Рішення № 67425814, 13.06.2017, Господарський суд м. Києва

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Суддя Мудрий С.М. розглянувши справу

за позовом приватного акціонерного товариства "Маріупольський металургійний комбінат імені Ілліча"

до публічного акціонерного товариства "Українська Залізниця"

про стягнення 91 052,67 грн.

Представники сторін:

від позивача: не з'явився;

від відповідача:Комісарова А.В.-представник за довіреністю № Ц/з-04/286-16 від 11.10.2016 р.

ВСТАНОВИВ:

Приватне акціонерне товариство "Маріупольський металургійний комбінат імені Ілліча" звернулося до господарського суду м. Києва з позовом до публічного акціонерного товариства "Українська залізниця" про стягнення 91 052,67 грн.

Свої позовні вимоги позивач обґрунтовує тим, що на виконання умов договору №245/108/16Сб від 01.02.2016 року, оформленого залізничною накладною №48756225 від 01.03.2017 року надійшов вантаж - кокс домений, вантажовідправник - ПрАТ «АКХЗ», м. Авдіївка.

Проте, при прибутті вантажу на станію Маріуполь-Сортувальний Донецької залізниці складено комерційні акти щодо недостачі вантажу, внаслідок чого позивачу були спричинені збитки, які відповідач, як перевізник зобов'язаний відшкодувати.

Ухвалою господарського суду м. Києва від 23.05.2017 року порушено провадження у справі, розгляд справи призначено на 13.06.2017 року.

12.06.2017 р. до канцелярії суду відповідач подав заперечення на позовну заяву на виконання вимог ухвали суду від 23.05.2017 р.

В судове засідання 13.06.2017 року представник позивача не з'явився, але 12.06.2017 р. до канцелярії суду подав документи по справі на виконання вимог ухвали суду від 23.05.2017 р. та заяву про розгляд справи без участі представника.

Представника відповідача заперечував проти позову та просив відмовити у задоволенні позовних вимог.

Заслухавши пояснення представника відповідача, дослідивши наявні в матеріалах справи докази, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні дані, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд вважає, що позовні вимоги позивача підлягають задоволенню.

25.12.2015 року між публічним акціонерним товариством "Маріупольський металургійний комбінат імені Ілліча" (вантажовласник) та публічним акціонерним товариством "Українська залізниця" (виконавець) укладено договір про організацію перевезень вантажів і проведення розрахунків за перевезення та надані залізничним транспортом послуги № 1970/ДФ/10017 (далі - договір перевезення), предметом якого є надання виконавцем вантажовласнику послуг, пов'язаних з перевезенням вантажів, та проведення розрахунків за ці послуги.

Так, згідно з п.п. 2.1, 2.2 договору перевезення вантажовласник зобов'язується пред'являти виконавцю у визначені терміни місячні плани перевезень, заявку на подачу вагонів (контейнерів) та здійснювати навантаження (вивантаження) вантажів, що відправляються, або прибувають на його адресу, а виконавець зобов'язується приймати до перевезення та видавати вантажі вантажовласника та надавати йому додаткові послуги, пов'язані з перевезенням вантажів, перелік яких зазначається в додатку до цього договору.

Згідно з п. 7.1 договору перевезення виконавець надає вантажовласнику послуги на станціях Регіональної філії "Донецька залізниця" ПАТ "Українська залізниця".

01.02.2016 року між публічним акціонерним товариством «Авдіївський коксохімічний завод» (постачальник) та публічним акціонерним товариством "Маріупольський металургійний комбінат імені Ілліча" правонаступником якого є приватне акціонерне товариство "Маріупольський металургійний комбінат імені Ілліча" (покупець) та товариством з обмеженою відповідальністю «ДТЕК Трейдинг» (постачальник) укладено договір №245/108/16 Сб, відповідно до умов якого постачальник зобов'язується передати, а покупець - прийняти та оплатити коксову продукцію (надалі - «ресурси») на умовах, передбачених даним договором.

Згідно з п. 3.1 договору поставки постачальник зобов'язується поставити ресурс на умовах поставки, вказаних в специфікаціях відповідно до міжнародних правил інтерпретації комерційного терміну "Інкотермс" в редакції 2010 року.

На виконання умов договору, на підставі залізничної накладної №48756225 від 01.03.2017 року на адресу позивача відправлено кокс доменний загальною масою 2292800 у 52 вагонах. Відправником вантажу є ПРАТ «АКХЗ».

04.03.2017 року на станції Маріуполь-Сортувальний Донецької залізниці був складений комерційний акт №485604/133, який свідчить про недостачу вантажу в вагоні № 56965460 в кількості 2000 кг, про що в накладній № 48756225 зроблено відповідну відмітку.

За документом значиться: вантаж кокс домений. Вага визначена відправником на вагонних вагах: брутто - не вказано, тара - 21 800 кг, нетто - 41 150 кг. При переважуванні вага виявилась: брутто - 60 950 кг, тара з брусу - 21 800 кг, нетто - 39 150 кг, що менше документа на 2 000 кг.

Вантаження в вагоні вижче рівня бортів на 200-300 мм, шапкообразне. Маркування одною продольною полосою вапном. В вагоні над 1-2-м люками виїмка розміром 2200мм х 800мм х 400мм, над 4-м люком виїмка 1100мм х 700мм х 300мм в глибину вагону, що не відповідає попутному акту загальної форми №10648 від 04.03.17р. станції Волноваха Донецької залізниці, на підставі чого було складено акт №1-162 від 04.03.17р станції Маріуполь-Сортувальний. В районі виїмки маркування відсутнє. Течі вантажу немає. Вагон прибув у технічному відношенні справний.

04.03.2017 року на станції Маріуполь-Сортувальний Донецької залізниці був складений комерційний акт №485604/134, який свідчить про недостачу вантажу в вагоні № 61869830 в кількості 2700 кг. про що в накладній № 48756225 зроблено відповідну відмітку.

За документом значиться: вантаж кокс домений. Вага визначена відправником на вагонних вагах: брутто - не вказано, тара - 23 700 кг, нетто - 46 400 кг. При переважуванні вага виявилась: брутто - 67 400 кг, тара з брусу - 23 700 кг, нетто - 43 700 кг, шо менше документа на 2 700 кг.

Вантаження в вагоні вижче рівня бортів на 200-300 мм, шапкообразне. Маркування одною продольною полосою вапном. В вагоні над 1-2-м люками виїмка розміром 2200мм х 600мм х 400мм, над 7-м люком виїмка 800мм х 300мм х 400мм в глибину вагону, що не відповідає попутному акту загальної форми №10646 від 04.03.17р. станції Волноваха Донецької залізниці, на підставі чого було складено акт №1-162 від 04.03.17р станції Маріуполь-Сортувальний. В районі виїмки маркування відсутнє. Течі вантажу немає. Вагон прибув у технічному відношенні справний.

04.03.2017 року на станції Маріуполь-Сортувальний Донецької залізниці був складений комерційний акт №485604/135, який свідчить про недостачу вантажу в вагоні № 62200951 в кількості 3250 кг., про що в накладній № 48756225 зроблено відповідну відмітку.

За документом значиться: вантаж кокс домений. Вага визначена відправником на вагонних вагах: брутто - не вказано, тара - 23 500 кг, нетто - 42 550 кг. При переважуванні вага виявилась: брутто - 62 800 кг, тара з брусу - 23 500 кг, нетто - 39 300 кг, що менше документа на 3 250 кг.

Вантаження в вагоні вижче рівня бортів на 200-300 мм, шапкообразне. Маркування одною продольною полосою вапном. В вагоні над 1-2-м люками виїмка розміром 2400мм х на ширину вагону х 300мм, над 6-7-м люком виїмка 1800мм х на ширину вагону х 300мм в глибину вагону, що не відповідає попутному акту загальної форми №10645 від 04.03.17р. станції Волноваха Донецької залізниці, на підставі чого було складено акт №1- 162 від 04.03.17р станції Маріуполь-Сортувальний. В районі виїмки маркування відсутнє. Течі вантажу немає. Вагон прибув у технічному відношенні справний.

04.03.2017 року на станції Маріуполь-Сортувальний Донецької залізниці був складений комерційний акт №485604/136, який свідчить про недостачу вантажу в вагоні № 53602751 в кількості 3350 кг. про що в накладній № 48756225 зроблено відповідну відмітку.

За документом значиться: вантаж кокс домений. Вага визначена відправником на вагонних вагах: брутто - не вказано, тара - 23 000 кг, нетто - 46 650 кг. При переважуванні вага виявилась: брутто - 66 300 кг, тара з брусу - 23 000 кг, нетто - 43 300 кг, що менше документа на 3 350 кг.

Вантаження в вагоні вижче рівня бортів на 200-300 мм, шапкообразне. Маркування одною продольною полосою вапном. В вагоні над 1-м люком виїмка розміром 1000мм х 600мм х 300мм, над 5-7-м люком виїмка 3400мм х 800мм х 400мм в глибину вагону. В районі виїмки маркування відсутнє. Течі вантажу немає. Вагон прибув у технічному відношенні справний.

04.03.2017 року на станції Маріуполь-Сортувальний Донецької залізниці був складений комерційний акт №485604/137. який свідчить про недостачу вантажу в вагоні № 53125068 в кількості 2450 кг, про що в накладній № 48756225 зроблено відповідну відмітку.

За документом значиться: вантаж кокс домений. Вага визначена відправником на вагонних вагах: брутто - не вказано, тара - 23 800 кг, нетто - 44 950 кг. При переважуванні вага виявилась: брутто - 66 300 кг, тара з брусу - 23 800 кг, нетто - 42 500 кг, що менше документа на 2 450 кг.

Вантаження в вагоні вижче рівня бортів на 200-300 мм, шапкообразне. Маркування одною продольною полосою вапном. В вагоні над 1-2 м люком виїмка розміром 2000мм х 400мм х 500мм, над 7-м люком виїмка 1000мм х 300мм х 200мм в глибину вагону. В районі виїмки маркування відсутнє. Течі вантажу немає. Вагон прибув у технічному відношенні справний.

За розрахунками позивача, вартість недостачі вантажу, яка була розрахована позивачем відповідно до рахунку вантажовідправника ПрАТ «Авдіївський коксохімічний завод» №91437229 від 01.03.2017 року з урахуванням норми недостачі вантажу 1% становить 91 052,67 грн.

Звертаючись з даним позовом до суду, позивач просить стягнути з відповідача збитки, які виникли у зв'язку із незбереженням вантажу при перевезенні в розмірі 91 052,67 грн.

Відповідно до статті 22 ЦК України особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування. Збитками є: 1) втрати, яких особа зазнала у зв'язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки); 2) доходи, які особа могла б реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушене (упущена вигода).

Збитки відшкодовуються у повному обсязі, якщо договором або законом не передбачено відшкодування у меншому або більшому розмірі.

За змістом статті 611 ЦК України, у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема: 1) припинення зобов'язання внаслідок односторонньої відмови від зобов'язання, якщо це встановлено договором або законом, або розірвання договору; 2) зміна умов зобов'язання; 3) сплата неустойки; 4) відшкодування збитків та моральної шкоди.

Згідно зі статтею 623 ЦК України боржник, який порушив зобов'язання, має відшкодувати кредиторові завдані цим збитки. Розмір збитків, завданих порушенням зобов'язання, доказується кредитором.

Стаття 224 ГК України зобов'язує учасника господарських відношень, який порушив господарські зобов'язання або встановлені вимоги, які стосуються здійснення господарської діяльності, відшкодувати завдані цим збитки суб'єкту, права або законні інтереси якого порушені. Під збитками розуміються витрати, здійсненні уповноваженою стороною, втрата або пошкодження її майна, а також не отримані їй доходи, які уповноважена сторона отримала б у разі належного виконання зобов'язання або дотримання правил здійснення господарської діяльності іншою стороною.

Як встановлено судом, позивачем заявлено до стягнення з відповідача 91 052,67 грн. збитків, які виникли у зв'язку з незбереженням вантажу (загальною вагою 13 750 кг (2 000 кг + 2 700 кг + 3 250 кг + 3 350 кг + 2 450 кг)) при його перевезенні у вагонах №№56965460, 61869830, 62200951, 53602751, 53125068 за залізничною накладною № 48756225 від 01.03.2017.

Відповідно до статті 909 ЦК України за договором перевезення вантажу одна сторона (перевізник) зобов'язується доставити довірений їй другою стороною (відправником) вантаж до пункту призначення та видати його особі, яка має право на одержання вантажу (одержувачеві), а відправник зобов'язується сплатити за перевезення вантажу встановлену плату.

Згідно з ч. 5 статті 307 ГК України умови перевезення вантажів окремими видами транспорту, а також відповідальність суб'єктів господарювання за цими перевезеннями визначаються транспортними кодексами, транспортними статутами та іншими нормативно-правовими актами. Сторони можуть передбачити в договорі також інші умови перевезення, що не суперечать законодавству, та додаткову відповідальність за неналежне виконання договірних зобов'язань.

Відповідно до статті 2 Статуту залізниць України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України №457 від 06.04.1998, Статут залізниць України (далі - Статут) визначає обов'язки, права і відповідальність залізниць, а також підприємств, організацій, установ і громадян, які користуються залізничним транспортом. Статутом регламентуються порядок укладання договорів, організація та основні умови перевезення вантажів, пасажирів, багажу, вантажобагажу і пошти, основні положення експлуатації залізничних під'їзних колій, а також взаємовідносини залізниць з іншими видами транспорту.

Дія Статуту поширюється на перевезення залізничним транспортом вантажів, пасажирів, багажу, вантажобагажу і пошти, у тому числі на перевезення вантажів, навантаження і розвантаження яких відбувається на залізничних під'їзних коліях незалежно від форм власності, які не належать до залізничного транспорту загального користування (ст. 3 Статуту).

Відповідно до статті 6 Статуту залізниць України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 06.04.1998 №457 (далі - Статут), накладна - основний перевізний документ встановленої форми, оформлений відповідно до цього Статуту та Правил і наданий залізниці відправником разом з вантажем. Накладна є обов'язковою двосторонньою письмовою формою угоди на перевезення вантажу, яка укладається між відправником та залізницею на користь третьої сторони - одержувача.

Укладення договору перевезення вантажу шляхом складання транспортної накладної передбачено також ч. 2 статті 307 Господарського кодексу України.

Згідно із ч. 2 статті 924 ЦК України перевізник відповідає за втрату, нестачу, псування або пошкодження прийнятих до перевезення вантажу, багажу, пошти у розмірі фактичної шкоди, якщо не доведе, що це сталося не з його вини.

Статтею 105 Статуту визначено, що залізниці, вантажовідправники, вантажоодержувачі, пасажири, транспортні, експедиторські і посередницькі організації та особи, які виступають від імені вантажовідправника і вантажоодержувача, несуть матеріальну відповідальність за перевезення у межах і розмірах, передбачених цим Статутом та окремими договорами.

Відповідно до ст. 113 Статуту за незбереження (втрату, нестачу, псування і пошкодження) прийнятого до перевезення вантажу, багажу, вантажобагажу залізниці несуть відповідальність у розмірі фактично заподіяної шкоди, якщо не доведуть, що втрата, нестача, псування, пошкодження виникли з не залежних від них причин.

Статтею 52 Статуту, встановлено, що на станціях призначення залізниця зобов'язана перевірити масу, кількість місць і стан вантажу, зокрема, у разі прибуття вантажу з ознаками недостачі, псування або пошкодження під час перевезення на відкритому рухомому складі або у критих вагонах без пломб, якщо таке перевезення передбачене Правилами перевезення вантажів.

Статтею 110 Статуту передбачено, що залізниця несе відповідальність за збереження вантажу від часу його прийняття для перевезення і до моменту видачі одержувачу або передачі згідно з Правилами іншому підприємству.

У відповідності до ст. 129 Статуту, обставини, що можуть бути підставою для матеріальної відповідальності залізниці, вантажовідправника, вантажоодержувача, пасажирів під час залізничного перевезення, засвідчуються комерційними актами або актами загальної форми, які складають станції залізниць. Комерційний акт складається для засвідчення таких обставин: а) невідповідності найменування, маси і кількості місць вантажу, багажу чи вантажобагажу натурою з даними, зазначеними у транспортних документах; б) у разі виявлення вантажу, багажу чи вантажобагажу без документів або документів без вантажу, багажу чи вантажобагажу; в) псування, пошкодження вантажу, багажу і вантажобагажу; г) повернення залізниці вкраденого вантажу, багажу або вантажобагажу.

Залізниця зобов'язана скласти комерційний акт, якщо вона сама виявила зазначені вище обставини або якщо про існування хоча б однієї з них заявив одержувач або відправник вантажу, багажу чи вантажобагажу. В усіх інших випадках обставини, що виникли в процесі перевезення вантажу, багажу і вантажобагажу і які можуть бути підставою для матеріальної відповідальності, оформляються актами загальної форми. Порядок складання комерційних актів та актів загальної форми встановлюється Правилами.

Як свідчать матеріали справи, складені комерційний акти №485604/133, №485604/134, №485604/135, №485604/136, №485604/137 від 04.03.2017 року за своєю формою та змістом відповідають вимогам Статуту залізниць України та Правил складення актів, затверджених наказом Міністерства транспорту України № 334 від 28.05.2002, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 08.07.2002 за № 567/6855, а тому визнається судом належним та допустимим доказом на підтвердження факту невідповідності маси, зазначеній у накладній №48756225 від 01.03.2017 року, фактичній масі вантажу, який перевозився у вагонах №№ 56965460, 61869830, 62200951, 53602751, 53125068.

Відповідно до ч. 3 статті 314 ГК України за шкоду, заподіяну при перевезенні вантажу, а саме, у разі втрати або недостачі вантажу, перевізник відповідає в розмірі вартості вантажу, який втрачено або якого не вистачає.

Положеннями Статуту визначено, що залізниця відшкодовує фактичні збитки, що виникли з її вини під час перевезення вантажу, зокрема, за втрату чи недостачу - у розмірі дійсної вартості втраченого вантажу чи його недостачі (ч. 1 ст. 114 Статуту).

Вартість вантажу визначається на підставі загальної суми рахунка або іншого документа відправника, який підтверджує кількість і вартість відправленого вантажу (ст. 115 Статуту).

В матеріалах справи наявний рахунок № 044 від 19.01.2017 року, виставлений ТОВ «ДТЕК» Свердловантрацит» та акт приймання-передачі вугільної продукції, з якого вбачається, що вартість вантажу становить 2 928,00 грн. з ПДВ за 1 тону.

Відповідно до ч. 2 ст. 114 Статуту, недостача маси вантажу, за яку відшкодовуються збитки, в усіх випадках обчислюється з урахуванням граничного розходження визначення маси вантажу і природної втрати вантажу під час перевезення.

Згідно із ст. 27 Правил видачі вантажів, затверджених наказом Міністерства транспорту України від 21 листопада 2000 року №644, вантаж вважається доставленим без утрати, якщо різниця між масою, вказаною в пункті відправлення в залізничній накладній, та масою, визначеною на станції призначення, не перевищує норми природної втрати і граничного розходження у визначенні маси нетто.

При видачі вантажів, маса яких унаслідок їх властивостей зменшується при перевезенні, норма недостачі (сума норми природної втрати та граничного розходження визначення маси нетто) становить для вантажів, які перевозяться у вологому стані, 2 % маси, зазначеної в перевізних документах.

Як вбачається із позовної заяви, позивачем було здійснено розрахунок збитків (вартості недостачі вантажу) наступним чином:

Вартість 1 тони вантажу в вагоні №56965460 відповідно до рахунку вантажовідправника № 91437229 від 01.03.2017 року складає 9 778,80 грн. (в т.ч. ПДВ), виходячи з розрахунку:5285919,19 грн. (загальна сума рахунку, з урахуванням ПДВ) (загальна кількість вантажу згідно рахунку) = 9 778,80 грн. (в т.ч. ПДВ).

Сертифікат якості 22433, вага нетто 41150кг

Згідно комерційного акту №485604/133 від 04.03.2017 р. недостача склала 2 000 кг.

Сума норми природної втрати та граничного розходження визначення 2% маси нетто (від маси нетто 41150 кг) складає: 41150 кг * 2% = 823,0 кг

Таким чином, кількість фактичної недостачі складає: 2000кг-823 кг = 1177 кг (1,18 т)

Отже, сума втраченого вантажу в вагоні № 56965460 складає: 1,18 т * 9778,75 грн. = 11 538,93 грн.

Вартість 1 тони вантажу в вагоні №61869830 відповідно до рахунку вантажовідправника № 91437229 від 01.03.2017 року складає 9763,87 грн. (в т.ч. ПДВ), виходячи з розрахунку:8313124,19 грн. (загальна сума рахунку, з урахуванням ПДВ) : 1021,70 т (загальна кількість вантажу згідно рахунку) = 9763,87 грн. (в т.ч. ПДВ). Сертифікат якості 22430, вага нетто 46400кг

Згідно комерційного акту №485604/134 від 04.03.2017 р. недостача склала 2700 кг.

Сума норми природної втрати та граничного розходження визначення 2% маси нетто (від маси нетто 46400 кг) складає: 46 400 кг * 2% = 928,0 кг

Таким чином, кількість фактичної недостачі складає: 2700 кг-928 кг= 1772 кг (1,77 т)

Отже, сума втраченого вантажу в вагоні № 61869830 складає: 1,77 т * 9 763,87 грн. = 17 282,05 грн.

Вартість 1 тони вантажу в вагоні №62200951 відповідно до рахунку вантажовідправника № 91437229 від 01.03.2017 року складає 9 778,80 грн. (в т.ч. ПДВ), виходячи з розрахунку: 5285919,19 грн. (загальна сума рахунку, з урахуванням ПДВ) : 648,66 т (загальна кількість вантажу згідно рахунку) = 9 778,80 грн. (в т.ч. ПДВ). Сертифікат якості 22433, вага нетто 46 400 кг.

Згідно комерційного акту №485604/135 від 04.03.2017 р. недостача склала 3 250 кг.

Сума норми природної втрати та граничного розходження визначення 2% маси нетто (від маси нетто 42550 кг) складає: 42550 кг * 2% = 851,0 кг

Таким чином, кількість фактичної недостачі складає: 3 250 кг - 851 кг = 2399 кг (2,40 т)

Отже, сума втраченого вантажу в вагоні № 62200951 складає: 2,40 т * 9778,75 грн. = 23 469,12 грн.

Вартість 1 тони вантажу в вагоні №53602751 відповідно до рахунку вантажовідправника № 91437229 від 01.03.2017 року складає 9763,87 грн. (в т.ч. ПДВ), виходячи з розрахунку:8313124,19 грн. (загальна сума рахунку, з урахуванням ПДВ) : 1021,70 т (загальна кількість вантажу згідно рахунку) - 9763,87 грн. (в т.ч. ПДВ). Сертифікат якості 22430, вага нетто 46 650 кг.

Згідно комерційного акту №485604/136 від 04.03.2017 р. недостача склала 3 350 кг.

Сума норми природної втрати та граничного розходження визначення 2% маси нетто (від маси нетто 46650 кг) складає: 46 650 кг * 2% = 933,0 кг

Таким чином, кількість фактичної недостачі складає:

3 350 кг - 933 кг = 2417 кг (2,42 т)

Отже, сума втраченого вантажу в вагоні № 53602751 складає: 2,42 т * 9763,87 грн. = 23 628,57 грн.

Вартість 1 тони вантажу в вагоні №53125068 відповідно до рахунку вантажовідправника № 91437229 від 01.03.2017 року складає 9763,87 грн. (в т.ч. ПДВ), виходячи з розрахунку: 8313124,19 грн. (загальна сума рахунку, з урахуванням ПДВ): 1021,70 т (загальна кількість вантажу згідно рахунку) = 9763,87 грн. (в т.ч. ПДВ).

Сертифікат якості 22430, вага нетто 44950 кг.

Згідно комерційного акту №485604/137 від 04.03.2017 р. недостача склала 2 450 кг.

Сума норми природної втрати та граничного розходження визначення 2% маси нетто (від маси нетто 44950 кг) складає:44950 кг * 2% = 899,0 кг

Таким чином, кількість фактичної недостачі складає: 2450 кг - 899 кг =1551 кг (1,55 т)

Отже, сума втраченого вантажу в вагоні № 53602751 складає: 1,55 т * 9763,87 грн. = 15 134,00 грн.

Перевіривши наданий позивачем розрахунок збитків (вартості недостачі вантажу), суд погоджується із ним.

Враховуюче вищезазначене, суд вважає позовні вимоги щодо стягнення з відповідача збитків у розмірі 91 052,67 грн. обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Відповідно до ч.1 статті 32 ГПК України, доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Згідно з ч.1 статті 33 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Статтею 34 ГПК України передбачено, що господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи.

Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Відповідно до статті 44 ГПК України, судові витрати складаються з судового збору, сум, що підлягають сплаті за проведення судової експертизи, призначеної господарським судом, витрат, пов'язаних з оглядом та дослідженням речових доказів у місці їх знаходження, оплати послуг перекладача, адвоката та інших витрат, пов'язаних з розглядом справи. Розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом.

Згідно ч. 5 статті 49 ГПК України, витрати по сплаті судового збору покладаються на відповідача.

На підставі викладеного, керуючись ч.1 ст.32, ч.1 ст. 33, ст.ст. 34, 44, ч. 5 ст. 49 ст.ст. 82 - 85 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити повністю.

2. Стягнути з публічного акціонерного товариства "Українська залізниця" (03680, м. Київ, вулиця Тверська, будинок 5; ідентифікаційний код: 40075815) на користь приватного акціонерного товариства "Маріупольський металургійний комбінат імені Ілліча" (87504, Донецька область, місто Маріуполь, вулиця Левченка, будинок 1; ідентифікаційний код: 00191129) збитки у розмірі 91 052 (дев'яносто одна тисяча п'ятдесят дві) грн. 67 коп. та витрати по сплаті судового збору в розмірі 1 600 (одна тисяча шістсот) грн. 00 коп.

3. Після набрання рішенням законної сили видати наказ.

Відповідно до частини 5 статті 85 ГПК України, рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Дата підписання рішення: 29.06.2017 року.

Суддя С.М.Мудрий