Рішення № 67445613, 26.06.2017, Кілійський районний суд Одеської області

Справа № 502/2808/16-ц

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

26 червня 2017 року м. Кілія

Кілійський районний суд Одеської області у складі:

головуючого судді Тюміна О.Г.,

за участю секретаря судового засідання Припас А.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Кілія цивільну справу за позовом

Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «ПРОВІДНА»

до ОСОБА_1

про повернення безпідставно набутого майна

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернувся до Кілійського районного суду із позовом до ОСОБА_1 про стягнення грошових коштів в сумі 10986,75 грн., а також судових витрат в сумі 1 378,00 грн.

Представник позивача, який надав заяву про розгляд справи за його відсутності, зазначає в позові, що 16 вересня 2011 року між ПрАТ «СК «Провідна» та ОСОБА_2 укладено Договір (поліс) обовязкового страхування цивільно-правової відповідальності наземних транспортних засобів №АА/7241142 з строком дії з 17.09.2011 року до 16.09.2012 року. Вказаним полісом було застраховано цивільно-правову відповідальність ОСОБА_2 та ОСОБА_3 під час управління та керування транспортним засобом ВАЗ-2104, державний номер 99667ОА.

03 червня 2012 року о 17:30 год. на перехресті вул. Будьонного та вул. Білгородський канал у м. Вилкове Кілійського району Одеської області сталася дорожньо-транспортна пригода, за участю водія ОСОБА_3 та забезпеченого транспортного засобу, внаслідок якої автомобіль відповідача, ОСОБА_1, отримав механічні пошкодження. Позивач вказує, що відповідно до довідки ВДАЇ №9015210 вказана ДТП сталася внаслідок порушення водієм ОСОБА_3 п. 10.2 ПДР України, на підставі чого був складений протокол про адміністративне правопорушення за ст. 124 КУпАП. Цивільно-правова відповідальність ОСОБА_3 на момент ДТП була застрахована ПрАТ «Страхова компанія «Провідна» за договором обовязкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів №АА/7241142 від 18.04.2012 року. Зазначає, що 11 жовтня 2012 року ОСОБА_1 з метою отримання страхового відшкодування в рахунок відшкодування шкоди заподіяної йому пошкодженням його транспортному засобу було подано до ПрАТ «СК «Провідна» заяву №1601/39/2767 про виплату страхового відшкодування. Згідно складеної калькуляції дефектів від 04.12.2012 року вартість відновлювального ремонту пошкодженого транспортного засобу відповідача та розрахунку суми матеріального збитку від 04.12.2014 року, встановлено, що розмір такої шкоди 11 986,75 грн. Відповідно до страхового акту №1601/39/2767 розмір страхового відшкодування, яке було виплачено відповідачу складає 10986,75 грн. (розмір матеріального збитку 11986,75 грн. мінус франшиза 1000 грн.). Виплата відшкодування Відповідачу була здійснена 14.01.2013 року через систему масових виплат ОСОБА_4 АКБ «ПриватБанк». Також, вказує, що після виплати страхового відшкодування ОСОБА_1, позивачу стало відомо, що 30 травня 2014 року ПрАТ «СК «АХА Страхування» звернулося до Господарського суду м. Києва з позовною заявою про стягнення із ПрАТ «СК «Провідна» 19735,20 грн. З позовної заяви позивач дізнався, що ОСОБА_1 звернувся із заявою про виплату страхового відшкодування, також, до свого страховика. Рішенням Господарського суду м. Києва позов задоволено частково у розмірі 18732,20 грн. Вказане рішення ПрАТ «СК «Провідна» належним чином виконало перерахувавши суму страхового відшкодування у розмірі 18732,20 грн. на користь ПрАТ «СК «АХА Страхування».

Враховуючи зазначене вважає, що правових підстав для отримання страхового відшкодування від ПрАТ «СК «Провідна» у ОСОБА_1 не було. оскільки він вже на той час отримав страхове відшкодування від свого страховика. На підставі зазначеного просить позов задовольнити.

07 червня 2017 року ОСОБА_1 було подано заяву про застосування позовної давності, в якій відповідач зазначає, що позивачем пропущено строк звернення з позовом до суду, оскільки виплата страхового відшкодування йому ПрАТ «СК «Провідна» здійснена у січні 2013 року, а позов подано 12 грудня 2016 року. Просить відмовити ПрАТ «СК «Провідна» у задоволені позовних вимог у звязку з пропущенням строку позовної давності.

