Постанова № 67426925, 22.06.2017, Харківський апеляційний господарський суд

ХАРКІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"22" червня 2017 р. Справа № 922/4647/16

Колегія суддів у складі:

головуючий суддя Барбашова С.В., суддя Істоміна О.А. , суддя Медуниця О.Є.

секретар судового засідання Кохан Ю.В.

за участю:

прокурора - Ногіної О.М.

представника позивача-1 ОСОБА_1 (довіреність б/н від 03.06.2016)

представника позивача-2 - ОСОБА_2 (довіреність № 32-20-14-689/0/19-17 від 12.01.2017)

відповідача - ОСОБА_3 (довіреність № 52/КБ/Ю від 26.12.2016)

третьої особи не зявився

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Харківського апеляційного господарського суду апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Курганський бройлер», с. П'ятигірське (вх. № 1576 Х/3) на рішення Господарського суду Харківської області від 25.04.2017 по справі № 922/4647/16

за позовом Заступника керівника Чугуївської місцевої прокуратури, м. Чугуїв в інтересах держави в особі:

1) Чугуївської районна державна адміністрація, м. Чугуїв,

2) Головного управління Держгеокадастру у Харківській області, м. Харків

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні першого позивача - Інспекція державного архітектурно-будівельного контролю у Харківській області, м. Харків

до Товариства з обмеженою відповідальністю «Курганський бройлер», с. П'ятигірське

про повернення земельних ділянок

та за зустрічним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Курганський бройлер», с. П'ятигірське

до 1) Чугуївської районної державної адміністрація, м. Чугуїв;

2) Головного управління Держгеокадастру у Харківській області, м. Харків

про визнання договору поновленим, -

ВСТАНОВИЛА:

Заступник керівника Чугуївської місцевої прокуратури, м. Чугуїв в інтересах держави в особі Чугуївської районної державної адміністрації, м. Чугуїв та Головного управління Держгеокадастру у Харківській області, м. Харків звернувся до Господарського суду Харківської області із позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «Курганський бройлер», с. П'ятигірське про зобов'язання ТОВ «Курганський бройлер» повернути Чугуївській РДА Харківської області земельну ділянку площею 9,9508 га (кадастровий номер 6325456200:01:000:0472) та земельну ділянку площею 2,5492 га (кадастровий номер 6325456200:01:000:0473), загальною площею 12,5 га, у стані, не гіршому, порівняно з тим, у якому він їх одержав в оренду, шляхом звільнення від будівель пташників, в загальній кількості 11 будівель, з прибудовами та навісами, будівлі санпропускника та будівлі сторожки. Також, прокурор просив покласти на відповідача судові витрати.

21.02.2017 Товариство з обмеженою відповідальністю «Курганський бройлер», с. П'ятигірське звернулось до суду із зустрічним позовом до Чугуївської районної державної адміністрації, м. Чугуїв та Головного управління Держгеокадастру у Харківській області, в якому просило суд визнати договір оренди землі № 04-15/41 від 24.10.2005 (з наступними змінами), укладеним між Чугуївською РДА та орендарем - ТОВ «Голден Кросс», правонаступником якого є ТОВ «Курганський бройлер», поновленим в своїй дії строком до 03.11.2017.

Розглянувши зустрічну позовну заяву та додані до неї документи, суд визнав їх такими, що відповідають вимогам статей 1, 2, 3, 5, 10, 12, 21, 32 - 38, 45, 54-58 Господарського процесуального кодексу України, та ухвалою від 21.02.2017 прийняв зустрічну позовну заяву ТОВ «Курганський бройлер» (вх. № 5978 від 21.02.2017) до спільного розгляду із первісним позовом.

Ухвалою суду першої інстанції від 23.02.2017 залучено до участі у справі третю особу, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні першого позивача за первісним позовом - Інспекцію державного архітектурно-будівельного контролю у Харківській області (61145, м. Харків, вул. Космічна, 21-А, корп. 1).

Рішенням Господарського суду Харківської області від 25.04.2017 по справі № 922/4647/16 (головуючий суддя Аюпова Р.М., суддя Светлічний Ю.В., суддя Лаврова Л.С.) первісний позов задоволено.

Зобов'язано Товариство з обмеженою відповідальністю «Курганський бройлер» (64252, Харківська область, Балаклійський район, с. П'ятигірське, вул. Першотравнева, 1, код ЄДРПОУ 30773272) повернути Чугуївській районній державній адміністрації Харківської області (63503, Харківська область, м. Чугуїв, вул. К. Лібкнехта, 29, код ЄДРПОУ 04058723) земельну ділянку площею 9,9508 га (кадастровий номер 6325456200:01:000:0472) та земельну ділянку площею 2,5492 га (кадастровий номер 6325456200:01:000:0473), загальною площею 12,5 га, у стані, не гіршому, порівняно з тим, у якому він їх одержав в оренду, шляхом звільнення від будівель пташників, в загальній кількості 11 будівель, з прибудовами та навісами, будівлі санпропускника та будівлі сторожки.

Стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю «Курганський бройлер» (64252, Харківська область, Балаклійський район, с. П'ятигірське, вул. Першотравнева, 1, код ЄДРПОУ 30773272) на користь прокуратури Харківської області (61050, м. Харків, вул. Б. Хмельницького, 4, код ЄДРПОУ 02910108, банк отримувач: Державна казначейська служба України, м. Київ, код 820172, рахунок 35212041007171, код класифікації видатків бюджету - 2800) - 1378,00 грн. судового збору. В задоволенні зустрічного позову відмовлено.

Відповідач за первісним позовом ТОВ «Курганський бройлер», с. П'ятигірське із даним рішенням суду першої інстанції не погодився, звернувся до Харківського апеляційного господарського суду із апеляційною скаргою, в якій просить рішення Господарського суду Харківської області від 25.04.2017 по справі № 922/4647/16 скасувати та прийняти нове рішення, яким відмовити в задоволенні первісного позову та задовольнити вимоги зустрічного позову. Скаржник також просить стягнути з відповідачів на користь ТОВ «Курганський бройлер» судові витрати.

Ухвалою суду апеляційної інстанції від 17.05.2017 апеляційну скаргу відповідача за первісним позовом прийнято до провадження та призначено до розгляду на 13.06.2017 об 11:30 год.

09.06.2017 від Чугуївської місцевої прокуратури Харківської області надійшов відзив на апеляційну скаргу (вх. № 6138 ) в порядку статті 96 Господарського процесуального кодексу України, відповідно до якого прокурор вважає доводи скаржника необґрунтованими, тому просить залишити апеляційну скаргу без задоволення, а рішення суду першої інстанції у даній справі просить залишити без змін, з підстав та обставин, що викладені у даних поясненнях.

13.06.2017 Головним управлінням Держгеокадастру у Харківській області, м. Харків надані письмові пояснення (вх. № 6295), в яких Управління просить в задоволенні апеляційної скарги відповідача за первісним позовом відмовити, а рішення суду першої інстанції змінити в частині назви органу, якому необхідно повернути самовільно зайняту земельну ділянку з «Чугуївської районної державної адміністрації» на «Головне управління Держгеокадастру у Харківській області».

Ухвалою Харківського апеляційного господарського суду від 13.06.2017 розгляд справи відкладено на 22.06.2017 о 12:30 год.

