Постанова № 67426611, 26.06.2017, Одеський апеляційний господарський суд

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

__________________

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"26" червня 2017 р.Справа № 915/1450/16

Колегія суддів Одеського апеляційного господарського суду у складі:

головуючого судді: Жекова В. І.,

суддів: Аленіна О. Ю., Таран С. В.

(Склад колегії суду визначено, згідно з протоколом автоматичної зміни складу колегії суддів від 12.06.2017 р.)

при секретарі судового засідання Чеголя Є.О.,

за участю представників учасників процесу:

Запорізького державного підприємства Радіоприлад ОСОБА_1,

Державного підприємства Миколаївський бронетанковий завод ОСОБА_2,

розглянувши апеляційну скаргу

Запорізького державного підприємства Радіоприлад

на рішення господарського суду Миколаївської області від 13.02.2017 р.

у справі № 915/1450/16

за позовом Запорізького державного підприємства Радіоприлад

до Державного підприємства Миколаївський бронетанковий завод

про стягнення заборгованості з вартості майна у сумі 132186,00 грн., 4041,63 грн. - 3% річних, 12689,86 грн. інфляційних

Ухвалою Одеського апеляційного господарського суду від 17.03.2017 р. у складі колегії суддів (головуючого судді: Туренко В. Б., суддів: Поліщук Л. В., Таран С. В.) апеляційна скарга Запорізького державного підприємства Радіоприлад була прийнята до провадження та призначена до розгляду на 20.04.2017 р. о 09:30 (а.с. 95-96).

Розпорядженням керівника апарату Одеського апеляційного господарського суду №278 від 10.04.2017 р. по справі №915/1450/16 було призначено повторний автоматичний розподіл справи, у звязку із перебуванням судді-доповідача - ОСОБА_3 у відпустці.

Відповідно до протоколу повторного автоматичного розподілу судової справи між суддями від 10.04.2017 р. для розгляду апеляційної скарги Запорізького державного підприємства Радіоприлад на рішення господарського суду Миколаївської області від 13.02.2017 р. у справі №915/1450/16 визначено колегію суддів у складі: головуючого судді - Жекова В. І., суддів - Поліщук Л. В., Таран С. В.

Ухвалою Одеського апеляційного господарського суду від 11.04.2017 р. (колегією суддів у складі головуючого судді: Жекова В. І., суддів: Поліщук Л. В., Таран С. В.) апеляційна скарга Запорізького державного підприємства Радіоприлад була прийнята до свого провадження та призначена до розгляду на 20.04.2017 р.

Ухвалою Одеського апеляційного господарського суду від 20.04.2017 р. розгляд апеляційної скарги був відкладений на 17.05.2017 р.

Проте, судове засідання, яке було призначено на 17.05.2017 р. о 10:00 не відбулося, у зв'язку із відпусткою головуючого судді по справі ОСОБА_4 у період з 15.05.2017 р. по 26.05.2017 р., про що свідчить ОСОБА_4 з наказу в.о. голови Одеського апеляційного господарського суду від 27.04.2017 р. №90-в.

Ухвалою Одеського апеляційного господарського суду від 29.05.2017 р., у зв'язку із виходом судді головуючого по справі ОСОБА_4 з відпустки, колегією суддів розгляд апеляційної скарги був призначений на 12.06.2017 р.

Розпорядженням керівника апарату Одеського апеляційного господарського суду №456 від 12.06.2017 р. по справі №915/1450/16 було призначено повторний автоматичний розподіл справи, у звязку із тимчасовою непрацездатністю судді-члена колегії ОСОБА_5 з 12.06.2017 р.

Відповідно до протоколу автоматичної зміни складу колегії суддів від 12.06.2017 р. для розгляду апеляційної скарги Запорізького державного підприємства Радіоприлад на рішення господарського суду Миколаївської області від 13.02.2017 р. у справі № 915/1450/16 визначено колегію суддів у складі: головуючого судді Жекова В. І., суддів: Таран С. В., Аленіна О. Ю.

Ухвалою Одеського апеляційного господарського суду від 12.06.2017 р. справа за апеляційною скаргою Запорізького державного підприємства Радіоприлад на рішення господарського суду Миколаївської області від 13.02.2017 р. у справі № 915/1450/16 була прийнята до провадження у складі колегії суддів, яка була визначена протоколом автоматичної зміни складу колегії суддів від 12.06.2017 р.

Ухвалою Одеського апеляційного господарського суду від 12.06.2017 р. розгляд апеляційної скарги був відкладений на 26.06.2017 р.

Учасники судового процесу, відповідно до ст. 98 ГПК України, належним чином повідомлялись про час і місце розгляду апеляційної скарги.

