Постанова № 67426336, 26.06.2017, Донецький апеляційний господарський суд

донецький апеляційний господарський суд

Постанова

Іменем України

26.06.2017 справа №905/507/17

Донецький апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючий: судді: за участю представників сторін: прокурор: від позивачів 1,2: від відповідача 1: від відповідача 2: ОСОБА_1 ОСОБА_2 ,ОСОБА_3 прокурор відділу прокуратури Харківської області ОСОБА_4 за посвідченням №028256 від 15.08.2014р. не зявились; не зявились; ОСОБА_5 представник за довіреністю №820 від 30.12.2016 р.розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства Державна продовольчо-зернова корпорація України м.Київна рішення господарського суду Донецької областівід26.04.2017 р.у справі№ 905/507/17 (суддя Левшина Я.О.)за позовомЗаступника прокурора Донецької області в інтересах держави в особі Кабінету Міністрів України м.Київ; Міністерства аграрної політики та продовольства України м.Київдо відповідача 1: до відповідача 2:Виконавчого комітету Іверської сільської ради Олександрівського району Донецької області, Олександрівський район, Донецька область Публічного акціонерного товариства Державна продовольчо-зернова корпорація України м.Київпровизнання незаконним та скасування рішення виконавчого комітету Іверської сільської ради Олександрівського району Донецької області від 30.11.2011р. №37 Про оформлення права власності на нерухоме майно; визнання недійсним та скасування свідоцтва серії САЕ №343565 та САЕ №343566 від 01.12.2011р. про право приватної власності на об`єкт нерухомого майна; визнання за державою України права власності на нерухоме майно

В С Т А Н О В И В:

Рішенням господарського суду Донецької області від 26.04.2017р. по справі №905/507/17 позовні вимоги заступника прокурора Донецької області в інтересах держави в особі Кабінету Міністрів України м.Київ та Міністерства аграрної політики та продовольства України м.Київ до Виконавчого комітету Іверської сільської ради Олександрівського району Донецької області, Олександрівський район, Донецька область, Публічного акціонерного товариства Державна продовольчо-зернова корпорація України м.Київ задоволено в повному обсязі. Визнано незаконним та скасовано рішення виконавчого комітету Іверської сільської ради Олександрівського району Донецької області від 30.11.2011р. №37 Про оформлення права власності на нерухоме майно. Визнано недійсним та скасовано Свідоцтво серії САЕ №343565 та САЕ №343566 від 01.12.2011р. про право приватної власності на обєкт нерухомого майна Легендарненського елеватора за Публічним акціонерним товариством Державна продовольчо-зернова корпорація України. Визнано за державою України в особі Кабінету Міністрів України право власності на нерухоме майно - майновий комплекс, розташований по вулиці Елітна, 5 с. Іверське, Олександівський район Донецької області, загальною площею 20619,3кв.м. Стягнуто з Виконавчого комітету Іверської сільської ради на користь Прокуратури Донецької області 3200,00 грн. витрат по сплаті судового збору. Стягнуто з Публічного акціонерного товариства Державна продовольчо-зернова корпорація України на користь Прокуратури Донецької області 240000,00 грн. витрат по сплаті судового збору.

Не погоджуючись з вказаним судовим рішенням, Публічне акціонерне товариство Державна продовольчо-зернова корпорація України м.Київ, звернулось з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати рішення господарського суду Донецької області від 26.04.2017 р. по справі №905/507/17 та прийняти нове рішення, яким відмовити у задоволенні позовних вимог в повному обсязі.

В апеляційній скарзі скаржник посилається на те, що рішення господарського суду є незаконним та необґрунтованим, прийнято з порушенням та неправильним застосуванням норм матеріального та процесуального права.

Зокрема, скаржник зазначає, що суд першої інстанції не надав належної оцінки доводам Публічного акціонерного товариства Державна продовольчо-зернова корпорація України м.Київ щодо застосування строків позовної давності та практиці Верховного Суду України щодо застосування таких наслідків.