22.06.2017 прокуратурою Харківської області надані письмові пояснення (вх. № 6701), в якій прокурор вважає, що первісні позовні вимоги про зобовязання повернути спірні земельні ділянки орендодавцеві (Чугуївській районній державній адміністрації Харківської області) є правомірними, оскільки вказане матиме наслідком остаточну юридичну визначеність у правовідносинах сторін договору оренди землі від 06.05.2008 (зі змінами), дія якого припинилася 03.11.2011, у зв'язку з закінченням строку, на який його було укладено, та ніяким чином не обмежує на майбутнє прав Головного управління Держгеокадастру у Харківській області як розпорядника, відповідно до норм діючого на цей час законодавства, вказаних земельних ділянок. Прокурор просить залишити рішення суду першої інстанції у даній справі без змін, а апеляційну скаргу - залишити без задоволення.

22.06.2017 Чугуївською районною державною адміністрацією Харківської області суду апеляційної інстанції надано відзив на апеляційну скаргу (вх. № 6713), в якому адміністрація вважає рішення суду першої інстанції законним, обґрунтованим та таким, що не підлягає скасуванню. Адміністрація вважає, що на виконання статті 34 Закону України «Про оренду землі» відповідач за первісним позовом має повернути спірні земельні ділянки саме їй, як орендодавцю за договором. Виконання рішення суду не позбавить Головне управління Держгеокадастру у Харківській області у майбутньому розпоряджатись спірними земельними ділянками.

ТОВ «Курганський Бройлер» звернувся до суду апеляційної інстанції із заявою (вх. № 6736 від 22.06.2017) про застосування строків позовної давності до первісних позовних вимог.

Згідно з частиною першою статті 99 Господарського процесуального кодексу України в апеляційній інстанції справи переглядаються за правилами розгляду цих справ у першій інстанції з урахуванням особливостей, передбачених розділом ХІІ Господарського процесуального кодексу України.

Згідно з частинами 1, 2 статті 101 та пункту 7 частини 2 статті 105 Господарського процесуального кодексу України у процесі перегляду справи апеляційний господарський суд за наявними у справі і додатково поданими доказами повторно розглядає справу. Апеляційний господарський суд не зв'язаний доводами апеляційної скарги і перевіряє законність і обґрунтованість рішення місцевого господарського суду у повному обсязі. У постанові мають бути зазначені: обставини справи, встановлені апеляційною інстанцією, доводи, за якими апеляційна інстанція відхиляє ті чи інші докази, мотиви застосування законів та інших нормативно-правових актів.

Обговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши повноту з'ясування та доведеність всіх обставин, що мають значення для справи, дослідивши правильність застосування господарським судом першої інстанції норм процесуального та матеріального права при винесенні оскаржуваного рішення, заслухавши присутніх у судовому засіданні прокурора та уповноважених представників позивачів та відповідача, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга Товариства з обмеженою відповідальністю «Курганський бройлер», с. П'ятигірське (вх. № 1576 Х/3) на рішення Господарського суду Харківської області від 25.04.2017 по справі № 922/4647/16 задоволенню не підлягає, виходячи з наступних правових підстав та фактичних обставин справи.

Як свідчать матеріали справи, на підставі розпорядження районної державної адміністрації № 574 від 12.10.2005, між Чугуївською районною державною адміністрацією Харківської області та TOB «Голден Кросс» укладено договір оренди землі № 04-15/41 від 24.10.2005 (далі Договір оренди землі), який зареєстровано у Чугуївському районному відділі реєстрації Харківської регіональної філії ДП Центру Державного земельного кадастру, про що у Державному реєстрі земель вчинено запис від 03.11.2005 за №040568200006.

Згідно пункту 1, 2 Договору оренди землі орендодавець (Чугуївська районна державна адміністрація Харківської області) надав, а орендар (ТОВ «Голден Кросс») прийняв в довгострокове платне користування земельну ділянку загальною площею 12,5 га, у тому числі земельну ділянку площею 9,9508 га (кадастровий номер 6325456200:01:000:0472) та земельну ділянку площею 2,5492 га (кадастровий номер 6325456200:01:000:0473) сільськогосподарського призначення (рілля), що знаходяться на території Новопокровської селищної ради Чугуївського району Харківської області.

Пунктом 3 Договору оренди землі встановлено, що на вказаній земельній ділянці не знаходяться об'єкти нерухомого майна, а також відсутні інші об'єкти інфраструктури.

Згідно умов пункту 15 Договору оренди землі земельна ділянка передається орендареві для ведення товарного сільськогосподарського виробництва.

06.05.2008 між Чугуївською районною державною адміністрацією Харківської області та TOB «Курганський бройлер» укладено угоду про зміну та доповнення до договору оренди земельної ділянки від 24.10.2005, відповідно до пункту 1, 4 якої сторони визначили, що у зв'язку з реорганізацією TOB «Голден Кросс» орендарем вказаної земельної ділянки та правонаступником всіх прав та обов'язків є TOB «Курганський бройлер»; строк дії договору - 6 років, до 03.11.2011.

Пунктом 37 Договору оренди землі передбачено, що дія цього Договору припиняється у разі закінчення строку, на який його було укладено.

31.10.2011 Філія «Голден Кросс» TOB «Курганський бройлер» звернулась до Чугуївської районної державної адміністрації з листом, в якому просила продовжити термін дії Договору оренди землі № 04-15/41 від 24.10.2005 (том 1 аркуш справи 134).

У відповідь на це Чугуївська районна державна адміністрація листом №4296-17 від 24.11.2011 (том 1 аркуш справи 145) повідомила Філію «Голден Кросс» TOB «Курганський бройлер» про те, що оскільки остання має правовий статус субєкта без права юридичної особи, тому повинна надати для розгляду повний пакет документів юридичної особи та лист щодо продовження терміну дії договору оренди землі на відповідну земельну ділянку від юридичної особи, на яку буде оформлена угода, або надати копію довіреності згідно з якою філія має право представляти інтереси юридичної особи.

15.12.2011 TOB «Курганський бройлер» повторно звернулось до Чугуївської районної державної адміністрації з листом №299 від 14.12.2011 (том 1 аркуш справи 142), в якому просило продовжити термін дії договір оренди землі № 04-15/41 від 24.10.2005, при цьому надаючи пакет документів юридичної особи.

Листом від 13.06.2012 (том 1 аркуш справи 143) Чугуївська районна державна адміністрація повідомила, що надані TOB «Курганський бройлер» документи не містять підстави для набуття права оренди земельних ділянок, які перебувають в державній або комунальній власності, яке здійснюється виключно на аукціонах. Крім того, Чугуївська районна державна адміністрація повідомила про неможливість на той час розгляду заяв юридичних осіб про передачу в оренду земельної ділянки.

24.02.2012 TOB «Курганський бройлер» звернулось до Чугуївської районної державної адміністрації з листом № 194 (том 1 аркуш справи 141), в якому просило дати відповідь на лист № 299 від 14.12.2011 та продовжити термін дії договору оренди землі № 04-15/41 від 24.10.2005. В даному листі TOB «Курганський бройлер» просило встановити строк дії договору 50 років.

У 2014 році TOB «Курганський бройлер» знову звернулось до Чугуївської районної державної адміністрації з листом № 300 від 11.04.2014 (том 1 аркуш справи 140), в якому просило продовжити термін дії договору оренди землі № 04-15/41 від 24.10.2005 на земельну ділянку на території Новопокровської селищної ради. Земельна ділянка розташована за адресою: Чугуївський район, с. Новопокровка, вул. Польова, 1. Земельна ділянка площею 12,5 га з цільовим призначенням для будівництва, утримування та обслуговування пташників для розведення свійської птиці. До вказаного листа TOB «Курганський бройлер» було надано пакет відповідних документів.

У відповідь на вищезазначений лист, Чугуївська районна державна адміністрація направила лист № 02-37/1710 від 15.05.2014 (том 1 аркуш справи 139), в якому повідомила TOB «Курганський бройлер» про те, що адміністрація не заперечує проти продовження договору оренди землі № 04-15/41 від 24.10.2005, але з січня 2013 року районна державна адміністрація не має повноважень щодо розпорядження землями державної власності сільськогосподарського призначення, оскільки такі повноваження віднесені до компетенції центрального органу виконавчої влади з питань земельних ресурсів (Головного управління Держземагентства у Харківській області). При цьому, Чугуївська районна державна адміністрація розяснила TOB «Курганський бройлер», що для вирішення поставленого питання, можливо подати відповідні документи до Головного управління Держземагентства у Харківській області.

Прокурор, звертаючись з первісним позовом зазначив, що фактичним обстеженням, проведеним 18.04.2016 членами робочої групи, а саме: начальником Управління Держгеокадастру у Чугуївському районі Харківської області, завідувачем юридичного сектору апарату Чугуївської районної державної адміністрації Харківської області, головного спеціаліста відділу оперативного контролю за дотриманням вимог земельного законодавства Управління контролю за використанням і охороною земель Державної інспекції сільського господарства в Харківській області, сертифікованого інженера - землевпорядника встановлено, що земельні ділянки площами 9,9508 га (кадастровий номер 6325456200:01:000:0472) та 2,5492 га (кадастровий номер 6325456200:01:000:0473), розташовані на сільськогосподарських землях державної форми власності (сільськогосподарські угіддя - рілля) та відносяться до особливо цінних земель агровиробничої групи ґрунтів 54 л - чорноземи типові середньо гумусні легко глинисті відповідно до інформації Управління Держгеокадастру у Чугуївському районі Харківської області від 02.07.2016.

За результатами вищевказаного обстеження земельних ділянок, розташованих на території Новопокровської селищної ради за межами населеного пункту, 26.08.2016 складено акт перевірки (том 1 аркуш справи 25-39), яким встановлено порушення TOB «Голден Кросс» (TOB «Курганський бройлер») вимог земельного законодавства, оскільки на час перевірки термін дії договору № 04-15/41 від 24.10.2005 скінчився, тобто у відповідності з пунктом 37 цього Договору його дія припинена. Однак при цьому, земельні ділянки площами 9,9508 га (кадастровий номер 6325456200:01:000:0472) та 2,5492 га (кадастровий номер 6325456200:01:000:0473) продовжують незаконно використовуватися TOB «Курганський бройлер» без правовстановлюючих документів.

Також, прокурор зазначив, що відповідно до пункту 30 Договору оренди землі орендар має право в установленому законодавством порядку за письмовою згодою орендодавця зводити виробничі та інші будівлі та споруди. Водночас, в акті перевірки від 26.08.2016 зафіксовано той факт, що на земельній ділянці площею 2,5492 га (кадастровий номер 6325456200:01:000:0473), на особливо цінних землях, розташовані об'єкти капітального будівництва, зокрема, пташники з прибудовами у кількості 3 будівель та будівля санпропускника, а на земельній ділянці площею 9,9508 га (кадастровий номер 6325456200:01:000:0472), яка також відноситься до особливо цінних земель, розташовані об'єкти капітального будівництва, а саме: пташники з прибудовами у кількості 8 будівель та будівля сторожки. При цьому, будь - яких дозволів на будівництво зазначених пташників Чугуївська районна державна адміністрація Харківської області нікому не надавала.

Водночас, прокурор у позовній заяві послався на те, що згідно інформації від 02.03.2016, наданої TOB «Курганський бройлер» на лист Чугуївської районної державної адміністрації Харківської області від 09.02.2016, на території філії «Голден Кросс» TOB «Курганський бройлер», яка знаходиться за адресою: смт. Новопокровка, вул. Польова, 1 (земельна ділянка площею 12,5 га), збудовані та використовуються у виробництві пташники, власником зазначеної нерухомості є TOB «Курганський бройлер». Факт того, що вказані будівлі самовільно збудовані, підтверджується наданими КП ЧБТІ до акту перевірки генеральним планом на майно за вищевказаною адресою та переліком самовільних будівель, визначених за результатами проведеної технічної інвентаризації КП «Чугуївське МБТІ» станом на 30.06.2012. Розроблені архітектурно-планувальні завдання № 6 та № 7 не дають права на початок будівельних робіт щодо вказаних об'єктів нерухомості та освоєння вищевказаних земельних ділянок. Таким чином, складеним за результатами обстеження спірних земельних ділянок актом перевірки від 26.08.2016 встановлено, що ТОВ «Курганський бройлер» на земельній ділянці, що використовується згідно договору оренди № 04-15/41 від 24.10.2005, самовільно побудовані будівлі пташників в загальній кількості 11 будівель з прибудовами та навісами, будівля санпропускника та будівля сторожки (порядкові номери 1, 2, 3, 7, 8 у переліку самовільних будівель).

Також, прокурор у своїй позовній заяві послався на те, що орендарем незаконно самовільно змінено цільове призначення виду використання земельних ділянок сільськогосподарського призначення (рілля), розташованих на особливо цінних землях, на земельні ділянки сільськогосподарського призначення несільськогосподарських угідь, чим порушено вимоги пунктів 15-19 договору оренди № 04-15/41 від 24.10.2005, оскільки вказані землі передані в оренду для ведення товарного сільськогосподарського виробництва з забороною зміни цільового призначення. Згідно пункту 16 Договору земельні ділянки виділялись із земель запасу сільськогосподарського призначення за рахунок сільськогосподарських угідь ріллі.

Згідно наявної у прокуратури інформації, наданої Головним управлінням Держгеокадастру у Харківській області від 17.11.2016, з 01.01.2013 по теперішній час TOB «Курганський бройлер» не зверталось до Головного управління щодо поновлення вищевказаного договору оренди землі, додаткова угода щодо поновлення договору оренди Головним управлінням не укладалась.

Відповідно до умов пункту 21 Договору оренди землі (в редакції змін, внесених 06.05.2008), після припинення дії Договору орендар повертає орендодавцеві земельну ділянку у стані, не гіршому порівняно з тим, у якому він одержав її в оренду.

Посилаючись на закінчення строку дії договору оренди землі № 04-15/41 від 24.10.2005 у листопаді 2011 року, що створює для орендаря обов'язок з повернення орендованих земельних ділянок площами 9,9508 га (кадастровий номер 6325456200:01:000:0472) та 2,5492 га (кадастровий номер 6325456200:01:000:0473), а також відсутність правових підстав для їх орендного використання TOB «Курганський бройлер», прокурор звернувся до Господарського суду Харківської області із первісним позовом про повернення вказаних земельних ділянок орендодавцеві - Чугуївській районній державній адміністрації Харківської області відповідно до умов договору та положень статей 31, 34 Закону України «Про оренду землі».

