Ухвала суду № 6744779, 21.10.2009, Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

21 жовтня 2009 року справа № А 36/660-07

Колегія суддів Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду у складі :

головуючого судді Туркіної Л.П. (доповідач),

суддів Стежко В.А., Семененка Я.В.,

при секретарі Ганноченко А.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Дніпропетровську апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «НЛС-Петролеум», м. Кривий Ріг

на постанову господарського суду Дніпропетровської області від 06 грудня 2007 р.

у справі № А36/660-07 (категорія статобліку 2.11.3)

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «НЛС-Петролеум», м. Кривий Ріг

до Південної міжрайонної державної податкової інспекції у м. Кривому Розі Дніпропетровської області, м. Кривий Ріг Дніпропетровської області

про об'єднання позовних вимог та визнання недійсним податкового повідомлення-рішення №0002862301/0 від 14.06.07р.

ВСТАНОВИЛА:

Товариство з обмеженою відповідальністю «НЛС-Петролеум» (далі ТОВ «НЛС-Петролеум») подало до господарського суду Дніпропетровської області адміністративний позов, в якому просило:

Визнати податкове повідомлення - рішення №0002862301/0 від 14 червня 2007р., за яким ТОВ «НЛС-Петролеум» визначено зобов'язання з податку на прибуток приватних підприємств на загальну суму 11250,00грн, а саме:

- суму основного платежу: 9375,00грн.;

- суму штрафної (фінансової) санкції: 1875,00грн. таким, що не відповідає вимогам чинного законодавства та є недійсним.

Позовні вимоги обґрунтовані невідповідністю висновків, викладених в акті перевірки, фактичним обставинам та невірним застосування відповідачем податкового законодавства. Позивач вважає, що його правовідносини з контрагентом ПП «Левіс-МВ» відповідають чинному законодавству, господарські операції за участі названого контрагента оформлено належними документами.

Постановою господарського суду Дніпропетровської області від 06.12.2007 року у справі № А36/660-07 у задоволенні позову було відмовлено.

Рішення суду першої інстанції мотивовано тим, що підприємством безпідставно включено до складу валових витрат витрати, що не підтверджені первинними документами, які б свідчили про те, що ці витрати пов'язані з підготовкою, організацією чи веденням власного виробництва, чи що вони в подальшому використовуються у власній господарській діяльності, та відображено в декларації з податку на прибуток за 2006 рік, чим завищено скориговані валові витрати за відповідний податковий період.

Крім того, суд не прийняв у якості належного доказу здійснення господарської операції по наданню маркетингових послуг акт здачі-прийомки виконаних робіт на загальну суму 45 000грн., оскільки він не містить відомостей щодо посади та прізвища осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення. До того ж, не містить відомостей щодо посади та прізвища осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення, і Звіт по дослідженню ринку збуту та придбання металоконструкцій від 07.12.2006р. Позивачем не надано документу, яким підтверджується здійснення господарської операції по передачі вказаного звіту ПП «Левіс-МВ» позивачу.

Отже, на думку господарського суду, оспорюване рішення прийнято правомірно.

Щодо вимоги позивача об'єднати позовну заяву про визнання недійсним податкового повідомлення-рішення №0002862301/0 від 14 червня 2007 р. з позовною заявою про визнання недійсним податкового повідомлення - рішення №0002872301/0 від 14 червня 2007 р. для спільного розгляду і прийняття рішення, суд зазначив, що Кодексом адміністративного судочинства України не передбачено можливості об'єднання справ, що перебувають на розгляді у різних суддів. Крім того, позивач взагалі на надав доказів звернення ним до суду із позовною заявою про визнання недійсним податкового повідомлення - рішення №0002872301/0 від 14 червня 2007 р. Таким чином, суд не може об'єднати вказані позовні заяви для спільного розгляду.

Не погодившись із постановою суду, позивач подав апеляційну скаргу, у якій, посилаючись на порушення господарським судом норм матеріального і процесуального права, просить постанову господарського суду Дніпропетровської області від 06 грудня 2007 року по справі №А 36/660-07 скасувати та прийняти нову постанову, якою визнати податкове повідомлення - рішення № 0002872301/0 від 14 червня 2007 р. недійсним.

Апелянт вказує, що суд першої інстанції, приймаючи рішення, не перевірив обставини, про які зазначає позивач у позові щодо розгляду іншої адміністративної справи про визнання недійсним податкового повідомлення рішення №0002872301/0 від 14 червня 2007 р., розгляд якого також знаходився у провадженні господарського суду Дніпропетровської області (адміністративна справа №А38/405-07). Суд першої інстанції не виконав вимог статті 116 КАС України щодо об'єднання однорідних позовних вимог.

