
ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
__________________
П О С Т А Н О В А
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
"20" червня 2017 р.Справа № 915/1619/16Колегія суддів Одеського апеляційного господарського суду у складі:
Головуючого судді:В.В. Лашина
Суддів:К.В. Богатиря
ОСОБА_1
При секретарі А.В. Безпалюку
За участю представників сторін:
Від ТОВ «ЕКОПІК-Україна» - ОСОБА_2
Ліквідатор - арбітражний керуючий ОСОБА_3
Розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю ЕКОПІК-Україна
на постанову господарського суду Миколаївської області
від 24.01.2017
у справі №915/1619/16
За заявою кредитора ОСОБА_4 Дімітара Тодорова
до боржника ОСОБА_5 особи ОСОБА_6 Господіна Тодорова
про банкрутство
ВСТАНОВИЛА:
12 січня 2017 року за заявою гр. ОСОБА_4 Дімітара Тодорова господарським судом Миколаївської області ухвалено порушити провадження у справі про банкрутство фізичної особи ОСОБА_6 Господіна Тодорова (у наступному за текстом ФО ОСОБА_6Т.) в порядку, передбаченому ст.ст. 90-91 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом» (далі Закон про банкрутство); введено мораторій на виконання боржником грошових зобовязань і зобовязань щодо сплати податків і зборів.
Постановою господарського суду Миколаївської області від 24 січня 2017 року (суддя Ткаченко О.В.) ФО ОСОБА_6 визнано банкрутом; відкрито ліквідаційну процедуру; ліквідатором банкрута призначено арбітражного керуючого ОСОБА_3 тощо.
23 березня 2017 року товариство з обмеженою відповідальністю «Екопік-Україна» (в подальшому - ТОВ «Екопік-Україна») звернулося до господарського суду та ліквідатора банкрута із заявою про визнання кредитором на суму 16 174 728,89 грн., обґрунтовуючи свої вимоги кредитним договором № 460312-КЮ від 15.03.2012 р., іпотечним договором № 480 від 15.03.2012 р., договором застави рухомого майна від 16.03.2012 р., договором поруки № 460312/п від 14.03.2012 р., договорами про відступлення прав вимоги від 18.07.2014 р. та від 01.09.2014 р., заочним рішенням Заводського районного суду м. Миколаєва від 03.02.2016 р. по справі № 487/6307/14-ц.
Не погоджуючись постановою господарського суду від 24.01.2017, ТОВ «Екопік-Україна» в апеляційній скарзі просить її скасувати, а провадження у справі припинити, посилаючись на порушення місцевим господарським судом норм матеріального права, оскільки 09.07.2014 р. до Єдиного державного реєстру було внесено запис про припинення підприємницької діяльності ОСОБА_6, тоді як Закон про банкрутство не передбачає можливість порушення справи про банкрутство після внесення запису про державну реєстрацію припинення субєкта підприємницької діяльності.
В відзиві на апеляційну скаргу арбітражний керуючий ОСОБА_3 просила залишити апеляційну скаргу без задоволення як необгрунтовану, а постанову господарського суду без змін.
Обговоривши доводи апеляційної скарги, заслухавши пояснення присутніх представників учасників провадження, дослідивши матеріали справи та перевіривши правильність застосування господарським судом норм матеріального і процесуального права, колегія суддів вважає апеляційну скаргу не підлягаючою задоволенню, з огляду на наступне.
Виносячи оскаржувану постанову про визнання боржника банкрутом, місцевий господарський суд, враховуючи положення ст.ст. 90-92 Закону про банкрутство, виходив з того, що 27.07.2000 р. проведена державна реєстрація фізичної особи-підприємця ОСОБА_6, а 09.07.2014 р. проведена державна реєстрація припинення його підприємницької діяльності. Заява кредитора про порушення справи про банкрутство боржника ґрунтується на тому, що боржник нездатний виконати обов'язок із сплати заборгованості перед кредитором - ОСОБА_4 Дімітаром Тодоровим за договором поруки від 03.03.2012 р., укладеного між кредитором і боржником, в забезпечення виконання зобов'язань ПП «Вікі» перед кредитором за кредитним договором від 03.12.2007 р. № 23/КВ-07 зі всіма змінами та доповненнями до нього, на загальну суму 20 332 396,61 грн. Вказана заборгованість підтверджується рішенням Заводського районного суду м. Миколаєва від 23.06.2015 у справі № 487/3868/15-ц (провадження № 2/487/1831/15), кредитним договором на відкриття невідновлюваної мультівалютної кредитної лінії від 03.12.2007 р. № 23/КВ-07, договорами поруки від 03.03.2012 р., договором банківського вкладу (депозиту) від 06.03.2012 р. № 011-14507-060312, договором застави майнових прав від 06.03.2012 р. № 23/КВ-07-1, договором про відступлення права вимоги від 06.03.2012 р. № 23/КВ-07-2, постановою Відділу примусового виконання рішень Департаменту Міністерства юстиції України від 15.07.2016 р. про відкриття виконавчого провадження ВП № 51635894.