В процесі розгляду справи, ТОВ «Курганський бройлер» звернулось до Господарського суду Харківської області із зустрічною позовною заявою, в якій просило суд першої інстанції визнати договір оренди землі № 04-15/41 від 24.10.2005 (з наступними змінами), поновленим в своїй дії строком до 03.11.2017.

В обґрунтування вимог зустрічного позову ТОВ «Курганський бройлер» послалось на те, що протягом місяця після закінчення строку оренди з боку орендодавця не надходило жодних вимог щодо повернення земельної ділянки або повідомлень про припинення орендних відносин. Таким чином, оскільки TOB «Курганський бройлер» продовжувало користуватися орендованими земельними ділянками, про що не заперечував орендодавець, тому Договір оренди землі № 04-15/41 від 24.10.2005 (з наступними змінами) вважається поновленим на строк до 03.11.2017 відповідно до частини шостої статті 33 Закону України «Про оренду землі» (в редакції, чинній станом на 03.11.2011).

Зясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтуються зустрічні позовні вимоги та заперечення проти них, суд першої інстанції дійшов висновку про відмову у задоволенні зустрічного позову у повному обсязі.

З даними висновками місцевого господарського суду повністю погоджується колегія суддів апеляційної інстанції, оскільки при вирішенні спору в частині заявленого зустрічного позову, судом першої інстанції на підставі належної правової оцінки сукупності зібраних у справі доказів обґрунтовано встановлено, що Договір оренди землі № 04-15/41 від 24.10.2005 (зі змінами) не може вважатись автоматично поновленим на підставі частини шостої статті 33 Закону України «Про оренду землі».

Статтею 15 Цивільного кодексу України передбачено, що кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання та на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства. Право кожної особи на звернення до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу закріплено статтею 16 вказаного Кодексу.

Позовом у процесуальному сенсі є звернення до суду з вимогою про захист своїх прав та інтересів, який складається з двох елементів: предмету і підстави позову. Предметом позову є певна матеріально-правова вимога позивача до відповідача, а підставою позову є факти, які обґрунтовують вимогу про захист права чи законного інтересу.

При цьому особа, яка звертається до суду з позовом, самостійно визначає у позовній заяві, яке її право чи охоронюваний законом інтерес порушено особою, до якої пред'явлено позов та зазначає, які саме дії необхідно вчинити суду для відновлення порушеного права, в свою чергу, суд має перевірити доводи, на яких ґрунтуються позовні вимоги, у тому числі, щодо матеріально-правового інтересу у спірних відносинах, і у разі встановлення порушеного права з'ясувати чи буде воно відновлено у заявлений спосіб.

Зустрічні позовні вимоги заявлені з посиланням саме на наведений у частині шостій статті 33 Закону України «Про оренду землі» випадок продовження строку дії договору оренди, яким передбачено автоматичне поновлення договору оренди землі на той самий строк і на тих самих умовах, які були передбачені договором.

Отже, в даному випадку підлягає встановленню наявність чи відсутність порушеного переважного права ТОВ «Курганський бройлер» (позивача за зустрічним позовом) на поновлення договору оренди за наведеними у частині шостій статті 33 Закону України «Про оренду землі» ознаками.

Відповідно до статті 19 Конституції України правовий порядок в Україні ґрунтується на засадах, відповідно до яких ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством. Органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Статтею 2 Закону України «Про оренду землі» передбачено, що відносини, пов'язані з орендою землі, регулюються Земельним кодексом України, Цивільним кодексом України, цим Законом, законами України, іншими нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до них, а також договором оренди землі.

Згідно із статтями 13, 30 Закону України «Про оренду землі» договір оренди землі - це договір, за яким орендодавець зобов'язаний за плату передати орендареві земельну ділянку у володіння і користування на певний строк, а орендар зобов'язаний використовувати земельну ділянку відповідно до умов договору та вимог земельного законодавства.

Законом України «Про оренду землі» визначаються умови укладення, зміни, припинення і поновлення договору оренди землі.

Істотними умовами договору оренди землі є, зокрема, строк дії договору оренди (стаття 15 Закону України «Про оренду землі»).

Згідно з частиною 1 статті 631 Цивільного кодексу України, строком договору є час, протягом якого сторони можуть здійснити свої права і виконати свої обов'язки відповідно до договору.

Частиною 1 статті 19 Закону України «Про оренду землі» встановлено, що строк дії договору оренди землі визначається за згодою сторін, але не може перевищувати 50 років.

Порядок, умови і правові конструкції поновлення договору оренди землі унормовані у статті 33 Закону України «Про оренду землі».

Для застосування частини першої статті 33 Закону України «Про оренду землі» та визнання за орендарем переважного права на поновлення договору оренди землі необхідна наявність таких юридичних фактів: орендар належно виконує свої обов'язки за договором; орендар до закінчення строку дії договору повідомив орендодавця в установлені строки про свій намір скористатися переважним правом на укладення договору на новий строк; до листа-повідомлення орендар додав проект додаткової угоди; орендодавець протягом місяця не повідомив про наявність заперечень щодо поновлення договору та своє рішення.

Реалізація зазначеного переважного права на поновлення договору оренди можлива лише за умови дотримання встановлених цією нормою певної процедури і строків (частини 2-5 цієї статті).

Разом з тим, частиною шостою статті 33 цього Закону передбачено іншу підставу поновлення договору оренди землі: у разі, якщо орендар продовжує користуватися земельною ділянкою після закінчення строку договору оренди і за відсутності протягом одного місяця після закінчення строку договору листа-повідомлення орендодавця про заперечення у поновленні договору оренди землі, такий договір вважається поновленим на той самий строк і на тих самих умовах, які були передбачені договором.

Для поновлення договору оренди землі з підстав, передбачених частиною шостою статті 33 названого Закону, необхідна наявність таких юридичних фактів:

1)орендар продовжує користування виділеною земельною ділянкою;

2)орендар належно виконує свої обов'язки за договором;

3)відсутнє письмове повідомлення орендодавця про відмову в поновленні договору оренди;

4)сторони укладають додаткову угоду про поновлення договорів оренди.

Вказана правова позиція викладена Верховним Судом України у постановах від 25.02.2015 у справах № 6-219цс14 та № 6-10цс15, у постановах від 18.03.2015 у справах № 6-3цс15 та № 6-4цс15.

Частинами восьмою, дев'ятою статті 33 Закону України «Про оренду землі» передбачено, що додаткова угода до договору оренди землі про його поновлення має бути укладена сторонами у місячний строк в обов'язковому порядку.

Відмова, а також наявне зволікання в укладенні додаткової угоди може бути оскаржена в суді.

Відтак, стаття 33 Закону України «Про оренду землі» містить дві різні правові конструкції, а зміст права, підстави та обставини для захисту переважного права орендаря, яке виникає відповідно до частин першої-п'ятої зазначеної статті, не є тотожними змісту та підставам захисту його права, яке виникає за частиною 6 наведеної вище статті.

Таким чином, норми статті 33 Закону України «Про оренду землі» дозволяють продовжувати орендні правовідносини, але у першому випадку - це право повинно бути реалізовано до закінчення дії договору оренди на підставі звернення орендаря, а у другому - воно може настати у разі продовження орендарем користування землею за відсутності заперечення іншої сторони протягом визначеного строку після закінчення строку договору оренди, але у будь-якому випадку з укладенням додаткової угоди.

