Ухвала суду № 67453031, 30.06.2017, Кам’янський районний суд Запорізької області (до 25.04.2025 - Куйбишевський районний суд Запорізької області)

КУЙБИШЕВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 319/466/17

Провадження №1-кс/319/185/2017

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

30 червня 2017 року смт. Більмак

Слідчий суддя Куйбишевського районного суду Запорізької області Мальований В.О., розглянувши клопотання слідчого СВ Більмацького ВП Бердянського ВП ГУНП в Запорізькій області старшого лейтенанта поліції ОСОБА_1 про арешт майна у звязку з розслідуванням кримінального провадження внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12016080270000436 від 11 серпня 2016 року, за ознаками кримінального правопорушення,передбаченого ч.4 ст.191, ч.2,3,4 ст.190 КК України, -

В С Т А Н О В И В :

Клопотання , погоджене з прокурором 29 червня 2017 року надійшло до канцелярії суду.

В клопотання зазначено , що досудовим слідством встановлено , що ОСОБА_2 є керівником та одноособовим засновником ТОВ «Олівіас-04», яке займається переробкою насіння соняшника на олію. Цех по переробці насіння соняшника та склади зазначеного товариства знаходяться за адресою: вул. Центральна (Леніна), 136а в с. Новоукраїнка Більмацького району Запорізької області.

15.07.2015 року між «Олівіас-04» в особі директора ОСОБА_2 та фізичною особою підприємцем ОСОБА_3 укладено договір відповідального зберігання насіння за №1\07, відповідно до якого ТОВ «Олівіас-04» в строк 15.08.2015 року приймає на зберігання майно ОСОБА_3, яке в подальшому зобовязується зберігати. Строк дії даного договору за домовленістю сторін продовжувався до жовтня 2016 року. Станом на 17.09.2016 року на зберігання у ОСОБА_2 перебувало 37467 кг. насіння соняшника, що належало ОСОБА_3

Так, ОСОБА_2, в період часу з 17.09.2016 року по 27.09.2016 року, маючи умисел на привласнення чужого майна, яке відповідно до вище вказаного договору було ввірено йому, маючи доступ до складу, де знаходилось майно ОСОБА_3 будучи директором ТОВ «Олівіас-04» та наділений організаційно-розпорядчими функціями, надав вказівку працівникам товариства вивезти насіння соняшника на олійницю товариства та переробити, тим самим привласнив 37467 кг. насіння соняшника, що належить ОСОБА_3, в подальшому на олійниці ТОВ «Олівіас-04», в розташованій в с. Новоукраїнка по вул. Леніна 136а , переробив його, а отримані внаслідок переробки олію та макуху реалізував, отриманими коштами від реалізації готової продукції розпорядився на власний розсуд, чим спричинив ФОП ОСОБА_3 матеріальну шкоду на суму 269720,40 грн., що є великим розміром.

Своїми умисними діями, вираженими в привласненні майна, яке було ввірено директору ТОВ «Олівіас-04», вчинене у великих розмірах , ОСОБА_2 скоїв кримінальне правопорушення, передбачене ч.4 ст. 191 КК України.

В подальшому ОСОБА_2, будучи директором ТОВ «Олівіас-04», повторно, маючи умисел на заволодіння чужим майном шляхом зловживання довірою, 11.06.2016 року уклав з ОСОБА_4 усний договір купівлі-продажу насіння соняшника, відповідно до якого потерпілий ОСОБА_4, будучи введений в оману, передав ОСОБА_2 30980 кг. насіння соняшнику, при цьому повідомив ОСОБА_4, що розрахується з ним за вказане насіння соняшнику коштами в сумі 254036 грн. в строк до 18.06.2016 року. Після цього, ОСОБА_2, маючи на меті присвоєння насіння соняшнику вагою 30980 кг., а зобовязання щодо повернення коштів не виконувати, на олійниці ТОВ «Олівіас-04», розташованій в с. Новоукраїнка по вул. Леніна 136а , переробив його, а отримані внаслідок переробки олію та макуху реалізував, отриманими коштами від реалізації готової продукції розпорядився на власний розсуд , чим спричинив потерпілому ОСОБА_4 матеріальну шкоду на суму 254036 грн., що є великим розміром.