Судова колегія погоджується з цими висновками суду першої інстанції та вважає їх зробленими при повному з'ясуванні обставин справи в їх сукупності із наданням правильної юридичної оцінки та застосуванням належних норм матеріального права.
Посилання ТОВ «Екопік-Україна» на те, що Закон про банкрутство не передбачає можливість порушення справи про банкрутство фізичної особи після внесення запису про державну реєстрацію припинення субєкта підприємницької діяльності, колегія суддів вважає помилковими.
За приписами статті 51 Цивільного кодексу України до підприємницької діяльності фізичних осіб застосовуються нормативно-правові акти, що регулюють підприємницьку діяльність юридичних осіб, якщо інше не встановлено законом або не випливає із суті відносин.
Відповідно до статті 53 названого Кодексу фізична особа, яка неспроможна задовольнити вимоги кредиторів, пов'язані із здійсненням нею підприємницької діяльності, може бути визнана банкрутом у порядку, встановленому законом.
Частиною 2 статті 4-1 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що господарські суди розглядають справи про банкрутство у порядку провадження, передбаченому цим Кодексом, з урахуванням особливостей, встановлених Законом України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом».
За визначеннями, що містяться у статті 1 Закону про банкрутство, банкрутство це визнана господарським судом неспроможність боржника відновити свою платоспроможність за допомогою процедур санації та мирової угоди і погасити встановлені у порядку, визначеному цим Законом, грошові вимоги кредиторів не інакше як через застосування ліквідаційної процедури; боржник - юридична особа - субєкт підприємницької діяльності або фізична особа за зобовязаннями, які виникли у фізичної особи у звязку зі здійсненням нею підприємницької діяльності, неспроможний виконати протягом трьох місяців свої грошові зобовязання після настання встановленого строку їх виконання, які підтверджені судовим рішенням, що набрало законної сили, та постановою про відкриття виконавчого провадження, якщо інше не передбачено цим Законом.
Особливості банкрутства фізичної особи передбачені статтями 90-92 Закону про банкрутство.
Так, частиною 1 статті 90 названого Закону встановлено, що правила, передбачені цією статтею, застосовуються до відносин, повязаних з визнанням банкрутом фізичної особи за боргами, які виникли у неї у звязку зі здійсненням підприємницької діяльності.
Заява про порушення справи про банкрутство фізичної особи може бути подана в господарський суд фізичною особою, який є боржником, або його кредиторами (ч. 2, 3 ст. 90 Закону про банкрутство).
Таким чином, Законом про банкрутство передбачено визнання фізичної особи банкрутом у разі, якщо доведені підстави нездатності фізичної особи задовольнити вимоги кредиторів за грошовими зобовязаннями та/або виконати обовязок із сплати обовязкових платежів, які виникли у звязку із здійсненням фізичною особою підприємницької діяльності.
На це вказує й виключення законодавцем згідно із Законом № 1258-18 від 13.05.2014 р. такої підстави для припинення провадження у справі про банкрутство як «підприємницька діяльність фізичної особи - підприємця, яка є боржником, припинена в установленому законодавством порядку, про що зроблено відповідний запис в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців» (п.10 ч.1 ст. 83 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом»).
З матеріалів справи вбачається, що 03 березня 2012 року між ОСОБА_4 Дімітаром Тодоровим та ФОП ОСОБА_6 укладено договір поруки, за умовами якого ФОП ОСОБА_6 зобовязався відповідати перед ОСОБА_4 за виконання ПП «ВІКІ» всіх зобовязань, що виникли з кредитного договору від 03.03.2012 р. Договір підписано та скріплено печаткою саме фізичної особи підприємця ОСОБА_6
Отже, станом на дату укладення договору поруки від 03.03.2012 р. ОСОБА_6 мав правовий статус субєкта підприємницької діяльності та укладав зазначений договір саме як фізична особа підприємець, тому заборгованість ФО ОСОБА_6 перед ОСОБА_4 виникла саме у звязку із здійсненням боржником підприємницької діяльності.