Судом першої інстанції не наведені підстави визнання недійсним первинного документу (акту здачі - прийомки виконаних робіт на загальну суму 45 000,00 грн. та звіту по дослідженню ринку збуту та придбання металоконструкцій від 07.12.2006р.), що є підставою фіксування факту вчинення господарської операції та її бухгалтерського обліку. При цьому, Закон України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні", а також Положення "Про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку", затверджене Наказом Міністерства фінансів України від 24.05.1995р. №88 та зареєстроване в Міністерстві юстиції України 05.06.1995р. №168/704, чітко встановлюють обставини того, що відповідальність за забезпечення фіксування фактів здійснення усіх господарських операцій в первинних документах несе власник (власники) або уповноважений орган (посадова особа), який здійснює управління суб'єктом господарювання відповідно до чинного законодавства та статутних документів.

Посилання суду першої інстанції на неналежне оформлення первинних бухгалтерських документів, є необґрунтованим, оскільки відповідно до організаційної форми приватне підприємство, ПП "Левіс-МВ" може діяти у вигляді однієї особи, яка може бути і директором, і бухгалтером підприємства. Якщо звернути увагу на підпис відповідальної особи, яка наведена у договорі, рахунку, акті та звіті, вона буде ідентичною і буде відповідати підпису директора приватного підприємства "Левіс-МВ" Дружиніна О.Л. При цьому, підпис директора Дружиніна О.Л. завірений печаткою підприємства, що дозволяє ідентифікувати особу, відповідальну за вчинення господарської операції.

У судовому засіданні представник апелянта пояснив, що апеляційна скарга стосується податкового повідомлення-рішення №060286301/0 та підтримав доводи, викладені в апеляційній скарзі. Представник відповідача проти апеляційної скарги заперечив, просив залишити апеляційну скаргу без задоволення, постанову господарського суду Дніпропетровської області від 06.12.2007 р. без змін, зазначив, що подані позивачем матеріали не підтверджують показники його податкового обліку.

Заслухавши представників сторін, перевіривши доводи апеляційної скарги та матеріали справи, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Відповідачем була проведена планова перевірка позивача з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.04.2005 р. по 31.03.2007 р., за результатами якої був складений акт № 119/232/31735235 від 01.06.2007р.

На підставі вказаного акту перевірки відповідачем винесено податкове повідомлення-рішення №0002862301/0 від 14 червня 2007 р., яким визначено позивачу податкове зобовязання з податку на прибуток на загальну суму 11 250,00 грн, а саме:

- суму основного платежу: 9 375,00 грн.;

- суму штрафної (фінансової) санкції: 1 875,00 грн.

Актом перевірки ТОВ "НЛС-Петроліум" № 119/232/31735235 від 01.06.2007 р. встановлено порушення позивачем п.1.32, ст.1, п.5.1, п.п.5.2.1 п.5.2, п.п.5.3.9 п.5.3 ст.5 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" від 28.12.94 р. № 334/94 -ВР в редакції Закону України від 22.05.97 р. №283/97- ВР (зі змінами та доповненнями).

За результатами перевірки відповідач прийшов до висновку, що підприємством завищено скориговані валові витрати за 2006 р. на суму 37 500,00 грн., а саме: у відповідності з наданими для перевірки документами (Головною книгою за 2006 р., карткою рахунку 63.1 «Розрахунки з вітчизняними постачальниками та підрядниками» за грудень 2006 р., первинними документами за грудень 2006 р.) підприємство згідно договору №54-04 від 01.12.2006 р., укладеного з ПП «Левіс-МВ», рахунку №7/12 І від 07.12.2006 р., акту здачі-прийомки виконаних робіт б/н за грудень 2006 р. отримало маркетингові послуги на суму 45 000,00 грн., в т.ч. ПДВ 7 500,00 грн., відображені в бухгалтерському обліку проводкою: Д-т рахунку 85 «Інші витрати» К-т рахунку 63.1 «Розрахунки з вітчизняними постачальниками та підрядниками».

Згідно п.2.1 договору №54-04 від 01.12.2006 р. про надання маркетингових послуг виконавець (ПП «Левіс-МВ») надає послугу в наступній послідовності:

1) визначає споживчі потреби ринку, а саме можливість придбання і реалізації товару (металоконструкцій в обсязі 150 т);

2) визначає ступінь відповідності визначеної замовником ціни реальній ринковій ціні і розробляє відповідні рекомендації по коригуванню ціни;

3) здійснює пошук оптимального контрагента для продажу/придбання товару.

Згідно п.4.1 договору виконавець зобов'язаний результат дослідження ринку збуту/придбання товару оформити у вигляді звіту і рекомендацій у письмовій формі.

Відповідач зазначає, що в результаті проведеного аналізу наданих позивачем документів, на підтвердження взаємовідносини ТОВ «НЛС-Петролеум» з ПП «Левіс-МВ» щодо отримання таких послуг, встановлена відсутність належним чином оформлених первинних документів, згідно з якими ці послуги можуть вважатись пов'язаними з господарською діяльністю підприємства.