Своїми умисними діями, вираженими в заволодіння чужим майном шляхом зловживання довірою(шахрайство), вчинене повторно, у великих розмірах, ОСОБА_2 скоїв кримінальне правопорушення(злочин), передбачене ч.3 ст. 190 КК України.

В подальшому ОСОБА_2, будучи директором «Олівіас-04», маючи умисел на заволодіння чужим майном шляхом зловживання довірою, 04 травня 2016 року та 20 червня 2016 року уклав з ОСОБА_5 усний договір купівлі-продажу насіння соняшнику, відповідно до якого потерпілий ОСОБА_5 будучи введений в оману, передав ОСОБА_2 66000кг. насіння соняшнику, при цьому повідомив ОСОБА_5, що розрахується з ним за вказане насіння соняшника коштами в сумі 545000 грн. тисячі в строк до кінця червня 2016 року. Після цього ОСОБА_2 маючи на меті присвоїти насіння соняшника вагою 66000 кг., а зобовязання щодо повернення коштів не виконував, на олійниці «Олівіас-04», розташованій с. Новоукраїнка по вул. Леніна 136а, переробив його, а отриманні внаслідок переробки олію та макуху реалізував, отриманими коштами від реалізації готової продукції розпорядився на власний розсуд, чим спричинив потерпілому ОСОБА_5 матеріальну шкоду 544000 грн., що є особливо великим розміром.

Своїми умисними діями, вираженими в заволодінні чужим майном шляхом зловживання довірою (шахрайство), вчинене повторно, у особливо великих розмірах, ОСОБА_2 скоїв кримінальне правопорушення (злочин), передбачене ч.4 ст. 190 КК України.

В подальшому ОСОБА_2 будучи директором «Олівіас-04», маючи умисел на заволодіння чужим майном шляхом зловживання довірою, 16 травня 2016 року уклав з ОСОБА_6 усний договір купівлі продажу насіння соняшнику відповідно до якого потерпілий ОСОБА_7 будучи введений в оману, передав ОСОБА_2 7760кг. насіння соняшнику, при цьому повідомив ОСОБА_7, що розрахується з ним за вказане насіння соняшника в сумі 63 тисячі грн., в строк до 23 травня 2016 року. Після цього ОСОБА_2 маючи на меті присвоїти насіння соняшника вагою 7760кг. насіння соняшнику, а зобовязання щодо повернення коштів не виконував, на олійниці «Олівіас-04», розташованій с. Новоукраїнка по вул. Леніна 136а, переробив його, а отриманні внаслідок переробки олію та макуху реалізував, отриманими коштами від реалізації готової продукції розпорядився на власний розсуд, чим спричинив потерпілому ОСОБА_7. матеріальну шкоду на суму 63000 грн..

Своїми умисними діями, вираженими в заволодінні чужим майном шляхом зловживання довірою (шахрайство), вчинене повторно, ОСОБА_2 скоїв кримінальне правопорушення (злочин), передбачене ч.2 ст. 190 КК України.

В подальшому ОСОБА_2 будучи директором «Олівіас-04», маючи умисел на заволодіння чужим майном шляхом зловживання довірою, 08 червня 2016 року уклав з ОСОБА_8 усний договір купівлі продажу насіння соняшнику відповідно до якого потерпілий ОСОБА_8. будучи введений в оману, передав ОСОБА_2 31000кг. насіння соняшнику, при цьому повідомив ОСОБА_8, що розрахується з ним за вказане насіння соняшника в сумі 250000 грн., в строк до кінця червня 2016 року. Після цього ОСОБА_2 маючи на меті присвоїти насіння соняшника вагою 31000кг. насіння соняшнику, а зобовязання щодо повернення коштів не виконував, на олійниці «Олівіас-04», розташованій с. Новоукраїнка по вул. Леніна 136а, переробив його, а отриманні внаслідок переробки олію та макуху реалізував, отриманими коштами від реалізації готової продукції розпорядився на власний розсуд, чим спричинив потерпілому ОСОБА_8.. матеріальну шкоду на суму 250000 грн., що є великим розміром.