20 червня 2017 року представником позивача подано пояснення, згідно яких вважає заяву відповідача про застосування строку позовної давності необґрунтованою та безпідставною виходячи з наступного: виплата страхового відшкодування була здійснена відповідачу 14 січня 2013 року. Але, вже після виплати страхового відшкодування відповідачу, ПрАТ «СК «Провідна» стало відомо, що 30.05.2014 року ПрАТ «СК «АХА Страхування» звернулося до Господарського суду м. Києва з позовною заявою про стягнення з ПрАТ «СК «Провідна» 19735,20 грн., яку ПрАТ «СК «Провідна» отримало 02.06.2014 року. Із вказаної позовної заяви позивачу стало відомо, що ОСОБА_1 звернувся із заявою про виплату страхового відшкодування, також, до свого страховика ПрАТ «СК «АХА Страхування». Таким чином, позивач дізнався про порушення свого права лише 02.06.2014 року, тобто в день отримання позову ПрАТ «АХА Страхування», відповідно до якого позивачу стало відомо про відсутність у відповідача права на отримання вже сплаченого страхового відшкодування, а з позовом до ОСОБА_1 ПрАТ «СК «Провідна» звернулося до суду 12.12.2016 року (через 1,5 роки), тобто у межах трирічного строку позовної давності.

Відповідач, ОСОБА_1, повідомлений належним чином відповідно до вимог ст. ст. 74-76 ЦПК України про дату та місце розгляду справи, за викликом суду в судове засідання не з'явився, про причини неявки не повідомив, клопотання про відкладення судового розгляду або проведення розгляду справи за його відсутності - суду не надав.

Зважаючи не те, що обидві сторони не прибули в судове засідання, розгляд справи проведено за відсутності сторін без фіксування ходу судового засідання звукозаписувальним пристроєм, що відповідає положенням ст. 197 ЦПК України.

Вивчивши матеріали справи та дослідивши наявні докази судом встановлені наступні факти та відповідні їм правовідносини

Судом встановлено, що 16 вересня 2011 року між ПрАТ «СК «Провідна» та ОСОБА_2 з іншого боку, укладено договір обовязкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів №АА/7241142. Договором застраховано цивільно-правову відповідальність ОСОБА_2 та ОСОБА_3 під час управління та керування транспортним засобом ВАЗ-2104, державний номер 99667ОА. /а.с. 7/

03 червня 2012 року відбулася дорожньо-транспортна пригода за участю автомобіля ВАЗ-2104, державний номер 99667ОА, та автомобіля «HUINDAI TUCSON», державний номер НОМЕР_1, в результаті якої транспортні засоби отримали механічні пошкодження. Факт дорожньо-транспортної пригоди підтверджується довідкою №9015210 про дорожньо-транспортну пригоду, виданою ВДАЇ ОСОБА_5 /а.с. 15-16/

Постановою Кілійського районного суду Одеської області від 08.06.2012 року (справа №1513/1698/2012) винною у скоєнні дорожньо-транспортної пригоди визнано ОСОБА_3, водія автомобіля ВАЗ-2104, державний номер 99667ОА. /а.с. 17/

11 жовтня 2012 року ОСОБА_1 до ПрАТ «СК «Провідна» було подано заяву №1601/39/2767 про виплату страхового відшкодування. /а.с. 8/

Згідно калькуляції дефектів № 1874В від 04.12.2012 року вартість відновлювального ремонту пошкодженого транспортного засобу ОСОБА_1 та розрахунку суми матеріального збитку від 04.12.2012 року, встановлено, що розмір шкоди 11 986,75 грн. / а.с. 18-23/

Відповідно до страхового акту №1601/39/2767 розмір страхового відшкодування, яке було виплачено ОСОБА_1 складає 10986,75 грн. (розмір матеріального збитку 11986,75 грн. мінус франшиза 1000 грн.). /а.с. 25/

Виплата відшкодування відповідачу була здійснена 14.01.2013 року, що підтверджується платіжним дорученням №001691 від 14.01.2013 року та відомістю №ВПТ-000058 від 03.01.2013 року. /а.с. 26-27/

23 березня 2012 року між Приватним акціонерним товариством «Страхова компанія «АХА Страхування» та ОСОБА_1 було укладено договір страхування наземного транспорту №3602992/05АВ. /а.с. 34-42/

11 червня 2012 року власник транспортного засобу «HUINDAI TUCSON», державний номер НОМЕР_1, ОСОБА_1, звернувся до ПрАТ «АХА Страхування» із заявою про настання події, що має ознаки страхового випадку за договором добровільного страхування транспортного засобу. /а.с. 31-33/

Відповідно до страхового акту №2012/U/MOD2362 / UIA5425 ВІД 13.07.2012 року та розрахунку страхового відшкодування від 04.07.2012 року вартість відновлювального ремонту пошкодженого транспортного засобу ОСОБА_1 встановлено, що розмір шкоди 19735,20 грн. / а.с. 43-45/

