Ухвала суду № 67443876, 30.06.2017, Вінницький міський суд Вінницької області

Справа №127/4482/17

Провадження №1-кп/127/742/17

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

30 червня 2017 року м. Вінниця

Вінницький міський суд Вінницької області

Колегія суддів у складі: головуючого судді Каленяка Р.А.

суддів Гриневича В.С., Луценко Л.В.,

при секретарі: Шевченко О.В.,

за участю:

прокурора Кобилянського А.Г.,

захисників ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5,

перекладача ОСОБА_6,

обвинувачених ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_9,

ОСОБА_10, ОСОБА_11,

розглянувши у відкритому підготовчому судовому засіданні, яке було призначено згідно ухвали цього ж суду від 01 червня 2017 року, матеріали кримінального провадження №22016020000000052 внесеного в Єдиний державний реєстр досудового розслідування від 03 жовтня 2016 року по обвинуваченню ОСОБА_7, ІНФОРМАЦІЯ_1, ОСОБА_8, ІНФОРМАЦІЯ_2, ОСОБА_9, ІНФОРМАЦІЯ_3, ОСОБА_10, ІНФОРМАЦІЯ_4, ОСОБА_11, ІНФОРМАЦІЯ_5, у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.258-3 КК України,-

В С Т А Н О В И Л А:

В провадження судді Вінницького міського суду Вінницької області 01 червня 2017 року ОСОБА_12 надійшли матеріали кримінального провадження №22016020000000052 внесеного в Єдиний державний реєстр досудового розслідування від 03 жовтня 2016 року по обвинуваченню ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_9 ОСОБА_10, ОСОБА_11 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.258-3 КК України.

В судовому засіданні прокурор просив продовжити дію запобіжних заходів у виді тримання під вартою щодо обвинувачених продовжити на 60 діб, мотивуючи зазначене тим, що обвинувачені вчинили умисний особливо тяжкий злочин, винуватість обвинувачених доведена наявними доказами у кримінальному провадженні, проживають на межі розмежування, можуть перетинати лінію розмежування та уникнути відповідальності, а ризики, які існували при обранні запобіжних заходів та їх продовженні існують і тепер, що свідчить про те, що перебуваючи на волі обвинувачені можуть уникнути відповідальності.

Захисник ОСОБА_1 заперечував щодо продовження дії запобіжного заходу у виді тримання під вартою відносно ОСОБА_8, мотивуючи тим, що обвинувачений вину не визнає, не має доказів доведеності вини, вина не обґрунтована, ризики у кримінальному провадженні відсутні, а тому просив відмовити в задоволенні клопотання прокурора про продовження дії запобіжного заходу.

Обвинувачений ОСОБА_8 підтримав думку захисника та просив суд звільнити його з-під варти.

Захисник ОСОБА_5 заперечила щодо продовження дії запобіжного заходу відносно ОСОБА_7, оскільки ч.3 ст. 315 КПК України передбачає лише обрання, зміну чи скасування запобіжного заходу, а продовження запобіжного заходу в підготовчому судовому засіданні не передбачено, відсутнє клопотання прокурора про продовження дії запобіжного заходу в письмовому вигляді, яке б мало бути вручене не менше ніж за 5 днів обвинуваченому. Крім того, прокурор не навів наявність ризиків у вказаному кримінальному провадженні.

Обвинувачена ОСОБА_7 підтримала думку свого захисника та просила суд обрати міру запобіжного заходу не пов'язаний з тримання під вартою.

Захисник ОСОБА_4 просив змінити існуючий запобіжний захід на більш мякий не пов'язаний з позбавленням волі, оскільки прокурором лише перераховані ризики у кримінальному провадженні, а не доведені у відповідності до вимог ст. 194 КПК України. Немає обґрунтованої підозри, а тяжкість злочину не може бути ризиком у кримінальному провадженні.

Обвинувачений ОСОБА_9 підтримав думку свого захисника, заперечив щодо задоволення клопотання прокурора.

Захисник ОСОБА_2 вказав, що Європейським Судом зазначено, що не може бути автоматичне продовження запобіжного заходу відносно особи. У вказаному кримінальному провадженні відсутні ризики, а тому просив скасувати існуючий запобіжний захід відносно обвинуваченої ОСОБА_11 про що надав письмове клопотання.

Обвинувачена ОСОБА_11 підтримала думку свого захисника.

Захисник ОСОБА_3 підтримав думку своїх колег та вказав, що прокурором не доведено ризики у кримінальному провадженні, а тому просив запобіжний захід відносно обвинуваченої ОСОБА_10 не продовжувати.

Обвинувачена ОСОБА_10 підтримала думку свого захисника, просила суд звільнити її з-під варти та обрати запобіжний захід не пов'язаний з позбавлення волі.

Заслухавши думку прокурора, обвинувачених, захисників, дослідивши обвинувальний акт з додатками, колегія суддів дійшла наступних висновків.

Відповідно до вимог ч. 3 ст. 315 КПК України під час підготовчого судового засідання суд за клопотанням учасників судового провадження має право обрати, змінити чи скасувати заходи забезпечення кримінального провадження, в тому числі запобіжний захід, обраний щодо обвинуваченого. За відсутності зазначених клопотань сторін кримінального провадження застосування заходів забезпечення кримінального провадження, обраних під час досудового розслідування, вважається продовженим.