Відповідно до вимог ст. 85 ГПК України, в судовому засіданні, яке відбулось 26.06.2017 р., оголошено вступну та резолютивну частини судового рішення.

26.12.2016 р. ЗДП Радіоприлад звернулося до господарського суду Миколаївської області з позовом до ДП Миколаївський бронетанковий завод про стягнення заборгованості з вартості майна у сумі 132186,00 грн., 4041,63 грн. - 3% річних, 12689,86 грн. інфляційних (а.с. 4-7).

Обґрунтовуючи позов, ЗДП Радіоприлад послалося на те, що у ДП Миколаївський бронетанковий завод, згідно договору №702/2006 від 02.11.2006 р., за яким ЗДП Радіоприлад виготовлено та надано у тимчасове користування ДП Миколаївський бронетанковий завод вироби для проведення дослідно-конструкторських робіт, виникло зобовязання по поверненню майна ЗДП Радіоприлад, або сплати його вартості та набуття права власності на нього. ДП Миколаївський бронетанковий завод, не здійснивши дій з повернення або сплати вартості майна, не виконало свого обовязку, чим порушило права та охоронювані законом інтереси ЗДП Радіоприлад.

24.01.2017 р. ДП Миколаївський бронетанковий завод подано до суду заяву про застосування позовної давності та відзив, в якому зазначено, що сплив позовної давності є підставою для відмови у позові (а.с. 36,38-39).

Рішенням господарського суду Миколаївської області від 13.02.2017 р. (суддя Мавродієва М. В.) в задоволенні позову відмовлено (а.с. 82-87).

Рішення мотивоване тим, що п.1.4 договору №702/2006 вказує на право ДП Миколаївський бронетанковий завод придбати вироби у власність, сплативши вартість цього майна, а не на безумовний обовязок, тобто неможна казати про виникнення у ДП Миколаївський бронетанковий завод грошових зобовязань, у звязку з неповерненням майна ЗДП Радіоприлад. Також, суд дійшов висновку про пропуск строку позовної давності, але, враховуючи, що сплив строку позовної давності застосовується лише у випадку порушення прав позивача, судом відмовлено у позові саме з підстав недоведеності належними та допустимими доказами у справі позовних вимог.

Не погоджуючись зі вказаним рішенням, ЗДП Радіоприлад звернулось до Одеського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати зазначене рішення суду та постановити нове, яким задовольнити позовні вимоги у повному обсязі.

В обґрунтування апеляційної скарги апелянт послався на те, що ДП Миколаївський бронетанковий завод повинен був повернути вироби, у разі прийняття такого рішення, у разі ж нездійснення дій з повернення він залишав вироби собі, набував на них право власності та повинен був сплатити ЗДП Радіоприлад кошти за майно. Суд помилково в рішенні вказав, що зазначений договір поставки є договором найму, однак до суду сторони не зверталися за тлумаченням змісту договору. Лист зі змістом «нагадуємо вам …» не є вимогою ані за змістом, ані за формою. У ЗДП Радіоприлад, згідно договору, не було жодних зобовязань по зверненню до ДП Миколаївський бронетанковий завод, а саме такий обовязок, а не право, як помилково встановлено судом, був у останнього. ЗДП Радіоприлад звернулося до ДП Миколаївський бронетанковий завод з вимогою 01.12.2015 р. і з цієї дати починає перебіг позовна давність.

Представник ЗДП Радіоприлад у судовому засіданні підтримав апеляційну скаргу та просив її задовольнити.

Представник ДП Миколаївський бронетанковий завод вважає оскаржуване рішення таким, що прийнято відповідно до обставин справи, вимог чинного законодавства та просить його залишити без змін, а апеляційну скаргу - без задоволення.

Відповідно до ч.2 ст. 101 ГПК України, апеляційний господарський суд не зв'язаний доводами апеляційної скарги і перевіряє законність і обґрунтованість рішення місцевого господарського суду у повному обсязі.

Ознайомившись з матеріалами та обставинами справи на предмет надання їм попередньою судовою інстанцією належної юридичної оцінки та повноти встановлення обставин, дотримання норм матеріального та процесуального права, згідно з вимогами ст. 101 ГПК України, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, з огляду на наступне.

Так, з матеріалів справи вбачається, що 02.11.2006 р. між сторонами було укладено договір №702/2006 про поставку виробів для проведення ДКР (а.с. 9-10), відповідно до п.1.1 якого виробник (ЗДП Радіоприлад) зобов'язується виготовити та надати в тимчасове користування і на безоплатній основі користувачеві (ДП Миколаївський бронетанковий завод) вироби відповідно до Специфікації №1 (Додаток №1), що є його невід'ємною частиною, на умовах, викладених у цьому договорі, для проведення останнім дослідно-конструкторських робіт.