Заявлене ТОВ «Екопік-Україна» клопотання про зупинення провадження у справі у звязку із касаційним переглядом Вищим спеціалізованим судом України з розгляду цивільних та кримінальних справ ухвали апеляційного суду Миколаївської області від 27.07.2015 р., колегія суддів вважає таким, що не підлягає задоволенню.
У відповідності до ч. 1 ст. 79 Господарського процесуального кодексу України господарський суд зупиняє провадження у справі в разі неможливості розгляду даної справи до вирішення пов'язаної з нею іншої справи, що розглядається іншим судом, а також у разі звернення господарського суду із судовим дорученням про надання правової допомоги до іноземного суду або іншого компетентного органу іноземної держави.
Одночасно з цим, за приписами статті 4-1 ГПК України господарські суди вирішують господарські спори у порядку позовного провадження, передбаченому цим Кодексом. Справи про банкрутство розглядаються у порядку провадження, передбаченому цим Кодексом, з урахуванням особливостей, встановлених Законом про банкрутство. Аналогічне положення втілено у статті 9 названого Закону.
Частиною 1 статті 2 спеціального Закону визначено, що провадження у справах про банкрутство регулюється безпосередньо цим Законом, Господарським процесуальним кодексом України, іншими законодавчими актами України.
Згідно із правовою позицією Верховного Суду України, наведеною, зокрема у постановах від 08 лютого 2017 року у справі № 5023/1305/12(29/442-09), від 21 березня 2017 року у справі № 820/7776/13-а, від 25 травня 2017 року у справі № 925/2063/13, з моменту порушення стосовно боржника справи про банкрутство він перебуває в особливому правовому режимі, який змінює весь комплекс юридичних правовідносин боржника, а спеціальні норми Закону про банкрутство мають пріоритет у застосуванні при розгляді справ про банкрутство щодо інших законодавчих актів України.
Судова колегія враховує, що Законом про банкрутство визначені випадки зупинення провадження у справі про банкрутство у ч. 4 ст. 90 і ст. 128 спеціального Закону, а також на час розгляду апеляційних та касаційних скарг на ухвали про порушення провадження у справі про банкрутство, про введення процедури санації, про затвердження плану санації, а також на постанову про визнання боржника банкрутом тощо.
До того ж, ухвалою Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних та кримінальних справ ТОВ «Екопік-Україна» поновлено строк на касаційне оскарження ухвали апеляційного суду Миколаївської області від 27.07.2015 р., тобто предметом касаційного перегляду безпосередньо не є рішення Заводського районного суду м. Миколаєва від 23.06.2015 р. у справі № 487/3868/15-ц.
Також сліз зазначити, що питання зупинення провадження у справі про банкрутство на стадії ліквідації на невизначений час впливає на час здійснення самої ліквідаційної процедури банкрута, максимальні строки якої чітко регламентовані Законом про банкрутство.
При цьому, у випадку встановлення безпідставності вимог гр. ОСОБА_4 провадження у справі про банкрутство ОСОБА_6 може бути припинено у будь-який момент.
За таких обставин, судова колегія вважає, що оскаржувана постанова господарського суду Миколаївської області відповідає обставинам справи та вимогам закону, а тому достатніх правових підстав для її скасування не вбачається.
Керуючись статтями 101-105 Господарського процесуального кодексу України, колегія суддів
ПОСТАНОВИЛА :
Апеляційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю «Екопік-Україна» залишити без задоволення, а постанову господарського суду Миколаївської області від 24.01.2017 р. по справі № 915/1619/16 без змін.
Матеріали справи повернути господарському суду Миколаївської області для подальшого розгляду.
Головуючий суддя В.В. Лашин
Суддя К.В. Богатир
Суддя Л.В. Лавриненко
Судове рішення № 67426911, Одеський апеляційний господарський суд було прийнято 20.06.2017. Форма судочинства - Господарське, форма рішення - Постанова. На цій сторінці ви зможете знайти необхідні відомості про це судове рішення. Ми пропонуємо зручний та швидкий доступ до актуальних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі останніх судових прецедентів. Наша база даних охоплює повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам зручно знаходити необхідні відомості.
Це рішення відноситься до справи № 915/1619/16. Компанії, які зазначені в тексті цього судового документа: