Рішення № 67439989, 21.06.2017, Апеляційний суд міста Києва

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД МІСТА КИЄВА[1]

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

21 червня 2017 року колегія суддів судової палати з розгляду цивільних справ Апеляційного суду м. Києва в складі:

головуючого-судді Слюсар Т.А.

суддів: Панченка М.М., Волошиної В.М.

при секретарі: Крічфалуши С.С.

розглянула у відкритому судовому засіданні в м. Києві цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Подільського районного суду м. Києва від 26 серпня 2016 року

в справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про поділ майна подружжя.

Колегія суддів, -

В С Т А Н О В И Л А :

У вересні 2015 року ОСОБА_1 звернулася в суд із позовом до ОСОБА_2, в якому просила розподілити спільне майно, яке було придбано під час зареєстрованого з відповідачем шлюбу та виділити у її власність квартиру АДРЕСА_1 та автомобіль марки «NISSAN Х-TRAIL», номерний знак НОМЕР_1; а акції американської компанії MICROSOFT INC; мотоцикл SUZUKI; житловий будинок з надвірними спорудами, який розташований в АДРЕСА_8; земельну ділянку, розташовану в АДРЕСА_7, СК «Суднобудівник». - залишити у власності ОСОБА_2

Зазначала, що з 20 квітня 1996 року перебувала з відповідачем в зареєстрованому шлюбі, який було розірвано рішенням Подільського районного суду від 03 липня 2015 року.

Від шлюбу мають дітей: доньку ОСОБА_9, ІНФОРМАЦІЯ_1; сина ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_2 та доньку ОСОБА_10, ІНФОРМАЦІЯ_3, яка є інвалідом III групи з дитинства, а з 16 березня 2015 року - довічно.

Посилаючись на те, що після розлучення сторони не можуть дійти згоди стосовно поділу спільного майна та те, що протягом всього подружнього життя ОСОБА_1 працювала й діти проживають разом з нею, просила суд відступити від засади рівності часток подружжя при поділі майна, яке є об'єктом права спільної сумісної власності та виділити їй зазначене житлове помешкання й легковий автомобіль, а інше майно залишити у власності відповідача.

Рішенням Подільського районного суду м. Києва від 26 серпня 2016 року позов ОСОБА_1 задоволено частково.

В порядку розподілу спільного майна подружжя визнано за ОСОБА_1 право власності на автомобіль НОМЕР_2, 2007 року випуску, номер шасі (кузова, рами) НОМЕР_5. В решті позовних вимог відмовлено.

В апеляційній скарзі позивачка, посилаючись на порушення норм матеріального та процесуального права, просила частково скасувати рішення районного суду та постановити по справі нове рішення, яким позов задовольнити в повному обсязі.

Колегія суддів, вислухавши ОСОБА_1 та її представника, які підтримали апеляційну скаргу, вивчивши матеріали справи, обговоривши доводи апеляційної скарги, вважає апеляційну скаргу такою, що підлягає частковому задоволенню, враховуючи таке.

Статтею 213 ЦПК України передбачено, що рішення суду повинно бути законним і обґрунтованим.

Згідно зі ст. 214 ЦПК України під час ухвалення рішення суд вирішує такі питання: 1) чи мали місце обставини, якими обґрунтовувалися вимоги і заперечення, та якими доказами вони підтверджуються; 2) чи є інші фактичні дані (пропущення строку позовної давності тощо), які мають значення для вирішення справи, та докази на їх підтвердження; 3) які правовідносини сторін випливають із встановлених обставин; 4) яка правова норма підлягає застосуванню до цих правовідносин.

Рішення районного суду не в повній мірі відповідає зазначеним нормам процесуального права.

Задовольняючи позов частково, районний суд визнав автомобіль НОМЕР_3, 2007 року випуску, спільним майном подружжя й виділив його у власність позивачки, а в іншій частині вимог відмовив за недоведеністю.

Між тим, з такими висновками суду першої інстанції погодитися неможливо, враховуючи наступне.

Як убачається з матеріалів справи, 20 квітня 1996 року між ОСОБА_2 та ОСОБА_1 укладено шлюб, який розірвано рішенням Подільського районного суду м. Києва від 03 липня 2015 року (а.с.7,15 т.1).

Від шлюбу сторони мають дітей : доньку ОСОБА_10, ІНФОРМАЦІЯ_3, сина ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_2, доньку ОСОБА_9, ІНФОРМАЦІЯ_1, які проживають разом з матір'ю (а.с.8-10 т.1).

Встановлено, що під час шлюбу сторонами було придбано наступне майно: 1) квартиру АДРЕСА_2 (відповідно до договору купівлі-продажу від 02 березня 2006 року, посвідченого приватним нотаріусом КМНО Русанюк 3.3. та зареєстрованого в реєстрі за № 1063); 2) житловий будинок з надвірними спорудами, який розташований за адресою: Черкаська область, Канівський район, АДРЕСА_9 (за договором купівлі-продажу від 15 листопада 2008 року, посвідчений приватним нотаріусом Канівського міського нотаріального округу Стеблиною Є.В. за реєстром за № 5178); 3) автомобіль НОМЕР_3, 2007 року випуску (відповідно до свідоцтва серії ААС 198105 про реєстрацію транспортного засобу, виданого УДАІ ГУ МВС України в м. Києві 09.10.2007 p.); 4) мотоцикл НОМЕР_4 (згідно зі свідоцтвом про реєстрацію транспортного засобу, зареєстрованим 20.03.2010 року в ВРЕР-12 УДАІ в м. Києві); 5) земельну ділянку № НОМЕР_6, площею 0,0699га, розташовану за адресою: АДРЕСА_7, Садовий кооператив «Суднобудівник» (на підставі договору купівлі-продажу, посвідченого приватним нотаріусом КМНО Татаровою Т.О. 11.10.2013 року) (а.с.17-24, 134,115-119 т.1).

Суд першої інстанції обґрунтовано визнав доведеним зазначене майно спільною сумісною власністю колишнього подружжя сторін, проте необґрунтовано прийшов до висновку про відмову в позові з підстав неузгодження сторонами вартості вказаного майна на час розгляду справи та визнав доведеним факт наявності у відповідача акцій компанії MICROSOFT INC.

Статтею 60 СК України визначено, що майно, набуте подружжям за час шлюбу, належить дружині та чоловікові на праві спільної сумісної власності незалежно від того, що один з них не мав з поважної причини (навчання, ведення домашнього господарства, догляд за дітьми, хвороба тощо) самостійного заробітку (доходу). Вважається, що кожна річ, набута за час шлюбу, крім речей індивідуального користування, є об'єктом права спільної сумісної власності подружжя.

Згідно ч. 1 ст. 70 ЦК України, у разі поділу майна, що є об'єктом права спільної сумісної власності подружжя, частки майна дружини, чоловіка є рівними, якщо інше не визначено домовленістю між ними або шлюбним договором.

Встановлено, що шлюбний договір між сторонами не укладався.

Відповідно керівних роз'яснень, які містяться в п. 25 постанови Пленуму Верховного Суду України «Про практику застосування судами законодавства при розгляді справ про право на шлюб, розірвання шлюбу, визнання його недійсним та поділ спільного майна подружжя» № 11 від 21 грудня 2007 року, вирішуючи питання про поділ майна, що є об'єктом права спільної сумісної власності подружжя, зокрема неподільної речі, суди мають застосовувати положення частин 4, 5 ст. 71 СК щодо обов'язкової згоди одного з подружжя на отримання грошової компенсації та попереднього внесення другим із подружжя відповідної грошової суми на депозитний рахунок суду.

За відсутності такої згоди присудження грошової компенсації може мати місце з підстав, передбачених ст. 365 ЦК за умови звернення подружжя (одного з них) до суду з таким позовом (ст. 11 ЦК) та попереднього внесення на депозитний рахунок суду відповідної грошової суми.

У разі коли жоден із подружжя не вчинив таких дій, а неподільні речі не можуть бути реально поділені між ними відповідно до їх часток, суд визнає ідеальні частки подружжя в цьому майні без його реального поділу і залишає майно у їх спільній частковій власності.

Матеріалами справи доведено, що на час вирішення судом спору, сторони не дійшли спільної згоди щодо вартості автомобіля, мотоциклу, житлового будинку з надвірними будівлями та земельної ділянки, а тому, з урахуванням обставин справи та згаданого п. 25 постанови Пленуму, суд першої інстанції повинен був виділити кожному з них ідеальну частку майна, без реального поділу, залишивши майно у їх спільній частковій власності.

З урахуванням викладеного, колегія суддів не може погодитися з висновками суду першої інстанції щодо виділення у власність ОСОБА_1 автомобіля НОМЕР_3, остільки половина вартості вказаного автомобіля належить відповідачу, а не стягнувши компенсацію його частки, суд припустився порушень майнових прав ОСОБА_2

Окрім цього, суд першої інстанції не звернув увагу щодо відсутності у справі належних та безспірних доказів перебування у власності сторін акцій американської компанії MICROSOFT INC.

Розглядаючи справу, районний суд порушив норми процесуального права, неправильно застосував норми матеріального права.

З урахуванням зазначених обставин та положень ч. 2 ст. 309 ЦПК України, рішення суду першої інстанції підлягає скасуванню у повному обсязі, а по справі слід ухвалити нове рішення про часткове задоволення позову, враховуючи таке.

Згідно висновку експерта Українського центру судових експертиз № 1-14/04 за результатами проведеної під час розгляду справи в апеляційному порядку судової оціночно-будівельної та оціночно-земельної експертизи від 14 квітня 2017 року, ринкова вартість земельної ділянки площею 0,0699 га, яка розташована за адресою: АДРЕСА_7, садовий кооператив «Суднобудівник», ділянка № НОМЕР_6, станом на 10 квітня 2017 року складає 910372 грн., а ринкова вартість квартири АДРЕСА_3 - 1172035 грн. (а.с.28-45 т.2).

Згідно пояснень ОСОБА_2, які матеріалами справи не спростовано, придбана у період шлюбу квартира АДРЕСА_4 є єдиним його місцем проживання, іншого житла він не має.

За таких обставин, колегія суддів приходить до висновку про необхідність поділу між сторонами зазначеного нерухомого майна у рівних частках, визнавши за кожним із них право власності на Ѕ частину, а не повністю за ОСОБА_1, як заявлено у позові.

Відповідно до долучених до матеріалів справи ОСОБА_2 заперечень на позовну заяву, відповідачем визначено вартість автомобіля НОМЕР_2, 2007 року випуску, в розмірі 253 292 грн. 40 коп., мотоциклу НОМЕР_4, 1997 року випуску - у сумі 49 021 грн. та житлового будинку з надвірними спорудами, який розташований за адресою: Черкаська область, Канівський район, АДРЕСА_9 - у сумі 108 935 грн. (а.с.113 т.1).

Під час розгляду справи в суді апеляційної інстанції ОСОБА_1 подано заяву про її згоду з вказаною відповідачем вартістю майна, у зв'язку з чим позивачка просила виділити їй автомобіль, а ОСОБА_2 - житловий будинок з надвірними спорудами, мотоцикл та земельну ділянку, стягнувши на її користь компенсацію.

Вирішуючи питання поділу земельної ділянки № НОМЕР_6, розташованої в садовому кооперативі «Суднобудівник», колегія суддів враховує її вартість, визначену експертом Українського центру судових експертиз ОСОБА_6 за результатами проведеної по справі оціночно-земельної експертизи, в сумі 910372 грн., остільки висновки експертизи складено висококваліфікованим спеціалістом з оцінки земельних досліджень, що має тривалий стаж експертної роботи й підстави для сумніву в об'єктивності яких відсутні (а.с.28-47 т.2).