Згідно з п.1.2 договору, строк користування виробами становить 12 місяців з моменту відвантаження виробів. Датою відвантаження виробів вважається дата, зазначена у накладній.

З матеріалів справи, вбачається, що на виконання умов Договору №702/2006 від 02.11.2006 р., ЗДП Радіоприлад передало, а ДП Миколаївський бронетанковий завод прийняло 09.11.2006 р. ОСОБА_6 радіостанції Р-163-50К, Радіостанцію Р-173М1, Радіоприймач Р-173ПМ1, Блок Р-173-14, Блок БЗИ 2 шт., комплект АВСК Р-174Т, згідно з товарно-транспортною накладною №616300 від 09.11.2006 р., що зафіксовано в розписці від 10.11.2006 (а.с. 15, зворотній бік), та 05.07.2007 р. комплект кабелів (17 шт.), згідно з товарно-транспортною накладною №616311 від 05.07.2007 р., що зафіксовано у розписці від 06.07.2007 р. (а.с. 16, зворотній бік).

Відповідно до п.1.4 договору, сторони узгодили, що після закінчення строку, обумовленого в п.1.2 цього договору, користувач може: придбати у власність вироби за цінами, вказаними в Специфікації №1 (Додаток №1), шляхом перерахування коштів на розрахунковий рахунок виробника; по узгодженню з виробником - продовжити строк користування виробами; або повернути вироби виробнику.

Відповідно до п.6.4. договору, сторонами було встановлено строк його дії - до листопада 2007 року.

Відповідно до Додаткових угод №2 від 31.10.2007 р., №3 від 11.12.2008 р., №4 від 23.12.2009 р., №5 від 20.12.2010 р. (а.с.13-16), були внесені зміни до п.6.4 Договору та продовжено термін його дії до 31.12.2011 р.

06.07.2007 р. ДП Миколаївський бронетанковий завод було повернуто позивачеві ОСОБА_6 радіостанції Р-163-50К (1 шт.), що підтверджується накладною №51 (а.с. 43).

В матеріалах справи відсутні докази повернення решти виробів.

ЗДП Радіоприлад листами №ВТФ-591 від 19.12.2011 р. (а.с. 17), №ВТФ-116-505 від 16.02.2012 р. (а.с. 18), №ВТФ/313 від 25.06.2012 р. (а.с. 57), №ВТФ/560 від 23.10.2012 р. (а.с. 58), №ВТФ/640 від 12.12.2012 р. (а.с. 59), №ВТФ/144 від 11.04.2013 р. (а.с. 60) та №ВТФ-248-1682 від 17.07.2013 р. (а.с. 24-25) зверталося до ДП Миколаївський бронетанковий завод з вимогою про повернення останнім належного ЗДП Радіоприлад майна, набуття ДП Миколаївський бронетанковий завод права власності на майно та сплати вартості поставлених ДП Миколаївський бронетанковий завод виробів.

26.11.2015 р. ЗДП Радіоприлад направлялась на адресу ДП Миколаївський бронетанковий завод вимога №131-2296 (а.с. 26-27) про сплату суми боргу в розмірі 132186,00 грн., яка була отримана останнім 01.12.2015 р., що підтверджується відповідним поштовим повідомленням (а.с. 28).

26.08.2016 р. ЗДП Радіоприлад направлялась на адресу ДП Миколаївський бронетанковий завод претензія №131-2040 від 23.08.2016 р. на суму 132186,00 грн. (а.с. 21-22), яка була отримана останнім 30.08.2016 р., що підтверджується відповідним поштовим повідомленням (а.с. 23).

Згідно зі ст. 193 ГК України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення ЦК України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.

Згідно зі ст. 526 ЦК України, зобовязання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Судова колегія погоджується з висновком суду першої інстанції, що договір №702/2006 від 02.11.2006 р. (з подальшими змінами та доповненнями) за своєю правовою природою є змішаним договором, який містить елементи договору поставки та договору найму.

При цьому, судова колегія вважає за необхідне конкретизувати, що, на її думку, за своєю суттю договір №702/2006 від 02.11.2006 р. є договором безоплатного користування (як різновидом договору найму) з деякими елементами договору поставки.

З огляду на викладене, не приймаються до уваги судовою колегією посилання ЗДП Радіоприлад в апеляційній скарзі на те, що місцевий суд помилково в рішенні вказав, що зазначений договір поставки є договором найму.