Відповідач зазначає, що в порушення п.1.32, ст.1, п.5.1, п.п.5.2.1 п.5.2, п.п.5.3.9 п.5.3 ст.5 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" підприємством включено до складу валових витрат витрати на підставі акту виконаних робіт та звіту, оформлених не належним чином, а саме: у наданому звіті відсутня інформація про особу, яка склала цей документ та відповідальна за правильність його оформлення, відсутній особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні даної господарської операції та складанні цього первинного документу. Відсутній зміст та обсяг цієї господарської операції (розрахунки, таблиці, експертизи, тощо), а також підтвердження визначення споживчих потреб ринку, ступеню відповідності визначеної замовником ціни реальній ринковій ціні та відповідні рекомендації по коригуванню ціни, як це передбачалося договором, відсутнє також будь-яке підтвердження доцільності та економічної вигоди здійснення даної господарської операції, що не дає можливості встановити зв'язок вказаних витрат із господарською діяльністю підприємства.

Висновки податкової слід визнати обґрунтованими, виходячи з наступного.

В обґрунтування показників валових витрат за 2006 рік позивач подав рахунок №7/12 від 07.12.06 року, підставою виписки якого зазначено договір №54-04 від 01.12.07 року. Рахунок підписано особою, посада якої зазначена як головний бухгалтер, призвіще та ініціали Дружинін О.Л. (а. с. 24). Також надано акт здачі-прийомки виконаних робіт без дати, у якому зазначено, що його складено у відповідності з рахунком №7/12 від 07.12.06 року. Посади та прізвища осіб, які підписали акт, у останньому не зазначено (а. с. 30).

Договору №54-04 від 01.12.07р. матеріали справи не містять, доказів сплати або заліку грошових зобовязань згідно договору №54-04 від 01.12.07р. та за рахунком №7/12 від 07.12.06 суду також не надано.

Відсутність договору та платіжних документів виключає доведеність як факту понесення витрат, так і можливість звязку останніх із господарською діяльністю позивача.

Отже, висновки податкової щодо порушення позивачем норм п. п. 5.3.9 ст.5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» є обґрунтованими.

Доводи позивача стосовно того, що вказані вище рахунок та акт повязані із договором №54-04 від 05.12.06 року та протоколом про залік взаємних зустрічних вимог від 28.02.07 року, не можуть бути прийняті судом, виходячи з такого.

Особою, відповідальною за належне ведення та оформлення документів бухгалтерського та податкового обліку, є субєкт господарської діяльності.

За наявних помилок, допущених при складені документації, останні повинні бути виправлені в установленому порядку.

За відсутності виправлень треті особи, т.ч. в податкова, не наділені правом щодо визнання показників документів помилковими.

Крім того, слід зазначити наступне. Статтею 1 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» встановлено, що первинний документ документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення.

Відповідно до ч.1 1 ст. 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первині документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первині документи повинні бути складені під час здійснення господарських операцій, а якщо це неможливо безпосередньо після її закінчення.

Відповідно до ч.2 ст. 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» первинні документи повинні мати такі обовязкові реквізити, як відомості про посади та прізвища осіб, відповідальних за здійснення господарських операцій і правильність її оформлення, та особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Оскільки акт здачі - прийомки виконаних робіт не містить дати складання, а також відомостей щодо посади та прізвища осіб, відповідальних за здійснення господарських операцій і правильність її оформлення, він не може бути визнаний документом у розумінні названого закону.

Посилання апелянта на ту обставину, що сукупність наданих перевіряючим документів дозволяла останнім зробити висновок, що усі документи, отримані від ПП «Левіс-МВ», підписані однією особою, яка одночасно є головним бухгалтером та директором названого підприємства, не приймаються колегією суддів, оскільки будь-які висновки податкової не можуть виправити недоліки та надати статусу документа інформації, складеній на паперових носіях всупереч вимогам Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні».

Посилання апелянта на порушення судом першої інстанції норм КАС України щодо обєднання справ, не приймається колегією суддів до уваги, оскільки згідно ст. 116 КАС України дії щодо обєднання справ визначені як право, а не обовязок суду. Зазначені дії мають на меті прискорити вирішення справ, їх вчинення або відсутність не повинні впливати, та не вплинули, на законність та обґрунтованість рішення суду.

Відповідно до ч.1 ст.195 КАС України суд апеляційної інстанції переглядає судові рішення першої інстанції в межах апеляційної скарги. Суду апеляційної інстанції може вийти за межі доводів апеляційної скарги в разі встановлення під час апеляційного провадження порушень, допущених судом першої інстанції, які призвели до неправильного вирішення справи.

Оскільки названих порушень колегією суддів не встановлено, а апеляційна скарга не містить доводів, які б спростували висновки господарського суду та свідчили б про невірне застосування судом норм матеріального та процесуального права, апеляційну скаргу слід залишити без задоволення, а постанову господарського суду Дніпропетровської області від 06.12.07 р. без змін.

Керуючись ст. ст. 195, 196, 198, 200, 205, 206 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -

УХВАЛИЛА:

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «НЛС-Петролеум», м. Кривий Ріг залишити без задоволення.

Постанову господарського суду Дніпропетровської області від 06 грудня 2007 р. без змін.

Ухвала набирає законної сили відповідно до ст. 254 КАС України.

Ухвала може бути оскаржена відповідно до ст. 212 КАС України.

Ухвалу виготовлено у повному обсязі 29.10.2009 р.

Головуючий суддя Л.П.Туркіна

суддя В. А. Стежко

суддя Я. В. Семененко