Вказана сума перерахована ПрАТ «АХА Страхування» на користь ОСОБА_1, що підтверджується платіжним дорученням №35421 від 27.07.2012 року. /а.с. 46/

Рішенням Господарського суду м. Києва від 28.07.2014 року стягнуто з Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «Провідна» на користь Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «АХА Страхування» матеріальну шкоду в порядку регресу у розмірі 18735,20 грн. та судовий збір у розмірі 1734,42 грн. /а.с. 47-51/

Постановою Київського апеляційного господарського суду від 02.12.2014 року вказане рішення залишено без змін. /а.с. 52-59/

Виплата матеріальної шкоди в порядку регресу на користь ПрАТ «СК «АХА Страхування» позивачем була здійснена 30.03.2015 року, що підтверджується платіжним дорученням №0013277 від 30.03.2015 року. /а.с. 61/

За вих. №03-17/4742 від 08.04.2015 року ПрАТ «СК «Провідна» було направлено претензію ОСОБА_1 /а.с. 63/

Згідно ст. 10 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Згідно з положеннями ч.1 ст. 57 ЦПК України, доказами є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення сторін та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Відповідно до вимог ч.1 ст. 58 ЦПК України, належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування.

Згідно ст. 60 ЦПК України кожна сторона зобовязана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених ст. 61 цього Кодексу.

Згідно ст.1212 ч.1 ЦК України особа, яка набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави (безпідставно набуте майно), зобов'язана повернути потерпілому це майно.

Згідно ст.1212 ч.2 ЦК України положення цієї глави застосовуються незалежно від того, чи безпідставне набуття або збереження майна було результатом поведінки набувача майна, потерпілого, інших осіб чи наслідком події.

Відповідно до ст.1213 ЦК України - набувач зобов'язаний повернути потерпілому безпідставно набуте майно в натурі.

Позивачем наведено достатньо допустимих доказів, що підтверджують наявність підстав для повернення грошових коштів, набутих відповідачами без достатньої правової підстави.

Щодо вимоги відповідача про застосування позовної давності до вимог позивача суд вважає її безпідставною виходячи з наступного.

Відповідно до ч. 3-4 ст. 267 ЦК України позовна давність застосовується судом лише за заявою сторони у спорі, зробленою до винесення ним рішення. Сплив позовної давності, про застосування якої заявлено стороною у спорі, є підставою для відмови у позові.

Загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки (ст. 257 ЦК України)

Відповідно до ст. 253 ЦК України перебіг строку починається з наступного дня після відповідної календарної дати або настання події, з якою повязано його початок.

В правовій позиції відображеній в постанові Верховного Суду України № 6-14цс14 від 19 березня 2014 року, зазначено, що відповідно до статті 253 ЦК України перебіг строку починається з наступного дня після відповідної календарної дати або настання події, з якою пов'язано його початок. За загальним правилом перебіг загальної і спеціальної позовної давності починається з дня, коли особа довідалася або могла довідатися про порушення свого права або про особу, яка його порушила (частина перша статті 261 ЦК України). Початок перебігу позовної давності співпадає з моментом виникнення у зацікавленої сторони права на позов, тобто можливості реалізувати своє право в примусовому порядку через суд.

Як вбачається з матеріалів справи Позивач дізнався про порушення свого права 02 червня 2014 року, коли отримав позов ПрАТ «СК «АХА «Страхування», з якого йому стало відомо, що ОСОБА_1 вже отримав страхове відшкодування від свого страховика, а тому у нього відсутні правові підстави для отримання вже сплаченого страхового відшкодування від позивача. З позовом ПрАТ «СК «Провідна» до ОСОБА_1 про відшкодування безпідставного майна звернулося 13 грудня 2016 року (через 1,5 роки), тобто у межах трирічного строку позовної давності.

Судові витрати у розмірі 1378 грн., понесені позивачем при зверненні з позовом до суду, які документально підтверджені, підлягають стягненню з відповідачів на користь позивача, в порядку ч.1 ст. 88 ЦПК України

Керуючись ст.ст. 10,11,209,212,214-215 , 224-226 ЦПК України , суд

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, РНОКПП НОМЕР_2, на користь Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «Провідна», ЄДРПОУ 23510137, розташованого за адресою: 03049, м. Київ, просп. Повітрофлотський, 25, грошові кошти у розмірі 10986 грн. 75 коп. та судовий збір у розмірі 1378,00 грн.. Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до апеляційного суду Одеської області через Кілійський районний суд шляхом подачі апеляційної скарги в 10-денний строк з дня проголошення рішення.

Суддя Кілійського районного суду ОСОБА_6