Крім того, колегія суддів наголошує, що суд, даючи оцінку правовідносинам між сторонами, аналізуючи договір №702/2006, здійснює тлумачення змісту договору, тобто здійснює судове тлумачення, як вид казуального тлумачення.

Тому, ініціюючи звернення до суду з позовом, позивач, серед іншого, звертається і за тлумаченням норм договору, тобто не можуть бути прийняті до уваги посилання ЗДП Радіоприлад в апеляційній скарзі на те, що сторони не зверталися до суду за тлумаченням змісту договору.

Відповідно до ст. 759 ЦК України, за договором найму (оренди) наймодавець передає або зобов'язується передати наймачеві майно у користування за плату на певний строк.

Відповідно до ч.1 ст. 785 ЦК України, у разі припинення договору найму наймач зобовязаний негайно повернути наймодавцеві річ у стані, в якому вона була одержана, з урахуванням нормального зносу, або у стані, який було обумовлено в договорі.

Враховуючи, що предметом договору є виготовлення та передання у користування ДП Миколаївський бронетанковий завод виробів, вказаних у специфікаціях до договору, то продовження сторонами строку дії даного договору, за умови передачі готових виробів, вказує на продовження сторонами строку користування приладами ДП Миколаївський бронетанковий завод.

З додаткової угоди №5 від 20.12.2010 р. вбачається, що остаточною датою, до якої діяв договір №702/2006, є 31.12.2011 р.

З матеріалів справи також вбачається, що після закінчення строку дії договору ДП Миколаївський бронетанковий завод залишок виробів не повернув.

Також, матеріали справи не містять доказів того, що ДП Миколаївський бронетанковий завод звертався до ЗДП Радіоприлад з пропозицією придбати у власність вироби за цінами, вказаними в специфікаціях.

Враховуючи викладене, колегія суддів погоджується з висновком місцевого суду, що ЗДП Радіоприлад мало звернутися до ДП Миколаївський бронетанковий завод з вимогою про повернення виробів, а у разі невиконання останнім вимоги з позовом до суду для реалізації передбаченого ст. 785 ЦК України права орендодавця вимагати у орендаря повернення обєкту оренди після припинення договору найму.

ЗДП Радіоприлад не зверталося до суду з позовом до ДП Миколаївський бронетанковий завод про повернення майна.

Судова колегія повністю погоджується з висновком місцевого суду щодо того, що п.1.4 договору №702/2006 вказує саме на право, а не на безумовний обовязок ДП Миколаївський бронетанковий завод, у разі відмови останнього від повернення майна, придбати вироби у власність, сплативши ЗДП Радіоприлад вартість цього майна.

Відповідно, господарський суд обґрунтовано дійшов висновку, що у ДП Миколаївський бронетанковий завод у цьому випадку, та у звязку з неповерненням майна ЗДП Радіоприлад, не виникають грошові зобовязання, у тому числі щодо сплати інфляційних та річних.

Отже, місцевий суд зробив правомірний висновок, що позовні вимоги не можуть бути задоволені, у зв'язку з їх недоведеністю.

З огляду на викладене, судова колегія вважає, що не можуть бути прийняті до уваги посилання ЗДП Радіоприлад в апеляційній скарзі на те, що ДП Миколаївський бронетанковий завод повинен був повернути вироби, у разі прийняття такого рішення, у разі ж нездійснення дій з повернення він залишав вироби собі, набував на них право власності та повинен був сплатити ЗДП Радіоприлад кошти за майно.

Також, як вже зазначалося вище, відповідно до ч.1 ст. 785 ЦК України, у разі припинення договору найму, обовязок наймача негайно повернути наймодавцеві річ у стані, в якому вона була одержана, з урахуванням нормального зносу, або у стані, який було обумовлено у договорі.

Таким чином, колегія суддів повністю погоджується з висновком місцевого суду щодо того, що не можуть бути прийняті до уваги посилання ЗДП Радіоприлад на те, що договором не визначений порядок та строки повернення майна.

Згідно зі ст. 256 ЦК України, позовна давність - це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу.

Відповідно до ч.1 ст. 257 ЦК України, загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки.

Згідно з ч.4 ст. 267 ЦК України, сплив позовної давності, про застосування якої заявлено стороною у спорі, є підставою для відмови в позові.

Як вбачається з матеріалів справи, ДП Миколаївський бронетанковий завод мав повернути майно ЗДП Радіоприлад після закінчення строку дії договору, а саме після 31.12.2011 р., оскільки відповідно до додаткової угоди №5 від 20.12.2010 р. (а.с. 16), були внесені зміни до п.6.4 договору та продовжено термін його дії до 31.12.2011 р.