Разом з тим, рішенням Європейського суду з прав людини «Чанєв проти України» автоматичне провадження, в тому числі продовження в підготовчому судовому засіданні запобіжного заходу, визнано необґрунтованим та таким, що суперечить правам та свободам особи. Враховуючи зазначене, а також те, що клопотань про зміну або скасування запобіжних заходів не надійшло, судом поставлено на обговорення питання щодо продовження запобіжного заходу, обраного під час досудового розслідування.

З матеріалів кримінального провадження вбачається, що відносно обвинувачених ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_9, ОСОБА_10, ОСОБА_11 обрано запобіжні заходи у виді тримання під вартою та в подальшому їх дію продовжено у встановленому законом порядку до 04 липня 2017 року.

Вирішуючи питання щодо запобіжних заходів відносно обвинувачених, колегія суддів виходить з наступного.

З приписів ст. 315 КПК України та рішення ЄСПЛ «Чанєв проти України» вбачається обовязок суду вирішити питання щодо доцільності продовження запобіжного заходу саме в підготовчому судовому засіданні.

Відповідно до вимог ст. 177 КПК України, метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання обвинуваченим покладених на нього процесуальних обовязків та запобігання спробам, серед іншого, переховуватися від суду; перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином ; вчинити інше кримінальне правопорушення.

З зазначених положень слідує, що запобіжні заходи є заходами превентивного характеру, що застосовуються з метою запобігання протиправній поведінці обвинуваченого і забезпечення кримінального провадження. Превентивний характер цих заходів чітко проявляється в цілях їх застосування, якими є забезпечення виконання обвинуваченим покладених на нього процесуальних обовязків, а також запобігання спробам вчинити дії, які ст. 177 КПК України віднесено до ризиків у кримінальному провадженні.

Підставою для застосування запобіжного заходу є наявність сукупності як обґрунтованої підозри, так і вищенаведених ризиків.

За правовими позиціями ЕСПЛ «обґрунтована підозра» це наявність фактів або відомостей, які здатні переконати обєктивного спостерігача в тому, що особа могла вчинити це правопорушення. Наявність обґрунтованої підозри є обовязковим елементом застосування запобіжного заходу на стадії досудового розслідування (до судового розгляду кримінальної справи), що також випливає з рішень ЕСПЛ.

Ризиками у кримінальному провадженні є наявність відомостей, які свідчать про можливість виникнення у майбутньому проявів протиправної поведінки обвинувачених.

Оцінюючи зазначене, колегія суддів виходить з того, що ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_9, ОСОБА_10, ОСОБА_11, згідно обвинувального акту, обвинувачуються у вчиненні особливо тяжкого злочину. Всі обвинувачені зареєстровані і проживають на території Донецької області та можуть шляхом незаконного перетину лінії розмежування перейти на території непідконтрольні українській владі, що свідчить про те, що вони можуть уникнути відповідальності, перешкоджати розгляду кримінального провадження, впливати на свідків, вчинити інше кримінальне правопорушення та доводить існування ризиків у кримінальному провадженні, визначених ст. 177 КПК України.

Сукупність вищезазначеного свідчить, що жоден з більш мяких запобіжних заходів ніж тримання під вартою не досягне мети застосування запобіжного заходу, визначеної ст. 177 КПК України, оскільки інший запобіжний захід ніж тримання під вартою не забезпечить виконання обвинуваченими процесуальних обовязків та не зможе запобігти спробам перешкоджати кримінальному провадженню, вчинити інше кримінальне правопорушення, уникнути відповідальності, впливати на свідків.

Враховуючи вказане, суд вважає, що запобіжні заходи обвинуваченим ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_9, ОСОБА_10, ОСОБА_11 доцільно продовжити до двох місяців з метою забезпечення їх належної поведінки під час розгляду справи, запобіганню уникнення правосуддя, можливості перешкоджати розгляду кримінального провадження іншим чином або вчинити інше кримінальне правопорушення, що буде відповідати Закону та ст. 5 Конвенції "Про захист основоположних прав та свобод людини".

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 183, 186, 193, 194, 196 КПК України, колегія суддів,-

У Х ВА Л И Л А:

Продовжити ОСОБА_7, ІНФОРМАЦІЯ_1, строк тримання під вартою на 60 (шістдесят) діб до 29 серпня 2017 року.

Продовжити ОСОБА_8, ІНФОРМАЦІЯ_2 , строк тримання під вартою на 60 (шістдесят) діб до 29 серпня 2017 року.

Продовжити ОСОБА_9, ІНФОРМАЦІЯ_3 , строк тримання під вартою на 60 (шістдесят) діб до 29 серпня 2017 року.

Продовжити ОСОБА_10, ІНФОРМАЦІЯ_4, строк тримання під вартою на 60 (шістдесят) діб до 29 серпня 2017 року.

В задоволення клопотання адвоката ОСОБА_2 про скасування запобіжного заходу - відмовити.

Продовжити ОСОБА_13, ІНФОРМАЦІЯ_5, строк тримання під вартою на 60 (шістдесят) діб до 29 серпня 2017 року.

Строк дії ухвали в частині запобіжних заходів щодо обвинувачених 60 діб, тобто до 29 серпня 2017 року 24 години 00 хвилин.

Копію ухвали в частині продовження запобіжного заходу направити начальнику Вінницької установи виконання покарань №1 Міністерства юстиції України для виконання.

Ухвала остаточна та оскарженню не підлягає.

Головуючий:

Судді: