Постанова № 67439961, 31.05.2017, Апеляційний суд міста Києва

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД МІСТА КИЄВA

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

31 травня 2017 року суддя судової палати з розгляду кримінальних справ Апеляційного суду міста Києва Ігнатов Р.М., за участі:

захисника − ОСОБА_2

представника ДФС - Малаш О.М.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду в міста Києві апеляційну скаргу захисника ОСОБА_2 в інтересах ОСОБА_4 на постанову Солом'янського районного суду міста Києва від 18.04.2017, -

В С Т А Н О В И В

Цією постановою визнано винним директора ТОВ «Нано-Газ» ОСОБА_4 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.155-1 КУпАП. Піддано останнього адміністративному стягненню у виді штрафу і розмірі 5 (п'яти) неоподаткованих мінімумів доходів громадян, що становить 85 (вісімдесят п'ять) грн.

Не погоджуючись з таким рішенням суду захисник ОСОБА_2 подала апеляційну скаргу, в якій просить апеляційний суд скасувати оскаржувану постанову та закрити провадження по справі у зв'язку з відсутністю в діях ОСОБА_4 складу адміністративного правопорушення.

В обґрунтування апеляційних вимог адвокат посилається на те, що оскаржувана постанова є незаконною, оскільки прийнята з порушенням норм матеріального а процесуального права, внаслідок необ'єктивного, упередженого розгляду судом матеріалів справи. Зокрема ОСОБА_2 вказує на те, що матеріали справи не містять документів, які уповноважують посадових осіб на проведення перевірки, а також документів, які підтверджують, що реалізація скрапленого газу здійснювалась ТОВ «Нано-газ». Також в апеляційній скарзі наголошується, що направлений до суду протокол про адміністративне правопорушення не відповідає вимогам ст.254, 256 КУпАП, так як ОСОБА_4 не був присутній при складанні зазначеного проколу та не знав про його існування, копія протоколу йому не вручалась, права і обов'язки йому не роз'яснювались. Податковий орган не надав суду жодного доказу чи документу, який підтверджує той факт, що АГЗП, на якій здійснювалась реалізація скрапленого газу 26.12.2016 належить ТОВ «Нано-газ» і саме працівниками цього товариства здійснювалась реалізація скрапленого газу з порушенням порядку проведення розрахунків. Реалізатор скрапленого газу не надав перевіряючому жодного документу, на підставі якого ним здійснювалась господарська діяльність. Натомість, як наголошує захисник, походження існуючого в матеріалах справи товарного чеку є незрозумілим, а тому на її думку він не може бути доказом.

Інших самостійних доводів апеляційна скарга захисника не містить.

Згідно протоколу про адміністративне правопорушення №4 від 19.01.2017, при проведенні головним державним ревізором інспектором ГУ ДФС у м.Києві ОСОБА_5 26.12.2016 фактичної перевірки ТОВ «Нано-газ», що знаходиться за адресою: м.Київ, вул. Волинська, 66, директором якого є ОСОБА_4, було встановлено порушення встановленого законом порядку проведення розрахунків у сфері торгівлі, а саме: проведення розрахункових операцій з продажу скрапленого газу на АЗС, без застосування реєстратора розрахункових операцій та реалізація скрапленого газу, який не облікований у встановленому законодавством порядку, згідно ату перевірки від 26.12.2016 №1913/26/15/14/40527713, чим порушено п.п. 1, 12 ст.3 ЗУ «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг».

Заслухавши доповідь судді, доводи захисника, яка підтримала подану апеляційну скаргу та її пояснення, думка представника ДФС, який заперечив проти існуючої апеляційної скарги та просив суд залишити без змін оскаржувану постанову місцевого суду, дослідивши в присутності учасників процесу матеріали справи та додатково з'ясувавши питання, які виникли під час дослідження, перевіривши доводи викладені в апеляційній скарзі, суд вважає, що така апеляційна скарга підлягає задоволенню, з огляду на наступне.

У відповідності до ст.9 КУпАП, адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.

Згідно зі ст. 245 КУпАП, завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом.

Відповідно до ст. 280 КУпАП, орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

При розгляді даної справи про адміністративне правопорушення судом першої інстанції зазначених вимог закону дотримано не було, поза як матеріали справи не досліджено повно, всебічно та об'єктивно, як того вимагає закон, а відтак висновки суду щодо наявності в діях ОСОБА_4 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.155-1 КУпАП, не відповідають фактичним обставинам справи.