Згідно з ч.1 ст. 261 ЦК України, перебіг позовної давності починається від дня, коли особа довідалася або могла довідатися про порушення свого права або про особу, яка його порушила.

Отже, для визначення початку перебігу позовної давності має значення не тільки безпосередня обізнаність особи про порушення її прав, а і обєктивна можливість цієї особи знати про обставини порушення її прав.

Аналізуючи вказану норму, господарський суд мотивовано зазначив про те, що особа повинна бути обізнаною про стан своїх субєктивних прав, тобто обовязок доведення терміну, з якого особі стало (могло стати) відомо про порушення права, покладається на позивача.

Враховуючи вищевикладене, місцевий суд дійшов обґрунтованого висновку про те, що ЗДП Радіоприлад міг довідатись та довідався про порушення свого права у січні 2012 року, після відсутності з боку ДП Миколаївський бронетанковий завод будь-яких дій з повернення майна після строку закінчення договору, а саме після 31.12.2011 р.

Наведене підтверджується також листом №ВТФ-591 від 19.12.2011 р. ЗДП Радіоприлад на імя ДП Миколаївський бронетанковий завод (а.с. 17), в якому йдеться про необхідність повернення виробів або їх оплати.

Однак, ЗДП Радіоприлад позов було подано 19.12.2016 р., що вбачається зі штемпелю на конверті, доданому до позову (а.с. 33).

Враховуючи вищевикладене, суд дійшов обґрунтованого висновку про пропуск строку позовної давності.

У контексті викладеного не приймається до уваги посилання ЗДП Радіоприлад в апеляційній скарзі на те, що останнє звернулося до ДП Миколаївський бронетанковий завод з вимогою про сплату суми боргу від 01.12.2015 р. і з цієї дати починає перебіг позовна давність.

З матеріалів справи вбачається, що ЗДП Радіоприлад листами №ВТФ-591 від 19.12.2011 р. (а.с. 17), №ВТФ-116-505 від 16.02.2012 р. (а.с. 18), №ВТФ/313 від 25.06.2012 р. (а.с. 57), №ВТФ/560 від 23.10.2012 р. (а.с. 58), №ВТФ/640 від 12.12.2012 р. (а.с. 59), №ВТФ/144 від 11.04.2013 р. (а.с. 60) та №ВТФ-248-1682 від 17.07.2013 р. (а.с. 24-25) зверталося до ДП Миколаївський бронетанковий завод саме з вимогами про повернення останнім належного ЗДП Радіоприлад майна, набуття ДП Миколаївський бронетанковий завод права власності на майно та сплати вартості поставлених ДП Миколаївський бронетанковий завод виробів.

Тому не можуть бути прийняті до уваги посилання ЗДП Радіоприлад в апеляційній скарзі на те, що листи зі змістом «нагадуємо вам …» не є вимогою ані за змістом, ані за формою, оскільки вирішальним у змісті наведених листів є саме їх тези, підсумовуючі необхідність їх направлення ДП Миколаївський бронетанковий завод, з яких чітко вбачається звернення до контрагента для отримання виробів або плати за них.

Також, враховуючи, що сплив строку позовної давності застосовується лише у випадку порушення прав позивача, судова колегія повністю погоджується з висновком місцевого суду про відмову в позові саме з підстав його недоведеності належними та допустимими доказами.

Отже, твердження апелянта щодо того, що судом першої інстанції під час прийняття оскаржуваного судового рішення в неповному обсязі було досліджено всі фактичні обставини справи, які суттєве значення мали для вирішення справи по суті, колегією суддів апеляційної інстанції до уваги не приймаються, оскільки з матеріалів справи вбачається, що судом першої інстанції в повному обсязі було досліджено всі фактичні обставини справи та цілком обґрунтовано було прийнято рішення щодо відмови у задоволенні позовних вимог.

З огляду на викладене, судова колегія апеляційної інстанції зазначає, що оскаржуване рішення суду прийнято з додержанням норм матеріального та процесуального права, а відтак підстави для його зміни або скасування відсутні.

Керуючись ст.ст. 77, 85, 99, 101-105 ГПК України,

колегія суддів

ПОСТАНОВИЛА:

Рішення господарського суду Миколаївської області від 13.02.2017 р. зі справи №915/1450/16 залишити без змін, а апеляційну скаргу ЗДП Радіоприлад - без задоволення.

Постанова, відповідно до вимог ст. 105 ГПК України, набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена в касаційному порядку.

Повний текст постанови складено та підписано 27.06.2017 р.

Головуючий суддя: Жеков В. І.

Судді: Аленін О. Ю.

ОСОБА_7