Своїми умисними діями, вираженими в заволодінні чужим майном шляхом зловживання довірою (шахрайство), вчинене повторно, у великих розмірах, ОСОБА_2 скоїв кримінальне правопорушення (злочин), передбачене ч.3 ст. 190 КК України.

В подальшому ОСОБА_2 ,повторно, будучи директором «Олівіас-04», маючи умисел на заволодіння чужим майном шляхом зловживання довірою, 04 травня 2016 року та 20 червня 2016 року уклав з ОСОБА_9 усний договір купівлі продажу насіння соняшнику відповідно до якого потерпілий ОСОБА_9 будучи введений в оману, передав ОСОБА_2 45000кг. насіння соняшнику, при цьому повідомив ОСОБА_9., що розрахується з ним за вказане насіння соняшника в сумі 382000 грн., в строк до кінця червня 2016 року. Після цього ОСОБА_2 маючи на меті присвоїти насіння соняшника вагою 45000кг. насіння соняшнику, а зобовязання щодо повернення коштів не виконував, на олійниці «Олівіас-04», розташованій с. Новоукраїнка по вул. Леніна 136а, переробив його, а отриманні внаслідок переробки олію та макуху реалізував, отриманими коштами від реалізації готової продукції розпорядився на власний розсуд, чим спричинив потерпілому ОСОБА_9 матеріальну шкоду на суму 382000 грн., що є великим розміром.

Своїми умисними діями, вираженими в заволодінні чужим майном шляхом зловживання довірою (шахрайство), вчинене повторно, у великих розмірах, ОСОБА_2 скоїв кримінальне правопорушення (злочин), передбачене ч.3 ст. 190 КК України.

В подальшому ОСОБА_2,повторно, будучи директором «Олівіас-04», маючи умисел на заволодіння чужим майном шляхом зловживання довірою, 04 травня 2016 року уклав з ОСОБА_10 усний договір купівлі продажу насіння соняшнику відповідно до якого потерпілий ОСОБА_10 будучи введений в оману, передав ОСОБА_2 33000кг. насіння соняшнику, при цьому повідомив ОСОБА_11, що розрахується з ним за вказане насіння соняшника в сумі 274000грн., в строк до 10 травня 2016 року. Після цього ОСОБА_2 маючи на меті присвоїти насіння соняшника вагою 33000кг. насіння соняшнику, а зобовязання щодо повернення коштів не виконував, на олійниці «Олівіас-04», розташованій с. Новоукраїнка по вул. Леніна 136а, переробив його, а отриманні внаслідок переробки олію та макуху реалізував, отриманими коштами від реалізації готової продукції розпорядився на власний розсуд, чим спричинив потерпілому ОСОБА_8.. матеріальну шкоду на суму 274000 грн., що є великим розміром.

Своїми умисними діями, вираженими в заволодінні чужим майном шляхом зловживання довірою (шахрайство), вчинене повторно, у великих розмірах, ОСОБА_2 скоїв кримінальне правопорушення (злочин), передбачене ч.3 ст. 190 КК України.

