Рішення № 67425956, 21.06.2017, Господарський суд Львівської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

79014, м. Львів, вул. Личаківська, 128

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

21.06.2017р. Справа № 914/894/17

Господарський суд Львівської області

у складі судді Галамай О.З. при секретарі Прокопів І.І.

розглянув справу

за позовом: Державного підприємства «Національна енергетична компанія «Укренерго» в особі відокремленого підрозділу «Західна електроенергетична система», м. Львів

до відповідача: ОСОБА_1 з обмеженою відповідальністю «Оптимальні Технології», м. Рава-Руська, Жовківський район, Львівська область

про стягнення штрафних санкцій в розмірі 2 770,87 грн.

В судове засідання зявились:

від позивача: ОСОБА_2 представник, довіреність від 10.01.2017 р.

від відповідача: не зявився.

Представнику позивача в судовому засіданні роз'яснено права та обов'язки, передбачені ст. ст. 20, 22 ГПК України.

Фіксація судового процесу технічними засобами в порядку ст. 81-1 ГПК України не здійснювалася через відсутність відповідного клопотання.

Суть спору: На розгляд Господарського суду Львівської області Державним підприємством «Національна енергетична компанія «Укренерго» в особі відокремленого підрозділу «Західна електроенергетична система», м. Львів» подано позов до відповідача ОСОБА_1 з обмеженою відповідальністю «Оптимальні Технології» про стягнення штрафних санкцій в розмірі 2 770,87 грн.

Ухвалою суду від 10.05.2017 р. порушено провадження у справі та призначено судове засідання на 06.06..2017 р.

Ухвалою суду від 06.06.2017 р. в звязку з неявкою представника відповідача розгляд справи відкладено на 21.06.2017 р.

Представник позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримав повністю з підстав, викладених в позовній заяві та пояснень, наданих в судовому засіданні.

Представник відповідача в судове засідання повторно не зявився, причин неявки не повідомив, вимог ухвал суду не виконав.

За таких обставин суд вважає, що справу може бути розглянуто за наявними в справі матеріалами відповідно до ст.75 ГПК України.

В судовому засіданні 21.06.2017 р. оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Суд, дослідивши матеріали справи та оцінивши докази в їх сукупності, встановив наступне:

11.04.2016 р. між ДП «Національна енергетична компанія «Укренерго»» (надалі Замовник) в особі в.о.директора відокремленого підрозділу «Західна енергетична система» ДП «Національна енергетична компанія «Укренерго»» (далі Західна ЕС) ОСОБА_3, з однієї сторони, та ОСОБА_1 з обмеженою відповідальністю «Оптимальні технології» (надалі Підрядник), в особі директора ОСОБА_4, що діє на підставі статуту, з іншої сторони, укладено договір №40-4/1505-16 (надалі Договір), відповідно до умов якого Підрядник зобовязується у 2016 році виконати зазначені в Договорі роботи, а Замовник прийняти і оплатити такі роботи. Найменування робіт: ДСТУ Б.Д.1.1ё.-1.:2013 Капітальний ремонт деревяного котеджу бази відпочинку у м. Сколе (п.1.2 Договору).

Загальна вартість договору становить 49 788 грн.

Відповідно до п.п..4.1,4.1.1,4.1.2 Договору розрахунки проводяться шляхом оплати авансу та оплати за виконані роботи в межах фінансових можливостей Замовника на поточний рік. Замовник здійснює авансовий платіж шляхом перерахування грошових коштів на розрахунковий рахунок в розмірі 30% суми договору протягом 25 банківських днів з моменту підписання уповноваженими представниками ОСОБА_5 виконаних робіт (ф.КБ-«в, довідка ф.КБ-3).

Згідно п.5.1 договору термін виконання робіт протягом 60 календарних днів після отримання авансу.

Факт виконання робіт підтверджується актами приймання виконаних будівельних робіт за червень, жовтень, грудень 2016 р., підписаними повноважними представниками сторін та завірені печатками юридичних осіб (копії знаходяться в матеріалах справи).

Однак, як вбачається з матеріалів справи та стверджує позивач, відповідач порушив терміни виконання робіт, передбачені п.5.1 Договору.

20.12.2016 р. позивачем направлено відповідачу претензію, яка залишена останнім без відповіді та задоволення.

Таким чином, за несвоєчасне виконання робіт позивачем відповідно до п.8.3.1 Договору нараховано пеню в розмірі 0,1 % вартості простроченого зобовязання, за кожний день прострочення на суму 1934,82 грн., а за прострочення понад тридцять днів штраф у розмірі 7 % від вказаної вартості на суму 836,05 грн., які просить стягнути з відповідача.

Також позивач просить судові витрати покласти на відповідача.

Проаналізувавши всі обставини та матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, суд прийшов до висновку, що позовні вимоги підлягають до задоволення частково.

При прийнятті рішення, суд виходив з наступного:

Згідно зі ст. 509 Цивільного кодексу України зобов'язання - це правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Відповідно до ст. ст. 525, 526, 530 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог Цивільного кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від виконання зобов'язання не допускається. Якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Аналогічне положення містить ст. 193 Господарського кодексу України, де зазначено, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.

Відповідно до ч.ч. 1,2 ст. ст. 837 Цивільного кодексу України за договором підряду одна сторона (підрядник) зобов'язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовник), а замовник зобов'язується прийняти та оплатити виконану роботу. Договір підряду може укладатися на виготовлення, обробку, переробку, ремонт речі або на виконання іншої роботи з переданням її результатів замовникові.

Статтею 854 Цивільного кодексу України передбачено, що якщо договором підряду не передбачена попередня оплата виконаної роботи або окремих її етапів, замовник зобов'язаний сплатити підрядникові обумовлену ціну після остаточної здачі роботи за умови, що роботу виконано належним чином і в погоджений строк або, за згодою замовника, - достроково.

Як вбачається із матеріалів справи, на виконання укладеного між сторонами Договору підряду №40-4/1505-16 від 11.04.2016 р., відповідно до умов якого підрядник зобовязується у 2016 році виконати зазначені в Договорі роботи, а Замовник прийняти і оплатити такі роботи, відповідач (підрядник) виконав підрядні роботи несвоєчасно.

Загальна вартість договору становить 49 788 грн.

Відповідно до п.п. 4.1,4.1.1,4.1.2 Договору розрахунки проводяться шляхом оплати авансу та оплати за виконані Роботи в межах фінансових можливостей Замовника на поточний рік. Замовник здійснює авансовий платіж шляхом перерахування грошових коштів на розрахунковий рахунок в розмірі 30% суми договору протягом 25 банківських днів з моменту підписання уповноваженими представниками ОСОБА_5 виконаних робіт (ф.КБ-«в, довідка ф.КБ-3).

Згідно п.5.1. Договору термін виконання робіт протягом 60 календарних днів після отримання авансу.

Факт виконання робіт підтверджується актами приймання виконаних будівельних робіт (надалі акти) за червень, жовтень, грудень 2016 р., підписаними повноважними представниками сторін та завірені печатками юридичних осіб (копії знаходяться в матеріалах справи).

Однак, як вбачається з матеріалів справи та стверджує позивач, відповідач порушив терміни виконання робіт, передбачені п.5.1 Договору, а саме: Підрядник виконав роботи на суму 4 479,60 грн. лише 19.10.2016 р., що підтверджується актом №1 від 19.10.2016 р. та на суму 7 464 грн. лише 20.12.2016 р., що підтверджується актом №1 від 20.12.2016 р.

За несвоєчасне виконання робіт позивачем відповідно до п.8.3.1 Договору нараховано пеню в розмірі 0.1 % вартості простроченого зобовязання, за кожний день прострочення на суму 1934,82 грн., а за прострочення понад тридцять днів штраф у розмірі 7 % від вказаної вартості на суму 836,05 грн., які просить стягнути з відповідача.

20.12.2016 р. позивачем направлено відповідачу претензію, яка залишена останнім без відповіді та задоволення.

Статтею 232 ГК України встановлено, що нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобовязання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобовязання мало бути виконано.

При здійсненні судом перерахунку пені (розрахунок додається до матеріалів справи) до стягнення підлягає пеня в розмірі 1670,84 грн. В решті стягнення 263,98 грн. пені слід відмовити.

Заявлений позивачем до стягнення штраф за прострочення виконання зобовязання відповідно до п.8.3.1. Договору в розмірі 836,05 грн. підлягає до стягнення з відповідача.

Відповідно до ст. 33 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Згідно із ст. 34 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи.

Відповідно до ст. 43 Господарського процесуального кодексу України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і обєктивному розгляді всіх обставин справи. Ніякі докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили.

Враховуючи викладене, суд вважає, що позовні вимоги обґрунтовані та підлягають до задоволення частково.

У відповідності до вимог ст. 49 Господарського процесуального кодексу України витрати по сплаті судового збору покладаються на відповідача пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Керуючись статтями 3, 4, 41, 42, 43, 44, 45, 46, 12, 22, 32, 33, 34, 35, 36, 43, 49, 75, 82, 84, 85 Господарського процесуального кодексу України, суд, -

ВИРІШИВ:

1. Позовні вимоги задоволити частково.

2. Стягнути з ОСОБА_1 з обмеженою відповідальністю «Оптимальні Технології» ( 80316, вул.Вокзальна 52/4, м. Рава-Руська, Жовківський район, Львівська область, код ЄДРПОУ 33080093) на користь Державного підприємства «Національна енергетична компанія «Укренерго» в особі відокремленого підрозділу «Західна електроенергетична система», м. Львів

( 79011, вул.Свєнціцького 2, м.Львів, код ЄДРПОУ 20851817) пеню в розмірі 1670,84 грн.. штраф в розмірі 836,05 грн. та 1447,57 грн. судового збору.

3. У решті позовних вимог відмовити.

Рішення набирає законної сили відповідно до ст.85 ГПК України, може бути оскаржене до Львівського апеляційного господарського суду в порядку та строки, передбачені ст.ст.91-93 ГПК України.

Наказ видати у відповідності до ст. 116 ГПК України.

Повний текст рішення виготовлений та підписаний 26.06.2017 р.

Суддя Галамай О. З.