Так, ч.1 ст.155-1 КУпАП передбачено відповідальність за порушення встановленого законом порядку проведення розрахунків у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг.

Отже, на законодавчому рівні передбачено порядок проведення розрахунків у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг, якого особи, які провадять таку діяльність зобов'язані дотримуватись.

Між тим, у відповідності до положень ст.251 КУпАП, доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами. Обов'язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, визначених статтею 255 цього Кодексу.

Натомість, єдиним доказом, який вказує на винуватість ОСОБА_4 в порушенні ним вимог ч.1 ст.155-1 КУпАП є протокол про адміністративні правопорушення від 19.01.2017.

У своїх рішеннях «Ірландія проти Сполученого Королівства» від 18.01.1978 року, «Коробов проти України» від 21.10.2011 року ЄСПЛ повторює, що при оцінці доказів суд, як правило, застосовує критерій доведення «поза розумним сумнівом», така доведеність може випливати із співіснування достатньо переконливих, чітких і узгоджених між собою висновків.

Таким чином, з огляду на вказане сам по собі протокол про адміністративне правопорушення не може бути беззаперечним доказом вини особи в тому діянні, оскільки не являє собою імперативного факту доведеності вини особи, тобто не узгоджується із стандартом доказування «поза розумним сумнівом», оскільки не впливають зі співіснування достатньо переконливих, чітких і узгоджених між собою висновків чи схожих неспростованих презумпцій факту.

Більше того, суд вважає обґрунтованими твердження захисника, що оригіналу товарного чеку матеріали справи не містять. Крім того, з копії чеку не видно хто підписав його. Те ж саме стосується і копії підтвердження фактичної наявності коштів, яка не містить підпису особи, яка здійснила перерахунок.

Таким чином, враховуючи, що окрім копії товарного чеку, а також акту підтвердження фактичної наявності коштів від 26.12.2016, до яких суд відноситься критично, жодних інших даних щодо порушення ОСОБА_4 встановленого законом порядку проведення розрахунків у сфері торгівлі, не містить, апеляційний суд вважає висновок суду першої інстанції щодо наявності в діях ОСОБА_4 складу адміністративного правопорушення таким, що не відповідає положенням ст.62 Конституції України, згідно якої усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.

Інші доводи апеляційної скарги, зокрема щодо порушення порядку складання протоколу про адміністративне правопорушення, з врахуванням вищенаведеного, а також зважаючи на наявні в матеріалах справи копії повідомлення, яке направлялось ОСОБА_4 та акту засвідчення неявки, суд вважає непереконливими.

За таких обставин, з огляду на вищенаведений конституційний припис, - суд апеляційної інстанції приходить до переконання, що в діях ОСОБА_4 відсутній складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.155-1 КУпАП. В свою чергу, наведені в оскаржуваній постанові суду обставини щодо визнання ОСОБА_4 винним за ч.1 ст.155-1 КУпАП є необґрунтованими та такими, які не відповідає фактичним обставинам справи, оскільки вина останнього не встановлена і не доведена, у зв'язку з чим така постанова підлягає скасуванню, а провадження в справі - закриттю на підставі п.1 ст.247 КУпАП.

Керуючись ст.294 КУпАП, суддя -

ПОСТАНОВИВ

Апеляційну скаргу захисника ОСОБА_2 в інтересах ОСОБА_4 - задовольнити.

Постанову судді Солом'янського районного суду міста Києва від 18.04.2017, якою директора ТОВ «Нано-Газ» ОСОБА_4 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.155-1 КУпАП. Піддано останнього адміністративному стягненню у виді штрафу і розмірі 5 (п'яти) неоподаткованих мінімумів доходів громадян, що становить 85 (вісімдесят п'ять) грн., - скасувати.

Прийняти нову постанову, якою провадження в справі про адміністративне правопорушення за ч.1 ст.155-1 КУпАП відносно ОСОБА_4 закрити за відсутністю в його діях складу адміністративного правопорушення.

Постанова апеляційного суду набирає законної сили негайно після її винесення, є остаточною й оскарженню не підлягає.

Суддя Р.М.Ігнатов

Справа № 33/796/1328/2017

Категорія: ч.1 ст.155-1 КУпАП

Суддя у першій інстанції - Голуб О.А.

Суддя в апеляційній інстанції - ІгнатовР.М.