В подальшому ОСОБА_2,повторно, будучи директором «Олівіас-04», маючи умисел на заволодіння чужим майном шляхом зловживання довірою, 14 червня 2016 року уклав з ОСОБА_12 усний договір купівлі продажу насіння соняшнику відповідно до якого потерпілий ОСОБА_12 будучи введений в оману, передав ОСОБА_2 4720кг. насіння соняшнику, при цьому повідомив ОСОБА_12, що розрахується з ним за вказане насіння соняшника в сумі 38232 грн., в строк до 21 червня 2016 року. Після цього ОСОБА_2 маючи на меті присвоїти насіння соняшника вагою 4720кг. насіння соняшнику, а зобовязання щодо повернення коштів не виконував, на олійниці «Олівіас-04», розташованій с. Новоукраїнка по вул. Леніна 136а, переробив його, а отриманні внаслідок переробки олію та макуху реалізував, отриманими коштами від реалізації готової продукції розпорядився на власний розсуд, чим спричинив потерпілому ОСОБА_12 матеріальну шкоду на суму 38232 грн..

Своїми умисними діями, вираженими в заволодінні чужим майном шляхом зловживання довірою (шахрайство), вчинене повторно, ОСОБА_2 скоїв кримінальне правопорушення (злочин), передбачене ч.2 ст. 190 КК України.

В подальшому ОСОБА_2,повторно, будучи директором «Олівіас-04», маючи умисел на заволодіння чужим майном шляхом зловживання довірою, 28 червня 2016 року уклав з ОСОБА_13 усний договір купівлі продажу насіння соняшнику відповідно до якого потерпілий ОСОБА_13 будучи введений в оману, передав ОСОБА_2 13580кг. насіння соняшнику, при цьому повідомив ОСОБА_13 що розрахується з ним за вказане насіння соняшника в сумі 118146 грн., в строк до 29 червня 2016 року. Після цього ОСОБА_2 маючи на меті присвоїти насіння соняшника вагою 13580кг. насіння соняшнику, а зобовязання щодо повернення коштів не виконував, на олійниці «Олівіас-04», розташованій с. Новоукраїнка по вул. Леніна 136а, переробив його, а отриманні внаслідок переробки олію та макуху реалізував, отриманими коштами від реалізації готової продукції розпорядився на власний розсуд, чим спричинив потерпілому ОСОБА_13 матеріальну шкоду на суму 118146 грн., чим завдав потерпілому ОСОБА_13 значну шкоду.

Своїми умисними діями, вираженими в заволодінні чужим майном шляхом зловживання довірою (шахрайство), вчинене повторно, що завдало ОСОБА_13 значну шкоду, ОСОБА_2 скоїв кримінальне правопорушення (злочин), передбачене ч.2 ст. 190 КК України.

В подальшому ОСОБА_2,повторно, будучи директором «Олівіас-04», маючи умисел на заволодіння чужим майном шляхом зловживання довірою, 12,14 та 17 жовтня 2016 року уклав з ОСОБА_14 усний договір купівлі продажу насіння соняшнику відповідно до якого потерпілий ОСОБА_14 будучи введений в оману, передав ОСОБА_2 11160кг. насіння соняшнику, при цьому повідомив ОСОБА_14, що розрахується з ним за вказане насіння соняшника в сумі 71000 грн., в строк до кінця жовтня 2016 року. Після цього ОСОБА_2 маючи на меті присвоїти насіння соняшника вагою 11160кг. насіння соняшнику, а зобовязання щодо повернення коштів не виконував, на олійниці «Олівіас-04», розташованій с. Новоукраїнка по вул. Леніна 136а, переробив його, а отриманні внаслідок переробки олію та макуху реалізував, отриманими коштами від реалізації готової продукції розпорядився на власний розсуд, чим спричинив потерпілому ОСОБА_14 матеріальну шкоду на суму 71000 грн., чим завдав ОСОБА_14 значну шкоду.

Своїми умисними діями, вираженими в заволодінні чужим майном шляхом зловживання довірою (шахрайство), вчинене повторно, що завдало ОСОБА_14 значну шкоду, ОСОБА_2 скоїв кримінальне правопорушення (злочин), передбачене ч.2 ст. 190 КК України.