Поновлення договору оренди землі в судовому порядку, в передбачений нормами частинами шостою десятою статті 33 Закону України «Про оренду землі» спосіб вимагає не тільки встановлення судом юридично значимих умов, що свідчать про продовження орендних правовідносин (як-то користування земельною ділянкою поза межами строку договору без заперечення орендодавця протягом наступного місяця), а й необхідності укладення додаткової угоди між сторонами, як єдиної підстави продовження орендних прав і обов'язків.

Як вже було зазначено вище, 06.05.2008 між Чугуївською районною державною адміністрацією Харківської області та TOB «Курганський бройлер» укладено угоду про зміну та доповнення до договору оренди земельної ділянки від 24.10.2005, відповідно до пункту 4 якої сторони визначили, що строк дії договору - 6 років, до 03.11.2011.

Оскільки згідно з пунктом 5 угоди про зміну та доповнення до договору оренди земельної ділянки від 24.10.2005 всі інші умови даного договору, що не змінені цією угодою, залишаються чинними, тому згідно умов пункту 8 Договору оренди землі (у первісній редакції) після закінчення строку орендар має переважне право поновлення його на новий строк і в цьому разі орендар повинен не пізніше ніж за 30 днів до закінчення строку дії договору повідомити письмово орендодавця про намір продовжити його дію.

Відповідно до статті 33 Закону України «Про оренду землі» (в редакції 2011 року) орендар, який має намір скористатися переважним правом на укладення договору оренди землі на новий строк, зобов'язаний повідомити про це орендодавця до спливу строку договору оренди землі у строк, встановлений цим договором, але не пізніше ніж за місяць до спливу строку договору оренди землі. До листа-повідомлення про поновлення договору оренди землі орендар додає проект додаткової угоди.

Однак, як обґрунтовано встановлено судом першої інстанції на підставі правової оцінки наявних у справі документальних доказів, ТОВ «Курганський бройлер» звернулось до орендодавця із заявою про продовження строку його дії з порушенням встановленого місячного строку до закінчення дії договору та без надання проекту додаткової угоди.

Вказані висновки знайшли своє підтвердження і під час апеляційного розгляду справи, оскільки як вбачається із наданих до справи документів, ТОВ «Курганський бройлер», як орендар спірних земельних ділянок, в порушення вимог діючого на той час законодавства та умов Договору оренди землі, що визначені у пункті 8, листом від 19.10.2011 за № 222 повідомив районну державну адміністрацію про намір продовжити дію договору 31.10.2011, тобто за 3 дні до закінчення строку дії договору. Крім того, орендарем до листа-повідомлення про поновлення договору не було надано проекту додаткової угоди.

За результатами розгляду зазначеного повідомлення орендаря, районною державною адміністрацією рішення про поновлення договору оренди землі не приймалось та відповідь із відповідними запереченнями направлено орендарю листом від 24.11.2011 № 4296-17.

В подальшому, листами від 14.12.2011 № 299 та від 22.02.2012 № 194 орендарем повторно інформовано районну державну адміністрацію про намір продовжити дію договору. Однак, в цьому разі орендарем також було порушено строки направлення повідомлення про продовження дії договору оренди та не додано проект додаткової угоди.

У відповідь на ці листи Чугуївська районна державна адміністрація направила орендарю лист від 13.06.2012 №02-37/2052, в якому повідомила про неможливість прийняття відповідного рішення про поновлення спірного договору оренди землі.

Вказаний лист за своєю правовою природою не є згодою орендодавця щодо продовження строку дії договору в порядку частини шостої статті 33 Закону України «Про оренду землі», а тому доводи скаржника з приводу того, що Чугуївська державна адміністрація вказаним листом не заперечувала проти подовження спірного договору оренди землі, не приймаються колегією суддів апеляційної інстанції до уваги.

Отже, твердження заявника апеляційної скарги щодо відсутності письмових заперечень орендодавця протягом одного місяця, відповідно до частини шостої статті 33 Закону України «Про оренду землі», та автоматичне продовження договору оренди земельної ділянки, не відповідають дійсності. Вказані факти також знайшли своє відображення в оскаржуваному рішенні суду першої інстанції.

Додаткова угода до спірного Договору оренди землі щодо його поновлення не була укладена у місячний строк, тобто до 03.12.2011, у зв'язку з чим Договір оренди землі між сторонами не був поновлений, а припинив свою дію відповідно до положень статті 33 Закону України «Про оренду землі».

Отже, Договір оренди землі № 04-15/41 від 24.10.2005 стосовно земельних ділянок площами 9,9508 га (кадастровий номер 6325456200:01:000:0472) та 2,5492 га (кадастровий номер 6325456200:01:000:0473), закінчився ще у листопаді 2011 року, у зв'язку зі спливом строку, на який його було укладено.

Частиною девятою статті 33 Закону України «Про оренду землі» визначено, що відмова, а також наявне зволікання в укладенні додаткової угоди до договору оренди землі може бути оскаржено в суді.

Проте, в матеріалах справи відсутні докази оскарження позивачем за зустрічним позовом бездіяльності уповноваженого органу щодо укладення додаткової угоди в судовому порядку.

Колегія суддів апеляційної інстанції зазначає, що саме по собі використання спірних земельних ділянок ТОВ «Курганський бройлер» після закінчення встановленого строку договору без належного правового та документального оформлення такого землекористування у встановленому законодавством порядку, без доказів своєчасного оскарження незаконних дій чи бездіяльності орендодавця щодо реалізації відповідного оформлення, не є мовчазною згодою орендодавця на подовження спірного договору, про що зазначає заявник апеляційної скарги, а також не може перешкоджати власнику земельної ділянки (органу, який його представляє) розпоряджатись цими земельними ділянками. Більш того, вказане не є правовою підставою для висновку про правомірне використання ТОВ «Курганський бройлер» спірних земельних ділянок після 03.11.2011.

Позивач у встановлений законодавчо строк, не здійснив дії з документального оформлення пролонгації договору оренди (зокрема, й в судовому порядку), вчинення яких є обов'язковою умовою чинності його права оренди на спірні земельні ділянки.

Крім того, фактичним обстеженням, проведеним 18.04.2016, встановлено, що земельні ділянки площами 9,9508 га (кадастровий № 6325456200:01:000:0472) та 2,5492 га (кадастровий № 6325456200:01:000:0473) продовжують незаконно використовуватися ТОВ «Курганський бройлер» без правовстановлюючих документів.

Також, колегія суддів апеляційної інстанції враховує те, що статтею 170 Цивільного кодексу України визначено, що держава набуває і здійснює цивільні права та обов'язки через органи державної влади у межах їхньої компетенції, встановленої законом. Від імені та в інтересах держави України право власності здійснюють відповідно органи державної влади (частина друга статті 326 Цивільного кодексу України).

До 2013 року земельні ділянки сільськогосподарського призначення державної власності надавалися в оренду за рішенням районних державних адміністрацій (стаття 123 Земельного кодексу України в редакції до 2013 року).

Втім, починаючи з 2013 року, повноваження щодо розпорядження земельними ділянками сільськогосподарського призначення державної власності перейшли до Держземагентства України.

