Вирок № 6744012, 16.11.2009, Голосіївський районний суд міста Києва

№ 1-899/09

ВИРОК

Іменем України

16 листопада 2009 року Голосіївський районний суд м. Києва

в складі: головуючого - судді Бойка О.В.,

при секретарі - Сметани А.С.,

з участю - ОСОБА_1,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду в м. Києві кримінальну справу по обвинуваченню:

ОСОБА_2 ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця м. Києва, українця, із середньо спеціальною освітою, не одруженого, не працюючого, зареєстрованого та проживаючого в АДРЕСА_1, раніше судимого: - 17.03.1997 року Московським районним судом м. Києва, за ч. 1 ст. 229-6, ч. 2 ст. 140, ч. 1 ст. 145, 42 КК України (в редакції 1960 року), до 2 років 6 місяців позбавлення волі; - 01.06.1999 року Печерським районним судом м. Києва, за ч. 2 ст.229-6, 43 КК України (в редакції 1960 року), до 2 років 7 місяців позбавлення волі; - 01.03.2005 року Голосіївським районним судом м. Києва за ч. 2 ст.186 КК України до 4 років позбавлення волі. 17.08.2007 року Ірпінським міським судом, Київської області умовно-достроково звільненого від відбування покарання на 1 рік 3 місяці 8 днів, у вчиненні злочину, передбаченого ч. 2 ст. 185 КК України,

ВСТАНОВИВ:

Підсудний ОСОБА_2, 07.04.2009 року, приблизно о 22.40 годин, з метою крадіжкою, керуючись корисливим мотивом, підійшов до автомобіля марки ВАЗ-2103, д\з НОМЕР_1, який був припаркований біля будинку № 73 по вул. Малокитаївській в м. Києві, і, за допомогою викрутки, пошкодив вітрове скло, відкрив двері автомобіля, проник в його середину, звідки викрав авто магнітолу «Пролоджі» вартістю 1000 гривень, що належала потерпілому ОСОБА_3 Далі, з викраденим майном зник з місця злочину, розпорядившись ним на власний розсуд.

Підсудний ОСОБА_2, в судовому засіданні винуватим себе визнав повністю, щиро розкаявся та підтвердив суду що дійсно вчинив крадіжку при вказаних обставинах. Зокрема пояснив, що 07.04.2009 року, приблизно о 22 год. 40 хв. він знаходився по вул. Малокитаївській в м. Києві і проходячи біля першого під'їзду будинку № 73 по вул. Малокитаївській, побачив автомобіль марки «ВАЗ-2103». біжевого кольору. Зазирнувши через вікно до середини побачив авто магнітолу, яку вирішив викрасти. Для цього він викруткою відкрив вітрове скло, через яке відчинив двері. Проник до середини автомобіля звідки витягнув авто магнітолу «Пролоджі» з її шахти. Після цього, швидко виліз з автомобіля, зачинивши дверцята та попрямував додому. По дорозі викинув викрутку в сміттєвий бак. Наступного дня продав автомагінтолу невідомому йому таксисту за 300 гривень які витратив на власні потреби.

За згодою учасників судового розгляду, відповідно до ч. 3 ст. 299 КПК України, судом було визнано недоцільним дослідження таких доказів по справі, як покази свідків та інших матеріалів, що були зібрані в ході дізнання та досудового слідства, стосовно фактичних обставин, які правильно розуміють підсудний ОСОБА_2 та інші учасники процесу і які ніким не оспорювались.

Тому, суд обмежився дослідженням таких матеріалів кримінальної справи, що характеризують особу підсудного і приходить до висновку, що дії ОСОБА_2 необхідно кваліфікувати за ч. 2 ст. 185 КК України, як таємне викрадення чужого майна, повторно.

При призначенні підсудному ОСОБА_2 міри покарання, суд враховує наступні обставини:

- ступінь тяжкості вчиненого злочину, який класифікується як середньої тяжкості;

- особу винного, який раніше неодноразово судимий, посередньо характеризується за місцем проживання, не одружений, не працює.

- його позицію до скоєного, а саме повне визнання вини та щире каяття.

Відповідно до ст. 66 КК України обставинами, що помякшують покарання підсудному ОСОБА_2 є щире каяття у вчиненому, активне сприяння розкриттю злочину та добровільне відшкодування завданої шкоди.

Відповідно до ст. 67 КК України обставин, що обтяжують покарання підсудному ОСОБА_2. судом не встановлено.

На підставі викладеного, суд вважає, що перевиховання та виправлення підсудного не можливе без ізоляції від суспільства, а тому йому необхідно призначити покарання в межах санкції ч. 2 ст. 185 КК України у виді позбавлення волі.

Судові витрати підлягають стягненню з підсудного ОСОБА_2

Цивільний позов потерпілого ОСОБА_3 до підсудного ОСОБА_2 про стягнення 1100 гривень завданої злочином матеріальної залишити без задоволення оскільки в судовому засіданні потерпілий відмовився від цивільного позову.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 323, 324 КПК України, суд, -

ЗАСУДИВ:

ОСОБА_2 визнати винним у вчиненні злочину, передбаченого ч. 2 ст. 185 КК України і призначити йому покарання за цією статтею 1 (один) рік позбавлення волі.

Міру запобіжного заходу засудженому ОСОБА_2, до вступу вироку в законну силу, змінити із підписки про невиїзд на тримання під вартою у Київському СІЗО № 13 УДДПВПУ в м. Києві та Київській області.

Строк відбуття покарання засудженому ОСОБА_2 відраховувати з 16.11.2009 року, тобто з моменту фактичного його затримання.

Відмовити потерпілому ОСОБА_3 у задоволенні цивільного позову до засудженого ОСОБА_2 про стягнення 1100 гривень завданої злочином матеріальної шкоди.

Стягнути із засудженого ОСОБА_2 на р/р № 35226002000466, код ЗКПО 25575285, МФО 821018 для НДЕКЦ при ГУМВС України в м. Києві отримувач платежу УДК в Київській області, послуги експерта в сумі 847 грн. 36 коп.

Вирок може бути оскаржений до Апеляційного суду м. Києва через Голосіївський районний суд м. Києва протягом 15 діб з моменту проголошення, а засудженим, який знаходиться під вартою, в той же строк з моменту отримання копії вироку.

Суддя