В подальшому ОСОБА_2,повторно, будучи директором «Олівіас-04», маючи умисел на заволодіння чужим майном шляхом зловживання довірою, 17 травня 2016 року уклав з ОСОБА_15 усний договір купівлі продажу насіння соняшнику відповідно до якого потерпілий ОСОБА_15 будучи введений в оману, передав ОСОБА_2 11170кг. насіння соняшнику, при цьому повідомив ОСОБА_15В, що розрахується з ним за вказане насіння соняшника в сумі 100000 грн., в строк до 20 жовтня 2016 року. Після цього ОСОБА_2 маючи на меті присвоїти насіння соняшника вагою 11170кг. насіння соняшнику, а зобовязання щодо повернення коштів не виконував, на олійниці «Олівіас-04», розташованій с. Новоукраїнка по вул. Леніна 136а, переробив його, а отриманні внаслідок переробки олію та макуху реалізував, отриманими коштами від реалізації готової продукції розпорядився на власний розсуд, чим спричинив потерпілому ОСОБА_15 матеріальну шкоду на суму 100000 грн., чим завдав значну шкоду.

Своїми умисними діями, вираженими в заволодінні чужим майном шляхом зловживання довірою (шахрайство), вчинене повторно, що завдало ОСОБА_15 значну шкоду, ОСОБА_2 скоїв кримінальне правопорушення (злочин), передбачене ч.2 ст. 190 КК України.

В подальшому ОСОБА_2,повторно, будучи директором «Олівіас-04», маючи умисел на заволодіння чужим майном шляхом зловживання довірою, у період часу з 01 жовтня 2016 року по 13.10.2016 року уклав з ОСОБА_16 усні договір купівлі продажу насіння соняшнику відповідно до якого потерпілий ОСОБА_16 будучи введений в оману, передав ОСОБА_2 243520кг. насіння соняшнику, при цьому повідомив ОСОБА_16, що розрахується з ним за вказане насіння соняшника в сумі 2021216 грн., в строк до кінця жовтня 2016 року. Після цього ОСОБА_2 маючи на меті присвоїти насіння соняшника вагою 243520кг. насіння соняшнику, а зобовязання щодо повернення коштів не виконував, на олійниці «Олівіас-04», розташованій с. Новоукраїнка по вул. Леніна 136а, переробив його, а отриманні внаслідок переробки олію та макуху реалізував, отриманими коштами від реалізації готової продукції розпорядився на власний розсуд, чим спричинив потерпілому ОСОБА_16 матеріальну шкоду на суму 2021216 грн., що є особливо великим розміром.

Своїми умисними діями, вираженими в заволодінні чужим майном шляхом зловживання довірою (шахрайство), вчинене повторно, у особливо великих розмірах, ОСОБА_2 скоїв кримінальне правопорушення (злочин), передбачене ч.4 ст. 190 КК України.

07 березня 2017 року складено та погоджено з прокурором повідомлення про підозру ОСОБА_2 у скоєні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 191, ч.ч.2,3.4 ст.190 КК України.

В ході досудового розслідування було встановлено , що ОСОБА_2 з 21 червня 1980 року одружений з ОСОБА_17 ІНФОРМАЦІЯ_1.

Згідно інформаційної довідки з Державного реєстру прав на нерухоме майно з Реєстру прав власності на нерухоме майно , Державного реєстру Іпотек , Єдиного реєстру заборон відчуження обєктів нерухомого майна - житловий будинок розташований за адресою вул..Західна 4 м.Запоріжжя належить ОСОБА_17.

В клопотанні слідчого ставиться питання про накладення арешту на житловий будинок розташований за адресою вул..Західна 4 м.Запоріжжя. який належить ОСОБА_17

Розглянувши клопотання і матеріали справи, зясувавши думку слідчого, який підтримав клопотання, суд дійшов висновку про необхідність повернення клопотання прокурору для усунення недоліків.

Судом встановлено що, згідно витягу з кримінального провадження №12016080270000436 від 11.08.2016 року за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.4 ст.191, ч.ч.2,3.4 ст.190 КК України зареєстровані відомості про вчинені кримінальні правопорушення директором ТОВ «Олівіас-04» ОСОБА_2.