Отже, з 1 січня 2013 року від імені та в інтересах держави України розпорядження земельними ділянками сільськогосподарського призначення державної власності здійснює центральний орган виконавчої влади з питань земельних ресурсів та його територіальні органи, а, отже, районні державні адміністрації з 2013 року не наділенні такими повноваженнями.

З прийняттям закону, яким повноваження щодо розпорядження державними сільськогосподарськими землями перейшли від районних державних адміністрації до Держземагентства та його територіальних органів, і з 2013 року саме Держземагенство та його територіальні органи мають право приймати рішення та підписувати угоди про внесення змін або про розірвання договорів оренди державних земельних ділянок сільгосппризначення, які були укладені до 2013 року.

Прийняття рішень про внесення змін до чинного договору оренди земельної ділянки щодо продовження його дії, зміни розміру орендної плати, припинення дії такого договору шляхом дострокового його розірвання тощо є не що інше, як розпорядження земельною ділянкою.

Як обґрунтовано встановлено судом першої інстанції за наявною у справі інформацією, що надана Головним управлінням Держгеокадастру у Харківській області від 17.11.2016, ТОВ «Курганський бройлер» у період з 01.01.2013 по теперішній час не зверталось до Головного управління щодо поновлення спірного договору оренди земельних ділянок і такі докази ТОВ «Курганський бройлер» суду апеляційної інстанції не надані. Додаткову угоду про поновлення Договору оренди землі № 04-15/41 від 24.10.2005 Головне управління Держгеокадастру у Харківській області не укладало.

Вищезазначене має наслідком неможливість застосування в даному спірному випадку права орендаря на поновлення договору оренди, що врегульоване частиною шостою статті 33 Закону України «Про оренду землі», як про це просить заявник апеляційної скарги.

Відповідно до статті 32 Господарського процесуального кодексу України, доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Згідно зі статтями 33, 34 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються учасниками судового процесу. Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Відповідно частини першої статті 43 Господарського процесуального кодексу України господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і обєктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Погоджуючись із висновками суду першої інстанції про відмову в задоволенні зустрічного позову, колегія суддів апеляційної інстанції виходить з того, що при реалізації приписів частини шостої статті 33 Закону України «Про оренду землі» відбувається укладення нового договору, умови якого можуть бути змінені за згодою сторін; поновлення договору оренди земельної ділянки в порядку реалізації переважного права можливе виключно за наявності інших рівних умов з іншими особами - претендентами на право оренди спірної земельної ділянки; відсутнє письмове повідомлення орендодавця про відмову в поновленні договору оренди.

В даному випадку, за наслідками розгляду даного спору, колегія суддів апеляційної інстанції дійшла висновку про відсутність події порушення права позивача за зустрічним позовом на поновлення на тих самих умовах і на той самий строк Договору оренди землі № 04-15/41 від 24.10.2005 з боку Чугуївської районної державної адміністрації, а переважне право ТОВ «Курганський бройлер» на поновлення договору оренди в своїй дії строком до 03.11.2017 за наведеними вище ознаками відповідачем-1 не порушене, оскільки визначені законом умови для поновлення договору оренди земельної ділянки в порядку реалізації переважного права позивачем не дотримані; відповідач-1 повідомив позивача за зустрічним позовом про відсутність підстав для набуття права оренди спірних земельних ділянок та висловив у письмовому вигляді свої заперечення щодо подовження строку дії договору; рішення про поновлення договору Районною державною адміністрацією не приймалось; додаткова угода про поновлення спірного Договору оренди землі не укладалась; Договір не був продовжений на підставі частини шостої статті 33 Закону України «Про оренду землі» у встановленому законом порядку. Принцип мовчазної згоди сторін на подовження строку дії спірного Договору, на чому наполягає скаржник, сторонами не витримано. Відтак, право користування спірними земельними ділянками ТОВ «Курганський бройлер» за Договором оренди землі № 04-15/41 від 24.10.2005 (зі змінами) є припиненим з 03.11.2011.

Доказів державної реєстрації права оренди на спірні земельні ділянки за орендарем матеріали справи не містять, що за вимогами статті 125 Земельного кодексу України свідчить про відсутність речового права користування цим майном ТОВ «Курганський бройлер».

Таким чином, встановлені фактичні обставини справи не підпадають під дію частини шостої статті 33 Закону України «Про оренду землі», якою врегульовані питання поновлення договору оренди землі, а тому зустрічні позовні вимоги із зазначених ТОВ «Курганський бройлер» підстав, обґрунтовано залишені судом першої інстанції без задоволення.

Також, в матеріалах справи міститься інформація Харківської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Харківській області від 12.07.2016 № 14/9/20-29-12-31, з якої вбачається, що за земельну ділянку площею 12,5 га відповідно до Договору від 24.10.2005 № 04-15/41 підприємство ТОВ «Курганський бройлер» лише у 2013 році сплатило оренду плату в повному обсязі (том 1 аркуш справи 138).

Що стосується первісних вимог прокурора відносно повернення спірних земельних ділянок саме орендодавцеві за Договором оренди землі № 04-15/41 від 24.10.2005, яким є Чугуївська районна державна адміністрація, колегія суддів апеляційної інстанції вважає, що місцевим господарським судом цілком законно та вмотивовано задоволено ці вимоги, з огляду на таке.

У пункті 21 Договору оренди землі від 24.10.2005 (в редакції від 06.05.2008) сторонами, що його уклали, було обумовлено, що після припинення дії договору орендар повертає орендодавцеві земельну ділянку у стані, не гіршому порівняно з тим, у якому він одержав її в оренду.

Згідно частини другої статті 193 Господарського кодексу України кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.

Згідно статті 34 Закону України «Про оренду землі» у разі припинення або розірвання договору оренди землі орендар зобов'язаний повернути орендодавцеві земельну ділянку на умовах, визначених договором. Орендар не має права утримувати земельну ділянку для задоволення своїх вимог до орендодавця. У разі невиконання орендарем обов'язку щодо умов повернення орендодавцеві земельної ділянки орендар зобов'язаний відшкодувати орендодавцю завдані збитки.

Відповідно до статті 31 Закону України «Про оренду землі» договір оренди землі припиняється, зокрема, в разі закінчення строку, на який його було укладено.

Повернення земельної ділянки має відбутися, оскільки і за умовами договору, і згідно вимог Закону після припинення дії договору орендар зобов'язаний повернути орендодавцеві земельну ділянку, а оформлення повернення має здійснюватися за актом приймання-передачі, що засвідчить факт виконання орендарем обов'язку повернути орендодавцеві земельну ділянку, отриману орендарем від орендодавця за актом приймання-передачі.

Частиною другою статті 795 Цивільного кодексу України передбачено, що повернення наймачем предмета договору найму оформляється відповідним документом, який підписується сторонами договору. З цього моменту договір найму припиняється.

Правовий аналіз вказаної норми свідчить, що особа на підтвердження виконання зобов'язання за договором найму вправі в судовому порядку вимагати повернення їй майна, яке є предметом договору.

Беручи до уваги факт закінчення строку дії спірного договору оренди землі, що зумовлює для сторін даного договору зобов'язання щодо повернення земельних ділянок орендарем та, відповідно, їх прийняття орендодавцем, відсутність правових підстав для користування відповідачем за первісним позовом цим майном, колегія суддів апеляційної інстанції вважає законними та обґрунтованими висновки місцевого господарського суду про задоволення первісного позову щодо зобовязання ТОВ «Курганський бройлер» повернути земельну ділянку площею 9,9508 га (кадастровий номер 6325456200:01:000:0472) та земельну ділянку площею 2,5492 га (кадастровий номер 6325456200:01:000:0473), загальною площею 12,5 га, у стані, не гіршому, порівняно з тим, у якому він їх одержав в оренду Чугуївській районній державній адміністрації Харківської області (орендодавцеві) відповідно до умов договору та вищезазначених норм законодавства.

Позовні вимоги прокурора про зобов'язання відповідача повернути земельні ділянки саме Чугуївській районній державній адміністрації Харківської області, який є орендодавцем за договором оренди, колегія суддів апеляційної інстанції вважає правомірними, оскільки вказане матиме наслідком остаточну юридичну визначеність у правовідносинах сторін договору оренди землі від 06.05.2008 (зі змінами), дія якого припинилася 03.11.2011, у зв'язку з закінченням строку, на який його було укладено, та ніяким чином не обмежує на майбутнє прав Головного управління Держгеокадастру у Харківській області як розпорядника, відповідно до норм діючого на цей час законодавства, вказаних земельних ділянок.

З вищенаведених обставин, колегія суддів апеляційного господарського суду відхиляє вимоги Головного управління Держгеокадастру у Харківській області, викладені у письмових поясненнях (вх. № 6295 від 13.06.2017), щодо зміни рішення суду першої інстанції у даній справі в частині назви органу, якому необхідно повернути спірні земельні ділянки з «Чугуївської районної державної адміністрації Харківської області» на «Головне управління Держгеокадастру у Харківській області».

Прокурором у позовній заяві також порушене питання щодо самовільної зміни відповідачем за первісним позовом цільового призначення виду використання спірних земельних ділянок сільськогосподарського призначення (рілля), розташованих на особливо цінних землях. Вказане має наслідком те, що зміна цільового призначення виду використання земельних ділянок сільськогосподарського призначення після укладення спірного договору оренди землі, унеможливлює пролонгацію укладеного раніше договору в порядку, передбаченому частинами першою та шостою статті 33 Закону України «Про оренду землі», оскільки такі зміни мають наслідком укладання договору оренди земельних ділянок із дотриманням вимог закону щодо порядку одержання земельної ділянки на праві оренди.

Скаржник в свою чергу посилається на те, що матеріалами справи підтверджується оформлення відносин з приводу відводу спірних земельних ділянок для забудови, яким на його думку суд першої інстанції не надав належної правової оцінки.

Однак зазначені обставини не мають значення для правильного вирішення спору по суті заявлених вимог, оскільки судами першої та апеляційної інстанції встановлені самостійні правові підстави, які унеможливлюють автоматичне поновлення договору в порядку частини шостої статті 33 Закону України «Про оренду землі», та зумовлюють обовязок ТОВ «Курганський бройлер» повернути спірні земельні ділянки орендодавцеві.

При цьому, слід зазначити, що у разі припинення права користування земельною ділянкою, на якій була споруджена будівля (споруда), власник земельної ділянки та власник цієї будівлі (споруди) визначають правові наслідки такого припинення. У разі недосягнення домовленості між ними власник земельної ділянки має право вимагати від власника будівлі (споруди) її знесення та приведення земельної ділянки до стану, в якому вона була до надання її у користування (стаття 417 Цивільного кодексу України).

Відповідно до статті 212 Земельного кодексу України самовільно зайняті земельні ділянки підлягають поверненню власникам землі або землекористувачам без відшкодування затрат, понесених за час незаконного користування ними. Приведення земельних ділянок у придатний для використання стан, включаючи знесення будинків, будівель і споруд, здійснюється за рахунок громадян або юридичних осіб, які самовільно зайняли земельні ділянки. Повернення самовільно зайнятих земельних ділянок провадиться за рішенням суду.

Відсутність акту про повернення спірних земельних ділянок орендодавцеві лише підтверджує порушення ТОВ «Курганський бройлер» умов Договору оренди землі № 04-15/41 від 24.10.2005 щодо їх повернення після закінчення терміну дії договору та про самовільне їх використання без укладення додаткової угоди між сторонами, як єдиної підстави продовження орендних прав і обов'язків, а не свідчить про мовчазну згоду орендодавця щодо подовження дії спірного Договору, як про це помилково зазначає скаржник.

22.06.2017 відповідач за первісним позовом (ТОВ «Курганський Бройлер») звернувся до суду апеляційної інстанції із заявою (вх. № 6736) про застосування строків позовної давності, в якій просить суд апеляційної інстанції: визнати, що поданню заяви про застосування строків позовної давності до прийняття рішення Господарським судом Харківської області перешкоджала обставина раптового захворювання представника ТОВ «Курганський Бройлер» ОСОБА_4; прийняти дану заяву до розгляду та застосувати строк позовної давності до первісних позовних вимог; скасувати рішення Господарського суду Харківської області від 25.04.2017 та прийняти нове рішення, яким відмовити заступнику керівника Чугуївської місцевої прокуратури, що діє в інтересах держави в особі Чугуївської райдержадміністрації в задоволенні позову про зобов'язання ТОВ «Курганський Бройлер» повернути Чугуївській районній державній адміністрації Харківської області земельну ділянку площею 9,9508 га (кадастровий номер 6325456200:01:000:0472) та земельну ділянку площею 2,5492 га (кадастровий номер 6325456200:01:000:0473) загальною площею 12,5 га, шляхом вивільнення від будівель пташників в загальній кількості 11 будівель з прибудовами та навісами, будівлі санпропускника та будівлі сторожки, задовільнити зустрічний позов ТОВ «Курганський Бройлер» до Чугуївської районної державної адміністрації Харківської області, Головного управління Держгеокадастру у Харківській області про визнання договору оренди земельної ділянки поновленим у чинності строком до 03 листопада 2017 року внаслідок спливу строку позовної давності.

В обґрунтування вимог зазначеної заяви ТОВ «Курганський Бройлер» посилається на те, що первісний позов у повному обсязі був задоволений за відсутності представника ТОВ «Курганський Бройлер» ОСОБА_4, який за день до засідання потрапив до лікарні, і не міг скористатися правом зробити заяву про застосування строку позовної давності. Крім того, відповідач за первісним позовом вважає, що господарський суд першої інстанції, приймаючи оскаржуване рішення, не звернув уваги на сплив позовної давності, оскільки спірний договір припинив свою дію ще 03.11.2011 а отже - право на відповідні земельні ділянки було порушено вже на той час, що підтверджується прокурором і Чугуївською районною державною адміністрацією, які не визнають факту поновлення договору, і зазначають про порушення права саме з цієї дати. У відповідності до статті 257 Цивільного кодексу України загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки. Таким чином, ТОВ «Курганський бройлер» вважає, що позовна давність до вимог про повернення земельних ділянок, спливла ще 04 листопада 2014 року.

Колегія суддів апеляційної інстанції враховує те, що частиною третьою статті 267 Цивільного кодексу України встановлено правило, згідно якого позовна давність застосовується судом лише за заявою сторони у спорі, зробленою до винесення ним рішення.

Згідно роз'яснень, викладених у постанові пленуму Вищого господарського суду України №10 від 29.05.2013 «Про деякі питання практики застосування позовної давності у вирішенні господарських спорів» у суді апеляційної інстанції заявити про сплив позовної давності може сторона у спорі, яка доведе неможливість подання відповідної заяви в суді першої інстанції, зокрема у разі, якщо відповідну сторону не було належним чином повідомлено про час і місце розгляду справи місцевим господарським судом.

Як вбачається із матеріалів справи, ухвалою Господарського суду Харківської області від 28.12.2016 було порушено провадження у справі, призначено її до розгляду на 16.01.2017.

Розгляд даної справи неодноразово відкладався.

Згідно ухвали суду першої інстанції від 11.04.2017 розгляд даної справи було відкладено на 25.04.2017. Дана ухвала була направлена сторонам 12.04.2017 (вих. № 010442).

Разом з тим, як встановлено колегією суддів апеляційної інстанції та вбачається з матеріалів справи, представник ТОВ «Курганський бройлер» не був присутній у судовому засіданні 25.04.2017, проте звернувся до суду першої інстанції із клопотанням про відкладення розгляду справи № 922/4647/16, що призначена до розгляду на 25.04.2017, у звязку з неможливістю прийняти участь в даному судовому засіданні.

Відтак, відповідач за первісним позовом був обізнаний зі змістом заявлених прокурором позовних вимог, і про те, що розгляд справи відбудеться 25.04.2017. Неможливість подання відповідної заяви про сплив строку позовної давності до суду першої інстанції відповідачем за первісним позовом жодним чином не обґрунтована, хоча на це у нього було достатньо часу та можливостей.

Враховуючи належне повідомлення ТОВ «Курганський бройлер» (відповідача за первісним позовом) про розгляд справи у суді першої інстанції 25.04.2017, що не позбавило останнього можливості подання відповідної заяви про застосування судом строків позовної давності до прийняття рішення у справі, та відповідно, скористатись своїм правом на подання такої заяви, колегія суддів апеляційної інстанції з урахуванням роз'яснень пленуму Вищого господарського суду України, що викладені у постанові №10 від 29.05.2013 «Про деякі питання практики застосування позовної давності у вирішенні господарських спорів», не вбачає правових підстав для прийняття до розгляду заяви ТОВ «Курганський бройлер» (вх. № 6736 від 22.06.2017) про застосування строків позовної давності, яка подана в апеляційній інстанції.

Не знайшли свого підтвердження під час розгляду апеляційної скарги і доводи скаржника про те, що через відмову в задоволенні клопотання ТОВ «Курганський бройлер» про відкладення розгляду справи відповідач за первісним позовом не мав змоги у повному обсязі реалізувати в повному обсязі надані йому права (висловити остаточні заперечення по суті позову; прийняти участь у судових дебатах), що призвело до прийняття неправильного рішення по суті спору.

Так, згідно із пунктом 3.9.2. постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 26 грудня 2011 року №18 «Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції» у випадку нез'явлення в засідання господарського суду представників обох сторін або однієї з них справа може бути розглянута без їх участі, якщо неявка таких представників не перешкоджає вирішенню спору.

Стаття 22 Господарського процесуального кодексу України зобов'язує сторони добросовісно користуватись належними їм процесуальними правами. Оскільки явка в судове засідання представників сторін - це право, а не обов'язок, справа може розглядатись без їх участі, якщо нез'явлення цих представників не перешкоджає вирішенню спору.

Відповідно до положень статті 77 Господарського процесуального кодексу України передбачена можливість відкладення розгляду справи за умови наведення обставин, які перешкоджають розгляду справи в даному судовому засіданні, але можуть бути усунуті до наступного судового засідання.

Відкладення розгляду справи є правом та прерогативою суду, основною умовою для якого є не відсутність у судовому засіданні представників сторін, а неможливість вирішення спору у відповідному судовому засіданні.

Проте хвороба представника ТОВ «Курганський бройлер» - ОСОБА_4, на що звертає увагу скаржник, не перешкоджала розгляду справи в судовому засіданні 25.04.2017 по суті за наявними в ній матеріалами в порядку статті 75 Господарського процесуального кодексу України. Додаткових пояснень по суті спору, окрім тих, що вже містяться в матеріалах справи, ТОВ «Курганський бройлер» станом на 25.04.2017 не було надано, хоча розгляд справи у суді першої інстанції тривав майже 4 місяці.

Разом з цим, колегія суддів апеляційної інстанції вважає необхідним зазначити, що в силу вимог частини першої статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, кожен при вирішенні судом питання щодо його цивільних прав та обов'язків має право на судовий розгляд упродовж розумного строку.

Розумним, зокрема, вважається строк, що є об'єктивно необхідним для виконання процесуальних дій, прийняття процесуальних рішень та розгляду і вирішення справи з метою забезпечення своєчасного (без невиправданих зволікань) судового захисту.

З урахуванням практики Європейського суду з прав людини критеріями розумних строків є: правова та фактична складність справи; поведінка заявника, а також інших осіб, які беруть участь у справі, інших учасників процесу; поведінка органів державної влади (насамперед суду); характер процесу та його значення для заявника.

Враховуючи те, що розгляд справи судом першої інстанції неодноразово відкладався, надаючи представникові представника ТОВ «Курганський бройлер» достатньо часу та можливостей реалізувати свої процесуальні права на представництво інтересів у суді та подати докази в обґрунтування своїх вимог та заперечень, суд першої інстанції прийняв рішення без жодних порушень норм процесуального права, про які наголошує скаржник.

У відповідності до статті 124, пунктів 2, 3, 4 частини другої статті 129 Конституції України та статей 4-2, 4-3 Господарського процесуального кодексу України основними засадами судочинства є рівність всіх учасників судового процесу перед законом та судом, змагальність сторін та свобода в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

За приписами статті 43 Господарського процесуального кодексу України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному та об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Враховуючи вищевикладене, колегія суддів встановила, що у даному випадку скаржником не надано належних та допустимих доказів на підтвердження своєї правової позиції, а також не наведено аргументів у відповідності з нормами чинного законодавства щодо спростування висновків суду першої інстанції.

На підставі вищевикладеного, колегія суддів апеляційної інстанції дійшла висновку, що рішення Господарського суду Харківської області від 25.04.2017 у справі № 922/4647/16 відповідає чинному законодавству, фактичним обставинам і матеріалам справи, підстав для його скасування не вбачається. Натомість апеляційна скарга апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Курганський бройлер», с. П'ятигірське на рішення Господарського суду Харківської області від 25.04.2017 по справі № 922/4647/16 є необґрунтованою та задоволенню не підлягає.

Керуючись статтями 32, 33, 34, 43, 99, 101, пунктом 1 статті 103, статтями 105, 110 Господарського процесуального кодексу України колегія суддів Харківського апеляційного господарського суду, -

ПОСТАНОВИЛА:

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Курганський бройлер», с. П'ятигірське залишити без задоволення.

Рішення Господарського суду Харківської області від 25.04.2017 по справі № 922/4647/16 залишити без змін.

Дана постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена протягом двадцяти днів до суду касаційної інстанції.

Головуючий суддя Барбашова С.В.

Суддя Істоміна О.А.

Суддя Медуниця О.Є.