Господарський суд Донецької області, в порушення норм процесуального права не врахував, що прокурор, Кабінет Міністрів України та Міністерство аграрної політики та продовольства України, як орган управління відповідача 2, мали обєктивну можливість та обовязок знати про стан своїх майнових прав, а саме про реєстрацію ПАТ Державна продовольчо-зернова корпорація України м.Київ, оскільки інформація про реєстрацію права власності є публічною, та на органи прокуратури покладено обовязок перевіряти законність нормативно-правових актів Кабінету Міністрів України та органів місцевого самоврядування. На думку скаржника, суд першої інстанції безпідставно відхилив заяву відповідача 2 про застосування наслідків спливу позовної давності. Вважає, що місцевий господарський суд також не врахував ряд положень Статуту ПАТ Державна продовольчо-зернова корпорація України м.Київ, який було затверджено наказом Міністерства аграрної політики та продовольства України від 17.11.2011 р. №634.

Протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 16.05.2017р. визначено склад колегії суддів: головуючий суддя Москальова І.В., судді Мартюхіна Н.О., Малашкевич С.А.

09.06.2017 р. на адресу Донецького апеляційного господарського суду від Заступника прокурора Донецької області надійшов відзив на апеляційну скаргу, за змістом якого останній просить апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства Державна продовольчо-зернова корпорація України м.Київ залишити без задоволення, рішення господарського суду Донецької області від 26.04.2017 р. у справі №905/507/17 залишити без змін.

Ухвалою Донецького апеляційного господарського суду від 12.06.2017 р. розгляд апеляційної скарги відкладено на 26.06.2017 р. о 14.20 год.

Враховуючи перебування судді-члена колегії ОСОБА_6 у відпустці на дату слухання справи, розпорядженням В.о. керівника апарату Донецького апеляційного господарського суду від 21.06.2017 №1090 призначено повторний автоматизований розподіл справи, за результатами якого протоколом автоматичної зміни складу колегії суддів сформовано склад колегії суддів: Головуючий суддя Москальова І.В., судді Агапов О.Л., Мартюхіна Н.О.

Прокурор у судовому засіданні вважав рішення суду законним та обґрунтованим, тому просив залишити його без змін, апеляційну скаргу-без задоволення.

У судове засідання 26.06.2017 р. зявився представник відповідача-2, підтримав вимоги апеляційної скарги, надав пояснення аналогічні, викладеним в апеляційній скарзі.

Представник позивача 1 до судового засідання не зявився, але 21.06.2017 р. від представника позивача, Головного територіального управління юстиції у Донецькій області на адресу Донецького апеляційного господарського суду надійшло клопотання про розгляд справи без участі представника позивача 1.

Представники позивача-2 та відповідача 1 у судове засідання не зявились, про причини неявки суд не повідомили, про час та місце розгляду справи були повідомлені належним чином.

Судове засідання апеляційної інстанції здійснювалось за допомогою звукозаписувального технічного засобу у порядку розгляду апеляційної скарги, встановленому ст.ст. 4-4, 81-1,99, 101 Господарського процесуального кодексу України.

Перевіривши матеріали справи та правильність застосування господарським судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права України, колегія суддів Донецького апеляційного господарського суду вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, а рішення господарського суду Донецької області від 26.04.2017 року відповідає вимогам чинного законодавства України, з огляду на наступне.

Постановою Кабінету міністрів України (далі КМУ) N 764 від 11.08.2010 року "Про заходи з утворення державного підприємства "Державна продовольчо-зернова корпорація України" утворено Державне підприємство "Державна продовольчо-зернова корпорація України" з віднесенням його до сфери управління Мінагрополітики та встановлено, що статутний капітал підприємства формується шляхом передачі до нього цілісних майнових комплексів дочірніх підприємств Державної акціонерної компанії "Хліб України", що ліквідуються, з подальшим утворенням на їх базі відокремлених підрозділів підприємства (т.1 а.с. 66).

20.01.2011р. за актом приймання-передачі №4 комісія з ліквідації ДП ДАК Хліб України Легендарненський елеватор передала, а ДП Державна продовольчо-зернова корпорація України прийняла цілісний майновий комплекс Легендарненський елеватор (т.1 а.с. 80-87).

Постановою КМУ N 593 від 06.06.2011 року внесено зміни до постанови Кабінету Міністрів України від 11.08.2010 року N 764.

Зокрема, КМУ погодився з пропозицією Мінагрополітики щодо перетворення Державного підприємства "Державна продовольчо-зернова корпорація України" у Державне публічне акціонерне товариство "Державна продовольчо-зернова корпорація України", визначивши, що повноваження з управління корпоративними правами здійснює зазначене Міністерство. Водночас, Кабінет Міністрів України встановив, що 100 відсотків акцій Державного публічного акціонерного товариства "Державна продовольчо-зернова корпорація України", які випускаються на величину його статутного капіталу, залишаються у державній власності до прийняття окремого рішення Кабінету Міністрів України.

Абзацом 2 ч. 2 цієї постанови КМУ також встановлено, що державне публічне акціонерне товариство "Державна продовольча зернова корпорація України" не може вчиняти дії стосовно майна, переданого до його статутного капіталу, наслідком яких може бути відчуження майна, у тому числі передача його до статутного капіталу інших господарських організацій, передача в заставу тощо.

На виконання цих постанов Мінагрополітики України прийняло наказ № 325 від 07.07.2011 року, за яким було реорганізовано ДП "Державна продовольчо-зернова корпорація України" шляхом його перетворення у ПАТ "Державна продовольчо-зернова корпорація України". У п. 2 цього наказу встановлено, що ПАТ "Державна продовольчо-зернова корпорація України" є правонаступником майнових прав та обовязків державного підприємства, а в п. 4 статутний капітал товариства формується на базі майна державного підприємства (а.с. 79 т. 1 з зворотнього боку).

Згідно з п. 4.3 (т.1 а.с.33) статуту ПАТ "Державна продовольчо-зернова корпорація України", затвердженого наказом Мінагрополітики України № 634 від 17.11.2011 року, зареєстрованого 18.11.2011р., товариство є власником майна (у тому числі коштів, матеріальних та нематеріальних активів), переданого йому засновником та акціонерами як вклади до статутного капіталу товариства, або в інший не заборонений чинним законодавством спосіб.

Згідно з додатком № 2 до акту від 18.11.2011 року, який підписаний комісією з корпоратизації ДП "Державна продовольчо-зернова корпорація України" та затверджений міністром Мінагрополітики України, необоротні акти (у тому числі нерухоме майно, що знаходяться за адресою: Донецька область с. Іверське) були передані як вклад (внесок) до статутного капіталу ПАТ Державна продовольчо-зернова корпорація України" (т.1 а.с.200-221).

На підставі рішення виконавчого комітету Іверської сільської ради Олександрівського району Донецької області від 30.11.2011 року КП " Олександрівське бюро технічної інвентаризації" видало 01.12.2011р. свідоцтво на право приватної власності ПАТ "Державна продовольчо-зернова корпорація України" на спірний майновий комплекс- «Легендарненський елеватор» (т.1 а.с. 74-75).

Згідно до Витягу про державну реєстрацію прав від 01.12.2011р. №32277839 зазначений майновий комплекс знаходиться у приватній власності Публічного акціонерного товариства Державна продовольчо- зернова корпорація України (т.1 а.с. 75-78).

Згідно витягу з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, за ПАТ Державна продовольчо - зернова корпорація України 01.12.2011р. зареєстровано майно Легендарненський елеватор, за адресою: Донецька область, Олександрівський район, с.Іверське, вул. Елітна, буд. 5 (т.1 а.с. 88).

В листі від 28.09.2016р. №15042/0/2-16 Кабінет Міністрів України повідомив прокуратуру Донецької області, що про рішення виконавчого комітету Іверської сільської ради від 30.11.2011р. №37 Секретаріату Кабінету Міністрів стало відомо лише із листа прокуратури Донецької області (т.1 а.с. 73).

Огляд чинного законодавства свідчить про наступне.

Відповідно до ч.ч. 3, 4 ст.145 Господарського кодексу України (далі ГК України) правовий режим майна суб'єкта господарювання, заснованого на державній власності, може бути змінений шляхом приватизації майна державного підприємства відповідно до закону або шляхом здачі цілісного майнового комплексу підприємства або майнового комплексу його структурного підрозділу в оренду.

Зважаючи на те, що чинним Господарським кодексом України прямо не передбачено зміну правового режиму майна суб'єкта господарювання, заснованого на державній власності, внаслідок передачі державного майна засновником до статутного фонду державного акціонерного товариства чи до статутного фонду створеного останнім дочірнього підприємства, то правовий режим цього майна належить визначати виходячи зі змісту актів про створення товариства та його установчих документів.

Згідно з умовами п. 5.1 статуту Публічного акціонерного товариства "Державна продовольчо-зернова корпорація України" затвердженого наказом Мінагрополітики України № 634 від 17.11.2011 року, зареєстрованого 18.11.2011р., статутний капітал Товариства становить 867717000,00 грн. Статутний капітал Товариства формується за рахунок вартості майна, переданого йому засновником.

Засновниками Товариства є держава в особі Кабінету Міністрів України. (п.1.4. статуту)

Загальними нормами, які закріплені у п. 1 ч. 1 ст. 115 Цивільного кодексу України (далі ЦК України), дійсно передбачено, що господарське товариство є власником майна, переданого йому учасниками товариства у власність як вклад до статутного (складеного) капіталу. Згідно з ч. 1 ст. 85 Господарського кодексу України майно, передане господарському товариству у власність засновниками і учасниками як внески, є власністю господарського товариства.

Але, частиною 2 статті 325 ЦК України встановлено, що фізичні та юридичні особи можуть бути власниками будь-якого майна, за винятком окремих видів майна, які відповідно до закону не можуть їм належати.

Зокрема, у ч. 3 ст. 86 ГК України передбачено, що забороняється використовувати для формування статутного (складеного) капіталу товариства бюджетні кошти, кошти, одержані в кредит та під заставу, векселі, майно державних (комунальних) підприємств, яке відповідно до закону (рішення органу місцевого самоврядування) не підлягає приватизації, та майно, що перебуває в оперативному управлінні бюджетних установ, якщо інше не передбачено законом.

Відповідно до вимог Закону України Про перелік об'єктів права державної власності, що не підлягають приватизації від 07.07.1999р. №847- XIV, Легедарненський елеватор включений до переліку об'єктів права державної власності, що не підлягають приватизації - код 2132220. У "Переліку об'єктів права державної власності, що не підлягають приватизації, але можуть бути корпоратизовані", зазначене підприємство відсутнє.

Отже, внесення майна державного підприємств, яке відповідно до закону не підлягає приватизації, як вклад до статутного (складеного) капіталу забороняється. І відповідно юридичній особі не може належати це майно на праві приватної власності, якщо інше прямо не передбачено законом.

Відповідно до абз. 2 ч. 2 ст. 1, ч. 3 Закону України "Про акціонерні товариства" діяльність державної керуючої холдингової компанії, державних холдингових компаній та державних акціонерних товариств, єдиним засновником та акціонером яких є держава в особі уповноважених державних органів, регулюється цим Законом, з урахуванням особливостей, передбачених спеціальними законами. Особливості створення акціонерних товариств у процесі приватизації та корпоратизації, їх правового статусу та діяльності у період до виконання плану приватизації (розміщення акцій) визначаються законодавством про приватизацію та корпоратизацію.

В свою чергу, Закон України "Про акціонерні товариства" та чинне законодавство про приватизацію та корпоратизацію не передбачають, що заборона щодо внесення майна державного підприємства, яке відповідно до закону не підлягає приватизації, як вклад до статутного (складеного) капіталу товариства не розповсюджується на випадки перетворення державних унітарних комерційних підприємств (далі - підприємства) в акціонерні товариства, 100 відсотків акцій яких належить державі.

Враховуючи, що заборона на внесення спірного майна до статутного (складеного) капіталу товариства прямо випливає із закону (ч. 3 ст. 86 ГК України), місцевий господарський суд дійшов обґрунтованого висновку про те, що майно не передавалось саме у власність ПАТ "Державна продовольчо-зернова корпорація України", а лише надавалось йому для здійснення статутної діяльності. Державна частка у статутному капіталі ПАТ "Державна продовольчо-зернова корпорація України" становить 100 % відсотків, а отже відповідно до ч. 2 ст. 22 ГК України останнє є суб'єктом господарювання державного сектора економіки. Частина 5 цієї статті визначає, що держава реалізує право державної власності у державному секторі економіки через систему організаційно-господарських повноважень відповідних органів управління щодо суб'єктів господарювання, що належать до цього сектора і здійснюють свою діяльність на основі права господарського відання або права оперативного управління.

З огляду на приписи ст.ст. 13,19, 41 Конституції України , ст. 321,328,329 Цивільного кодексу України ,ст. 24 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" органи місцевого самоврядування та їх посадові особи повинні діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, передбачені Конституцією і законами України, та керуватись у своїй діяльності Конституцією і законами України, актами, зокрема Кабінету Міністрів України, прийнятими у межах їхньої компетенції.

В силу норм ст.21, ч. 2 ст. 393 ЦК України, пункту 10 статті 59 Закону України Про місцеве самоврядування в Україні, правовий акт органу державної влади або органу місцевого самоврядування, який не відповідає законові і порушує права власника, за позовом власника майна визнається судом незаконним та скасовується.

Враховуючи те, що за змістом рішення виконавчого комітету Іверської сільської ради Олександрівського району Донецької області від 30.11.2011р. №37 Про оформлення права власності на майно спрямовано на оформлення права власності на майно за особою, що не є власником, місцевий господарський суд дійшов обґрунтованого висновку, що воно підлягає скасуванню як незаконне, та таке, що порушує ст.ст. 13, 41 Конституції України, ст. ст. 3, 317, 321 Цивільного кодексу України.

Вимога про визнання недійсним та скасування свідоцтва серії САЕ №343565 та САЕ №343566 від 01.12.2011р. на нерухоме майно Легендарненський елеватор, розташований за адресою: Донецька область, Олександрівський район, с. Іверське, вул. Елітна, 5 є похідною від вимоги про скасування рішення, на підставі якого воно було видано, тому враховуючи незаконність рішення виконавчого комітету Іверської сільської ради Олександрівського району Донецької області від 30.11.2011р. №37 Про оформлення права власності на майно, суд першої інстанції обґрунтовано задовольнив позовні вимоги і в цій частині.

Оцінюючі подану відповідачем 2 заяву про застосування наслідків спливу позовної давності місцевий господарський суд обґрунтовано визнав відсутнім факт пропуску строку позовної давності.

Позовна давність строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу. Загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки. (ст.ст.256, 257 ЦК України).

Закон (п.10 ч.2 ст. 16, ст. 21 ЦК України, абзац третій ч.2 ст. 20 ГК України) визначає, що до визнання недійсними актів державних та інших органів, що суперечать законодавству і порушують права та законні інтереси осіб, як спосіб захисту цивільних прав, то до позовних заяв юридичних осіб і зазначених громадян про визнання недійсними таких актів застосовується загальна позовна давність.

У постанові Верховного Суду України від 13 травня 2015 р. у справі N 3-126гс15 визначено, що оскільки вимоги прокурора є похідними від вимог органу державної влади, права та інтереси якого він захищає, то і перебіг строку позовної давності розпочинається з моменту, коли про порушення прав та інтересів держави дізнався саме відповідний орган державної влади, а не прокурор

Як встановлено судом, позивачу 1 стало відомо про прийняття оскаржуваного рішення відповідачем 1 після звернення прокуратури Донецької області із листом №05/1-767вих-16 від 14.09.2016р.

В листі від 28.09.2016р. №15042/0/2-16 Кабінет Міністрів України також повідомив, що в Секретаріаті КМУ відсутня інформація стосовно факту прийняття виконкомом Іверської сільської ради щодо оформлення приватної власності на комплекс будівель та споруд ДП ДАК «Хліб України» «Легендарненський елеватор» та прийняття рішення виконкомом від 30.11.2011р. №37 (т.1 а.с. 73).

Посилання відповідача 2 на надання позивачу-2 - Міністерству аграрної політики та продовольства України інформації про отримання Свідоцтв на право приватної власності, зокрема, серії САЄ №343565, САЄ №343566 місцевим господарським судом обґрунтовано не прийнято до уваги з огляду на ст.ст.33,34 ГПК України, оскільки надана суду копія журналу реєстрації вихідної кореспонденції №130-1-10 за період з 15.03.2012р. до 20.04.2012р. не є належним підтвердженням направлення листа №130-2-802/2-15/2032 від 28.03.2012 року на адресу Міністерства аграрної політики та продовольства України.

Інших доказів направлення листа №130-2-802/2-15/2032 від 28.03.2012 року на адресу позивача 2, таких як касовий чек, розрахункова квитанція тощо, що встановлено відповідно до п.2 Правил надання послуг поштового зв'язку, затверджених Постановою Кабінету Міністрів України від 05.03.2009 року № 270, суду не надано.

Також відповідач 2 посилаючись на Закони України Про доступ до публічної інформації та Про інформацію, зазначає, що оскаржуване рішення відповідача 1 є публічною, загальновідомою інформацією, оскільки підлягало обовязковому оприлюдненню на офіційному веб-сайті Іверської сільської ради не пізніше пяти робочих днів. З врахуванням положення ч.1 ст.261 Цивільного кодексу України щодо початку перебігу позовної давності від дня, коли особа довідалася, або могла довідатися про порушення свого права, відповідач 2 наполягає на презумпції можливості та обовязку позивача знати про прийняття виконавчим комітетом Іверської сільської ради рішення від 30.11.2011р.

При цьому будь-яких доказів щодо створення у 2011р. офіційного веб-сайта Іверської сільської ради та підтвердження оприлюднення на ньому рішення виконавчого комітету Іверської сільської ради від 30.11.2011р., суду не надано.

Враховуючи викладене, суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку про те, що прокурором не був пропущений передбачений ст.257 ЦК України строк, у межах якого він і звернутися до суду в інтересах позивачів.

Доводи відповідача-2, наведені в апеляційній скарзі, спростовуються викладеними вище обставинами.

Доводи апеляційної скарги про порушення судом норм ч. 3 ст. 35 Господарського процесуального кодексу України з огляду на неврахування фактів, які встановлені ухвалою суду у адміністративній справі у справі № К800/64162/13, апеляційний господарський суд України відхиляє, оскільки у тій справі вирішувалось питання про реєстрацію права власності ПАТ "Державна продовольчо-зернова корпорація України" на майновий комплекс, який знаходиться за адресою: м. Кролевець, вул. Андріївська,10, тобто, інший майновий комплекс. Питання про набуття відповідачем 2 права власності на майновий комплекс, який є предметом спору у цій справі, не вирішувалось. Водночас, правова оцінка та висновки суду касаційної інстанції в адміністративній справі, зокрема, про те, що "держава в особі Кабінету Міністрів України, передавши до статутного капіталу ПАТ "Державна продовольчо-зернова корпорація України" об'єкти, перелік яких визначено в постанові КМУ від 11.08.2010 року № 764, набула в обмін право власності на 100 % акцій товариства, а ПАТ "Державна продовольчо-зернова корпорація України", відповідно, набула право власності на передане їй майно", не є обов'язковими для господарського суду при вирішенні спору у цій справі згідно з вимогами ч. 3 ст. 35 Господарського процесуального кодексу України.

Враховуючи викладене, колегія вважає, що оскаржене рішення прийнято з дотриманням норм матеріального та процесуального права, підлягає залишенню в силі.

Керуючись ст.ст. 99, п.1 ст. 103, 105 Господарського процесуального кодексу України, Донецький апеляційний господарський суд -

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства Державна продовольчо-зернова корпорація України м.Київ на рішення господарського суду Донецької області від 26.04.2017 р. у справі №905/507/17 залишити без задоволення, а рішення господарського суду Донецької області від 26.04.2017 р. у справі №905/507/17 без змін.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена до Вищого господарського суду України у касаційному порядку через апеляційний господарський суд протягом двадцяти днів.

Головуючий І.В. Москальова

Судді: О.Л. Агапов

ОСОБА_3

Надруковано примірників:

2-прокуратурі

2 позивачам;

2 відповідачам;

1 до справи;

ДАГС.

1 ГСДО