Надані до клопотання матеріали підтверджують обєктивність предявленої ОСОБА_2 підозри у вчиненні кримінальних правопорушень передбачених ч.4 ст.191, ч.ч.2,3.4 ст.190 КК України.

Відповідно до ч.1, 3 ст.170 КПК України арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна. Арешт майна скасовується у встановленому цим Кодексом порядку.

У випадку, передбаченому пунктом 1 частини другої цієї статті, арешт накладається на майно будь-якої фізичної або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним у статті 98 цього Кодексу.

Відповідно до ч.2 ст.171 КПК України у клопотанні слідчого, прокурора про арешт майна повинно бути зазначено:

1) підстави і мету відповідно до положень статті 170 цього Кодексу та відповідне обґрунтування необхідності арешту майна;

2) перелік і види майна, що належить арештувати;

3) документи, які підтверджують право власності на майно, що належить арештувати, або конкретні факти і докази, що свідчать про володіння, користування чи розпорядження підозрюваним, обвинуваченим, засудженим, третіми особами таким майном;

4) розмір шкоди, неправомірної вигоди, яка отримана юридичною особою, у разі подання клопотання відповідно до частини шостої статті 170 цього Кодексу.

Як зазначалося вище підозрюваний ОСОБА_2 одружений з ОСОБА_18

Згідно з інформаційної довідки з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно з Реєстру прав власності на нерухоме майно. Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна житловий будинок розташований за адресою вул..Західна 4 м.Запоріжжя є спільною частковою приватною власністю ОСОБА_17 в розмірі 11/25 частки.

Підстава набуття права власності є договір дарування серія та номер 2-6129 виданий 23.12.1992 року

Відповідно до ст.60 Сімейного кодексу України майно набуте подружжям за час шлюбу , належить дружині та чоловікові на праві спільної сумісної власності.

Відповідно до ч.1 ст.73 Сімейного кодексу України за зобовязаннями одного з подружжя стягнення може бути накладено лише на його особисте майно і частку у праві спільної сумісної власності подружжя, яка виділена йому в натурі.

Частина 3 ст.73 цього Кодексу передбачає , що при відшкодуванні шкоди завданої кримінальним правопорушенням одного з подружжя, стягнення може бути накладено на майно , набуте за час шлюбу , якщо рішенням суду встановлено , що це майно було придбане на кошти , здобуті внаслідок вчинення кримінального правопорушення.

Слідчим та прокурором не доведено факт того , що дана квартира за адресою вул..Західна 24 м.Запоріжжя є обєктом права спільної сумісної власності подружжя ОСОБА_2 та ОСОБА_17

Так суду не надано відомостей про те , коли, хто і при яких обставинах подарував ОСОБА_17 дану квартиру, хто є власником іншої 14/25 частини даної квартири.

Відсутні і будь-які обєктивні дані , що дана квартира придбана внаслідок вчинення кримінального правопорушення або , що вона відповідає критеріям, зазначеним у статті 98 Кримінального процесуального кодексу України .

Згідно ч.3 ст.172 КПК України слідчий суддя, встановивши , що клопотання про арешт майна подано без додержання вимог ст..171 цього Кодексу , повертає його прокурору та встановлює строк в сімдесят дві години або з урахуванням думки слідчого менший строк для усунення недоліків , про що постановляє ухвалу

На підставі викладеного, керуючись ст.170, 171,172 КПК України, слідчий суддя -

П О С Т А Н О В И В :

Клопотання слідчого СВ Більмацького ВП Бердянського ВП ГУНП України в Запорізькій області ОСОБА_1 про арешт майна , житлового будинку розташованого за адресою вул..Західна 4 м.Запоріжжя повернути прокурору для усунення недоліків.

Встановити строк для усунення недоліків 72 години з моменту винесення ухвали до 16.00 години 03 липня 2017 року.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Суддя: В.О.Мальований