Згідно п. 27 вищезазначеної постанови Пленуму Верховного Суду України № 11, акції можуть бути об'єктом права спільної сумісної власності і предметом поділу між подружжям, якщо вони були придбані за їх спільні кошти.

До справи не долучено належних та допустимих доказів на підтвердження того, що ОСОБА_2 чи сторонами в період шлюбу було придбано акції американської компанії MICROSOFT INC.

Не доведено матеріалами справи й наявність правових підстав до відступу від засади рівності часток подружжя у їх спільному майні, передбаченої положеннями ч.3 ст. 70 СК України.

З огляду на викладені обставини, а також матеріали справи, у їх сукупності, колегія суддів приходить до висновку про часткове задоволення позовної заяви й у порядку розподілу спільного майна подружжя вважає за необхідне визнати за ОСОБА_1 та ОСОБА_2, за кожним, право власності по Ѕ частині квартири АДРЕСА_5.

В порядку розподілу спільного майна подружжя необхідно виділити у власність ОСОБА_1 автомобіль НОМЕР_3, 2007 року випуску, вартістю 253292 грн. 40 коп., а ОСОБА_2: земельну ділянку № НОМЕР_6, розташовану за адресою: АДРЕСА_7, садовий кооператив «Суднобудівник», площею 0,0693 га, вартістю 910372 грн.;житловий будинок з надвірними спорудами, розташований за адресою: Черкаська область, Канівський район, АДРЕСА_9, вартістю 108935 грн. та мотоцикл НОМЕР_4, 1997 року випуску, вартістю 49021 грн., а всього на загальну суму 1 226 284 грн.

З урахуванням взаєморозрахунків, стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 компенсацію, в сумі 486495 грн. 80 коп. (1 226 284:2 - (253292, 40 :2) = 486495,8)

У задоволенні позову в іншій частині слід відмовити.

Керуючись ст.ст. 303, 307, 309, 316 ЦПК України, колегія суддів, -

В И Р І Ш И Л А :

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити частково.

Рішення Подільського районного суду м. Києва від 26 серпня 2016 року скасувати.

Ухвалити по справі нове рішення, яким позов ОСОБА_1 задовольнити частково.

В порядку розподілу спільного майна подружжя визнати за ОСОБА_1 та ОСОБА_2, за кожним, право власності по Ѕ частині квартири АДРЕСА_6.

В порядку розподілу спільного майна подружжя, виділити у власність :

ОСОБА_1 - автомобіль НОМЕР_3, 2007 року випуску, вартістю 253292 грн. 40 коп.; ОСОБА_2 - земельну ділянку № НОМЕР_6, розташовану за адресою: АДРЕСА_7, садовий кооператив «Суднобудівник», площею 0,0693 га, вартістю 910372 грн.;

житловий будинок з надвірними спорудами, який розташований за адресою: Черкаська область, Канівський район, АДРЕСА_9, вартістю 108935 грн.,

мотоцикл НОМЕР_4, 1997 року випуску, вартістю 49021 грн., а всього на загальну суму 1 226 284 грн.

Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 компенсацію, в сумі 486495 грн. 80 коп.

В іншій частині позову відмовити.

Рішення набирає чинності негайно, проте може бути оскарженo в касаційному порядку протягом 20 днів з моменту проголошення шляхом подачі касаційної скарги до Вищого спеціалізованого суду з розгляду цивільних і кримінальних справ.

Головуючий:

Судді:

Справа № 758/10920/15-ц

№ апеляційного провадження: 22-ц/796/436/2017

Головуючий у суді першої інстанції: Ларіонова Н.М.

Доповідач у суді апеляційної інстанції: Слюсар Т.А.