності таких фактів. Ризик ухилення від суду прокурор вбачав лише в усвідомленні обвинуваченим ОСОБА_6 тяжкості покарання, яке йому загрожує, однак жодних фактів та відповідних доказів намагання ОСОБА_6 ухилитись від досудового розслідування та суду у даному провадженні прокурором наведено не було. Ризик вчинення ОСОБА_6 нових кримінальних правопорушень у разі звільнення з-під варти прокурор вбачає у наявності в цього обвинуваченого декількох судимостей.

Розглядаючи питання про продовження або зміну запобіжного заходу щодо обвинувачених у даному кримінальному провадженню, колегія виходить з того, що, з огляду на практику Суду та норми чинного КПК України, ані тяжкість обвинувачення, ані

невизнання обвинуваченим вини, ані відсутність роботи або сімї не є достатніми підставами вважати, що існують ризики, передбачені ст. 177 КПК України.

Так, Суд у своїх рішеннях неодноразово зазначав, що ризик втечі підсудного не може бути встановлений лише на основі суворості можливого вироку. Оцінка такого ризику має проводитись з посиланням на ряд інших факторів, які можуть або підтвердити існування ризику втечі або вказати, що вона маловірогідна і необхідність в утриманні під вартою відсутня (Panchenko v. Russia (Панченко проти Росії), § 106). Ризик втечі має оцінюватися у світлі факторів, пов'язаних з характером особи, її моральністю, місцем проживання, родом занять, майновим станом, сімейними звязками та усіма видами зв'язку з країною, в якій така особа піддається кримінальному переслідуванню (Becciev v. Moldova (Бекчиєв проти Молдови) § 58). Ризик втечі не виникає лише за відсутності постійного місця проживання (Sulaoja v. Estonia (Сулаоя проти Естонії), § 64). Ризик втечі зменшується зі збігом часу, проведеного під вартою (Neumeister v. Austria (Ноймайстер проти Австрії), § 10). У той час як серйозність покарання є релевантною (певним чином відповідною) обставиною в оцінці ризику того, що обвинувачений може втекти, тяжкість обвинувачення не може сама по собі служити виправданням тривалого попереднього увязнення особи.

Водночас в інших рішеннях Судом сформульовані висновки, які за певних умов допускають тривале тримання під вартою, яке не буде вважатись порушенням права людини на свободу в розумінні ст. 5 Конвенції.

Зокрема, за практикою Суду, серйозність обвинувачення може служити для суду підставою для постановлення рішення про поміщення та утримання підозрюваного під вартою з метою запобігання спробі вчинення подальших правопорушень. Однак необхідно, щоб небезпека була явною, а запобіжний захід необхідним в світлі обставин справи і, зокрема, біографії та характеристики особи, про яку йдеться (Clooth v. Belgium (Клоот проти Бельгії), § 40).

Крім того, Суд вказує на те, що наявність судимості може стати підставою для обґрунтування того, що обвинувачений може вчинити новий злочин (Selcuk v. Turkey (Сельчук проти Туреччини), § 34; Matznetter v. Austria (Мацнеттер проти Австрії), § 9).

Вирішуючи питання про запобіжний захід відносно обвинуваченого ОСОБА_6, колегія виходить з того, що він має постійне місце проживання, міцні соціальні звязки з матірю, дружиною та малолітньою донькою, до затримання мав зайнятість, працював та отримував дохід. Доказів ухилення ОСОБА_6 від досудового розслідування, вчинення тиску на свідків чи потерпілих, вчинення інших кримінальних правопорушень, або хоча замаху на такі дії, так само як й доказів існування вірогідності таких діянь з боку ОСОБА_6, прокурором надано не було. За таких обставин перебування його під вартою протягом майже трьох з половиною років вбачається таким, що не відповідає поняттю розумних строків, а тому колегія вважає його клопотання задовольнити та змінити запобіжний захід щодо нього на цілодобовий домашній арешт.

Водночас, з огляду на серйозність обвинувачення, а також з метою запобігти можливому зловживанню з боку ОСОБА_6 можливостями, які існують при перебуванні під цілодобовим домашнім арештом, а також для забезпечення якомога швидкого розгляду провадження по суті, колегія вважає за необхідне встановити ОСОБА_6 цілодобовий домашній арешт, за виключенням права покинути місце проживання у звязку з викликом до суду для участі у даному кримінальному провадженні.

Також суд вважає за можливим задовольнити частково клопотання обвинуваченого ОСОБА_4, змінивши йому години домашнього арешту, які були визначені судом з 20-00 до 08-00 годин наступної доби на години, починаючи з 00-00 годин до 07-00 годин наступної доби, оскільки обвинувачений ОСОБА_4 ні разу з часу зміни йому запобіжного заходу не порушував обов»язки, покладені на нього судом, своєчасно з»являвся в кожне судове засідання.

Вирішуючи питання про міру запобіжного заходу обвинуваченому ОСОБА_7, суд приходить до висновку, що обвинувачений ОСОБА_5 має бути залишений під вартою на наступні шістдесят днів. Окрім наявних у нього судимостей, характер яких, свідчить про його схильність до вчинення кримінальних правопорушень, суд бере до уваги те, що ОСОБА_5

Є.О. обвинувачується у вчиненні кримінальних правопорушень протягом невідбутого строку раніше призначеного йому покарання, від повного відбування якого він був звільнений умовно-достроково.

З огляду на те, що ОСОБА_5 обвинувачуються у вчиненні злочинів, повязаних із застосуванням насильства та погрозою його застосування, на підставі п. 1 ч. 4 ст. 183 КПК України колегія суддів вважає за можливе не визначати розмір застави як умови звільнення цього обвинувачених з-під варти.

Керуючись ст. ст.314-316,369-372 КПК України, суд, -

УХВАЛИВ:

Відкласти слуханням підготовче судове засідання на 07.08.2017 року на 13-00 годину по кримінальному провадженню відносно ОСОБА_3, який обвинувачується у вчиненні злочинів, передбаченихч. 3 ст.27, ч. 3 ст.187, ч.ч. 3, 4 ст.27, ч. 4 ст.187, ч. 3 ст.187, ч. 1 ст.115 КК України, ОСОБА_4, який обвинувачується у вчиненні злочинів, передбачених ч. 5 ст.27, ч. 3 ст.187, ч. 4 ст.187, ч. 3 ст.187, ч. 1 ст.396 КК України та ОСОБА_5, який обвинувачується у вчиненні злочинів, передбачених ч. 3 ст.187, ч. 4 ст.187, ч. 1 ст.396КК України. Клопотання прокурора про продовження раніше обраних мір запобіжного заходу задовольнити - частково, клопотання захисника обвинуваченого ОСОБА_3 ОСОБА_1 - задовольнити, в задоволенні клопотання захисника обвинуваченого ОСОБА_5 - ОСОБА_2 про зміну запобіжного заходу з тримання під вартою на цілодобовий домашній арешт - відмовити, клопотання адвоката обвинуваченого ОСОБА_4 адвоката ОСОБА_2 з домашнього арешту на особисте зобов»язання задовольнити частково.

Змінити раніше обраний відносно обвинуваченого ОСОБА_3запобіжний захід у вигляді тримання під вартою націлодобовий домашній арешт строком на шістдесят днівпочинаючи з29 червня 2017 року і до 24 год. 00 хв. 27 серпня 2017 рокувключно.

Заборонити обвинуваченому ОСОБА_3 цілодобово протягом строку дії цілодобового домашнього арешту залишати житло, розташоване за адресою: Запорізька область, м. Токмак, вулиця Леніна, будинок 158, за винятком виконання обов"язку щодо прибуття за викликом до Оріхівського районного суду Запорізької області для участі в розгляді данного кримінального провадження.

Звільнити ОСОБА_3 з-під варти негайно після оголошення цієї ухвали.

Покласти на обвинуваченого ОСОБА_3 обов"язок після звільнення з-під варти негайно прибути до місця свого проживання за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_12 та в подальшому зявлятись за викликом до Оріхівського районного суду Запорізької області для участі у розгляді даного кримінального провадження.

Попередити обвинуваченого ОСОБА_3 про те, що у разі ухилення від виконання цієї ухвали судом може бути вирішення питання про зміну запобіжного заходу щодо нього на більш суворий.

Виконання цієї ухвали в частині звільнення ОСОБА_3 з-під варти покласти на Вільнянську установу виконання покарань УДПС України в Запорізькій області № 11.

Контроль за виконанням цієї ухвали в частині обрання ОСОБА_3 запобіжного заходу у виді домашнього арешту покласти на орган Національної поліції за місцем проживання обвинуваченого ОСОБА_3.

Продовжити раніше обраний відносно обвинуваченого ОСОБА_5 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою на наступні шістдесят днів починаючи з 29 червня2017 року і до 24 години 00 хв. 27 серпня 2017 року включно.

Змінити раніше обраний відносно обвинуваченого ОСОБА_4

запобіжний захід у вигляді домашнього арешту, змінивши години арешту, починаючи з 00-00 годин до 07-00 години наступної доби строком на шістдесят днів починаючи з 29 червня 2017 року і до 24 год. 00 хв. 27 серпня 2017 року включно.

Заборонити обвинуваченому ОСОБА_4, протягом строку дії домашнього арешту з 00-00 годин до 07-00 години наступної доби залишати житло, розташоване за адресою: Запорізька область, Запорізький район, с. Маріївка, вул. Молодіжна, будинок, 3, за винятком виконання обовязку щодо прибуття за викликом до суду для участі у розгляді даного кримінального провадження.

Попередити обвинуваченого ОСОБА_4 про те, що у разі ухилення від виконання цієї ухвали судом може бути вирішення питання про зміну запобіжного заходу щодо нього на більш суворий.

Ухвала оскарженню не підлягає, але заперечення проти цієї ухвали можуть бути включені до апеляційної скарги на судове рішення, зазначене у ч. 1ст. 392 КПК України.

Дане кримінальне провадження направити до Вищого спеціалізованого суду України.

Головуючий суддя: Плечищева О.В.

Судді: Мінаєв М.М.

ОСОБА_9